Продовжуємо нашу рубрику присвячену території РФ історично заселеної українцями.
Цього разу розповідаємо про Жовтий Клин – території Поволжя, які освоїли та розбудували українці.
Цього разу розповідаємо про Жовтий Клин – території Поволжя, які освоїли та розбудували українці.
❤🔥18🔥2❤1
23 квітня відзначаємо Міжнародний день книги та авторського права. Це свято ЮНЕСКО запровадило у 1995 році на честь вшанування двох видатних літераторів – Вільяма Шекспіра та Мігеля де Сервантеса Сааведри. Обоє вони померли 23 квітня 1616 року, щоправда, в різні дні, тому що Англія на той час послуговувалась юліанським календарем, а Іспанія – григоріанським.
Так чи інакше, а Міжнародний день книги хороший привід нагадати, що Український інститут національної пам’яті видає чудові історичні наукові та популяризаційні видання.
Більшість фізичного накладу ми відправляємо за запитом у бібліотеки, заклади культури та освіти, військові частини тощо. Однак електронні версії усіх видань Інституту завжди є у відкритому доступі на нашому сайті. Тримайте добірки з кількох цікавих та оригінальних видань УІНП.
Так чи інакше, а Міжнародний день книги хороший привід нагадати, що Український інститут національної пам’яті видає чудові історичні наукові та популяризаційні видання.
Більшість фізичного накладу ми відправляємо за запитом у бібліотеки, заклади культури та освіти, військові частини тощо. Однак електронні версії усіх видань Інституту завжди є у відкритому доступі на нашому сайті. Тримайте добірки з кількох цікавих та оригінальних видань УІНП.
❤17
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
До дня пам'яті трагедії на Чорнобильській АЕС презентуємо відеопроєкт, який у трьох роликах детально розгляне обставини та наслідки однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства.
Перший ролик розповідає про попередні аварії та зупинки на ЧАЕС, які стались до трагічної катастрофи 26 квітня 1986 року.
Лектор проєкту — директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України Андрій Когут мовою фактів та документів пояснює як і чому відбулось аварія на Чорнобильській АЕС.
Відеопроєкт створений спільно Українським інститутом національної пам'яті , Галузевим державним архівом Служби Безпеки України, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.
Над проєктом працювали: Андрій Когут, Віталій Сударкін, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ольга Савенок.
У відео використано матеріали книги Збірник документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії» / Упорядники: Олег БАЖАН, Андрій КОГУТ, Геннадій БОРЯК.
Перший ролик розповідає про попередні аварії та зупинки на ЧАЕС, які стались до трагічної катастрофи 26 квітня 1986 року.
Лектор проєкту — директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України Андрій Когут мовою фактів та документів пояснює як і чому відбулось аварія на Чорнобильській АЕС.
Відеопроєкт створений спільно Українським інститутом національної пам'яті , Галузевим державним архівом Служби Безпеки України, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.
Над проєктом працювали: Андрій Когут, Віталій Сударкін, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ольга Савенок.
У відео використано матеріали книги Збірник документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії» / Упорядники: Олег БАЖАН, Андрій КОГУТ, Геннадій БОРЯК.
👍18❤5
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
До дня пам'яті трагедії на Чорнобильській АЕС презентуємо відеопроєкт, який у трьох роликах детально розгляне обставини та наслідки однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства.
Другий ролик розповідає про першотравневі демонстрації, які радянська влада попри наявну інформацію про високе радіоактивне забруднення, виводила людей задля підвищення іміджу комуністичної ідеології.
Лектор проєкту — директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України Андрій Когут мовою фактів та документів пояснює як і чому відбулось аварія на Чорнобильській АЕС.
Відеопроєкт створений спільно Українським інститутом національної пам’яті, Галузевим державним архівом Служби Безпеки України, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.
Над проєктом працювали: Андрій Когут, Віталій Сударкін, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ольга Савенок.
У відео використано матеріали книги Збірник документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії», Збірник «Чорнобильське досьє КГБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період – Збірник документів» / Упорядники: Олег БАЖАН, Андрій КОГУТ, Геннадій БОРЯК, Володимир БІРЧАК та Фотоальбому «Незалежність. Найкращий час». Independence. Prime Time».
Фотоматеріали надані Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ».
Електронну версію видань можна завантажити на сайті УІНП.
Другий ролик розповідає про першотравневі демонстрації, які радянська влада попри наявну інформацію про високе радіоактивне забруднення, виводила людей задля підвищення іміджу комуністичної ідеології.
Лектор проєкту — директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України Андрій Когут мовою фактів та документів пояснює як і чому відбулось аварія на Чорнобильській АЕС.
Відеопроєкт створений спільно Українським інститутом національної пам’яті, Галузевим державним архівом Служби Безпеки України, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.
Над проєктом працювали: Андрій Когут, Віталій Сударкін, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ольга Савенок.
У відео використано матеріали книги Збірник документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії», Збірник «Чорнобильське досьє КГБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період – Збірник документів» / Упорядники: Олег БАЖАН, Андрій КОГУТ, Геннадій БОРЯК, Володимир БІРЧАК та Фотоальбому «Незалежність. Найкращий час». Independence. Prime Time».
Фотоматеріали надані Українським національним інформаційним агентством «Укрінформ».
Електронну версію видань можна завантажити на сайті УІНП.
❤16
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
До дня пам'яті трагедії на Чорнобильській АЕС презентуємо відеопроєкт, який у трьох роликах детально розгляне обставини та наслідки однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства.
Третій ролик розповідає про те, як радянська влада намагалась приховати та зацензурити інформацію про катастрофу на Чорнобильській АЕС.
Лектор проєкту — директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України Андрій Когут мовою фактів та документів пояснює як і чому відбулось аварія на Чорнобильській АЕС.
Відеопроєкт створений спільно Українським інститутом національної пам’яті, Галузевим державним архівом Служби Безпеки України, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.
Над проєктом працювали: Андрій Когут, Віталій Сударкін, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ольга Савенок.
У відео використано матеріали книги Збірник документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії», Збірник «Чорнобильське досьє КГБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період – Збірник документів» / Упорядники: Олег БАЖАН, Андрій КОГУТ, Геннадій БОРЯК, Володимир БІРЧАК та Фотоальбому «Незалежність. Найкращий час». Independence. Prime Time».
Електронну версію видань можна завантажити на сайті УІНП.
Третій ролик розповідає про те, як радянська влада намагалась приховати та зацензурити інформацію про катастрофу на Чорнобильській АЕС.
Лектор проєкту — директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України Андрій Когут мовою фактів та документів пояснює як і чому відбулось аварія на Чорнобильській АЕС.
Відеопроєкт створений спільно Українським інститутом національної пам’яті, Галузевим державним архівом Служби Безпеки України, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.
Над проєктом працювали: Андрій Когут, Віталій Сударкін, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ольга Савенок.
У відео використано матеріали книги Збірник документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії», Збірник «Чорнобильське досьє КГБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період – Збірник документів» / Упорядники: Олег БАЖАН, Андрій КОГУТ, Геннадій БОРЯК, Володимир БІРЧАК та Фотоальбому «Незалежність. Найкращий час». Independence. Prime Time».
Електронну версію видань можна завантажити на сайті УІНП.
❤16👍5
27 квітня відзначаємо 170 років з дня народження Отто Ейхельмана, видатного юриста та правника, автора проєкту Конституції УНР.
Отто Оттович Ейхельман народився під Петербургом у 1854 році. Його батьки були балтійські німці, які сповідували лютеранство. У 1872 році Ейхельман завершив навчання у Ревельській гімназії (Таллінн, Естонія), а за три роки здобув юридичний ступінь у Дерптському університеті (нині Тартуський університет, Естонія).
Після отримання магістерського ступеня перебирається у російський Ярославль, де отримав посаду доцента у Демидівському юридичному ліцеї. У 1880 році захистив дисертацію з права у Київському університеті імені Святого Володимира. А вже за два роки переїздить з Ярославля в Київ, щоб стати завідувачем кафедри історії зарубіжного законодавства на юридичному факультеті університету.
Бувши німцем за походженням, Ейхельман у Києві став палким патріотом України та захисником всього українського. Сам Отто Оттович був прихильником «громадівських ідей» Михайла Драгоманова, розглядаючи державу, як «спілку громад».
Окрім викладання в Київському університеті, Ейхельман активно брав участь у київському міському самоврядуванню. Між 1898 та 1906 роках був гласним Київської міської думи. У 1905 році Ейхельман очолив юридичний факультет Київському університету, а вже 1908-го став очолив Київський комерційний інститут.
Після проголошення Центральної Ради, Ейхельман активно долучився до розбудови молодої української державності. У 1918 році працював у Міністерстві торгівлі та промисловості. Брав участь у розробці економічної угоди між УНР та Німеччиною і Австро-Угорщиною в межах Брест-Литовського мирного договору. Згодом перейшов на роботу у Міністерство закордонних справ УНР, де спершу обіймав посаду товариша (заступника) міністра, а згодом був виконуючим обов’язків очільника МЗС.
Після захоплення влади більшовиками, виїхав у Прагу. Там очолював правничий факультет Українського Вільного університету. Також викладав в Українській господарській академії у Подєбрадах та Українському високому педагогічному інституті у Празі.
На еміграції створив проєкт Конституції Української Народної Республіки. Свій проєкт засновував на драгоманівських ідеях, тому головними принципами проєкту основного закону УНР Отто Ейхельмана є федералізм та ідея народного суверенітету. Саме вони обмежують парламентський абсолютизм, посилюючи позиції установчої гілки влади через участь народу в референдумах, плебісцитах тощо. Основи цього проєкту Конституції закладено на ґрунті новітнього класичного конституціоналізму, джерелами якого вважались англійська, американська та революційні французькі конституції.
Помер Отто Ейхельман у Празі 1943 року.
Отто Оттович Ейхельман народився під Петербургом у 1854 році. Його батьки були балтійські німці, які сповідували лютеранство. У 1872 році Ейхельман завершив навчання у Ревельській гімназії (Таллінн, Естонія), а за три роки здобув юридичний ступінь у Дерптському університеті (нині Тартуський університет, Естонія).
Після отримання магістерського ступеня перебирається у російський Ярославль, де отримав посаду доцента у Демидівському юридичному ліцеї. У 1880 році захистив дисертацію з права у Київському університеті імені Святого Володимира. А вже за два роки переїздить з Ярославля в Київ, щоб стати завідувачем кафедри історії зарубіжного законодавства на юридичному факультеті університету.
Бувши німцем за походженням, Ейхельман у Києві став палким патріотом України та захисником всього українського. Сам Отто Оттович був прихильником «громадівських ідей» Михайла Драгоманова, розглядаючи державу, як «спілку громад».
Окрім викладання в Київському університеті, Ейхельман активно брав участь у київському міському самоврядуванню. Між 1898 та 1906 роках був гласним Київської міської думи. У 1905 році Ейхельман очолив юридичний факультет Київському університету, а вже 1908-го став очолив Київський комерційний інститут.
Після проголошення Центральної Ради, Ейхельман активно долучився до розбудови молодої української державності. У 1918 році працював у Міністерстві торгівлі та промисловості. Брав участь у розробці економічної угоди між УНР та Німеччиною і Австро-Угорщиною в межах Брест-Литовського мирного договору. Згодом перейшов на роботу у Міністерство закордонних справ УНР, де спершу обіймав посаду товариша (заступника) міністра, а згодом був виконуючим обов’язків очільника МЗС.
Після захоплення влади більшовиками, виїхав у Прагу. Там очолював правничий факультет Українського Вільного університету. Також викладав в Українській господарській академії у Подєбрадах та Українському високому педагогічному інституті у Празі.
На еміграції створив проєкт Конституції Української Народної Республіки. Свій проєкт засновував на драгоманівських ідеях, тому головними принципами проєкту основного закону УНР Отто Ейхельмана є федералізм та ідея народного суверенітету. Саме вони обмежують парламентський абсолютизм, посилюючи позиції установчої гілки влади через участь народу в референдумах, плебісцитах тощо. Основи цього проєкту Конституції закладено на ґрунті новітнього класичного конституціоналізму, джерелами якого вважались англійська, американська та революційні французькі конституції.
Помер Отто Ейхельман у Празі 1943 року.
❤23👍3
У рамках нашої рубрики у співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим ми підготували для вас матеріал про підняття синьо-жовтих прапорів на кораблях Чорноморського флоту у 1918 році.
Щоб дізнатись більше про цю непересічну подію - гортайте карусель 👉
Щоб дізнатись більше про цю непересічну подію - гортайте карусель 👉
👍17❤3
❤️ 50 років з Дня народження Олекси Гайворонського — історика, телеведучого, фотографа, письменника, одного з провідних популяризаторів історії Криму
У рамках співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим ділимося з вами новим матеріалом про Олексу Гайворонського, видатного українського історика.
Олекса Гайворонський народився 30 квітня 1974 року у Бахчисараї. Дитинство та основну частину життя провів саме там. Навчався на історичному факультеті Сімферопольського університету. Після навчання працював у Бахчисарайському заповіднику, писав статті для кримських газет. Згодом став автором передачі на телеканалі ATR “Прогулянки Кримом з Олексою Гайворонським”, присвячених пам’яткам історії та культури Кримського півострова.
Олекса Гайворонський був автором багатьох книг про історію Криму, серед них «Сузір’я Гераїв: короткі біографії кримських ханів”, “Повелителі двох материків” та два томи книг про кримських ханів, за які отримав премію ім. Бекіра Чобан-заде.
Гайворонський досліджував і викладав історію Кримського ханату з точки зору самої держави, а не російських фальсифікацій.
Гайворонський був справжнім патріотом України. Після окупації півострова він відмовився отримувати російське громадянство та свідомо не співпрацював з окупаційними адміністраціями. Проте не міг покинути Крим через глибокий зв’язок з цією землею.
Після окупації Криму, телепередачу Гайворонського закрили, проте він продовжив займатись популяризацією історії Криму. Наприкінці 2015 року історик презентував календар “Ханська Україна”, з фото та історичними нарисами про пам’ятники та пам’ятні місця Кримського ханства. У 2016 вийшла друком збірка його нарисів “Країна Крим. Нариси пам'ятників історії Кримського ханства”. Крім чисельних історичних творів. У2018 “Крим.Реалії” випустили цикл передач з Гайворонським під назвою “Кримське ханство”.
Олекса Гайворонський присвятив своє життя вивченню історії кримських татар та періоду Кримського ханства. 27 вересня 2023 році, після тривалої хвороби, він пішов з життя.
У рамках співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим ділимося з вами новим матеріалом про Олексу Гайворонського, видатного українського історика.
Олекса Гайворонський народився 30 квітня 1974 року у Бахчисараї. Дитинство та основну частину життя провів саме там. Навчався на історичному факультеті Сімферопольського університету. Після навчання працював у Бахчисарайському заповіднику, писав статті для кримських газет. Згодом став автором передачі на телеканалі ATR “Прогулянки Кримом з Олексою Гайворонським”, присвячених пам’яткам історії та культури Кримського півострова.
Олекса Гайворонський був автором багатьох книг про історію Криму, серед них «Сузір’я Гераїв: короткі біографії кримських ханів”, “Повелителі двох материків” та два томи книг про кримських ханів, за які отримав премію ім. Бекіра Чобан-заде.
Гайворонський досліджував і викладав історію Кримського ханату з точки зору самої держави, а не російських фальсифікацій.
Гайворонський був справжнім патріотом України. Після окупації півострова він відмовився отримувати російське громадянство та свідомо не співпрацював з окупаційними адміністраціями. Проте не міг покинути Крим через глибокий зв’язок з цією землею.
Після окупації Криму, телепередачу Гайворонського закрили, проте він продовжив займатись популяризацією історії Криму. Наприкінці 2015 року історик презентував календар “Ханська Україна”, з фото та історичними нарисами про пам’ятники та пам’ятні місця Кримського ханства. У 2016 вийшла друком збірка його нарисів “Країна Крим. Нариси пам'ятників історії Кримського ханства”. Крім чисельних історичних творів. У2018 “Крим.Реалії” випустили цикл передач з Гайворонським під назвою “Кримське ханство”.
Олекса Гайворонський присвятив своє життя вивченню історії кримських татар та періоду Кримського ханства. 27 вересня 2023 році, після тривалої хвороби, він пішов з життя.
❤27👍4