⚡️Ескалація протистояння на Корейському півострові
КНДР підірвала вузол зв’язку між двома Кореями у місті Кесон. Він був символом мирного діалогу між Пхеньяном та Сеулом.
Вибух став символічною акцією Північної Кореї, яка у такий спосіб намагається підняти ставки у протистоянні зі США та Південною Кореєю, і схилити їх до нових політичних поступок за столом переговорів.
🔻 Найбільше, що хвилює Кім Чен Ина — це послаблення міжнародних санкцій (або, принаймні, американських), що були запроваджені проти Пхеньяна за їхню ракетно-ядерну програму. Дональд Трамп започаткував свою мирну ініціативу у 2017 році саме з метою деескалації ядерної кризи, і на Сінгапурському саміті обіцяв зняти санкції з КНДР в обмін на їхню співпрацю у питаннях свого ядерного арсеналу.
Однак з того часу, жодних практичних результатів ця дипломатія не дала, а відтак, Пхеньян вирішив діяти самотужки.
Подібна ескалація, хоча поки що, на мій погляд, і не свідчить про наміри КНДР розпочати війну, є небезпечною, і відображає провал зовнішньої політики США на корейському напрямку, зокрема — Сінгапурського формату переговорів, який почав буксувати ще на початку 2019 року, коли провалився саміт КНДР-США у Ханої.
Нині м’яч на полі США.
Адміністрація Трампа має вирішити, як відповідати на провокації Пхеньяна, повернути їх до столу переговорів, стабілізувати діалог із Сеулом та відновити мирний переговорний формат.
Ситуація загострюється по мірі наближення у США дати виборів президента у листопаді. І у Пхеньяні це також знають.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
КНДР підірвала вузол зв’язку між двома Кореями у місті Кесон. Він був символом мирного діалогу між Пхеньяном та Сеулом.
Вибух став символічною акцією Північної Кореї, яка у такий спосіб намагається підняти ставки у протистоянні зі США та Південною Кореєю, і схилити їх до нових політичних поступок за столом переговорів.
🔻 Найбільше, що хвилює Кім Чен Ина — це послаблення міжнародних санкцій (або, принаймні, американських), що були запроваджені проти Пхеньяна за їхню ракетно-ядерну програму. Дональд Трамп започаткував свою мирну ініціативу у 2017 році саме з метою деескалації ядерної кризи, і на Сінгапурському саміті обіцяв зняти санкції з КНДР в обмін на їхню співпрацю у питаннях свого ядерного арсеналу.
Однак з того часу, жодних практичних результатів ця дипломатія не дала, а відтак, Пхеньян вирішив діяти самотужки.
Подібна ескалація, хоча поки що, на мій погляд, і не свідчить про наміри КНДР розпочати війну, є небезпечною, і відображає провал зовнішньої політики США на корейському напрямку, зокрема — Сінгапурського формату переговорів, який почав буксувати ще на початку 2019 року, коли провалився саміт КНДР-США у Ханої.
Нині м’яч на полі США.
Адміністрація Трампа має вирішити, як відповідати на провокації Пхеньяна, повернути їх до столу переговорів, стабілізувати діалог із Сеулом та відновити мирний переговорний формат.
Ситуація загострюється по мірі наближення у США дати виборів президента у листопаді. І у Пхеньяні це також знають.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
✔️Що буде з курсом гривні: прогноз на літо
Є кілька факторів, які зупиняють девальвацію національної валюти.
1) Закриті магазини, які продають імпорт. Цей фактор був активний в квітні-травні.
2) Поведінка населення під час кризи. На відміну від держави, яка збільшує свої витрати, домогосподарства активно починають економити в умовах невизначеності в завтрашньому дні. Втрата частини доходів... Все це змушує їх менше витрачати грошей та не брати кредити на покупки. Цей фактор наразі досить активний.
3) Перекриття кордону і закриті курорти. Українці витрачали багато валюти на подорожі. У нас виїзний туризм більш значний, ніж в’їзний. Тому це теж сприяє зміцненню гривні.
На мою думку, коливання курсу між 26,5-27,5, ймовірно, протримається до кінця літа.
Зі зростанням економіки ситуація повинна змінитися. Але влітку ми точно будемо в мінусах.
Данило Монін, експерт економічних програм UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
Є кілька факторів, які зупиняють девальвацію національної валюти.
1) Закриті магазини, які продають імпорт. Цей фактор був активний в квітні-травні.
2) Поведінка населення під час кризи. На відміну від держави, яка збільшує свої витрати, домогосподарства активно починають економити в умовах невизначеності в завтрашньому дні. Втрата частини доходів... Все це змушує їх менше витрачати грошей та не брати кредити на покупки. Цей фактор наразі досить активний.
3) Перекриття кордону і закриті курорти. Українці витрачали багато валюти на подорожі. У нас виїзний туризм більш значний, ніж в’їзний. Тому це теж сприяє зміцненню гривні.
На мою думку, коливання курсу між 26,5-27,5, ймовірно, протримається до кінця літа.
Зі зростанням економіки ситуація повинна змінитися. Але влітку ми точно будемо в мінусах.
Данило Монін, експерт економічних програм UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
🇦🇩Політична криза у Молдові
Парламентська коаліційна більшість у Молдові офіційно припинила своє існування.
Один депутат з Демократичної партії вийшов зі складу фракції та перейшов у опозиційну групу колишнього спікера парламенту Андріана Канду.
Тепер і у влади, і у опозиції в парламенті — рівно по 50 голосів. Це означає, що політичні суперечки всередині парламенту загостряться. Опозиція намагатиметься добитися проведення дострокових виборів у результаті розпаду правлячої коаліції, а влада спробує втримати ситуацію, навіть маючи 50 депутатів.
Політична фрагментація правлячої коаліції у Молдові відбулася через неконтрольований спалах коронавірусної пандемії, у якому звинувачують уряд, економічні проблеми Молдови та внутрішньопартійне протистояння між прихильниками олігарха Володимира Плахотнюка та його опонентами всередині Демократичної партії.
Проєвропейський блок ACUM так само переживає не кращі часи, будучи розколотим з приводу питань міжпартійної співпраці, проведення дострокових виборів та об’єднання навколо єдиної кандидатури опозиції на виборах президента.
До того ж, політична нестабільність та фактичний початок передвиборчих перегонів в умовах розхитування коаліції призведе до нового раунду протистояння між Росією, США та ЄС за вплив Молдову.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
Парламентська коаліційна більшість у Молдові офіційно припинила своє існування.
Один депутат з Демократичної партії вийшов зі складу фракції та перейшов у опозиційну групу колишнього спікера парламенту Андріана Канду.
Тепер і у влади, і у опозиції в парламенті — рівно по 50 голосів. Це означає, що політичні суперечки всередині парламенту загостряться. Опозиція намагатиметься добитися проведення дострокових виборів у результаті розпаду правлячої коаліції, а влада спробує втримати ситуацію, навіть маючи 50 депутатів.
Політична фрагментація правлячої коаліції у Молдові відбулася через неконтрольований спалах коронавірусної пандемії, у якому звинувачують уряд, економічні проблеми Молдови та внутрішньопартійне протистояння між прихильниками олігарха Володимира Плахотнюка та його опонентами всередині Демократичної партії.
Проєвропейський блок ACUM так само переживає не кращі часи, будучи розколотим з приводу питань міжпартійної співпраці, проведення дострокових виборів та об’єднання навколо єдиної кандидатури опозиції на виборах президента.
До того ж, політична нестабільність та фактичний початок передвиборчих перегонів в умовах розхитування коаліції призведе до нового раунду протистояння між Росією, США та ЄС за вплив Молдову.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
🇺🇸🇺🇦 США продадуть Україні 16 катерів Mark VI за 600 млн $
З урахуванням наявності на даний момент в Україні 20 бойових кораблів, посилення флоту на 16 кораблів буде дуже відчутним, бо ці катери частково покриють перше завдання Стратегії ВМСУ 2035 - захист територіальних вод і берегової лінії України.
Правда, виникають кілька запитань:
1) Чи буде весь цінник оплачений Україною або частину цього добра нам передадуть в якості військової допомоги?
2) Чи підуть ці катери на посилення ВМСУ, або будуть передані прикордонникам чи Нацгвардії? І це абсолютно не безпідставні переживання з урахуванням договору про 20 патрульних катерів, які планують придбати у Франції для інтересів НГУ.
Є ще пара важливих моментів:
1) Швидкість передачі катерів Україні. Вона може зайняти до 4 років для 16 катерів. Це якщо затягувати не стануть, як у випадку з «Айленд»;
2) Наявність у переліку «покупок» ракет, без яких ці катери значно втратять у своїй могутності. США з невідомих причин наявність ракет в списку не вказали.
Іраклій Джанашия, експерт з питань безпеки і оборони UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
З урахуванням наявності на даний момент в Україні 20 бойових кораблів, посилення флоту на 16 кораблів буде дуже відчутним, бо ці катери частково покриють перше завдання Стратегії ВМСУ 2035 - захист територіальних вод і берегової лінії України.
Правда, виникають кілька запитань:
1) Чи буде весь цінник оплачений Україною або частину цього добра нам передадуть в якості військової допомоги?
2) Чи підуть ці катери на посилення ВМСУ, або будуть передані прикордонникам чи Нацгвардії? І це абсолютно не безпідставні переживання з урахуванням договору про 20 патрульних катерів, які планують придбати у Франції для інтересів НГУ.
Є ще пара важливих моментів:
1) Швидкість передачі катерів Україні. Вона може зайняти до 4 років для 16 катерів. Це якщо затягувати не стануть, як у випадку з «Айленд»;
2) Наявність у переліку «покупок» ракет, без яких ці катери значно втратять у своїй могутності. США з невідомих причин наявність ракет в списку не вказали.
Іраклій Джанашия, експерт з питань безпеки і оборони UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
✔️Плівки Деркача” 2.0.
Публікація нових аудіозаписів переговорів Джо Байдена і Петра Порошенка якісно не змінила ситуацію ні всередині України, ні в Сполучених Штатах, ні у відносинах обох держав.
Очевидно, сама публікація має на меті зіграти на боці Республіканської партії на виборах президента США шляхом підсилення наративу про те, що екс-президент США Джо Байден нібито був залучений у якісь сумнівні, таємні змови, які могли бути частиною корупційних домовленостей.
Утім, у записах знову немає нічого сенсаційного або такого, про що не говорили самі представники американської влади свого часу. Публікація “плівок Деркача” вже вдруге не викликає жодної значної реакції у медіа-просторі США. Почасти, тому що сама тема доволі складна та непопулярна для американського виборця. Її повною мірою використали минулого року під час скандального імпічменту проти президента Дональда Трампа.
До того ж, нині, американський внутрішньополітичний порядок денний зосереджений на інших, більш значних і гучних питаннях, таких як публікація книги колишнього радника президента з питань нацбезпеки Джона Болтона та скандал навколо звільнення президентом одного з нью-йоркських прокурорів, який вів справи, пов’язані із міжнародними зв’язками адміністрації Трампа.
Самі американсько-українські стосунки лишаються обмеженими, поверхневими та зацикленими на секторі безпеки — сприйняття України як території (політично токсичної) для стримування геополітичних амбіцій РФ у центрально-східних регіонах Європи.
Скандал із “плівками Деркача” жодним чином не змінить цю ситуацію, а лише ускладнить комунікацію із Вашингтоном до виборів президента. А після виборів, Києву у будь-якому разі доведеться вибудовувати відносини зі США, незалежно від того, хто стане новим президентом.
⚡️Відтак, Україні не варто реагувати на публікацію “плівок Деркача”, а зосередити зусилля та ресурси на максимально можливе усунення від передвиборчих процесів у США та підготовку грунту для поступового відновлення довіри у стосунках із Вашингтоном, поглиблення та розширення цих відносин за рахунок енергетичної, торгової та інвестиційної співпраці вже після виборів президента у листопаді 2020 року.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
Публікація нових аудіозаписів переговорів Джо Байдена і Петра Порошенка якісно не змінила ситуацію ні всередині України, ні в Сполучених Штатах, ні у відносинах обох держав.
Очевидно, сама публікація має на меті зіграти на боці Республіканської партії на виборах президента США шляхом підсилення наративу про те, що екс-президент США Джо Байден нібито був залучений у якісь сумнівні, таємні змови, які могли бути частиною корупційних домовленостей.
Утім, у записах знову немає нічого сенсаційного або такого, про що не говорили самі представники американської влади свого часу. Публікація “плівок Деркача” вже вдруге не викликає жодної значної реакції у медіа-просторі США. Почасти, тому що сама тема доволі складна та непопулярна для американського виборця. Її повною мірою використали минулого року під час скандального імпічменту проти президента Дональда Трампа.
До того ж, нині, американський внутрішньополітичний порядок денний зосереджений на інших, більш значних і гучних питаннях, таких як публікація книги колишнього радника президента з питань нацбезпеки Джона Болтона та скандал навколо звільнення президентом одного з нью-йоркських прокурорів, який вів справи, пов’язані із міжнародними зв’язками адміністрації Трампа.
Самі американсько-українські стосунки лишаються обмеженими, поверхневими та зацикленими на секторі безпеки — сприйняття України як території (політично токсичної) для стримування геополітичних амбіцій РФ у центрально-східних регіонах Європи.
Скандал із “плівками Деркача” жодним чином не змінить цю ситуацію, а лише ускладнить комунікацію із Вашингтоном до виборів президента. А після виборів, Києву у будь-якому разі доведеться вибудовувати відносини зі США, незалежно від того, хто стане новим президентом.
⚡️Відтак, Україні не варто реагувати на публікацію “плівок Деркача”, а зосередити зусилля та ресурси на максимально можливе усунення від передвиборчих процесів у США та підготовку грунту для поступового відновлення довіри у стосунках із Вашингтоном, поглиблення та розширення цих відносин за рахунок енергетичної, торгової та інвестиційної співпраці вже після виборів президента у листопаді 2020 року.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
🇾🇪Ескалація бойових дій у Ємені
21 червня про-еміратські єменські сепаратисти захопили острів Сокотра біля берегів Ємену — острів, який має надзвичайно цінне геостратегічне розташування поблизу основних морських комунікацій Близького Сходу: протоки Баб Аль-Мандеб, Аденської затоки, Аравійського моря та східноафриканського узбережжя.
Захоплення острову відбулося у результаті відновлення збройних сутичок між сепаратистами та єменським урядом, за яким стоїть Саудівська Аравія. Бої між ними зафіксовані й у низці інших південних єменських провінцій. У ході переговорів 23 червня в Ер-Ріяді, про-саудівські урядові сили та про-еміратські сепаратисти погодилися на перемир’я.
Спалах сутичок між двома сторонами свідчить про подальшу деградацію системи безпеки, яку Саудівська Аравія та ОАЕ вибудовували на півдні Ємену у ході війни в країні, що розпочалася у 2015 році.
До того ж, захоплення острова є частиною ширшої геостратегії Еміратів, ціль якої — захоплення контролю над ключовими логістичними вузлами, морськими комунікаціями та транспортними артеріями регіону, які зв’язують Індійський океан із Середземномор’ям. Із цією метою ОАЕ і беруть участь у війні в Ємені та підтримують сепаратистів у південних регіонах.
Попри підписане перемир’я, навряд чи конфлікт між про-еміратськими та про-саудівськими силами у Ємені завершиться.
Сепаратисти впевнені у своїй силовій перемозі після захоплення острова Сокотра, а про-саудівські сили не мають наміру віддавати їм контроль над півднем країни та фінансовими потоками, що проходять через нього (у тому числі, контрабандними).
Найімовірніше, найближчим часом, сепаратисти, які раніше проголосили на цих територіях самоуправління, спробують захопити контроль над провінціями Аб’ян, Аден, Лахдж і Шабва.
Конфлікт усередині анти-іранської коаліції у Ємені ускладнює конфлікт, погіршує гуманітарну ситуацію та грає на користь Ірану. До того ж, така ситуація тисне на Саудівську Аравію, яка вже намагається знайти спосіб безболісно вийти з конфлікту, завершити війну та підписати масштабний політичний договір. Однак єдності щодо цього у сторін немає, а гуманітарна ситуація лише погіршується з кожним роком.
У Ємені 24,1 млн жителів (80% населення) потребують гуманітарної допомоги, 20 млн жителів (70% населення) не мають постійного доступу до їжі та води, 7,2 млн жителів страждають від гострого недоїдання, 238 тисяч людей перебувають на межі голодної смерті, а 4,3 млн осіб стали біженцями.
⚡️В ООН ситуацію у Ємені називають найбільшою гуманітарною катастрофою з часів Другої Світової війни.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
21 червня про-еміратські єменські сепаратисти захопили острів Сокотра біля берегів Ємену — острів, який має надзвичайно цінне геостратегічне розташування поблизу основних морських комунікацій Близького Сходу: протоки Баб Аль-Мандеб, Аденської затоки, Аравійського моря та східноафриканського узбережжя.
Захоплення острову відбулося у результаті відновлення збройних сутичок між сепаратистами та єменським урядом, за яким стоїть Саудівська Аравія. Бої між ними зафіксовані й у низці інших південних єменських провінцій. У ході переговорів 23 червня в Ер-Ріяді, про-саудівські урядові сили та про-еміратські сепаратисти погодилися на перемир’я.
Спалах сутичок між двома сторонами свідчить про подальшу деградацію системи безпеки, яку Саудівська Аравія та ОАЕ вибудовували на півдні Ємену у ході війни в країні, що розпочалася у 2015 році.
До того ж, захоплення острова є частиною ширшої геостратегії Еміратів, ціль якої — захоплення контролю над ключовими логістичними вузлами, морськими комунікаціями та транспортними артеріями регіону, які зв’язують Індійський океан із Середземномор’ям. Із цією метою ОАЕ і беруть участь у війні в Ємені та підтримують сепаратистів у південних регіонах.
Попри підписане перемир’я, навряд чи конфлікт між про-еміратськими та про-саудівськими силами у Ємені завершиться.
Сепаратисти впевнені у своїй силовій перемозі після захоплення острова Сокотра, а про-саудівські сили не мають наміру віддавати їм контроль над півднем країни та фінансовими потоками, що проходять через нього (у тому числі, контрабандними).
Найімовірніше, найближчим часом, сепаратисти, які раніше проголосили на цих територіях самоуправління, спробують захопити контроль над провінціями Аб’ян, Аден, Лахдж і Шабва.
Конфлікт усередині анти-іранської коаліції у Ємені ускладнює конфлікт, погіршує гуманітарну ситуацію та грає на користь Ірану. До того ж, така ситуація тисне на Саудівську Аравію, яка вже намагається знайти спосіб безболісно вийти з конфлікту, завершити війну та підписати масштабний політичний договір. Однак єдності щодо цього у сторін немає, а гуманітарна ситуація лише погіршується з кожним роком.
У Ємені 24,1 млн жителів (80% населення) потребують гуманітарної допомоги, 20 млн жителів (70% населення) не мають постійного доступу до їжі та води, 7,2 млн жителів страждають від гострого недоїдання, 238 тисяч людей перебувають на межі голодної смерті, а 4,3 млн осіб стали біженцями.
⚡️В ООН ситуацію у Ємені називають найбільшою гуманітарною катастрофою з часів Другої Світової війни.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
⚡️Рішення КМУ про призначення Сергія Шкарлета в.о. міністра освіти і науки просто якийсь хрестоматійний приклад нерозуміння елементарних правил "техніки безпеки" в сучасній політиці. Йдеться про ігнорування такого явища як легітимність.
Рішення може бути легальним (у межах повноважень і нормативних актів), але нелегітимним, якщо у ключових гравців сфери, на яку спрямоване рішення, є суттєві аргументи проти.
У випадку із протягуванням Шкарлета на посаду міністра їх було достатньо навіть для того, щоби звільнити його з посади ректора. Але для урядовців і ОП цього виявилося замало.
В результаті маємо ситуацію, що загрожує чисельними конфліктними ситуаціями та адміністративними "аваріями".
❗️Ігнорування легітимності - це все одно, що ігнорувати гравітацію, струм чи наявність вірусів.
Микола Скиба, експерт програми «Освіта» UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
Рішення може бути легальним (у межах повноважень і нормативних актів), але нелегітимним, якщо у ключових гравців сфери, на яку спрямоване рішення, є суттєві аргументи проти.
У випадку із протягуванням Шкарлета на посаду міністра їх було достатньо навіть для того, щоби звільнити його з посади ректора. Але для урядовців і ОП цього виявилося замало.
В результаті маємо ситуацію, що загрожує чисельними конфліктними ситуаціями та адміністративними "аваріями".
❗️Ігнорування легітимності - це все одно, що ігнорувати гравітацію, струм чи наявність вірусів.
Микола Скиба, експерт програми «Освіта» UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
UIF | Український інститут майбутнього pinned «✔️Кабмін презентував оновлену програму діяльності уряду Програма уряду – це документ, спрямований на досягнення стратегічних цілей, яких у країни наразі немає. Методологічно, Програма урядів спрямована на досягнення цілей, визначених парламентом, який…»
⚖️ У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 3726 «Про виконавче провадження».
У супровідних документах до законопроєкту зазначено, що його метою є підвищення ефективності виконання судових рішень і рішень інших органів шляхом створення умов для подальшого розвитку інституту приватного виконання, переходу до повноцінної змішаної системи примусового виконання рішень та удосконалення правових інструментів стягнення заборгованості.
✔️На наш погляд, саме вирівнювання в правах державних і приватних виконавців на даному етапі може забезпечити підвищення ефективності виконання судових рішень. Законодавець пропонує зняти наявні дискусії стосовно фактичного монопольного становища держави у питанні виконання рішень.
Для громадян це означатиме розширення можливостей та право вибору – звернутися до державного виконавця (на жаль, не завжди зацікавленого в результатах власної роботи, деморалізованого умовами праці та низьким рівнем заробітної плати) або ж до приватного, який безпосередньо зацікавлений у виконанні та отриманні винагороди.
У більшості цивілізованих країн світу процедура виконання рішень вже працює саме за таким принципом і показники виконання у таких країнах не порівнювані з рівнем виконавчої дисципліни в Україні.
Попри загальну позитивну оцінку спрямованості законодавчої ініціативи, вона має і свої недоліки, які потрібно буде виправляти при розгляді проєкту комітетами та голосуванні у залі пленарних засідань.
Насамперед, деяким положенням документа бракує правової визначеності, яка суттєво впливатиме на якість закону в цілому. Застосування низки оціночних понять та словосполучень може на практиці призвести до їх довільного трактування, а вживання нових термінів та визначень без належних пояснень та тлумачень в тілі проєкту закону є неправильним з точки зору законодавчої техніки.
Попри те, що проєктом пропонується зміцнити позиції судового контролю (а саме суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у разі підтримання ініціативи, зобов’язує суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення), у цілому авторами не розкрито закладеного потенціалу даного інституту.
А це б значно поліпшило б практику виконання судових рішень, підвищивши відповідні показники не лише з позиції загальної статистики, але й кожної конкретної справи, за якою завжди стоять права людини.
У будь-якому разі питання нової цілісної концепції реформування системи виконання судових рішень є актуальним, як і ґрунтовна судова реформа, а ухвалення комплексного законодавчого акту дозволить забезпечити системне вирішення наявних проблем замість реалізації фрагментарних ідей.
Андрій Помазанов, експерт з реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
У супровідних документах до законопроєкту зазначено, що його метою є підвищення ефективності виконання судових рішень і рішень інших органів шляхом створення умов для подальшого розвитку інституту приватного виконання, переходу до повноцінної змішаної системи примусового виконання рішень та удосконалення правових інструментів стягнення заборгованості.
✔️На наш погляд, саме вирівнювання в правах державних і приватних виконавців на даному етапі може забезпечити підвищення ефективності виконання судових рішень. Законодавець пропонує зняти наявні дискусії стосовно фактичного монопольного становища держави у питанні виконання рішень.
Для громадян це означатиме розширення можливостей та право вибору – звернутися до державного виконавця (на жаль, не завжди зацікавленого в результатах власної роботи, деморалізованого умовами праці та низьким рівнем заробітної плати) або ж до приватного, який безпосередньо зацікавлений у виконанні та отриманні винагороди.
У більшості цивілізованих країн світу процедура виконання рішень вже працює саме за таким принципом і показники виконання у таких країнах не порівнювані з рівнем виконавчої дисципліни в Україні.
Попри загальну позитивну оцінку спрямованості законодавчої ініціативи, вона має і свої недоліки, які потрібно буде виправляти при розгляді проєкту комітетами та голосуванні у залі пленарних засідань.
Насамперед, деяким положенням документа бракує правової визначеності, яка суттєво впливатиме на якість закону в цілому. Застосування низки оціночних понять та словосполучень може на практиці призвести до їх довільного трактування, а вживання нових термінів та визначень без належних пояснень та тлумачень в тілі проєкту закону є неправильним з точки зору законодавчої техніки.
Попри те, що проєктом пропонується зміцнити позиції судового контролю (а саме суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у разі підтримання ініціативи, зобов’язує суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення), у цілому авторами не розкрито закладеного потенціалу даного інституту.
А це б значно поліпшило б практику виконання судових рішень, підвищивши відповідні показники не лише з позиції загальної статистики, але й кожної конкретної справи, за якою завжди стоять права людини.
У будь-якому разі питання нової цілісної концепції реформування системи виконання судових рішень є актуальним, як і ґрунтовна судова реформа, а ухвалення комплексного законодавчого акту дозволить забезпечити системне вирішення наявних проблем замість реалізації фрагментарних ідей.
Андрій Помазанов, експерт з реформування правоохоронних органів, органів юстиції та судової гілки влади UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
💰Яким буде курс гривні після відставки Смолія?
Проаналізувавши платіжний баланс за 5 місяців від НБУ, який дає поживу для роздумів і ухвалення рішень, озвучу основні фактори:
1) Сальдо активних операцій у нас у рекордному плюсі, аж +5 млрд доларів за перші 5 місяців. Попри кризу експорт впав на 1 млрд (5%), а імпорт – на 5 млрд (15%). Ось що дає карантин і зовнішня криза.
2) Перерахування трудових мігрантів протягом 5 місяців склали 4,7 млрд доларів, рік тому – 4,9 млрд доларів. У карантинні місяці квітень-травень було –15% від минулого року. Але це не жах. Прогноз НБУ в 10 млрд доларів перерахувань вважаю поки нереальним. Ми прогнозували в березні 11,5 млрд доларів. Це більш реально за 2020 рік.
3) Виведення доходу з країни рекордно впало. Ймовірно, не те що в кризу є щось виводити. Немає коштів утримувати бізнеси. У підсумку ще один додатковий фактор зміцнення гривні. Торік виведення доходу з країни був на рівні 4,1 млрд гривень. Цьогоріч – нижче 1 млрд. +3.2 млрд за 5 місяців.
4) Реально погано – це зовнішні інвестиції. Замість плюса вони зараз у мінусі 2,5 млрд. Тобто замість доходу виводять капітал. Але все одно ці фактори врівноважують один одного. Також важливо, що це відбувалося за чинного очільника.
5) Виведення грошей з банківської системи в кризу. Так, населення зняло 2,3 млрд, але це природно в кризу. У травні цей процес сповільнився.
6) ОВДП. Іноземці вивели 1 млрд доларів з цінних паперів. У червні цей процес тривав приблизно зі швидкістю 250 млн доларів на місяць. Але, попри це, НБУ скупив у червні з ринку 600-700 млн доларів на місяць.
7) Плюс транш МВФ у резервах НБУ. Ймовірніше, на середину року ми маємо резерви під час кризи 27-28 млрд, що вище ніж на початку року.
Отже, спекулянти можуть розгойдати зараз курс. Іноземці можуть активніше почати йти з ОВДП. Хоча такий шантаж вже робили при звільненні Гончарука. Теоретично курс може просісти. Але об'єктивно поки не зніметься карантин і не запуститься зовнішній туризм. І поки кордону перекриті. Ці фактори тільки на плюс гривні.
Я поки не бачу об'єктивних факторів, які гнатимуть курс угору. Збити паніку для НБУ – дуже просто з такими резервами. У березні спокійно злили 2,3 млрд. Їх вже повернули. До кінця літа курс гривні щодо долара складе 27,5 гривень.
Данило Монін, експерт економічних програм UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
Проаналізувавши платіжний баланс за 5 місяців від НБУ, який дає поживу для роздумів і ухвалення рішень, озвучу основні фактори:
1) Сальдо активних операцій у нас у рекордному плюсі, аж +5 млрд доларів за перші 5 місяців. Попри кризу експорт впав на 1 млрд (5%), а імпорт – на 5 млрд (15%). Ось що дає карантин і зовнішня криза.
2) Перерахування трудових мігрантів протягом 5 місяців склали 4,7 млрд доларів, рік тому – 4,9 млрд доларів. У карантинні місяці квітень-травень було –15% від минулого року. Але це не жах. Прогноз НБУ в 10 млрд доларів перерахувань вважаю поки нереальним. Ми прогнозували в березні 11,5 млрд доларів. Це більш реально за 2020 рік.
3) Виведення доходу з країни рекордно впало. Ймовірно, не те що в кризу є щось виводити. Немає коштів утримувати бізнеси. У підсумку ще один додатковий фактор зміцнення гривні. Торік виведення доходу з країни був на рівні 4,1 млрд гривень. Цьогоріч – нижче 1 млрд. +3.2 млрд за 5 місяців.
4) Реально погано – це зовнішні інвестиції. Замість плюса вони зараз у мінусі 2,5 млрд. Тобто замість доходу виводять капітал. Але все одно ці фактори врівноважують один одного. Також важливо, що це відбувалося за чинного очільника.
5) Виведення грошей з банківської системи в кризу. Так, населення зняло 2,3 млрд, але це природно в кризу. У травні цей процес сповільнився.
6) ОВДП. Іноземці вивели 1 млрд доларів з цінних паперів. У червні цей процес тривав приблизно зі швидкістю 250 млн доларів на місяць. Але, попри це, НБУ скупив у червні з ринку 600-700 млн доларів на місяць.
7) Плюс транш МВФ у резервах НБУ. Ймовірніше, на середину року ми маємо резерви під час кризи 27-28 млрд, що вище ніж на початку року.
Отже, спекулянти можуть розгойдати зараз курс. Іноземці можуть активніше почати йти з ОВДП. Хоча такий шантаж вже робили при звільненні Гончарука. Теоретично курс може просісти. Але об'єктивно поки не зніметься карантин і не запуститься зовнішній туризм. І поки кордону перекриті. Ці фактори тільки на плюс гривні.
Я поки не бачу об'єктивних факторів, які гнатимуть курс угору. Збити паніку для НБУ – дуже просто з такими резервами. У березні спокійно злили 2,3 млрд. Їх вже повернули. До кінця літа курс гривні щодо долара складе 27,5 гривень.
Данило Монін, експерт економічних програм UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
🇮🇩 У Польщі закінчився перший тур виборів президента.
Аналітики говорять про розкол електорату за регіональною ознакою.
🗝Спеціально для WHITE HOUSE TALKS Ілія Куса повідомить, чи чекати українцям зміни політики нашого західного сусіда по відношенню до нашої держави та яка ж різниця між основними кандидатами на президентське крісло ⬇️
https://youtu.be/EJsG5PS4JU8
Аналітики говорять про розкол електорату за регіональною ознакою.
🗝Спеціально для WHITE HOUSE TALKS Ілія Куса повідомить, чи чекати українцям зміни політики нашого західного сусіда по відношенню до нашої держави та яка ж різниця між основними кандидатами на президентське крісло ⬇️
https://youtu.be/EJsG5PS4JU8
YouTube
Вибір Польщі | UIF
ВІЗІЯ УКРАЇНИ 2030:
https://uifuture.org/publications/25339-pidtrymai-uif-ta-otrymai-knygu-viziya-2030/?fbclid=IwAR3N3zOavcu9D50bPM76IXNXhh5UGgZPefxZTIatqRlQL-mC1FIMab9LxWI
Спеціально для WHITE HOUSE TALKS Ілія Куса повідомить, чи чекати українцям зміни…
https://uifuture.org/publications/25339-pidtrymai-uif-ta-otrymai-knygu-viziya-2030/?fbclid=IwAR3N3zOavcu9D50bPM76IXNXhh5UGgZPefxZTIatqRlQL-mC1FIMab9LxWI
Спеціально для WHITE HOUSE TALKS Ілія Куса повідомить, чи чекати українцям зміни…
Чи гарантує вища освіта інтеграцію людей з окупованих територій ❓
3 липня 2020 року, Верховна Рада України весла зміни до Закону України "Про вищу освіту" щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей».
Тепер вони матимуть змогу вступати без ЗНО практично до будь-якого державного закладу вищої освіти, а не лише до уповноважених закладів розташованих у Донецькій, Миколаївській і Херсонській областях.
Вступ відбуватиметься за результатами вступних іспитів у межах квот від МОН. Ухвалення закону викликало запеклі суспільні дискусії. Із того, що відомо на сьогодні стверджувати напевно можна лише про те, що документи про освіту, видані в ОРДЛО, не будуть визнаватися на території України.
Все інше не має такої однозначної відповіді.
✔️Наприклад, чи сам факт навчання у «материкових» ЗВО молодих людей, які сформувалися як особистості на окупованих територіях, стане вирішальним чинником їхньої інтеграції до українського суспільства? ✔️Чи справедвелим по відношенню до українських платників податків, що за їхні кошти навчаються діти батьки яких, не виключено, виступали на боці незаконних збройних фомувань?
☝🏻Ще один ризик пов’язаний із тим, що таким чином (особливо при наявності збільшених квот), поступово нівелюється значення ЗНО як інструменту вступу.
Тут маю наголосити, що на ці запитання не має однозначних, тим більше – категоричних відповідей.
Постає також питання: чи не доцільніше інтегрувати молодь з окупованих територій через надання їм спеціальностей, на які є попит на ринку праці через систему професійно-технічної освіти з подальшим працевлаштуванням і використанням дуальної форми освіти?
Микола Скиба, експерт програми «Освіта» UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
3 липня 2020 року, Верховна Рада України весла зміни до Закону України "Про вищу освіту" щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей».
Тепер вони матимуть змогу вступати без ЗНО практично до будь-якого державного закладу вищої освіти, а не лише до уповноважених закладів розташованих у Донецькій, Миколаївській і Херсонській областях.
Вступ відбуватиметься за результатами вступних іспитів у межах квот від МОН. Ухвалення закону викликало запеклі суспільні дискусії. Із того, що відомо на сьогодні стверджувати напевно можна лише про те, що документи про освіту, видані в ОРДЛО, не будуть визнаватися на території України.
Все інше не має такої однозначної відповіді.
✔️Наприклад, чи сам факт навчання у «материкових» ЗВО молодих людей, які сформувалися як особистості на окупованих територіях, стане вирішальним чинником їхньої інтеграції до українського суспільства? ✔️Чи справедвелим по відношенню до українських платників податків, що за їхні кошти навчаються діти батьки яких, не виключено, виступали на боці незаконних збройних фомувань?
☝🏻Ще один ризик пов’язаний із тим, що таким чином (особливо при наявності збільшених квот), поступово нівелюється значення ЗНО як інструменту вступу.
Тут маю наголосити, що на ці запитання не має однозначних, тим більше – категоричних відповідей.
Постає також питання: чи не доцільніше інтегрувати молодь з окупованих територій через надання їм спеціальностей, на які є попит на ринку праці через систему професійно-технічної освіти з подальшим працевлаштуванням і використанням дуальної форми освіти?
Микола Скиба, експерт програми «Освіта» UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
🇬🇧 Перші “самостійні” санкції Британії
📃Уряд Великої Британії запровадив перші після Brexit санкції проти інших країн та іноземних громадян.
Пакет санкцій за систематичне порушення прав людини зачепив цілу низку країн у Європі, Азії та на Близькому Сході.
Зокрема, Британія запровадила санкції проти низки громадян Росії, яких звинувачують у причетності до загибелі адвоката Сергія Магніцького. Тепер, їхні рахунки у Британії будуть заморожені, а візи анульовані.
Окрім росіян, під санкції потрапили 22 підданих Саудівської Аравії, які підозрюються в убивстві у 2018 році колишнього радника та колумніста Джамаля Хашокджі у генеральному консульстві королівства у Стамбулі.
Запровадили санкції і проти посадовців у М’янмі — через переслідування та вбивства представників мусульманської меншості рохінджа.
Вочевидь, запровадження санкцій, які самі по собі не матимуть серйозних практичних наслідків для відносин Лондона з Ер-Ріядом і Москвою, є спробою британського уряду сформувати принципи зовнішньої політики та власний імідж на міжнародній арені після Brexit, вже як самостійної держави, яка не є членом ЄС, і не має слідувати загально-європейському курсу.
Цікаво, що під санкції не потрапив Китай, у якого з Британією виник конфлікт через протести у Гонконзі та переслідування мусульман-уйгурів на заході країни.
Судячи з усього, санкційну опцію Лондон лишає відкритою, і використовуватиме на подальших етапах протистояння із Китаєм у разі необхідності.
✅ Для Британії ключовою стратегічною задачею після завершення перехідного періоду Brexit наприкінці 2020 року стане стабілізація економіки та пошук нових торгових партнерів, з якими британська влада має намір укласти нові торгові угоди, що можуть компенсувати країні ціну виходу зі складу Євросоюзу.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
📃Уряд Великої Британії запровадив перші після Brexit санкції проти інших країн та іноземних громадян.
Пакет санкцій за систематичне порушення прав людини зачепив цілу низку країн у Європі, Азії та на Близькому Сході.
Зокрема, Британія запровадила санкції проти низки громадян Росії, яких звинувачують у причетності до загибелі адвоката Сергія Магніцького. Тепер, їхні рахунки у Британії будуть заморожені, а візи анульовані.
Окрім росіян, під санкції потрапили 22 підданих Саудівської Аравії, які підозрюються в убивстві у 2018 році колишнього радника та колумніста Джамаля Хашокджі у генеральному консульстві королівства у Стамбулі.
Запровадили санкції і проти посадовців у М’янмі — через переслідування та вбивства представників мусульманської меншості рохінджа.
Вочевидь, запровадження санкцій, які самі по собі не матимуть серйозних практичних наслідків для відносин Лондона з Ер-Ріядом і Москвою, є спробою британського уряду сформувати принципи зовнішньої політики та власний імідж на міжнародній арені після Brexit, вже як самостійної держави, яка не є членом ЄС, і не має слідувати загально-європейському курсу.
Цікаво, що під санкції не потрапив Китай, у якого з Британією виник конфлікт через протести у Гонконзі та переслідування мусульман-уйгурів на заході країни.
Судячи з усього, санкційну опцію Лондон лишає відкритою, і використовуватиме на подальших етапах протистояння із Китаєм у разі необхідності.
✅ Для Британії ключовою стратегічною задачею після завершення перехідного періоду Brexit наприкінці 2020 року стане стабілізація економіки та пошук нових торгових партнерів, з якими британська влада має намір укласти нові торгові угоди, що можуть компенсувати країні ціну виходу зі складу Євросоюзу.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
⚡️СБУ в Києві затримала одного з координаторів ЛДНР і разом з тим цінного свідка у справі MH-17.
Про це повідомив сайт відомства. Якщо це дійсно так - дуже крута операція і цінний свідок у MH-17.
❗️АЛЕ бентежить одне - якщо дійсно затриманий має відношення до збитого Боїнгу - він буде в пріоритеті на обмін для РФ.
З одного боку - добре, можна своїх людей більше витягнути.
З іншого боку - пастка. Без "цінного кадра" Кремль буде зривати обмін. А віддати його - повторити історію з Цемахом.
✔️ Є варіант зробити так, щоб і витягнути своїх і перед слідчою групою по МН-17 залишитися в якості надійного партнера: поки в РФ думають що робити і як витягати, терміново забезпечити приліт слідчих з Нідерландів для протоколювання показань.
Це дійсно важливо. Є протокол - є докази. А те, що в протоколі тим же росіянам знати не обов'язково. Це вже під час процесу випливе.
Ба більше, якщо вони не впевнені в обсязі розказаної інформації, в України з'являється можливість поторгуватися про умови обміну і витягнути більше своїх.
Головне - діяти швидко і розумно.
Ігор Тишкевич, експерт програми «Міжнародна та внутрішня політика» UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
Про це повідомив сайт відомства. Якщо це дійсно так - дуже крута операція і цінний свідок у MH-17.
❗️АЛЕ бентежить одне - якщо дійсно затриманий має відношення до збитого Боїнгу - він буде в пріоритеті на обмін для РФ.
З одного боку - добре, можна своїх людей більше витягнути.
З іншого боку - пастка. Без "цінного кадра" Кремль буде зривати обмін. А віддати його - повторити історію з Цемахом.
✔️ Є варіант зробити так, щоб і витягнути своїх і перед слідчою групою по МН-17 залишитися в якості надійного партнера: поки в РФ думають що робити і як витягати, терміново забезпечити приліт слідчих з Нідерландів для протоколювання показань.
Це дійсно важливо. Є протокол - є докази. А те, що в протоколі тим же росіянам знати не обов'язково. Це вже під час процесу випливе.
Ба більше, якщо вони не впевнені в обсязі розказаної інформації, в України з'являється можливість поторгуватися про умови обміну і витягнути більше своїх.
Головне - діяти швидко і розумно.
Ігор Тишкевич, експерт програми «Міжнародна та внутрішня політика» UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
🇷🇸 Масові протести у Сербії
Масштабні антиурядові протести, що спалахнули у кількох великих містах Сербії, включаючи Белград, Нові-Сад та Ніш, свідчать про зростання напруження всередині країни на тлі кризи довіри між владою та суспільством, а також по мірі наближення міжнародних переговорів щодо Косова.
Версії стосовно мотивів протестів різняться.
Частина політичних оглядачів стверджують, що протести були занадто добре організовані та координовані, і, скоріше за все, могли бути результатом зовнішнього втручання з метою дестабілізації ситуації для здійснення тиску на сербську владу напередодні переговорів з косовського питання.
Зокрема, у сербських ЗМІ циркулює інформація про нібито найманців, які приїхали в Сербію провокувати повстання.
Інші аналітики заявляють, що причина дійсно криється у небажанні значної частини людей знову йти на карантин і закривати свої підприємства та заклади на комендантську годину, навіть попри свіжий сплеск кількості заражень коронавірусом. Чимало бізнесів постраждали під час карантину, а державна підтримка була недостатня.
Прихильники третьої версії повідомляють про масштабну, глибинну кризу у стосунках між урядом Александра Вучича та частиною опозиційного до нього електорату, у тому числі серед право-радикалів, яким не подобається, як уряд підходить до питання внутрішньої політики та Косова.
📍У будь-якому випадку, протести у Сербії свідчать про регіональну кризу, пов’язану з неврегульованістю косовської проблеми, а також про погіршення стосунків між країнами Балкан на тлі ослаблення глобальної ролі США як колишніх посередників у балканських мирних процесах, а також посилення ролі Росії, Китаю, Туреччини та окремих європейських держав, що мають намір заповнити вакуум впливу на Балканах.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
Масштабні антиурядові протести, що спалахнули у кількох великих містах Сербії, включаючи Белград, Нові-Сад та Ніш, свідчать про зростання напруження всередині країни на тлі кризи довіри між владою та суспільством, а також по мірі наближення міжнародних переговорів щодо Косова.
Версії стосовно мотивів протестів різняться.
Частина політичних оглядачів стверджують, що протести були занадто добре організовані та координовані, і, скоріше за все, могли бути результатом зовнішнього втручання з метою дестабілізації ситуації для здійснення тиску на сербську владу напередодні переговорів з косовського питання.
Зокрема, у сербських ЗМІ циркулює інформація про нібито найманців, які приїхали в Сербію провокувати повстання.
Інші аналітики заявляють, що причина дійсно криється у небажанні значної частини людей знову йти на карантин і закривати свої підприємства та заклади на комендантську годину, навіть попри свіжий сплеск кількості заражень коронавірусом. Чимало бізнесів постраждали під час карантину, а державна підтримка була недостатня.
Прихильники третьої версії повідомляють про масштабну, глибинну кризу у стосунках між урядом Александра Вучича та частиною опозиційного до нього електорату, у тому числі серед право-радикалів, яким не подобається, як уряд підходить до питання внутрішньої політики та Косова.
📍У будь-якому випадку, протести у Сербії свідчать про регіональну кризу, пов’язану з неврегульованістю косовської проблеми, а також про погіршення стосунків між країнами Балкан на тлі ослаблення глобальної ролі США як колишніх посередників у балканських мирних процесах, а також посилення ролі Росії, Китаю, Туреччини та окремих європейських держав, що мають намір заповнити вакуум впливу на Балканах.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
🇹🇷Айя-Софія і Туреччина
Наміри президента Туреччини повернути музею Айя-Софія у Стамбулі статус мечеті спровокували протести з боку цілої низки держав, які вбачають у цьому порушення прав віруючих, передусім — християн, а також загрозу для культурної спадщини колишнього візантійського собору.
Утім, мотивація турецького політичного керівництва безпосередньо пов’язана із їхньою регіональною політикою.
Для Реджепа Ердогана повернення Айя-Софії статусу діючої мечеті — це його особиста ідеологічна перемога над тією частиною спадку Мустафи Кемаля Ататюрка, з якою він не погоджується (абсолютний республіканський секуляризм), символічне закріплення нової ролі Туреччини як регіональної супердержави, а також політичний крок, спрямований на задоволення побажань значної частини електорату, як про-владного, так й опозиційного.
Варто зазначити, що запит про перетворення повернення Айя-Софії статусу мечеті, як це було до 1934 року, робили представники практично усіх політичних сил, як кемалістів-опозиціонерів, так й націоналістів та ісламістів.
Однак ситуація з собором-музеєм може погіршити міжнародне становище Туреччини, особливо у відносинах із Грецією, яка бачить себе головною захисницею православних християнських святинь у регіоні, та яка має кілька великих конфліктних питань із Туреччиною: територіальні суперечки навколо Егейського моря, конфлікт за Кіпрський газовий шельф, протистояння у Лівії та питання біженців, балканський маршрут для яких Анкара повністю контролює самотужки.
Офіційні Афіни вже погрожують зеркальними діями у випадку, якщо турецька влада ухвалить рішення стосовно собору.
📍Можна стверджувати, що питання навколо Айя-Софії у Стамбулі вийде далеко за межі чисто теологічних або культурно-історичних дебатів, і стане питанням політичним, загострюючи і без того складні стосунки між Туреччиною і Заходом, піднімаючи напруження у греко-турецьких відносинах, а також розганяючи націоналізм у самій Туреччині, який президент Ердоган використовує для мобілізації електорату та просування власного регіонального іміджу.
Відтак, історію навколо Айя-Софії не можна розглядати у відриві від інших регіональних процесів, у яких Туреччина бере активну участь: інтервенція у Сирію, військова операція на півночі Іраку, збройне втручання у конфлікт у Лівії, буріння газових покладів у спірній економічній зоні Кіпру, блокування газових проектів Європи та Єгипту у Східному Середземномор’ї та гуманітарно-культурна експансія у Східній Африці.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
Наміри президента Туреччини повернути музею Айя-Софія у Стамбулі статус мечеті спровокували протести з боку цілої низки держав, які вбачають у цьому порушення прав віруючих, передусім — християн, а також загрозу для культурної спадщини колишнього візантійського собору.
Утім, мотивація турецького політичного керівництва безпосередньо пов’язана із їхньою регіональною політикою.
Для Реджепа Ердогана повернення Айя-Софії статусу діючої мечеті — це його особиста ідеологічна перемога над тією частиною спадку Мустафи Кемаля Ататюрка, з якою він не погоджується (абсолютний республіканський секуляризм), символічне закріплення нової ролі Туреччини як регіональної супердержави, а також політичний крок, спрямований на задоволення побажань значної частини електорату, як про-владного, так й опозиційного.
Варто зазначити, що запит про перетворення повернення Айя-Софії статусу мечеті, як це було до 1934 року, робили представники практично усіх політичних сил, як кемалістів-опозиціонерів, так й націоналістів та ісламістів.
Однак ситуація з собором-музеєм може погіршити міжнародне становище Туреччини, особливо у відносинах із Грецією, яка бачить себе головною захисницею православних християнських святинь у регіоні, та яка має кілька великих конфліктних питань із Туреччиною: територіальні суперечки навколо Егейського моря, конфлікт за Кіпрський газовий шельф, протистояння у Лівії та питання біженців, балканський маршрут для яких Анкара повністю контролює самотужки.
Офіційні Афіни вже погрожують зеркальними діями у випадку, якщо турецька влада ухвалить рішення стосовно собору.
📍Можна стверджувати, що питання навколо Айя-Софії у Стамбулі вийде далеко за межі чисто теологічних або культурно-історичних дебатів, і стане питанням політичним, загострюючи і без того складні стосунки між Туреччиною і Заходом, піднімаючи напруження у греко-турецьких відносинах, а також розганяючи націоналізм у самій Туреччині, який президент Ердоган використовує для мобілізації електорату та просування власного регіонального іміджу.
Відтак, історію навколо Айя-Софії не можна розглядати у відриві від інших регіональних процесів, у яких Туреччина бере активну участь: інтервенція у Сирію, військова операція на півночі Іраку, збройне втручання у конфлікт у Лівії, буріння газових покладів у спірній економічній зоні Кіпру, блокування газових проектів Європи та Єгипту у Східному Середземномор’ї та гуманітарно-культурна експансія у Східній Африці.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
⚡️В Україні є свої круті «Ілони Маски»!
Був в унікальній лабораторії компанії «Велта» у Дніпрі. Андрій Бродський (Andrey Brodsky) разом з командою українських учених створили нову технологію отримання титану, яка, без перебільшення, може змінити Світ, але головне, Україну!
Компанія «Велта», заснована 2000 року, сьогодні займає понад 2% на світовому ринку титану. Це складний і специфічний ринок.
На початку 2020 року «Велта» уклала контракт про постачання в США ільменіту на $ 100 млн.
Україна є однією з п'яти країн-виробників концентратів титанових руд у світі та має 20% світових запасів титану, але при цьому не має такої частки на глобальному ринку.
Титан – це конструкційний матеріал майбутнього. Він застосовується практично скрізь – в авіації, космонавтиці, машинобудуванні, та, головне, медицині!
Вміст титану в земній корі становить близько 0,6%. Він легший за нержавійку та міцніший за алюміній. Він не окислюється. Титан інертний до людського організму, тому з нього роблять імпланти.
Населення планети зростає (наступні 10 років + 1 млрд осіб). Тривалість життя зростає. Потреба в титанових імплантатах зростає. Але пропозиція обмежена, як і попит. Поки що.
Титан – дорогий матеріал і не кожному по кишені. Процес видобування титану був розроблений Кроллем у 1940 році. З того часу жодного прориву.
Світовий ринок титану досягає всього 5 млрд доларів.
Відкриття нових методів отримання титану, його здешевлення може докорінно змінити світовий ринок конструкційних металів. Відповідні роботи ведуться в Україні, США та інших країнах.
А тепер уявіть, якщо нова технологія розвиватиметься у світі, починаючи з України? Ви скажете «неможливо»? Але, нагадаю, Ілон Маск чув це у відповідь на кожну свою ідею.
Анатолій Амелін, директор економічних програм UIF
Був в унікальній лабораторії компанії «Велта» у Дніпрі. Андрій Бродський (Andrey Brodsky) разом з командою українських учених створили нову технологію отримання титану, яка, без перебільшення, може змінити Світ, але головне, Україну!
Компанія «Велта», заснована 2000 року, сьогодні займає понад 2% на світовому ринку титану. Це складний і специфічний ринок.
На початку 2020 року «Велта» уклала контракт про постачання в США ільменіту на $ 100 млн.
Україна є однією з п'яти країн-виробників концентратів титанових руд у світі та має 20% світових запасів титану, але при цьому не має такої частки на глобальному ринку.
Титан – це конструкційний матеріал майбутнього. Він застосовується практично скрізь – в авіації, космонавтиці, машинобудуванні, та, головне, медицині!
Вміст титану в земній корі становить близько 0,6%. Він легший за нержавійку та міцніший за алюміній. Він не окислюється. Титан інертний до людського організму, тому з нього роблять імпланти.
Населення планети зростає (наступні 10 років + 1 млрд осіб). Тривалість життя зростає. Потреба в титанових імплантатах зростає. Але пропозиція обмежена, як і попит. Поки що.
Титан – дорогий матеріал і не кожному по кишені. Процес видобування титану був розроблений Кроллем у 1940 році. З того часу жодного прориву.
Світовий ринок титану досягає всього 5 млрд доларів.
Відкриття нових методів отримання титану, його здешевлення може докорінно змінити світовий ринок конструкційних металів. Відповідні роботи ведуться в Україні, США та інших країнах.
А тепер уявіть, якщо нова технологія розвиватиметься у світі, починаючи з України? Ви скажете «неможливо»? Але, нагадаю, Ілон Маск чув це у відповідь на кожну свою ідею.
Анатолій Амелін, директор економічних програм UIF
🇨🇳🇺🇸Глобальна битва США і Китаю загострюється.
Боротьба США і КНР за пост-карантинний політико-ідеологічний дискурс загострюється по мірі все більш наступальних дипломатичних дій Пекіна та наближення президентських виборів у самих Штатах.
Окрім намірів посилити санкції проти Китаю за переслідування мусульман-уйгурів, в адміністрації Дональда Трампа розглядають можливість ухвалення пакету фінансових і торговельних обмежень проти Гонконгу.
Днями китайська влада схвалила новий законопроєкт про національну безпеку Гонконга, який посилює контроль силових і розвідувальних структур КНР над містом. Це викликало критику з боку США та Великої Британії.
Ситуація у Гонконзі, а також небажання США допустити “перемоги” Китаю у глобальному технологічному та економічному протистоянні, може змусити Вашингтон піти на подальшу конфронтацію і, наприклад, ухвалити рішення про розрив прив’язки гонконзького долару до американського, щоб завдати фінансових збитків місту та покарати Китай.
Більше того, заяви президента США щодо можливої заборони китайської мережі Tik-Tok також розглядається через призму суперництва із КНР.
Крім того, після ухвалення нового закону по Гонконгу, китайський уряд почав тиснути на великі американські корпорації Facebook, Twitter та Google, щоб вони почали ділитися з Пекіном інформацією по трафіку користувачів у місті.
Компанії поки не надали офіційну відповідь щодо цього, але їхня позиція — співпрацювати з Пекіном чи ні — матиме значний вплив на перебіг американсько-китайського протистояння в цілому.
Не виключено, що у найближчі 4 місяці до виборів президента США, боротьба Вашингтона і Пекіна лише загострюватиметься, набуваючи більш агресивних і конфронтаційних рис.
Серед можливих напрямків, де можна очікувати спалах протистояння двох глобальних гравців, можна згадати сферу контролю за стратегічним і ядерним озброєнням, кризові майданчики на периферії Китаю (окрім Гонконгу, Південно-Китайське море, Тайвань, М’янма, Непал, Бутан, Центральна Азія, Афганістан, Кашмір), гео-економічну боротьбу за ринки Африки, битву за світову логістику (глобальна ініціатива Китаю “Один Пояс, Один Шлях” проти глобальної концепції США з посилення Індо-Тихоокеанського альянсу), переділ сфер впливу на пост-радянському просторі на тлі послаблення РФ та зростання регіоналізму.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
Боротьба США і КНР за пост-карантинний політико-ідеологічний дискурс загострюється по мірі все більш наступальних дипломатичних дій Пекіна та наближення президентських виборів у самих Штатах.
Окрім намірів посилити санкції проти Китаю за переслідування мусульман-уйгурів, в адміністрації Дональда Трампа розглядають можливість ухвалення пакету фінансових і торговельних обмежень проти Гонконгу.
Днями китайська влада схвалила новий законопроєкт про національну безпеку Гонконга, який посилює контроль силових і розвідувальних структур КНР над містом. Це викликало критику з боку США та Великої Британії.
Ситуація у Гонконзі, а також небажання США допустити “перемоги” Китаю у глобальному технологічному та економічному протистоянні, може змусити Вашингтон піти на подальшу конфронтацію і, наприклад, ухвалити рішення про розрив прив’язки гонконзького долару до американського, щоб завдати фінансових збитків місту та покарати Китай.
Більше того, заяви президента США щодо можливої заборони китайської мережі Tik-Tok також розглядається через призму суперництва із КНР.
Крім того, після ухвалення нового закону по Гонконгу, китайський уряд почав тиснути на великі американські корпорації Facebook, Twitter та Google, щоб вони почали ділитися з Пекіном інформацією по трафіку користувачів у місті.
Компанії поки не надали офіційну відповідь щодо цього, але їхня позиція — співпрацювати з Пекіном чи ні — матиме значний вплив на перебіг американсько-китайського протистояння в цілому.
Не виключено, що у найближчі 4 місяці до виборів президента США, боротьба Вашингтона і Пекіна лише загострюватиметься, набуваючи більш агресивних і конфронтаційних рис.
Серед можливих напрямків, де можна очікувати спалах протистояння двох глобальних гравців, можна згадати сферу контролю за стратегічним і ядерним озброєнням, кризові майданчики на периферії Китаю (окрім Гонконгу, Південно-Китайське море, Тайвань, М’янма, Непал, Бутан, Центральна Азія, Афганістан, Кашмір), гео-економічну боротьбу за ринки Африки, битву за світову логістику (глобальна ініціатива Китаю “Один Пояс, Один Шлях” проти глобальної концепції США з посилення Індо-Тихоокеанського альянсу), переділ сфер впливу на пост-радянському просторі на тлі послаблення РФ та зростання регіоналізму.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
⚡️ Сьогодні в Раді розглядатимуть зміни до закону про НАБУ щодо підстав звільнення керівника.
Незалежно від результатів голосування, це може стати приводом для парламентської дискусії про пріоритети в роботі НАБУ, адже організаційний аудит проводити заборонили.
Так от, НАБУ має розслідувати топ-корупцію, з передачею актів до суду, а не кошмарити бізнес.
Вчора агрохолдинг «Авангард» оголосив, що буде змушений закрити шість із 27 своїх птахофабрик. За словами власника, через відмову САП і НАБУ закрити справу по стабкредиту, підприємство не може розвиватися та залучати фінанси.
В результаті буде звільнено 2,5 тисяч співробітників, із відповідним падінням по сплаті податків та проблемами по сумісних виробництвах.
☝🏻Якщо держава не може відкрити обіцяні сотні тисяч робочих місць, то варто хоча би не допустити закриття існуючих.
Усі дослідження інвестиційного клімату показують, що головна проблема в залученні інвестицій – тиск всіляких органів та неефективність механізмів судового захисту прав підприємств. І цю хворобу інвестиційні няні не вилікують.
Ігор Попов, експерт з питань антикорупційної політики, державного управління, консультанта виборчих та інформаційних кампаній UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
Незалежно від результатів голосування, це може стати приводом для парламентської дискусії про пріоритети в роботі НАБУ, адже організаційний аудит проводити заборонили.
Так от, НАБУ має розслідувати топ-корупцію, з передачею актів до суду, а не кошмарити бізнес.
Вчора агрохолдинг «Авангард» оголосив, що буде змушений закрити шість із 27 своїх птахофабрик. За словами власника, через відмову САП і НАБУ закрити справу по стабкредиту, підприємство не може розвиватися та залучати фінанси.
В результаті буде звільнено 2,5 тисяч співробітників, із відповідним падінням по сплаті податків та проблемами по сумісних виробництвах.
☝🏻Якщо держава не може відкрити обіцяні сотні тисяч робочих місць, то варто хоча би не допустити закриття існуючих.
Усі дослідження інвестиційного клімату показують, що головна проблема в залученні інвестицій – тиск всіляких органів та неефективність механізмів судового захисту прав підприємств. І цю хворобу інвестиційні няні не вилікують.
Ігор Попов, експерт з питань антикорупційної політики, державного управління, консультанта виборчих та інформаційних кампаній UIF
#фаховий_аналіз_трендівUIF
UIF | Український інститут майбутнього pinned «⚡️В Україні є свої круті «Ілони Маски»! Був в унікальній лабораторії компанії «Велта» у Дніпрі. Андрій Бродський (Andrey Brodsky) разом з командою українських учених створили нову технологію отримання титану, яка, без перебільшення, може змінити Світ,…»