Forwarded from ҐРУНТ
Трамп анонсував підписання угоди з Іраном 14 червня, після чого буде відкрита Ормузька протока.
«У відповідний час, коли все заспокоїться, ми зайдемо туди і заберемо ядерний пил, похований глибоко під могутніми гранітними горами, завдяки нашим прекрасним бомбардувальникам B-2 та блискучим пілотам, а потім розбавимо і знищимо його — чи то в Ірані, чи то в Сполучених Штатах», — додав Трамп.
«У відповідний час, коли все заспокоїться, ми зайдемо туди і заберемо ядерний пил, похований глибоко під могутніми гранітними горами, завдяки нашим прекрасним бомбардувальникам B-2 та блискучим пілотам, а потім розбавимо і знищимо його — чи то в Ірані, чи то в Сполучених Штатах», — додав Трамп.
Sample Channel Name #32
Моя думка про Федорова після анонсу реформу:
Всім дякую за участь в опитуванні. Вийшло досягнути дуже хорошої вибірки. Шкода, не репрезентативної, оскільки публіка вочевидь викривлена в наступних показниках: вік (більше молоді), стать (більше чоловіків), соціальний статус (більша репрезентація міщан, дрібної буржуазії), політична забарвленість (більше правих). Проте водночас, статистика по голосуванню демонструє відсутність помітних аномалій, тобто протягом підрахунку голоса розподілялися подібно, тобто результати не сфальсифіковані. До того ж, викривлення репрезентації ймовірно менші щодо військових, оскільки мають менший вплив таких показників як стать.
Вибірка розділена на цивільних та військових. З неї видно, що на каналі є демографічний зсув: 25% опитуваних є в/с. В Україні приблизно третина населення це чоловіки віком від 18 до 60. Якщо накласти це число на кількість УБД в реєстрі, то виходить, що з них через армію пройшло менше 10-20%. Тобто від населення загалом в межах кількох відсотків населення. Таким чином, на каналі військовослужбовці перерепрезентовані в декілька разів.
Тепер перейдемо до результатів:
1) 20% в/с покращили свою думку про Федорова, 66% не змінили та 13% погіршили свою думку. Водночас, 33% цивільних покращило свою думку, 63% не змінило, та 4% погіршило свою думку.
Незважаючи на те, що 2/3 опитуваних обох категорій не змінило свою думку щодо Міністра Оборони, спостерігається сильний зсув серед іншої третини. Так, якщо ставлення цивільних або не змінюється, або покращується, то серед військових спостерігається повільна поляризація щодо постаті Міністра. На даний момент, його особистий рейтинг зберігається високим, що очікувано в перший рік на посаді.
2) 60% військових оцінили зміни позитивно, в той час як 40% негативно. В той самий час, 87% цивільних оцінило зміни позитивно проти 13%.
Поляризація, що спостерігалась в результатах першого опитування, тут стала вже набагато яснішою. Незважаючи на оптимізм, майже половина опитуваних військових сприйняла анонс в штики. На користь позитивної оцінки грає лібералізація в питаннях термінів служби, сзч, певні покращення щодо грошової винагороди. Проте відсутність в анонсованому довгоочікуваних рішень, а також спірність окремих пунктів, вже сформували сильну базу для негативного сприйняття подальших змін. Варто зазначити, що узагальнена відповідь "Так" не означає, що всі зміни сприйняті позитивно, а радше їх сума.
Водночас, подібна до першого опитування картина спостерігається у цивільних, що позитивно сприймають анонсовані зміни. Різниця демонструє розрив, що утворюється в суспільстві: військові, об'єднані колективним досвідом несення служби, мають вимоги до політичного керівництва й очікують їх виконань. В той самий час, цивільні, що складають переважаючу більшість населення, не мають цього досвіду й менш вимогливі щодо змін.
3) 27,5% військових зацікавлені в нових контрактах проти 72,5% незацікавлених. Незважаючи на загальне позитивне сприйняття, основні нововведення не сильно зацікавили військових. Оскільки зацікавленість буде конвертуватися в підписані контракти в меншій ступені, загальний вплив на систему буде залишатися малим, незважаючи на покладені політичним керівництвом надії. Люди продовжують уникати контрактної служби навіть в умовах впровадження термінів служби.
Складними є результати серед цивільних. 20,5% проявили інтерес проти 79,5% незацікалених. Зважаючи на сильні викривлення репрезентації через мілітарну тематику каналу, результати цього опитування ще важче екстраполювати. Проте я б відмітив, що 20% інтересу це вже значимий результат в умовах кризи комплектації. Незважаючи на те, що загалом зацікавити цивільних не вийшло, й мобілізація залишиться основним методом комплектації, ці зміни можуть допомогти залучити певний прошарок спеціалістів.
В загальному підсумку, незважаючи на позитивний медійний фон та політичну нешкідливість впроваджених змін, щонайменше для читачів цього телеграм-каналу ключові зміни не викликають позитивно забарвленого інтересу. Вважаю, що досягнення завдань реформи виглядає нереалістично, й в рамках цієї спільноти це можна також спостерігати.
Вибірка розділена на цивільних та військових. З неї видно, що на каналі є демографічний зсув: 25% опитуваних є в/с. В Україні приблизно третина населення це чоловіки віком від 18 до 60. Якщо накласти це число на кількість УБД в реєстрі, то виходить, що з них через армію пройшло менше 10-20%. Тобто від населення загалом в межах кількох відсотків населення. Таким чином, на каналі військовослужбовці перерепрезентовані в декілька разів.
Тепер перейдемо до результатів:
1) 20% в/с покращили свою думку про Федорова, 66% не змінили та 13% погіршили свою думку. Водночас, 33% цивільних покращило свою думку, 63% не змінило, та 4% погіршило свою думку.
Незважаючи на те, що 2/3 опитуваних обох категорій не змінило свою думку щодо Міністра Оборони, спостерігається сильний зсув серед іншої третини. Так, якщо ставлення цивільних або не змінюється, або покращується, то серед військових спостерігається повільна поляризація щодо постаті Міністра. На даний момент, його особистий рейтинг зберігається високим, що очікувано в перший рік на посаді.
2) 60% військових оцінили зміни позитивно, в той час як 40% негативно. В той самий час, 87% цивільних оцінило зміни позитивно проти 13%.
Поляризація, що спостерігалась в результатах першого опитування, тут стала вже набагато яснішою. Незважаючи на оптимізм, майже половина опитуваних військових сприйняла анонс в штики. На користь позитивної оцінки грає лібералізація в питаннях термінів служби, сзч, певні покращення щодо грошової винагороди. Проте відсутність в анонсованому довгоочікуваних рішень, а також спірність окремих пунктів, вже сформували сильну базу для негативного сприйняття подальших змін. Варто зазначити, що узагальнена відповідь "Так" не означає, що всі зміни сприйняті позитивно, а радше їх сума.
Водночас, подібна до першого опитування картина спостерігається у цивільних, що позитивно сприймають анонсовані зміни. Різниця демонструє розрив, що утворюється в суспільстві: військові, об'єднані колективним досвідом несення служби, мають вимоги до політичного керівництва й очікують їх виконань. В той самий час, цивільні, що складають переважаючу більшість населення, не мають цього досвіду й менш вимогливі щодо змін.
3) 27,5% військових зацікавлені в нових контрактах проти 72,5% незацікавлених. Незважаючи на загальне позитивне сприйняття, основні нововведення не сильно зацікавили військових. Оскільки зацікавленість буде конвертуватися в підписані контракти в меншій ступені, загальний вплив на систему буде залишатися малим, незважаючи на покладені політичним керівництвом надії. Люди продовжують уникати контрактної служби навіть в умовах впровадження термінів служби.
Складними є результати серед цивільних. 20,5% проявили інтерес проти 79,5% незацікалених. Зважаючи на сильні викривлення репрезентації через мілітарну тематику каналу, результати цього опитування ще важче екстраполювати. Проте я б відмітив, що 20% інтересу це вже значимий результат в умовах кризи комплектації. Незважаючи на те, що загалом зацікавити цивільних не вийшло, й мобілізація залишиться основним методом комплектації, ці зміни можуть допомогти залучити певний прошарок спеціалістів.
В загальному підсумку, незважаючи на позитивний медійний фон та політичну нешкідливість впроваджених змін, щонайменше для читачів цього телеграм-каналу ключові зміни не викликають позитивно забарвленого інтересу. Вважаю, що досягнення завдань реформи виглядає нереалістично, й в рамках цієї спільноти це можна також спостерігати.
Подумав от про що. Більша частина піхотинців, котрих стосуються всі значимі зміни, не мають доступу до інтернету зараз. Й всі ці слайди та веб-сторінки не бачать.
😢212🫡35 14👍11 5
Це буде дуже сумно, якщо Гончаренко помре своєю смертю.
https://xn--r1a.website/oleksiihoncharenko/55494
https://xn--r1a.website/oleksiihoncharenko/55494
Telegram
ГОНЧАРЕНКО
‼️Вніс заставу за Смирнова Петра та Кузуба Марка.
Це люди, які відбились від бандитів в балаклавах на Волині лопатами. Їх після цього затримали і ще й тримали в СІЗО.
Нагадаю історію: бандити на Волині в міроавтобусах та балаклавах увірвались на приватну…
Це люди, які відбились від бандитів в балаклавах на Волині лопатами. Їх після цього затримали і ще й тримали в СІЗО.
Нагадаю історію: бандити на Волині в міроавтобусах та балаклавах увірвались на приватну…
👎124 107🥰39🤯17 16
Х Кременчук
Ранок на Героїв УПА почався із мордобою між співробітником ТЦК та цивільним
Реальності не існує, ми всі вигадані герої саркастичної антивоєнної трагікомедії.
🤯152😢60 26 22 7
Forwarded from INSIDER UA
👀Украина и Иран формируют новый мировой порядок. РФ и США начинали войны, полагая, что они главные в мире, но Украина и Иран унизили их, — NYT
INSIDER UA | Прислать контент
INSIDER UA | Прислать контент
Forwarded from INSIDER UA
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Путину доложили, что российская армия уже подбирается к Запорожью🤡
— Постепенно подбираетесь к Запорожью? — спросил Путин
— Так точно. Сказал российский военный.
INSIDER UA | Прислать контент
— Постепенно подбираетесь к Запорожью? — спросил Путин
— Так точно. Сказал российский военный.
INSIDER UA | Прислать контент
Sample Channel Name #32
Сука
Я ще давно тут писав, що один з найвищих станів в українському суспільстві – представники шоу-бізу. Це реально десь на рівні з власниками великого бізнесу. Відмовляються ловити СЗЧшника, сука. Піраміда українського світу.
https://xn--r1a.website/karas_evgen/10633
https://xn--r1a.website/karas_evgen/10633
Telegram
Євген Карась ✙
Чи є рівність закону? Чи є привілейовані ЛГБТ-СЗЧ?
ASTRA
«По подтвержденным данным, комплекс зданий Киево-Печерской лавры был поражен ракетой американского зенитного ракетного комплекса «Патриот». Одной из причин некорректной работы данного комплекса могло стать то, что страны Запада передали киевскому режиму ракеты с истекшими сроками годности», — заявили в Минобороны РФ,
Це слабка позиція. Бо виходить, що це все рівно наслідок російського обстрілу. Треба було сказати, що хохлонацисти самі підпалили. Втрачають хватку.
Forwarded from Кирило Макаров ✙△
"То, что должно пасть не под ударом, а от истощения сил, живет гораздо дольше, чем думается вначале; происходит это и оттого, что движение идет медленнее, чем можно ожидать, и оттого, что люди, когда проявляют упорство и терпение, способны сделать и вынести гораздо больше, чем можно было предположить. Поэтому мы видим, что иной раз война, которой должен бы прийти конец из-за голода, тягот, недостатка денег и тому подобных обстоятельств, тянется дольше, чем думалось. Подобным же образом чахоточный всегда живет дольше, чем мнилось врачам и окружающим, и торговец, прежде чем обанкротится, разоренный процентами, держится дольше, чем полагали."
//Франческо Гвиччардини, "Заметки о делах политических и гражданских" (1525)//
#книги
//Франческо Гвиччардини, "Заметки о делах политических и гражданских" (1525)//
#книги
РБК-Україна
Українських офіцерів не будуть відпускати з армії з кінця 2026 року, як звичайних солдатів, - заступник міністра оборони
Питання звідки така хуєта в реформах Федорова знята. Вони там всі тупорилі.
Forwarded from 12 зірок
🇺🇦🇪🇺 Перемовини про вступ України до ЄС офіційно розпочалися!
Сьогодні, 15 червня, на Другій конференції з питань вступу України до ЄС у Люксембурзі офіційно відкрито переговори за першим кластером – «Основи». Рішення про відкриття узгодили посли країн-членів (COREPER) ще 12 червня, сьогоднішня конференція закріпила його політично.
Цей кластер відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює верховенство права й основоположні права, функціонування демократичних інститутів, реформу державного управління та економічні критерії – і включає 5 із 33 переговорних розділів, згрупованих у шість кластерів. Кластер ключовий, бо разом із Копенгагенськими критеріями (ухваленими Європейською Радою в Копенгагені 1993 року) визначає, чи готова країна-кандидат до членства.
Копенгагенські критерії фокусуються на здатності країни виконувати всі взяті на себе обов'язки відповідно до європейського законодавства як на інституційному, так і на адміністративному рівнях. Це передбачає наявність стабільних інституцій, що гарантують демократію, а також функціонування ринкової економіки, здатної витримувати конкурентний тиск і ринкові сили.
Нагадаємо хронологію. 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ, а вже 23 червня на підставі висновку Єврокомісії лідери країн-членів одноголосно надали їй статус кандидата. У висновку Єврокомісія окреслила сім кроків на шляху до ЄС, пізніше їх доповнив аналітичний звіт про приведення українського законодавства у відповідність до acquis (2 лютого 2023 року). У листопаді того ж року детальніший огляд увійшов до «Пакета розширення 2023», куди Україну включили вперше, і Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори. 14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила рішення їх відкрити.
Наприкінці червня 2024 року відбулася Перша конференція щодо вступу, яка запустила технічну частину процесу: Єврокомісія розпочала скринінг українського законодавства на відповідність праву ЄС і завершила його восени 2025 року. Проте сам політичний процес тривалий час залишався заблокованим через вето Угорщини.
Розблокування стало можливим не завдяки добрій волі Брюсселя, а через зміну влади в Будапешті. Поразка уряду Орбана на квітневих виборах і домовленість нового кабінету Петера Мадяра з Києвом щодо прав угорської меншини зняли головну перешкоду і 12 червня посли 27 країн відкрили шлях до сьогоднішньої конференції.
Водночас невдоволення темпами реформування призвело до появи «плану Качки-Кос» (відомого як «10 пунктів»), що мав підкріпити вимоги в антикорупційній сфері та сфері верховенства права фінансовими інструментами ЄС – насамперед умовами Ukraine Facility. Україна вичікувала, побоюючись чергового кола «реформ заради реформ». Та сьогодні відмовок не лишилося: настав час українського уряду відповісти за взяті зобов'язання – тим паче що, за певними оцінками, виконання плану досі вимірюється одиницями зі ста.
Тим часом Брюссель продовжує шукати політичні інструменти для розблокування подальшого розширення: від запровадження додаткових обмежень щодо прав потенційних нових членів до створення нових форматів інтеграції безпосередньо під час переговорів (наприклад «асоційоване членство»).
Бажання обох сторін очевидне, але чи зможуть вони знайти справжнє порозуміння на цьому складному шляху?
🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок
Сьогодні, 15 червня, на Другій конференції з питань вступу України до ЄС у Люксембурзі офіційно відкрито переговори за першим кластером – «Основи». Рішення про відкриття узгодили посли країн-членів (COREPER) ще 12 червня, сьогоднішня конференція закріпила його політично.
Цей кластер відкривається першим і закривається останнім. Він охоплює верховенство права й основоположні права, функціонування демократичних інститутів, реформу державного управління та економічні критерії – і включає 5 із 33 переговорних розділів, згрупованих у шість кластерів. Кластер ключовий, бо разом із Копенгагенськими критеріями (ухваленими Європейською Радою в Копенгагені 1993 року) визначає, чи готова країна-кандидат до членства.
Копенгагенські критерії фокусуються на здатності країни виконувати всі взяті на себе обов'язки відповідно до європейського законодавства як на інституційному, так і на адміністративному рівнях. Це передбачає наявність стабільних інституцій, що гарантують демократію, а також функціонування ринкової економіки, здатної витримувати конкурентний тиск і ринкові сили.
Нагадаємо хронологію. 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ, а вже 23 червня на підставі висновку Єврокомісії лідери країн-членів одноголосно надали їй статус кандидата. У висновку Єврокомісія окреслила сім кроків на шляху до ЄС, пізніше їх доповнив аналітичний звіт про приведення українського законодавства у відповідність до acquis (2 лютого 2023 року). У листопаді того ж року детальніший огляд увійшов до «Пакета розширення 2023», куди Україну включили вперше, і Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори. 14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила рішення їх відкрити.
Наприкінці червня 2024 року відбулася Перша конференція щодо вступу, яка запустила технічну частину процесу: Єврокомісія розпочала скринінг українського законодавства на відповідність праву ЄС і завершила його восени 2025 року. Проте сам політичний процес тривалий час залишався заблокованим через вето Угорщини.
Розблокування стало можливим не завдяки добрій волі Брюсселя, а через зміну влади в Будапешті. Поразка уряду Орбана на квітневих виборах і домовленість нового кабінету Петера Мадяра з Києвом щодо прав угорської меншини зняли головну перешкоду і 12 червня посли 27 країн відкрили шлях до сьогоднішньої конференції.
Водночас невдоволення темпами реформування призвело до появи «плану Качки-Кос» (відомого як «10 пунктів»), що мав підкріпити вимоги в антикорупційній сфері та сфері верховенства права фінансовими інструментами ЄС – насамперед умовами Ukraine Facility. Україна вичікувала, побоюючись чергового кола «реформ заради реформ». Та сьогодні відмовок не лишилося: настав час українського уряду відповісти за взяті зобов'язання – тим паче що, за певними оцінками, виконання плану досі вимірюється одиницями зі ста.
Тим часом Брюссель продовжує шукати політичні інструменти для розблокування подальшого розширення: від запровадження додаткових обмежень щодо прав потенційних нових членів до створення нових форматів інтеграції безпосередньо під час переговорів (наприклад «асоційоване членство»).
Бажання обох сторін очевидне, але чи зможуть вони знайти справжнє порозуміння на цьому складному шляху?
🇪🇺Підписуйтесь на 12 зірок
😡Удар РФ по Київській кіностудії Довженка. Знищено цех і близько 100 тисяч костюмів з легендарних фільмів
За словами гендиректора комплексу Андрія Дончика, повністю знищено один із виробничих цехів, де зберігалися близько 100 тисяч історичних костюмів і до 3 мільйонів предметів одягу, що використовувалися в кіно та театральних постановках.
— розповів гендиректор кіностудії.
Вибухова хвиля пошкодила майже всі будівлі студії, вибила вікна та понівечила техніку, через що роботу підприємства повністю призупинено. На щастя, ніхто з працівників не постраждав.
Наразі завали блокують доступ до цеху зберігання кіноплівок, проте пожежі там не було, тож керівництво сподівається врятувати архів із 600 стрічок.
Фото: Ігор Кузнєцов/NV
За словами гендиректора комплексу Андрія Дончика, повністю знищено один із виробничих цехів, де зберігалися близько 100 тисяч історичних костюмів і до 3 мільйонів предметів одягу, що використовувалися в кіно та театральних постановках.
Тут зберігалися костюми з таких історичних кінострічок, як "Тіні забутих предків", "Пропала грамота" та "Богдан Хмельницький". Тепер це приміщення знищене вщент — не залишилося практично нічого
— розповів гендиректор кіностудії.
Вибухова хвиля пошкодила майже всі будівлі студії, вибила вікна та понівечила техніку, через що роботу підприємства повністю призупинено. На щастя, ніхто з працівників не постраждав.
Наразі завали блокують доступ до цеху зберігання кіноплівок, проте пожежі там не було, тож керівництво сподівається врятувати архів із 600 стрічок.
Фото: Ігор Кузнєцов/NV
😢150 22👍3 2