💸 За минулий тиждень підприємці оформили 564 нові кредити на суму 1,8 млрд грн у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%».
Від початку 2025 року в межах програми бізнес залучив 25,5 тис. кредитів на загальну суму майже 76 млрд грн.
Найбільше кредитних коштів видано за напрямами:
🔹 кредитування у зоні високого воєнного ризику – 21,4 млрд грн;
🔹 інвестиційні проєкти – 19,8 млрд грн.
🔹 розвиток переробної промисловості – 19,8 млрд грн;
Від початку дії програми (лютий 2020 року) підприємці отримали 130 тис. кредитів на суму майже 442 млрд грн. З них у період воєнного стану — 95,1 тис. кредитів на 352,4 млрд грн.
До десятки лідерів за кількістю взятих кредитів увійшли п’ять регіонів, що належать до зон високого воєнного ризику: Дніпропетровська, Одеська, Київська, Харківська, Чернігівська області.
Найбільші обсяги кредитування залучені підприємствами в:
🔸 аграрний сектор,
🔸 переробну промисловість,
🔸 гуртову та роздрібну торгівлю.
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» є складовою політики «Зроблено в Україні» та спрямована на підтримку мікро-, малого й середнього бізнесу. Для підприємств у зонах високого воєнного ризику діє особливий режим: інвестиційні кредити під 1% річних на перші 5 років, та надалі – 5%.
👉Деталі
Від початку 2025 року в межах програми бізнес залучив 25,5 тис. кредитів на загальну суму майже 76 млрд грн.
Найбільше кредитних коштів видано за напрямами:
🔹 кредитування у зоні високого воєнного ризику – 21,4 млрд грн;
🔹 інвестиційні проєкти – 19,8 млрд грн.
🔹 розвиток переробної промисловості – 19,8 млрд грн;
Від початку дії програми (лютий 2020 року) підприємці отримали 130 тис. кредитів на суму майже 442 млрд грн. З них у період воєнного стану — 95,1 тис. кредитів на 352,4 млрд грн.
До десятки лідерів за кількістю взятих кредитів увійшли п’ять регіонів, що належать до зон високого воєнного ризику: Дніпропетровська, Одеська, Київська, Харківська, Чернігівська області.
Найбільші обсяги кредитування залучені підприємствами в:
🔸 аграрний сектор,
🔸 переробну промисловість,
🔸 гуртову та роздрібну торгівлю.
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» є складовою політики «Зроблено в Україні» та спрямована на підтримку мікро-, малого й середнього бізнесу. Для підприємств у зонах високого воєнного ризику діє особливий режим: інвестиційні кредити під 1% річних на перші 5 років, та надалі – 5%.
👉Деталі
👍4
🏡👫 єОселя: щотижнева статистика
За минулий тиждень було видано 234 нові кредити на суму 480,9 млн грн.
З них кредити під 3% отримали:
🪖 військовослужбовці та представники сектору безпеки – 82
👨🏫 педагоги – 13
👩⚕️ медики – 11
👩🔬 науковці – 2
Кредити під 7% отримали:
👨👩👧👦 українці без власного житла – 84
🧳 ВПО – 33
🪖 ветерани – 9
Загалом, з початку 2025 року скористалися програмою єОселя 6669 українців й отримали пільгових іпотек на суму 12,55 млрд грн.
Найбільше кредитів у межах програми надано у Київській області – 72, місті Києві – 61, у Львівській області – 18.
🔗Більше
За минулий тиждень було видано 234 нові кредити на суму 480,9 млн грн.
З них кредити під 3% отримали:
🪖 військовослужбовці та представники сектору безпеки – 82
👨🏫 педагоги – 13
👩⚕️ медики – 11
👩🔬 науковці – 2
Кредити під 7% отримали:
👨👩👧👦 українці без власного житла – 84
🧳 ВПО – 33
🪖 ветерани – 9
Загалом, з початку 2025 року скористалися програмою єОселя 6669 українців й отримали пільгових іпотек на суму 12,55 млрд грн.
Найбільше кредитів у межах програми надано у Київській області – 72, місті Києві – 61, у Львівській області – 18.
🔗Більше
👍4🤔1
📣 💳 Мінекономіки спростовує інформацію про нібито згортання програми «Національний кешбек»
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спростовує інформацію про нібито згортання програми «Національний кешбек», яка шириться в медіа. Національний кешбек продовжує роботу в штатному режимі.
📄 Мінекономіки не готувало і не розглядало документів, які б передбачали припинення роботи Національного кешбеку у 2026 році. Оприлюднена у медіа інформація не відповідає дійсності.
Цитовані зміни в нормативних актах, які зазначають ЗМІ, стосуються технічного перерозподілу коштів і не є рішенням про скорочення фінансування чи згортання програми.
📍 Мінекономіки наголошує: у разі будь-яких рішень, які можуть впливати на роботу програми, громадськість буде поінформована завчасно та в повному обсязі. Наразі програма триває, а всі процеси працюють у звичайному режимі.
Зокрема, триває підготовка до чергових виплат за вересень і жовтень, робота з учасниками, оновлення списків виробників.
🔗 Детальніше
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спростовує інформацію про нібито згортання програми «Національний кешбек», яка шириться в медіа. Національний кешбек продовжує роботу в штатному режимі.
📄 Мінекономіки не готувало і не розглядало документів, які б передбачали припинення роботи Національного кешбеку у 2026 році. Оприлюднена у медіа інформація не відповідає дійсності.
Цитовані зміни в нормативних актах, які зазначають ЗМІ, стосуються технічного перерозподілу коштів і не є рішенням про скорочення фінансування чи згортання програми.
📍 Мінекономіки наголошує: у разі будь-яких рішень, які можуть впливати на роботу програми, громадськість буде поінформована завчасно та в повному обсязі. Наразі програма триває, а всі процеси працюють у звичайному режимі.
Зокрема, триває підготовка до чергових виплат за вересень і жовтень, робота з учасниками, оновлення списків виробників.
🔗 Детальніше
👍8🤔1
🌍 Посли країн G7 підтримали перезавантаження корпоративного управління «Енергоатому»
Посли країн G7 у спільному листі, який отримав Уряд України, висловили рекомендації щодо перезавантаження системи корпоративного управління НАЕК «Енергоатом».
⚖️ Міжнародні партнери зазначили, що ситуація з достроковим припиненням повноважень попередньої наглядової ради НАЕК «Енергоатому» потребує виважених рішень.
🗳️Конкурс та призначення оновленої Наглядової ради НАЕК «Енергоатому» має відбутися до кінця цього року. На період проведення конкурсу Уряд буде виконувати функції Наглядової ради «Енергоатому» у повній взаємодій з міжнародними партнерами. Крім того, буде запроваджено конкурентний відбір представників держави у компанії. 18 листопада 2025 Урядом Мінекономіки доручено подати Комітету пропозиції щодо кандидатур представників держави до складу наглядової ради АТ “НАЕК “Енергоатом”.
Такі зміни є частиною плану дій Уряду з перезавантаження управління державних компаній, зокрема в енергетичній сфері.
🤝 Уряд України висловлює вдячність партнерам з країн G7 за системний діалог та підтримку реформ корпоративного управління.
Більше
Посли країн G7 у спільному листі, який отримав Уряд України, висловили рекомендації щодо перезавантаження системи корпоративного управління НАЕК «Енергоатом».
⚖️ Міжнародні партнери зазначили, що ситуація з достроковим припиненням повноважень попередньої наглядової ради НАЕК «Енергоатому» потребує виважених рішень.
🗳️Конкурс та призначення оновленої Наглядової ради НАЕК «Енергоатому» має відбутися до кінця цього року. На період проведення конкурсу Уряд буде виконувати функції Наглядової ради «Енергоатому» у повній взаємодій з міжнародними партнерами. Крім того, буде запроваджено конкурентний відбір представників держави у компанії. 18 листопада 2025 Урядом Мінекономіки доручено подати Комітету пропозиції щодо кандидатур представників держави до складу наглядової ради АТ “НАЕК “Енергоатом”.
Такі зміни є частиною плану дій Уряду з перезавантаження управління державних компаній, зокрема в енергетичній сфері.
🤝 Уряд України висловлює вдячність партнерам з країн G7 за системний діалог та підтримку реформ корпоративного управління.
Більше
👍5🔥1
🏭 ОПЗ продовжує пошук стратегічного інвестора: держава готує повторний аукціон з приватизації
У вівторок, 25 листопада, в системі «Прозорро.Продажі» був запланований аукціон з приватизації АТ «Одеський припортовий завод» зі стартовою ціною 4,49 млрд гривень. Через відсутність зареєстрованих учасників аукціон визнано таким, що не відбувся.
⚙️Умови приватизації цього активу з самого початку були непростими, адже об’єкт потребує значних інвестицій та спеціалізованої експертизи. На ринку наявний інтерес до підприємства, водночас міжнародні партнери наголошували на необхідності додаткового часу та коригуванні окремих умов для повноцінної участі.
🔺У нинішніх умовах воєнного стану та високих ризиків великі промислові активи стикаються з низкою об’єктивних викликів. Для ОПЗ це не лише ринкова кон’юнктура та безпекові фактори, а й сукупна вартість, яка може перевищувати стартову ціну. Зокрема, інвестиційні зобовʼязання, що стоять перед потенційним інвестором, а саме:
- зберегти основні види діяльності заводу,
- інвестувати у модернізацію потужностей та розвиток виробництва не менше 500 млн гривень,
- погасити протягом 12 місяців борги із заробітної плати та перед бюджетом. Станом на кінець червня 2025 року вони складають понад 366,8 млн гривень,
- поетапно погасити прострочену кредиторську заборгованість (окрім вимог підсанкційних осіб і структур, пов’язаних із РФ/РБ),
- дотримуватись екологічних та соціальних стандартів.
📊 Аби підвищити шанси на продаж активів за ринковою вартістю, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України підтримало законопроєкт групи народних депутатів, який передбачає можливість виставлення великих об’єктів приватизації з поетапним зниженням стартової ціни.
Усі деталі
У вівторок, 25 листопада, в системі «Прозорро.Продажі» був запланований аукціон з приватизації АТ «Одеський припортовий завод» зі стартовою ціною 4,49 млрд гривень. Через відсутність зареєстрованих учасників аукціон визнано таким, що не відбувся.
⚙️Умови приватизації цього активу з самого початку були непростими, адже об’єкт потребує значних інвестицій та спеціалізованої експертизи. На ринку наявний інтерес до підприємства, водночас міжнародні партнери наголошували на необхідності додаткового часу та коригуванні окремих умов для повноцінної участі.
🔺У нинішніх умовах воєнного стану та високих ризиків великі промислові активи стикаються з низкою об’єктивних викликів. Для ОПЗ це не лише ринкова кон’юнктура та безпекові фактори, а й сукупна вартість, яка може перевищувати стартову ціну. Зокрема, інвестиційні зобовʼязання, що стоять перед потенційним інвестором, а саме:
- зберегти основні види діяльності заводу,
- інвестувати у модернізацію потужностей та розвиток виробництва не менше 500 млн гривень,
- погасити протягом 12 місяців борги із заробітної плати та перед бюджетом. Станом на кінець червня 2025 року вони складають понад 366,8 млн гривень,
- поетапно погасити прострочену кредиторську заборгованість (окрім вимог підсанкційних осіб і структур, пов’язаних із РФ/РБ),
- дотримуватись екологічних та соціальних стандартів.
📊 Аби підвищити шанси на продаж активів за ринковою вартістю, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України підтримало законопроєкт групи народних депутатів, який передбачає можливість виставлення великих об’єктів приватизації з поетапним зниженням стартової ціни.
Усі деталі
👍3🤔3
🌎 На 30-тій Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР30), яка тривала з 10 по 21 листопада у Бразилії, в українському павільйоні відбулося понад 30 різних подій за участі урядовців, дипломатів, науковців, бізнесу і громадянського суспільства.
За дорученням Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева, національну заяву виголосив заступник Міністра Павло Карташов – обов’язковий і відповідальний елемент конференції. В цій промові йшлося про довкіллєву шкоду, якої завдає повномасштабна російська агресія не лише Україні.
📍 На СОР 30 привезла важливі результати своєї роботи:
- прийнятий другий Національний визначений внесок, який встановив амбітну мету скоротити викиди більше ніж на 65% до 2035 року,
- подано Дворічний звіт про прозорість в рамках Паризької угоди,
- на конференції презентовано Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку (цей документ буде офіційно прийнятий найближчим часом і стане дороговказом зеленого переходу та відновлення в Україні).
🤝 Крім того, на конференції заступник Міністра провів близько 20 двосторонніх зустрічей із представниками урядів ЄС, Канади, Японії, Великої Британії, міжнародних організацій, та подякував міжнародним партнерам за постійну підтримку України. На зустрічах обговорювали співпрацю у сферах відновлюваної енергетики, декарбонізації, водних ресурсів, відходів, біорізноманіття та зеленої відбудови.
🇪🇺 Європейські партнери відзначили прогрес України, включно з ухваленням рамкового кліматичного закону, зобов’язанням досягти кліматичної нейтральності до 2050 року та підготовкою плану дій для Системи торгівлі викидами.
🔗 Більше про результати конференції COP30
За дорученням Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева, національну заяву виголосив заступник Міністра Павло Карташов – обов’язковий і відповідальний елемент конференції. В цій промові йшлося про довкіллєву шкоду, якої завдає повномасштабна російська агресія не лише Україні.
📍 На СОР 30 привезла важливі результати своєї роботи:
- прийнятий другий Національний визначений внесок, який встановив амбітну мету скоротити викиди більше ніж на 65% до 2035 року,
- подано Дворічний звіт про прозорість в рамках Паризької угоди,
- на конференції презентовано Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку (цей документ буде офіційно прийнятий найближчим часом і стане дороговказом зеленого переходу та відновлення в Україні).
🤝 Крім того, на конференції заступник Міністра провів близько 20 двосторонніх зустрічей із представниками урядів ЄС, Канади, Японії, Великої Британії, міжнародних організацій, та подякував міжнародним партнерам за постійну підтримку України. На зустрічах обговорювали співпрацю у сферах відновлюваної енергетики, декарбонізації, водних ресурсів, відходів, біорізноманіття та зеленої відбудови.
🇪🇺 Європейські партнери відзначили прогрес України, включно з ухваленням рамкового кліматичного закону, зобов’язанням досягти кліматичної нейтральності до 2050 року та підготовкою плану дій для Системи торгівлі викидами.
🔗 Більше про результати конференції COP30
👍7❤4
📌 15-те засідання Керівного комітету Української платформи донорів
24 листопада пройшло 15-те засідання Керівного комітету Української платформи донорів — ключового координаційного майданчика для підтримки України з боку міжнародних партнерів. Вперше за майже три роки осіння відбулась офлайн у Києві.
Відкрила захід Премʼєр-міністерка Юлія Свириденко. Участь у заході взяли Віце-премʼєр-міністр Тарас Качка, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, Міністр фінансів Сергій Марченко та інші представники Уряду, партнери з Європейської Комісії, Державного департаменту США, представники міжнародних фінансових організацій.
Під час засідання учасники обговорили:
▪️ реформаторський порядок денний та інтеграцію до ЄС;
▪️ забезпечення бюджетних потреб України;
▪️ фінансування відновлення та енергетичної стійкості;
▪️ механізми залучення приватного капіталу.
🤝Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев узяв участь у обговорені щодо залучення приватного сектору у відновлення. Зокрема він наголосив на ефективній роботі інструментів залучення капіталу, які Україна запустила спільно з європейськими партнерами.
📈 За результатами обговорень учасники підтвердили готовність до подальшої координації дій та спільного фінансового планування для забезпечення безперервності макрофінансової підтримки України, реалізації критичних інфраструктурних програм та пришвидшення інтеграції до європейського економічного простору.
🔗 Детальніше
24 листопада пройшло 15-те засідання Керівного комітету Української платформи донорів — ключового координаційного майданчика для підтримки України з боку міжнародних партнерів. Вперше за майже три роки осіння відбулась офлайн у Києві.
Відкрила захід Премʼєр-міністерка Юлія Свириденко. Участь у заході взяли Віце-премʼєр-міністр Тарас Качка, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, Міністр фінансів Сергій Марченко та інші представники Уряду, партнери з Європейської Комісії, Державного департаменту США, представники міжнародних фінансових організацій.
Під час засідання учасники обговорили:
▪️ реформаторський порядок денний та інтеграцію до ЄС;
▪️ забезпечення бюджетних потреб України;
▪️ фінансування відновлення та енергетичної стійкості;
▪️ механізми залучення приватного капіталу.
🤝Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев узяв участь у обговорені щодо залучення приватного сектору у відновлення. Зокрема він наголосив на ефективній роботі інструментів залучення капіталу, які Україна запустила спільно з європейськими партнерами.
📈 За результатами обговорень учасники підтвердили готовність до подальшої координації дій та спільного фінансового планування для забезпечення безперервності макрофінансової підтримки України, реалізації критичних інфраструктурних програм та пришвидшення інтеграції до європейського економічного простору.
🔗 Детальніше
👍4👏2
🌾 Посівна 2025: щотижнева статистика
Станом на 25 листопада українські аграрії засіяли 6 429,9 тис. га озимих культур. Це 98,1 % від прогнозованих площ.
🚜 Зокрема, посіяно:
- озимої пшениці – 4 692,8 тис. га;
- озимого ячменю – 586,1 тис. га;
- озимого жита – 66,3 тис. га.
🌼 Серед лідерів за посівами зернових культур – Чернівецька та Черкаська області. Сівбу зернових вже завершили у Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській та Чернігівській областях.
👨🌾 Сільгосптоваровиробники всіх областей фактично завершили сівбу озимого ріпаку. Посіяно 1 084,7 тис. га – це становить 96,5% від прогнозованих площ.
Більше
Станом на 25 листопада українські аграрії засіяли 6 429,9 тис. га озимих культур. Це 98,1 % від прогнозованих площ.
🚜 Зокрема, посіяно:
- озимої пшениці – 4 692,8 тис. га;
- озимого ячменю – 586,1 тис. га;
- озимого жита – 66,3 тис. га.
🌼 Серед лідерів за посівами зернових культур – Чернівецька та Черкаська області. Сівбу зернових вже завершили у Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській та Чернігівській областях.
👨🌾 Сільгосптоваровиробники всіх областей фактично завершили сівбу озимого ріпаку. Посіяно 1 084,7 тис. га – це становить 96,5% від прогнозованих площ.
Більше
❤3👍2
🌿 🤝Інвестиція в екологію та продовольчу безпеку: в Кременчуцьке водосховище випущено 18,5 тонни рослиноїдних видів риб за кошти аукціонів
У Полтавській та Черкаській областях зарибили Кременчуцьке водосховище, випустивши 18,5 тонни білого та строкатого товстолобика. Вперше це зроблено за кошти спеціального фонду державного бюджету,, який наповнюється аукціонами на право промислового вилову. Частина виручених коштів іде на відновлення рибних запасів.
👤 Захід із зариблення відбувся за участю заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, Голови Держрибагентства Ігоря Клименка, начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця, представників Полтавської ОВА, Державної екологічної інспекції, Держпродспоживслужби та громадськості.
Так, у 2025 році надходження від зростання стартової ціни лотів на аукціонах по Кременчуцькому водосховищу склали 1,7 млн грн. За ці кошти було закуплено рибопосадковий матеріал і проведено зариблення рослиноїдними видами риб.
📌 У водосховище було випущено 18,5 тонни товстолоба:
- 9,0 тонни в Черкаській області,
- 9,5 тонни в Полтавській.
🌊 Крім того, це не просто зариблення, а інвестиція в екологічне здоров’я водойм і продовольчу безпеку громад. Товстолоб фільтрує воду, стримує «цвітіння» через синьо-зелені водорості й має важливе значення для екосистеми. Оскільки він не розмножується природно в наших умовах, штучне зариблення — єдиний спосіб підтримати його популяцію.
🔗Більше
У Полтавській та Черкаській областях зарибили Кременчуцьке водосховище, випустивши 18,5 тонни білого та строкатого товстолобика. Вперше це зроблено за кошти спеціального фонду державного бюджету,, який наповнюється аукціонами на право промислового вилову. Частина виручених коштів іде на відновлення рибних запасів.
👤 Захід із зариблення відбувся за участю заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, Голови Держрибагентства Ігоря Клименка, начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця, представників Полтавської ОВА, Державної екологічної інспекції, Держпродспоживслужби та громадськості.
Так, у 2025 році надходження від зростання стартової ціни лотів на аукціонах по Кременчуцькому водосховищу склали 1,7 млн грн. За ці кошти було закуплено рибопосадковий матеріал і проведено зариблення рослиноїдними видами риб.
📌 У водосховище було випущено 18,5 тонни товстолоба:
- 9,0 тонни в Черкаській області,
- 9,5 тонни в Полтавській.
🌊 Крім того, це не просто зариблення, а інвестиція в екологічне здоров’я водойм і продовольчу безпеку громад. Товстолоб фільтрує воду, стримує «цвітіння» через синьо-зелені водорості й має важливе значення для екосистеми. Оскільки він не розмножується природно в наших умовах, штучне зариблення — єдиний спосіб підтримати його популяцію.
🔗Більше
👍9
🌱 Затверджено проєкт DOBRO: 15 млн доларів на підтримку малих фермерів, жінок та ветеранів
Під час Діалогу про партнерство між Україною та Міжнародним фондом сільськогосподарського розвитку (IFAD) було офіційно повідомлено про затвердження проєкту DOBRO – «Розвиток бізнесу та можливостей для сільських територій». Це перший повноцінний проєкт IFAD в Україні. Головна мета проєкту – створення сталих і конкурентоспроможних виробничих ланцюгів сільськогосподарських виробників у сільських громадах.
💵 В його рамках заплановано виділення першочергових 15 млн доларів на підтримку малих фермерів. Зокрема, трьох цільових груп в агрогалузі: молодь, жінки, ветерани.
Важливою складовою проєкту є й кліматична стійкість: війна посилила екологічні ризики: деградацію ґрунтів, забруднення та дефіцит води. Заходи в межах DOBRO спрямовані на адаптацію до змін клімату.
📈 Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик зазначив, що державні програми вже демонструють результати. Фермери прифронтових територій отримали 1,574 млрд грн грантової допомоги на розвиток садів та теплиць.
🤝 Під час діалогу про партнерство між Україною та Міжнародним фондом сільськогосподарського розвитку (IFAD) було також акцентовано увагу на довгострокових та нагальних потребах аграрного сектору, а також повної готовності української сторони до реалізації проєкту DOBRO.
🔗Більше
Під час Діалогу про партнерство між Україною та Міжнародним фондом сільськогосподарського розвитку (IFAD) було офіційно повідомлено про затвердження проєкту DOBRO – «Розвиток бізнесу та можливостей для сільських територій». Це перший повноцінний проєкт IFAD в Україні. Головна мета проєкту – створення сталих і конкурентоспроможних виробничих ланцюгів сільськогосподарських виробників у сільських громадах.
💵 В його рамках заплановано виділення першочергових 15 млн доларів на підтримку малих фермерів. Зокрема, трьох цільових груп в агрогалузі: молодь, жінки, ветерани.
Важливою складовою проєкту є й кліматична стійкість: війна посилила екологічні ризики: деградацію ґрунтів, забруднення та дефіцит води. Заходи в межах DOBRO спрямовані на адаптацію до змін клімату.
📈 Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик зазначив, що державні програми вже демонструють результати. Фермери прифронтових територій отримали 1,574 млрд грн грантової допомоги на розвиток садів та теплиць.
🤝 Під час діалогу про партнерство між Україною та Міжнародним фондом сільськогосподарського розвитку (IFAD) було також акцентовано увагу на довгострокових та нагальних потребах аграрного сектору, а також повної готовності української сторони до реалізації проєкту DOBRO.
🔗Більше
👍4❤2🤔1
🌾💰 Фермер з Херсонщини отримав майже 5 млн грн компенсації вартості розмінування ділянки, очищеної власним коштом
Центр гуманітарного розмінування оплатив перший договір з розмінування земель, які фермер очистив власним коштом. Йдеться про сільськогосподарське товариство «Перше травня» в Херсонській області, якому фахівці «Укроборонсервісу» в березні-квітні 2023 року очистили ділянку площею понад 1 150 гектарів. Вартість таких робіт тоді склала майже 6 мільйонів гривень. За умовами державної програми компенсації вартості розмінування земель, фермер отримав 80% цієї суми – 4,76 мільйона гривень.
📍Ділянка, за яку сільгосптовариство «Перше травня» отримало компенсацію, розташована в Бериславському районі Херсонської області. Там вирощують здебільшого зернові або олійні культури. Під час наступу росіян у 2022 році частина цих земель постраждала від бойових дій, а значна частина техніки, тваринницькі комплекси були пошкоджені або знищені внаслідок обстрілів.
🔺 Державна програма компенсації вартості розмінування аграрних земель дозволяє фермерам, які планують розмінувати угіддя, отримати 100% вартості гуманітарного розмінування. Для аграріїв, які розмінували свої ділянки у період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року компенсація становить 80% вартості гуманітарного розмінування.
🔗Детальніше про умови участі та порядок подачі заявок на компенсацію коштів
Центр гуманітарного розмінування оплатив перший договір з розмінування земель, які фермер очистив власним коштом. Йдеться про сільськогосподарське товариство «Перше травня» в Херсонській області, якому фахівці «Укроборонсервісу» в березні-квітні 2023 року очистили ділянку площею понад 1 150 гектарів. Вартість таких робіт тоді склала майже 6 мільйонів гривень. За умовами державної програми компенсації вартості розмінування земель, фермер отримав 80% цієї суми – 4,76 мільйона гривень.
📍Ділянка, за яку сільгосптовариство «Перше травня» отримало компенсацію, розташована в Бериславському районі Херсонської області. Там вирощують здебільшого зернові або олійні культури. Під час наступу росіян у 2022 році частина цих земель постраждала від бойових дій, а значна частина техніки, тваринницькі комплекси були пошкоджені або знищені внаслідок обстрілів.
🔺 Державна програма компенсації вартості розмінування аграрних земель дозволяє фермерам, які планують розмінувати угіддя, отримати 100% вартості гуманітарного розмінування. Для аграріїв, які розмінували свої ділянки у період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року компенсація становить 80% вартості гуманітарного розмінування.
🔗Детальніше про умови участі та порядок подачі заявок на компенсацію коштів
👍5🔥1
📌IFC та NovaSklo запускають перший в Україні завод з виробництва флоат-скла
Сьогодні у Києві Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та компанія NovaSklo підписали угоду, яка відкриває шлях до створення першого в Україні високотехнологічного виробництва флоат-скла.
Церемонія підписання пройшла за участі європейського директора IFC пані Інес Роша та генерального директора NovaSklo Ігоря Ліскі.
🔹IFC у партнерстві з Японією надаватиме NovaSklo консультативну та аналітичну підтримку.
🔹 Обсяг інвестицій: €250 млн
🔹 Партнери: IFC у співпраці з Японією
🔹 Строки: завершення будівництва до 2028 року
🔹 Підприємство створить понад 300 прямих робочих місць, а також додаткову зайнятість у суміжних секторах
🪟Флоат-скло — ключовий матеріал для вікон, автомобільного скла та сонячних панелей. Україна імпортує сотні тисяч тонн такого скла щороку. Новий завод у Київській області дозволить локалізувати виробництво, забезпечити національні проєкти реконструкції та підтримати промисловий сектор.
Проєкт реалізується у співпраці з провідними міжнародними технологічними партнерами, такими як Nippon Sheet Glass Group (технологічні рішення та експертиза) та HORN Glass Industries (спеціалізоване обладнання для флоат скла).
Запуск виробництва стане фундаментом для розвитку нового промислового сектору в Україні, формування локальних ланцюгів постачання та зміцнення економічної стійкості держави.
🔗Більше
Сьогодні у Києві Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та компанія NovaSklo підписали угоду, яка відкриває шлях до створення першого в Україні високотехнологічного виробництва флоат-скла.
Церемонія підписання пройшла за участі європейського директора IFC пані Інес Роша та генерального директора NovaSklo Ігоря Ліскі.
🔹IFC у партнерстві з Японією надаватиме NovaSklo консультативну та аналітичну підтримку.
🔹 Обсяг інвестицій: €250 млн
🔹 Партнери: IFC у співпраці з Японією
🔹 Строки: завершення будівництва до 2028 року
🔹 Підприємство створить понад 300 прямих робочих місць, а також додаткову зайнятість у суміжних секторах
🪟Флоат-скло — ключовий матеріал для вікон, автомобільного скла та сонячних панелей. Україна імпортує сотні тисяч тонн такого скла щороку. Новий завод у Київській області дозволить локалізувати виробництво, забезпечити національні проєкти реконструкції та підтримати промисловий сектор.
Проєкт реалізується у співпраці з провідними міжнародними технологічними партнерами, такими як Nippon Sheet Glass Group (технологічні рішення та експертиза) та HORN Glass Industries (спеціалізоване обладнання для флоат скла).
Запуск виробництва стане фундаментом для розвитку нового промислового сектору в Україні, формування локальних ланцюгів постачання та зміцнення економічної стійкості держави.
🔗Більше
👍7❤2
🇺🇦🤝🇬🇧 Україна та Велика Британія узгодили подальшу підтримку реформ і економічного відновлення
Сьогодні у Києві відбулася робоча зустріч між Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та керівництвом Посольства Великої Британії і FCDO. Сторони обговорили пріоритети економічних реформ, модернізацію державних інституцій та напрями майбутньої підтримки з боку Великої Британії.
💼 Україна наголосила на потребі залучення британських інвестицій у промисловість, енергетику, логістику, цифрову економіку та оборонні технології.
Окремо розглянули програму TIGER — її посилення у сфері дерегуляції, фінансування МСП (зокрема через risk-sharing facility з IFC) та розвитку цифрових сервісів для бізнесу.
Сторони обговорили новостворену Delivery Unit, яка концентрується на практичному виконанні пріоритетів уряду.
📍Особлива увага — на підтримці енергосистеми під час відключень, залученні кризових експертів та виборі ефективної моделі взаємодії ринку, держави й міжнародних партнерів.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства готує пілотні операції з продажу міноритарних пакетів (включно з IPO), залучення стратегічних інвесторів та структуровані M&A-угоди через міжнародних радників.
🌍Україна підтвердила інтерес до британської експертизи у впровадженні системи торгівлі викидами, методиках обліку екологічних збитків і підготовці доказової бази для компенсацій, зокрема в межах (Register of Damage for Ukraine (R4DU).
Україна висловила вдячність Великій Британії за підтримку та практичні рішення, які допомагають впроваджувати реформи.
🔗Детальніше
Сьогодні у Києві відбулася робоча зустріч між Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та керівництвом Посольства Великої Британії і FCDO. Сторони обговорили пріоритети економічних реформ, модернізацію державних інституцій та напрями майбутньої підтримки з боку Великої Британії.
💼 Україна наголосила на потребі залучення британських інвестицій у промисловість, енергетику, логістику, цифрову економіку та оборонні технології.
Окремо розглянули програму TIGER — її посилення у сфері дерегуляції, фінансування МСП (зокрема через risk-sharing facility з IFC) та розвитку цифрових сервісів для бізнесу.
Сторони обговорили новостворену Delivery Unit, яка концентрується на практичному виконанні пріоритетів уряду.
📍Особлива увага — на підтримці енергосистеми під час відключень, залученні кризових експертів та виборі ефективної моделі взаємодії ринку, держави й міжнародних партнерів.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства готує пілотні операції з продажу міноритарних пакетів (включно з IPO), залучення стратегічних інвесторів та структуровані M&A-угоди через міжнародних радників.
🌍Україна підтвердила інтерес до британської експертизи у впровадженні системи торгівлі викидами, методиках обліку екологічних збитків і підготовці доказової бази для компенсацій, зокрема в межах (Register of Damage for Ukraine (R4DU).
Україна висловила вдячність Великій Британії за підтримку та практичні рішення, які допомагають впроваджувати реформи.
🔗Детальніше
👍6🔥5❤2