Деякі соціал-демократи захищають поїздки Платцека до росії або кругова порука клубу зашкварених

Колишній голова СДПН Маттіас Платцек з початку повномасштабної війни дев’ять разів відвідав москву. Ці поїздки викликали суперечки в партії, але частина соціал-демократів стала на його захист.

Ральф Мютценіх, ексголова фракції СДПН у Бундестазі, заявив Spiegel, що вдячний Платцеку за його «неупереджену роботу задля миру», підкресливши, що той «на кожній зустрічі говорить про воєнні злочини путіна».

Платцек пояснив, що хотів зберегти контакти з росією і вважає важливою «активну багаторівневу дипломатію». Мютценіх підтримав це, зауваживши, що переговори з російською стороною не мають залишатися виключно представникам інших країн.

На захист Платцека виступив і депутат СДПН із зовнішньополітичним профілем Ральф Штегнер:

«Образи й підозри — недоречні. Платцек як приватна особа намагається сприяти завершенню війни. Не можна відкидати будь-який діалог лише через те, хто по той бік розмови».

Втім, не всі у партії поділяють цю позицію. Міхаель Рот, колишній депутат Бундестагу, назвав дії Платцека «егоїстичними та безвідповідальними» і заявив, що вони підривають довіру до СДПН, особливо в Центральній і Східній Європі.

🇺🇦🇩🇪 Німеччина оголосила про новий пакет військової допомоги для України, який включає сотні тисяч боєприпасів для зенітних установок Gepard

Більше читайте у новині👆

#Україна #Німеччина

Підписатись на Мілітарний

🇬🇧🇩🇪 17 липня 2025 року Великобританія та Німеччина підписали Договір про дружбу та двостороннє співробітництво

Договір який оглядачі охарактеризували як епохальний – перший договір такого масштабу між двома країнами з часів завершення Другої світової війни.

І хоча договір охоплює майже всі можливі сфери співробітництва від дипломатії до зміни клімату основний його пункт – оборона.

Читайте про те, що ж ховає в собі новий Договір в нашому матеріалі.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

У СДПН закликали змінити політику уряду щодо Ізраїлю


Депутат Бундестагу та речник з питань зовнішньої політики фракції СДПН Адіс Ахметович, а також депутат Бундестагу, член Комітету у закордонних справах і доповідач фракції СДПН по Близькому Сходу Рольф Мютценіх закликали федеральний уряд переглянути політику щодо Ізраїлю на тлі гуманітарної кризи в Газі.
У своїй заяві вони вимагають:

призупинити Угоду про асоціацію між ЄС та Ізраїлем,

зупинити експорт німецької зброї, якщо є ризик її використання з порушенням міжнародного права,

приєднатися до міжнародної ініціативи, яку вже підтримали Велика Британія, Франція, Канада та інші країни, із закликом до негайного припинення вогню.

Вони наголошують, що лише дипломатія може зменшити страждання цивільного населення, а подвійні стандарти шкодять міжнародному авторитету Німеччини.

Ініціативу Ахметовича та Мютценіха публічно підтримав голова фракції СДПН Маттіас Мірш.

Візит Макрона до Берліна: ключові теми розбіжностей у переговорах із Мерцом

Президент Франції Еммануель Макрон приїхав до Берліна на зустріч із канцлером Фрідріхом Мерцом. Хоча програма вечора виглядає урочисто (прогулянка біля води, джаз-концерт, вечеря у віллі Борзіг), переговори між сторонами очікуються складними. Йдеться не лише про символічну «перезавантаження» франко-німецьких відносин, а й про реальні конфлікти в трьох стратегічних напрямах:

1. Eнергетика

Франція наполягає, щоб атомна енергія вважалася «зеленою» у межах європейської кліматичної політики. Це дозволило б їй отримати мільярди євро з бюджету ЄС на модернізацію своїх застарілих АЕС.
На відміну від минулої позиції (представленої Габеком — Зелені), нинішнє керівництво Німеччини більше не має
принципових заперечень.

Голова Мінекономіки Катаріна Райхе не виступає проти визнання ядерної енергетики як відновлюваної, а канцлер Мерц — підтримує цю лінію.

Однак суперечка полягає не у визнанні, а в фінансуванні:
атомна енергія хоч і стабільна, але потребує значних інвестицій на початку в порівнянні з класичними ВДЕ (як-от німецькі вітрові станції)

Німеччина як найбільший платник до бюджету ЄС мала б фактично профінансувати французькі АЕС, що викликає занепокоєння навіть у Мерца.

Додатковий ризик — критика з боку СДПН, яка залишається принципово антиядерною.


2. FCAS — спільний проєкт бойового літака
Німеччина та Франція вже кілька років розробляють спільну систему бойової авіації майбутнього (FCAS). Проблема в тому, що французький виробник Dassault хоче контролювати 80% розробки літака — залишаючи Airbus лише допоміжні компоненти (наприклад, безпілотник “Loyal Wingman”).
Це викликає велике незадоволення в німецькій промисловості та уряді. Мерц, ймовірно, наполягатиме на перегляді ролей і дотриманні попередніх домовленостей. Зрив FCAS був би стратегічною поразкою обох країн — особливо на тлі заяв про необхідність більшої оборонної автономії ЄС від США.

3. Mercosur — торговельна угода з Південною Америкою
Угода з країнами Південної Америки (Бразилія, Аргентина та ін.) після 25 років перемовин нарешті готова до ратифікації. Але Франція затягує процес, вимагаючи додаткових гарантій для своїх фермерів (захист від дешевої сільськогосподарської продукції).
Мерц хоче просунути ратифікацію, адже:
це нові ринки для європейських (зокрема французьких) компаній;
зволікання загрожує зривом через політичні цикли.
Він очікує від Макрона чіткої відповіді — чи Франція готова піти на обмежені поступки і дати зелене світло, чи ні. Перемовини ускладнює також напруження у торговельних відносинах ЄС–США.

Інші важливі теми:

Газа: Франція підтримує заяву 25 країн із критикою Ізраїлю. Німеччина — ні, хоча Мерц також закликає Ізраїль зупинити масштабні воєнні дії та забезпечити гуманітарну допомогу.
Україна: Обговорюється як військова підтримка, так і занепокоєння з приводу боротьби з корупцією.
Мита Трампа: Франція хоче активної відповіді ЄС на можливе підвищення тарифів США (особливо щодо автопрому). Мерц намагається уникнути ескалації, сподіваючись знизити тиск без прямих загроз.

Формат зустрічі
Перед переговорами сторони зроблять короткі заяви для преси, без можливості поставити запитання. Уряд пояснює це пізнім часом і «робочим характером» зустрічі.

Пояснення порталу German Aid to Ukraine щодо заяви Бориса Пісторіуса про постачання Patriot

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вчора на пресконференції підтвердив повідомлення порталу German Aid to Ukraine щодо ситуації з системами Patriot. Нижче стислий виклад ключових моментів, а у відео його відповідь:

➡️ Як уже зазначалося вчора, повідомлення про те, що Німеччина нібито зобов’язалася надати п’ять систем Patriot, не відповідає дійсності. Німеччина лише долучається до загальних зусиль і надає частину необхідного обладнання.

➡️ США хочуть, щоб Німеччина передала Україні дві пускові установки Patriot зі складів Бундесверу, які пізніше мають бути замінені новими одиницями виробництва.

➡️ Німеччина готова на це лише в тому разі, якщо нові установки прибудуть менш ніж за рік.

➡️ Поточна потреба України — приблизно п’ять пускових установок Patriot.

➡️ Німеччина готова фінансувати дві з них, Норвегія та ще одна країна також заявили про готовність виділити кошти.

➡️ Але ключова умова: інші країни повинні погодитися віддати свої системи Patriot в обмін на фінансування.

МЗС Німеччини: Україну оцінюватимуть за незалежністю антикорупційних інституцій

Незалежність та сила антикорупційних інститутів України були ключовими факторами реформ останніх років. Україна й надалі буде оцінюватися за їхнім прогресом

– заявили у німецькому Міністерстві закордонних справ Німеччини.

Докладніше у новині:
https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/07/23/7216498/

Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Виключення члена AfD за участь у війні в Україні загострює внутрішньопартійний конфлікт

У німецькій партії AfD розгорівся внутрішній конфлікт через 22-річного Тіма Шрамма, заступника голови осередку у Вупперталі. З березня по червень 2025 року він воював як доброволець у Збройних силах України. Через це земельне керівництво AfD у Північній Рейн-Вестфалії позбавило його членських прав і ініціювало процедуру виключення з партії.

Йому запропонували припинити будь-яку військову діяльність, утриматися від публічних заяв щодо війни до 2026 року та відмовитися від партійних посад. Шрамм відмовився, назвавши це «намордником» і заявив: «Я не шкодую про свою участь у війні».

Конфлікт загострився після звинувачень у внутрішній змові. Заступник голови регіональної AfD Свен Трітшлер стверджує, що Шрамма використали для збору компромату проти нього. За його словами, Шрамму обіцяли високооплачувану роботу в Бундестазі та скасування виключення в обмін на доступ до особистих даних і документів. Трітшлер вважає, що його “покарали” за відмову приєднатися до жодного з внутрішньопартійних таборів.

Процедуру виключення Шрамма просуває євродепутат AfD Ганс Нойгофф, відомий проросійськими позиціями. Він назвав дії Шрамма «порушенням принципів партії» та порівняв його з неонацистами. У відповідь Шрамм заявив, що його боротьба за Україну — це захист свободи, а погляди Нойгоффа більше нагадують риторику «Єдиної Росії».

На захист Шрамма виступив оборонний речник фракції AfD у Бундестазі Рюдігер Лукассен, який назвав дії земельного керівництва «політично сліпими» й «юридично свавільними». Водночас частина керівництва AfD вимагає виключення Шрамма, називаючи його «небезпечним ідеалістом».

У Швейцарії загострюється суперечка щодо імміграції

Швейцарська народна партія (SVP), найбільша політична сила країни, виступила з ініціативою під гаслом «Ніякої 10-мільйонної Швейцарії». Вона вимагає обмежити імміграцію та в разі потреби скасувати угоду про вільне пересування з Євросоюзом, щойно чисельність населення наблизиться до 10 мільйонів. Зараз у Швейцарії проживає близько 9 мільйонів людей, з яких понад чверть — іноземці, здебільшого громадяни ЄС.
Представники влади та економічні кола Швейцарії попереджають: наслідки такого кроку можуть бути драматичними. Скасування угоди про вільне пересування тягне за собою автоматичне припинення інших важливих двосторонніх угод з ЄС, зокрема доступу до внутрішнього європейського ринку. Уряд також остерігається, що країна може втратити участь у Шенгені та Дублінській системі, що ускладнить боротьбу з нелегальною міграцією та злочинністю.
Міністр юстиції Біт Янс наголосив: без медичного персоналу з Німеччини чи Франції «можна довго натискати на кнопку виклику медсестри». Майже половина лікарів у швейцарських лікарнях — іноземці, значна частина з них — німці. За даними економічного відомства SECO, 71% новоприбулих з ЄС мають робочий контракт ще до в’їзду до країни, а іммігранти не витісняють місцевих працівників, а лише доповнюють їх.
Попри критику, SVP може сподіватися на підтримку. У 2014 році подібна ініціатива партії проти «масової імміграції» вже здобула незначну більшість. Нині праві знову грають на побоюваннях населення перед зростанням частки іноземців, хоч переважна їх більшість — європейці.

Щоб заспокоїти суспільство, уряд просуває «захисне застереження», яке передбачає тимчасове обмеження вільного пересування у разі суттєвих економічних чи соціальних проблем — наприклад, стрибка безробіття або дефіциту житла. Проте профспілки називають цей механізм занадто повільним, а SVP — взагалі фікцією.

Голосування щодо ініціативи «Ніякої 10-мільйонної Швейцарії» очікується влітку 2026 року.

Нарешті, норм новини

https://xn--r1a.website/EurointegrationComUA/16030

AfD цікавиться білоруською опозицією в Німеччині — через запити до уряду

Джерело: Russia Watch Germany

Упродовж останнього року AfD системно використовує депутатські запити до федерального уряду, щоб зібрати детальну інформацію про білоруську опозицію в еміграції. Партія почала з загальних питань про фінансування східноєвропейських проєктів, але поступово зосередилась на конкретних ініціативах — зокрема, незалежному медіа Malanka Media та організації BYSOL.

AfD цікавить не лише фінансова підтримка цих структур, а й особисті дані: участь німців у білоруському полку Калиновського, можливі поїздки до України, володіння зброєю, статус загрозливості та відкриті кримінальні провадження.

Формально такі запити є частиною парламентського контролю, але зміст і наполегливість AfD створюють ризики — адже зібрана інформація може становити інтерес для авторитарних спецслужб, зокрема білоруських і російських.

Свастика на бюлетені: депутат СДПН у Баден-Вюртемберзі йде у відставку

У парламенті федеральної землі Баден-Вюртемберг спалахнув скандал після того, як під час таємного голосування один зі стіммцеттелів (бюлетенів) було знайдено з намальованою на ньому свастикою.

Згодом у причетності зізнався віцепрезидент ландтагу Даніель Борн із СДПН. Він оголосив про свою відставку з керівництва парламенту та вихід з фракції.

Скандальний бюлетень було використано під час голосування за кандидатуру до Oberrheinrat — міжрегіональної тристоронньої ради між Німеччиною, Францією та Швейцарією. Свастику намалювали в клітинці «за» біля прізвища кандидата від правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Представники АдН подали заяву до поліції та заявили, що їхня партія не має стосунку до інциденту.

Інші парламентські фракції також засудили вчинок.

Глава МЗС Австрії підтримує дискусію про відмову від нейтралітету і вступ до НАТО

Деталі у новині: https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/07/27/7216768/

Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Союз Сари Вагенкнехт створив молодіжну організацію

У місті Бохум було започатковано молодіжне крило «Союзу Сари Вагенкнехт» (BSW) під назвою Jugendbündnis im BSW.

Очолила його Анастасія Вірзінґ — донька депутатки тюрингійського ландтагу Анке Вірзінґ. Обидві, як і лідерка партії Сара Вагенкнехт, родом з Єни.

Новостворена рганізація орієнтована на молодь віком від 14 до 35 років і покликана залучити молодших виборців. Середній вік членів партії наразі становить 54 роки.

На установчому з’їзді молодіжки були присутні близько 150 осіб, з яких 113 мали право голосу. Сама лідерка партії Вагенкнехт перебувала у відпустці та звернулася до делегатів у відеозверненні.

Унаслідок аварії поїзда в Баден-Вюртемберзі загинули щонайменше троє людей

У неділю ввечері поблизу міста Рідлінґен (округ Біберах) зійшов із рейок регіональний поїзд RE 55, що прямував із Зіґмарінґена до Ульма. Загинули щонайменше троє людей, серед них машиніст і ще один працівник Deutsche Bahn. Близько 50 пасажирів отримали травми, з них 25 — тяжкі.

У момент аварії в поїзді перебували приблизно 100 осіб. Вагончики зійшли з колії та зіткнулися між собою, частина з них опинилась у кюветі. За попередніми даними, швидкість поїзда становила близько 80 км/год.

Причини аварії з’ясовуються. Слідчі розглядають версію зсуву ґрунту після потужної зливи. За інформацією Німецької метеослужби, в регіоні ввечері пройшли сильні грози з інтенсивними опадами.

Німецька промисловість критикує торговельну угоду між ЄС і США як «фатальний сигнал»

Європейський Союз та Сполучені Штати досягли принципової згоди щодо врегулювання тривалого митного конфлікту. Про це було оголошено після зустрічі голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і президента США Дональда Трампа у Шотландії.

У межах домовленостей сторони погодилися встановити єдину митну ставку у 15% на більшість товарів, зокрема автомобілі, напівпровідники та фармацевтичну продукцію. Крім того, ЄС погодився імпортувати енергоресурси зі США на суму 750 мільярдів доларів і вкласти ще 600 мільярдів у американську економіку. Обидві сторони назвали угоду «найбільшою в історії».

Реакції в Німеччині

• Федеральний союз німецької промисловості (BDI) розкритикував домовленість як слабкий компроміс. За словами Вольфґанґа Нідермарка, навіть 15% мита матимуть серйозні негативні наслідки для тісно інтегрованої трансатлантичної економіки. «Єдиний позитив — вдалося уникнути подальшої ескалації», — додав він.
• Федеральний союз оптової, зовнішньої торгівлі та послуг (BGA) назвав угоду «болісною». Там заявили, що додаткові мита становлять екзистенційну загрозу для багатьох компаній, порушать ланцюги постачання та призведуть до зростання цін. Угода, за оцінкою BGA, коштуватиме Німеччині зростання, добробуту й робочих місць.
• Канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) підтримав домовленість, назвавши її важливою для запобігання кризі в експортно орієнтованій економіці Німеччини. Він особливо відзначив зниження мит на автомобілі — з 27,5% до 15%. Водночас Мерц визнав, що очікував більшого полегшення для бізнесу.
• Міністр фінансів Ларс Клінґбайль (СДПН) назвав досягнуту угоду позитивним сигналом, але зазначив, що її наслідки для економіки ще потребують аналізу. Він підкреслив, що Європа повинна й надалі захищати власні інтереси й водночас зміцнювати партнерства поза межами США, щоби зменшити залежність

Праві медіа в Німеччині розпалюють «культурні війни»: вплив NIUS та Райхельта на дебати про призначення судді

Financial Times

Онлайн-медіа NIUS, яке очолює колишній головред Bild Юліан Райхельт, за різними оцінками могло відіграти ключову роль у зриві голосування за призначення судді Конституційного суду Фрауке Брозіус-Ґерсдорф. За 9 днів до голосування NIUS опублікувало 20 критичних матеріалів, звинувачуючи її в радикальному фемінізмі та підтримці абортів на пізніх термінах — твердження, які вона спростувала. Кампанія могла спричинити сильний внутрішній тиск на ХДС.

NIUS, яке подає себе як «голос більшості» і стилізується під Fox News, фінансується консервативним бізнесменом і донором ХДС Франком Ґоттгардтом. Медіа просуває такі теми, як антиміграційна риторика, критика «воук-культури» та скепсис щодо кліматичної політики.Щоденне ранкове шоу каналу на YouTube збирає до 250 тисяч переглядів.

Райхельт, який у 2021 році був звільнений з Bild через звинувачення в зловживанні владою та сексуальних стосунках із підлеглими, заперечує співпрацю з AfD, хоча їхні меседжі часто збігаються. Він вважає бойкот партії з боку інших політичних сил «ірраціональним» і закликає «спокійніше» ставитися до AfD.

Попри критику, зокрема з боку «Зелених», з Райхельтом вже почали комунікувати деякі політики з ХДС/ХСС, зокрема Єнс Шпан і Маркус Зьодер. Це, на думку опонентів, легітимізує NIUS як впливовий майданчик правих та сигналізує, що кампанії, подібні до тієї, що зірвала призначення судді, можуть стати новою нормою в німецькій політиці.