Прочитайте будь ласка цей пост.

Останнім часом дуже багато помічається розслабленості українців, відчуття перемоги, відчуття «війни десь там далеко», але це не так. Нажаль, кожного дня гинуть українці і війна ще не закінчилась.

Тендери на 100 мільйонів гривень на «реконструкції стадіонів» у містечку на 5000 мешканців, активізація політичних ігор, розслабленність від війни «десь далеко на сході» змушує писати цей емоційний пост.

Йде екзистенційна війна за право існування України та українців. Кому потрібні будуть стадіони у маленьких містечках, чисті аеропорти, які не працюють 18 місяців? Які можуть бути політичні ігри, коли за законодавством України та за здоровим глуздом під час воєнного стану вибори не можливі?? Це угнітає.

Потрібно активізуватись, потрібно далі пахати на спільну перемогу, не розслаблятись. Згадайте перші місяці початку повномаштабного вторгнення, згадайте ту єдність, згадайте як тоді усі їб*шили заради перемоги. Де все це зараз? Війна десь там далеко? Та нахуя, вона у тебе вдома.

Я не великий блогер, але мене читає якась кількість людей і сподіваюсь це допоможе комусь оговтатись.

Але зрозуміло одне, що війна закінчиться перемогою України це вже 100%. Рано чи пізно. Але треба робити це раніше і прискорювати перемогу. Час - це ціна життя. Життя найкращих українців. Чим більше ми працюємо заради перемоги - тим швидше настане перемога, тим швидше знадобляться ті стадіони у містечках з 5000 мешканцями, тим швидше відбудуться вибори, тим швидше ми зможемо спокійно існувати. Ворог не спить. Ворог це не «чмобіки».

Повертаймось до реальності.

Автор

Репост зробіть, бо про таке НЕОБХІДНО нагадувати, а то декотрі почали забувати.

Американський піхотинець

Відеопідтвердження пусків ракет поблизу Криму (не зараз).

На першому відео запуск крилатих ракет "Калібр" флотом, на другому відео запуск ракет "Онікс" комплексом "Бастіон", про що раніше повідомлялося на каналі.