Дуже рекомендую до прочитання та поширення.
Шаповалов не дуже публічна людина. Відверто кажучи, навіть здивований цим інтервʼю. Тим воно цікавіше
Але людина дуже фахова і системна. З чітким баченням пріоритетів.

Спостерігаючи деякі процеси з середини, можу сказати, що дуже багато сказано «між рядків». Багато чого з того що робиться, озвучено тільки натяками.
Мабуть так зараз треба для діла.

Рекомендую.

https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/4068608-gennadij-sapovalov-komanduvac-suhoputnih-vijsk-zsu.html

Зарясніла стрічка перепостами та "викриванням" Кожемяко на злодійствах, пов'язаних з заснуванням Хартії, та однойменного фонду для збагачення та політичного майбутнього.

Ну, через специфіку задач, трошки рідше з'являюсь в інтернеті і вся інформація звалюється масовано. Без дозування та розтягнутості в часі. Тому, картинка бачиться більш цілісною і завершенною.

Я неодноразово з періоду 14-18 років висловлював свою доволі категоричну і негативну думку про Кожемяку. Якраз через те, що деякі речі, які я бачив, категорично були мені неприйнятні. І моя думка про ці речі того періоду не змінилась.
Я з 14 виступав категорично проти того, щоб волонтерство, або навколовійськову тематику конвертували в політику. Особливо, коли волонтерська діяльність велась саме заради політичних або медійних перспектив. Бо в нас і раніше, і зараз волонтерством прикривають будь яке лайно. Зараз до цього додалась ще долучення до сил оборони.

Розлого для пояснення тим, хто не дуже заморочувався подібними питаннями до великої війни. І для того, щоб було розуміння про моє відношення до Кожемяко, який медійно подвіжував в Харкові до 17 чи 18 року і поїхав собі жити за кордон, де проживала його родина. Можу в деталях помилятись. Відношення було скоріше негативне.

Тепер щодо Хартії і "збагачення" на ній.
Так вже вийшло, що дуже багато процесів мені прийшлось спостерігати в деякому роді з середини певних структур. Просто виносити все на загал нема ніякого прикладного сенсу, та й часто можна зашкодити деяким корисним процесам.
Про формування ДФТГ "Хартія" при 127 бригаді ТРО, було багато розмов, пліток та всякого такого іншого. І про "піарний двіж", і про "мазане ДФТГ" задля убд та нагород і всяке таке. Через це (плітки, звинувачення, теорії змов) пройшли всі підрозділи, які формувались більш-менш медійними особами і формувались з залученням соцмереж. Переважна більшість (чи навіть всі) масштабувались, виросли в потужні організми і дуже ефективно воюють з дуже ефективним управлінням.

Але реальність була така, що Хартія, одне з небагатьох ДФТГ, рубалося по справжньому на війні. Не на блокпостах. Не на охороні чогось. А тупо в окопах. І в обороні і на штурмах. Подобається чи ні, але це факт. Більше того, це чи не єдине ДФТГ (по словам, бо відомостей не бачив, свічку не тримав) де бійцям виплачувалось грошове забезпечення. В тому числі з "бойовими". І це в принципі було на той момент офігєнно справедливо, бо це була піхота.
ГЗ це був клопіт Кожемяки. Тобто гроші знаходив він. Не знаю, чи то донати, чи то спонсори, чи то свої докладав. Останнє з високою вірогідністю.
Коли в Хартії з'явились якісь напрямки думок про формування військового (а не добровольчого) підрозділу в системі сил оборони, то за слухами це було в першу чергу через нестачу коштів для забезпечення людей та гарантій пораненим та сім'ям загиблим. Принаймні мені озвучували таке пояснення. Бо тоді розглядався варіант щоб Хартія зайшла в 127 бригаду ТРО як лінійний підрозділ. На щастя цього не сталося, бо при тому командуванні сил ТРО, нічого гарного з цього не вийшло б.
Але факт є факт. Коли ДФТГ виросло до масштабів, коли не вистачало грошей Кожемяки (зборів, чи спонсорів, чи не одноосібно) на забезпечення, та забезпечення зброєю/засобами для структурної роботи в системі, прийшлося легалізуватись в системі.
Тобто там були гроші не звідти, а гроші туди.
Що там було далі, то вже інша історія і це скоріше про історію успіху.

Тому все, що було зроблено Кожемякою, це не про гроші, збагачення та особистий піар. Це про ефективність. Бо навіть для того, щоб підрозділ "медійно" став впізнаваним та мав підтримку, приходиться його піарити та використовувати всі наявні (в тому числі і особисті) медійні можливості. І тому про всі відзнаки, всі нагородження можна сказати одне - вони заслужені на 100%. В якихось деталях можу помилятись, оскільки не був в середині процесів, але загальну думку маю саме таку. Продовженя в частині 2.

Частина 2. Тут, щоб два рази не вставати, хотілося б в контексті нагород та відзнак, ще згадати одну людину, до якої змінилось моє ставлення з 22 року. Ну, треба сказати що воно багато до кого змінилось, але більше в сторону розчарування. Багато "молодих, красивих, перспективних", виявились просто дволиким лайном.
Сапронов Юрій. Багато чого різкого казав і писав, особливо в навколополітичній площині, та неоднозначності у відношенні до певних речей. Але після 22 року, людина просто перекреслила все погане що було, або задавалось поганим, навіть з суб'єктивної точки зору. І своїми діями просто показав як треба робити всім, хто підтримує сили оборони і Незалежність України. І я це цілком серйозно.
Бо наприклад Добкіну нічого не завадило з 22 року залишитись колєрованим напівватним мудаком-ждуном. Хоча Добкін навіть встиг попіаритись постановочним відосом з носінням ТМок і військовій формі.

З приводу світлин з Єрмаком, це взагалі тупо підкладка "смаженого" під тему для створення потрібного емоційного забарвлення. Бо весь великий бізнес у нас залежить від влади. Тому купа людей, які зараз такі праведні борці з Єрмаком, ще три тижні тому відділи б багато за таку світлину. Це на жаль реалії нашого життя.

І закриваючи тему, хотів би зразу зафіксувати сьогоднішнє відношення до військово-волонтерського майбутнього походу в політику. Подобається чи ні, ми зараз маємо кардинально іншу ситуацію ніж з 14 до 22 року.
Зараз нам прийдеться обирати політиків з кандидатів, які або в армії або для армії. Інших нема. Всі інші, хто не проявили себе в цих двох площинах, на мою думку, не мають взагалі заходити в політику.

З 14 дуже багато хто займався волонтерською діяльністю саме для своєї легалізації в медійній патріотичній площині, та заради політичного майбутнього. І зараз дуже багато таких. Які - вчора збори на якусь бригаду, сьогодні на котиків та собачок, завтра на ВПО, післязавтра тону олів'є. Це не системна, хаотична допомога, яка має в основі не ціль, а процес.
Разом з тим є купа людей, які роками системно і методично довбають один напрямок і довели свою ефективність.
І так, майбутніх політиків нам треба буде вибирати виключно через ставлення до обороноздатності країни, та відношення до сусідів. Це я жодним чином не про себе, бо "я занадто стрий для цього лайна" і бачив більше ніж хотілося б, для збереження ідеалізму.
Всі інші "функціонери", "крєпкіє хозяйствєннікі" та технократи, які однаково будуть працювати і в Україні і під окупаційною владою. А таких в нинішніх лавах вистачає.

Ну, про комкора Оболєнського та задумку Кожемяки зняти командувача НГУ, навіть писати нічого не хочу. Натягнули всієї хєрні в пости/статті задля страшилок та емоційності. Окремо варто зауважити, що саме завдяки тому що Хартія в НГУ, вона є така яка є. Я не знаю, чи допомагав і як саме в цьому Півненко, але з урахуванням результату, не дуже заважав.
А по нинішнім міркам просто не заважати чомусь новому, це вже подвиг на деяких посадах.

От прямо з задоволенням спостерігаю за еволюцією Бутусова. Кілька безвилазних місяців в середині процесів сил оборони і вже світ не такий чорно-білий. І вже «ікспердність» не всепропалтна. І масштаби «воєнного генія» від стратегічного планування, та командування фронтами, арміями та угрупованнями, звузилася до свого свого підрозділу і стала реальною та приземленою. І вже старші «начальники» не все так однозначно і не категоричні злодєї. Ну прямо любо дивитись.
Надіюсь вистачить надовго.

PS. І так, це можна вважати свого роду компліментом.

Чисто математична задача. Де всі ці люди?
"Близько 50 тисяч студентів 25+ відраховано з вишів" голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.
Крім того, постійно нацпол, СБУ та дбр звітують що розкрили схеми по "обілєчіванію ухилянтів". Там і висновки МСЕК тисячами. І ВЛК. І липові одруження, та зняття з обліку. Там і бронювання за гроші. Там і схеми з ТЦКашними функціонерами.
В усіх цих випадках, крім грошей, вилучаються якісь бази даних. Тобто бази тих самих людей, які заплатили за ліві документи.
Але я ні одного з цих людей не зустрічав в силах оборони. Навіть не чув. Фігуранти кримінальних справ, навпаки призиваються та уникають відповідальності і їм закривають справи. В от ті люди, що платити? Що з ними?
Чи їх тепер просто обілєчують інші системи, більш "системно" під іншим дахом?

Страшну таємницю відкрию вам. Мені особисто, так похуй, чи був Зеленський під стелою Куп'янськ чи ні, що аж соромно. Задумка грамотна. Реалізація вторинна, якщо ціль досягнута. Мені не похуй чи буде від цього якась користь на перемовинах. А все інше, взагалі не важливо. Принаймні до початку передвиборчих процесів.
Звиняте))

Коли ви чуєте від учасників перемов або від Зеленського фразу:
"Ми зараз ближче до миру, ніж коли небудь", то не треба її сприймати в найближчій перспективі.

По перше, подобається нам чи ні, зараз весь світ робить костурбаті, грубі компліменти Трампу, які неможливо було собі уявити ще рік тому. Примітивні лестощі, захвалювання і таке інше. Це особливість Трампа і спілкування з ним. Тому постійно треба підкреслювати що все що стосується нарциса найважливіше, найбільше, найдовше, найтовще, найближче.
Інша сторона цього те, що йому треба навіяти впевненість що Україна вважає його геніальним миротворцем і приймає всі його "геніальні" ідеї, які, "інфасотка залізобетонно", спрацюють. Щоб коли РФ почне спротив і заперечення наших умов, весь негатив був на кращому друзякі Трампа, а не на Україні. Тобто формується підгрунтя, що мирна угода (Нобелівська премія) вже майже в кишені Трампа. Щоб його розчарування було болісним і "запаяло" на відповідні дії проти тих хто це "зламав", в не проти нас.

По друге. Це дійсно правда. Кожного нового дня, ми близькі до миру як ніколи. Тупо тому що РФ виснажуються і у них лавиноподібно починаються проблеми в усьому. Ще не критично, але вже неспинно і невідворотно.
І це не близький шлях. Але реальний.

І саме головне, коли читаєте новини, не читайте тільки заголовки і тільки те що нам дуже хочеться чути.

Бо наприклад крім: "Ми зараз ближче до миру, ніж коли небудь", там є вимога партнерів про те щоб навести лад з СЗЧ і посилити заходи мобілізації. А ще ряд реформ в ЗСУ. І це серед іншого вимоги американських військових.
То за словами "скоро мир", нас готують до довгого продовження війни.

Просто будьте реалістами. Так буде легше. Бо в найближчій перспективі буде тільки важче.
Але ми дійсно з кожним днем ближче до перемоги як ніколи.
Просто треба вистояти. І не розвалитись з середини. І ментально на рівні кожного, і в масштабах держави. Бо росія розуміє, що чисто військовим шляхом вони нас не переможуть

Інструктори які пройшли донавчання в 151 НЦ і стажування за програмою БЗВП СВ

Ми в 151 навчальному центрі написали нову програму БЗВП Сухопутних Військ і зараз адаптуємо її та проводимо апробацію.
Ми не нав'язуємо її квадратно гніздовим способом. Спочатку ми донавчаємо відібраних інструкторів з інших центрів, потім вони проходять повний цикл стажування (51 день) за програмою і тільки потім повернуться до себе в навчальні центри вчити рекрутів.
За час стажування в них в центрах будуть створені умови проживання та навчальна матеріально технічна база для однієї навчальної роти. Ніяких нарядів. Ніяких розслідувань. Ніяких сторожувань СЗЧшників. Тільки інструкторсько-викладацька діяльність. Якісна підготовка кращими інструкторами. На виході мотивована піхота, зменшення втрат, підвищена стійкість підрозділів. Спочатку одна рота якісно підготовленої піхоти з кожного центра. Потім будемо масштабувати на батальону структуру. Чарівної кнопки - "зробити зараз ОК" нема.
Тільки важко, складно, послідовно, від простого до складного. І так, це не гучні "реформи" від нового командувача СВ та командувача підготовки. Це просто їх намагання примусити систему працювати так, як вона повинна працювати.
І ми це зробимо.
151НЦ. Ми і стандарти НАТО.



https://youtu.be/7Fs-wQ4htyw

151 Навчальний Центр запрошує!
У зв'язку зі зміною штата, розширенням та масштабуванням на ще одну (а може більше) локацію, маємо потребу в фахівцях різних напрямків.

Логістика - озброєння, тил, начпрод, заступник начальника логістики.
Водії - Мікроавтобуси, вантажівки, автобуси. Не наєздніки, не ралісти і не фахівці з автородео. Здатні самі відремонтувати те що зламалось під ними. Механіки, слюсарі, зварювальники.
Кухарі.
Управління/навчальний процес - більше 20 вакансій.

Окремо - кандидати на інструкторів і викладачів. З піхотним досвідом. З бойових частин.
Викладач, це не в білому смокінгу з указкою коло дошки. Це в полі разом з інструкторами. Тільки знає і вміє більше і відповідальність вище. Всі бажаючі отримати офіцерські звання їх отримують після певного часу сумлінної служби.

Основні вимоги - Не їсти ближніх. Професійність. Навчаємість. Заборона на алкоголь (та н.речовини). Сумлінне відношення до своїх посадових обов'язків і трошки зверху. Лежати на посаді не в кого не вийде. Знайомства, шкурняки не працюють.
Нарядів для інструкторів нема.

Самий людиноорієнтований навчальний центр в ЗСУ. Без перебільшень. Центр, службою в якому будете згадувати з гордістю.

Переводи після співбесіди в межах (поки) Сухопутних військ. Спочатку на випробувальний термін на проміжні посади.
Відлежатись на посаді, ввести в оману - не вийде.
Обмежено придатних беремо, але треба розуміти і розраховувати свої сили і можливості. Навантаження великі.
Харків (обл). Одеса (обл)


Анкета за QR кодом на зображені.
або
Ватсап, сигнал.
+380 50 650 72 37
+380 96 805 82 72
151nc.va@gmail.com

Знайомім перешліть будь ласка

Якщо Росія нам виносить логістичні коридори з Молдовою, то що нам може завадити створити нові через «Придністровʼя»? Механізованого батальйону та дві роти рубпак вистачить за очі щоб розмотати тамтешне «потєшне військо» і російський незаконний сателіт. А далі Молдова сама.
А для ЗСУ це по складності буде як на навчання або у відпустку зʼїздити. Особливо якщо Молдова про це попросить. Це ж де факто окупована РФ територія.

Був під час вечірньої атаки шахедів коло моста в Маяках. Відверто кажучи дуже гнітюча картина. Спостерігав роботу МВГ. Хаотична стрільба по напрямках. Деякі як зі шланга поливають "струєю трасерів". Переважна більшість МВГ не ЗСУшні. Номера МВСні. Або нацгвардія, або прикордонники. Тобто людям, які нічого в цьому не розуміють зверху нарізали задачу "щоб зробили". Зробили як могли.

Переважна більшість кулеметів не обладнані тепловізійними прицілами. В ЗСУ з цим питанням краще. Хоча і використовуються приціли часто не зовсім підходящі. Наприклад ті, що не коректно працюють в тумані або при вологості високій. Але вони хоч щось бачать. Хоч якусь теплову сігнатуру.
Без прицілів не бачать.
Тобто стріляють тудою. На звук. "Акустично", як люблять казати в ЗРВ ПС які відповідають за цей напрямок.
Це теж одна з причин, чому проблема.

На півдні Одещині взагалі комплексна проблема. І вона не в військових. А в політичній волі і ОВА.

Наприклад, зараз у нас прямо ажіотажна черга на навчання МВГ. І спецзв'язок і транспорт і дфтг. Навіть прикордонники зі сходу.
Бо ми показали кращий результат навчання, а наші випускники показали кращий результат по збиттям. При цьому ми навчаємо і НГУ з під Києва і МВС факультативно і сили логістики і повітряні сили. Так, МВГ не вирішує проблему повністю і це не панацея, але дуже багато збивають. За умови навченості.

Але зараз нема можливості. Місця нема. Нема де розміщати людей. Нема де навчати. А знаєте чому?
Тому що обласна військова адміністрація одеської області, коли ми звернулись про сприяння в пошуках об'єктів для проживанням та розміщенні особового складу ПОСЛАЛИ НАС НА ХЄР. Точніше вони прислали відписку, типу ви звернулись не по чину. Зверніться по інстанціями згідно субординації. Ну, через старшого начальника, на командування підготовки, а потім через командувача сухопутних військ на главкома, в вже потім на ОВА. В потім ми розглянемо.
Тобто йдіть нахєр.

А зараз ми, навіть при бажанні, не можемо нічого зробити для одещини. Бо всі ресурсі зайняті на піхотній підготовці, а факультативно готуємо МВГ для ПВК Південь.
Тупо через те що ВЦА послало нас відпискою, зараз ми нічого не можемо. Оце називається далекоглядність і планування. Бо шкурняки на таможні та портах важливіше ніж бойове навчання.

Тепер про сам міст в Маяках. Це теж пройоб обласної ОВА.
Коли в 22 році винесли міст в Затоці і частково його перекрили, стало зрозуміло, що частина області стала півостровом з одним мостом в Маяках. Потім ще два рази було ураження моста в Затоці і днями його добили.
Один міст в Маяках ніс все навантаження три роки. Чи знали про це росіяни? Знали. Чи могли винести його раніше? Звісно. Просто руки не доходили. А може розрахунок політичний. Я багато разів по ньому їздив і кожного разу дивувався як це він досі стоїть. Бо ми на сході трошки лякані і дуємо на воду.

За три роки можна було побудувати три мости. Але всі просто забили болт. Більше скажу, існуючий міст можна було обварити трьома контурами мангалів з арматури з великою вічкою, щоб спрацювання БЧ відбувалось за 3-5 метри до полотна. І заготовити шматки 'латки" полотна з звареної арматури/проволоки для латання уражених секцій. Полотно моста це не трансформатори. Його посікти замало. А опори розбити не просто.
Від балістики не врятує, але від десятка шахедів в комплексі з об'єктовими МВГ (навченими) легко.

Але зараз маємо що маємо. І маємо це в доволі непростому регіоні. І в доволі не простий час. Але про це я якось напишу. Бо знаю трошки місцевість і з 22 року частенько по різним задачам на узбережжі мав там справи.

А сама головна проблема одеського регіону з точки зору ППО це море. Подобається чи ні, але саме через море будуть основні заходи. На наднизьких або максимально високих висотах. Будуть кружляти в морі і табунами літати сюди. Міняти курси і заходити з різних напрямків. Бо в морі ми не можемо поставити МВГ на вузлових магістралях. А щільності закрити всю берегову лінію у нас не вистачить при любому бажанні. Тупо не вистачить людей і засобів. Тому тільки ешелоновано і тільки об'єктові розрахунки. Далі частина 2

Частина 2. Але цим треба займатись системно.
Навчанню МВГ ПВК Південь приділяє більше уваги ніж будь хто в ПС. Але придані сили які не входять в ЗСУ, то вже треба на міжвідомчому рівні вирішувати. Між міністерствами. І вчити.
Ой, геть забув, нема де вчить, бо все розписано, в більше брати не можемо, бо ОВА нас відфутболило.
Ну, значить їм краще знати, як Одещину захищати.

А тепер давайте про тезу - "спочатку спробуй сам", "спочатку зроби краще", а потім розповідай що щось не правильно.
Пробував. Робив. Роблю. Давно і ефективно. Дуже давно. Мабуть ще коли більшість коментаторів були в коматозі.
Всього на фондах 151 навчального центру підготували - 534 кулеметника МВГ. Багато з них для командування сил логістики, трошки менше для повітряних сил і потрошки для дружніх підрозділів (НГУ і корпуси). Могли б більше, якби ОВА не послали нас за "руським воєнним кораблем" і посприяли свого часу.

Велика частина кращих з кулеметників (якщо не більшість з кращих) переведені рішенням зверху з кулеметників в підрозділи з перехоплювачами. І сидять без дронів. З одного боку розумію, що для дронів треба кращі, з головою, з реакцією і мотивацією, а з другого втратили час і ресурси.

Подобається комусь моя особистість чи ні, але є факт. Підготовка за цим напрямком краща в ЗСУ. Краща. Не хвалюсь. Констатую.
Тому я знаю про що і знаю що кажу. Ми дефектуємо все обладнання яке до нас приїздить і даємо рекомендації (або самі ставимо кронштейни). Ми розробили купу настанов по прицілах. Ми розробили і зробили станину на пікап з регулюванням, дешеву, ефективну і просту у виготовленні. І передали все креслені ЗСУ. Своя програма, своя методика навчання.

За це нам від наших старших начальників, окрім палок в колеса нічого не було. Нам за весь цей час слова доброго не сказали ті, за кого ми по суті робимо їх роботу. Бо це ми робимо на ентузіазмі. Всупереч.
У 151 НЦ є репутація, що ми стягуємо будь яку задачу поставлену главкомом або командувачем сухопутних військ. І це правда.
Ми беремо і робимо. Треба главкому результат? Ми його даємо.

Коли до нас звернувся командувач сил логістики, бо була задача главкома на супровід вантажів, ми включились, зробили свою програму, свою матбазу і почали готувати МВГ. По організації процесу і мотивації керівництво КСЛ краще. Я дуже рідко зустрічаю такого рівня відповідальність.
З повітряними силами, була домовленість, що ми готуємо кулеметників, а кращих вони нам присилають ще на навчання в якості інструкторів. Щоб вони вже самі могли навчати. Повітряні сили (зенітно ракетні війська) це всрали.
Всі крім ПВК Південь. ЗРВ ПС просто пишалися собою, навіть не рахували скільки ще людей ми їм маємо підготувати. Всрались коли ми зробили свій ліміт. Ні одного кулеметника на повторний (інструкторський курс) не прислали. Крім ПВК Південь.

Тепер про управління і організацію. Ми можемо навчити дуже гарно. Але якщо старший начальник ідіот, то діла не буде. А в більшості своїй в управлінні роботи МВГ саме така ситуація. І це не про командувача командування. Це про Зенітно ракетні війська. Наприклад є приціли які не працюють в туманність. А є ті які працюють. І треба наприклад просто з урахуванням погоди мати резерв або ротувати під задачу і погоду. Але керують там всім дохуяракєтчики, яким оці всі піхотні штучки і приціли западло. І це тільки один приклад.
Інше питання нахєра закупати приціли які в тумані не працюють і давати їх на узбережжі чорного моря, де тумани пів року?

З приводу підрозділів перехоплювачів. Можна в один день, всіх кулеметників перевести наказом і назвати їх операторами бпла.
Але поки не буде устаткування та дронів, це все хєрня. А зараз саме така ситуація. Людей переводять а вони не мають чим працювати. Не вистачає обладнання і дронів. Навіть для тих хто вже пройшов навчання на перехоплювачі.
І в короткій перспективі це не зміниться. продовження в частині 2.

Частина 2. Поки не заглядавав в інтернет, бачу що політики вже призначили цапом відбувайлом командувача ПВК Південь Карпенко.
Це так фішечка, щоб не питати голову ОВА і наближених до себе, треба когось по краю пустити. Вже і торпеда військових Безугла включилась.
Ще раз. З повітряних сил, найбільш відповідально підійшли до навчання МВГ, саме ПВК Південь. Вони і зараз навчають в нас людей, в тому числі кращих на інструкторів. Для мене це показник.
Якщо хтось думає що якщо Карпенко знімуть з посади і все стане краще, розчарую. Краще не буде. Гірше може. Але скоріше за все, залишиться як є. Але це таке, думки в голос. Я так розумію треба якась показова жертва. І це точно не ставленик ОП.

"На сьогодні 80% випадків самовільного залишення частин припадає на етап перебування військовослужбовців у навчальних центрах" - нардеп Роман Костенко.
Угу.

У нас зараз пілотний проект по новій програмі БЗВП СВ (БЗВП Сухопутних військ) проходить. Вчора запитали скільки СЗЧ за час пілоту. Відверто кажучи не рахували але з останнього заходу на стрілецькі посади (чисто піхота, не діловоди, не кухарі, не тил) з 270 військовослужбовців один зійшов в СЗЧ. Це вони вже закінчують навчання. Це все люди з ТЦК. Цифра офіційна, для наради уточняв.
Просто нам не байдуже на людей і на їх підготовку.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

З приводу чуток, панічних вкидів, нагнітання і такого іншого пов'язаного з пошкодженням мостів на Одещині.
Традиційно, коли влада та її намісники в регіонах пройобують якесь питання пов'язане з безпекою та обороною регіону, з'являється страх, який дуже люблять використовувати росіяни для розгойдування і без того розбитої менталки Українців.

"Бесарабію зливають", "бесарабію готують до здачі", "договорняк", "придніпров'є 2" і таке інше. Люди, які заслужено не довіряють владі, починають лякатись.
З того що я спостерігаю доволі давно і в чому трошки в темі. Ніяких десантів росіяни висадити не зможуть. Є усього кілька місць на узбережжі які придатні для висадки з моря. І то обмеженою кількістю військ.

По перше вони під контролем. В тому числі під вогневим. Не кажучи про мінування узбережжя. Всі ж пам'ятають підриви в морі в різних місцях відпочиваючих, які лізли купатись в заборонені місця? Ото воно. В вони майже всюди заборонені. В ті що дозволені, то зроблять їх такими за пару годин.
По друге, будь яка російська лохань буде потоплена як тільки вийде за точки А.
Що стосується вертолітів і десанту з неба (з Криму). От що що, а нашинкувати десантників в вертоліті це зможе будь яка МВГ. А їх на півдні одещини дуже багато. Не рахуючи берегову охорону, ВМС і прикордонників. Це все реальна маячня і паніка.

І ще момент. Проблема саме в логістиці. І проблема з товарами, нафтопродуктами та продуктами не стільки для самої бесарабії, скільки для тих, куди воно потім їде. Кордони з іншими країнами поряд.
Проблема саме в логістичній зручності. В відірваності частини області від центру. І у тому, як люди сприймають те, що про їх безпеку не подбала влада. Але то вже інша історія.

Ніяких здачі, окупацій і договорняків не буде. Україна і так втратила дуже багато. На перемовинах йдуть баталії за залишки Донбасу. А тут з якогось дива хтось віддасть такий потрібний регіон.

Це не зрада. Це особистий досвід та суб'єктивна оцінка свого досвіду інструктором 151 НЦ.

Від засновника мотошколи "в шоломі" до інструктора 151 навчального центра.
З усім негативним досвідом і "помилками того хто вижив".
В нас дуже багато інструкторів які мали негативний досвід навчання. Дуже багато людей хто заходив з піхоти з "помилкою виживших", які вважали що все знають і все вміють.
Їх досвід безцінний. Їх досвід мотивуючий. Бо вони на собі прожили те, як не можна робити ні при яких умовах.
Тепер вони інструктори і вони за будь яку ціну дають людям якісну підготовку, постійно пам'ятаючи себе в ролі рекрута на БЗВП, якого дуже часто не було.

https://youtu.be/_oIcAhforgo

Нема часу, щоб доїхати подивитись.
Може хтось поряд, подивіться будь ласка.
Як там лопанська набережна?
Тримається? Гріє? Світить?
Чи на всі 250 мільйонів ефективна? Чи може ще ефективніше?
А воду фільтрує? Бо в мене слабкий розчин іржі з кранів вже роки півтора тече.

Росіяни, повинні були милуватись та бути у захваті від пішохідної набережної за 250 млн. За логікою тих хто витрачав кошти на реконструкцію.
Але вони підступно продовжують бити по критичній інфраструктурі.
Як неочікувано.