Угорщина Просить Понад $20 Мільярдів з Оборонних Фондів ЄС

Bloomberg повідомляють, що Угорщина підвищила свій запит на оборонне фінансування Європейського Союзу до €17,4 мільярда ($20,2 мільярда). Уряд стверджує, що ці кошти необхідні для модернізації збройних сил країни, а також для скорочення найвищих у блоці витрат на обслуговування боргу.

Угорщина прагне отримати більше, ніж було спочатку передбачено в рамках програми ЄС "Безпекові дії для Європи" (SAFE), посилаючись на "реальні потреби" у модернізації військового потенціалу та свою "прихильність" членству в ЄС і НАТО. Запит Будапешта вже був третім за величиною в ЄС, поступаючись лише Польщі та Румунії.

Міністерство економіки заявило, що фонди SAFE допоможуть Угорщині знизити витрати на обслуговування боргу приблизно на 200 базисних пунктів порівняно з ринковим фінансуванням. Угорщина вже витрачає найбільше коштів на відсоткові платежі за боргом як частку ВВП серед усіх країн ЄС.

Необхідність у фінансуванні зростає після того, як прем'єр-міністр Віктор Орбан збільшив передвиборчі витрати перед виборами у квітні.
Цей запит є нетиповим, враховуючи, що Угорщина під 15-річним правлінням Орбана займає антиукраїнську та проросійську позицію. ЄС вже призупинив виділення майже €20 мільярдів для Угорщини через проблеми з верховенством права та корупцією. Крім того, Угорщина, на відміну від більшості союзників по ЄС та НАТО, неодноразово заявляла, що не вважає Росію загрозою своїй безпеці.

Орбан також використовує ЄС як політичну мішень, звинувачуючи Брюссель у продовженні війни в Україні через надання допомоги Києву.

Міністр економіки Мартон Надь раніше заявляв, що Угорщина не може покладатися на фінансовий захист ЄС і потребує "великого брата", такого як США або Китай. Сам Орбан після переговорів із президентом США Дональдом Трампом заявив, що забезпечив собі невизначений "фінансовий щит" від Сполучених Штатів.

The Voicer | Підтримати

Путін відправляє посланців Трампа геть, зосередившись на геополітичній перемозі

CNN вважають, що візит посланця президента США Дональда Трампа та його зятя до Москви, який тривав п'ять годин, публічно не приніс відчутних результатів, оскільки президент Росії Володимир Путін не бажає укладати угоду і насолоджується становищем, коли його благають про мир.

Путін розпочав війну, сподіваючись швидко відновити Росію як провідну військову силу. Його надія на швидку перемогу перетворилася на виснажливу війну, де стратегічна поразка деякий час здавалася реальною завдяки допомозі НАТО.

Проте переобрання Трампа, його «хитка симпатія (або захоплення)» Путіним та бажання миру «майже за будь-яку ціну» розцінюються Кремлем як слабкість. Путін, який не зіткнеться з виборами чи антикорупційними розслідуваннями, бачить у цьому несподіваний історичний шанс. Чим довше триває цей процес, тим вигіднішим буде результат для Москви.

Сам Путін залишається прагматиком зі значною геополітичною мрією: переформатувати баланс глобальної безпеки та скасувати десятилітню гегемонію США. Він перевів російський промисловий комплекс на шалений військовий лад, і для нього продовження війни є найкращим шансом на продовження правління.

Мирний процес Трампа зайшов у глухий кут: помічник Путіна, Юрій Ушаков, вийшов з переговорів, заявивши, що деякі елементи пропозицій були неприйнятними, і Путін «відправив страву назад». Для Путіна динаміка наступних місяців зрозуміла: він повільно, але незаперечно, виграє у військовому плані. Він бачить ослаблену через брак живої сили, фінансування та внутрішню кризу Україну.

Трамп прагне миру понад усе, що є логічним для магната нерухомості, який звично тисне на субпідрядників. Але Путін не купує готель. Він є озброєним скваттером, який підпалив нерухомість, щоб відновити свою силу в регіоні. Повільна перемога і є для Путіна рушійною силою, а видовище, коли його головний геополітичний опонент благає про угоду, лише посилює його геополітичні мрії, відсуваючи справжній мир далеко за горизонт.

The Voicer | Підтримати

Верховний Суд США дозволив Техасу використовувати спірну карту перерозподілу округів

Newsweek повідомляють, що Верховний Суд США дозволив Техасу використовувати його нову карту виборчих округів на виборах наступного року, що стало значною перемогою для республіканців штату та президента Дональда Трампа. Це рішення було прийнято, незважаючи на те, що нижча судова інстанція визнала: план, ймовірно, був розроблений для зменшення впливу афроамериканських та латиноамериканських виборців.

Рішення, видане як екстрене оскарження, призупиняє ухвалу суду нижчої інстанції, яка блокувала карту. Техаські республіканці наполягали на швидких діях, оскільки реєстрація кандидатів на березневі праймеріз уже розпочалася. План перерозподілу, прийнятий минулого літа за наполяганням Трампа, розрахований на те, щоб надати республіканцям п'ять додаткових місць у Палаті представників США, ставши центральною точкою у загальнонаціональній боротьбі за контроль над Конгресом на виборах 2026 року.

Двоє суддів окружного суду, включаючи призначенця Трампа, постановили, що карта, ймовірно, порушує Конституцію, розмиваючи виборчу силу меншин. Судді дійшли висновку, що розробники карти займалися расовим джерімендерингом і виявили «великі докази» навмисної дискримінації.

Однак один із суддів виступив із жорстким окремим голосом, назвавши висновки більшості необґрунтованими.
Рішення Верховного Суду не вирішує питання законності карти Техасу, а лише заморожує постанову нижчого суду, дозволяючи використовувати карту на виборах 2026 року. Справа повертається до звичайного порядку розгляду у Верховному Суді. Таким чином, основне питання — чи неконституційно Техас зменшив політичний вплив меншин — залишається невирішеним.

The Voicer | Підтримати

США закликали європейців виступити проти плану ЄС щодо кредиту для підтримки України

Bloomberg повідомляють, що Сполучені Штати лобіювали низку країн Європейського Союзу, намагаючись заблокувати плани ЄС щодо використання заморожених активів російського центрального банку як забезпечення для масштабного кредиту Україні. Йдеться про позику у розмірі €90 мільярдів, яка має покрити економічні та військові потреби України на наступні два роки.

Представники США стверджували, що активи, загальна сума яких на території ЄС становить близько €210 мільярдів, не повинні використовуватися для фінансування війни. Вашингтон наполягає, що ці кошти потрібні як важіль для забезпечення майбутньої мирної угоди між Києвом та Москвою. Ці дискусії відбуваються у критичний для України час, коли адміністрація Дональда Трампа припинила більшу частину допомоги США, покладаючи основний тягар на Європу.

Європейські лідери рішуче наполягають на тому, що використання активів є європейською справою. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц рішуче висловився, що «немає жодної можливості залишити мобілізовані нами гроші США», підкресливши, що ці кошти мають надійти до України. Проте план ЄС стикається з внутрішнім опором, зокрема з боку Бельгії, де зберігається більша частина коштів. Бельгія вимагає гарантій, що вона не залишиться єдиною відповідальною за відшкодування збитків у разі майбутніх позовів Росії.

Окрім Бельгії, проти планів також виступають Угорщина і Словаччина. Канцлер Мерц планує провести переговори у Брюсселі, щоб подолати опір Бельгії, оскільки ЄС прагне схвалити ці пропозиції на саміті лідерів пізніше цього місяця. План ЄС вимагає лише кваліфікованої більшості для схвалення і пропонує забезпечити кредит коштом бюджету блоку або двосторонніми гарантіями від країн-членів.

The Voicer | Підтримати

США висунули Європі дедлайн 2027 року для перейняття оборони НАТО

Reuters повідомляють, що Сполучені Штати вимагають, щоб Європа взяла на себе більшість конвенційних оборонних можливостей НАТО, від розвідки до ракет, до 2027 року. Цей жорсткий термін, озвучений представниками Пентагону європейським делегаціям, радикально змінить співпрацю Вашингтона зі своїми головними військовими партнерами.

Американські високопосадовці висловили незадоволення темпами, з якими Європа нарощує свій оборонний потенціал після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Вони попередили, що якщо Європа не виконає умову до 2027 року, США можуть припинити участь у деяких механізмах координації оборони НАТО. Деякі європейські чиновники вважають цей дедлайн нереалістичним, оскільки Європі потрібен час, щоб замінити унікальні американські можливості, як-от розвідка, спостереження та рекогностування, які неможливо швидко придбати чи відтворити.

Європейські країни загалом погодилися з вимогою президента США Дональда Трампа щодо необхідності збільшити витрати на оборону та взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку. Європейський Союз уже поставив собі за мету досягти самостійної оборонної готовності до 2030 року, хоча експерти вважають навіть цей термін надто амбітним. Заступник держсекретаря США Крістофер Ландау на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО заявив, що «очевидно», що союзники мають взяти відповідальність за оборону Європи, підкреслюючи:

«Наша Адміністрація має на увазі те, що говорить».

Відносини Вашингтона з НАТО залишаються суперечливими. З одного боку, Трамп хвалив європейських лідерів за згоду збільшити цільовий показник витрат на оборону, а з іншого — під час кампанії заявляв, що заохочуватиме Росію нападати на країни, які недостатньо витрачають на оборону. Крім того, незрозуміло, чи є дедлайн 2027 року офіційною позицією адміністрації Трампа, чи лише думкою окремих чиновників Пентагону.

The Voicer | Підтримати

Голова ФБР Каш Пател використовував бійців спецпризначення для екскорту пʼяних друзів своєї дівчини

Каш Пател, директор ФБР, згідно The Telegraph, нібито наказав агентам ФБР відвезти додому п’яного друга своєї дівчини Александрис Вілкінс після вечірки в Нешвілі. За даними джерел, Вілкінс — кантрі-співачка та партнерка Патела — просила свій персональний охоронний підрозділ зробити це щонайменше двічі. Агентам, які входять до елітної команди SWAT, такий запит видався неприйнятним, і вони відмовилися відхилятися від своїх службових обов’язків.

За інформацією ЗМІ, після заперечень агентів Пател особисто втрутився й наказав виконати прохання. В одному випадку він нібито телефонував керівнику охорони Вілкінс і кричав, вимагаючи забезпечити поїздку.

Факт того, що директор ФБР надав окрему охорону своїй дівчині — включно з бійцями SWAT — сам по собі є безпрецедентним. Колишні агенти та колишні керівники правоохоронних органів заявили, що шоковані перенаправленням висококваліфікованих тактичних співробітників з їхніх основних завдань на приватні потреби.

За словами ексагента ФБР Крістофера О’Лірі, використання Пателом тактичних агентів для «догляду за подругою його дівчини» є «обурливим» і свідчить про «повну відсутність професійного судження і доброчесності».

ФБР заперечило звинувачення. Речник Бен Вільямсон сказав:

«Це вигадка і цього не було».

На тлі скандалу демократи в Палаті представників ініціювали розслідування використання Пателом службового літака ФБР. У запиті до бюро вони вимагають надати всі записи польотів після повідомлень, що директор використовував літак для «побачень», польотів на спортивні події та мисливських поїздок. Пател у відповідь заявив, що користується повітряним судном «менше, ніж двоє моїх попередників».

The Voicer | Підтримати

«Європейські лицемірства щодо України»

Європейські лідери розкритикували ризик, що адміністрація Дональда Трампа може «зрадити Україну» у питанні території без чітких гарантій безпеки. За повідомленнями Der Spiegel, Еммануель Макрон попередив Володимира Зеленського та канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про «велику небезпеку», поки Вашингтон намагається завершити війну шляхом переговорів між Києвом і Москвою.

У статті Washington Post наголошується, що ЄС сам далекий від послідовності. Макрон, який застерігає США, водночас очолює країну, що у 2024 році стала третім найбільшим покупцем російської енергії в Європі. Це свідчить про ширшу проблему: європейські уряди регулярно декларують «непохитну підтримку України», але на практиці не можуть узгодити необхідні дії та витрати.

Нещодавно Мерц та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн просили прем’єра Бельгії Барта де Вевера не блокувати план щодо використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні наступного року. Де Вевер попереджає, що вилучення близько €140 млрд може зірвати мирні переговори та спричинити довгострокові наслідки для Бельгії, на що нібито вказує Москва. Він також висловив сумнів, що Росію взагалі можна перемогти, назвавши такі очікування «ілюзією».

Попри риторику, ЄС лише зараз рухається до загальної заборони російського газу — і то з 2027 року. А деякі країни купували пальне в Індії, попри те що багато з цих обсягів вироблялися з російської нафти. У 2024 році такі імпортні потоки зросли на 20%.

Стаття робить висновок: європейці охоче читають лекції США, але самі діють недостатньо рішуче — хоча саме Європа опиниться під ударом, якщо війна розшириться.

The Voicer | Підтримати

Маржорі Тейлор Ґрін: Республіканці в Конгресі приватно насміхалися з Трампа

The Guardian повідомляють, що конгресвумен-республіканка Маржорі Тейлор Ґрін заявила, що багато її однопартійців у Конгресі приватно глузували з Дональда Трампа, але різко змінили позицію після того, як він здобув перемогу на праймеріз та став кандидатом від Республіканської партії на виборах 2024 року. В інтерв’ю для програми 60 Minutes вона сказала, що чула, як колеги висміювали манеру його мовлення та критикували її саму за підтримку Трампа, але після його перемоги «усі почали… вибачте за вираз… лестити йому».

За її словами, ті самі політики, які раніше кепкували з руху MAGA, «одягнули кепку MAGA вперше» лише після того, як стало зрозуміло, що Трамп контролюватиме партію. Саму Ґрін Трамп нині називає «зрадницею», атакує її онлайн, а вона стверджує, що отримує через це хвилі погроз.

У публікаціях на X вона повідомила, що подала до поліції Капітолію сотні скарг на погрози. Спершу, за її словами, вони надходили від політичних противників Трампа. Але ситуація змінилася, коли вона виступила проти Трампа у питанні документів, пов’язаних зі справою Джеффрі Епстайна — засудженого за сексуальні злочини фінансиста, який помер у в’язниці в 2019 році. Після цього, як стверджує Ґрін, погрози на адресу її та її сина почали надходити вже від прихильників Трампа.

Вона заявила, що надсилала Трампу повідомлення із погрозами, отриманими її сином, але той відповів «різко, із звинуваченнями та без жодного співчуття». У фрагменті інтерв’ю Ґрін також сказала, що республіканці бояться відкрито критикувати Трампа через страх стати мішенню його публічних нападок у Truth Social.

The Voicer | Підтримати

X заблокував рекламний акаунт Єврокомісії після штрафу ЄС у €120 млн

Politico повідомляють, що Європейська комісія втратила доступ до свого рекламного кабінету на платформі X(Twitter) після того, як ЄС наклав на соцмережу штраф у €120 млн за порушення правил прозорості. Про блокування повідомив керівник продукту X Нікіта Бір, заявивши, що «ваш рекламний акаунт було завершено».

Бір звинуватив Єврокомісію у спробі просунути власний пост про накладений штраф, використавши «експлойт у нашому Ad Composer» — інструменті створення рекламних матеріалів. За його словами, Комісія намагалася опублікувати посилання так, щоб воно виглядало як відео й штучно збільшувало охоплення.

Штраф було накладено у четвер відповідно до Digital Services Act (DSA) — законодавства ЄС, спрямованого на обмеження поширення незаконного контенту. Серед порушень X — відсутність прозорості в рекламній бібліотеці та перетворення синьої галочки з інструменту верифікації на «оманливу» платну функцію.

Бір написав, що “іронія вашої заяви” полягає в тому, що X виступає за рівний голос усіх користувачів, тоді як, на його думку, Єврокомісія вважає, що правила на неї не поширюються.

POLITICO звернулася до Єврокомісії за коментарем.

Адміністрація Трампа критикує DSA та Digital Markets Act, які стримують гігантів на кшталт Google, Amazon і Meta. Білий дім звинувачує правила в дискримінації американських компаній, а цей штраф може посилити трансатлантичну напругу. Міністр торгівлі США Говард Латнік вже пригрозив зберегти 50% мита на європейську сталь та алюміній, якщо ЄС не пом’якшить цифрові норми.

Віцепрезидент США Дж. Ді. Ванс розкритикував рішення Брюсселя, назвавши штраф «покаранням за відмову брати участь у цензурі». Єврокомісія це спростувала: за словами єврокомісарки Генни Вірккунен, DSA стосується не цензури, а «прозорості X».

The Voicer | Підтримати

Чому між Китаєм і Японією так стрімко зростає напруга

Китай і Японія — дві найпотужніші держави Азії та ключові торгові партнери. Але історичне суперництво й досі формує їхні відносини. Bloomberg повідомляють, що напруженість посилилася через зростання китайської військової активності навколо спірних островів Сенкаку/Дяоюй, торговельні обмеження та ризики конфлікту в Тайванській протоці.

У листопаді прем’єрка Японії Санае Такаїчі заявила, що спроба Китаю захопити Тайвань стане «загрозою виживанню» Японії — юридичною підставою для залучення японських сил оборони, можливо разом із США. Китай звинуватив її у втручанні у внутрішні справи, ввів дипломатичні та економічні заходи у відповідь і вимагає відкликання заяви.

6 грудня ситуація знову загострилася: за даними Токіо, китайський винищувач навів радар керування зброєю на два японські літаки над міжнародними водами. Пекін у відповідь заявив, що японські літаки заважали тренуванням.

Територіальні суперечки залишаються головною точкою конфлікту. Китай регулярно направляє кораблі до спірних островів — їхня кількість у 2024 році сягнула рекорду. Паралельно Китай нарощує військову співпрацю з Росією, а японська «Біла книга» 2025 року визначає Китай як «найбільший стратегічний виклик». Японія пришвидшує власне масштабне військове розширення.

Питання Тайваню також є важливим фактором. Острів розташований лише за 100 км від японського Йонаґуні, а будь-яка ескалація може швидко перекинутися на територію Японії.

Попри стратегічну недовіру, економічні зв’язки залишаються масштабними. Китай є найбільшим торговельним партнером Японії, але політичні ризики та нові обмеження роблять бізнес у Китаї дедалі менш передбачуваним. Тим часом Пекін уже скоротив авіасполучення з Японією та погрожує ширшими санкціями, включно з обмеженням експорту рідкоземельних матеріалів.

Проте й Китай має що втрачати: Японія залишається джерелом критичних технологій, особливо у сфері виробництва мікрочипів, що стримує Пекін від надмірно жорстких кроків.

The Voicer | Підтримати

Росія й далі активно експортує нафту — але заробляє значно менше для фінансування війни проти України

Business Insider повідомляють, що російські нафтові компанії продовжують відвантажувати майже ті самі обсяги нафти навіть після жорсткіших дій Мінфіну США проти найбільших виробників — але прибутки від енергоресурсів різко падають, згідно з аналізом Goldman Sachs.

У жовтні Мінфін США запровадив санкції проти «Лукойлу» та «Роснефти». Після цього морські поставки від цих компаній скоротилися на 42% — до приблизно 1,7 млн барелів на добу. Водночас загальний російський експорт нафти зменшився лише на 100 тис. барелів на добу. Це означає, що Москва швидко переорієнтувала потоки через менших, несанкціонованих виробників.

Однак стабільні обсяги поставок приховують значно глибшу фінансову проблему. За даними Goldman Sachs, доходи Росії від експорту нафти у перерахунку на рублі впали на 50% у цьому році — з еквівалента 7,6% ВВП до 3,7%. Ці висновки збіглися з повідомленням Мінфіну РФ про падіння податкових надходжень від нафти та газу на 34% у річному вимірі.

Причини обвалу доходів — сильніший рубль, нижчі ціни Brent та розширення знижок на російську нафту, оскільки покупці вимагають більші дисконти через ризик санкцій.

Цей розрив між стабільним експортом і падінням прибутків має ключове значення для здатності Москви фінансувати війну проти України. Традиційно нафта й газ забезпечували понад третину федерального бюджету. Але попри зростання військових витрат і збільшення виробництва озброєнь, фінансові надходження скорочуються.

Ситуація загострюється на тлі посилених українських атак дронами по енергетичній інфраструктурі РФ. Проте ціни на Brent майже не змінюються, що свідчить про низькі очікування ринку щодо перебоїв постачання — а це додатково тисне на доходи Кремля.

Тим часом кінець війни залишається далеким: нещодавня п’ятигодинна зустріч російських представників із командою Дональда Трампа не принесла прогресу щодо можливого мирного плану.

The Voicer | Підтримати

Як китайські компанії захоплюють В’єтнам на тлі американських тарифів

Reuters повідомляють, що китайські компанії активно розширюють свою присутність у В’єтнамі, очолюючи інвестиційні потоки та надсилаючи рекордні обсяги товарів у країну — всупереч закликам США до «відокремлення» економік, тоді як дві комуністичні держави поглиблюють співпрацю.

Останні кроки, на які Ханой довго не погоджувався з міркувань безпеки, включають чутливі технологічні контракти з Huawei та ZTE, погодження китайських кредитів на будівництво швидкісних залізниць та дозвіл на використання китайських літаків COMAC місцевими авіакомпаніями.

Зростаюча відкритість Ханоя до Пекіна може бути спробою зберегти баланс у зовнішніх відносинах після зобов’язань перед Вашингтоном у торговельних переговорах. Але якщо тенденція триватиме, В’єтнам може перетворитися зі «свінг-штату» на «розірвану країну», попереджають експерти, що створить ризики для його зв’язків із Заходом.

Попит на китайські товари у В’єтнамі зростає рекордними темпами: імпорт з Китаю досяг близько 168 млрд доларів за січень–листопад — на 30% більше, ніж торік. Майже третина — електронні комплектуючі, які часто реекспортують у США. Зростають також постачання споживчих товарів — від овочів до автомобілів.

Китайські виробники активно виходять на в’єтнамський ринок електротранспорту: Yadea продала понад 36 тис. електроскутерів за десять місяців, ставши головним конкурентом VinFast, тоді як BYD розширює свою мережу дилерів та зарядних станцій. Китайські рітейл-бренди та техногіганти — включно з TikTok, Lazada та інвесторами Shopee й Tiki — зміцнюють позиції у сфері онлайн-торгівлі.

Китайські інвестиції також еволюціонують: з’являється більше спільних підприємств та реальних передач технологій, чого майже не було раніше. За січень–листопад китайські та гонконзькі компанії пообіцяли інвестувати понад 6,7 млрд доларів, ставши найбільшими інвесторами В’єтнаму. Це, за словами аналітиків, уже «переформатовує індустріальний ландшафт» країни.

The Voicer | Підтримати

Трамп опинився в центрі битви за Warner: як Paramount і Netflix змагаються за прихильність Білого дому

У боротьбі за Warner Bros, згідно інформації Wall Street Journal, ключовим фактором несподівано став президент Дональд Трамп. Коли Paramount вкотре підвищила свою пропозицію за Warner — цього разу до $77,9 млрд — керівник Девід Еллісон зрозумів, що угода висить на волосині. Але вирішальним виявився не лише вибір Warner, а й те, кому надасть непублічну підтримку Білий дім.

Після того як Warner Discovery оголосила про домовленість із Netflix на $72 млрд, батько Девіда, мільярдер Ларрі Еллісон — давній союзник Трампа — зателефонував президенту. За даними інсайдерів, він заявив Трампу, що угода з Netflix «шкодитиме конкуренції» та просив звернути увагу на ризики.

Під час візиту до Вашингтона Девід Еллісон особисто зустрічався з посадовцями адміністрації Трампа й запевняв їх, що після купівлі Warner суттєво змінить CNN — канал, який роками був мішенню критики Трампа. Джерела повідомляють, що Трамп неодноразово обговорював із наближеними людьми бажання бачити CNN під іншим власником і з новою редакційною політикою.

Після оголошення угоди з Netflix Трамп утримався від публічної підтримки будь-якої зі сторін, заявивши, що «ніхто з них не є його великим другом». Однак близькі до нього джерела кажуть: президент хоче, щоб Netflix і Paramount «змагалися за його схвалення». Він також попросив регулярно інформувати його про можливе антимонопольне розслідування щодо Netflix.

Попри відмови Warner, Paramount розпочала ворожу спробу поглинання, стверджуючи, що її пропозиція сприятливіша для акціонерів і легше пройде перевірку в уряду — де остаточний вплив знову матиме Трамп.

The Voicer | Підтримати

Польща обурена тим, що її відсувають від мирних переговорів щодо України

Згідно з інформацією Politico, Польща, один із ключових членів НАТО на східному фланзі, обурена тим, що її дедалі частіше виключають з високорівневих обговорень щодо можливого мирного врегулювання в Україні — особливо на тлі того, як адміністрація Дональда Трампа фактично формує ядро держав, допущених до процесу.

Коли цього тижня у Лондоні зустрілися лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та України, щоб узгодити позиції перед швидким просуванням Вашингтона до мирної угоди, Польща знову не отримала запрошення. Це вже друга така відсутність за два місяці, після пропущеної зустрічі в Женеві 23 листопада — тоді теж за участю американських представників, наближених до Трампа.

Для Варшави це болюче приниження, адже країна приймає мільйон українських біженців і є головним логістичним вузлом постачання. Правоконсервативне оточення президента Кароля Навроцького одразу звинуватило прем’єра Дональда Туска в «некомпетентності», стверджуючи, що він не має доступу до Трампа — на відміну від Навроцького, який активно будує власні зв’язки у Вашингтоні.

У Берліні Туск натякнув на причини ізоляції:

«Не всі у Вашингтоні хочуть, щоб Польща була присутня скрізь»

Дипломати визнають: на рішення про формати зустрічей все більше впливає те, хто має прямий канал до команди Трампа.

Хоча Варшава наголошує, що реальних переговорів із Росією поки немає, колишні польські лідери попереджають: країна перетворюється з активного гравця на спостерігача. Особливо тривожно те, що в США Польщу представляють дві паралельні лінії — уряд Туска та президент Навроцький.

Як зазначив один європейський дипломат:

«Проблема не в позиції Польщі. Проблема в тому, хто саме, на думку Трампа, говорить від її імені».

The Voicer | Підтримати

Корупція Трампа гірша за українську корупцію

У статті The Atlantic описується різкий контраст між українськими зусиллями у боротьбі з корупцією та поведінкою американських і російських представників, пов’язаних із Дональдом Трампом. Українські детективи НАБУ розслідують масштабні хабарні схеми у державному енергетичному секторі навіть у час війни, працюючи відкрито, публічно та під контролем суспільства, що у свою чергу призвело до відставок міністрів і впливових чиновників, включно з найближчим радником президента.

На противагу цьому, американські бізнесмени зі сфери Трампа — зокрема Стів Віткофф та Джаред Кушнер — беруть участь у переговорах у Москві не як державні службовці, а як приватні ділові гравці зі значними конфліктами інтересів. Кушнер керує інвестиційною компанією, яка отримала $2 млрд від Саудівської Аравії, і разом із Віткоффом він обговорює майбутні російсько-американські бізнес-проєкти в той час, коли Україна воює за виживання.

Російські олігархи пропонують американським компаніям багатомільярдні угоди, що можуть поглибити залежності та послабити союзників США — і частина цих пропозицій пов’язана з бізнес-оточенням Трампа.

Автор наголошує: хоча Трампова команда прямо не бере хабарів на держконтрактах, їхня корупція є глибшою. Вони використовують американську державу так, щоб це приносило користь їхнім друзям і партнерам, завдаючи шкоди репутації США та їхнім союзникам. На відміну від України, де держава здатна розслідувати власних високопосадовців, у системі Трампа неможливо уявити незалежне розслідування щодо людей з його Білого дому.

Стаття зазначає, що корупція в Україні — це виклик, але корупція, що виходить з оточення Трампа, має значно ширший і небезпечніший геополітичний масштаб.

The Voicer | Підтримати

Президент Орбан? Лідер Угорщини шукає спосіб утримати владу після виборів

Bloomberg повідомляють, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вивчає шляхи зберегти контроль над країною незалежно від результату виборів у квітні. За даними джерела, обізнаного з ситуацією, Орбан розглядає можливість перейти на посаду президента й переписати законодавство так, щоб зробити її найсильнішою посадою в державі. Це відбувається на тлі опитувань, де опозиція випереджає його партію на двозначні показники.

Після зустрічі у Білому домі з Дональдом Трампом минулого місяця Орбан заявив, що перехід до президентської системи “завжди стояв на столі”. У середу парламент ухвалив закон, який ускладнює процедуру усунення президента з посади, що викликало занепокоєння опозиції. Подібні маневри вже зустрічалися в Туреччині та Росії, де лідери посилювали президентську владу для власного політичного виживання.

Опозиційна партія “Тиса” на чолі з Петером Мадяром уважно стежить за можливими “конституційними маневрами”. Мадяр обіцяє демонтувати систему Орбана, якщо переможе. Аналітики зазначають, що якщо Орбан хоче посилити президентську посаду, він має діяти до виборів, використовуючи чинну конституційну більшість.

Якщо Фідес знову виграє вибори, Орбан може стати президентом і передати щоденне управління країною лояльному союзнику, зосередившись на зовнішній політиці. У разі поразки Орбан на посаді президента зможе обмежувати дії нового уряду та заважати спробам зблизити Угорщину з ЄС.

Протягом останніх 15 років Орбан вже переписував конституцію, змінював виборчі правила, ставив лоялістів на ключові посади та концентрував владу. Але зараз, коли значна частина суспільства втомилася від його правління, майбутні вибори можуть стати найбільшим викликом для нього за два десятиліття.

The Voicer | Підтримати

Німецькі студенти викрили російські судна, що координували дрони над військовими об’єктами та аеропортами Європи

Згідно інформації Digital Digging, семеро студентів-журналістів із Німеччини провели масштабне OSINT-розслідування та викрили російські судна, які, за їхніми даними, координували або забезпечували масштабні операції дронів над військовими об’єктами й аеропортами Європи. Їхній п’ятитижневий аналіз об’єднав витоки секретних документів, дані суднового трекінгу та переслідування підозрілих кораблів на 2 500 км.

16 травня 2025 року два судна з російськими екіпажами діяли синхронно з появою дронів. HAV Dolphin протягом десяти днів без причини кружляв у Кільській затоці — поруч з оборонними верфями, де фіксували рої дронів. HAV Snapper зайняв позицію біля нідерландського узбережжя за дві години до того, як сім дронів з’явилися над російським суховантажем Lauga, якого супроводжувала німецька поліція.

Секретні звіти, отримані студентами, підтвердили масштаб проблеми: 1 072 інциденти та 1 955 дронів по всій Німеччині у 2025 році, більшість — над військовою інфраструктурою, тренувальними базами, складами техніки для України, а також над ключовими аеропортами, включно з Мюнхеном, який доводилося закривати через вторгнення дронів.

Розслідування показало чіткий збіг: саме в моменти появи дронів поблизу військових об’єктів у регіоні перебували ті самі російські судна — HAV Dolphin, HAV Snapper та Lauga. Усі вони мають зв’язки з калінінградською верф’ю та структурами, пов’язаними з російською оборонною сферою й «Росатомом», який володіє корабельними дронами з радіусом дії до 200 км.

Студенти запустили власний дрон над HAV Dolphin і підтвердили: екіпаж повністю російський, а офіційні огляди влади були поверховими. Європейські спецслужби оцінюють діяльність цих кораблів як таку, що “з високою ймовірністю” працює в інтересах російських розвідувальних операцій.

The Voicer | Підтримати

Орбан намагається стримати наслідки скандалу з побиттям неповнолітніх

Reuters повідомляють, що уряд Віктора Орбана намагається мінімізувати політичні збитки, спричинені гучним скандалом у державному центрі для неповнолітніх у Будапешті, — у той момент, коли Будапешт активно вибудовує комунікацію з командою Дональда Трампа та розраховує на підтримку Вашингтона у майбутніх європейських переговорах.

Після того як опозиційний активіст оприлюднив відео, на якому видно фізичне насильство над вихованцями центру, опозиційний лідер Петер Магяр закликав Орбана піти у відставку та провести дострокові вибори. Це стало серйозним ударом по угорському прем’єру, який прагне за будь-яку ціну зберегти стабільність перед очікуваними контактами з адміністрацією Трампа — ключовим зовнішньополітичним орієнтиром для Орбана.

На тлі зростання критики глава офісу Орбана Гергелі Гуяш оголосив, що всі п’ять угорських виправних установ для неповнолітніх негайно переходять під контроль поліції. За словами уряду, попереднє управління «не змогло запобігти злочинам».

Прокуратура повідомила про затримання семи осіб, включно з двома співробітниками центру, які, за даними слідства, били неповнолітніх по голові ручкою від вікна. Також під слідством перебуває колишній директор центру, якого підозрюють у торгівлі людьми, сутенерстві й відмиванні коштів.

Скандал загрожує перерости у масштабну політичну кризу. Магяр — лідер швидкозростаючої партії «Тиса» — вже закликав до масової демонстрації біля офісу прем’єра.

Спостерігачі відзначають, що Орбан, який давно позиціонує себе «найближчим союзником Трампа в ЄС», боїться входити в новий етап європейської політики зі слабкими позиціями всередині.

The Voicer | Підтримати

Італія приєдналася до Бельгії в опорі плану ЄС передати Україні заморожені активи Росії

Politico повідомляють, що Італія стала на бік Бельгії у протидії плану Європейської комісії використати €210 млрд заморожених російських державних активів для фінансування України. Про це свідчить внутрішній документ, з яким ознайомилося видання. Крок Рима, однієї з ключових держав ЄС за чисельністю населення та впливом, серйозно ускладнює спроби Брюсселя досягти політичної угоди вже на саміті ЄС 18–19 грудня.

Єврокомісія наполягає на тому, щоб країни-члени погодилися спрямувати російські резерви, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, на підтримку української економіки.

Однак Бельгія побоюється, що у разі юридичних претензій з боку Росії саме їй доведеться компенсувати повну суму. До цього моменту Брюсселю бракувало впливових союзників — тепер до спротиву приєдналася Італія.

Разом з Італією позицію Бельгії підтримали Мальта та Болгарія. Чотири країни закликали Єврокомісію розглянути альтернативні механізми фінансування України, зокрема через спільні кредити ЄС або тимчасові «місцеві» фінансові рішення, які, на їхню думку, несуть менші юридичні та фінансові ризики.

Водночас такий «план Б» має серйозні проблеми: він збільшує боргове навантаження для країн із високим держборгом, зокрема Італії, та потребує одностайної підтримки, що дає можливість вето з боку проросійських урядів, зокрема Угорщини.

Крім того, чотири держави висловили занепокоєння використанням Єврокомісією надзвичайних повноважень для тривалого замороження російських активів. Вони попередили, що такий крок може мати далекосяжні правові та фінансові наслідки, які виходять за межі нинішньої ситуації.

The Voicer | Підтримати