«Великий вокзал» для AfD
Spiegel
У німецькому місті Бютцов (близько 8000 жителів), розташованому між Шверіном і Ростоком, вокзал став центром політичного скандалу.
Приватний власник будівлі, фермер Поппе Ґеркен, дозволив вивісити на її даху прапори партії AfD.
Це сталося з ініціативи місцевого осередку партії, а депутат ландтагу Мартін Шмідт навіть зняв відео на даху вокзалу з гаслом «Бютцов захоплено!».
Пасажири, які прибувають до міста поїздом, бачать саме ці прапори першими. У міську адміністрацію регулярно надходять обурені листи: люди називають таку картину «ганьбою» і запитують, чи означає це, що Бютцов — «місто нацистів».
Водночас сам Ґеркен заявляє, що прапори — це лише відображення настроїв мешканців: на останніх парламентських виборах AfD отримала тут понад 45% голосів. Він відкрито підтримує партію й планує вступити до її лав.
Мер міста Крістіан Ґрюшов (позапартійний) наголошує, що Бютцов не дозволить себе «завоювати» політично, але юридично не має важелів впливу: вокзал — приватна власність, а використання символіки AfD не порушує закону. Те саме підтверджує і Deutsche Bahn, яка після приватизації вокзалів не має контролю над їх зовнішнім оформленням, а лише над рейками й платформами.
Поппе Ґеркен з 2014 року володіє вокзалом, однак вже кілька років безуспішно намагається його продати. Колись просив 1,45 мільйона євро, нині пропонує за 650 тисяч — покупців немає.
Найбільше він хоче, щоб будівлю викупила саме AfD, яка шукає нову земельну штаб-квартиру в Мекленбург-Передній Померанії. Партія вже проводить там зустрічі й використовує приміщення для своїх зібрань.
Проти цього виступають місцеві мешканці. Дві жінки: Бірґітта Кіншер і Дерте Штанцель організували акцію протесту: 150 людей вийшли до вокзалу під гаслами проти політичного захоплення міста. Їхня вимога — щоб міська влада скористалась правом першочергового викупу. Однак мер заявив, що витрачати сотні тисяч євро з міського бюджету на політичну реакцію недоцільно.
Парадокс у тому, що сам Ґеркен раніше мав зовсім інші політичні позиції. У 2008-му він надав поле для антиглобалістів під час протестів G8. У 2009-му відвідав інавгурацію Барака Обами у Вашингтоні. Колись навіть вивішував на вокзалі веселковий прапор з написом: «Everyone is welcome here».
Тепер же він каже, що тільки AfD підтримує контакт із росією, а інші партії «хочуть війни з ядерною державою».
Поруч із вокзалом новий кіоск відкриває мігрант з Афганістану. Ґеркен тисне йому руку й каже: «Ось бачите — AfD зовсім не радикальна. Я ж веду бізнес із цими людьми». Попри політичну активність, він мріє про спокійну пенсію: продати вокзал і вирушити в подорож Транссибірською магістраллю, з Москви до Пекіна.
Spiegel
У німецькому місті Бютцов (близько 8000 жителів), розташованому між Шверіном і Ростоком, вокзал став центром політичного скандалу.
Приватний власник будівлі, фермер Поппе Ґеркен, дозволив вивісити на її даху прапори партії AfD.
Це сталося з ініціативи місцевого осередку партії, а депутат ландтагу Мартін Шмідт навіть зняв відео на даху вокзалу з гаслом «Бютцов захоплено!».
Пасажири, які прибувають до міста поїздом, бачать саме ці прапори першими. У міську адміністрацію регулярно надходять обурені листи: люди називають таку картину «ганьбою» і запитують, чи означає це, що Бютцов — «місто нацистів».
Водночас сам Ґеркен заявляє, що прапори — це лише відображення настроїв мешканців: на останніх парламентських виборах AfD отримала тут понад 45% голосів. Він відкрито підтримує партію й планує вступити до її лав.
Мер міста Крістіан Ґрюшов (позапартійний) наголошує, що Бютцов не дозволить себе «завоювати» політично, але юридично не має важелів впливу: вокзал — приватна власність, а використання символіки AfD не порушує закону. Те саме підтверджує і Deutsche Bahn, яка після приватизації вокзалів не має контролю над їх зовнішнім оформленням, а лише над рейками й платформами.
Поппе Ґеркен з 2014 року володіє вокзалом, однак вже кілька років безуспішно намагається його продати. Колись просив 1,45 мільйона євро, нині пропонує за 650 тисяч — покупців немає.
Найбільше він хоче, щоб будівлю викупила саме AfD, яка шукає нову земельну штаб-квартиру в Мекленбург-Передній Померанії. Партія вже проводить там зустрічі й використовує приміщення для своїх зібрань.
Проти цього виступають місцеві мешканці. Дві жінки: Бірґітта Кіншер і Дерте Штанцель організували акцію протесту: 150 людей вийшли до вокзалу під гаслами проти політичного захоплення міста. Їхня вимога — щоб міська влада скористалась правом першочергового викупу. Однак мер заявив, що витрачати сотні тисяч євро з міського бюджету на політичну реакцію недоцільно.
Парадокс у тому, що сам Ґеркен раніше мав зовсім інші політичні позиції. У 2008-му він надав поле для антиглобалістів під час протестів G8. У 2009-му відвідав інавгурацію Барака Обами у Вашингтоні. Колись навіть вивішував на вокзалі веселковий прапор з написом: «Everyone is welcome here».
Тепер же він каже, що тільки AfD підтримує контакт із росією, а інші партії «хочуть війни з ядерною державою».
Поруч із вокзалом новий кіоск відкриває мігрант з Афганістану. Ґеркен тисне йому руку й каже: «Ось бачите — AfD зовсім не радикальна. Я ж веду бізнес із цими людьми». Попри політичну активність, він мріє про спокійну пенсію: продати вокзал і вирушити в подорож Транссибірською магістраллю, з Москви до Пекіна.
🤡21😨2❤1👏1😁1🤬1
Виключення члена AfD за участь у війні в Україні загострює внутрішньопартійний конфлікт
У німецькій партії AfD розгорівся внутрішній конфлікт через 22-річного Тіма Шрамма, заступника голови осередку у Вупперталі. З березня по червень 2025 року він воював як доброволець у Збройних силах України. Через це земельне керівництво AfD у Північній Рейн-Вестфалії позбавило його членських прав і ініціювало процедуру виключення з партії.
Йому запропонували припинити будь-яку військову діяльність, утриматися від публічних заяв щодо війни до 2026 року та відмовитися від партійних посад. Шрамм відмовився, назвавши це «намордником» і заявив: «Я не шкодую про свою участь у війні».
Конфлікт загострився після звинувачень у внутрішній змові. Заступник голови регіональної AfD Свен Трітшлер стверджує, що Шрамма використали для збору компромату проти нього. За його словами, Шрамму обіцяли високооплачувану роботу в Бундестазі та скасування виключення в обмін на доступ до особистих даних і документів. Трітшлер вважає, що його “покарали” за відмову приєднатися до жодного з внутрішньопартійних таборів.
Процедуру виключення Шрамма просуває євродепутат AfD Ганс Нойгофф, відомий проросійськими позиціями. Він назвав дії Шрамма «порушенням принципів партії» та порівняв його з неонацистами. У відповідь Шрамм заявив, що його боротьба за Україну — це захист свободи, а погляди Нойгоффа більше нагадують риторику «Єдиної Росії».
На захист Шрамма виступив оборонний речник фракції AfD у Бундестазі Рюдігер Лукассен, який назвав дії земельного керівництва «політично сліпими» й «юридично свавільними». Водночас частина керівництва AfD вимагає виключення Шрамма, називаючи його «небезпечним ідеалістом».
У німецькій партії AfD розгорівся внутрішній конфлікт через 22-річного Тіма Шрамма, заступника голови осередку у Вупперталі. З березня по червень 2025 року він воював як доброволець у Збройних силах України. Через це земельне керівництво AfD у Північній Рейн-Вестфалії позбавило його членських прав і ініціювало процедуру виключення з партії.
Йому запропонували припинити будь-яку військову діяльність, утриматися від публічних заяв щодо війни до 2026 року та відмовитися від партійних посад. Шрамм відмовився, назвавши це «намордником» і заявив: «Я не шкодую про свою участь у війні».
Конфлікт загострився після звинувачень у внутрішній змові. Заступник голови регіональної AfD Свен Трітшлер стверджує, що Шрамма використали для збору компромату проти нього. За його словами, Шрамму обіцяли високооплачувану роботу в Бундестазі та скасування виключення в обмін на доступ до особистих даних і документів. Трітшлер вважає, що його “покарали” за відмову приєднатися до жодного з внутрішньопартійних таборів.
Процедуру виключення Шрамма просуває євродепутат AfD Ганс Нойгофф, відомий проросійськими позиціями. Він назвав дії Шрамма «порушенням принципів партії» та порівняв його з неонацистами. У відповідь Шрамм заявив, що його боротьба за Україну — це захист свободи, а погляди Нойгоффа більше нагадують риторику «Єдиної Росії».
На захист Шрамма виступив оборонний речник фракції AfD у Бундестазі Рюдігер Лукассен, який назвав дії земельного керівництва «політично сліпими» й «юридично свавільними». Водночас частина керівництва AfD вимагає виключення Шрамма, називаючи його «небезпечним ідеалістом».
DIE WELT
Ausschluss-Verfahren: „Lag nicht im Schützengraben, um zu Hause vor geopolitischen Analphabeten zu kapitulieren“ - WELT
AfD-Kommunalpolitiker Tim Schramm kämpfte als Freiwilliger in der ukrainischen Armee gegen Russland. Der NRW-Vorstand will ihn nun aus der Partei werfen. Beide Seiten überziehen einander mit Vorwürfen. Auch ein internes Schreiben an die Bundesspitze enthält…
😁15🫡11❤1🤬1
У Швейцарії загострюється суперечка щодо імміграції
Швейцарська народна партія (SVP), найбільша політична сила країни, виступила з ініціативою під гаслом «Ніякої 10-мільйонної Швейцарії». Вона вимагає обмежити імміграцію та в разі потреби скасувати угоду про вільне пересування з Євросоюзом, щойно чисельність населення наблизиться до 10 мільйонів. Зараз у Швейцарії проживає близько 9 мільйонів людей, з яких понад чверть — іноземці, здебільшого громадяни ЄС.
Представники влади та економічні кола Швейцарії попереджають: наслідки такого кроку можуть бути драматичними. Скасування угоди про вільне пересування тягне за собою автоматичне припинення інших важливих двосторонніх угод з ЄС, зокрема доступу до внутрішнього європейського ринку. Уряд також остерігається, що країна може втратити участь у Шенгені та Дублінській системі, що ускладнить боротьбу з нелегальною міграцією та злочинністю.
Міністр юстиції Біт Янс наголосив: без медичного персоналу з Німеччини чи Франції «можна довго натискати на кнопку виклику медсестри». Майже половина лікарів у швейцарських лікарнях — іноземці, значна частина з них — німці. За даними економічного відомства SECO, 71% новоприбулих з ЄС мають робочий контракт ще до в’їзду до країни, а іммігранти не витісняють місцевих працівників, а лише доповнюють їх.
Попри критику, SVP може сподіватися на підтримку. У 2014 році подібна ініціатива партії проти «масової імміграції» вже здобула незначну більшість. Нині праві знову грають на побоюваннях населення перед зростанням частки іноземців, хоч переважна їх більшість — європейці.
Щоб заспокоїти суспільство, уряд просуває «захисне застереження», яке передбачає тимчасове обмеження вільного пересування у разі суттєвих економічних чи соціальних проблем — наприклад, стрибка безробіття або дефіциту житла. Проте профспілки називають цей механізм занадто повільним, а SVP — взагалі фікцією.
Голосування щодо ініціативи «Ніякої 10-мільйонної Швейцарії» очікується влітку 2026 року.
Швейцарська народна партія (SVP), найбільша політична сила країни, виступила з ініціативою під гаслом «Ніякої 10-мільйонної Швейцарії». Вона вимагає обмежити імміграцію та в разі потреби скасувати угоду про вільне пересування з Євросоюзом, щойно чисельність населення наблизиться до 10 мільйонів. Зараз у Швейцарії проживає близько 9 мільйонів людей, з яких понад чверть — іноземці, здебільшого громадяни ЄС.
Представники влади та економічні кола Швейцарії попереджають: наслідки такого кроку можуть бути драматичними. Скасування угоди про вільне пересування тягне за собою автоматичне припинення інших важливих двосторонніх угод з ЄС, зокрема доступу до внутрішнього європейського ринку. Уряд також остерігається, що країна може втратити участь у Шенгені та Дублінській системі, що ускладнить боротьбу з нелегальною міграцією та злочинністю.
Міністр юстиції Біт Янс наголосив: без медичного персоналу з Німеччини чи Франції «можна довго натискати на кнопку виклику медсестри». Майже половина лікарів у швейцарських лікарнях — іноземці, значна частина з них — німці. За даними економічного відомства SECO, 71% новоприбулих з ЄС мають робочий контракт ще до в’їзду до країни, а іммігранти не витісняють місцевих працівників, а лише доповнюють їх.
Попри критику, SVP може сподіватися на підтримку. У 2014 році подібна ініціатива партії проти «масової імміграції» вже здобула незначну більшість. Нині праві знову грають на побоюваннях населення перед зростанням частки іноземців, хоч переважна їх більшість — європейці.
Щоб заспокоїти суспільство, уряд просуває «захисне застереження», яке передбачає тимчасове обмеження вільного пересування у разі суттєвих економічних чи соціальних проблем — наприклад, стрибка безробіття або дефіциту житла. Проте профспілки називають цей механізм занадто повільним, а SVP — взагалі фікцією.
Голосування щодо ініціативи «Ніякої 10-мільйонної Швейцарії» очікується влітку 2026 року.
FAZ.NET
Volksinitiative von rechts in der Schweiz: Streit um Zuwanderung
Die größte Partei des Landes will den Zustrom aus der EU bremsen und die Personenfreizügigkeit beenden. Für die Wirtschaft wäre das ein harter Schlag. Sie ist auf Zuwanderer angewiesen.
🤡5👍2🔥2😁2
Forwarded from ZN.UA (Дзеркало тижня / Зеркало недели): новини України та світу, аналітика, інтерв'ю | Війна
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц і президент Франції Емманюель Макрон хочуть поговорити із Володимиром Зеленським про ситуацію навколо антикорупційних органів, — прессекретар уряду ФРН Штефан Корнеліус.
За його словами, лідери Німеччини та Франції вважають, що зміни, які відбуваються в Україні, можуть вплинути на шлях країни до Євросоюзу.
Крім того, міністерка закордонних справ Ісландії Торгедюр Катрін Гуннарсдоттір теж висловила стурбованість через ухвалення українською владою законопроєкту 12414.
** Як ручний парламент реалізував сценарій влади, який давно розроблявся на Банковій? І чи є ще у Зеленського шанс відмотати назад це чорне для України кіно?
Відповіді у статті «Облава на НАБУ й САП. Президент Зеленський за крок до авторитаризму» дає редактор відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.
🚀 Підтримати🤝 _✅ ✅ _🤝
🚀 Приєднатися до ZN.UA
«Президент Макрон і канцлер домовилися, що проведуть інтенсивні переговори з президентом України про боротьбу з корупцією», — цитує Корнеліуса DW.
За його словами, лідери Німеччини та Франції вважають, що зміни, які відбуваються в Україні, можуть вплинути на шлях країни до Євросоюзу.
Крім того, міністерка закордонних справ Ісландії Торгедюр Катрін Гуннарсдоттір теж висловила стурбованість через ухвалення українською владою законопроєкту 12414.
"Цілісність антикорупційних інституцій є надзвичайно важливою для підтримання динаміки реформ в Україні. Нещодавно прийняті закони викликають занепокоєння щодо подальшої незалежності ключових інституцій, що борються з корупцією. Верховенство права та довіра громадськості є надзвичайно важливими для європейського курсу України", — написала дипломат у X.
** Як ручний парламент реалізував сценарій влади, який давно розроблявся на Банковій? І чи є ще у Зеленського шанс відмотати назад це чорне для України кіно?
Відповіді у статті «Облава на НАБУ й САП. Президент Зеленський за крок до авторитаризму» дає редактор відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍9🤡2
AfD цікавиться білоруською опозицією в Німеччині — через запити до уряду
Джерело: Russia Watch Germany
Упродовж останнього року AfD системно використовує депутатські запити до федерального уряду, щоб зібрати детальну інформацію про білоруську опозицію в еміграції. Партія почала з загальних питань про фінансування східноєвропейських проєктів, але поступово зосередилась на конкретних ініціативах — зокрема, незалежному медіа Malanka Media та організації BYSOL.
AfD цікавить не лише фінансова підтримка цих структур, а й особисті дані: участь німців у білоруському полку Калиновського, можливі поїздки до України, володіння зброєю, статус загрозливості та відкриті кримінальні провадження.
Формально такі запити є частиною парламентського контролю, але зміст і наполегливість AfD створюють ризики — адже зібрана інформація може становити інтерес для авторитарних спецслужб, зокрема білоруських і російських.
Джерело: Russia Watch Germany
Упродовж останнього року AfD системно використовує депутатські запити до федерального уряду, щоб зібрати детальну інформацію про білоруську опозицію в еміграції. Партія почала з загальних питань про фінансування східноєвропейських проєктів, але поступово зосередилась на конкретних ініціативах — зокрема, незалежному медіа Malanka Media та організації BYSOL.
AfD цікавить не лише фінансова підтримка цих структур, а й особисті дані: участь німців у білоруському полку Калиновського, можливі поїздки до України, володіння зброєю, статус загрозливості та відкриті кримінальні провадження.
Формально такі запити є частиною парламентського контролю, але зміст і наполегливість AfD створюють ризики — адже зібрана інформація може становити інтерес для авторитарних спецслужб, зокрема білоруських і російських.
🤬22🤡3👍1
Свастика на бюлетені: депутат СДПН у Баден-Вюртемберзі йде у відставку
У парламенті федеральної землі Баден-Вюртемберг спалахнув скандал після того, як під час таємного голосування один зі стіммцеттелів (бюлетенів) було знайдено з намальованою на ньому свастикою.
Згодом у причетності зізнався віцепрезидент ландтагу Даніель Борн із СДПН. Він оголосив про свою відставку з керівництва парламенту та вихід з фракції.
Скандальний бюлетень було використано під час голосування за кандидатуру до Oberrheinrat — міжрегіональної тристоронньої ради між Німеччиною, Францією та Швейцарією. Свастику намалювали в клітинці «за» біля прізвища кандидата від правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Представники АдН подали заяву до поліції та заявили, що їхня партія не має стосунку до інциденту.
Інші парламентські фракції також засудили вчинок.
У парламенті федеральної землі Баден-Вюртемберг спалахнув скандал після того, як під час таємного голосування один зі стіммцеттелів (бюлетенів) було знайдено з намальованою на ньому свастикою.
Згодом у причетності зізнався віцепрезидент ландтагу Даніель Борн із СДПН. Він оголосив про свою відставку з керівництва парламенту та вихід з фракції.
Скандальний бюлетень було використано під час голосування за кандидатуру до Oberrheinrat — міжрегіональної тристоронньої ради між Німеччиною, Францією та Швейцарією. Свастику намалювали в клітинці «за» біля прізвища кандидата від правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Представники АдН подали заяву до поліції та заявили, що їхня партія не має стосунку до інциденту.
Інші парламентські фракції також засудили вчинок.
DIE ZEIT
Landtagsvizepräsident tritt nach Hakenkreuz-Skandal zurück
Hier finden Sie Informationen zu dem Thema „Landtag“. Lesen Sie jetzt „Landtagsvizepräsident tritt nach Hakenkreuz-Skandal zurück“.
😁7🤷♂6❤3
Forwarded from ZN.UA (Дзеркало тижня / Зеркало недели): новини України та світу, аналітика, інтерв'ю | Війна
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Україна вже виконує роль НАТО і захищає Європу без п'ятої статті Статуту, — посол України в ФРН Олексій Макеєв.
Відео: "Новини Live"
🚀 Підтримати🤝 _✅ ✅ _🤝
🚀 Приєднатися до ZN.UA
Відео: "Новини Live"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👏12💅9🤪1
Forwarded from Європа тут | Європейська правда
Глава МЗС Австрії підтримує дискусію про відмову від нейтралітету і вступ до НАТО
Деталі у новині: https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/07/27/7216768/
Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу
Деталі у новині: https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/07/27/7216768/
Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу
🔥14
Союз Сари Вагенкнехт створив молодіжну організацію
У місті Бохум було започатковано молодіжне крило «Союзу Сари Вагенкнехт» (BSW) під назвою Jugendbündnis im BSW.
Очолила його Анастасія Вірзінґ — донька депутатки тюрингійського ландтагу Анке Вірзінґ. Обидві, як і лідерка партії Сара Вагенкнехт, родом з Єни.
Новостворена рганізація орієнтована на молодь віком від 14 до 35 років і покликана залучити молодших виборців. Середній вік членів партії наразі становить 54 роки.
На установчому з’їзді молодіжки були присутні близько 150 осіб, з яких 113 мали право голосу. Сама лідерка партії Вагенкнехт перебувала у відпустці та звернулася до делегатів у відеозверненні.
У місті Бохум було започатковано молодіжне крило «Союзу Сари Вагенкнехт» (BSW) під назвою Jugendbündnis im BSW.
Очолила його Анастасія Вірзінґ — донька депутатки тюрингійського ландтагу Анке Вірзінґ. Обидві, як і лідерка партії Сара Вагенкнехт, родом з Єни.
Новостворена рганізація орієнтована на молодь віком від 14 до 35 років і покликана залучити молодших виборців. Середній вік членів партії наразі становить 54 роки.
На установчому з’їзді молодіжки були присутні близько 150 осіб, з яких 113 мали право голосу. Сама лідерка партії Вагенкнехт перебувала у відпустці та звернулася до делегатів у відеозверненні.
🤬11🤡8
Унаслідок аварії поїзда в Баден-Вюртемберзі загинули щонайменше троє людей
У неділю ввечері поблизу міста Рідлінґен (округ Біберах) зійшов із рейок регіональний поїзд RE 55, що прямував із Зіґмарінґена до Ульма. Загинули щонайменше троє людей, серед них машиніст і ще один працівник Deutsche Bahn. Близько 50 пасажирів отримали травми, з них 25 — тяжкі.
У момент аварії в поїзді перебували приблизно 100 осіб. Вагончики зійшли з колії та зіткнулися між собою, частина з них опинилась у кюветі. За попередніми даними, швидкість поїзда становила близько 80 км/год.
Причини аварії з’ясовуються. Слідчі розглядають версію зсуву ґрунту після потужної зливи. За інформацією Німецької метеослужби, в регіоні ввечері пройшли сильні грози з інтенсивними опадами.
У неділю ввечері поблизу міста Рідлінґен (округ Біберах) зійшов із рейок регіональний поїзд RE 55, що прямував із Зіґмарінґена до Ульма. Загинули щонайменше троє людей, серед них машиніст і ще один працівник Deutsche Bahn. Близько 50 пасажирів отримали травми, з них 25 — тяжкі.
У момент аварії в поїзді перебували приблизно 100 осіб. Вагончики зійшли з колії та зіткнулися між собою, частина з них опинилась у кюветі. За попередніми даними, швидкість поїзда становила близько 80 км/год.
Причини аварії з’ясовуються. Слідчі розглядають версію зсуву ґрунту після потужної зливи. За інформацією Німецької метеослужби, в регіоні ввечері пройшли сильні грози з інтенсивними опадами.
tagesschau
Mindestens drei Tote bei Zugunglück in Baden-Württemberg
Ein Zug ist im baden-württembergischen Kreis Biberach entgleist. Mindestens drei Menschen kamen ums Leben. Weitere Reisende wurden nach Angaben der Polizei schwer verletzt.
😭7
Німецька промисловість критикує торговельну угоду між ЄС і США як «фатальний сигнал»
Європейський Союз та Сполучені Штати досягли принципової згоди щодо врегулювання тривалого митного конфлікту. Про це було оголошено після зустрічі голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і президента США Дональда Трампа у Шотландії.
У межах домовленостей сторони погодилися встановити єдину митну ставку у 15% на більшість товарів, зокрема автомобілі, напівпровідники та фармацевтичну продукцію. Крім того, ЄС погодився імпортувати енергоресурси зі США на суму 750 мільярдів доларів і вкласти ще 600 мільярдів у американську економіку. Обидві сторони назвали угоду «найбільшою в історії».
Реакції в Німеччині
• Федеральний союз німецької промисловості (BDI) розкритикував домовленість як слабкий компроміс. За словами Вольфґанґа Нідермарка, навіть 15% мита матимуть серйозні негативні наслідки для тісно інтегрованої трансатлантичної економіки. «Єдиний позитив — вдалося уникнути подальшої ескалації», — додав він.
• Федеральний союз оптової, зовнішньої торгівлі та послуг (BGA) назвав угоду «болісною». Там заявили, що додаткові мита становлять екзистенційну загрозу для багатьох компаній, порушать ланцюги постачання та призведуть до зростання цін. Угода, за оцінкою BGA, коштуватиме Німеччині зростання, добробуту й робочих місць.
• Канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) підтримав домовленість, назвавши її важливою для запобігання кризі в експортно орієнтованій економіці Німеччини. Він особливо відзначив зниження мит на автомобілі — з 27,5% до 15%. Водночас Мерц визнав, що очікував більшого полегшення для бізнесу.
• Міністр фінансів Ларс Клінґбайль (СДПН) назвав досягнуту угоду позитивним сигналом, але зазначив, що її наслідки для економіки ще потребують аналізу. Він підкреслив, що Європа повинна й надалі захищати власні інтереси й водночас зміцнювати партнерства поза межами США, щоби зменшити залежність
Європейський Союз та Сполучені Штати досягли принципової згоди щодо врегулювання тривалого митного конфлікту. Про це було оголошено після зустрічі голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і президента США Дональда Трампа у Шотландії.
У межах домовленостей сторони погодилися встановити єдину митну ставку у 15% на більшість товарів, зокрема автомобілі, напівпровідники та фармацевтичну продукцію. Крім того, ЄС погодився імпортувати енергоресурси зі США на суму 750 мільярдів доларів і вкласти ще 600 мільярдів у американську економіку. Обидві сторони назвали угоду «найбільшою в історії».
Реакції в Німеччині
• Федеральний союз німецької промисловості (BDI) розкритикував домовленість як слабкий компроміс. За словами Вольфґанґа Нідермарка, навіть 15% мита матимуть серйозні негативні наслідки для тісно інтегрованої трансатлантичної економіки. «Єдиний позитив — вдалося уникнути подальшої ескалації», — додав він.
• Федеральний союз оптової, зовнішньої торгівлі та послуг (BGA) назвав угоду «болісною». Там заявили, що додаткові мита становлять екзистенційну загрозу для багатьох компаній, порушать ланцюги постачання та призведуть до зростання цін. Угода, за оцінкою BGA, коштуватиме Німеччині зростання, добробуту й робочих місць.
• Канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) підтримав домовленість, назвавши її важливою для запобігання кризі в експортно орієнтованій економіці Німеччини. Він особливо відзначив зниження мит на автомобілі — з 27,5% до 15%. Водночас Мерц визнав, що очікував більшого полегшення для бізнесу.
• Міністр фінансів Ларс Клінґбайль (СДПН) назвав досягнуту угоду позитивним сигналом, але зазначив, що її наслідки для економіки ще потребують аналізу. Він підкреслив, що Європа повинна й надалі захищати власні інтереси й водночас зміцнювати партнерства поза межами США, щоби зменшити залежність
Spiegel
Deutsche Industrie kritisiert Handelsdeal als »fatales Signal«
EU und USA haben sich im Zollstreit geeinigt, beide Seiten sprechen vom »größten Deal«. Nicht jeder teilt diese Begeisterung: Reaktionen im Überblick.
👍5❤1
Праві медіа в Німеччині розпалюють «культурні війни»: вплив NIUS та Райхельта на дебати про призначення судді
Financial Times
Онлайн-медіа NIUS, яке очолює колишній головред Bild Юліан Райхельт, за різними оцінками могло відіграти ключову роль у зриві голосування за призначення судді Конституційного суду Фрауке Брозіус-Ґерсдорф. За 9 днів до голосування NIUS опублікувало 20 критичних матеріалів, звинувачуючи її в радикальному фемінізмі та підтримці абортів на пізніх термінах — твердження, які вона спростувала. Кампанія могла спричинити сильний внутрішній тиск на ХДС.
NIUS, яке подає себе як «голос більшості» і стилізується під Fox News, фінансується консервативним бізнесменом і донором ХДС Франком Ґоттгардтом. Медіа просуває такі теми, як антиміграційна риторика, критика «воук-культури» та скепсис щодо кліматичної політики.Щоденне ранкове шоу каналу на YouTube збирає до 250 тисяч переглядів.
Райхельт, який у 2021 році був звільнений з Bild через звинувачення в зловживанні владою та сексуальних стосунках із підлеглими, заперечує співпрацю з AfD, хоча їхні меседжі часто збігаються. Він вважає бойкот партії з боку інших політичних сил «ірраціональним» і закликає «спокійніше» ставитися до AfD.
Попри критику, зокрема з боку «Зелених», з Райхельтом вже почали комунікувати деякі політики з ХДС/ХСС, зокрема Єнс Шпан і Маркус Зьодер. Це, на думку опонентів, легітимізує NIUS як впливовий майданчик правих та сигналізує, що кампанії, подібні до тієї, що зірвала призначення судді, можуть стати новою нормою в німецькій політиці.
Financial Times
Онлайн-медіа NIUS, яке очолює колишній головред Bild Юліан Райхельт, за різними оцінками могло відіграти ключову роль у зриві голосування за призначення судді Конституційного суду Фрауке Брозіус-Ґерсдорф. За 9 днів до голосування NIUS опублікувало 20 критичних матеріалів, звинувачуючи її в радикальному фемінізмі та підтримці абортів на пізніх термінах — твердження, які вона спростувала. Кампанія могла спричинити сильний внутрішній тиск на ХДС.
NIUS, яке подає себе як «голос більшості» і стилізується під Fox News, фінансується консервативним бізнесменом і донором ХДС Франком Ґоттгардтом. Медіа просуває такі теми, як антиміграційна риторика, критика «воук-культури» та скепсис щодо кліматичної політики.Щоденне ранкове шоу каналу на YouTube збирає до 250 тисяч переглядів.
Райхельт, який у 2021 році був звільнений з Bild через звинувачення в зловживанні владою та сексуальних стосунках із підлеглими, заперечує співпрацю з AfD, хоча їхні меседжі часто збігаються. Він вважає бойкот партії з боку інших політичних сил «ірраціональним» і закликає «спокійніше» ставитися до AfD.
Попри критику, зокрема з боку «Зелених», з Райхельтом вже почали комунікувати деякі політики з ХДС/ХСС, зокрема Єнс Шпан і Маркус Зьодер. Це, на думку опонентів, легітимізує NIUS як впливовий майданчик правих та сигналізує, що кампанії, подібні до тієї, що зірвала призначення судді, можуть стати новою нормою в німецькій політиці.
Ft
The rightwing media stoking culture wars in Germany
Top judge’s appointment derailed after attacks from website run by former Bild editor
🤔7❤2🌚1
Forwarded from Європа тут | Європейська правда
"Україна хоче не лише отримувати допомогу Німеччини. Нам є що їм запропонувати"
Щороку після початку великої війни Німеччина посідала другу сходинку серед держав, що надають Україні найбільшу допомогу – пропускаючи вперед лише США. Цього року, зважаючи на зміну пріоритетів та політики Білого дому, Берлін напевно стане лідером.
Причому німецька підтримка щороку не лише збільшується в обсягах, а й змінюється якісно. Київ розраховує, що за канцлерства Фрідріха Мерца Німеччина знову нас позитивно здивує.
Про очікування та наполягання Києва, про нові системи ППО, про зміну німецької позиції щодо НАТО, про нові правила для українців у Німеччині і про те, чи дійсно Мерц не чекає Україну в ЄС до 2034 року, “Європейська правда” поговорила з послом України в Німеччині Олексієм Макеєвим.
Інтерв’ю – за посиланням:
https://www.eurointegration.com.ua/interview/2025/07/28/7216789/
Щороку після початку великої війни Німеччина посідала другу сходинку серед держав, що надають Україні найбільшу допомогу – пропускаючи вперед лише США. Цього року, зважаючи на зміну пріоритетів та політики Білого дому, Берлін напевно стане лідером.
Причому німецька підтримка щороку не лише збільшується в обсягах, а й змінюється якісно. Київ розраховує, що за канцлерства Фрідріха Мерца Німеччина знову нас позитивно здивує.
Про очікування та наполягання Києва, про нові системи ППО, про зміну німецької позиції щодо НАТО, про нові правила для українців у Німеччині і про те, чи дійсно Мерц не чекає Україну в ЄС до 2034 року, “Європейська правда” поговорила з послом України в Німеччині Олексієм Макеєвим.
Інтерв’ю – за посиланням:
https://www.eurointegration.com.ua/interview/2025/07/28/7216789/
❤4👍1
У Німеччині зафіксовано бюджетний дефіцит — 171 мільярд євро до 2029 року
У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік виявлено значний фінансовий дефіцит: загальна нестача коштів до 2029 року становить 171 мільярд євро — це на 27 мільярдів більше, ніж передбачалося ще п’ять тижнів тому. Тоді міністр фінансів Ларс Клінгбайль називав суму в 144 мільярди. Зростання дефіциту пов’язане з новими витратами, зокрема компенсаціями федеральним землям і переглядом відсоткових ставок.
У міністерстві фінансів визнають, що дефіцит є надзвичайно великим. Основне завдання — якомога швидше скоротити цю «дірку» в бюджеті. У 2027 році уряду потрібно заощадити 34 мільярди євро, у 2028 — вже 63 мільярди, а у 2029 — 74 мільярди.
Влада вже анонсувала перші заходи економії: планується скорочення витрат на персонал у федеральних міністерствах на 2% щорічно, зменшення адміністративних витрат на 10%, а також урізання субсидій і програм розвитку. Проте навіть у самому міністерстві визнають, що «одними лише цими заходами цілі не досягти».
Особливу надію уряд покладає на роботу комісії з реформи соціального забезпечення. Очікується, що експерти запропонують конкретні зміни в системах охорони здоров’я, пенсійного забезпечення, догляду та інших соціальних витрат.
У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік виявлено значний фінансовий дефіцит: загальна нестача коштів до 2029 року становить 171 мільярд євро — це на 27 мільярдів більше, ніж передбачалося ще п’ять тижнів тому. Тоді міністр фінансів Ларс Клінгбайль називав суму в 144 мільярди. Зростання дефіциту пов’язане з новими витратами, зокрема компенсаціями федеральним землям і переглядом відсоткових ставок.
У міністерстві фінансів визнають, що дефіцит є надзвичайно великим. Основне завдання — якомога швидше скоротити цю «дірку» в бюджеті. У 2027 році уряду потрібно заощадити 34 мільярди євро, у 2028 — вже 63 мільярди, а у 2029 — 74 мільярди.
Влада вже анонсувала перші заходи економії: планується скорочення витрат на персонал у федеральних міністерствах на 2% щорічно, зменшення адміністративних витрат на 10%, а також урізання субсидій і програм розвитку. Проте навіть у самому міністерстві визнають, що «одними лише цими заходами цілі не досягти».
Особливу надію уряд покладає на роботу комісії з реформи соціального забезпечення. Очікується, що експерти запропонують конкретні зміни в системах охорони здоров’я, пенсійного забезпечення, догляду та інших соціальних витрат.
FAZ.NET
Neue Haushaltslücke: Regierung fehlen 171 Milliarden Euro bis 2029
Deutschland macht nur mehr Schulden als gedacht. Das geht aus der schwarz-roten Haushaltsplanung hervor.
👍1
У Мінекономіки Німеччини створять дорадчу раду з питань оборонної промисловості
Міністерка економіки ФРН Катаріна Райх створює при міністерстві дорадчу раду з питань безпекової та оборонної промисловості. До неї увійдуть Моріц Шуларік (Інститут світової економіки в Кілі), Рене Оберманн (Airbus), Ніко Ланґе (Мюнхенська безпекова конференція) та генерал-лейтенант у відставці Юрґен-Йоахім фон Зандрат. Вони працюватимуть на волонтерських засадах і консультуватимуть міністерство щодо актуальних питань оборонної економіки.
Міністерка економіки ФРН Катаріна Райх створює при міністерстві дорадчу раду з питань безпекової та оборонної промисловості. До неї увійдуть Моріц Шуларік (Інститут світової економіки в Кілі), Рене Оберманн (Airbus), Ніко Ланґе (Мюнхенська безпекова конференція) та генерал-лейтенант у відставці Юрґен-Йоахім фон Зандрат. Вони працюватимуть на волонтерських засадах і консультуватимуть міністерство щодо актуальних питань оборонної економіки.
👍4🤝2
Німеччина долучиться до нової повітряної місії з гуманітарної допомоги для Сектора Гази
Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) оголосив, що Німеччина візьме участь у новій повітряній місії з доправлення гуманітарної допомоги до Сектора Гази. Про це він заявив після засідання Ради безпеки в Берліні. Повітряний міст реалізовуватиметься спільно з Йорданією.
«Ми прагнемо якнайшвидше полегшити гуманітарні страждання цивільного населення в Газі», — підкреслив Мерц. Німеччина вже брала участь у схожій ініціативі, започаткованій Йорданією навесні минулого року.
До нової місії готові долучитися також Франція та Велика Британія, надаючи підтримку в постачанні продовольства та медикаментів. Міністр оборони Борис Пісторіус координуватиме дії з цими країнами.
Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) оголосив, що Німеччина візьме участь у новій повітряній місії з доправлення гуманітарної допомоги до Сектора Гази. Про це він заявив після засідання Ради безпеки в Берліні. Повітряний міст реалізовуватиметься спільно з Йорданією.
«Ми прагнемо якнайшвидше полегшити гуманітарні страждання цивільного населення в Газі», — підкреслив Мерц. Німеччина вже брала участь у схожій ініціативі, започаткованій Йорданією навесні минулого року.
До нової місії готові долучитися також Франція та Велика Британія, надаючи підтримку в постачанні продовольства та медикаментів. Міністр оборони Борис Пісторіус координуватиме дії з цими країнами.
Tickaroo
Liveblog zu Nahost
Bundeskanzler Friedrich Merz (CDU) hat angekündigt, dass sich Deutschland an einer neuen Luftbrücke mit Hilfslieferungen für die Menschen im Gazastreifen beteiligen wird. Das sagte er nach einer Sitzung des Sicherheitskabinetts in Berlin. Die Luftbrücke soll…
👍5🤡5❤1
Forwarded from ZN.UA (Дзеркало тижня / Зеркало недели): новини України та світу, аналітика, інтерв'ю | Війна
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Німецька компанія Diehl, більш відома як виробник систем ППО IRIS-T, вперше протестувала свій наземний роботизований комплекс в Україні в рамках платформи Test in Ukraine.
Після тестів розробники отримали прямий зворотний зв’язок від українських військових і конкретні рекомендації для адаптації системи до реальних умов фронту.
Платформа Test in Ukraine дозволяє іноземним компаніям тестувати свої розробки: від наземних і морських дронів до систем радіоелектронної боротьби та рішень штучного інтелекту в умовах, які неможливо відтворити в жодній лабораторії світу.
🚀 Підтримати🤝 _✅ ✅ _🤝
🚀 Приєднатися до ZN.UA
Після тестів розробники отримали прямий зворотний зв’язок від українських військових і конкретні рекомендації для адаптації системи до реальних умов фронту.
Платформа Test in Ukraine дозволяє іноземним компаніям тестувати свої розробки: від наземних і морських дронів до систем радіоелектронної боротьби та рішень штучного інтелекту в умовах, які неможливо відтворити в жодній лабораторії світу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍6
Співголова молодіжного крила партії «Союз 90/Зелені» Єтте Ніцард оголосила, що не буде балотуватися на другий термін
У дописі в Instagram вона розкритикувала материнську партію за відсутність підтримки в період публічних атак на її адресу. Вибори нового керівництва молодіжки Зелених заплановані на жовтень.
Чим запамʼяталась Ніцард:
У дописі в Instagram вона розкритикувала материнську партію за відсутність підтримки в період публічних атак на її адресу. Вибори нового керівництва молодіжки Зелених заплановані на жовтень.
Чим запамʼяталась Ніцард:
Вона відкрито називає себе ліворадикальною, виступає за радикальний фемінізм і соціальну справедливість. Її публічні заяви не раз викликали гостру критику — як з боку опонентів, так і з боку однопартійців.
1. Коментар щодо піротравм і домашнього насильства
31 грудня 2024 року Ніцард написала:
«Чоловіки, які втрачають руку через петарди, принаймні більше не зможуть бити жінок.»
Цей допис викликав хвилю обурення, її звинуватили в мізандрії. Наступного дня вона вибачилася, видалила твіт, але підкреслила важливість розмови про насильство проти жінок.
2. Презумпція невинуватості у справі Ґельбгара
Прокоментувавши справу про вигадані звинувачення в домаганнях, вона заявила, що в партійних процедурах не слід застосовувати презумпцію невинуватості:
«Ми — організація, а не суд.»
3. Пропозиція про примусову працю для «приватирів»
На тлі дискусій про обов’язкову роботу для отримувачів Bürgergeld вона запропонувала залучити до суспільно корисної праці «800 тисяч привілейованих безробітних» — так званих привати́рів (ті, хто живуть з пасивного доходу) — і назвала їх «найбільшою групою ухилянтів від податків»
4. Коментар щодо насильства мігрантів
На запитання, що вона скаже родинам, чиїх дітей убили мігранти, відповіла:
«А що сказати жінкам, яких убили їхні батьки чи чоловіки минулими вихідними?»
Вона заявила, що проти депортацій, особливо в зони воєн і криз, і наголосила: «У нас достатньо місця для всіх».
5. Одяг з написами A.C.A.B. і «eat the rich»:
У травні 2025 року опублікувала фото з парламенту у світшоті з написом A.C.A.B. (All Cops Are Bastards) та кепці з написом «Їж багатих».
Це спричинило хвилю критики, зокрема від міністра-президента Баден-Вюртемберга В. Кретчмана, який запропонував їй перейти до партії Die Linke. Ніцард відмовилася вибачатися і заявила про потребу говорити про расизм у поліції та недовіру до неї з боку жертв насильства.
6. Висловлювання щодо теракту ХАМАС
У відео, опублікованому молодіжкою Зелених, вона назвала напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року «військовою операцією», що викликало обурення.
Після критики вона видалила відео, вибачилася і уточнила:
«Це був підлий терористичний напад, а не військова операція».
Spiegel
Grüne-Jugend-Chefin Nietzard kandidiert nicht erneut
Die Co-Chefin der Grünen Jugend, Jette Nietzard, will nicht erneut für das Amt kandidieren. Das teilte sie im sozialen Netzwerk Instagram mit.
😁9😱2
А так, вчора вона ще говорила про збройний спротив у разі приходу АдН до влади
Співголова Молоді Зелених Єтте Ніцард у подкасті RBB „Freitag Salon“ публічно поставила питання про допустимі форми опору у випадку, якщо партія Альтернатива для Німеччини (АдН) увійде до складу федерального уряду.
Говорячи про перспективу виборів до Бундестагу 2029 року, Ніцард заявила:
«Виникає питання, яким буде спротив: інтелектуальним — чи, можливо, зі зброєю?»
Вона наголосила, що не хоче «вписувати себе у певну категорію», але вважає за необхідне вже зараз поставити перед суспільством принципові запитання:
«Чи готові ми знову ховати людей? Чи готові ми, якщо буде потрібно, сидіти на місці й захищати парламент?»
Коли ведучий Якоб Аугштайн уточнив, чи вона має на увазі спротив «проти волі виборців», Ніцард відповіла коротко:
«Проти фашизму».
У подальшому коментарі для газети der Freitag вона заявила:
«Я справді запитую себе, чи не проґавлюємо ми зараз момент, про який згодом скажемо: тоді потрібно було діяти жорсткіше. Наскільки готове наше громадянське суспільство — і наші партії — до того, що у 2029 році в Німеччині може прийти до влади офіційно визнана правоекстремістська партія?»
Співголова Молоді Зелених Єтте Ніцард у подкасті RBB „Freitag Salon“ публічно поставила питання про допустимі форми опору у випадку, якщо партія Альтернатива для Німеччини (АдН) увійде до складу федерального уряду.
Говорячи про перспективу виборів до Бундестагу 2029 року, Ніцард заявила:
«Виникає питання, яким буде спротив: інтелектуальним — чи, можливо, зі зброєю?»
Вона наголосила, що не хоче «вписувати себе у певну категорію», але вважає за необхідне вже зараз поставити перед суспільством принципові запитання:
«Чи готові ми знову ховати людей? Чи готові ми, якщо буде потрібно, сидіти на місці й захищати парламент?»
Коли ведучий Якоб Аугштайн уточнив, чи вона має на увазі спротив «проти волі виборців», Ніцард відповіла коротко:
«Проти фашизму».
У подальшому коментарі для газети der Freitag вона заявила:
«Я справді запитую себе, чи не проґавлюємо ми зараз момент, про який згодом скажемо: тоді потрібно було діяти жорсткіше. Наскільки готове наше громадянське суспільство — і наші партії — до того, що у 2029 році в Німеччині може прийти до влади офіційно визнана правоекстремістська партія?»
DIE WELT
Grüne-Jugend-Chefin: „Vielleicht mit Waffen?“ – Nietzard stellt Frage nach Widerstand gegen mögliche AfD-Regierung - WELT
Widerstand gegen Rechts – aber wie weit darf er gehen? Jette Nietzard stellt in einem RBB-Podcast öffentlich die Frage, ob im Falle einer AfD-Regierungsbeteiligung auch gewaltsamer Widerstand denkbar wäre.
👏5🤔5😁1