Уряд Мерца розпочинає депортації до Афганістану: десятки засуджених — на борту першого рейсу

Незабаром із Лейпцига вилетить літак до Кабула з десятками афганських злочинців. Операцію вдалося організувати за сприяння Катару. Вона має стати початком регулярних повернень до Афганістану.

Мерц уникнув чіткої позиції щодо Брозіус-Ґерсдорф, але засудив нападки

Канцлер Фрідріх Мерц на літній пресконференції відмовився оцінювати, чи відповідає юристка Фрауке Брозіус-Ґерсдорф критеріям для посади судді Конституційного суду. Він заявив, що ухвалить рішення, коли постане питання повторного голосування в Бундестазі.

Водночас Мерц різко засудив персональні напади на кандидатку, назвавши їх «неприйнятними», «образливими» та «принизливими».

Попри внутрішньокоаліційні суперечки, зокрема щодо податку на електроенергію, Мерц підкреслив стабільність уряду й нормальний характер співпраці ХДС/ХСС та СДПН. Початкові труднощі він назвав звичними для нового уряду й висловив упевненість у подальшій ефективній роботі.

Згадуючи провал свого першого обрання, Мерц заявив, що нинішні часи демонструють крихкість парламентських більшостей. Водночас уряд, за його словами, вже досяг значного прогресу за перші десять тижнів роботи.

Мерц про слова Меркель: «Сьогодні ми знаємо, що ми з цим не впоралися»

Канцлер критично оцінив міграційну політику 2015 року, відреагувавши на відомий вислів Ангели Меркель — «Wir schaffen das» («Ми з цим впораємось»):
«Сьогодні ми знаємо, що ми з цим не впоралися»

З запізненням трохи вітає з днем народження, так сказать

Меркель вчора виповнився 71 рік

Репортер: Ваш міністр оборони Пісторіус сказав народу: "До 2029 року маємо бути готові до війни"

Поясніть це, будь ласка.

Мерц: Ми маємо вміти захищатися, чого зараз, власне, немає.

Ми недостатньо сильні. Наша армія недостатньо сильна.

Тому ми витрачаємо багато грошей, більше ніж будь-коли після Холодної війни, і ці гроші нам доводиться позичати.

Ми змінили Конституцію, бо бачимо велику загрозу, і ця загроза - росія.

Ця загроза не лише Україні, а й нашому миру, свободі, політичному ладу Європи.

Дубльовано🔊

Останній Капіталіст | Twitter | Instagram | Twitter (eng) | FB

Колишній очільник СДПН та Плацек регулярно літає до москви

Колишній лідер СДПН і ексміністр-президент Бранденбурга Матіас Плацек після початку повномасштабної війни щонайменше дев’ять разів відвідав москву — остання поїздка відбулася в березні 2025 року.

У 2014–2022 роках він очолював Німецько-російський форум, який виступав за діалог із кремлем і критикував політику Заходу щодо стримування росії.

Попри публічне засудження російської агресії та визнання власної «наївності» у лютому 2022-го, Плацек продовжив контакти з кремлівськими структурами.

За даними розслідування Spiegel, FAS та The Insider, Плацек не лише регулярно відвідував москву, а й разом із Рональдом Пофаллою, Ральфом Штегнером та іншими політиками брав участь у закритих зустрічах з представниками путіна в Баку. Серед них — радник президента рф Валерій Фадєєв і тіньовий стратег Алексєй Громико. Громико пропонував «розпалювати страх німців перед війною з НАТО», щоб посилити позиції AfD і BSW.

Плацек і сьогодні є членом правління Фонду Фрідріха Еберта (політичний фонд близький до СДПН) Сам він стверджує, що діє як приватна особа і не отримував жодних доручень. Однак обсяг і характер його контактів викликають серйозні запитання щодо лояльності, впливу та ролі «тіньової дипломатії» у час війни.

Що думають німці про AfD: нове опитування Allensbach

На зʼїзді СДПН в червні знову була піднята дискусію про можливу заборону AfD. Але навіть якщо Федеральний конституційний суд колись визнає таку заборону обґрунтованою, вона не вирішить головної проблеми — майже чверть населення Німеччини не відчуває себе представленою існуючими партіями. Тому навряд чи після заборони прихильники AfD масово повернуться до традиційних політичних сил.

Лише 27 % підтримують ідею заборони, тоді як 52 % виступають проти, а у Східній Німеччині — дві третини.

54 % опитаних вважають, що навіть у разі заборони AfD швидко виникне нова партія з подібною ідеологією. Хоча 57 % громадян непокояться зростанням популярності AfD і лише 22 % оцінюють це як позитивне явище, більшість проти адміністративних заборон.

Більше того, 67 % західних і 88 % східних німців мають у своєму оточенні прихильників AfD. Водночас лише 5 % з них вважають знайомих симпатиків партії правоекстремістами, хоча 54 % називають такою саму партію.

До цього додається недовіра до мотивів тих, хто просуває заборону: багато хто підозрює, що йдеться не про захист демократії, а про бажання позбутися впливової політичної конкуренції. Більшість опитаних віддає перевагу змістовній політичній боротьбі, а не правовим заборонам, оскільки радикальний фланг AfD існує вже давно — підстави для заборони могли б з’явитися й раніше.

Потенціал AfD суттєво зріс: якщо раніше підтримка коливалася між 15–19 %, то 2023 року вона сягнула 22 %, а нині — 33 %. У Західній Німеччині 30 % виборців відкриті до підтримки AfD, на Сході — 47 %.

При цьому 61 % західних німців вважає зростання популярності партії тривожним, тоді як на Сході лише 37 %. AfD як правоекстремістську сприймають 58 % на Заході й 35 % на Сході.

Причини підтримки змінюються. Якщо раніше основним мотивом була фрустрація через інші партії та міграційна політика, то зараз зростає саме ідеологічна підтримка: ще два роки тому кожен третій потенційний виборець AfD був переконаний у правоті партії, нині — кожен другий.

Частка тих, хто відчуває, що їхні інтереси представляє тільки AfD, зросла з 34 % до 41 %. У Східній Німеччині важливу роль відіграє незадоволення політикою інших партій щодо росії — це зазначають 58 % потенційних виборців, у Західній — лише 31 %.

Сьогодні AfD асоціюється не лише з жорсткою міграційною політикою, а й із внутрішньою безпекою (62 %, порівняно з 42 % десять років тому), переважанням національних інтересів над європейськими, зменшенням кліматичних обмежень. Водночас теми соціальної справедливості, екології, підтримки України та європейської інтеграції — майже не пов’язані з AfD в очах виборців.

Показово, що 69 % прихильників AfD незадоволені демократією в Німеччині, а лише 17 % вважають, що майбутнє варто будувати в межах ЄС. Більшість AfD-виборців не довіряє західному оборонному союзу, скептично ставиться до НАТО, а росію сприймає позитивніше, ніж решта населення.

На цьому тлі прихильники партії Лівих (Die Linke) мають зовсім інший профіль. За поглядами вони ближчі до центристських партій. Вони довіряють інституціям, підтримують ЄС, вірять у реформовану соціальну державу. Основні теми, з якими їх асоціює суспільство — соціальна справедливість, оподаткування багатих, соціальне житло, медицина, освіта.

Після несподіваного успіху на виборах потенціал Лівої партії зріс: 18 % населення не виключають її підтримки, на Сході — 31 %. Водночас ідентифікація з нею поки що слабка: лише 27 % потенційних виборців підтримують її через переконаність у програмі. Їхня фрустрація не така глибока: 70 % AfD-виборців вважають, що країна скочується у прірву, але серед Лівих так думає лише 25 %.

⚡️В бундесвері оцінюють, що РФ планує запускати по Україні 2 тисячі дронів одночасно

Генерал Крістіан Фройдінг наголосив на необхідності розробки "розумних заходів протидії". За його оцінками, Україні потрібні недорогі засоби боротьби з безпілотниками вартістю від 2 до 4 тисяч євро, що дозволить ефективно реагувати на масовані атаки.

Деталі: https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/07/20/7216293/

Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Протест під час інтерв’ю з Вайдель

Під час запису літнього інтерв’ю ARD з співголовою AfD Аліс Вайдель перед будівлею Бундестагу відбулася протестна акція, яка суттєво ускладнила розмову. Спочатку з протилежного берега Шпрее лунали свистки й сигнали, а згодом з’явився автобус колективу Zentrum für Politische Schönheit, з якого через гучномовці транслювали пісню з анти-AfD лозунгами.

Вайдель неодноразово скаржилася на акцію, але вирішила не переривати запис. Журналіст Маркус Прейс назвав інтерв’ю «вкрай напруженим» і визнав, що через шум деякі журналістські завдання виконати не вдалося. Водночас він наголосив, що Вайдель продемонструвала витримку.

AfD розкритикувала ARD за те, що зйомку не було перенесено до студії або тимчасово припинено. Представники партії назвали ситуацію порушенням принципу рівних умов і зажадали повторного інтерв’ю. Вайдель заявила, що такі дії шкодять свободі слова та демократичній дискусії.

ARD пообіцяла зробити висновки на майбутнє. Організатором акції стало відоме ліве художнє об’єднання Zentrum für Politische Schönheit, відоме провокаційними перформансами на політичні теми та проти правих політиків. Зокрема, вони встановили копію меморіалу Голокосту біля будинку Бйорна Гьоке, проектували зображення Елонa Маска з нацистським жестом на завод Tesla під Берліном, а також поширювали згенеровані зображення Вайдель у парі з Фрідріхом Мерцом.

Голови польського та німецького МВС на польсько-білоруському кордоні: спільна відповідь на гібридну міграційну кризу

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт разом із польським колегою Томашем Сємоняком відвідує сьогодні польсько-білоруський кордон. У центрі уваги — зміцнення захисту зовнішніх рубежів ЄС.

З 2021 року режим Лукашенка свідомо використовує мігрантів як інструмент тиску на Європу. За рік польським прикордонникам вдалося зупинити понад 20 тисяч спроб незаконного перетину кордону. Більшість мігрантів прибуває з Іраку, Афганістану та інших країн транзитом через Москву, Доху, Стамбул або Бенгазі. З Мінська їх організовано доправляють до кордону, забезпечуючи інструментами для прориву загороджень. Потік посилюється: кількість авіарейсів із Туреччини до Білорусі зросла з 20 на тиждень у квітні до 78 нині.

Добріндт і Сємоняк перебувають у постійному контакті щодо спільної стратегії боротьби з нелегальною міграцією. Перед зустріччю на кордоні вони проводили переговори у Варшаві та на Цугшпітце.

Німецька військова контррозвідка фіксує зростання російської шпигунської активності

Росія значно посилила розвідувальну та підривну діяльність у Німеччині, заявила президентка Військової контррозвідки (MAD) Мартіна Розенберг. За її словами, спостерігається різке зростання кількості випадків шпигунства та гібридних операцій. «Ми маємо справу з агресивнішим і масштабнішим підходом - як за часів Холодної війни», зазначила вона. Крім того, російські служби постійно розширюють свої методи впливу.

За даними агентства dpa, кількість підозрюваних випадків протягом року практично подвоїлася. Російські агенти нерідко прибувають до Німеччини через треті країни та намагаються налагодити контакт із російськомовними німцями, пізніми переселенцями або людьми з особистими зв’язками з росією.

У зоні ризику також військовослужбовці та німці з подвійним громадянством, які подорожують до росії або її союзників. У таких поїздках їх можуть намагатися завербувати або шантажувати.

Ціллю атак дедалі частіше стають кораблі німецьких ВМС. MAD повідомляє про випадки ймовірного саботажу: обрізані кабелі, металеві частинки в системах двигунів, забруднення водопостачання. Паралельно ведуться кампанії дезінформації — як елемент ширшої стратегії дестабілізації через гібридні методи.

🔎 Опитування: Чи повинна Фрауке Брозіус-Ґерсдорф зняти свою кандидатуру на посаду судді Федерального конституційного суду?

За результатами опитування інституту Forsa (для Stern і RTL), 57% опитаних вважають, що Брозіус-Ґерсдорф не повинна знімати кандидатуру, 24% — за її зняття, ще 19% не визначилися.

📊 Результати за групами:

🔹 Регіони:
• Схід Німеччини: 34% — за зняття кандидатури, 44% — проти
• Захід Німеччини: 23% — за, 59% — проти

🔹 Стать:
• Чоловіки: 30% — за зняття, 54% — проти
• Жінки: 19% — за, 60% — проти

🔹 За партіями:

• Християнські демократи (CDU/CSU): 23% — за зняття кандидатури, 59% — проти
• Соціал-демократи (SPD): лише 12% — за, 82% — проти
• Партія зелених (Die Grünen): 84% — проти
• Ліва партія (Die Linke): 74% — проти
• Альтернатива для Німеччини (AfD): 55% — за зняття кандидатури, лише 29% — проти

Про кризу з затвердженням кандидатки було тут

Деякі соціал-демократи захищають поїздки Платцека до росії або кругова порука клубу зашкварених

Колишній голова СДПН Маттіас Платцек з початку повномасштабної війни дев’ять разів відвідав москву. Ці поїздки викликали суперечки в партії, але частина соціал-демократів стала на його захист.

Ральф Мютценіх, ексголова фракції СДПН у Бундестазі, заявив Spiegel, що вдячний Платцеку за його «неупереджену роботу задля миру», підкресливши, що той «на кожній зустрічі говорить про воєнні злочини путіна».

Платцек пояснив, що хотів зберегти контакти з росією і вважає важливою «активну багаторівневу дипломатію». Мютценіх підтримав це, зауваживши, що переговори з російською стороною не мають залишатися виключно представникам інших країн.

На захист Платцека виступив і депутат СДПН із зовнішньополітичним профілем Ральф Штегнер:

«Образи й підозри — недоречні. Платцек як приватна особа намагається сприяти завершенню війни. Не можна відкидати будь-який діалог лише через те, хто по той бік розмови».

Втім, не всі у партії поділяють цю позицію. Міхаель Рот, колишній депутат Бундестагу, назвав дії Платцека «егоїстичними та безвідповідальними» і заявив, що вони підривають довіру до СДПН, особливо в Центральній і Східній Європі.

🇺🇦🇩🇪 Німеччина оголосила про новий пакет військової допомоги для України, який включає сотні тисяч боєприпасів для зенітних установок Gepard

Більше читайте у новині👆

#Україна #Німеччина

Підписатись на Мілітарний

🇬🇧🇩🇪 17 липня 2025 року Великобританія та Німеччина підписали Договір про дружбу та двостороннє співробітництво

Договір який оглядачі охарактеризували як епохальний – перший договір такого масштабу між двома країнами з часів завершення Другої світової війни.

І хоча договір охоплює майже всі можливі сфери співробітництва від дипломатії до зміни клімату основний його пункт – оборона.

Читайте про те, що ж ховає в собі новий Договір в нашому матеріалі.


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

У СДПН закликали змінити політику уряду щодо Ізраїлю


Депутат Бундестагу та речник з питань зовнішньої політики фракції СДПН Адіс Ахметович, а також депутат Бундестагу, член Комітету у закордонних справах і доповідач фракції СДПН по Близькому Сходу Рольф Мютценіх закликали федеральний уряд переглянути політику щодо Ізраїлю на тлі гуманітарної кризи в Газі.
У своїй заяві вони вимагають:

призупинити Угоду про асоціацію між ЄС та Ізраїлем,

зупинити експорт німецької зброї, якщо є ризик її використання з порушенням міжнародного права,

приєднатися до міжнародної ініціативи, яку вже підтримали Велика Британія, Франція, Канада та інші країни, із закликом до негайного припинення вогню.

Вони наголошують, що лише дипломатія може зменшити страждання цивільного населення, а подвійні стандарти шкодять міжнародному авторитету Німеччини.

Ініціативу Ахметовича та Мютценіха публічно підтримав голова фракції СДПН Маттіас Мірш.

Візит Макрона до Берліна: ключові теми розбіжностей у переговорах із Мерцом

Президент Франції Еммануель Макрон приїхав до Берліна на зустріч із канцлером Фрідріхом Мерцом. Хоча програма вечора виглядає урочисто (прогулянка біля води, джаз-концерт, вечеря у віллі Борзіг), переговори між сторонами очікуються складними. Йдеться не лише про символічну «перезавантаження» франко-німецьких відносин, а й про реальні конфлікти в трьох стратегічних напрямах:

1. Eнергетика

Франція наполягає, щоб атомна енергія вважалася «зеленою» у межах європейської кліматичної політики. Це дозволило б їй отримати мільярди євро з бюджету ЄС на модернізацію своїх застарілих АЕС.
На відміну від минулої позиції (представленої Габеком — Зелені), нинішнє керівництво Німеччини більше не має
принципових заперечень.

Голова Мінекономіки Катаріна Райхе не виступає проти визнання ядерної енергетики як відновлюваної, а канцлер Мерц — підтримує цю лінію.

Однак суперечка полягає не у визнанні, а в фінансуванні:
атомна енергія хоч і стабільна, але потребує значних інвестицій на початку в порівнянні з класичними ВДЕ (як-от німецькі вітрові станції)

Німеччина як найбільший платник до бюджету ЄС мала б фактично профінансувати французькі АЕС, що викликає занепокоєння навіть у Мерца.

Додатковий ризик — критика з боку СДПН, яка залишається принципово антиядерною.


2. FCAS — спільний проєкт бойового літака
Німеччина та Франція вже кілька років розробляють спільну систему бойової авіації майбутнього (FCAS). Проблема в тому, що французький виробник Dassault хоче контролювати 80% розробки літака — залишаючи Airbus лише допоміжні компоненти (наприклад, безпілотник “Loyal Wingman”).
Це викликає велике незадоволення в німецькій промисловості та уряді. Мерц, ймовірно, наполягатиме на перегляді ролей і дотриманні попередніх домовленостей. Зрив FCAS був би стратегічною поразкою обох країн — особливо на тлі заяв про необхідність більшої оборонної автономії ЄС від США.

3. Mercosur — торговельна угода з Південною Америкою
Угода з країнами Південної Америки (Бразилія, Аргентина та ін.) після 25 років перемовин нарешті готова до ратифікації. Але Франція затягує процес, вимагаючи додаткових гарантій для своїх фермерів (захист від дешевої сільськогосподарської продукції).
Мерц хоче просунути ратифікацію, адже:
це нові ринки для європейських (зокрема французьких) компаній;
зволікання загрожує зривом через політичні цикли.
Він очікує від Макрона чіткої відповіді — чи Франція готова піти на обмежені поступки і дати зелене світло, чи ні. Перемовини ускладнює також напруження у торговельних відносинах ЄС–США.

Інші важливі теми:

Газа: Франція підтримує заяву 25 країн із критикою Ізраїлю. Німеччина — ні, хоча Мерц також закликає Ізраїль зупинити масштабні воєнні дії та забезпечити гуманітарну допомогу.
Україна: Обговорюється як військова підтримка, так і занепокоєння з приводу боротьби з корупцією.
Мита Трампа: Франція хоче активної відповіді ЄС на можливе підвищення тарифів США (особливо щодо автопрому). Мерц намагається уникнути ескалації, сподіваючись знизити тиск без прямих загроз.

Формат зустрічі
Перед переговорами сторони зроблять короткі заяви для преси, без можливості поставити запитання. Уряд пояснює це пізнім часом і «робочим характером» зустрічі.

Пояснення порталу German Aid to Ukraine щодо заяви Бориса Пісторіуса про постачання Patriot

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вчора на пресконференції підтвердив повідомлення порталу German Aid to Ukraine щодо ситуації з системами Patriot. Нижче стислий виклад ключових моментів, а у відео його відповідь:

➡️ Як уже зазначалося вчора, повідомлення про те, що Німеччина нібито зобов’язалася надати п’ять систем Patriot, не відповідає дійсності. Німеччина лише долучається до загальних зусиль і надає частину необхідного обладнання.

➡️ США хочуть, щоб Німеччина передала Україні дві пускові установки Patriot зі складів Бундесверу, які пізніше мають бути замінені новими одиницями виробництва.

➡️ Німеччина готова на це лише в тому разі, якщо нові установки прибудуть менш ніж за рік.

➡️ Поточна потреба України — приблизно п’ять пускових установок Patriot.

➡️ Німеччина готова фінансувати дві з них, Норвегія та ще одна країна також заявили про готовність виділити кошти.

➡️ Але ключова умова: інші країни повинні погодитися віддати свої системи Patriot в обмін на фінансування.

МЗС Німеччини: Україну оцінюватимуть за незалежністю антикорупційних інституцій

Незалежність та сила антикорупційних інститутів України були ключовими факторами реформ останніх років. Україна й надалі буде оцінюватися за їхнім прогресом

– заявили у німецькому Міністерстві закордонних справ Німеччини.

Докладніше у новині:
https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/07/23/7216498/

Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу