Давно помітили в суміжних підрозділах сумний тренд.

От завжди у них мало людей, постійний недобір. 20 чоловік роти намагаються закрити 2 ВОПа, бідний ротний в ахуї, не знає, що робить, бійці хворіють, трьохсотяться, замінить нема ким, на позиціях не вистачає людей.

Але, як тільки рота комплектується, все — пізда. Одразу формується штурмовий загін, всі йдуть штурмувати не преспективну посадку, бо треба перемога. Починається 200, 300 та 500.

А потім, шо?
Правильно. Залишки лишаються тримати позиції і знову недобір, знову не вистачає людей.

Підрозділи, в цілому, ахєнно комплектують тільки, коли треба в штурм, а, як оборону тримати, нуу, може трошки номерів обслуги артилерії/рембату пришлють і скажіть спасибі.

І це ж вся система така, не поодинокі випадки. Героїзм, героїзм, от хлопці герої, хлопці титани...та їбать...
Якби більш адекватніше відносились до збереження особового складу, то той над людський героїзм і не потрібен був.

А потім такі "Бля а чого люди в армію не йдуть?"
Не йдуть бо галімий піар постійно, за все платять, за кожну посадку за кожен штурм, під кожним зведенням з фронту стоїть найцінніше-життя.

Раніше так легко було, все що завгодно називай ІПСО і похуй.
Зараз така хуйня не проканає, невдалий контрнаступ показав що треба вирішувати проблеми, копати ями, та їбашити над іміджем, збереженням особового складу, над забезпеченням військових потреб.

В пізду галімий показовий піар, всі вже давно знають реальність, і цю реальність треба виправляти.

Підписуйся|Розвідка Ноєм