Serg Marco (2/4)

Координація, впровадження успішного досвіду та навчання - це те, на чому ми зараз повинні бути зосереджені. Бо технічно ми не вивеземо. В нас є Хімарси, які завдяки досвіду, координації та майстерності, змогли стати на рівень більш потужним «Калібрам» та С-300, яких досі у росіян більше. Є і інші в нас напрямки, де ми змогли, маючи менше сили, стати більш ефективними, чим росіяни. Але це треба розвивати по всім напрямкам. Я не експерт зі всього, але я повністю відданий тій справі якою займаюсь. Це аеророзвідка. Тому буду брати як маркер ії.

Коли нашу 59 бригаду перемістили з Херсону під Піски, це було дуже важко для нас. Зима була дуже важка, на нашій лінії був Бахмут-2. З нескінченною кількістю «вагнерів», з артилерійським шквалом, та як тоді здавалося - безлімітом арти та важкої бронетехніки у ворога. Ми встояли. Хоча ми навіть не механізована, а звичайна мотопіхотна бригада. План росіян був в тому щоб відкинути нас з цієї лінії до Карлівки, зробив собі потужний плацдарм для захвату Авдіївки. 59 бригада, яка трималась за свої позиції навіть тоді, коли це було важко перед більш численним противником, і моментально могла розʼїбати колони, які зі сторони ДАПу та Спартака могли йти на Авдіївку - була кісткою в горлі. Ми тримались, підтримували побратимів, і всі разом робили свою справу. І це стало запорукою успіху. 59 бригада стала мабуть єдиною бригадою на цій лінії, яка зараз тримає суттєво більше позицій, ніж коли вона тільки зайшла на Первомайське-Невельське. І це при тому, що після Херсону нас навіть не виводили на відновлення боєздатності.

Коли я аналізував загальні проблеми на лінії ще взимку, коли хмари ще були на висоті 100-300 метрів, що блокувало роботу великих крил, і все трималось на мавіках, я прямо сказав комбригу, що моя цінність тут не в тому, що в бригаді буде ще один екіпаж великих крил, а що коли хмари розійдуться і в небі системно почнуть працювати Орлани та Зали - ми будемо готові показати системну роботу, і я її побудую. Комбриг мене почув і дав карт-бланш. І в нас вийшло. Побудована система оперативної обізнаності та координації меж пілотами великих крил та артилерію/розвідкою бригади дала ту синергію, при якій ми були просто кращі за противника. Хоча в нас багато чого не було. В нас не було натовської техніки, в нас не вистачало снарядів, а самим стріляючим танком був віджатий на Херсоні Т-62 з великим запасом БК. Наші бійці не були Рембо, але всі ті, хто не сиділи в окопах, старались зробити все, щоб захистити свого бійця. Комбриг будував систему, цікавився новинками, багато часу віддавав, щоб побудувати ешелоновану систему РЕБу та РЕРу. Там, де в нас не вистачало снарядів - ми компенсували ФПВ з БЧ різної потужності. Там, де були потрібні системні рішення по координації - ми їх застосовували. Щоб ніхто не міг зненацька залетіти на наші позиції. Щоб при кожній ситуації нам було чим відповісти. І це був довгий шлях в багато місяців, з великою інтенсивністю боїв.

Serg Marco (3/4)

Ми просто були ефективніші за ворога. Так просто звучить, а так багато в це було покладено сил.
Мені, наприклад, було дуже приємно, коли наш пілот, Дмитро Кіт, побувавши на інших ділянках фронту, відмітив, що в нас дійсно все працює як треба, і це дає можливість виконувати задачі стабільно так, як не можуть виконувати інші пілоти на других напрямках, бо в них просто не вистачає цих допоміжних інструментів, які в сукупності і роблять його роботу стабільною та ефективною.
І справа не в пілотах, а в тому, що недостатньо бути шестернею у механізмі, якщо інші шестерні не працюють теж на тебе. Один дрон нічого не вирішує. Перемагає система.
Нам треба будувати цю систему, по всім військам, і це непросто.

У тих же росіян відносно нас не така велика номенклатура дронів. Якщо брати ті дрони, якими працює ЗСУ - то там вже десятки різних комплексів. Дуже важко зрозуміти, який дрон що вміє, а які задачі краще на нього не покладати, які в кожному комплексі є нюанси та можливості що дозволять реалізувати його на 100%. Пума, Флай, Посейдон, Шарк, Лелека, Фурія, Мінішарк, PD-2, ACS-3, Heidrun, Валькірія та багато іншого - спробуй розібратись, як краще використовувати кожний дрон. Але це треба робити. Бо зараз у війська заходить багато дронів, але з кількістю падає їх ефективність. Досвідчені екіпажі в бригадах, де побудована система, дають гарні результати. Але так не у всіх. А треба, щоб це стало константою.

Бо не важливо, скільки бортів ти дав в бригаду, якщо пілот, нескоординований з дружнім РЕБом, не може відлетіти і на 5 км від точки взльоту, бо по азимуту його наземної станції на тих же частотах працює наш РЕБ. Бойова робота, яка повинна берегти кров піхоти, становиться квестом по спасінню борта. Неважливо, наскільки крутий в тебе комплекс, якщо ти не знаєш, як протидіяти ворожому РЕБу та ЗРК. Не важливо скільки вашій бригаді дали мавіків, якщо ви не знаєте, як скоординувати роботу постів, які повинні постійно каруселити в повітрі. Не важливо, як пілот мавіка літає на полігоні, якщо він не знає, як підготувати свій мавік до бойової роботи, і яку саму роботу він повинен виконувати системно. Дрон сам по собі нічого не вирішує. Хаймарс сам по собі нічого не вирішує. І навіть дуже досвідчений екіпаж нічого не вирішує на поле боя без побудованої системи.

Я багато аналізую роботу ворожих екіпажів. Для мене, як для людини, яка колись виконувала задачі снайпера та розвідника, дрон є такою ж частиною групи, як людина. Це продовження людини, його руки, його зброя, як гвинтівка у снайпера.
І завжди, коли я бачу тріангуляції ворожих бортів, я завжди стараюсь зрозуміти цілі та задачі ворожого екіпажу. Чому вони полетіли саме сюди. Які вогневі засоби в секторі можуть відпрацювати на ці дистанції. Чому саме цей тип крила, а не інший. І можу сказати одне - ворог теж вчиться. Застосовує нові практики. І робить це успішно.

Так, не швидко, і маючи велику перевагу в технічному потенціалі, він взагалі повинен нас роздавити. Але ми кращі. Ефективніші при мінімумі засобів. На жаль, при нинішній тенденції він може нас наздогнати. А ми не можемо собі цього дозволити. Бо в нас ще довгий і кровавий контрнаступ, коли ми повинні забирати свою землю кілометр за кілометром, під ударами ворожої авіації та з кількістю ракет, яка нам завжди буде недосяжною.

Serg Marco (4/4)

Ми повинні дуже економно та раціонально використовувати свій ресурс, який вже є, і він може бути достатній для нашої перемоги. Росіянам важко. Вони на чужій землі в експедиційній операції, а це зовсім не те, що боронити свою землю. В них великі проблеми з логістикою. З мотивацією.

ЗСУ зрозуміли вже, що другої Харківської операції не буде. Буде важке продирання через укріпрайони та заміновані поля, при тому, що паритету в артилерії в нас, мабуть, і не буде до кінця війни. Десь я натикався на аналітику що зс рф під час війни вже вистріляли біля 10 млн артилерійських снарядів різних калібрів, і на складах в них ще як мінімум 5 млн снарядів, і це без урахування того, що вони зараз виробляють. Доволі невеселі цифри з урахуванням того, скільки ми чекаємо той самий мільйон снарядів від союзників. Але ми змогли стати ефективнішими в контрбатарейній боротьбі, навіть не маючи паритету. Зможемо стати і більш ефективними і в інших напрямках.

Але якщо ми хочемо перемогти, то впровадження вдалих рішень у мінімальні строки, систематизація процесів та зменшення часу реакції на різні події на полі бою та обмін досвідом повинні стати нашим аргументом. Тоді вся ця накачка ЗСУ дронами і іншими засобами дасть той результат, який переломить більшого, але вкрай неповороткого супротивника, який реалізовує свій досвід не так швидко. Правильна система злагодження, координації та використання сил та засобів на полі бою - це і є наша запорука перемоги. І це набагато складніша тема, ніж просто закупити в армію овердохєра гаджетів.
Але поки що, на жаль, чомусь запорукою успіху є в деяких напрямках не якість, а кількість. Хоча тільки в синергії вони можуть дати потрібний результат, одне без іншого, нажаль, не працює.

Я знаю, що мене читає багато офіцерів, які, може, в чомусь не згодні зі мною, але в загальному розуміють, що в своєму напрямку я маю рацію. Хотілось би щоб мене почули та були побудовані алгоритми, які дозволять швидко систематизувати процеси на основі вже отриманого досвіду - і ці системні рішення повинні зʼявлятися в армії як найшвидше. А ось як ви це зробите - це вже ваш шлях.

Я своє по посадкам трошки відбігав, своє хапанув. Я ніколи не забуду, завдяки кому я сиджу у відносній безпеці під час роботи, якщо порівнювати мене з піхотинцем, який сидить в окопі. Так, я теж пріоритетна ціль. По мені під час війни били артою, ракетами та Краснополями, наші бази декілька раз накривали ракетами. Але рандомно загинути у піхотинця в окопі набагато більше шансів, ніж у мене, сидячого у декільках кілометрах від ЛБЗ, і прикутого поглядом до екрана гетака, якщо я буду виконувати всі ті заходи безпеки, які, до речі, теж стали частиною системи нашого екіпажу завдяки отриманому досвіду. Бо моя робота повинна спасати життя піхотинців. Я про це не забуду ніколи.

Гарно, щоб це памʼятали деякі військові чини, щоб це мотивувало їх на своєму робочому місті проявляти ініціативу та впроваджувати рішення, які теж будуть берегти кров піхоти. Бо крові ми ще проллємо багато. І своєї, і чужої.
Всі пишуть, що нам треба багато засобів - і тоді літачки летять, всіх бомблять, все ж просто.
Ні, все набагато складніше. Ефективність - це ламка дій та рішень, які зʼявились на досвіді, причому на кровавому досвіді. І ми на 300% повинні це все реалізувати в ЗСУ. Це і є запорука перемоги. Про це треба говорити і вимагати результатів в цьому напрямку. Інакше проти більшого та могутнішого супротивника ми не вистоїмо.

Уряд Швеції ухвалив рішення про черговий, 13-й пакет військової допомоги Україні на загальну суму майже 314 мільйонів доларів; він включатиме, зокрема, боєприпаси для систем протиповітряної оборони та бойових машин, які країна вже передала Україні раніше, повідомили у шведському уряді.

«Уряд ухвалив рішення про новий пакет підтримки для України. Підтримка включає в себе боєприпаси і запасні частини для декількох систем обладнання, які Швеція передала Україні раніше», - йдеться в прес-релізі, опублікованому на офіційному сайті шведського уряду у вівторок.

Повідомляється, що Швеція також передає транспортні засоби, рятувальне обладнання та обладнання для розмінування. Як зазначається, наразі уряд отримує дозвіл на продаж cсистеми Jaktrobot 99 (RB 99-AMRAAM) до США, яка потім буде передана Україні.

«Загальна вартість тринадцятого пакету підтримки становить приблизно 3,4 мільярда шведських крон. Пакет підтримки також включає в себе компенсацію Збройним силам Швеції, наприклад, транспортних витрат і витрат на безпеку», - йдеться в повідомленні прес-служби.

Footage of Russian missile strikes on Ukrainian state-owned aerospace manufacturer PA Pivdenmash (Yuzhmash) plant in Dnipro last night.

Звітності та продовження збору пост

Пам'ятаєте збір на антени Alientech, кабелі для пілотування та інші розхідники для загону спеціального призначення НГУ?

Доповідаємо всім патріотам України, що в лиху годину доєднались до збору та підтримали оборонців своєї батьківщини!

Антени вже у бійців та скоро підуть в роботу. Тому ми щиро дякуємо вам за допомогу, кожна ваша гривня приведе снаряди наших воїнів до своїх цілей, та жоден ворог не сховається тепер від наших очей.

А ми продовжуємо наш збір для зв'язківців. Дуже дякую всім тим хто вже допоміг, ми зібрали вже майже половину з того що треба, тому добити нам по силам.

Потрібно закупити для підрозділу зв'язківців однієї з бригад рації Motorola DP 4400E, запасні акумулятори до них та мережевий зарядний пристрій Motorola PMPN4289

Зібрано вже фактично половина суми, тому залишилось не так вже й багато щоб добити, бо екватор вже пройдений

🎯 Ціль: 165 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7t871DhLLU

Або пейпал, якщо з-закордону:
gleb.parfenov95@gmail.com

Сьома серія рубрики «Ви вже не просили, а Мортіс все одно зробив» - переозвучка відео Перуна про армію та ВПК Польщі Південної Кореї

Стисло: таке саме, як і тут

Пропоную для прочитання в ліжечку переклад чергового матеріалу сера Лоуренса Фрідмана - про те, як «Глобальний Південь» (спойлер: його не існує) поступово змінює свою оцінку російсько-української війни та переоцінює потенційні варіанти її закінчення.

Стисло: Ми переходимо від ідеї посередницького миру, в якому країна, здатна вести переговори як з Москвою, так і з Києвом, наприклад, Туреччина чи Ізраїль, намагається укласти угоду, яка задовольнить обидві сторони, до процесу, який передбачає розвиток глобального тиску на Путіна, щоб він відмовився від свого впертого наполягання на праві росії на анексію української території.

Переклад на Друкарні
Переклад на Патреоні

Сили оборони України звільнили населений пункт Урожайне, що на Донеччині.

Разом переможемо!

Відео служби зв'язків з громадськістю 35 окремої бригади морської піхоти ім.контр-адмірала Михайла Остроградського

Сподіваємось, Залужний дав Харлан нагородну вогнепальну зброю для наступних поєдинків з росіянками.

@privatnamemarnya

Засновник порталу Oryx, Стійн Мітцер, прощається з усіма нами.

Нагадаю, що Oryx буде закрито 1 жовтня цього року.

Восьма серія рубрики «Та скільки можна вже?» - переклад і переозвучка відео Перуна про війну на Чорному морі, атаку на Кримський міст, розрив зернової угоди, блокаду і оце все коротше.

Зі «старого» залишилася лише Туреччина 🌚

Стисло: таке саме, як і тут