Інструктори які пройшли донавчання в 151 НЦ і стажування за програмою БЗВП СВ

Ми в 151 навчальному центрі написали нову програму БЗВП Сухопутних Військ і зараз адаптуємо її та проводимо апробацію.
Ми не нав'язуємо її квадратно гніздовим способом. Спочатку ми донавчаємо відібраних інструкторів з інших центрів, потім вони проходять повний цикл стажування (51 день) за програмою і тільки потім повернуться до себе в навчальні центри вчити рекрутів.
За час стажування в них в центрах будуть створені умови проживання та навчальна матеріально технічна база для однієї навчальної роти. Ніяких нарядів. Ніяких розслідувань. Ніяких сторожувань СЗЧшників. Тільки інструкторсько-викладацька діяльність. Якісна підготовка кращими інструкторами. На виході мотивована піхота, зменшення втрат, підвищена стійкість підрозділів. Спочатку одна рота якісно підготовленої піхоти з кожного центра. Потім будемо масштабувати на батальону структуру. Чарівної кнопки - "зробити зараз ОК" нема.
Тільки важко, складно, послідовно, від простого до складного. І так, це не гучні "реформи" від нового командувача СВ та командувача підготовки. Це просто їх намагання примусити систему працювати так, як вона повинна працювати.
І ми це зробимо.
151НЦ. Ми і стандарти НАТО.



https://youtu.be/7Fs-wQ4htyw

151 Навчальний Центр запрошує!
У зв'язку зі зміною штата, розширенням та масштабуванням на ще одну (а може більше) локацію, маємо потребу в фахівцях різних напрямків.

Логістика - озброєння, тил, начпрод, заступник начальника логістики.
Водії - Мікроавтобуси, вантажівки, автобуси. Не наєздніки, не ралісти і не фахівці з автородео. Здатні самі відремонтувати те що зламалось під ними. Механіки, слюсарі, зварювальники.
Кухарі.
Управління/навчальний процес - більше 20 вакансій.

Окремо - кандидати на інструкторів і викладачів. З піхотним досвідом. З бойових частин.
Викладач, це не в білому смокінгу з указкою коло дошки. Це в полі разом з інструкторами. Тільки знає і вміє більше і відповідальність вище. Всі бажаючі отримати офіцерські звання їх отримують після певного часу сумлінної служби.

Основні вимоги - Не їсти ближніх. Професійність. Навчаємість. Заборона на алкоголь (та н.речовини). Сумлінне відношення до своїх посадових обов'язків і трошки зверху. Лежати на посаді не в кого не вийде. Знайомства, шкурняки не працюють.
Нарядів для інструкторів нема.

Самий людиноорієнтований навчальний центр в ЗСУ. Без перебільшень. Центр, службою в якому будете згадувати з гордістю.

Переводи після співбесіди в межах (поки) Сухопутних військ. Спочатку на випробувальний термін на проміжні посади.
Відлежатись на посаді, ввести в оману - не вийде.
Обмежено придатних беремо, але треба розуміти і розраховувати свої сили і можливості. Навантаження великі.
Харків (обл). Одеса (обл)


Анкета за QR кодом на зображені.
або
Ватсап, сигнал.
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
151nc.va@gmail.com

Знайомім перешліть будь ласка

Якщо Росія нам виносить логістичні коридори з Молдовою, то що нам може завадити створити нові через «Придністровʼя»? Механізованого батальйону та дві роти рубпак вистачить за очі щоб розмотати тамтешне «потєшне військо» і російський незаконний сателіт. А далі Молдова сама.
А для ЗСУ це по складності буде як на навчання або у відпустку зʼїздити. Особливо якщо Молдова про це попросить. Це ж де факто окупована РФ територія.

Був під час вечірньої атаки шахедів коло моста в Маяках. Відверто кажучи дуже гнітюча картина. Спостерігав роботу МВГ. Хаотична стрільба по напрямках. Деякі як зі шланга поливають "струєю трасерів". Переважна більшість МВГ не ЗСУшні. Номера МВСні. Або нацгвардія, або прикордонники. Тобто людям, які нічого в цьому не розуміють зверху нарізали задачу "щоб зробили". Зробили як могли.

Переважна більшість кулеметів не обладнані тепловізійними прицілами. В ЗСУ з цим питанням краще. Хоча і використовуються приціли часто не зовсім підходящі. Наприклад ті, що не коректно працюють в тумані або при вологості високій. Але вони хоч щось бачать. Хоч якусь теплову сігнатуру.
Без прицілів не бачать.
Тобто стріляють тудою. На звук. "Акустично", як люблять казати в ЗРВ ПС які відповідають за цей напрямок.
Це теж одна з причин, чому проблема.

На півдні Одещині взагалі комплексна проблема. І вона не в військових. А в політичній волі і ОВА.

Наприклад, зараз у нас прямо ажіотажна черга на навчання МВГ. І спецзв'язок і транспорт і дфтг. Навіть прикордонники зі сходу.
Бо ми показали кращий результат навчання, а наші випускники показали кращий результат по збиттям. При цьому ми навчаємо і НГУ з під Києва і МВС факультативно і сили логістики і повітряні сили. Так, МВГ не вирішує проблему повністю і це не панацея, але дуже багато збивають. За умови навченості.

Але зараз нема можливості. Місця нема. Нема де розміщати людей. Нема де навчати. А знаєте чому?
Тому що обласна військова адміністрація одеської області, коли ми звернулись про сприяння в пошуках об'єктів для проживанням та розміщенні особового складу ПОСЛАЛИ НАС НА ХЄР. Точніше вони прислали відписку, типу ви звернулись не по чину. Зверніться по інстанціями згідно субординації. Ну, через старшого начальника, на командування підготовки, а потім через командувача сухопутних військ на главкома, в вже потім на ОВА. В потім ми розглянемо.
Тобто йдіть нахєр.

А зараз ми, навіть при бажанні, не можемо нічого зробити для одещини. Бо всі ресурсі зайняті на піхотній підготовці, а факультативно готуємо МВГ для ПВК Південь.
Тупо через те що ВЦА послало нас відпискою, зараз ми нічого не можемо. Оце називається далекоглядність і планування. Бо шкурняки на таможні та портах важливіше ніж бойове навчання.

Тепер про сам міст в Маяках. Це теж пройоб обласної ОВА.
Коли в 22 році винесли міст в Затоці і частково його перекрили, стало зрозуміло, що частина області стала півостровом з одним мостом в Маяках. Потім ще два рази було ураження моста в Затоці і днями його добили.
Один міст в Маяках ніс все навантаження три роки. Чи знали про це росіяни? Знали. Чи могли винести його раніше? Звісно. Просто руки не доходили. А може розрахунок політичний. Я багато разів по ньому їздив і кожного разу дивувався як це він досі стоїть. Бо ми на сході трошки лякані і дуємо на воду.

За три роки можна було побудувати три мости. Але всі просто забили болт. Більше скажу, існуючий міст можна було обварити трьома контурами мангалів з арматури з великою вічкою, щоб спрацювання БЧ відбувалось за 3-5 метри до полотна. І заготовити шматки 'латки" полотна з звареної арматури/проволоки для латання уражених секцій. Полотно моста це не трансформатори. Його посікти замало. А опори розбити не просто.
Від балістики не врятує, але від десятка шахедів в комплексі з об'єктовими МВГ (навченими) легко.

Але зараз маємо що маємо. І маємо це в доволі непростому регіоні. І в доволі не простий час. Але про це я якось напишу. Бо знаю трошки місцевість і з 22 року частенько по різним задачам на узбережжі мав там справи.

А сама головна проблема одеського регіону з точки зору ППО це море. Подобається чи ні, але саме через море будуть основні заходи. На наднизьких або максимально високих висотах. Будуть кружляти в морі і табунами літати сюди. Міняти курси і заходити з різних напрямків. Бо в морі ми не можемо поставити МВГ на вузлових магістралях. А щільності закрити всю берегову лінію у нас не вистачить при любому бажанні. Тупо не вистачить людей і засобів. Тому тільки ешелоновано і тільки об'єктові розрахунки. Далі частина 2

Частина 2. Але цим треба займатись системно.
Навчанню МВГ ПВК Південь приділяє більше уваги ніж будь хто в ПС. Але придані сили які не входять в ЗСУ, то вже треба на міжвідомчому рівні вирішувати. Між міністерствами. І вчити.
Ой, геть забув, нема де вчить, бо все розписано, в більше брати не можемо, бо ОВА нас відфутболило.
Ну, значить їм краще знати, як Одещину захищати.

А тепер давайте про тезу - "спочатку спробуй сам", "спочатку зроби краще", а потім розповідай що щось не правильно.
Пробував. Робив. Роблю. Давно і ефективно. Дуже давно. Мабуть ще коли більшість коментаторів були в коматозі.
Всього на фондах 151 навчального центру підготували - 534 кулеметника МВГ. Багато з них для командування сил логістики, трошки менше для повітряних сил і потрошки для дружніх підрозділів (НГУ і корпуси). Могли б більше, якби ОВА не послали нас за "руським воєнним кораблем" і посприяли свого часу.

Велика частина кращих з кулеметників (якщо не більшість з кращих) переведені рішенням зверху з кулеметників в підрозділи з перехоплювачами. І сидять без дронів. З одного боку розумію, що для дронів треба кращі, з головою, з реакцією і мотивацією, а з другого втратили час і ресурси.

Подобається комусь моя особистість чи ні, але є факт. Підготовка за цим напрямком краща в ЗСУ. Краща. Не хвалюсь. Констатую.
Тому я знаю про що і знаю що кажу. Ми дефектуємо все обладнання яке до нас приїздить і даємо рекомендації (або самі ставимо кронштейни). Ми розробили купу настанов по прицілах. Ми розробили і зробили станину на пікап з регулюванням, дешеву, ефективну і просту у виготовленні. І передали все креслені ЗСУ. Своя програма, своя методика навчання.

За це нам від наших старших начальників, окрім палок в колеса нічого не було. Нам за весь цей час слова доброго не сказали ті, за кого ми по суті робимо їх роботу. Бо це ми робимо на ентузіазмі. Всупереч.
У 151 НЦ є репутація, що ми стягуємо будь яку задачу поставлену главкомом або командувачем сухопутних військ. І це правда.
Ми беремо і робимо. Треба главкому результат? Ми його даємо.

Коли до нас звернувся командувач сил логістики, бо була задача главкома на супровід вантажів, ми включились, зробили свою програму, свою матбазу і почали готувати МВГ. По організації процесу і мотивації керівництво КСЛ краще. Я дуже рідко зустрічаю такого рівня відповідальність.
З повітряними силами, була домовленість, що ми готуємо кулеметників, а кращих вони нам присилають ще на навчання в якості інструкторів. Щоб вони вже самі могли навчати. Повітряні сили (зенітно ракетні війська) це всрали.
Всі крім ПВК Південь. ЗРВ ПС просто пишалися собою, навіть не рахували скільки ще людей ми їм маємо підготувати. Всрались коли ми зробили свій ліміт. Ні одного кулеметника на повторний (інструкторський курс) не прислали. Крім ПВК Південь.

Тепер про управління і організацію. Ми можемо навчити дуже гарно. Але якщо старший начальник ідіот, то діла не буде. А в більшості своїй в управлінні роботи МВГ саме така ситуація. І це не про командувача командування. Це про Зенітно ракетні війська. Наприклад є приціли які не працюють в туманність. А є ті які працюють. І треба наприклад просто з урахуванням погоди мати резерв або ротувати під задачу і погоду. Але керують там всім дохуяракєтчики, яким оці всі піхотні штучки і приціли западло. І це тільки один приклад.
Інше питання нахєра закупати приціли які в тумані не працюють і давати їх на узбережжі чорного моря, де тумани пів року?

З приводу підрозділів перехоплювачів. Можна в один день, всіх кулеметників перевести наказом і назвати їх операторами бпла.
Але поки не буде устаткування та дронів, це все хєрня. А зараз саме така ситуація. Людей переводять а вони не мають чим працювати. Не вистачає обладнання і дронів. Навіть для тих хто вже пройшов навчання на перехоплювачі.
І в короткій перспективі це не зміниться. продовження в частині 2.

Частина 2. Поки не заглядавав в інтернет, бачу що політики вже призначили цапом відбувайлом командувача ПВК Південь Карпенко.
Це так фішечка, щоб не питати голову ОВА і наближених до себе, треба когось по краю пустити. Вже і торпеда військових Безугла включилась.
Ще раз. З повітряних сил, найбільш відповідально підійшли до навчання МВГ, саме ПВК Південь. Вони і зараз навчають в нас людей, в тому числі кращих на інструкторів. Для мене це показник.
Якщо хтось думає що якщо Карпенко знімуть з посади і все стане краще, розчарую. Краще не буде. Гірше може. Але скоріше за все, залишиться як є. Але це таке, думки в голос. Я так розумію треба якась показова жертва. І це точно не ставленик ОП.

"На сьогодні 80% випадків самовільного залишення частин припадає на етап перебування військовослужбовців у навчальних центрах" - нардеп Роман Костенко.
Угу.

У нас зараз пілотний проект по новій програмі БЗВП СВ (БЗВП Сухопутних військ) проходить. Вчора запитали скільки СЗЧ за час пілоту. Відверто кажучи не рахували але з останнього заходу на стрілецькі посади (чисто піхота, не діловоди, не кухарі, не тил) з 270 військовослужбовців один зійшов в СЗЧ. Це вони вже закінчують навчання. Це все люди з ТЦК. Цифра офіційна, для наради уточняв.
Просто нам не байдуже на людей і на їх підготовку.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

З приводу чуток, панічних вкидів, нагнітання і такого іншого пов'язаного з пошкодженням мостів на Одещині.
Традиційно, коли влада та її намісники в регіонах пройобують якесь питання пов'язане з безпекою та обороною регіону, з'являється страх, який дуже люблять використовувати росіяни для розгойдування і без того розбитої менталки Українців.

"Бесарабію зливають", "бесарабію готують до здачі", "договорняк", "придніпров'є 2" і таке інше. Люди, які заслужено не довіряють владі, починають лякатись.
З того що я спостерігаю доволі давно і в чому трошки в темі. Ніяких десантів росіяни висадити не зможуть. Є усього кілька місць на узбережжі які придатні для висадки з моря. І то обмеженою кількістю військ.

По перше вони під контролем. В тому числі під вогневим. Не кажучи про мінування узбережжя. Всі ж пам'ятають підриви в морі в різних місцях відпочиваючих, які лізли купатись в заборонені місця? Ото воно. В вони майже всюди заборонені. В ті що дозволені, то зроблять їх такими за пару годин.
По друге, будь яка російська лохань буде потоплена як тільки вийде за точки А.
Що стосується вертолітів і десанту з неба (з Криму). От що що, а нашинкувати десантників в вертоліті це зможе будь яка МВГ. А їх на півдні одещини дуже багато. Не рахуючи берегову охорону, ВМС і прикордонників. Це все реальна маячня і паніка.

І ще момент. Проблема саме в логістиці. І проблема з товарами, нафтопродуктами та продуктами не стільки для самої бесарабії, скільки для тих, куди воно потім їде. Кордони з іншими країнами поряд.
Проблема саме в логістичній зручності. В відірваності частини області від центру. І у тому, як люди сприймають те, що про їх безпеку не подбала влада. Але то вже інша історія.

Ніяких здачі, окупацій і договорняків не буде. Україна і так втратила дуже багато. На перемовинах йдуть баталії за залишки Донбасу. А тут з якогось дива хтось віддасть такий потрібний регіон.

Це не зрада. Це особистий досвід та суб'єктивна оцінка свого досвіду інструктором 151 НЦ.

Від засновника мотошколи "в шоломі" до інструктора 151 навчального центра.
З усім негативним досвідом і "помилками того хто вижив".
В нас дуже багато інструкторів які мали негативний досвід навчання. Дуже багато людей хто заходив з піхоти з "помилкою виживших", які вважали що все знають і все вміють.
Їх досвід безцінний. Їх досвід мотивуючий. Бо вони на собі прожили те, як не можна робити ні при яких умовах.
Тепер вони інструктори і вони за будь яку ціну дають людям якісну підготовку, постійно пам'ятаючи себе в ролі рекрута на БЗВП, якого дуже часто не було.

https://youtu.be/_oIcAhforgo

Нема часу, щоб доїхати подивитись.
Може хтось поряд, подивіться будь ласка.
Як там лопанська набережна?
Тримається? Гріє? Світить?
Чи на всі 250 мільйонів ефективна? Чи може ще ефективніше?
А воду фільтрує? Бо в мене слабкий розчин іржі з кранів вже роки півтора тече.

Росіяни, повинні були милуватись та бути у захваті від пішохідної набережної за 250 млн. За логікою тих хто витрачав кошти на реконструкцію.
Але вони підступно продовжують бити по критичній інфраструктурі.
Як неочікувано.

Ну що, вітаю всіх небайдужих та причетних.
Програма Базової Військової Підготовки Сухопутних Військ (БЗВП СВ) прийнята та підписана.
Апробацію цієї Програми буде проведено протягом 2026 року. і якщо буде потреба з актуальними змінами.
Перша програма яка писалась виключно фахівцями практиками з перевіркою кожної вправи в полі кілька разів. Все що написано десятки і сотні разів довело свою ефективність. все для ефективності. Від простого до складного. Поступово. З конролем засвоювання. З контролем роботи інструкторів.
Все для того, щоб людина після БЗВП була навчана, готова до бою і виконавши задачу поверталась живою.

Коротко повторю про основні зміни.

Ми відмовились від блокової/модульної системи. Це коли дисципліна дається блоками. Наприклад 4-5 вправ за день по одній дисципліні. Так було з вогневою, так було з такмедом.
Уявили три дні такмеду по 10 годин? А вогневої?

Дуже багато повторів. Від простого до складного. З постійним контролем засвоювання, виправленням помилок та ускладненням. Ознайомлення - Виконання - Закріплення - Повторювання - Ускладення. Все просто.
Але важко.
Вогнева підготовка - загалом 25 навчальних днів (з 42 навчальних) по 3 години в день.
Тактична догоспітальна допомога - 13 навчальних днів (з 42 навчальних) загальною кількістю 42 години.
Тактична підготовка - загалом 31 навчальний день (з 42 навчальних) від 3 до 6 годин в день.
Кілька принципово нових вправ. В різних дисциплінах. Прибрали все зайве, що робилось для формальності.

По такмеду вилізли за відведені в попередній програмі 30 годин і нашу пропозицію збільшення підтримали. (Бо ми того варті).
42 години замість 30. 13 навчальних днів де є такмед. Раніше по модульній системі 3 блока/модуля/дні по 10 навчальних годин.

Крім того введений відбір людей з трьома напрямками з поглибленою дофаховою підготовкою. Все ВОС 100, але поглиблено кілька дисциплін, багато практики і сценарної роботи в ролі вибраного напрямку фаха. Потім рекомендація на призначення та подальше навчання.
Стрілець - командир малої тактичної групи. Стрілець -оператор (пілот, інженер, тєхнар). Стрілець - рятувальник (ASM+ кілька навичок з CLS). Всі інші - стрілець.

Зараз ще один навчальний центр починає підготовку за цією програмою у себе. Хлопці пройшли допідготовку, пройшли стажування (повний курс БЗВП у нас разом з нашими інструкторами) і зараз будуть самі навчати рекрутів.
Вони не будуть ходити в наряди. Не будуть займатись хоз діяльністю. Ніяких розслідувань, ніяких покарань за СЗЧ та сторожування. Тільки викладацько-інструкторська діяльність.

Ще кілька навчальних центрів в роботі. Готуємо та стажуємо ротний склад інструкторів, після цього буде запуск по новій програмі. Дуже важко, бо всі звикли як є і майже у всіх начальників і так все добре. Але процес повністю підтримується командувачем Сухопутних військ. Бо вже просто неможливо по старому робити "нічого" посилаюсь за велике завантаження.

Детальніше тут https://www.facebook.com/skitalec/posts/pfbid015Hx29rH5MkLbuBp2dtLe5UuKzfU7rw1z26S26E7f9cMWrKXbZZBKTsdkpYKpg84l

Це не про підсумки. Хоча є чим похвалитися. Бо ми дійсно кращі в своїй справі.

Це про необхідність поступово, крок за кроком, починаючи з малих груп та навчальних підрозділів, доводити все до стану, в якому все це повинно бути на такому рівні, щоб приносити потрібні результати. Той мінімум, який потребують задачі сучасної війни.

Одна з самих головних задач на теперішньому етапі для нас, це зробити бойову підготовку (зараз саме БЗВП) не процесом без відповідальності, без реального оцінювання, чітких визначених практичних вимог на виході, а ЗАДАЧЕЮ.

Задачею з чітко визначеними результатом. Відповідальністю. Покаранням за зрив задачі. З відповідальністю кожного хто залучений у процес. І дедлайном.

Бо зараз вся підготовка, це нескінченний неконтрольований процес з колективною відповідальність.
Задовбали ці "самураї", для яких існує тільки шлях/процес підготовки без цілі, при неважливості здобутого результата. І з повною безвідповідальністю.

Це хвороба величезних організмів. І ЗСУ, це в основі своїй теж про процес, а не про результат. Бо все крім стратегічної мети це процес.
Проміжні якісь нарізані результати та строки, це здебільше фікція. Яка обов'язкова на папері, але не витримується в житті.

Бо у всіх все добре. За рідким виключенням. У начальників главків, управлінь, відділів. Центрів, командирів навчальних підрозділів. Навіть у переважної більшості так званих "інструкторів".
У всіх все добре. ГЗ, премії, звання, вислуга, кар'єра. І безпека. І звісно гарантія що вони ніколи не будуть в окопі разом з тими, кого навчили тільки на папері. І це не зміниться там де діло стосується офіцерів. Особливо старших. Така структура згідно чинного законодавства. Яка породжує безкарність.

Але підготовку можна і вкрай необхідно робити більш відповідальною. Відповідальність концентрованою. З визначеними цілями і пріоритетами, яких необхідно дотримуватися. Різати на маленькі шматки з точками контролю, з дотриманням процесів і результатів. Бо покладатись на сумління, то не про нашу ментальність.

Злочинно списувати на кількість та перевантаження і тупо давати поганий рівень підготовки. Це не школа, не коледж і не виш. Це не питання знання, роботи, та заробітної плати. Це життя або смерть. В буквальному розумінні. Це виконана задача або ні. Це провалена оборона або стійкий підрозділ, який не дає переважаючим силам противника просуватися. Це життя рекрутів, їх побратимів, суміжників і тих хто потім "локалізує проблему" та вирівнює ситуацію.

Цифри - "протягом 2025 року пройшли підготовку стопіцотисяч військовослужбовців", це про брехню та фікції. Про брехню на виході. Про брехню в процесі. Про брехню при відправці людей на ЛБЗ.
Тому ми зараз ставимо собі за мету, зламати порочну практику коли ніхто ні за що не відповідає і щось робить, аби як, аби було на паперах.

Кожна навчальна рота - це конкретно навчально бойова задача. Перший день - початок, 51 день - результат. Виконано або не виконано.
Кожен підготовлений навчальний взвод - це задача.
Погана підготовка рівно не виконана задача. З повною відповідальністю.

151 НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

Всім залишитись живими в 26. Витримки. Холодного розсуду. Стійкості.