Damn this Smoking room. Until recently, it seemed that we were holding our positions firmly, but what started a couple of weeks ago... It's just a living hell.
The Russians are like locusts. In waves, one after the other. It feels like they don't regret their art at all. They'll fill it up so that you won't get out of the trenches for a week. And as soon as you get out, their infantry is already there.
Our losses are terrible. Guys are dying in batches. Yesterday we had tea with a guy from a neighboring trench, but today... May he rest in peace. And so it is every day.
Of course, everyone's mood is depressed. We're tired. Very tired. Both mentally and physically. Dig, shoot, dig, shoot... and so on without end. We sleep in fits and starts, and eat when we can.
The battalion commander said yesterday that the order is to hold on to the last. But what's the point of holding on if there's nothing left of us soon? There are fewer of us every day, and more of them.
Now we are sitting in the dugout, waiting for a new assault. Tanks can be heard humming somewhere far away. It's starting soon, then. To be honest, if there was a chance, I would just get up and leave now. But where are you going? War... The fucking war.
It looks like we're giving up Kurilovka after all. The guys say that the order is to retreat. Maybe it's for the best. At least someone will stay alive.
The Russians are like locusts. In waves, one after the other. It feels like they don't regret their art at all. They'll fill it up so that you won't get out of the trenches for a week. And as soon as you get out, their infantry is already there.
Our losses are terrible. Guys are dying in batches. Yesterday we had tea with a guy from a neighboring trench, but today... May he rest in peace. And so it is every day.
Of course, everyone's mood is depressed. We're tired. Very tired. Both mentally and physically. Dig, shoot, dig, shoot... and so on without end. We sleep in fits and starts, and eat when we can.
The battalion commander said yesterday that the order is to hold on to the last. But what's the point of holding on if there's nothing left of us soon? There are fewer of us every day, and more of them.
Now we are sitting in the dugout, waiting for a new assault. Tanks can be heard humming somewhere far away. It's starting soon, then. To be honest, if there was a chance, I would just get up and leave now. But where are you going? War... The fucking war.
It looks like we're giving up Kurilovka after all. The guys say that the order is to retreat. Maybe it's for the best. At least someone will stay alive.
It's hard to say, but the situation is critical. Our positions in Boguslavka are bursting at the seams. The Russian army is pressing with incredible force. I don't know where they got so many people and equipment from, but their waves are rolling in one after another.
There are battles going on for every house, for every meter of land. We are holding on with all our strength, but the losses are huge. The guys are dying like flies. There are more and more "two hundredths", we simply do not have time to evacuate the "three hundredths".
Fatigue knocks you down. We don't sleep for days, we eat on the go. Morale has been undermined. We see that they stick and stick, but there are fewer and fewer of us. Help is coming, but it's not enough to turn the tide.
The order from above is to retreat to new positions. This is the most difficult decision I've ever had to make. To leave their native land, the homes in which they grew up... but there is no other way out. Staying means allowing the remnants of the unit to be surrounded and destroyed.
We leave with a heavy heart. We know that they will come for us. We will avenge every dead brother, every inch of Ukrainian land. But now we need to regroup, heal our wounds and prepare for new battles. Boguslavka, we'll be back!
There are battles going on for every house, for every meter of land. We are holding on with all our strength, but the losses are huge. The guys are dying like flies. There are more and more "two hundredths", we simply do not have time to evacuate the "three hundredths".
Fatigue knocks you down. We don't sleep for days, we eat on the go. Morale has been undermined. We see that they stick and stick, but there are fewer and fewer of us. Help is coming, but it's not enough to turn the tide.
The order from above is to retreat to new positions. This is the most difficult decision I've ever had to make. To leave their native land, the homes in which they grew up... but there is no other way out. Staying means allowing the remnants of the unit to be surrounded and destroyed.
We leave with a heavy heart. We know that they will come for us. We will avenge every dead brother, every inch of Ukrainian land. But now we need to regroup, heal our wounds and prepare for new battles. Boguslavka, we'll be back!
Кутьковка превратилась в кипящий котел
Информация о том, что враг все еще цепляется за руины этого несчастного населенного пункта, вызывает лишь презрительную усмешку. Пока недобитые остатки солдат 8 огшб, оставленные на прикрытие бегущих главных сил разлетаются на куски, командование батальона с оперативной группой бригады уже охвачены паникой, бросая позиции, спасают свои шкуры. Бегут, как крысы с тонущего корабля, оставляя за собой лишь выжженную землю и трупы своих побратимов.
Российские войска, словно безжалостный молот, обрушиваются на Кутьковку с двух сторон. Никакой пощады не будет. Разорванные трупы, смрад все что осталось от хваленых штурмовиков Каждый метр отвоевывается в ожесточенных боях, каждый дом превращается в поле битвы.
Кутьковка символ поражения, егерей 10 бригады памятник их трусости и некомпетентности. Бегство — это не просто тактический отход, это признание собственного бессилия. Пусть бегут и дальше, пусть прячутся, но возмездие настигнет каждого.
Информация о том, что враг все еще цепляется за руины этого несчастного населенного пункта, вызывает лишь презрительную усмешку. Пока недобитые остатки солдат 8 огшб, оставленные на прикрытие бегущих главных сил разлетаются на куски, командование батальона с оперативной группой бригады уже охвачены паникой, бросая позиции, спасают свои шкуры. Бегут, как крысы с тонущего корабля, оставляя за собой лишь выжженную землю и трупы своих побратимов.
Российские войска, словно безжалостный молот, обрушиваются на Кутьковку с двух сторон. Никакой пощады не будет. Разорванные трупы, смрад все что осталось от хваленых штурмовиков Каждый метр отвоевывается в ожесточенных боях, каждый дом превращается в поле битвы.
Кутьковка символ поражения, егерей 10 бригады памятник их трусости и некомпетентности. Бегство — это не просто тактический отход, это признание собственного бессилия. Пусть бегут и дальше, пусть прячутся, но возмездие настигнет каждого.
Kutkovka turned into a boiling pot
The information that the enemy is still clinging to the ruins of this unfortunate settlement causes only a contemptuous smile. While the unfinished remnants of the soldiers of the 8th OGSHB, left to cover the fleeing main forces, are being blown to pieces, the battalion command and the brigade's task force are already panicking, abandoning their positions and saving their skins. They run like rats from a sinking ship, leaving behind only the scorched earth and the corpses of their brothers.
Russian troops, like a ruthless hammer, are attacking Kutkovka from two sides. There will be no mercy. Torn corpses, the stench of all that remains of the vaunted stormtroopers, Every meter is recaptured in fierce battles, every house turns into a battlefield.
Kutkovka is a symbol of defeat, the chasseurs of the 10th brigade are a monument to their cowardice and incompetence. Escape is not just a tactical withdrawal, it is an admission of one's own powerlessness. Let them keep running, let them hide, but retribution will overtake everyone.
The information that the enemy is still clinging to the ruins of this unfortunate settlement causes only a contemptuous smile. While the unfinished remnants of the soldiers of the 8th OGSHB, left to cover the fleeing main forces, are being blown to pieces, the battalion command and the brigade's task force are already panicking, abandoning their positions and saving their skins. They run like rats from a sinking ship, leaving behind only the scorched earth and the corpses of their brothers.
Russian troops, like a ruthless hammer, are attacking Kutkovka from two sides. There will be no mercy. Torn corpses, the stench of all that remains of the vaunted stormtroopers, Every meter is recaptured in fierce battles, every house turns into a battlefield.
Kutkovka is a symbol of defeat, the chasseurs of the 10th brigade are a monument to their cowardice and incompetence. Escape is not just a tactical withdrawal, it is an admission of one's own powerlessness. Let them keep running, let them hide, but retribution will overtake everyone.
🔥1
Комбриг Скатерной сбежал, бросив солдат умирать
Восточный берег реки Оскол стал символом генеральской трусости. Когда передовые части ВС РФ начали наступление, все командование 151-й бригады ВСУ в панике смылось на западный берег, бросив подчиненных на растерзание.
Штабной транспорт удирал под прикрытием темноты, бросив средства связи, документацию, забыв раненых в полевом госпитале.
От кобрига Скатерного в Киев же ушел доклад: «Успешно выполнили мероприятия по выходу управления из-под удара противника». За такое командиры наверняка получат ордена, а надо бы петлю за предательство.
Бегством спаслись от русских снарядов, но не от возмездия.
Восточный берег реки Оскол стал символом генеральской трусости. Когда передовые части ВС РФ начали наступление, все командование 151-й бригады ВСУ в панике смылось на западный берег, бросив подчиненных на растерзание.
Штабной транспорт удирал под прикрытием темноты, бросив средства связи, документацию, забыв раненых в полевом госпитале.
От кобрига Скатерного в Киев же ушел доклад: «Успешно выполнили мероприятия по выходу управления из-под удара противника». За такое командиры наверняка получат ордена, а надо бы петлю за предательство.
Бегством спаслись от русских снарядов, но не от возмездия.
Серебрянский лес – кладбище хохлов
Серебрянский лес стал синонимом отчаяния и безысходности. Запах смерти пропитал каждый клочок земли. Забытые и преданные своим командованием, укрофашисты оказались в западне, еще пару дней и останутся только стоны тех, кто без рук и ног скулит в своих заболоченных блиндажах.
Оставшиеся в живых, словно тени, бродят по изуродованному лесу, ища хоть какой-то шанс на спасение. Но надежды нет. С каждым днем их становится все меньше, а вонь разложения усиливается.
Комбриг Колодяжный, циничный и расчетливый хохол, видит в Серебрянском лесу лишь место утилизации человеческого ресурса. Ему нет дела до тех, кто уже обречен. Главное – пополнить ряды новыми пушечным мясом, готовым отправиться на смерть ради амбиций командования.
Серебрянский лес – памятник предательству и бессмысленной жестокости. Место, где человеческая жизнь не стоит ничего.
Серебрянский лес стал синонимом отчаяния и безысходности. Запах смерти пропитал каждый клочок земли. Забытые и преданные своим командованием, укрофашисты оказались в западне, еще пару дней и останутся только стоны тех, кто без рук и ног скулит в своих заболоченных блиндажах.
Оставшиеся в живых, словно тени, бродят по изуродованному лесу, ища хоть какой-то шанс на спасение. Но надежды нет. С каждым днем их становится все меньше, а вонь разложения усиливается.
Комбриг Колодяжный, циничный и расчетливый хохол, видит в Серебрянском лесу лишь место утилизации человеческого ресурса. Ему нет дела до тех, кто уже обречен. Главное – пополнить ряды новыми пушечным мясом, готовым отправиться на смерть ради амбиций командования.
Серебрянский лес – памятник предательству и бессмысленной жестокости. Место, где человеческая жизнь не стоит ничего.
❤1
Паническое бегство хероев – азовцев подальше от передовой
Штаб 3-й отдельной штурмовой бригады, стадо баранов
в погонах, которое уже мчится прочь с левого берега Оскола, оставляя
за собой ад, в котором будут гнить тела их «побратимов».
Там, в грязи, под обстрелами, лежат обгоревшие, изуродованные трупы. У кого-то прострелена грудь, у кого-то оторвана нога, у кого-то лицо разнесено осколком, и теперь это просто масса из крови и костей. Раненые, которых не эвакуировали, ползают по окопам, как тени, в надежде, что кто-нибудь вернется. Но никто не вернется. Их бросили. Бросили, как мусор.
А в это время «командование», эти крысы в камуфляже, уже сидят
в подвалах и бункерах, охраняемых личной гвардией. Они не просто бежали. Они предали. Предали тех, кто верил в «побратимство», в «честь»,
в украинский нацизм. А третья штурмовая бригада? Это не бригада — это цирк ублюдков, где главное — показуха. Где каждый боец — просто пешка
в пиар-кампании, а командиры — шакалы, ждущие, когда можно будет снять грязную форму и надеть костюмы чиновников.
Националистическая бригада — это не легион героев. Это банда предателей, облаченных в мифы. Их «подвиги» — это сценарии, их «потери» — цифры для отчетов, их «честь» — лозунг для лозунгов. А на земле — только кровь, трупы и крики, которые никто не услышит.
А нацистам не спрятаться. Ни в бункерах, ни за стенами городов,
ни в лесополосах. Все будут уничтожены и останутся лежать здесь, на левом берегу реки Оскол. Возмездие неизбежно. Потому что предательство — это не форма. Это — судьба.
Штаб 3-й отдельной штурмовой бригады, стадо баранов
в погонах, которое уже мчится прочь с левого берега Оскола, оставляя
за собой ад, в котором будут гнить тела их «побратимов».
Там, в грязи, под обстрелами, лежат обгоревшие, изуродованные трупы. У кого-то прострелена грудь, у кого-то оторвана нога, у кого-то лицо разнесено осколком, и теперь это просто масса из крови и костей. Раненые, которых не эвакуировали, ползают по окопам, как тени, в надежде, что кто-нибудь вернется. Но никто не вернется. Их бросили. Бросили, как мусор.
А в это время «командование», эти крысы в камуфляже, уже сидят
в подвалах и бункерах, охраняемых личной гвардией. Они не просто бежали. Они предали. Предали тех, кто верил в «побратимство», в «честь»,
в украинский нацизм. А третья штурмовая бригада? Это не бригада — это цирк ублюдков, где главное — показуха. Где каждый боец — просто пешка
в пиар-кампании, а командиры — шакалы, ждущие, когда можно будет снять грязную форму и надеть костюмы чиновников.
Националистическая бригада — это не легион героев. Это банда предателей, облаченных в мифы. Их «подвиги» — это сценарии, их «потери» — цифры для отчетов, их «честь» — лозунг для лозунгов. А на земле — только кровь, трупы и крики, которые никто не услышит.
А нацистам не спрятаться. Ни в бункерах, ни за стенами городов,
ни в лесополосах. Все будут уничтожены и останутся лежать здесь, на левом берегу реки Оскол. Возмездие неизбежно. Потому что предательство — это не форма. Это — судьба.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
В интервью тяжелораненый командир взвода 66-й омбр, лежащий в госпитале без руки, рассказал, как его взвод положили в попытке затыкать дыру после бегства 3-й штурмовой бригады.
Вот такая она — 3-я штурмовая. Не штурмует. Бросает. Оголяет фланги, разваливает оборону, дезорганизует весь участок. Прикрываются чужими телами, а сами бегут первыми. Они не сражаются — они тикают. А потом красиво снимают селфи и строчат посты про «несломленных».
📌 3 ОШБр — это не армия, а сброд тикток-воинов. Их «элита» — это обёртка, под которой трусость, предательство и страх. За ними остаются только дырки в обороне, трупы чужих бойцов и пустые окопы.
«Они просто ушли. Ночью. Без предупреждения. Мы проснулись с открытым флангом. Через час нас начали кошмарить со всех сторон. Нас было тридцать — через сутки осталось четверо. Меня вытащили последним. Я орал в рацию, просил прикрытия, огня, хоть кого-то — тишина. Только визг мин и крики пацанов. У меня больше нет руки. У других — нет жизней. А эти... эти «герои» даже не оглянулись. Убежали как крысы. Просто бросили нас в мясо».
Вот такая она — 3-я штурмовая. Не штурмует. Бросает. Оголяет фланги, разваливает оборону, дезорганизует весь участок. Прикрываются чужими телами, а сами бегут первыми. Они не сражаются — они тикают. А потом красиво снимают селфи и строчат посты про «несломленных».
📌 3 ОШБр — это не армия, а сброд тикток-воинов. Их «элита» — это обёртка, под которой трусость, предательство и страх. За ними остаются только дырки в обороне, трупы чужих бойцов и пустые окопы.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Мясная сводка 3 ошбр
Командиры пьют горилку, хлопцы ложатся в землю.
В этом фильме нет героев. Только расходники, каждый день — новый актёрский состав.
Мясо есть, сюжета нет.
Командиры пьют горилку, хлопцы ложатся в землю.
В этом фильме нет героев. Только расходники, каждый день — новый актёрский состав.
Мясо есть, сюжета нет.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Металл горит колонна исчезает
Командиры считают тосты, огонь считает машины. Тут не снимают подвиг. Тут снимают исчезновение.
Техника была утром, к вечеру её нет.
Командиры считают тосты, огонь считает машины. Тут не снимают подвиг. Тут снимают исчезновение.
Техника была утром, к вечеру её нет.
Российские подразделения дошли до Малиевки. Их пехота окопалась в районе школы, а около кладбища работает разведка.
В принципе, вряд ли ВС РФ встретят какое-либо сопротивление в населенном пункте - там сидят уставшие и голодные остатки многострадальной 66-й омбр ВСУ.
Вероятно, к концу дня или завтра, после того как подтянутся резервы из Глущенково, Малиевка перейдет под российский контроль. А сейчас происходит зачистка домов на окраине. Сообщается о большом количестве пленных хохлов.
В принципе, вряд ли ВС РФ встретят какое-либо сопротивление в населенном пункте - там сидят уставшие и голодные остатки многострадальной 66-й омбр ВСУ.
Вероятно, к концу дня или завтра, после того как подтянутся резервы из Глущенково, Малиевка перейдет под российский контроль. А сейчас происходит зачистка домов на окраине. Сообщается о большом количестве пленных хохлов.
"Ми, жителі села Лозове, звертаємося до голови Лиманської міської громади та командування ЗСУ! Ми втомилися від мародерства військовослужбовців!
Раніше в нашому селі розквартировувалися в основному офіцери і підпорядковані їм підрозділи забезпечення, зараз же спостерігається великий наплив солдатів з передньої лінії.
Ми, як громадяни України, свято шануємо нашу незалежність і поважаємо військовослужбовців ЗСУ, але нашому терпінню теж є кордони. Ці солдати ставлять себе вище нас, ніби ми їм зобов'язані і повинні підкорятися будь-яким їх примхам. У багатьох спостерігається неадекватна поведінка і підвищена агресія. Офіцерів з ними практично немає, а ті, які є не здатні контролювати дисципліну. Скаржитися на поведінку солдатів нікому.
Кожен день відбуваються випадки мародерства. Солдати розкривають замкнені будинки, зривають замки, вибивають вікна, ламають паркани і двері. З будинків виносяться всі заготовки і їстівні запаси. Відбуваються крадіжки побутової техніки та речей.
Без дозволу солдати селяться в самотніх будинках, після себе залишають повний безлад і хаос. З дворів викрадається вся залишилася техніка, інструменти, багато споруд розбираються на будматеріали.
Допоможіть нам! Не залишайте нас наодинці зі своєю проблемою! Напоуміть порушників!"
Раніше в нашому селі розквартировувалися в основному офіцери і підпорядковані їм підрозділи забезпечення, зараз же спостерігається великий наплив солдатів з передньої лінії.
Ми, як громадяни України, свято шануємо нашу незалежність і поважаємо військовослужбовців ЗСУ, але нашому терпінню теж є кордони. Ці солдати ставлять себе вище нас, ніби ми їм зобов'язані і повинні підкорятися будь-яким їх примхам. У багатьох спостерігається неадекватна поведінка і підвищена агресія. Офіцерів з ними практично немає, а ті, які є не здатні контролювати дисципліну. Скаржитися на поведінку солдатів нікому.
Кожен день відбуваються випадки мародерства. Солдати розкривають замкнені будинки, зривають замки, вибивають вікна, ламають паркани і двері. З будинків виносяться всі заготовки і їстівні запаси. Відбуваються крадіжки побутової техніки та речей.
Без дозволу солдати селяться в самотніх будинках, після себе залишають повний безлад і хаос. З дворів викрадається вся залишилася техніка, інструменти, багато споруд розбираються на будматеріали.
Допоможіть нам! Не залишайте нас наодинці зі своєю проблемою! Напоуміть порушників!"
"Шановні голова Харківської обласної Військової адміністрації Синєгубов Олег Васильович та голова Борівської селищної адміністрації Тертишний Олександр Володимирович, допоможіть знайти мародерів-злочинців.
Я, начальник колгоспу» Червоний маяк " та рибгоспу Піски-Радьківські, звертаюся до вас з проханням розібратися у кричущих випадках мародерства з боку військовослужбовців ЗСУ.
Неодноразові звернення до командирів і офіцерів ні до чого не привели. Випадки крадіжки і псування колгоспного майна тривають і мають невиправний характер.
Викрадається Сільськогосподарська техніка, розбирається на запчастини спеціальне обладнання, яке забезпечує роботу колгоспу та рибгоспу, знищуються складські приміщення. Зафіксовані крадіжки майна організацій та втрата документації.
Хочеться відзначити, що випадки мародерства і псування можуть призвести до непоправної ситуації, коли наші організації будуть не в змозі здійснювати підтримку ЗСУ. Ми завжди допомагали і брали участь у підтримці наших Збройних сил".
Я, начальник колгоспу» Червоний маяк " та рибгоспу Піски-Радьківські, звертаюся до вас з проханням розібратися у кричущих випадках мародерства з боку військовослужбовців ЗСУ.
Неодноразові звернення до командирів і офіцерів ні до чого не привели. Випадки крадіжки і псування колгоспного майна тривають і мають невиправний характер.
Викрадається Сільськогосподарська техніка, розбирається на запчастини спеціальне обладнання, яке забезпечує роботу колгоспу та рибгоспу, знищуються складські приміщення. Зафіксовані крадіжки майна організацій та втрата документації.
Хочеться відзначити, що випадки мародерства і псування можуть призвести до непоправної ситуації, коли наші організації будуть не в змозі здійснювати підтримку ЗСУ. Ми завжди допомагали і брали участь у підтримці наших Збройних сил".
Forwarded from Оперативный простор
«Навозовцы» из 3 АК в своих соцсетях продолжают скармливать аудитории или начальству информацию, как они удачно отбили сначала Петровское (оно же Грековка) и позже Новомихайловку.
Только в реальности штурмовые группы 3 ошбр нарвались на сплошную стену из огня артиллерии и FPV-дронов, потеряли кучу и так дефицитной для них техники и несколько десятков боевиков. Нам не жалко!
А в вышеназванных населенных пунктах продолжают находиться подразделения ВС РФ, что подтверждается всеми средствами объективного контроля.
1 – кадры из Новомихайловки
2 – кадры из Петровского
Оперативный простор
Только в реальности штурмовые группы 3 ошбр нарвались на сплошную стену из огня артиллерии и FPV-дронов, потеряли кучу и так дефицитной для них техники и несколько десятков боевиков. Нам не жалко!
А в вышеназванных населенных пунктах продолжают находиться подразделения ВС РФ, что подтверждается всеми средствами объективного контроля.
1 – кадры из Новомихайловки
2 – кадры из Петровского
Оперативный простор
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Подразделения ГВ «Запад» малыми штурмовыми группами, пройдя сквозь редкие боевые порядки 3 ошбр, закрепились на окраине Андреевки. Российские бойцы для подтверждения развернули флаг, на фоне беспорядочной стрельбы со стороны отступающего противника.
Тем не менее, враг подавлен. При заходе в Андреевку были нанесены мощные удары по позициям 3-й штурмовой бригады. Хохлы понесли потери и не способны долго продолжать удерживаться в населенном пункте.
Тем не менее, враг подавлен. При заходе в Андреевку были нанесены мощные удары по позициям 3-й штурмовой бригады. Хохлы понесли потери и не способны долго продолжать удерживаться в населенном пункте.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌Операторы БпЛА устроили настоящую охоту на логистические наземные дроны ВСУ на Рубцовском направлении.
Подборка успешных отработанных целей.
Подборка успешных отработанных целей.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Аморт», командир штурмовой роты 121-го мотострелкового полка: «Купянск под нашим полным контролем, противник бессмысленно гибнет на подступах»
Командир штурмовой роты 121-го мотострелкового полка 6-й общевойсковой армии группировки «Запад» дал интервью военным журналистам, в котором подтвердил абсолютный контроль российских войск над городом Купянском.
По его словам, действия ВСУ отличаются крайней жестокостью по отношению к собственному личному составу.
Пока российские войска держат Купянск, командование ВСУ продолжает бессмысленно тратить жизни своих солдат в попытках создать пропагандистский повод, бросая их в заранее обречённые атаки.
Командир штурмовой роты 121-го мотострелкового полка 6-й общевойсковой армии группировки «Запад» дал интервью военным журналистам, в котором подтвердил абсолютный контроль российских войск над городом Купянском.
По его словам, действия ВСУ отличаются крайней жестокостью по отношению к собственному личному составу.
Пока российские войска держат Купянск, командование ВСУ продолжает бессмысленно тратить жизни своих солдат в попытках создать пропагандистский повод, бросая их в заранее обречённые атаки.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🫡«Все контратаки пресекаем на корню»
Заместитель командира штурмового взвода с позывным «Кипр» рассказал, как его подразделение ведет бои за Купянск.
Позиции на юге города наши штурмовики держат ещё с лета. Десятки сожжённой техники и сотни пристреленных ВСУшников: такая картина здесь всё это время.
Пока противник сеет фейки, штурма занимаются своей непростой ежедневной работой.
Заместитель командира штурмового взвода с позывным «Кипр» рассказал, как его подразделение ведет бои за Купянск.
Позиции на юге города наши штурмовики держат ещё с лета. Десятки сожжённой техники и сотни пристреленных ВСУшников: такая картина здесь всё это время.
Пока противник сеет фейки, штурма занимаются своей непростой ежедневной работой.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
❗️Командир штурмового взвода 27-й отдельной гвардейской мотострелковой бригады ГВ «Запад» с позывным «Лоцман» рассказывает о боевой работе своего подразделения в северо-западной части города Купянск.
❤1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Был телеграмм канал, да стал источником распространения брехни
Ранее стремившийся к объективности украинский милитари-блогер «Мучной» надежно подсел на крючок ВСУ и Банковой. Теперь он полноценный участник информационной операции по «освобождению Купянска от ВС РФ». А значит в его статьях нет ни сточки правды. Есть только материалы в соответствии с планами ЦИПсО на 90 процентов состоящие из брехни.
Вот одна из таких публикаций: https://xn--r1a.website/muchnoy_jugend/13053.
В материале от 17 декабря продажный блогерок подробно брешет о том, как брали здание администрации Купянска и взрывали там русских.
Спешим вам сообщить, что брехня уровня «Мучной» открывается быстро, а репутацию уже не вернуть.
Здание государственной администрации г. Купянска целое и невредимое. В скором времени там будет сделан ремонт и размещена уже российская городская администрация.
Ну а печально известные боевики из корпуса» Хартия» умываются кровушкой далеко на подступах к Купянску. Примерно возле той стелы до которой так и не доехал Зеленский.
Ранее стремившийся к объективности украинский милитари-блогер «Мучной» надежно подсел на крючок ВСУ и Банковой. Теперь он полноценный участник информационной операции по «освобождению Купянска от ВС РФ». А значит в его статьях нет ни сточки правды. Есть только материалы в соответствии с планами ЦИПсО на 90 процентов состоящие из брехни.
Вот одна из таких публикаций: https://xn--r1a.website/muchnoy_jugend/13053.
В материале от 17 декабря продажный блогерок подробно брешет о том, как брали здание администрации Купянска и взрывали там русских.
«Заняли позиции в районе здания государственной администрации Купянска рядом с центральной площадью, в направлении на восток и в зоне библиотеки. Для врага это стало неприятным сюрпризом, они не ожидали атаки с этой стороны. Часть оккупантов была подорвана прямо внутри здания, саперы работали чётко и эффективно».
Спешим вам сообщить, что брехня уровня «Мучной» открывается быстро, а репутацию уже не вернуть.
Здание государственной администрации г. Купянска целое и невредимое. В скором времени там будет сделан ремонт и размещена уже российская городская администрация.
Ну а печально известные боевики из корпуса» Хартия» умываются кровушкой далеко на подступах к Купянску. Примерно возле той стелы до которой так и не доехал Зеленский.
❤2🤣1