"Як палав брудний сніг"
ddrroogg
Моя перша музична робота українською.
І я нею пишаюся.
Трек вже на усіх майданчиках.
Apple Music
YouTube Music
Spotify
YouTube (безкоштовно)
Буду вдячний поширенню. Буду вдячний вам за фідбек.
Ненаймолодший, ненайталановитіший, але новий український виконавець.
Дякую за увагу.
ddrroogg
Моя перша музична робота українською.
І я нею пишаюся.
Трек вже на усіх майданчиках.
Apple Music
YouTube Music
Spotify
YouTube (безкоштовно)
Буду вдячний поширенню. Буду вдячний вам за фідбек.
Ненаймолодший, ненайталановитіший, але новий український виконавець.
Дякую за увагу.
👍57❤8🔥3🤮2🥴2
Довго не писав сюди. Всередині щось схоже на чорну діру, що вссмоктала творчість, натхнення, медійні пориви etc.
Просто зайшов в інстаграм, та якимось чином потрапив на свій профіль. А там на кватирці хлопець в піджаку, із краваткою на шиї та вже немодним андеркатом з барберу - сука хто це? )) Де той хлопець, що він собі думав, що його переймало?Просто позував, бо фото мало добре виглядати в профілі соцмереж.
Думаю, що ця порожнеча - сезонна, бо березень-квітень тепер на все життя лишиться сезоном порожнечі, астралу, в який тебе викинули брудними пальцями, та загубили, як я загубив дорогий надувний круг в Азовському морі.
Він коштував стільки, скільки в мене була стипендія. Він мав форму крісла, чи навіть трону, а вітер ніс його в море. Я плив за ним, плив, а він все віддалявся. Як і я тоді віддалявся від берегу, а він у цей час від мене. Коли я стомлений зупинився, і зрозумів, що сили лишилось - аби доплисти назад до берега, поруч не було ані берега, ані мого трону, ціною в стипендію недожурналіста Маріупольського Державного гуманітарного інституту.
Я розвернувся, та поплив на берег. Там тепер і сиджу. Вже рік, чи більше.
Не відпускайте своє, бо сплине і не побачите.
Просто зайшов в інстаграм, та якимось чином потрапив на свій профіль. А там на кватирці хлопець в піджаку, із краваткою на шиї та вже немодним андеркатом з барберу - сука хто це? )) Де той хлопець, що він собі думав, що його переймало?Просто позував, бо фото мало добре виглядати в профілі соцмереж.
Думаю, що ця порожнеча - сезонна, бо березень-квітень тепер на все життя лишиться сезоном порожнечі, астралу, в який тебе викинули брудними пальцями, та загубили, як я загубив дорогий надувний круг в Азовському морі.
Він коштував стільки, скільки в мене була стипендія. Він мав форму крісла, чи навіть трону, а вітер ніс його в море. Я плив за ним, плив, а він все віддалявся. Як і я тоді віддалявся від берегу, а він у цей час від мене. Коли я стомлений зупинився, і зрозумів, що сили лишилось - аби доплисти назад до берега, поруч не було ані берега, ані мого трону, ціною в стипендію недожурналіста Маріупольського Державного гуманітарного інституту.
Я розвернувся, та поплив на берег. Там тепер і сиджу. Вже рік, чи більше.
Не відпускайте своє, бо сплине і не побачите.
❤24😢8👍1
Сьогодні на стрімі було понад 160 людей, які прийшли і лишилися. Це дуже дивне і приємне відчуття, коли розумієш, що за тобою спостерігає понад 3 сотні очей (сподіваюсь, що в усіх по 2). Руки почали відставати від голови і я, чи не вперше, за всі мої три стріми програв катку. А тому що не думалось, хотілось говорити, дізнаватись та підтримувати комунікацію з чатом.
Я прекрасно розумію, що мій стрім замолодий для власної екосистеми і йому треба допомагати своєю присутністю, щоб чат працював, щоб народжувалися меми, тощо.
Я пригадую мій перший концерт в Маріуполі, на якому ми зібрали своїм музичним гуртом майже 100 людей в невеличкому закладі, і це були неймовірні відчуття, що люди прийшли в такій кількості подивитися на те, що ти робиш.
Мені дуже приємно, що так багато людей завітало (дякую також Альтаоді за рейд майже 450 глядачів) але ще приємніше, що стільки лишилося. Це ж тупо ОГО!
Ваш Дмитро Чумаченко. Молодий стрімер і репер. Далі буде..
Я прекрасно розумію, що мій стрім замолодий для власної екосистеми і йому треба допомагати своєю присутністю, щоб чат працював, щоб народжувалися меми, тощо.
Я пригадую мій перший концерт в Маріуполі, на якому ми зібрали своїм музичним гуртом майже 100 людей в невеличкому закладі, і це були неймовірні відчуття, що люди прийшли в такій кількості подивитися на те, що ти робиш.
Мені дуже приємно, що так багато людей завітало (дякую також Альтаоді за рейд майже 450 глядачів) але ще приємніше, що стільки лишилося. Це ж тупо ОГО!
Ваш Дмитро Чумаченко. Молодий стрімер і репер. Далі буде..
🔥20👍2❤1🥰1
Стрім вийшов неймовірно крутим. Фінал ще кращим ❤️
Дякую всім, хто розгадав цю пантоміму від Діму ))
Дякую всім, хто розгадав цю пантоміму від Діму ))
❤7🥰1
Який довгий день! Прокинувся, погуляв із собакою. Пострімив. Подивився Монте. Прибрав квартиру. Зробив ще щось корисне. А зараз прокоментував 2 мапи і чекаю 3ю.
Чим я займаюсь прямо зараз? Читаю журнал Forbes. До сторінки про молодого стрімера і репера-фрешмана Дмитра Чумаченко ще не дійшов. Але думаю десь там є. Та і просто сонний і дуркую)
Чим я займаюсь прямо зараз? Читаю журнал Forbes. До сторінки про молодого стрімера і репера-фрешмана Дмитра Чумаченко ще не дійшов. Але думаю десь там є. Та і просто сонний і дуркую)
👍17❤1
Прокинувся тільки що від того, що з вулиці почув, ніби моя мама розмовляє. Ніби я лежу, сплю, а вона на дворі із кимось говорить так, що це чутно у вікно. Востаннє, почути таке я мав змогу у Маріуполі і лише там. У своїй власній кімнаті..
Зпросоню, чого тільки не наностальгуєш.. Мені 12, початок літа, канікули ще дуже довго - бо тільки почались, 9 ранку, нічого не болить, бабуся із дідом ще живі, попереду 3 місяці двору, футболу і моря, пахне домашніми млинцями.. моїй молодшій сестрі три роки, вона ще не знає, яким буває життя, я теж… ніхто із нас ще не розуміє слова «ненависть», точніше, що це слово насправді означає, як народжується, і якими глибокими гнійними ранами точить твій внутрішній світ.. в мене попереду три місяці велосипеду, три місяці хованок та полювання на ящірок, три місяці щоденних походів до бабусі: приготувала борщ - а я не хочу борщ… (господи, як же сильно я тепер хочу той борщ, як же сильно)… але марно… в 22му в неї не було шансів вижити в Маріуполі із її ногами, там треба було бігати, там треба було сходами… мені все ще 12 поки я не до кінця прокинувся, лежачи в арендованій квартирі в Київі, я відчуваю, як розмова на дворі між двома дев‘ятиповерхівками набирає обертів, вже спати не буду.. чого так рано жінки вийшли.. мабуть привезли молоко, ще те що у бідончиках несли додому.. 2 літра.. 3.. пінка на ньому після того, як закипіло.. молоко кип’ятили.. воно могло втекти.. багато хто з мого дитинства (вже назавжди) не зміг втікти із М.. там сильно не втечеш, місто в оточенні, горить все окрім моря, але і з моря вогонь летить та спалює наживо все, що так сильно закоркувалось мені в серці та так боляче вдарило простим схожим жіночим голосом рано вранці, в арендованій квартирі в Київі, мені 34 (мінус десь 500 днів) роки, треба вставати та збиратись на футбол.. не з батьком, не на стадіоні Азовсталь.. просто футбол.. але тим не менш.
Попереду ще три місяці літа, потім осінь, потім знову біль переходу від зими до весни, потім мабуть ще три місяці літа…
Зпросоню, чого тільки не наностальгуєш.. Мені 12, початок літа, канікули ще дуже довго - бо тільки почались, 9 ранку, нічого не болить, бабуся із дідом ще живі, попереду 3 місяці двору, футболу і моря, пахне домашніми млинцями.. моїй молодшій сестрі три роки, вона ще не знає, яким буває життя, я теж… ніхто із нас ще не розуміє слова «ненависть», точніше, що це слово насправді означає, як народжується, і якими глибокими гнійними ранами точить твій внутрішній світ.. в мене попереду три місяці велосипеду, три місяці хованок та полювання на ящірок, три місяці щоденних походів до бабусі: приготувала борщ - а я не хочу борщ… (господи, як же сильно я тепер хочу той борщ, як же сильно)… але марно… в 22му в неї не було шансів вижити в Маріуполі із її ногами, там треба було бігати, там треба було сходами… мені все ще 12 поки я не до кінця прокинувся, лежачи в арендованій квартирі в Київі, я відчуваю, як розмова на дворі між двома дев‘ятиповерхівками набирає обертів, вже спати не буду.. чого так рано жінки вийшли.. мабуть привезли молоко, ще те що у бідончиках несли додому.. 2 літра.. 3.. пінка на ньому після того, як закипіло.. молоко кип’ятили.. воно могло втекти.. багато хто з мого дитинства (вже назавжди) не зміг втікти із М.. там сильно не втечеш, місто в оточенні, горить все окрім моря, але і з моря вогонь летить та спалює наживо все, що так сильно закоркувалось мені в серці та так боляче вдарило простим схожим жіночим голосом рано вранці, в арендованій квартирі в Київі, мені 34 (мінус десь 500 днів) роки, треба вставати та збиратись на футбол.. не з батьком, не на стадіоні Азовсталь.. просто футбол.. але тим не менш.
Попереду ще три місяці літа, потім осінь, потім знову біль переходу від зими до весни, потім мабуть ще три місяці літа…
😢36❤7❤🔥6😭2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Як сказати, що в людини депресивний стан, не кажучи цього?
Вона знімає отакі відоси..
.. та думає, що це смішно..
Вона знімає отакі відоси..
.. та думає, що це смішно..
😱7😁1🤔1
Сьогодні ми перевалили через число у 2000 підписників на твічі) Це +400 за тиждень фоловерів. А також 40+ сабскрайберів. 🤯
То я, як і обіцяв (собі) дозволю обїстися суші. Вам гарного дня. Наступний стрім (ювілейний) займемо спілкуванням та переглядом фільму, який анонсував. Люблю, цілую прямо зпереду в голову) гарного дня
То я, як і обіцяв (собі) дозволю обїстися суші. Вам гарного дня. Наступний стрім (ювілейний) займемо спілкуванням та переглядом фільму, який анонсував. Люблю, цілую прямо зпереду в голову) гарного дня
👍16🥰3❤1
Ювілейний стрім на 2к підписників вже online. 💪 Заходьте дивитись «Пропала грамота». Відволіктись та посміятись. Чекаю вас в кінозалі на:
twitch.tv/droogtv
twitch.tv/droogtv
Twitch
droogtv - Twitch
Паті пупк, я, Хвост, Хекс і Іван !tg watch party
🔥3❤1👍1
Кожна російська мразота, що бодай якось причетна до обстрілів та вторгнення в Україну загалом, має повною мірою поплатитися.. ті хто повернуться повністю, чи ні, мають своїм сім’ям «подарувати» те саме життя, ту саму звірячу ненависть, якій вони не знайдуть вихід в Україні. Повернутися і розуміти, що весь світ, де цінність життя і свободи безумовна, буде плювати в твій бік, та розглядати тебе, лише як атавізм історії.
І буде сидіти таке уйобище 22х, 25ти, 36тирічне в себе на зариганій кухні, буде п’яне чи затьмарене похміллям вже зранку, курити в вікно та дивитися на вулицю лєніна, і чути як позаду їх мати-дружина, що збирала на війну деграданта-синочка-чоловіка, буде жалітися комусь і казати: та знову сидить, на вулицю вивезти не можемо.. так, п’є… так само.. зараз хоч помити його треба буде..
А цей «обветеранений» синочок-чоловік буде хапати в угарі матір за горло, щоб знайти вихід невичерпній ненависті до життя, навіть рідного, а вона буде кричати: а мєня за што? А він буде питати: А мєня?
І так ще 10-15 років алкогольного ненависного затухання… безправного.. безперспективного… безнадійного.. це довше за будь-яку тривогу, довше за будь-який обстріл. Навіть довше за відбудову понівечених і зруйнованих міст.
Постріляй ще в мирних, їбанько. Понатискай кнопочки на пультику. Все має ціну. Твоя буде жахливіша за все, що ти зруйнуєш, бо ціна - це ти.
І буде сидіти таке уйобище 22х, 25ти, 36тирічне в себе на зариганій кухні, буде п’яне чи затьмарене похміллям вже зранку, курити в вікно та дивитися на вулицю лєніна, і чути як позаду їх мати-дружина, що збирала на війну деграданта-синочка-чоловіка, буде жалітися комусь і казати: та знову сидить, на вулицю вивезти не можемо.. так, п’є… так само.. зараз хоч помити його треба буде..
А цей «обветеранений» синочок-чоловік буде хапати в угарі матір за горло, щоб знайти вихід невичерпній ненависті до життя, навіть рідного, а вона буде кричати: а мєня за што? А він буде питати: А мєня?
І так ще 10-15 років алкогольного ненависного затухання… безправного.. безперспективного… безнадійного.. це довше за будь-яку тривогу, довше за будь-який обстріл. Навіть довше за відбудову понівечених і зруйнованих міст.
Постріляй ще в мирних, їбанько. Понатискай кнопочки на пультику. Все має ціну. Твоя буде жахливіша за все, що ти зруйнуєш, бо ціна - це ти.
🔥23👍3❤1👏1
Я вже на каналі. Стрім онлайн. Години 3 поговоримо
П.с. Мій (наш) сусід - їбанько.
П.с. Мій (наш) сусід - їбанько.
👍3❤1