До Дня пам'яті жертв політичних репресій, який традиційно вшановуємо у третю неділю травня (19 травня) презентуємо відеопроєкт, який у трьох відео детально та доступною мовою розповість про обставини та наслідки Великого терору 1937-1938 років.

Другий ролик присвячений тому, як радянська влада приховувала правду про масові репресії. Про те, що говорили родичам жертв Великого терору спецслужбісти та коли стало відомо про масові захоронення у Биківні розповість заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька.

Проект підготовлено за співпраці: Українського інституту національної пам’яті, Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності

Над проєктом працювали: Тетяна Шептицька, Віталій Сударкін, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ольга Савенок.

Відемонтаж: Віталій Сударкін

У відео використано матеріали Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Державного архіву м. Києва, Центрального державного аудіовізуального та електронний архіву, Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, відкритих джерел, приватних фотоархівів.

До Дня пам'яті жертв політичних репресій, який традиційно вшановуємо у третю неділю травня (19 травня) презентуємо відеопроєкт, який у трьох відео детально та доступною мовою розповість про обставини та наслідки Великого терору 1937-1938 років.

Третій ролик присвячений жертвам Великого терору. Про те, кого і за якими звинуваченням знищувала радянська влада та імена яких видатних діячів поповнили сумнозвісний Биківнянський мартиролог розповість заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька.

Проект підготовлено за співпраці: Українського інституту національної пам’яті, Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності

Над проєктом працювали: Тетяна Шептицька, Віталій Сударкін, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ольга Савенок.

Відемонтаж: Віталій Сударкін

У відео використано матеріали Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Державного архіву м. Києва, Центрального державного аудіовізуального та електронний архіву, Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, відкритих джерел, приватних фотоархівів.

Два роки тому 20 травня завершився вихід українських захисників із Азовсталі. Два роки півтори тисячі родин чекають на повернення своїх коханих і близьких людей із російського полону.

Завод «Азовсталь» був останнім рубежем українських військових у Маріуполі, які 86 днів тримали оборону в місті, відтягуючи на себе сили ворога.

Бункери «Азовсталі» стали прихистком і для цивільних. Евакуація з заводу розпочалася 16 травня 2022-го. Цивільних доправили на підконтрольну Україні територію. А військові, які отримали наказ від командування скласти зброю задля збереження життя, потрапили в російський полон.

29 липня 2022 року щонайменше 50 полонених оборонців Маріуполя загинули під час теракту, який росіяни скоїли в Оленівці.

За даними Асоціації родин захисників «Азовсталі», понад 1500 українських військових, які обороняли Маріуполь, залишаються в російському полоні. Родини часто навіть не мають змоги дізнатися, в якому стані їхні рідні. Для них важливо, щоб у суспільстві памʼятали про тих, хто вже два роки переживає пекло полону. Памʼятали, що їхні родини продовжують переживати біль розлуки і перебувати у невідомості.

Нагадаємо, що Маріуполь захищали військові 12 бригади Нацгвардії «Азов», 56 мотопіхота й 36 бригади морської піхоти, підрозділи берегової охорони Державної прикордонної служби, поліція, тероборона і добровольці.

Хронологію війни у Маріуполі реконструювали «Тексти».

❤️ Сьогодні 145 років від дня народження Симона Петлюри. Довгий час його ім’я було оповите міфами та фальсифікаціями. Російська і радянська пропаганда не шкодувала грошей і зусиль, щоб дискредитувати його, звинуватити у єврейських погромах, зраді ЗУНР, навісити тавро недалекого «бухгалтера», який взявся керувати країною і її військом. Навіть цілі художні фільми знімали для його дискредитації, а ярлик «петлюрівець» в радянські часи був ознакою неблагонадійності, як до того «мазепинець» і після того – «бандерівець».

Але історія все розставляє на свої місця і розвінчує міфи. Так, Петлюра був різним, він іноді припускався помилок, але їх не робить лише той, хто нічого не робить. Тим цікавіша його постать на тлі тієї епохи. Але він вірив у можливість відродження української держави, він казав: «В українську державність ми віруємо, українську державність ми ісповідуємо, - в її неминучості ми переконані», і все своє життя поклав на те, щоб ці слова стали реальністю.

А як добре ви знаєте біографію голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту УНР? Перевіримо у нашому новому тесті?