NZZ: Під тиском війни в Україні Німеччина й Польща зближуються — але напруга між ними зберігається

Канцлер Фрідріх Мерц прагне покращити відносини з Польщею. Попри перші результати урядових консультацій у Берліні, історичні конфлікти залишаються невирішеними.

Мерц зробив Варшаву своїм першим закордонним візитом після вступу на посаду канцлера, а в Польщі сподівалися на «перезапуск». Та атмосфера між країнами все ще холодна — це знову стало очевидно під час німецько-польських урядових консультацій у понеділок.

Репарації залишаються головною суперечкою

Польські вимоги щодо компенсацій за злочини нацистів знову висунулися на перший план. Німеччина робить кроки назустріч — але лише частково.

У підсумковій заяві Німеччина погоджується розглянути можливості підтримки ще живих польських жертв нацизму. Це певний жест, але не те, чого очікує Варшава. Мерц в свою чергу чітко заявив: питання репарацій залишається закритим.

Водночас Берлін заявив про намір створити постійний меморіал польським жертвам Другої світової війни та передав Польщі чергову партію культурних цінностей, вкрадених нацистами.

Прем’єр Дональд Туск наполягає на швидших діях, оскільки кількість живих жертв нацистів стрімко зменшується.

«Прошу, поспішайте, якщо справді хочете зробити цей жест».

Недовіра та історичні тягарі

За словами Малгожати Ґемен із Польського інституту міжнародних справ, Берлін занадто довго недооцінював, наскільки глибоко історичні травми визначають польське ставлення до Німеччини.

У цьогорічному «Німецько-польському барометрі» лише 32% поляків висловили симпатію до Німеччини, а кожен четвертий — відверту антипатію.

Також, на консультаціях в понеділок тема Nord Stream була повністю виключена з порядку денного, щоб уникнути конфлікту. Німеччина й досі не отримала від Польщі підозрюваного у диверсії на трубопроводах.

Внутрішній тиск на Туска та нова роль Польщі

Туск опинився під сильним внутрішньополітичним тиском: президент Кароль Навроцький, обраний за підтримки PiS, активно грає на антинімецьких настроях. У цій ситуації Туск не може дозволити собі виглядати надто поступливим щодо Берліна.

Одночасно Польща відчуває більше впевненості: її економіка зростає, тоді як німецька стагнує.

«Німеччина більше не може виступати в ролі наставника, — каже Ґемен. —

Польща хоче говорити на рівних.

»

Оборона — єдина сфера реального зближення

На тлі війни в Україні обидві країни визнають необхідність тіснішої оборонної співпраці. Мерц хоче посилити формат «Веймарського трикутника» (Німеччина–Польща–Франція) та підготувати Європу до можливої меншої присутності США.

До наступного року оборонні відомства мають підготувати спільну угоду. Розглядаються:

• кооперація у сфері протидії дронам,
• спільні сухопутні навчання,
• інфраструктурні проєкти — модернізація мостів, автострад і залізниць для цивільних і військових потреб,
• спільна позиція щодо передачі заморожених російських активів Україні.

Для обох сторін це найпомітніший прогрес за багато років: шість років узагалі не було консультацій, а у 2024-му все завершилось лише розмитою заявою

Міністр закордонних справ Німеччини вважає, що Україна може бути змушена піти на "болісні поступки"

Це, безсумнівно, буде надзвичайно складним процесом для України, який може завершитися референдумом

– сказав Йоганн Вадефуль.

Громадяни України тоді повинні будуть вирішити, чи можуть вони прийняти умови припинення війни, додав він, маючи на увазі вимогу Росії про значні територіальні поступки.

За словами німецького міністра, "важливою передумовою буде отримання Україною гарантій, що вона не буде беззахисною перед новою російською агресією".

Більше тут:
https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/12/2/7226141/

Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Пенсійна реформа під загрозою: голосів може не вистачити

Вчора фракція ХДС/ХСС на пробному голосуванні загалом підтримала пенсійний пакет, але близько 15 депутатів висловилися проти.

За нинішнього розкладу урядової більшості з 12 голосів це означає: під час фінального голосування в п’ятницю реформа може провалитися, що загрожує стабільності коаліції.

Протест йде від молодих депутатів навколо лідера молодіжки Junge Union Йоганнеса Вінкеля.
Вони вважають, що реформа перекладає мільярдні витрати на молодше покоління.

Керівництво фракції намагається тиском змусити бунтівників відступити, лідер фракції Шпан вимагає, щоб вони визначилися до середи. Деякі молоді депутати вже дали сигнал, що готові підтримати реформу, щоб не ставити під удар коаліцію. Але близькі до Вінкеля депутати лишаються на своїх позиціях

Якщо голосів проти
буде забагато, питання знімуть з порядку денного — але політичний удар по уряду буде неминучий.

СДПН вже відкрито пов’язала долю коаліції з ухваленням реформи. Міністерка праці та співголова партії Бярбель Бас заявила, що провал поставить під питання роботу всього уряду.

Німеччина оголосила про нову фінансову підтримку України

Після двох попередніх інвестицій у межах механізму PURL ($500 млн та понад €150 млн), міністр закордонних справ Німеччини Вадефуль сьогодні пообіцяв додаткові $200 млн, які буде спрямовано на користь України через два нові пакети PURL.

Крім того, Німеччина внесе ще €25 млн у рамках CAP, що забезпечить закупівлю зимового спорядження та медичної допомоги для українських військових на передовій.

Ліві відкривають шлях для ухвалення пенсійного пакета

Фракція Лівих в Бундестазі оголосила, що в п’ятницю утримається під час голосування щодо урядового пенсійного пакета. Про це заявила голова фракції Гайді Райхіннек.

Такий крок істотно підвищує ймовірність ухвалення закону: у цьому випадку достатньо простої більшості, тож уряд може обійтися без підтримки всіх депутатів ХДС/ХСС, серед яких є опоненти реформи.

Однак через поіменне голосування тиск на «молодих бунтівників» у ХДС/ХСС залишатиметься сильним — суспільство побачить, чи пройшов би закон без нейтральної позиції Лівих.

Райхіннек наголосила, що Ліві «не дозволять провалити стабілізацію пенсійного рівня».

Водночас фракція різко критикує зміст пакета: вимагає підвищити пенсійний рівень до 53% і попереджає про можливі «пенсійні жорсткості», яких побоюється від роботи пенсійної комісії.

Німеччина відповіла на провокації з використанням дронів створенням спеціального підрозділу поліції.

"Мисливці на дрони" захищатимуть критично важливу інфраструктуру країни. Їх буде понад сотню на всю Німеччину.

🔵 Підписуйтеся на DW Україна

«Ми зараз вирішуємо майбутнє Європи» — виклад основних тез гостьового допису Фрідріха Мерца у FAZ

Мерц стверджує, що росія вже відкрито готується до можливого зіткнення із Заходом: озброюється, мілітаризує суспільство й веде безперервні гібридні атаки проти Європи.

Це вже не локальний конфлікт і не абстрактна загроза — це прямий виклик безпеці ЄС. Тому питання підтримки України перестає бути фінансовою технічністю: воно стало тестом на те, чи здатна Європа захищати власні інтереси і діяти самостійно.

За його словами, балтійські уряди та Польща говорять про системні російські провокації щодня. Їхній досвід підтверджує масштаб загрози. Солідарність із цими країнами — не лише питання історичної відповідальності, а й ключовий елемент безпеки Німеччини та ЄС.

Єврокомісія пропонує мобілізувати понад 165 млрд євро для України — сума, яка забезпечить її фінансові й військові потреби щонайменше на два роки. Мерц подає це не просто як допомогу, а як політичний сигнал Москві: продовження війни не дає росії жодного виграшу.

Мерц наголошує, що запропонований механізм конфіскації заморожених активів рфдозволяє використовувати їх строго в рамках міжнародного права: активи залишаються замороженими до компенсацій Україні, конфіскації немає, порушення прав власності теж. Це інструмент, який дає Європі фінансову гнучкість, не виходячи за юридичні рамки.

Водночас він наполягає на чесному розподілі ризиків між країнами ЄС — насамперед щодо Бельгії, на території якої зберігається найбільша частина активів. Мерц вимагає юридично зобов’язальних гарантій для всіх країн та закликає ухвалити політичне рішення без зволікань.

Його висновок однозначний: на кону — європейська здатність діяти як суверенна сила. Те, що ЄС вирішить зараз, визначить, чи контролюватиме він власну безпеку та майбутнє, чи дозволить іншим визначати правила на континенті.

Кретчмер розкритикував рішення ЄС відмовитися від російського газу

Міністр-президент Саксонії Михаель Кречмер (ХДС) назвав незрозумілим рішення ЄС повністю відмовитися від російського природного газу до кінця 2027 року.

У коментарі для dpa він заявив, що це є «помилкою», оскільки, за його словами, зараз нібито з’являються ознаки руху в бік перемир’я.

«Чому ухвалювати таке рішення саме тепер, я не розумію»

Він припустив, що після завершення війни та «можливої зміни влади в росії» Європа могла б знову диверсифікувати поставки й не повинна «заганяти себе в стіну».

Кречмер також розкритикував заміну частини обсягів скрапленим газом (LNG), вказавши на його високий вуглецевий слід. На його думку, рішення Брюсселя – це символічна політика, яка «веде не в той бік».

Політик давно виступає за відновлення енергетичної торгівлі з росією після припинення бойових дій.

«Наш інтерес – після перемир’я знову повернутися до енергопоставок з росії, не створюючи нової залежності»

, – заявляв він раніше.

Spiegel: «Ми не можемо залишити Україну і Володимира наодинці з цими хлопцями»

Ключові моменти

Європа боїться, що США ведуть власну гру

Spiegel повідомляє: у європейських лідерів різко зросла недовіра до американських переговорників, які обговорюють потенційне завершення війни з росією.
Побоювання просте — США можуть діяти в обхід України та Європи.

Ці переживання вперше прозвучали відкрито під час закритої телефонної розмови між Мерцом, Макроном, Зеленським та іншими лідерами.

. Макрон і Мерц попереджають Зеленського прямо

За даними Spiegel, Емманюель Макрон у тій розмові сказав:

США можуть погодитися на російські вимоги щодо територій України, не давши Києву реальних гарантій безпеки.

Фрідріх Мерц був закликав Зеленського бути «вкрай обережним», тому що, за його словами, американські посередники «грають у свої ігри і з вами, і з нами».

Стубб та Рютте теж не довіряють американським посередникам

Фінський президент Александр Стубб, який має хороші стосунки з Трампом, теж висловився дуже жорстко. Він сказав:

«Ми не можемо залишити Україну і Зеленського наодинці з цими хлопцями».

Генсек НАТО Марк Рютте його повністю підтримав.

Публічно — дипломатія, приватно — тривога

Spiegel наголошує: у публічних виступах Макрон і Мерц говорять значно м’якше.

Макрон на пресконференції навіть хвалив американську ініціативу.
Але протокол закритої розмови показує: за зачиненими дверима вони говорять зовсім іншим тоном, попереджаючи про можливу зраду інтересів України.

Париж навіть заперечує конкретні формулювання Spiegel — але не заперечує суті розмови.

Що хоче Європа

Європейські лідери повторили кілька ключових принципів:

• жодних рішень без участі України й ЄС
• жодних територіальних поступок під тиском
• жодних угод “через голову” України
• жодної спроби США і росії узгоджувати нову систему безпеки в Європі без самої Європи

Особливо жорстка позиція — щодо заморожених російських активів.


Активи росії — червона лінія ЄС

У розмові неодноразово звучало:
Європа сама вирішує, що робити із замороженими російськими грошима. США не мають права втручатися.

Мерц підкреслив це і в інтерв’ю FAZ: ЄС не дозволить “зовнішнім державам” вирішувати, як розпоряджатися активами агресора на європейській території.

Європа хотіла зустрітися з американськими посередниками — не вдалося

Лідери ЄС обговорювали, чи можна терміново організувати зустріч із Кушнером і Віткоффом у Брюсселі.
Італія була проти, Фінляндія — за.

План не спрацював: Віткофф після Москви одразу полетів у США

В коаліції можуть знайтися голоси для підтримки пенсійної реформи

У «молодій групі» намітився розворот: сьогодні вона, схоже, готова підтримати пакет пенсійної реформи більшістю голосів. Про це свідчить внутрішнє листування керівництва групи.

Причина: фракція Лівих вирішила утриматися, тож голоси молодих депутатів більше не є визначальними. Фактично їхній вплив на результат зник.

У повідомленнях наголошується, що тепер важливо, аби урядова більшість не залежала від Лівих. Через це окремі депутати можуть змінити свої позиції під час голосування.

Такий розвиток подій дає шанс виконати ціль Мерца — забезпечити чітку й переконливу більшість депутатів коаліції.

На важливості власної стабільної більшості всередині коаліції наголошувала вчора ввечері й президентка Бундестагу Бербель Бас: якщо уряд не може провести через парламент закони, які сам ухвалює в Кабінеті, це робить подальшу роботу коаліції проблематичною.

Паралельно голова фракції ХДС Єнс Шпан учора проводив активно низку індивідуальних переговорів із молодими депутатами, намагаючись вирівняти позиції в фракції.

Кризова поїздка Мерца до Брюсселя через блокаду використання російських активів

Politico Berlin

Сьогодні після голосування щодо пенсійної реформи канцлер мав летіти до Осло, але поїздку переніс.

Він терміново вирушає до Брюсселя, щоб зустрітися з прем’єром Бельгії Бартом Де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Формально це «вечеря у приватній атмосфері», але фактично — кризові перемови.

Бельгія й надалі блокує план ЄС на 165 мільярдів для України, який передбачає фінансування за рахунок заморожених російських активів у бельгійській юрисдикції. Її опір ставить під загрозу весь механізм.

Провал став би ударом для Мерца, для ЄС і для України. За цим процесом уважно стежать і в Китаї, і в росії, і у США. Для Мерца це ключовий інструмент, щоб забезпечити Україні фінансування, потрібне вже навесні, і посилити позицію Європи в майбутніх перемовинах про мир.

Проблема в тому, що Вашингтон сигналізує інше бачення. У США наполягають, що використання активів має залежати від того, на чому наполягатиме Москва, і що Європа не повинна робити кроків, які могли б «завадити мирному процесу». Це по суті означає відсутність підтримки американців щодо плану ЄС.

Мерц відповідає, що Європа сама повинна визначати долю заморожених коштів держави-агресора, які перебувають під європейською юрисдикцією та у валюті ЄС.

Мерц також прагне переконати американську сторону, що європейський план не суперечить пошуку миру, а навпаки посилює тиск на росію.

Сьогоднішня зустріч із Де Вевером має дві мети: визнати частину побоювань Бельгії та водночас підкреслити, що зняття блокади критично важливе.

Чи буде з цього результат, поки що незрозуміло. Останнім часом Де Вевер дедалі більше орієнтується на американську лінію й попереджає, що використання активів може завадити потенційній угоді з Путіним.

Die Zeit: Колишні німецькі політики та лобісти провели закриту зустріч із представниками кремля в Абу-Дабі

За даними Die Zeit, на початку листопада група колишніх німецьких високопосадовців і лобістів, які багато років підтримували тісні контакти з росією, таємно зустрілася в Абу-Дабі з кремлівськими чиновниками.

Під час розмови, як зазначається, йшлося і про майбутні взаємні візити.

Серед учасників з німецького боку — фігури, які раніше активно розвивали співпрацю з росією:
— екс-глава відомства федерального канцлера Рональд Пофалла (ХДС),
— колишній міністр-президент Бранденбурга Маттіас Платцек (СДПН), який очолював Німецько-російський форум,
— виконавчий директор Німецько-російського форуму Мартін Гоффманн.

Росію представляли голова ради директорів «Газпрому» Віктор Зубков та урядовий омбудсмен Валерій Фадєєв, який перебуває під санкціями ЄС за підтримку війни проти України.

Плануються нові поїздки

За інформацією джерел, Пофалла та Гоффманн збираються відвідати москву на початку грудня.

На початку наступного року до Німеччини приїхати має Міхаіл Швидкой, спеціальний представник путіна з міжнародних культурних питань.

Німецькі учасники нібито повідомили росіянам, що Пофалла попередньо обговорив візит із МЗС Німеччини і отримав згоду міністра Йоганна Вадепуля. Відомство цього не підтвердило, але наголосило, що Берлін виступає за суворішу візову політику щодо росії. Чи отримає Швидкой візу, залишилось невідомим.

Контакти подаються як «продовження Петербурзького діалогу»

Зустріч в Абу-Дабі стала щонайменше четвертою у подібному форматі. Раніше сторони неформально збиралися в Баку. Офіційне пояснення — спроби продовжити «Петербурзький діалог», форум, який у 2001 році започаткували Герхард Шредер і путін. У 2021 році уряд Ангели Меркель офіційно оголосив про його завершення.

Бундестаг ухвалив новий закон про військову службу

Бундестаг проголосував за запровадження нової моделі військової служби. Закон передбачає обов’язковий медичний огляд для всіх чоловіків, починаючи з покоління 2008 року, але сама служба поки що має залишатися добровільною.

Після місяців суперечок парламент схвалив нову систему, покликану посилити Бундесвер. У законі закладено значне розширення збройних сил – за можливості на добровільній основі.

Якщо ж не вистачатиме охочих, тоді може бути ухвалений окремий закон, який дозволить запровадити обов’язковий призов. Лише після цього доведеться вирішувати спірні питання: кого саме стосуватиметься примусова служба і як забезпечити справедливі правила відбору.

За закон у поіменному голосуванні висловилися 323 депутати, проти – 272, була одна утримана.
Проєкт має ще схвалити Бундесрат – голосування заплановане на 19 грудня.
Нові правила мають набути чинності з січня 2026 року. Попередня загальна військова повинність була призупинена у 2011 році

Пенсійний пакет прийняли коаліційною більшістю: 319 за.

7 депутатів ХДС проти, 2 утрималось, один не був присутній.

Взагалі не зрозуміло, чому ці протести раптом пов’язують із фразою одного німецького студента «Краще жити під путіним, ніж воювати».

Це висловлювання було ще у жовтні й не те щоб стало приводом для нинішніх акцій

Тому не впевнений, що доречно робити такий заголовок.

Здається , в українському інформаційному просторі ця цитата вперше з’явилася на «Еспресо».

Якщо бачили десь ще, кидайте в коменти