«Минуло три роки, і українське військо знову скотилося до більш жорсткої, зверхньо-централізованої моделі ведення бою з радянським корінням. Це викликає дедалі більше розчарування через непотрібні втрати, підриває мораль цивільного населення та заважає набору в армію. Без реформ радянські звички можуть поставити під загрозу здатність України втримувати оборону проти Росії, яка не збирається відмовлятися від планів підкорити країну.

Українські офіцери та піхотинці скаржаться на централізовану культуру командування, яка часто карає ініціативу та марнує людські життя. Генерали віддають накази на повторні фронтальні атаки, приречені на провал, і відмовляють виснаженим підрозділам у тактичних відступах для збереження людей. Жертви накопичуються під час операцій, що майже не мають стратегічної цінності.

«Наша армія тримається головно завдяки ініціативі людей на рівні до командира батальйону», — сказав майор Олексій Пастернак, досвідчений офіцер, який наголошує на потребі термінових змін у вищих ешелонах».