Quantum Systems відкриє другий завод в Україні

Як повідомив директор Quantum Systems Ukraine Олександр Бережний в інтерв’ю BILD, у вересні 2025 року в Україні відкриється другий виробничий майданчик компанії. Перша фабрика була урочисто запущена ще у квітні 2024 року за участі Олександра Камишіна та Роберта Габека.

Очікується, що нове виробництво зосередиться переважно на виготовленні систем Vector, хоча точні обсяги інвестицій, кількість працівників та майбутні потужності залишаються засекреченими.

Окрім цього, Quantum Systems посилює технологічне партнерство з українською компанією Frontline, яка спеціалізується на системах протидії дронам (C-UAS). У липні 2025 року Quantum оголосила про придбання 10% акцій Frontline з правом підвищити свою частку до 25% впродовж року. Обидві компанії вже три місяці співпрацюють над інтеграцією українських рішень у німецькі дронові системи.

США затримують постачання систем Patriot для Швейцарії через пріоритет України

Наразі невідомо, скількох систем це стосуватиметься і чи стосуватиметься це також поставки керованих ракет. Наразі не можна зробити жодних заяв щодо точних термінів та подальших наслідків для Швейцарії. З’ясування триває

– повідомили в Міністерстві оборони Швейцарії.

Новина за лінком:
https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/07/17/7216129/

Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Німецькі політики хочуть, щоб за «Союзом Сари Вагенкнехт» стежила Федеральна служба захисту конституції

Після проросійських заяв і контактів із сумнівними фігурами політики з ВДП, ХДС та «Союзу 90/Зелені» закликали взяти партію «Союз Сари Вагенкнехт» (BSW) під нагляд Федеральної служби захисту конституції.

Євродепутат Моріц Кернер (ВДП) вважає, що діяльність BSW суперечить демократичному ладу. У Зелених і ХДС назвали партію «ризиком для безпеки» та «воротами для екстремізму».

Приводом стала публічна підтримка з боку офіційного акаунту BSW проросійської блогерки Аліни Ліпп, яка перебуває під санкціями ЄС, а також блогерів, пов’язаних із Кремлем і причетних до поширення пропаганди ХАМАС у Німеччині. Після критики допис видалили, але в партії захистили його загальний зміст, посилаючись на «свободу слова».

Окремий депутат BSW у Бранденбурзі підтримав організацію «Friedensbrücke», керівників якої підозрюють у фінансуванні проросійських бойовиків на Донбасі. У самій партії офіційно це не коментували.

Сара Вагенкнехт заперечує зв’язки з Кремлем. Проте увагу викликали поїздки її соратників до Москви та на окуповані території Донбасу, а також спільні ініціативи з праворадикальною АдН у Європарламенті.

Німеччина та Велика Британія уклали договір про дружбу: більше співпраці, безпеки й торгівлі

У Лондоні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали перший у своєму роді двосторонній «договір про дружбу». Документ обсягом 27 сторінок має зміцнити й розширити партнерство між країнами після Brexit.

«Це історичний день для німецько-британських відносин», заявив Мерц під час церемонії у Музеї Вікторії та Альберта. Він назвав підписання договору давно назрілим кроком і підкреслив, що співпраця охопить зовнішню й внутрішню політику, економіку, технології та міграційну політику. Конкретні плани окреслено в окремому «плані дій».

Прем’єр Стармер, у свою чергу, назвав угоду «першою у своєму роді», яка зробить країни «ближчими, ніж будь-коли раніше».

Безпека як ключова мета

У договорі особливу увагу приділено безпеці на тлі агресії росії проти України та зростаючих глобальних загроз. Сторони зафіксували «глибоку прихильність до взаємної оборони», зокрема із зобов’язанням надавати допомогу у разі збройного нападу, включно з військовими засобами.

Також обидві країни прагнуть стабільності на тлі непередбачуваної зовнішньої політики США і можливого повернення Дональда Трампа до влади. Згуртування Німеччини й Британії як торговельних партнерів має стати додатковою відповіддю на ці ризики

Уряд Мерца розпочинає депортації до Афганістану: десятки засуджених — на борту першого рейсу

Незабаром із Лейпцига вилетить літак до Кабула з десятками афганських злочинців. Операцію вдалося організувати за сприяння Катару. Вона має стати початком регулярних повернень до Афганістану.

Мерц уникнув чіткої позиції щодо Брозіус-Ґерсдорф, але засудив нападки

Канцлер Фрідріх Мерц на літній пресконференції відмовився оцінювати, чи відповідає юристка Фрауке Брозіус-Ґерсдорф критеріям для посади судді Конституційного суду. Він заявив, що ухвалить рішення, коли постане питання повторного голосування в Бундестазі.

Водночас Мерц різко засудив персональні напади на кандидатку, назвавши їх «неприйнятними», «образливими» та «принизливими».

Попри внутрішньокоаліційні суперечки, зокрема щодо податку на електроенергію, Мерц підкреслив стабільність уряду й нормальний характер співпраці ХДС/ХСС та СДПН. Початкові труднощі він назвав звичними для нового уряду й висловив упевненість у подальшій ефективній роботі.

Згадуючи провал свого першого обрання, Мерц заявив, що нинішні часи демонструють крихкість парламентських більшостей. Водночас уряд, за його словами, вже досяг значного прогресу за перші десять тижнів роботи.

Мерц про слова Меркель: «Сьогодні ми знаємо, що ми з цим не впоралися»

Канцлер критично оцінив міграційну політику 2015 року, відреагувавши на відомий вислів Ангели Меркель — «Wir schaffen das» («Ми з цим впораємось»):
«Сьогодні ми знаємо, що ми з цим не впоралися»

З запізненням трохи вітає з днем народження, так сказать

Меркель вчора виповнився 71 рік

Репортер: Ваш міністр оборони Пісторіус сказав народу: "До 2029 року маємо бути готові до війни"

Поясніть це, будь ласка.

Мерц: Ми маємо вміти захищатися, чого зараз, власне, немає.

Ми недостатньо сильні. Наша армія недостатньо сильна.

Тому ми витрачаємо багато грошей, більше ніж будь-коли після Холодної війни, і ці гроші нам доводиться позичати.

Ми змінили Конституцію, бо бачимо велику загрозу, і ця загроза - росія.

Ця загроза не лише Україні, а й нашому миру, свободі, політичному ладу Європи.

Дубльовано🔊

Останній Капіталіст | Twitter | Instagram | Twitter (eng) | FB

Колишній очільник СДПН та Плацек регулярно літає до москви

Колишній лідер СДПН і ексміністр-президент Бранденбурга Матіас Плацек після початку повномасштабної війни щонайменше дев’ять разів відвідав москву — остання поїздка відбулася в березні 2025 року.

У 2014–2022 роках він очолював Німецько-російський форум, який виступав за діалог із кремлем і критикував політику Заходу щодо стримування росії.

Попри публічне засудження російської агресії та визнання власної «наївності» у лютому 2022-го, Плацек продовжив контакти з кремлівськими структурами.

За даними розслідування Spiegel, FAS та The Insider, Плацек не лише регулярно відвідував москву, а й разом із Рональдом Пофаллою, Ральфом Штегнером та іншими політиками брав участь у закритих зустрічах з представниками путіна в Баку. Серед них — радник президента рф Валерій Фадєєв і тіньовий стратег Алексєй Громико. Громико пропонував «розпалювати страх німців перед війною з НАТО», щоб посилити позиції AfD і BSW.

Плацек і сьогодні є членом правління Фонду Фрідріха Еберта (політичний фонд близький до СДПН) Сам він стверджує, що діє як приватна особа і не отримував жодних доручень. Однак обсяг і характер його контактів викликають серйозні запитання щодо лояльності, впливу та ролі «тіньової дипломатії» у час війни.

Що думають німці про AfD: нове опитування Allensbach

На зʼїзді СДПН в червні знову була піднята дискусію про можливу заборону AfD. Але навіть якщо Федеральний конституційний суд колись визнає таку заборону обґрунтованою, вона не вирішить головної проблеми — майже чверть населення Німеччини не відчуває себе представленою існуючими партіями. Тому навряд чи після заборони прихильники AfD масово повернуться до традиційних політичних сил.

Лише 27 % підтримують ідею заборони, тоді як 52 % виступають проти, а у Східній Німеччині — дві третини.

54 % опитаних вважають, що навіть у разі заборони AfD швидко виникне нова партія з подібною ідеологією. Хоча 57 % громадян непокояться зростанням популярності AfD і лише 22 % оцінюють це як позитивне явище, більшість проти адміністративних заборон.

Більше того, 67 % західних і 88 % східних німців мають у своєму оточенні прихильників AfD. Водночас лише 5 % з них вважають знайомих симпатиків партії правоекстремістами, хоча 54 % називають такою саму партію.

До цього додається недовіра до мотивів тих, хто просуває заборону: багато хто підозрює, що йдеться не про захист демократії, а про бажання позбутися впливової політичної конкуренції. Більшість опитаних віддає перевагу змістовній політичній боротьбі, а не правовим заборонам, оскільки радикальний фланг AfD існує вже давно — підстави для заборони могли б з’явитися й раніше.

Потенціал AfD суттєво зріс: якщо раніше підтримка коливалася між 15–19 %, то 2023 року вона сягнула 22 %, а нині — 33 %. У Західній Німеччині 30 % виборців відкриті до підтримки AfD, на Сході — 47 %.

При цьому 61 % західних німців вважає зростання популярності партії тривожним, тоді як на Сході лише 37 %. AfD як правоекстремістську сприймають 58 % на Заході й 35 % на Сході.

Причини підтримки змінюються. Якщо раніше основним мотивом була фрустрація через інші партії та міграційна політика, то зараз зростає саме ідеологічна підтримка: ще два роки тому кожен третій потенційний виборець AfD був переконаний у правоті партії, нині — кожен другий.

Частка тих, хто відчуває, що їхні інтереси представляє тільки AfD, зросла з 34 % до 41 %. У Східній Німеччині важливу роль відіграє незадоволення політикою інших партій щодо росії — це зазначають 58 % потенційних виборців, у Західній — лише 31 %.

Сьогодні AfD асоціюється не лише з жорсткою міграційною політикою, а й із внутрішньою безпекою (62 %, порівняно з 42 % десять років тому), переважанням національних інтересів над європейськими, зменшенням кліматичних обмежень. Водночас теми соціальної справедливості, екології, підтримки України та європейської інтеграції — майже не пов’язані з AfD в очах виборців.

Показово, що 69 % прихильників AfD незадоволені демократією в Німеччині, а лише 17 % вважають, що майбутнє варто будувати в межах ЄС. Більшість AfD-виборців не довіряє західному оборонному союзу, скептично ставиться до НАТО, а росію сприймає позитивніше, ніж решта населення.

На цьому тлі прихильники партії Лівих (Die Linke) мають зовсім інший профіль. За поглядами вони ближчі до центристських партій. Вони довіряють інституціям, підтримують ЄС, вірять у реформовану соціальну державу. Основні теми, з якими їх асоціює суспільство — соціальна справедливість, оподаткування багатих, соціальне житло, медицина, освіта.

Після несподіваного успіху на виборах потенціал Лівої партії зріс: 18 % населення не виключають її підтримки, на Сході — 31 %. Водночас ідентифікація з нею поки що слабка: лише 27 % потенційних виборців підтримують її через переконаність у програмі. Їхня фрустрація не така глибока: 70 % AfD-виборців вважають, що країна скочується у прірву, але серед Лівих так думає лише 25 %.

⚡️В бундесвері оцінюють, що РФ планує запускати по Україні 2 тисячі дронів одночасно

Генерал Крістіан Фройдінг наголосив на необхідності розробки "розумних заходів протидії". За його оцінками, Україні потрібні недорогі засоби боротьби з безпілотниками вартістю від 2 до 4 тисяч євро, що дозволить ефективно реагувати на масовані атаки.

Деталі: https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/07/20/7216293/

Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Протест під час інтерв’ю з Вайдель

Під час запису літнього інтерв’ю ARD з співголовою AfD Аліс Вайдель перед будівлею Бундестагу відбулася протестна акція, яка суттєво ускладнила розмову. Спочатку з протилежного берега Шпрее лунали свистки й сигнали, а згодом з’явився автобус колективу Zentrum für Politische Schönheit, з якого через гучномовці транслювали пісню з анти-AfD лозунгами.

Вайдель неодноразово скаржилася на акцію, але вирішила не переривати запис. Журналіст Маркус Прейс назвав інтерв’ю «вкрай напруженим» і визнав, що через шум деякі журналістські завдання виконати не вдалося. Водночас він наголосив, що Вайдель продемонструвала витримку.

AfD розкритикувала ARD за те, що зйомку не було перенесено до студії або тимчасово припинено. Представники партії назвали ситуацію порушенням принципу рівних умов і зажадали повторного інтерв’ю. Вайдель заявила, що такі дії шкодять свободі слова та демократичній дискусії.

ARD пообіцяла зробити висновки на майбутнє. Організатором акції стало відоме ліве художнє об’єднання Zentrum für Politische Schönheit, відоме провокаційними перформансами на політичні теми та проти правих політиків. Зокрема, вони встановили копію меморіалу Голокосту біля будинку Бйорна Гьоке, проектували зображення Елонa Маска з нацистським жестом на завод Tesla під Берліном, а також поширювали згенеровані зображення Вайдель у парі з Фрідріхом Мерцом.

Голови польського та німецького МВС на польсько-білоруському кордоні: спільна відповідь на гібридну міграційну кризу

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт разом із польським колегою Томашем Сємоняком відвідує сьогодні польсько-білоруський кордон. У центрі уваги — зміцнення захисту зовнішніх рубежів ЄС.

З 2021 року режим Лукашенка свідомо використовує мігрантів як інструмент тиску на Європу. За рік польським прикордонникам вдалося зупинити понад 20 тисяч спроб незаконного перетину кордону. Більшість мігрантів прибуває з Іраку, Афганістану та інших країн транзитом через Москву, Доху, Стамбул або Бенгазі. З Мінська їх організовано доправляють до кордону, забезпечуючи інструментами для прориву загороджень. Потік посилюється: кількість авіарейсів із Туреччини до Білорусі зросла з 20 на тиждень у квітні до 78 нині.

Добріндт і Сємоняк перебувають у постійному контакті щодо спільної стратегії боротьби з нелегальною міграцією. Перед зустріччю на кордоні вони проводили переговори у Варшаві та на Цугшпітце.

Німецька військова контррозвідка фіксує зростання російської шпигунської активності

Росія значно посилила розвідувальну та підривну діяльність у Німеччині, заявила президентка Військової контррозвідки (MAD) Мартіна Розенберг. За її словами, спостерігається різке зростання кількості випадків шпигунства та гібридних операцій. «Ми маємо справу з агресивнішим і масштабнішим підходом - як за часів Холодної війни», зазначила вона. Крім того, російські служби постійно розширюють свої методи впливу.

За даними агентства dpa, кількість підозрюваних випадків протягом року практично подвоїлася. Російські агенти нерідко прибувають до Німеччини через треті країни та намагаються налагодити контакт із російськомовними німцями, пізніми переселенцями або людьми з особистими зв’язками з росією.

У зоні ризику також військовослужбовці та німці з подвійним громадянством, які подорожують до росії або її союзників. У таких поїздках їх можуть намагатися завербувати або шантажувати.

Ціллю атак дедалі частіше стають кораблі німецьких ВМС. MAD повідомляє про випадки ймовірного саботажу: обрізані кабелі, металеві частинки в системах двигунів, забруднення водопостачання. Паралельно ведуться кампанії дезінформації — як елемент ширшої стратегії дестабілізації через гібридні методи.

🔎 Опитування: Чи повинна Фрауке Брозіус-Ґерсдорф зняти свою кандидатуру на посаду судді Федерального конституційного суду?

За результатами опитування інституту Forsa (для Stern і RTL), 57% опитаних вважають, що Брозіус-Ґерсдорф не повинна знімати кандидатуру, 24% — за її зняття, ще 19% не визначилися.

📊 Результати за групами:

🔹 Регіони:
• Схід Німеччини: 34% — за зняття кандидатури, 44% — проти
• Захід Німеччини: 23% — за, 59% — проти

🔹 Стать:
• Чоловіки: 30% — за зняття, 54% — проти
• Жінки: 19% — за, 60% — проти

🔹 За партіями:

• Християнські демократи (CDU/CSU): 23% — за зняття кандидатури, 59% — проти
• Соціал-демократи (SPD): лише 12% — за, 82% — проти
• Партія зелених (Die Grünen): 84% — проти
• Ліва партія (Die Linke): 74% — проти
• Альтернатива для Німеччини (AfD): 55% — за зняття кандидатури, лише 29% — проти

Про кризу з затвердженням кандидатки було тут

Деякі соціал-демократи захищають поїздки Платцека до росії або кругова порука клубу зашкварених

Колишній голова СДПН Маттіас Платцек з початку повномасштабної війни дев’ять разів відвідав москву. Ці поїздки викликали суперечки в партії, але частина соціал-демократів стала на його захист.

Ральф Мютценіх, ексголова фракції СДПН у Бундестазі, заявив Spiegel, що вдячний Платцеку за його «неупереджену роботу задля миру», підкресливши, що той «на кожній зустрічі говорить про воєнні злочини путіна».

Платцек пояснив, що хотів зберегти контакти з росією і вважає важливою «активну багаторівневу дипломатію». Мютценіх підтримав це, зауваживши, що переговори з російською стороною не мають залишатися виключно представникам інших країн.

На захист Платцека виступив і депутат СДПН із зовнішньополітичним профілем Ральф Штегнер:

«Образи й підозри — недоречні. Платцек як приватна особа намагається сприяти завершенню війни. Не можна відкидати будь-який діалог лише через те, хто по той бік розмови».

Втім, не всі у партії поділяють цю позицію. Міхаель Рот, колишній депутат Бундестагу, назвав дії Платцека «егоїстичними та безвідповідальними» і заявив, що вони підривають довіру до СДПН, особливо в Центральній і Східній Європі.

🇺🇦🇩🇪 Німеччина оголосила про новий пакет військової допомоги для України, який включає сотні тисяч боєприпасів для зенітних установок Gepard

Більше читайте у новині👆

#Україна #Німеччина

Підписатись на Мілітарний