Заява (подання державного/приватного виконавця) з процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, зокрема, про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, підлягає негайному розгляду без відкриття провадження у справі.
🔸Розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обовязковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені.
⚠️При цьому згідно з частиною одинадцятою статті 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
✔️Тлумачення наведеної норми процесуального права свідчить про те, що норми ЦПК України, які врегульовують питання відкриття/відмови у відкритті провадження у справі, у таких справах, зокрема, яка переглядається, не застосовуються, так як подання державного чи приватного виконавця негайно призначається до розгляду.
Висновки про застосування норм права
✔️Розгляд процесуальних питань, повязаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) є виконанням судових рішень, як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.
✔️Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
✔️Правовідносини з виконання судових рішень є триваючими до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом.
🔸Розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обовязковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені.
⚠️При цьому згідно з частиною одинадцятою статті 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
✔️Тлумачення наведеної норми процесуального права свідчить про те, що норми ЦПК України, які врегульовують питання відкриття/відмови у відкритті провадження у справі, у таких справах, зокрема, яка переглядається, не застосовуються, так як подання державного чи приватного виконавця негайно призначається до розгляду.
Висновки про застосування норм права
✔️Розгляд процесуальних питань, повязаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) є виконанням судових рішень, як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.
✔️Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
✔️Правовідносини з виконання судових рішень є триваючими до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом.
Законопроект №3726: яких змін чекати в системі виконавчого провадження
Законопроект розширює повноваження помічників приватного виконавця, визначаючи, що відповідальність за діяльність помічника, у тому числі за спричинену ним шкоду, несе саме приватний виконавець. При цьому проект спрощує порядок доступу до професії приватного виконавця та удосконалює процедуру його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Автори проекту також намагалися вдосконалити процедуру здійснення виконавчого провадження. Законопроектом пропонується:
✅ліквідувати деякі анахронізми виконавчого провадження;
✅ відмовитися від інституту понятих;
✅ визначити порядок виконання певних категорій виконавчих документів, зокрема ухвал судів про витребування доказів;
✅ скоротити строк визначення оцінки майна у випадку, якщо одна зі сторін виконавчого провадження не має наміру погоджувати таку оцінку з іншою стороною;
✅ замість термінів «виконавчий збір» та «основна винагорода приватного виконавця» пропонується запровадити поняття «виконавча санкція». Її розмір для майнових стягнень залишиться на рівні 10% від суми боргу. Водночас передбачено, що у разі повного фактичного виконання боржником рішення впродовж трьох робочих днів із дня відкриття виконавчого провадження виконавча санкція підлягає стягненню «зі знижкою» у 50%;
✅ дозволити вчинення нотаріальних дій щодо майна боржника, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру боржників, лише у разі внесення боржником на депозитний рахунок нотаріуса грошових коштів в сумі, достатній для погашення суми боргу за виконавчим документом;
✅ у разі недопуску боржником виконавця до об'єкту нерухомого майна законодавчо визначити, що арешт, опис та оцінка майна у такому випадку можуть бути проведені на підставі технічної документації на таке майно або його реєстраційних даних;
✅ надати виконавцю право самостійно знімати арешт із коштів на рахунку у випадку отримання документального підтвердження, що кошти, нараховані на рахунок боржника, є коштами заробітної плати, пенсії, стипендії;
✅визначити мінімальну захищену суму, необхідну для забезпечення життєдіяльності боржника у межах календарного місяця, на яку не буде накладатися арешт на рахунку в банках.
Законопроект розширює повноваження помічників приватного виконавця, визначаючи, що відповідальність за діяльність помічника, у тому числі за спричинену ним шкоду, несе саме приватний виконавець. При цьому проект спрощує порядок доступу до професії приватного виконавця та удосконалює процедуру його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Автори проекту також намагалися вдосконалити процедуру здійснення виконавчого провадження. Законопроектом пропонується:
✅ліквідувати деякі анахронізми виконавчого провадження;
✅ відмовитися від інституту понятих;
✅ визначити порядок виконання певних категорій виконавчих документів, зокрема ухвал судів про витребування доказів;
✅ скоротити строк визначення оцінки майна у випадку, якщо одна зі сторін виконавчого провадження не має наміру погоджувати таку оцінку з іншою стороною;
✅ замість термінів «виконавчий збір» та «основна винагорода приватного виконавця» пропонується запровадити поняття «виконавча санкція». Її розмір для майнових стягнень залишиться на рівні 10% від суми боргу. Водночас передбачено, що у разі повного фактичного виконання боржником рішення впродовж трьох робочих днів із дня відкриття виконавчого провадження виконавча санкція підлягає стягненню «зі знижкою» у 50%;
✅ дозволити вчинення нотаріальних дій щодо майна боржника, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру боржників, лише у разі внесення боржником на депозитний рахунок нотаріуса грошових коштів в сумі, достатній для погашення суми боргу за виконавчим документом;
✅ у разі недопуску боржником виконавця до об'єкту нерухомого майна законодавчо визначити, що арешт, опис та оцінка майна у такому випадку можуть бути проведені на підставі технічної документації на таке майно або його реєстраційних даних;
✅ надати виконавцю право самостійно знімати арешт із коштів на рахунку у випадку отримання документального підтвердження, що кошти, нараховані на рахунок боржника, є коштами заробітної плати, пенсії, стипендії;
✅визначити мінімальну захищену суму, необхідну для забезпечення життєдіяльності боржника у межах календарного місяця, на яку не буде накладатися арешт на рахунку в банках.
Forwarded from Верховний Суд
Огляд практики застосування Верховним Судом Закону України «Про виконавче провадження» у господарських справах: bit.ly/3j1to6M
Огляд охоплює правові позиції, викладені в рішеннях, внесених до ЄДРСР, за липень 2019 року – травень 2020 року.
Серед них позиції, які стосуються таких тем:
✅ окремі питання підвідомчості справ (скарг) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, а також справ щодо зняття арешту;
✅ окремі питання, що виникають під час судового розгляду справ (скарг) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
✅ окремі питання, що виникають під час судового розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження;
✅ окремі питання, що виникають під час застосування Закону України «Про виконавче провадження».
Огляд охоплює правові позиції, викладені в рішеннях, внесених до ЄДРСР, за липень 2019 року – травень 2020 року.
Серед них позиції, які стосуються таких тем:
✅ окремі питання підвідомчості справ (скарг) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, а також справ щодо зняття арешту;
✅ окремі питання, що виникають під час судового розгляду справ (скарг) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
✅ окремі питання, що виникають під час судового розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження;
✅ окремі питання, що виникають під час застосування Закону України «Про виконавче провадження».
Ogljad_KGS_1.pdf
631.1 KB
Огляд практики застосування Верховним Судом Закону України «Про виконавче провадження» у господарських справах в PDF
На утреннем заседании 15 июля Верховная Рада приняла Закон о введении электронной формы исполнительного документа (проект № 3707, который был зарегистрирован 19 июня).
Закон принят в редакции Комитета по вопросам правовой политики.
Статья 4 Закона «Об исполнительном производстве» дополнена нормой, согласно которой исполнительный документ может быть выдан в форме электронного документа в соответствии с законами «Об электронных документах и электронном документообороте», «Об электронных доверительных услугах».
Порядок предъявления к исполнению электронных исполнительных документов определит Минюст.
Закон вступит в силу со дня, следующего за днем его опубликования.
В течение двух недель Кабмин должен будет привести свои н/п акты в соответствие с изменениями.
Закон принят в редакции Комитета по вопросам правовой политики.
Статья 4 Закона «Об исполнительном производстве» дополнена нормой, согласно которой исполнительный документ может быть выдан в форме электронного документа в соответствии с законами «Об электронных документах и электронном документообороте», «Об электронных доверительных услугах».
Порядок предъявления к исполнению электронных исполнительных документов определит Минюст.
Закон вступит в силу со дня, следующего за днем его опубликования.
В течение двух недель Кабмин должен будет привести свои н/п акты в соответствие с изменениями.
Forwarded from Верховний Суд
ОП КЦС роз’яснила судам порядок розгляду звернень приватних / державних виконавців із процесуальних питань щодо виконання судових рішень
Приватний виконавець звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на будинок, який належить боржнику, але право власності на нього не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Подання обґрунтовано тим, що у заявника перебуває провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення про стягнення з боржника на користь банку 456 281 грн.
За даними БТІ, він є власником будинку, однак свідомо не зареєстрував право власності на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з метою унеможливити звернення стягнення на вказане майно.
Відмовляючи у відкритті провадження за цим поданням, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що воно є аналогічним попереднім поданням приватного виконавця, за наслідками розгляду яких було відмовлено у відкритті провадження. При цьому суд послався на п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду скасував судові рішення та передав справу на розгляд до суду першої інстанції.
Детальніше за посиланням: bit.ly/2ZwcJAt.
Приватний виконавець звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на будинок, який належить боржнику, але право власності на нього не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Подання обґрунтовано тим, що у заявника перебуває провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення про стягнення з боржника на користь банку 456 281 грн.
За даними БТІ, він є власником будинку, однак свідомо не зареєстрував право власності на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з метою унеможливити звернення стягнення на вказане майно.
Відмовляючи у відкритті провадження за цим поданням, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що воно є аналогічним попереднім поданням приватного виконавця, за наслідками розгляду яких було відмовлено у відкритті провадження. При цьому суд послався на п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду скасував судові рішення та передав справу на розгляд до суду першої інстанції.
Детальніше за посиланням: bit.ly/2ZwcJAt.
Депутаты продлили мораторий на отчуждение имущества граждан за неуплату кредитов
Верховная Рада Украины приняла за основу и в целом проект закона №3640 о моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте. Соответствующее решение поддержали 349 народных депутатов Украины
Законопроект предусматривает продление моратория на принудительное отчуждение на единственное жилье заемщиков (имущественных поручителей, поручителей), заложенное по валютным кредитам. Предполагается, что такие условия будут действовать до вступления в силу закона, который регулирует вопросы особенностей осуществления реструктуризации по кредитам в иностранной валюте.
«Законопроект касается проблем валютных вкладчиков. Это деньги, которые взяли люди в валюте и рассчитывать на стабильность гривны, которую государство не обеспечило. На сегодня мы имеем сложную ситуация, когда мораторий на взыскание с них задолженности завершается в октябре, и фактически люди окажутся на улице», - сказал во время обсуждения законопроекта глава Комитета по вопросам налоговой и таможенной политики Данил Гетманцев.
Предлагается внести изменения в Кодекс Украины из процедур банкротства в части исключения нормы об утрате силы Закона Украины «О моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте» с 21 октября 2020 года.
Верховная Рада Украины приняла за основу и в целом проект закона №3640 о моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте. Соответствующее решение поддержали 349 народных депутатов Украины
Законопроект предусматривает продление моратория на принудительное отчуждение на единственное жилье заемщиков (имущественных поручителей, поручителей), заложенное по валютным кредитам. Предполагается, что такие условия будут действовать до вступления в силу закона, который регулирует вопросы особенностей осуществления реструктуризации по кредитам в иностранной валюте.
«Законопроект касается проблем валютных вкладчиков. Это деньги, которые взяли люди в валюте и рассчитывать на стабильность гривны, которую государство не обеспечило. На сегодня мы имеем сложную ситуация, когда мораторий на взыскание с них задолженности завершается в октябре, и фактически люди окажутся на улице», - сказал во время обсуждения законопроекта глава Комитета по вопросам налоговой и таможенной политики Данил Гетманцев.
Предлагается внести изменения в Кодекс Украины из процедур банкротства в части исключения нормы об утрате силы Закона Украины «О моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте» с 21 октября 2020 года.
З 05 по 16 серпня 2020 року відбуватиметься впровадження в промислову експлуатацію оновленого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
❗️У зв’язку з тим, що відбуватиметься перенесення даних зі старого реєстру до нового, доступ реєстраторів до ЄДР з 07 серпня буде відсутній. Документи на реєстрацію НЕ прийматимуться з 00 годин 05 серпня, а документи, подані до цього часу, повинні бути опрацьовані до 18 години 07 серпня.
❗️У зв’язку з тим, що відбуватиметься перенесення даних зі старого реєстру до нового, доступ реєстраторів до ЄДР з 07 серпня буде відсутній. Документи на реєстрацію НЕ прийматимуться з 00 годин 05 серпня, а документи, подані до цього часу, повинні бути опрацьовані до 18 години 07 серпня.
Заступник генерального директора з питань програмного забезпечення державного підприємства «Національні інформаційні системи» Олексій Чепуренко повідомив, що наразі ведеться робота щодо підключення ще 30 банківських установ України до системи. Зокрема, це буде ТАСКОМБАНК, Банк “Український капітал” та інші.
Прошу анонімно...
Чи є на сьогодні реальний порядок примусового виконання виконання рішень про оплатне вилучення вогнепальної зброї ?
Свої варіанти (бажано з посиланням на норму чинного законодавства) направляйте сюди @vyconavecb_bot Дякую!
Чи є на сьогодні реальний порядок примусового виконання виконання рішень про оплатне вилучення вогнепальної зброї ?
Свої варіанти (бажано з посиланням на норму чинного законодавства) направляйте сюди @vyconavecb_bot Дякую!
Anonymous Poll
11%
Є
89%
Немає
Апеляційна інстанція підтвердила законність постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди при виконанні ухвали про забезпечення позову🔥🔥🔥.
#Винагорода
Колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 45 Закону визначає, що основна винагорода приватного виконавця стягується саме в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору, однак, не за умов чи підстав для стягнення виконавчого збору.
#Винагорода
Колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 45 Закону визначає, що основна винагорода приватного виконавця стягується саме в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору, однак, не за умов чи підстав для стягнення виконавчого збору.
Чинним законодавством України не передбачено відкриття субєктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.
#Арешт_коштів
З установлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Правова позиція Верховного Суду: положеннями ст. 52 Закону «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) т визначено, що не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобовязані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Тобто, у випадку накладення державним виконавцем арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, передбачено відповідний порядок дій банку, іншої фінансової установи, при цьому постанова про арешт коштів боржника в цій частині не підлягає до виконання.
Виконуючи рішення суду, державний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобовязаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII).
#Арешт_коштів
З установлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника, на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Правова позиція Верховного Суду: положеннями ст. 52 Закону «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) т визначено, що не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобовязані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Тобто, у випадку накладення державним виконавцем арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, передбачено відповідний порядок дій банку, іншої фінансової установи, при цьому постанова про арешт коштів боржника в цій частині не підлягає до виконання.
Виконуючи рішення суду, державний виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобовязаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII.
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII).
Щодо права приватного виконавця звертатися до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника необмежену кількість разів
Розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання ст. 129 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені.
Розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання ст. 129 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені.
Порушення, допущені посадовими особами державної виконавчої служби до початку прилюдних торгів, не можуть бути підставою для визнання останніх недійсними.
#Реалізація_майна #Арешт_майна
☝️На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій, які дотримувалися протилежної позиції. У справі №357/4884/13-ц позивач звернувся із заявою про перегляд рішення 2013 року за нововиявленими обставинами. Адже в межах кримінального провадження експерта-оцінювача обвинувачували, зокрема, у тому, що він умисно склав завідомо неправдивий звіт щодо незалежної оцінки 1/2 квартири, яка була реалізована на прилюдних торгах зі знижкою 15% від оцінки.
🔸КЦС зазначив, що заниження експертом вартості спірної частини квартири, саме по собі не свідчить, що позивач не міг брати участі в торгах. Тобто він мав змогу придбати спірну частину квартири, відповідно, його права та законні інтереси як особи, котра не брала участі в спірних торгах, не порушені.
🔸Натомість порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні повноважень щодо призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення його вартості чи оцінки тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому законом «Про виконавче провадження».
#Реалізація_майна #Арешт_майна
☝️На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій, які дотримувалися протилежної позиції. У справі №357/4884/13-ц позивач звернувся із заявою про перегляд рішення 2013 року за нововиявленими обставинами. Адже в межах кримінального провадження експерта-оцінювача обвинувачували, зокрема, у тому, що він умисно склав завідомо неправдивий звіт щодо незалежної оцінки 1/2 квартири, яка була реалізована на прилюдних торгах зі знижкою 15% від оцінки.
🔸КЦС зазначив, що заниження експертом вартості спірної частини квартири, саме по собі не свідчить, що позивач не міг брати участі в торгах. Тобто він мав змогу придбати спірну частину квартири, відповідно, його права та законні інтереси як особи, котра не брала участі в спірних торгах, не порушені.
🔸Натомість порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні повноважень щодо призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення його вартості чи оцінки тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому законом «Про виконавче провадження».
Forwarded from Верховний Суд
ВС пояснив, хто може бути потерпілим від несплати аліментів
Прокурор оскаржив до Верховного Суду судові рішення щодо виправданого, якого обвинувачували в ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини (ч. 1 ст. 164 КК України), у зв’язку з недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення. Розглянувши касаційну скаргу прокурора, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив її без задоволення з огляду на таке.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 164 КК України кримінальна відповідальність передбачена за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, які перебувають на їх утриманні.
Об’єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують захист майнових інтересів і прав неповнолітніх або непрацездатних дітей, які потребують допомоги, право неповнолітніх та непрацездатних дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток. Потерпілими від цього злочину можуть бути діти, на утримання яких за рішенням суду їхні батько чи мати мають сплачувати аліменти, а також неповнолітні чи непрацездатні діти, що перебувають на утриманні батьків. Неповнолітніми дітьми визнаються особи віком до 18 років, якщо згідно із законом вони не набувають прав повнолітніх раніше. Непрацездатними є повнолітні діти, які в силу фізичних чи психічних вад позбавлені можливості постійно чи тимчасово працювати.
Детальніше за посиланням: bit.ly/306pyBK.
Прокурор оскаржив до Верховного Суду судові рішення щодо виправданого, якого обвинувачували в ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини (ч. 1 ст. 164 КК України), у зв’язку з недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення. Розглянувши касаційну скаргу прокурора, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив її без задоволення з огляду на таке.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 164 КК України кримінальна відповідальність передбачена за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, які перебувають на їх утриманні.
Об’єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують захист майнових інтересів і прав неповнолітніх або непрацездатних дітей, які потребують допомоги, право неповнолітніх та непрацездатних дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток. Потерпілими від цього злочину можуть бути діти, на утримання яких за рішенням суду їхні батько чи мати мають сплачувати аліменти, а також неповнолітні чи непрацездатні діти, що перебувають на утриманні батьків. Неповнолітніми дітьми визнаються особи віком до 18 років, якщо згідно із законом вони не набувають прав повнолітніх раніше. Непрацездатними є повнолітні діти, які в силу фізичних чи психічних вад позбавлені можливості постійно чи тимчасово працювати.
Детальніше за посиланням: bit.ly/306pyBK.
Виконавчі документи набудуть електронної форми: Зеленський підписав закон
Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 797-ІХ «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документа», який Верховна Рада ухвалила 15 липня 2020 року. Про це інформує Офіс Президента.
Згідно з законом, частина третя статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» доповнюється другим абзацом. Відповідно до цієї норми, виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Порядок пред'явлення до виконання таких виконавчих документів визначає Міністерство юстиції України.
Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 797-ІХ «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документа», який Верховна Рада ухвалила 15 липня 2020 року. Про це інформує Офіс Президента.
Згідно з законом, частина третя статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» доповнюється другим абзацом. Відповідно до цієї норми, виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Порядок пред'явлення до виконання таких виконавчих документів визначає Міністерство юстиції України.
Виконавче провадження
ОПИС КВАРТИРИ ЗА ТЕХНІЧНОЮ ДОКУМЕНТАЦІЄЮ ‼️ "До уваги приватних виконавців, яким пред"являють це як порушення...!!! "Того ж дня державним виконавцем у присутності представника стягувача проведено опис та арешт квартири боржника при зачинених дверях за технічною…
+1 рішення апеляції щодо опису квартири за технічною документацією🔥:
"Та обставина, що приватний виконавець здійснив опис та арешт майна, квартири, без проникнення в неї, на думку колегії суддів не є підставою для скасування постанови, оскільки приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в квартиру не із власного недбальства, а в результаті недобросовісної поведінки боржника, який у даному випадку діяв не добросовісно, не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири був проведений без огляду об`єкта. Боржниця була обізнана зі своїми борговими зобов'язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність виконавчого провадження, що вимагало від неї добросовісної процесуальної поведінки, як то цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на її адресу.
Постанова Київського апеляційного суду від 23.07.2020 № 2610/19593/2012
"Та обставина, що приватний виконавець здійснив опис та арешт майна, квартири, без проникнення в неї, на думку колегії суддів не є підставою для скасування постанови, оскільки приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження в квартиру не із власного недбальства, а в результаті недобросовісної поведінки боржника, який у даному випадку діяв не добросовісно, не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири був проведений без огляду об`єкта. Боржниця була обізнана зі своїми борговими зобов'язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність виконавчого провадження, що вимагало від неї добросовісної процесуальної поведінки, як то цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на її адресу.
Постанова Київського апеляційного суду від 23.07.2020 № 2610/19593/2012
zakononline.com.ua
Постанова від 23.07.2020 по справі № 2610/19593/2012 Київський
Колегія суддів погоджується також із
висновком суду першої інстанції щодо відсутності понятих при
здійсненні опису квартири. Як зазначає заявник,
опис квартири було проведено при зачинених дверях за технічною
документацією у зв`язку з ненаданням доступу до…
висновком суду першої інстанції щодо відсутності понятих при
здійсненні опису квартири. Як зазначає заявник,
опис квартири було проведено при зачинених дверях за технічною
документацією у зв`язку з ненаданням доступу до…
Оновлений_перелік_вчинення_виконавчих_дій_та_строки_їх_вчинення.docx
15.1 KB
Увага!!! Строки виконавчих дій оновлено🔥🔥🔥
Міністерство юстиції України змінило Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження. Наказом від 21 липня 2020 року № 2487/5 регулятор встановив нові терміни виконавчих дій і строки контролю за ними.
Міністерство юстиції України змінило Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження. Наказом від 21 липня 2020 року № 2487/5 регулятор встановив нові терміни виконавчих дій і строки контролю за ними.
Дохід від відчуження нерухомого майна підпадає під дію Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб та на який, згідно вказаного Переліку може бути здійснено стягнення в межах виконавчого провадження.
#Аліменти
#Аліменти
#Виконавчий_збір як санкція або стягнення виконавчого збору за постановами винесених після 28.08.2018🔥
Початком примусового виконання відповідного виконавчого документу є подання стягувачем відповідної заяви про примусове виконання рішення, що є наслідком відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення шляхом винесення постанови, в тому числі про стягнення основної винагороди із зазначенням відсотка суми, що підлягає стягненню.
Крім цього, законодавець пов'язав можливість отримання виконавцем виконавчого збору (основної винагороди) не виключно (!!) з вчиненням виконавцем певних виконавчих дій протягом усього часу тривання виконавчого провадження яке призвело до фізичного стягнення коштів на користь стягувача з боржника.
Сума основної винагороди у розмірі 10 відсотків визначається та стягується виходячи з сум коштів, що підлягають примусовому стягненню за виконавчим документом, і це не залежить(!!!) від вчинених виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження. Визначення розміру винагороди пов'язане з фактом початку примусового виконання за виконавчим документом.
Інші висновки суду щодо обов'язковості стягнення виконавчого збору, не залежно від вчинених виконавчих дій:
1️⃣ Cтягнення виконавчого збору (❗️нова редакція ЗУ "Про ВП") є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій (Постанова ВС КАС від 28.04.2020);
2️⃣ Виконавчий збір стягується як санкція, а не як плата за фактичне виконання (Постанова ВС КАС від 20.11.2019).
Початком примусового виконання відповідного виконавчого документу є подання стягувачем відповідної заяви про примусове виконання рішення, що є наслідком відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення шляхом винесення постанови, в тому числі про стягнення основної винагороди із зазначенням відсотка суми, що підлягає стягненню.
Крім цього, законодавець пов'язав можливість отримання виконавцем виконавчого збору (основної винагороди) не виключно (!!) з вчиненням виконавцем певних виконавчих дій протягом усього часу тривання виконавчого провадження яке призвело до фізичного стягнення коштів на користь стягувача з боржника.
Сума основної винагороди у розмірі 10 відсотків визначається та стягується виходячи з сум коштів, що підлягають примусовому стягненню за виконавчим документом, і це не залежить(!!!) від вчинених виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження. Визначення розміру винагороди пов'язане з фактом початку примусового виконання за виконавчим документом.
Інші висновки суду щодо обов'язковості стягнення виконавчого збору, не залежно від вчинених виконавчих дій:
1️⃣ Cтягнення виконавчого збору (❗️нова редакція ЗУ "Про ВП") є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій (Постанова ВС КАС від 28.04.2020);
2️⃣ Виконавчий збір стягується як санкція, а не як плата за фактичне виконання (Постанова ВС КАС від 20.11.2019).