Трамп наказав запровадити морську блокаду «санкційних» нафтових танкерів Венесуели
Le Monde повідомляють, що президент США Дональд Трамп у вівторок, 16 грудня, оголосив про запровадження морської блокади всіх «санкційних нафтових суден», що виходять із Венесуели або прямують до неї. Цей крок різко загострює кампанію тиску Вашингтона на Каракас і супроводжується новими вимогами щодо доступу США до венесуельської нафти.
Протягом останніх місяців Сполучені Штати нарощували масштабне військове угруповання в Карибському басейні, офіційно — для боротьби з наркоторгівлею в Латинській Америці, але фактично зосереджуючись саме на Венесуелі. Каракас розцінює ці дії як спробу усунути лівого президента Ніколаса Мадуро, якого США та низка інших країн вважають нелегітимним, а також як намір «викрасти» венесуельські енергоресурси.
Напруга зростала протягом кількох тижнів після заяв Трампа про можливі військові дії на території Венесуели. Він публічно оголосив повітряний простір країни «закритим» і пригрозив почати операції з протидії наркотрафіку «на суходолі». Минулого тижня США захопили нафтовий танкер, що вийшов із Венесуели, та оголосили санкції проти кількох інших суден і компаній.
— написав Трамп у соцмережі Truth Social. Він також заявив, що Венесуела «оточена найбільшою армадою, яку коли-небудь збирали в історії Південної Америки».
Трамп прямо пов’язав блокаду з вимогою повернути США доступ до венесуельських ресурсів, заявивши, що військова присутність зростатиме, доки Каракас не поверне Сполученим Штатам «нафту, землю та інші активи, які раніше були вкрадені».
The Voicer | Підтримати
Le Monde повідомляють, що президент США Дональд Трамп у вівторок, 16 грудня, оголосив про запровадження морської блокади всіх «санкційних нафтових суден», що виходять із Венесуели або прямують до неї. Цей крок різко загострює кампанію тиску Вашингтона на Каракас і супроводжується новими вимогами щодо доступу США до венесуельської нафти.
Протягом останніх місяців Сполучені Штати нарощували масштабне військове угруповання в Карибському басейні, офіційно — для боротьби з наркоторгівлею в Латинській Америці, але фактично зосереджуючись саме на Венесуелі. Каракас розцінює ці дії як спробу усунути лівого президента Ніколаса Мадуро, якого США та низка інших країн вважають нелегітимним, а також як намір «викрасти» венесуельські енергоресурси.
Напруга зростала протягом кількох тижнів після заяв Трампа про можливі військові дії на території Венесуели. Він публічно оголосив повітряний простір країни «закритим» і пригрозив почати операції з протидії наркотрафіку «на суходолі». Минулого тижня США захопили нафтовий танкер, що вийшов із Венесуели, та оголосили санкції проти кількох інших суден і компаній.
«Сьогодні я наказую ЗАГАЛЬНУ Й ПОВНУ БЛОКАДУ ВСІХ САНКЦІЙНИХ НАФТОВИХ ТАНКЕРІВ, що заходять у Венесуелу або виходять з неї»,
— написав Трамп у соцмережі Truth Social. Він також заявив, що Венесуела «оточена найбільшою армадою, яку коли-небудь збирали в історії Південної Америки».
Трамп прямо пов’язав блокаду з вимогою повернути США доступ до венесуельських ресурсів, заявивши, що військова присутність зростатиме, доки Каракас не поверне Сполученим Штатам «нафту, землю та інші активи, які раніше були вкрадені».
The Voicer | Підтримати
🤡18🤔10👍4🤬3🔥1
Доля України й фінансове майбутнє Бельгії — в руках однієї людини
The Telegraph повідомляють, що завтра лідери Європейського Союзу зберуться на вирішальну дискусію щодо фінансування України у 2026–2027 роках. Оскільки Сполучені Штати більше не надають фінансової допомоги, ЄС має знайти щонайменше €90 млрд. Отримати таку суму шляхом звичайних запозичень майже неможливо, тому на розгляд винесено альтернативний механізм — так звану «репараційну позику».
Йдеться про заморожені в Європі активи Центрального банку Росії, заблоковані після повномасштабного вторгнення у 2022 році. План передбачає передачу цих активів Єврокомісії, яка випустить безвідсоткову позику для України. Погашення відбудеться лише після завершення війни та виплати Росією репарацій. Лише в цьому випадку активи можуть бути розморожені.
Ключовим опонентом схеми виступала Бельгія — країна, де розташований Euroclear, що зберігає більшість російських активів. Брюссель побоюється потенційних судових позовів з боку Москви та фінансової відповідальності. Проте прем’єр-міністр Барт де Вевер домігся пакета гарантій з боку ЄС, які захищають Бельгію у разі реалізації плану.
Парадокс полягає в іншому: якщо репараційну позику не буде схвалено, юридичні ризики для Бельгії вже існуватимуть — але без будь-якого захисту. ЄС уже ухвалив рішення про безстрокове замороження російських активів до виплати репарацій, і саме це створило потенційні правові загрози. Надання позики не додає нових ризиків, адже активи формально не конфіскуються.
Відмова від плану стане катастрофою: Україна залишиться без фінансування, європейська безпека ослабне, а Бельгія опиниться під ударом без підтримки партнерів. Тепер усе залежить від рішення Барта де Вевера — чи завершить він угоду і стане ключовою фігурою для ЄС та України, чи ризикне втратити все в останній момент.
The Voicer | Підтримати
The Telegraph повідомляють, що завтра лідери Європейського Союзу зберуться на вирішальну дискусію щодо фінансування України у 2026–2027 роках. Оскільки Сполучені Штати більше не надають фінансової допомоги, ЄС має знайти щонайменше €90 млрд. Отримати таку суму шляхом звичайних запозичень майже неможливо, тому на розгляд винесено альтернативний механізм — так звану «репараційну позику».
Йдеться про заморожені в Європі активи Центрального банку Росії, заблоковані після повномасштабного вторгнення у 2022 році. План передбачає передачу цих активів Єврокомісії, яка випустить безвідсоткову позику для України. Погашення відбудеться лише після завершення війни та виплати Росією репарацій. Лише в цьому випадку активи можуть бути розморожені.
Ключовим опонентом схеми виступала Бельгія — країна, де розташований Euroclear, що зберігає більшість російських активів. Брюссель побоюється потенційних судових позовів з боку Москви та фінансової відповідальності. Проте прем’єр-міністр Барт де Вевер домігся пакета гарантій з боку ЄС, які захищають Бельгію у разі реалізації плану.
Парадокс полягає в іншому: якщо репараційну позику не буде схвалено, юридичні ризики для Бельгії вже існуватимуть — але без будь-якого захисту. ЄС уже ухвалив рішення про безстрокове замороження російських активів до виплати репарацій, і саме це створило потенційні правові загрози. Надання позики не додає нових ризиків, адже активи формально не конфіскуються.
Відмова від плану стане катастрофою: Україна залишиться без фінансування, європейська безпека ослабне, а Бельгія опиниться під ударом без підтримки партнерів. Тепер усе залежить від рішення Барта де Вевера — чи завершить він угоду і стане ключовою фігурою для ЄС та України, чи ризикне втратити все в останній момент.
The Voicer | Підтримати
🤬20🙏15😢3💯2❤1👍1😁1
Російська розвідка залякує бельгійських політиків і фінансових керівників через заморожені активи
The Guardian повідомляють, що бельгійські політики та керівники фінансового сектору стали об’єктами кампанії залякування, організованої російськими спецслужбами з метою змусити Брюссель заблокувати використання €185 млрд заморожених російських активів на користь України. Про це повідомили європейські розвідувальні служби.
За даними джерел, цілеспрямовані дії були спрямовані на ключових посадовців Euroclear — фінансової установи зі штаб-квартирою в Брюсселі, яка зберігає більшість активів Центрального банку Росії, заморожених після повномасштабного вторгнення в Україну. Європейські чиновники вважають, що кампанія є операцією ГРУ — військової розвідки РФ.
У четвер і п’ятницю лідери ЄС у Брюсселі обговорюють можливість затвердження першого пакета позики на €90 млрд для України, забезпеченої цими активами. Фінансування критично необхідне для підтримки обороноздатності Києва у 2026–2027 роках. Бельгія займає ключову позицію, адже саме там зберігається €185 млрд із €210 млрд російських активів, заморожених у ЄС.
Москва публічно називає використання активів «крадіжкою» і заявляє про позов на $230 млрд проти Euroclear. Водночас, за інформацією спецслужб, реальний тиск зосереджений не лише в судах, а й через персональні погрози. Зокрема, вони надходили генеральній директорці Euroclear Валері Урбен та іншим топменеджерам компанії, які змушені були вжити додаткових заходів безпеки.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер раніше заявляв, що Росія попереджала: у разі торкання активів «наслідки відчуватимуться вічно». Українські економісти наголошують: без рішення ЄС із другого кварталу наступного року Київ зіткнеться з серйозними бюджетними та оборонними проблемами, тоді як для Росії це створить середньостроковий фінансовий тиск.
The Voicer | Підтримати
The Guardian повідомляють, що бельгійські політики та керівники фінансового сектору стали об’єктами кампанії залякування, організованої російськими спецслужбами з метою змусити Брюссель заблокувати використання €185 млрд заморожених російських активів на користь України. Про це повідомили європейські розвідувальні служби.
За даними джерел, цілеспрямовані дії були спрямовані на ключових посадовців Euroclear — фінансової установи зі штаб-квартирою в Брюсселі, яка зберігає більшість активів Центрального банку Росії, заморожених після повномасштабного вторгнення в Україну. Європейські чиновники вважають, що кампанія є операцією ГРУ — військової розвідки РФ.
У четвер і п’ятницю лідери ЄС у Брюсселі обговорюють можливість затвердження першого пакета позики на €90 млрд для України, забезпеченої цими активами. Фінансування критично необхідне для підтримки обороноздатності Києва у 2026–2027 роках. Бельгія займає ключову позицію, адже саме там зберігається €185 млрд із €210 млрд російських активів, заморожених у ЄС.
Москва публічно називає використання активів «крадіжкою» і заявляє про позов на $230 млрд проти Euroclear. Водночас, за інформацією спецслужб, реальний тиск зосереджений не лише в судах, а й через персональні погрози. Зокрема, вони надходили генеральній директорці Euroclear Валері Урбен та іншим топменеджерам компанії, які змушені були вжити додаткових заходів безпеки.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер раніше заявляв, що Росія попереджала: у разі торкання активів «наслідки відчуватимуться вічно». Українські економісти наголошують: без рішення ЄС із другого кварталу наступного року Київ зіткнеться з серйозними бюджетними та оборонними проблемами, тоді як для Росії це створить середньостроковий фінансовий тиск.
The Voicer | Підтримати
🤬27🤯5😢3🤡2❤1
Трамп відповів на сумніви щодо Тайваню найбільшим за роки контрактом на зброю
Wall Street Journal повідомляють, що президент США Дональд Трамп цього тижня спробував зняти зростаючі сумніви союзників у Азії щодо своєї стратегії стосовно Тайваню, схваливши один із найбільших в історії американських пакетів військової допомоги острову. Угода на $11,1 млрд передбачає постачання ракетних систем HIMARS і артилерійських установок, призначених для стримування або уповільнення можливого китайського вторгнення.
Рішення було позитивно сприйняте у Вашингтоні, де підтримка Тайваню традиційно сильна. Голова комітету Палати представників з питань Китаю Джон Муленар назвав продаж «потужним і правильним кроком». Водночас угоду оголосили напередодні звіту цього ж комітету, в якому попереджається: Пекін користується неоднозначними сигналами США та посилює військовий тиск на острів. У документі наголошується на потребі чіткої та послідовної позиції США.
Попри угоду, занепокоєння щодо підходу Трампа не зникли. Президент демонструє прагнення до зближення з Сі Цзіньпіном, применшує ймовірність силового сценарію з боку Китаю та раніше робив кроки, які в Азії сприймали як поступки Пекіну — від блокування транзиту тайванського президента через США до зведення ролі Тайваню переважно до економічного чинника.
Китай різко розкритикував продаж зброї, заявивши, що він «перетворює Тайвань на порохову бочку». У Конгресі ж наголошують: небезпека для острова може стати реальною вже наприкінці 2020-х років, і стримування залежить не лише від озброєнь, а й від політичних сигналів.
Пакет із 82 пускових установок HIMARS, за оцінками експертів у Тайбеї, підсилює здатність Тайваню завдавати ударів у відповідь і підвищує ціну можливого нападу для Китаю — навіть попри суперечливі сигнали з Білого дому.
The Voicer | Підтримати
Wall Street Journal повідомляють, що президент США Дональд Трамп цього тижня спробував зняти зростаючі сумніви союзників у Азії щодо своєї стратегії стосовно Тайваню, схваливши один із найбільших в історії американських пакетів військової допомоги острову. Угода на $11,1 млрд передбачає постачання ракетних систем HIMARS і артилерійських установок, призначених для стримування або уповільнення можливого китайського вторгнення.
Рішення було позитивно сприйняте у Вашингтоні, де підтримка Тайваню традиційно сильна. Голова комітету Палати представників з питань Китаю Джон Муленар назвав продаж «потужним і правильним кроком». Водночас угоду оголосили напередодні звіту цього ж комітету, в якому попереджається: Пекін користується неоднозначними сигналами США та посилює військовий тиск на острів. У документі наголошується на потребі чіткої та послідовної позиції США.
Попри угоду, занепокоєння щодо підходу Трампа не зникли. Президент демонструє прагнення до зближення з Сі Цзіньпіном, применшує ймовірність силового сценарію з боку Китаю та раніше робив кроки, які в Азії сприймали як поступки Пекіну — від блокування транзиту тайванського президента через США до зведення ролі Тайваню переважно до економічного чинника.
Китай різко розкритикував продаж зброї, заявивши, що він «перетворює Тайвань на порохову бочку». У Конгресі ж наголошують: небезпека для острова може стати реальною вже наприкінці 2020-х років, і стримування залежить не лише від озброєнь, а й від політичних сигналів.
Пакет із 82 пускових установок HIMARS, за оцінками експертів у Тайбеї, підсилює здатність Тайваню завдавати ударів у відповідь і підвищує ціну можливого нападу для Китаю — навіть попри суперечливі сигнали з Білого дому.
The Voicer | Підтримати
👍17🔥7💯4❤2👏2
Росіяни розкритикували Путіна за бідність і застій економіки під час багатогодинної пресконференції
The Independent повідомляють, що роздратування й соціальне напруження в Росії прорвалися навіть крізь жорстко контрольований формат традиційної багатогодинної пресконференції Путіна. Під час підсумкового річного виступу він був змушений відповідати на запитання громадян, які відкрито говорили про падіння рівня життя, інфляцію та економічний застій на тлі війни проти України й міжнародних санкцій.
Люди скаржилися на низькі зарплати, втрату соціальних виплат і зростання цін. Медична студентка заявила, що молоді фахівці не можуть створити сім’ю через мізерні доходи. У відповідь Путін перерахував державні програми та кредити, фактично ігноруючи реальні економічні умови. Вдова військового порушила питання затримок із пенсіями, а багатодітна мати розповіла, що її родина втратила допомогу через перевищення ліміту доходів на кількасот рублів.
Попри цензуру, в ефірі з’явилися саркастичні та критичні коментарі. Глядачі називали «пряму лінію» цирком, скаржилися на відсутність інтернету, іржаву воду та роботу російського наглядового органу, закликаючи «заблокувати сам Роскомнадзор». Один із дописів запитував, чому «звичайні люди живуть гірше, ніж папуаси».
Аналітики відзначили незвичну жорсткість і напруженість у поведінці Путіна. За їхніми словами, це відображає тиск, під яким опинився режим через погіршення економічної ситуації. Інфляція, високі ставки, падіння реальних доходів і пріоритет військових витрат дедалі важче приховати. Попри заяви Путіна про «стабільність», експерти сумніваються, що така риторика переконує російське суспільство.
The Voicer | Підтримати
The Independent повідомляють, що роздратування й соціальне напруження в Росії прорвалися навіть крізь жорстко контрольований формат традиційної багатогодинної пресконференції Путіна. Під час підсумкового річного виступу він був змушений відповідати на запитання громадян, які відкрито говорили про падіння рівня життя, інфляцію та економічний застій на тлі війни проти України й міжнародних санкцій.
Люди скаржилися на низькі зарплати, втрату соціальних виплат і зростання цін. Медична студентка заявила, що молоді фахівці не можуть створити сім’ю через мізерні доходи. У відповідь Путін перерахував державні програми та кредити, фактично ігноруючи реальні економічні умови. Вдова військового порушила питання затримок із пенсіями, а багатодітна мати розповіла, що її родина втратила допомогу через перевищення ліміту доходів на кількасот рублів.
Попри цензуру, в ефірі з’явилися саркастичні та критичні коментарі. Глядачі називали «пряму лінію» цирком, скаржилися на відсутність інтернету, іржаву воду та роботу російського наглядового органу, закликаючи «заблокувати сам Роскомнадзор». Один із дописів запитував, чому «звичайні люди живуть гірше, ніж папуаси».
Аналітики відзначили незвичну жорсткість і напруженість у поведінці Путіна. За їхніми словами, це відображає тиск, під яким опинився режим через погіршення економічної ситуації. Інфляція, високі ставки, падіння реальних доходів і пріоритет військових витрат дедалі важче приховати. Попри заяви Путіна про «стабільність», експерти сумніваються, що така риторика переконує російське суспільство.
The Voicer | Підтримати
👍32😁27🔥10❤1🤡1
Путін будує сухопутний вихід з ізоляції: Росія прокладає новий коридор до Азії в обхід Заходу
Newsweek повідомляють, що поки санкції стискають російську економіку, Кремль робить ставку не на дипломатію, а на логістику. Путін прискорює створення Міжнародного транспортного коридору «Північ—Південь» — маршруту, який має вивести Росію до Індії та Південної Азії, минаючи Європу, Суецький канал і контрольовані Заходом морські шляхи.
Суть проєкту проста й цинічна: позбутися залежності від Чорного моря, Туреччини та нестабільних морських маршрутів. Російські вантажі мають іти залізницею через Азербайджан, перетинати Каспій і далі рухатися територією Ірану до порту Бендер-Аббас. Це скорочує час доставки майже вдвічі й зменшує вразливість до санкцій та військових ризиків.
Ключовою ланкою залишається ділянка Решт—Астара в Ірані, за якою Кремль стежить на рівні особистого контролю Путіна. Проєкт, що роками буксував, тепер форсується саме через війну та економічний тиск: Росія потребує стабільного каналу експорту енергоносіїв і товарів, не залежного від Заходу.
Для Ірану цей коридор — шанс перетворити географію на політичний і фінансовий важіль, ставши незамінним транзитним вузлом Євразії. Для Заходу — сигнал, що Москва й Тегеран будують альтернативну систему торгівлі, здатну підривати ефективність санкцій.
Це не просто рейки й порти. Це спроба Путіна вийти з ізоляції, змістивши Росію з європейського напряму в азійський — і закріпити війну та санкції як нову довгострокову «норму», а не тимчасову кризу.
The Voicer | Підтримати
Newsweek повідомляють, що поки санкції стискають російську економіку, Кремль робить ставку не на дипломатію, а на логістику. Путін прискорює створення Міжнародного транспортного коридору «Північ—Південь» — маршруту, який має вивести Росію до Індії та Південної Азії, минаючи Європу, Суецький канал і контрольовані Заходом морські шляхи.
Суть проєкту проста й цинічна: позбутися залежності від Чорного моря, Туреччини та нестабільних морських маршрутів. Російські вантажі мають іти залізницею через Азербайджан, перетинати Каспій і далі рухатися територією Ірану до порту Бендер-Аббас. Це скорочує час доставки майже вдвічі й зменшує вразливість до санкцій та військових ризиків.
Ключовою ланкою залишається ділянка Решт—Астара в Ірані, за якою Кремль стежить на рівні особистого контролю Путіна. Проєкт, що роками буксував, тепер форсується саме через війну та економічний тиск: Росія потребує стабільного каналу експорту енергоносіїв і товарів, не залежного від Заходу.
Для Ірану цей коридор — шанс перетворити географію на політичний і фінансовий важіль, ставши незамінним транзитним вузлом Євразії. Для Заходу — сигнал, що Москва й Тегеран будують альтернативну систему торгівлі, здатну підривати ефективність санкцій.
Це не просто рейки й порти. Це спроба Путіна вийти з ізоляції, змістивши Росію з європейського напряму в азійський — і закріпити війну та санкції як нову довгострокову «норму», а не тимчасову кризу.
The Voicer | Підтримати
🤬31👎9🤔8❤1🤯1
Армія блогерів Путіна: як окупований Маріуполь продають у TikTok як «місто мрії»
The Telegraph повідомляють, що Росія перетворила окупований Маріуполь на вітрину для соцмереж. Молоді блогери знімають відео на тлі новобудов, кафе й пляжів, старанно не згадуючи, що ці «елітні квартири» з’явилися на місці будинків, знищених російськими бомбами, разом із десятками тисяч цивільних.
За фасадом «відродження» стоїть скоординована пропагандистська кампанія. Кремль офіційно наказав використовувати соцмережі й блоги для «зміцнення єдності» на окупованих територіях. У Маріуполі для цього відкрили спеціальні «школи блогерів», де молодь навчають створювати контент про «успіхи Росії» та нове життя під її контролем.
Інфлюенсери показують нові ЖК, закликають росіян інвестувати в нерухомість і мовчать про головне: гуманітарну катастрофу, дефіцит житла, води й медицини, незаконне захоплення квартир українців, які втекли від війни. Частина блогерів фактично рекламує майно, що належало людям, вигнаним із міста облогою.
Правозахисники називають це цифровими «потьомкінськими селами». Незалежних голосів у Маріуполі не існує — будь-яка публічна діяльність відбувається під контролем окупаційної влади. Соцмережі створюють ілюзію нормальності там, де триває насильницька русифікація: змінені назви вулиць, російська освіта, примусова паспортизація й мілітаризація дітей.
Маріуполь у цих відео — не місто пам’яті та злочину, а продукт. Його продають як доказ того, що війна «виправдана», а окупація — благо. Це не відбудова. Це пропаганда, знята на руїнах.
The Voicer | Підтримати
The Telegraph повідомляють, що Росія перетворила окупований Маріуполь на вітрину для соцмереж. Молоді блогери знімають відео на тлі новобудов, кафе й пляжів, старанно не згадуючи, що ці «елітні квартири» з’явилися на місці будинків, знищених російськими бомбами, разом із десятками тисяч цивільних.
За фасадом «відродження» стоїть скоординована пропагандистська кампанія. Кремль офіційно наказав використовувати соцмережі й блоги для «зміцнення єдності» на окупованих територіях. У Маріуполі для цього відкрили спеціальні «школи блогерів», де молодь навчають створювати контент про «успіхи Росії» та нове життя під її контролем.
Інфлюенсери показують нові ЖК, закликають росіян інвестувати в нерухомість і мовчать про головне: гуманітарну катастрофу, дефіцит житла, води й медицини, незаконне захоплення квартир українців, які втекли від війни. Частина блогерів фактично рекламує майно, що належало людям, вигнаним із міста облогою.
Правозахисники називають це цифровими «потьомкінськими селами». Незалежних голосів у Маріуполі не існує — будь-яка публічна діяльність відбувається під контролем окупаційної влади. Соцмережі створюють ілюзію нормальності там, де триває насильницька русифікація: змінені назви вулиць, російська освіта, примусова паспортизація й мілітаризація дітей.
Маріуполь у цих відео — не місто пам’яті та злочину, а продукт. Його продають як доказ того, що війна «виправдана», а окупація — благо. Це не відбудова. Це пропаганда, знята на руїнах.
The Voicer | Підтримати
🤬58👎6🤯4😁1🙏1
Forwarded from Стрілецький батальйон 3-ї ОШБр
❗️Увага, збір!
Бронековдра – це не про сон і не про тепло.
Це мобільна броня з балістичним захистом, яка приймає на себе уламки замість наших воїнів.
Її використовують для захисту входу в бліндаж, накривають поранених під час евакуації, прикривають техніку та обладнання – всюди, де можуть прилетіти уламки.
Кожна бронековдра = врятоване життя або збережене обладнання.
Оголошуємо збір на 20 бронековдр для Стрілецького батальйону.
🎯Ціль: 700 тис. грн.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7gMQRcmMXz
💳Номер картки банки
4441 1111 2625 6464
Бронековдра – це не про сон і не про тепло.
Це мобільна броня з балістичним захистом, яка приймає на себе уламки замість наших воїнів.
Її використовують для захисту входу в бліндаж, накривають поранених під час евакуації, прикривають техніку та обладнання – всюди, де можуть прилетіти уламки.
Кожна бронековдра = врятоване життя або збережене обладнання.
Оголошуємо збір на 20 бронековдр для Стрілецького батальйону.
🎯Ціль: 700 тис. грн.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7gMQRcmMXz
💳Номер картки банки
4441 1111 2625 6464
❤16👍5🔥3🙏3👏2💯2
Чому штучний інтелект став кошмаром для Євросоюзу
Politico повідомляють, що поки США дозволяють компаніям вільно експериментувати зі штучним інтелектом, Європа намагається його стримати. Цей розрив — не випадковий і не ситуативний. Він виріс із різного історичного досвіду та різного ставлення до ризику.
Європейський підхід до ШІ сформований страхом перед зловживанням технологіями. Пам’ять про нацистський контроль, масове стеження та досвід Штазі зробили приватність майже сакральною цінністю. Тому ЄС бачить у ШІ передусім загрозу: інструмент нагляду, маніпуляцій і концентрації влади. Відповіддю став Акт про штучний інтелект — система заборон, категорій ризику та вимог прозорості, покликана мінімізувати шкоду ще до того, як технологія повністю сформується.
У США логіка протилежна. Там домінує культура Кремнієвої долини — віра в прогрес, мінімум державного втручання й готовність платити за помилки швидкістю розвитку. Адміністрація Трампа відкрито декларує: менше правил, більше свободи для бізнесу. Результат — гроші, стартапи й таланти концентруються в Америці, тоді як європейські ідеї часто мігрують туди ж, щоб вижити.
ЄС опинився в пастці. Регулюючи ШІ, він намагається захистити громадян, але водночас стає залежним від технологій, які сам не контролює. Американські корпорації визначають правила гри, а Європа — лише наглядає за наслідками.
Прихильники європейської моделі наполягають: питання не в тому, щоб бути першими, а в тому, щоб бути надійними й безпечними. Критики ж вважають, що Європа регулює майбутнє, якого сама вже не створює. І головне питання тепер — чи не запізно вона зрозуміла ціну цієї обережності.
The Voicer | Підтримати
Politico повідомляють, що поки США дозволяють компаніям вільно експериментувати зі штучним інтелектом, Європа намагається його стримати. Цей розрив — не випадковий і не ситуативний. Він виріс із різного історичного досвіду та різного ставлення до ризику.
Європейський підхід до ШІ сформований страхом перед зловживанням технологіями. Пам’ять про нацистський контроль, масове стеження та досвід Штазі зробили приватність майже сакральною цінністю. Тому ЄС бачить у ШІ передусім загрозу: інструмент нагляду, маніпуляцій і концентрації влади. Відповіддю став Акт про штучний інтелект — система заборон, категорій ризику та вимог прозорості, покликана мінімізувати шкоду ще до того, як технологія повністю сформується.
У США логіка протилежна. Там домінує культура Кремнієвої долини — віра в прогрес, мінімум державного втручання й готовність платити за помилки швидкістю розвитку. Адміністрація Трампа відкрито декларує: менше правил, більше свободи для бізнесу. Результат — гроші, стартапи й таланти концентруються в Америці, тоді як європейські ідеї часто мігрують туди ж, щоб вижити.
ЄС опинився в пастці. Регулюючи ШІ, він намагається захистити громадян, але водночас стає залежним від технологій, які сам не контролює. Американські корпорації визначають правила гри, а Європа — лише наглядає за наслідками.
Прихильники європейської моделі наполягають: питання не в тому, щоб бути першими, а в тому, щоб бути надійними й безпечними. Критики ж вважають, що Європа регулює майбутнє, якого сама вже не створює. І головне питання тепер — чи не запізно вона зрозуміла ціну цієї обережності.
The Voicer | Підтримати
👍26🤔17😁2💯2🤯1
Як прикрашені зведення з фронту підживлюють впевненість Путіна
Financial Times повідомляють, що російська військова верхівка систематично подає Кремлю оптимістичну картину війни, і саме це дедалі більше формує впевненість Путіна в тому, що час працює на нього. Генерали звітують про «звільнені» міста, перебільшені втрати України та власні успіхи, які часто не підтверджуються реальністю на землі.
Показовий приклад — Куп’янськ. Наприкінці листопада один із командувачів доповів Путіну про повний контроль над містом і був нагороджений. Уже за кілька днів президент України публічно показав, що російські заяви — неправда. Незалежні джерела підтверджують: Росія не володіє містом повністю з 2022 року. Проте для Кремля цей епізод не став тривожним сигналом.
За словами західних чиновників, регулярні військові брифінги створюють для Путіна замкнене інформаційне коло. Навіть якщо економічні радники попереджають про виснаження ресурсів і зростання тиску санкцій, воєнна частина апарату переконує президента, що перемога — питання часу. Це, ймовірно, пояснює, чому Москва не поспішає з компромісами, навіть коли умови переговорів виглядають відносно вигідними.
Такий самообман уже мав катастрофічні наслідки — від провалу блискавичного наступу на Київ у 2022 році до втрат у Курській області у 2024-му, які спершу також намагалися приховати. Усередині Росії це викликає роздратування навіть серед провоєнних блогерів, які називають подібні «успіхи в кредит» оплатою життями солдатів.
Втім, Путін, схоже, зробив свій вибір: він готовий платити цю ціну, якщо вірить, що стратегічна мета — підпорядкування України — зрештою буде досягнута.
The Voicer | Підтримати
Financial Times повідомляють, що російська військова верхівка систематично подає Кремлю оптимістичну картину війни, і саме це дедалі більше формує впевненість Путіна в тому, що час працює на нього. Генерали звітують про «звільнені» міста, перебільшені втрати України та власні успіхи, які часто не підтверджуються реальністю на землі.
Показовий приклад — Куп’янськ. Наприкінці листопада один із командувачів доповів Путіну про повний контроль над містом і був нагороджений. Уже за кілька днів президент України публічно показав, що російські заяви — неправда. Незалежні джерела підтверджують: Росія не володіє містом повністю з 2022 року. Проте для Кремля цей епізод не став тривожним сигналом.
За словами західних чиновників, регулярні військові брифінги створюють для Путіна замкнене інформаційне коло. Навіть якщо економічні радники попереджають про виснаження ресурсів і зростання тиску санкцій, воєнна частина апарату переконує президента, що перемога — питання часу. Це, ймовірно, пояснює, чому Москва не поспішає з компромісами, навіть коли умови переговорів виглядають відносно вигідними.
Такий самообман уже мав катастрофічні наслідки — від провалу блискавичного наступу на Київ у 2022 році до втрат у Курській області у 2024-му, які спершу також намагалися приховати. Усередині Росії це викликає роздратування навіть серед провоєнних блогерів, які називають подібні «успіхи в кредит» оплатою життями солдатів.
Втім, Путін, схоже, зробив свій вибір: він готовий платити цю ціну, якщо вірить, що стратегічна мета — підпорядкування України — зрештою буде досягнута.
The Voicer | Підтримати
💯35🤬4❤3👎2🤯2👍1😁1
Показова смерть «Іспанця»: Кремль прибирає своїх бойовиків
The Guardian вважають, що смерть Станіслава Орлова, відомого під позивним «Іспанець» — засновника ультраправого підрозділу Española, — стала черговим сигналом, що Кремль більше не терпить жодної автономії збройних угруповань.
Формально причину його загибелі не назвали. Але російські та емігрантські медіа повідомляють, що Орлова застрелили у власному домі в окупованому Криму люди з російських силових структур. Камери нібито зафіксували прибуття озброєних військових, після чого пролунали постріли. Тіло вивезли лише через шість годин.
Парадокс у тому, що Орлова поховали в головному символічному храмі Москви — Храмі Христа Спасителя, де зазвичай відбуваються події державного масштабу. Радикального неонациста й футбольного хулігана, чия група воювала в Маріуполі та Бахмуті, держава одночасно вшанувала — і, ймовірно, ліквідувала.
До заколоту Пригожина подібні формування були Кремлю зручні: вони швидко мобілізували фанатиків, створювали агресивну пропаганду, інтегрували війну у спорт і масову культуру. Española вербувала фанів з футбольних клубів і навіть світилася на хокейних матчах.
Після «маршу Вагнера» правила змінилися. Неформальні армії розпускають, їхніх лідерів або саджають, або прибирають. Гіркін сидить, Вагнер розформовано, Española оголосила про саморозпуск — і за два місяці її засновник загинув.
Це не хаос. Це керована зачистка.
Посил чіткий: ти можеш бути корисним фанатиком, символом «народної війни», навіть іконою. Але щойно починаєш існувати як окрема сила — стаєш витратним матеріалом. Кремль залишає за собою монополію не тільки на владу, а й на право вбивати тих, хто занадто повірив у власну значущість.
The Voicer | Підтримати
The Guardian вважають, що смерть Станіслава Орлова, відомого під позивним «Іспанець» — засновника ультраправого підрозділу Española, — стала черговим сигналом, що Кремль більше не терпить жодної автономії збройних угруповань.
Формально причину його загибелі не назвали. Але російські та емігрантські медіа повідомляють, що Орлова застрелили у власному домі в окупованому Криму люди з російських силових структур. Камери нібито зафіксували прибуття озброєних військових, після чого пролунали постріли. Тіло вивезли лише через шість годин.
Парадокс у тому, що Орлова поховали в головному символічному храмі Москви — Храмі Христа Спасителя, де зазвичай відбуваються події державного масштабу. Радикального неонациста й футбольного хулігана, чия група воювала в Маріуполі та Бахмуті, держава одночасно вшанувала — і, ймовірно, ліквідувала.
До заколоту Пригожина подібні формування були Кремлю зручні: вони швидко мобілізували фанатиків, створювали агресивну пропаганду, інтегрували війну у спорт і масову культуру. Española вербувала фанів з футбольних клубів і навіть світилася на хокейних матчах.
Після «маршу Вагнера» правила змінилися. Неформальні армії розпускають, їхніх лідерів або саджають, або прибирають. Гіркін сидить, Вагнер розформовано, Española оголосила про саморозпуск — і за два місяці її засновник загинув.
Це не хаос. Це керована зачистка.
Посил чіткий: ти можеш бути корисним фанатиком, символом «народної війни», навіть іконою. Але щойно починаєш існувати як окрема сила — стаєш витратним матеріалом. Кремль залишає за собою монополію не тільки на владу, а й на право вбивати тих, хто занадто повірив у власну значущість.
The Voicer | Підтримати
💯44❤7🤯4😁2👎1😢1
КНДР постачатиме росіянам ліки?
💬 Знайшли цікаву статтю від російської Медузи. Кажуть, Північна Корея має намір продавати у Росії свої препарати. Ми не могли оминути таку чудову новину.
🔀 Отже, у середині листопада 2025 року у ЗМІ з'явилися повідомлення, що північнокорейські фармацевтичні компанії планують розпочати постачання своїх препаратів до Росії. Цікаво, що йдеться не про якісь звичні засоби типу знеболювальних. Мова йде про оригінальні ліки, розроблені за північнокорейськими методиками! Якщо вірити виробникам, лікують вони все: від хвороби, спричиненої вірусом Ебола, до залежностей від психоактивних речовин.
➡️ Тому зустрічайте. Препарат Royal Blood-Fresh. Створений на основі ферментованих соєвих бобів. Містить вітаміни та ферменти і, за заявами, покращує стан крові: знижує холестерин і запобігає тромбозам. Також його застосовують при проблемах із нервовою системою, зокрема при головному болю та паралічі.
❤️ Або ж Тонбанханьамсо. Засіб на основі женьшеню, який використовують як протипухлинний препарат. Чи придивіться до Ангунсахьянгу. Це препарат, до складу якого входять мускус, ефірні олії та рослинні екстракти. Виробник стверджує, що він швидко діє при афазії, паралічі рук або ніг, а також при комі.
🧨 Чи є докази ефективності цих ліків? Ні. Журналісти не змогли знайти у відкритому доступі дані про клінічні дослідження цих препаратів. Втім, поки що не йдеться про те, що північнокорейські препарати зареєструють як лікарські засоби. Компанії поки лише подали заявки на товарні знаки. Але їх вже схвалили. До того ж, навряд це відбувається без узгодження з корейським урядом.
🖊 Тут можна згадати, що з середини 2024 року Росія та Північна Корея перебувають у Договорі про всеосяжне стратегічне партнерство. Насамперед йдеться про військову сферу, але Пхеньян точно не робить це безоплатно. Можна припустити, що допуск на російський ринок північнокорейських ліків - це ще одна форма подяки Кремля за допомогу у війні проти України.
#Війна | The Voicer | Підтримати
#Війна | The Voicer | Підтримати
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁32🔥4🤔4❤2🤯1
Китай розкритикував США за "спробу посіяти розбрат з Індією"
Bloomberg повідомляють, що Китай різко розкритикував Сполучені Штати за те, що, за його твердженням, Вашингтон намагається підірвати відносини Пекіна з Індією, назвавши підхід США «безвідповідальним».
Коментуючи нещодавній звіт Пентагону, речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь заявив на регулярному брифінгу в Пекіні в четвер, що документ «спотворює оборонну політику Китаю, сіє розбрат між Китаєм та іншими країнами і має на меті знайти привід для збереження власної військової гегемонії США».
За словами Ліня, у звіті стверджується, що Китай може скористатися пом’якшенням напруженості з Індією для блокування поглиблення відносин між Вашингтоном і Нью-Делі. Він наголосив, що Китай прагне розвивати відносини з Індією «шляхом здорового та стабільного розвитку», додавши, що ситуація на спільному кордоні «загалом залишається стабільною».
Китай та Індія з минулого року здійснили низку кроків для стабілізації двосторонніх відносин. Країни врегулювали прикордонне протистояння, а в серпні прем’єр-міністр Нарендра Моді здійснив перший за сім років візит до Китаю. У жовтні між державами було відновлено пряме авіасполучення після більш ніж п’ятирічної перерви. Покращення відносин відбулося на тлі негативних наслідків торговельної війни, розв’язаної президентом США Дональдом Трампом, для обох країн.
Раніше Пекін уже критикував згаданий звіт Пентагону, в якому також зазначалося, що Китай перебуває в процесі «історичного нарощування військової могутності», що робить територію США «дедалі більш уразливою».
The Voicer | Підтримати
Bloomberg повідомляють, що Китай різко розкритикував Сполучені Штати за те, що, за його твердженням, Вашингтон намагається підірвати відносини Пекіна з Індією, назвавши підхід США «безвідповідальним».
Коментуючи нещодавній звіт Пентагону, речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь заявив на регулярному брифінгу в Пекіні в четвер, що документ «спотворює оборонну політику Китаю, сіє розбрат між Китаєм та іншими країнами і має на меті знайти привід для збереження власної військової гегемонії США».
За словами Ліня, у звіті стверджується, що Китай може скористатися пом’якшенням напруженості з Індією для блокування поглиблення відносин між Вашингтоном і Нью-Делі. Він наголосив, що Китай прагне розвивати відносини з Індією «шляхом здорового та стабільного розвитку», додавши, що ситуація на спільному кордоні «загалом залишається стабільною».
Китай та Індія з минулого року здійснили низку кроків для стабілізації двосторонніх відносин. Країни врегулювали прикордонне протистояння, а в серпні прем’єр-міністр Нарендра Моді здійснив перший за сім років візит до Китаю. У жовтні між державами було відновлено пряме авіасполучення після більш ніж п’ятирічної перерви. Покращення відносин відбулося на тлі негативних наслідків торговельної війни, розв’язаної президентом США Дональдом Трампом, для обох країн.
Раніше Пекін уже критикував згаданий звіт Пентагону, в якому також зазначалося, що Китай перебуває в процесі «історичного нарощування військової могутності», що робить територію США «дедалі більш уразливою».
The Voicer | Підтримати
😁22🤔5❤4👎1🤬1
Тріумфальний рік Сі Цзіньпіна у протистоянні з Трампом приховує глибокі проблеми Китаю
2025 рік для голови КНР Сі Цзіньпіна починався як складний, але завершується відчуттям дипломатичної й геоекономічної перемоги.
Bloomberg вважають, що Китай виявився найбільш підготовленим до нової торговельної війни, ініційованої президентом США Дональдом Трампом. Пекін використав свою домінуючу позицію у сфері рідкісноземельних металів, щоб домогтися поступок щодо тарифів і експортного контролю. Китайські товари швидко переорієнтувалися на ринки за межами США, а торговельний профіцит країни вперше перевищив $1 трлн. Попри американські обмеження, китайські компанії в галузі штучного інтелекту продовжили розвиток, а виробники мікрочипів активно виходили на IPO, спираючись на курс Сі на технологічну самодостатність.
На дипломатичному рівні Пекін також демонстрував упевненість. Сі приймав у Пекіні понад два десятки світових лідерів на масштабному військовому параді, підкреслюючи спроможність Китаю підкріплювати свій проєкт нового світового порядку реальною силою. Згодом він провів зустріч із Трампом у Південній Кореї, яку американський президент назвав «зустріччю G2» — формулюванням, що фактично визнає Китай рівним глобальним суперником США.
Навіть найжорсткіші критики КНР в адміністрації Трампа пом’якшили тон. Держсекретар Марко Рубіо, раніше внесений Пекіном до санкційного списку, цього місяця закликав до «зрілого» управління відносинами.
— зазначає колишній аналітик ЦРУ з питань Китаю Джонатан Цзін.
Водночас Пекін уже намагається конвертувати цю перевагу у тиск на чутливі напрями, зокрема Тайвань. Китай розпочав економічний тиск на Японію через питання острова, а також провів нову серію військових навчань після того, як США оголосили про один із найбільших пакетів озброєнь для Тайбея.
Однак за фасадом успіхів накопичуються серйозні внутрішні проблеми. Інвестиції в Китаї прямують до першого з 1998 року річного скорочення, темпи зростання роздрібних продажів — найгірші поза пандемією, а ціни на житло знову падають через затяжну кризу в секторі нерухомості. Наприкінці року уряд пообіцяв розширити фіскальні стимули у 2026-му, спрямовуючи кошти на передові виробництва, інновації та розвиток людського капіталу.
Паралельно посилюється політична напруга. У 2025 році Сі ініціював рекордну кількість антикорупційних розслідувань проти високопосадовців, включно з чистками в армії. Напередодні підготовки до партійного з’їзду 2027 року боротьба за вплив лише загострюватиметься.
Експерти наголошують: головний біль Сі — не зовнішня політика і не Дональд Трамп, а стан власної економіки та внутрішньої стабільності. Водночас переконання китайського лідера у перевазі жорсткої лінії над компромісами лише зміцнилося.
— підсумовує професор Гарвардської школи Кеннеді Рана Міттер.
The Voicer | Підтримати
2025 рік для голови КНР Сі Цзіньпіна починався як складний, але завершується відчуттям дипломатичної й геоекономічної перемоги.
Bloomberg вважають, що Китай виявився найбільш підготовленим до нової торговельної війни, ініційованої президентом США Дональдом Трампом. Пекін використав свою домінуючу позицію у сфері рідкісноземельних металів, щоб домогтися поступок щодо тарифів і експортного контролю. Китайські товари швидко переорієнтувалися на ринки за межами США, а торговельний профіцит країни вперше перевищив $1 трлн. Попри американські обмеження, китайські компанії в галузі штучного інтелекту продовжили розвиток, а виробники мікрочипів активно виходили на IPO, спираючись на курс Сі на технологічну самодостатність.
На дипломатичному рівні Пекін також демонстрував упевненість. Сі приймав у Пекіні понад два десятки світових лідерів на масштабному військовому параді, підкреслюючи спроможність Китаю підкріплювати свій проєкт нового світового порядку реальною силою. Згодом він провів зустріч із Трампом у Південній Кореї, яку американський президент назвав «зустріччю G2» — формулюванням, що фактично визнає Китай рівним глобальним суперником США.
Навіть найжорсткіші критики КНР в адміністрації Трампа пом’якшили тон. Держсекретар Марко Рубіо, раніше внесений Пекіном до санкційного списку, цього місяця закликав до «зрілого» управління відносинами.
«Цей рік для Сі Цзіньпіна склався значно краще, ніж він міг розраховувати»,
— зазначає колишній аналітик ЦРУ з питань Китаю Джонатан Цзін.
Водночас Пекін уже намагається конвертувати цю перевагу у тиск на чутливі напрями, зокрема Тайвань. Китай розпочав економічний тиск на Японію через питання острова, а також провів нову серію військових навчань після того, як США оголосили про один із найбільших пакетів озброєнь для Тайбея.
Однак за фасадом успіхів накопичуються серйозні внутрішні проблеми. Інвестиції в Китаї прямують до першого з 1998 року річного скорочення, темпи зростання роздрібних продажів — найгірші поза пандемією, а ціни на житло знову падають через затяжну кризу в секторі нерухомості. Наприкінці року уряд пообіцяв розширити фіскальні стимули у 2026-му, спрямовуючи кошти на передові виробництва, інновації та розвиток людського капіталу.
Паралельно посилюється політична напруга. У 2025 році Сі ініціював рекордну кількість антикорупційних розслідувань проти високопосадовців, включно з чистками в армії. Напередодні підготовки до партійного з’їзду 2027 року боротьба за вплив лише загострюватиметься.
Експерти наголошують: головний біль Сі — не зовнішня політика і не Дональд Трамп, а стан власної економіки та внутрішньої стабільності. Водночас переконання китайського лідера у перевазі жорсткої лінії над компромісами лише зміцнилося.
«Сі входить у 2026 рік з надією змусити США змінити підхід до Тайваню та технологій»,
— підсумовує професор Гарвардської школи Кеннеді Рана Міттер.
«Якщо це вдасться, Китай зможе жити й з тарифами».
The Voicer | Підтримати
🤬20🤔7💯4❤1👍1
Як Джей Ді Венс помирив Трампа з Маском
Washington Post повідомляють, що віцепрезидент США Джей Ді Венс відіграв ключову роль у відновленні стосунків між президентом Дональдом Трампом і найбагатшим прихильником його руху — Ілоном Маском. Наприкінці першого року другого терміну Трампа і сам президент, і його команда отримали болісний урок про незвичний масштаб впливу Маска.
Криза спалахнула після того, як Маск публічно заявив про намір створити навесні третю політичну партію — «America Party». Це стало кульмінацією конфлікту, що визрівав через його кампанію радикального скорочення державних витрат у межах програми U.S. DOGE Service та публічні нападки на Трампа у соцмережах. У Білому домі побоювалися, що нова партія може розколоти електорат республіканців напередодні проміжних виборів 2026 року.
Венс почав буквально «обдзвонювати» союзників Маска, закликаючи його відмовитися від цієї ідеї, а також лобіював у Конгресі поновлення кандидатури соратника Маска Джареда Айзекмана на посаду керівника NASA — агентства, яке фінансує проєкти SpaceX. Паралельно керівниця апарату Білого дому С’юзі Вайлз вела власні закулісні переговори.
Ці зусилля дали результат. Маск відмовився від планів створення партії та у листопаді з’явився у Білому домі на офіційному прийомі. Після загибелі консервативного активіста Чарлі Кірка він знову активізував фінансування республіканців, розглядаючи нову модель донорства через уже існуючі структури, а не власний суперкомітет.
Попри примирення, союз залишається крихким. Маск, який пожертвував понад $288 млн на кампанії республіканців у 2024 році, залишається непередбачуваним, але надзвичайно впливовим гравцем із майже безмежними фінансовими ресурсами та власною медіа-платформою X. Він підтримує тісний зв’язок із Венсом і розглядає його як потенційного кандидата у президенти у 2028 році.
Водночас програма DOGE, яка обіцяла заощадити $2 трлн, фактично не виконала фінансових цілей. Проте її ідеологи наполягають: справжній ефект полягає у зламі «табу» у Вашингтоні — нормалізації масових звільнень, агресивної дерегуляції та допуску стартапів до державних контрактів.
Сьогодні десятки колишніх співробітників DOGE працюють у різних федеральних агентствах, просуваючи філософію «держави як корпорації». Як визнають у Білому домі, навіть після відходу Маска його вплив продовжує циркулювати в «кровотоці» американського уряду.
The Voicer | Підтримати
Washington Post повідомляють, що віцепрезидент США Джей Ді Венс відіграв ключову роль у відновленні стосунків між президентом Дональдом Трампом і найбагатшим прихильником його руху — Ілоном Маском. Наприкінці першого року другого терміну Трампа і сам президент, і його команда отримали болісний урок про незвичний масштаб впливу Маска.
Криза спалахнула після того, як Маск публічно заявив про намір створити навесні третю політичну партію — «America Party». Це стало кульмінацією конфлікту, що визрівав через його кампанію радикального скорочення державних витрат у межах програми U.S. DOGE Service та публічні нападки на Трампа у соцмережах. У Білому домі побоювалися, що нова партія може розколоти електорат республіканців напередодні проміжних виборів 2026 року.
Венс почав буквально «обдзвонювати» союзників Маска, закликаючи його відмовитися від цієї ідеї, а також лобіював у Конгресі поновлення кандидатури соратника Маска Джареда Айзекмана на посаду керівника NASA — агентства, яке фінансує проєкти SpaceX. Паралельно керівниця апарату Білого дому С’юзі Вайлз вела власні закулісні переговори.
Ці зусилля дали результат. Маск відмовився від планів створення партії та у листопаді з’явився у Білому домі на офіційному прийомі. Після загибелі консервативного активіста Чарлі Кірка він знову активізував фінансування республіканців, розглядаючи нову модель донорства через уже існуючі структури, а не власний суперкомітет.
Попри примирення, союз залишається крихким. Маск, який пожертвував понад $288 млн на кампанії республіканців у 2024 році, залишається непередбачуваним, але надзвичайно впливовим гравцем із майже безмежними фінансовими ресурсами та власною медіа-платформою X. Він підтримує тісний зв’язок із Венсом і розглядає його як потенційного кандидата у президенти у 2028 році.
Водночас програма DOGE, яка обіцяла заощадити $2 трлн, фактично не виконала фінансових цілей. Проте її ідеологи наполягають: справжній ефект полягає у зламі «табу» у Вашингтоні — нормалізації масових звільнень, агресивної дерегуляції та допуску стартапів до державних контрактів.
Сьогодні десятки колишніх співробітників DOGE працюють у різних федеральних агентствах, просуваючи філософію «держави як корпорації». Як визнають у Білому домі, навіть після відходу Маска його вплив продовжує циркулювати в «кровотоці» американського уряду.
The Voicer | Підтримати
🤔11🤬7🤡5❤2🤯2👎1