Нагадаємо, що з 1 січня 2022 року набрав чинності ПОРЯДОК виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 643 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 726).
Ці Порядок і розміри визначають механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

🔥Важливо, що тепер для нарахування винагороди використовуються звіти про суму стягнутого виконавчого збору, які формуються автоматизованою системою виконавчого провадження, та табелі обліку використання робочого часу.

Дата виникнення заборгованості зі сплати #Аліменти не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов’язано визначення розміру штрафу. На цьому наголосила Велика Палата ВС при розгляді справи № 2610/27695/2012.

Велика Палата ВС дійшла висновку, що скарги на рішення, дії та/або бездіяльність посадової особи відділу ДВС, здійснені в порядку контролю за рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця щодо виконання рішення суду, підлягають розгляду за юрисдикцією того суду, що ухвалив відповідне судове рішення.
Велика Палата ВС скасувала постанову апеляційного суду, а справу направила до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
#Дії_бездії

Постанова ВП ВС у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829975.

Велика Палата Верховного Суду висновує, що скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати #Аліменти підлягає розгляду в порядку ☝️❗️ ❗️ ❗️ ЦИВІЛЬНОГО судочинства, оскільки така постанова НЕ є постановою про накладення штрафу в розумінні частини другої статті 63 Закону № 1404-VIII, яка підлягає оскарженню до суду в порядку, визначеному частиною другою статті 74 цього Закону, тобто в порядку адміністративного судочинства.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221948

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, ОТРИМАННЯ Держвиконавцем відповідного ДОЗВОЛУ органу опіки та піклування є ОБОВ'ЯЗКОВИМ в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування.
#Іпотека #Реалізація_майна
Зазначене стосується також і дій приватних виконавців.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101584602

🔥🔎 https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/218691.html
📌 Якщо інформація була корисною ставте
👍 та поширюйте її серед друзів.
Також, запрошую підписатися на мою сторінку у
Instagram 📲 www.instagram.com/jurist_online_ua

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.
#Арешт_майна

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 646/7463/16-ц.
👉https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562668

Питання щодо накладення арешту на банківські рахунки на які зараховується заробітна плата ПЕРЕДАНО ДО ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ🔥🔥🔥

❌Враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», та, враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на виплати заробітної плати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження».

❌Вказаний правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі банківські рахунки викладено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19.

❌Тому, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, встановивши у даній справі, що накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ на ім`я ОСОБА_1 , у тому числі грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 , який використовується для виплати йому заробітної плати ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», призводить до порушення конституційних прав заявника та позбавляє його коштів для існування, дійшли правильного висновку про задоволення скарги та скасування оскаржуваної постанови приватного виконавця, зобов`язавши останнього скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку боржника.

❌Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30 серпня 2019 року у справі № 161/2881/19 (провадження № 61-15568св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 756/8861/18 (провадження № 61-14919св20), Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 340/3042/19.

✅Разом із тим, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 17 жовтня 2019 року у справах з подібними правовідносинами № 635/1530/17 (провадження №61-18227св19), від 24 лютого 2021 року у справі № 756/1927/15-ц (провадження № 61-14725св20), від 24 червня 2012 року у справі № 712/12826/20 (провадження № 61-9269св21), від 01 вересня 2021 року у справі № 711/4732/16-ц (провадження № 61-3203св21), у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 2-306/22006 (провадження № 61-778ск19), від 24 травня 2021 року у справі № 605/1287/13-ц (провадження № 61-3738ск21), у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц (провадження № 61-10611св20), у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 10 червня 2021 року у справі № 520/4794/2020, від 22 липня 2021 року у справі № 280/3860/20 дійшли протилежного висновку, зокрема про правомірність накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника, які використовуються для отримання заробітної плати, з огляду на відсутність повідомлення банківської установи про цільове призначення коштів на рахунку.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/102267690
‼️Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 08 лютого 2022 року.

Процесуальний закон не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).
#Відкриття_ВП

👌https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747730

​​КЦС ВС вкотре роз’яснив судам, що боржник у виконавчому провадженні не може пред’являти позов про зняття арешту з його майна

Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину на квартиру, а під час звернення до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу цієї квартири дізнався, що на неї накладено арешт у межах виконавчого провадження, в якому він є боржником.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про скасування арешту на нерухоме майно позивача, оскільки він обрав неналежний спосіб судового захисту. Суд указав, що вимоги позивача обґрунтовано тим, що накладення арешту на майно порушує право власника, захист якого передбачений ст. 391 ЦК України. Проте між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, тому заява про зняття арешту має розглядатися в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення та закрив провадження у справі, зробивши такі правові висновки.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється в позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов’язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Суди не врахували того, що позивач як особа, яка є боржником у виконавчому провадженні, не може пред’являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України.

Верховний Суд зауважив, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред’являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він мав закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Постанова Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 577/4541/20 (провадження № 61-8240св21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747991.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

Приватні виконавці не зможуть давати пояснень, а державним зменшили винагороду
Олексій СОЛОМКО, радник Адер Хабер, член Дисциплінарної комісії приватних виконавців

2022 рік почався із чергових змін у законодавстві про організацію роботи державних і приватних виконавців. Проаналізуємо, кого стосуються ці зміни та хто є їх бенефіціарами.

https://zib.com.ua/ua/150478-privatni_vikonavci_ne_zmozhut_davati_poyasnennya_a_derzhavni.html?fbclid=IwAR04iPTZXXmMUiqi1zGBJBV3pCb1OgpeMQz4AAwSRlFCJSg6OeOyBCQ865w

Верховна Рада України планує прийняти законопроєкт №5660 «Про примусове виконання рішень» до 22 липня!
Законопроєкт, який передбачає проєвропейську реформу примусового виконання судових рішень в країні, увійшов до затвердженого 15 лютого порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

Проєкт ЄС «Право-Justice» підтримує прагнення народних депутатів не зволікати з прийняття у другому читанні законопроєкту №5660, оскільки ця законодавча ініціатива:
✔️ Суттєво підвищить рівень виконання судових рішень в Україні, а отже і збільшить ефективність держави.
✔️ Додасть сотні мільярдів гривень до українського ВВП.
✔️ Покращить умови ведення бізнесу в Україні.
✔️ Дасть позитивний сигнал для інвесторів.
✔️ Зменшить навантаження на систему правосуддя.
✔️ Скоротить кількість скарг українців в ЄСПЛ.

Не забуваємо ! З нами весь світ та за нами перемога !!!

Друзі, колеги з гарячих точок! Спільнота ДВС Кіровоградської області пропонує посильну допомогу тим, хто потрапив в скрутне становище (тимчасовий прихисток, харчі і т.д.). Звертайтесь! Ми з вами! 0976949445

🤖 Важливі боти, щоб допомагати ЗСУ:

Офіційні структури та волонтери створюють ботів у телеграм для оперативного реагування на загрозу від окупантів.

@stop_russian_war_bot — повідомляйте про переміщення російських військ та техніки, а також якщо помітили ворожі ДРГ. Відправляйте фото/відео, вказуйте адресу, або додавайте геомітку. Усі повідомлення перевіряють співробітники СБУ, а вже потім уточнену інформацію передають ЗСУ

@ukraine_avanger_bot — бот від Кіберполіції для повідомлень про виявлені мітки, які окупанти залишають на об'єктах інфраструктури (сюди також можна надсилати повідомлення про переміщення ЗС РФ)

@stopdrugsbot — надсилайте посилання на канали у Telegram, YouTube, Facebook, Instagram, які розповсюджують дезінформацію або ж інформацію щодо місць дислокацій ЗСУ

@stoprussiachannel — сюди надсилаються диверсійні ресурси для блокування та детальні інструкції, як це зробити

@tribunal_ua_bot — бот від волонтерів для збору фото- і відеодоказів для юридичних позовів проти путіна

​​‼️Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану‼️

Відповідно до статті 121 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та з метою забезпечення життєдіяльності населення в умовах воєнного стану розпорядженням Кабінету Міністрів України дозволяється фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.

Це розпорядження застосовується до припинення чи скасування воєнного стану.

УВАГА! Важлива інформація для боржників!
Уряд Кабінет Міністрів України дозволив фізичним особам зняття коштів з арештованих органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями рахунків у банках.
Видаткові операції з таких рахунків дозволено здійснювати за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 гривень.
Такий режим діятиме до припинення чи скасування воєнного стану.
Таким чином, у разі якщо сума стягнення за виконавчими документом не перевищує 100 000 гривень, фізичні особи можуть розпоряджатися грошовими коштами на арештованих рахунках.
Повний текст розпорядження доступний за посиланням:
https://bit.ly/3tEL3Hq

Відповідно до покладених завдань та обов’язків громадяни нашої країни віддано захищають свою Батьківщину.
І вже 12 день поспіль український народ мужньо дає відсіч російським загарбникам! Не залишаються осторонь і державні виконавці Дніпропетровської області, які продовжують активно передавати конфісковане за рішенням суду в дохід держави майно на потреби української армії.
Крім того, з кожним днем все більша кількість працівників органів державної виконавчої служби нашої області та члени їх сімей поповнюють лави Збройних Сил України, інших військових формувань, а також сил територіальної оборони, щоб відстоювати суверенітет та територіальну цілісність України!
🇺🇦Дякуємо нашим захисникам! Разом до перемоги!
#ДВС_Дніпропетровщина

​​‼️Встановлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або особи, пов’язані з державою-агресором.

Разом з тим звертаємо увагу, що встановлено кілька винятків щодо застосування мораторію (заборони). Так, відповідне обмеження не застосовується до:

🔵 громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах;
🔵 юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах;
🔵 юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.