раптом у вас немає підписки, ловіть текстом:

Вибори ректора Київського політехнічного інституту ім. Сікорського (КПІ) нагадували справжні політичні змагання із дебатами, нібито «жучками» в кабінеті одного з претендентів і дописами в анонімному Telegram-каналі «Батальйон Монако» з майже 1 млн підписників. Урешті переможцем став Анатолій Мельниченко, який працює в університеті 23 роки. Які зміни чекають на КПІ.

18 червня ректором КПІ став Анатолій Мельниченко, 44, заступивши на посаді Михайла Згуровського, який керував «політехом» протягом 32 років. За Мельниченка проголосували 39% від загальної кількості виборців. «Останнім подав документи на посаду ректора, бо не дуже хотів, – каже він. – Мене надихнув колектив, який висував мою кандидатуру». 

КПІ – найбільший і найстаріший технологічний університет України, в якому навчається майже 25 000 студентів на 14 факультетах, за даними на сайті закладу. Серед випускників – засновник Ajax Systems Олександр Конотопський, власник MacPaw Олександр Косован, засновник і CEO платформи для підбору репетиторів Preply Кирило Бігай та інші відомі підприємці.

З початку повномасштабного вторгнення від КПІ очікують, що він буде кузнею інженерів для DefenceTech. «Університет з таким науковим потенціалом зобов’язаний працювати на обороноздатність країни», – вважає член парламентського комітету з питань освіти Роман Грищук.

 Як на це вплине зміна ректора?

Курс – на міжнародну співпрацю
За посаду ректора КПІ змагалися п’ятеро претендентів, які роками працюють в університеті. «Усі кандидати були з системи, ззовні – жодної людини, – каже Грищук. – Тому оптимізм стриманий». 

Обирали нового ректора студенти й викладачі університету шляхом закритого голосування. Така модель неправильна, переконаний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. «Якби бізнеси вибирали CEO, то давним-давно не було б ніяких бізнесів», – каже він. Милованов планував брати участь у виборах, але врешті відмовився. «Реформа університету – складний і токсичний процес, який зустріли б боротьбою», – пояснює він.

Чому КПІ не делегував призначення ректора наглядовій раді? «Обрання – це позиція нашого чинного ректора, – каже Мельниченко. – Це традиція КПІ». Згуровського так само обрали на початку 90-х і переобирали на наступні терміни, пояснює він.

Анатолій Мельниченко – професор кафедри теорії та практики управління і кандидат філософських наук. У 1996–2002 роках він сам був студентом КПІ, отримавши магістра з адміністративного менеджменту. Потім продовжив навчання в аспірантурі й захистив дисертацію за спеціальністю «Філософія освіти». З 2001-го працював в університеті на посадах від асистента кафедри економіки та підприємництва до проректора з навчальної роботи КПІ. 

Мельниченко тричі проходив стажування у США та по одному разу – у Великій Британії й Нідерландах, ідеться на його сайті. «Він вільно говорить англійською, легко знаходить спільну мову, контактує з міжнародними партнерами», – каже в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова, яка зустрічала Мельниченка на міжнародному візиті у США.

Зміцнення міжнародної співпраці – один із пунктів передвиборчої програми нового ректора. Він передбачає участь студентів і викладачів у міжнародних проєктах, розвиток англійської мови та нарощування частки іноземних студентів. 
Більше ніхто з кандидатів не пропонував нічого по міжнародній діяльності, каже Семенова, яка на виборах вболівала за Мельниченка. «Його розповіді та поведінка на дебатах і зустрічах зі студентами виглядали відкрито, демократично та сучасно, – говорить вона. – Нетипово для КПІ». 

Серед інших обіцянок Мельниченка – проведення незалежного аудиту університету, запровадження петицій, залучення інвестицій, підготовка кадрів для оборонних компаній, підвищення якості освіти, розвиток інклюзивності тощо. «Ми повинні швидше реагувати на виклики, зокрема воєнні», – каже Мельниченко.   

Потенційне реформування КПІ новим ректором може зустріти опір. «Ніхто не буде готовий дати новому ректору забагато свободи, – вважає Милованов. – Якщо він зможе щось змінити, то він герой».

1/2

Чому важлива зміна ректора КПІ 

«Зміна влади в будь-якому разі – на краще, – каже Семенова.

– Погано, що у КПІ це відбувається раз на 32 роки». До призначення Мельниченка виш очолював Михайло Згуровський – доктор технічних наук, інженер, професор. «Рішення піти з посади перезріло», – вважає Грищук. 

У своїх деклараціях Згуровський не вказував спільний із сином бізнес у Чорногорії, продаж нерухомості та один із будинків дружини у США, йдеться у матеріалі журналіста-розслідувача Іллі Лукаша для програми «Центр розслідувань України» у жовтні 2018-го. «Під його керівництвом КПІ не виглядав як лідер світової освіти, – каже Семенова. – Хочеться мати нормального конкурента, а не пострадянське незрозуміло що». 

Згуровський назвав розслідування спланованою акцією дискредитації всього КПІ і його ректора. «Всі необхідні матеріали, зокрема й документи про мою непричетність до бізнесу сина, розглянуть професійні міжнародні фахівці у сфері запобігання корупції», – йшлося у його письмовому коментарі виданню «24 канал».

Що не так із КПІ?
Київська політехніка потребує більше фінансової прозорості, вважає Грищук. «КПІ звик отримувати фінансування з держбюджету через репутацію основного технічного ЗВО, – каже Семенова. – Це призводить до невиконання показників ефективності та відсутності покращення навчальних програм». 

У рейтингу QS World University Rankings університет КПІ перебуває у діапазоні 801–850 місць. Протягом 10 років заклад опустився на понад 200 сходинок у списку. 

Мельниченко пояснює це так: рейтинг враховує кількість іноземних студентів, а після підняття вартості навчання та введення вищих критеріїв їхня кількість у КПІ зменшилася. «Також останні кілька років кількість студентів зростала, а викладачів – ні, – каже він. – Це співвідношення враховується при складанні рейтингів».    

Оновлення керівництва – шанс зробити ривок в освіті, каже Грищук. «Розробки українських інженерів дали можливість вибити російські кораблі у Чорному морі, – каже нардеп. – Цей досвід ми маємо вивчати у передових українських технічних університетах».

Щоб не повторювати шлях Згуровського, треба змінювати систему управління й організаційно-правову форму університетів, вважає Семенова. З 2024 року в Україні триває масштабна реформа вищої освіти, яка передбачатиме перезапуск наглядових рад при університетах, новий підхід до фінансування, індивідуальні освітні траєкторії для студентів, інвестиції в лабораторне обладнання тощо. 

Зміни тестуватимуть перші п’ять університетів, серед яких НАУ. Чи планує КПІ доєднатися? «Я не з усіма складовими реформи погоджуюся, – каже Мельниченко. – КПІ завжди має свою позицію». 
Наприклад, перезапуск наглядової ради університету вже відбувся у 2023-му, тому університет не планує цього робити. До розвитку лабораторій КПІ готовий приєднатися, додає Мельниченко.   

Офіційно він заступає на посаду, коли Міносвіти підпише контракт. Яким має бути КПІ після пʼяти років керівництва Мельниченка? «Зміцнитися як лідер технічної освіти й набути більшого авторитету за кордоном, – каже він. – Маємо закачати рукава й рухатися вперед».

2/2

ВБОЛІВАЄМО ЗА ЗБІРНУ УКРАЇНИ РАЗОМ!

Об'єднуємось та разом вболіваємо за збірну України на полях головної футбольної події Європи!

На вас чекають:

⚽️ Великий екран
⚽️ Живі трансляції
⚽️ Фудкорт з українським фастфудом від Євгена Клопотенка та пригощення від національного спонсора збірної України з футболу "Львівського"
⚽️ Розважальні зони від компанії Uklon

📍Локація: Житній ринок (вул. Верхній Вал, 16)

⏰ В рамках події відбудеться показ:
21 червня, 16:00 Словаччина – Україна (збираємось з 14:00)
26 червня, 19:00 Україна – Бельгія (збираємось з 17:00)

Квитки на 21.06 тут
Квитки на 26.06 тут

Знижка для студентів 50%, захопіть з собою студентські ☺️
Єднаємось і підтримуємо збірну 💙💛

окремо винесемо тезу про допомогу в наближенні Перемоги:

Яку роль ви відводите вищій освіті у досягненні перемоги?

Анатолій Мельниченко:
Як ми вже побачили протягом цієї війни, значущість мають як нові технології, так і люди. І не просто люди, а добре підготовлений людський капітал.  Освіта має стати тією точкою докладання наших зусиль, яка в кінці-кінців дасть нам суттєву перевагу над ворогом. В першу чергу, це підготовка інженерних фахівців, здатних створювати нові засоби радіоелектронної боротьби, безпілотні системи (літальні, наземні, морські), нові матеріали і речовини, технології  в сфері медичної інженерії, робототехніку тощо.

Водночас, ми маємо і думати про те, хто буде відновлювали Україну після війни. Наприклад, ми вже зараз розуміємо, що необхідно мати найближчим часом пул фахівців у галузі енергетики.

Навіть за поодинокими повідомленнями Міністерства енергетики України ми бачимо, що в результаті російських атак електрогенерація на теплових станціях суттєво скорочена, схожа ситуація на гідроелектростанціях. Тому в системі освіти ми повинні готувати фахівців, здатних проектувати, створювати та експлуатувати нові енергосистеми, ефективніші та захищеніші.

Наш університет бачить запит з боку енергетичних компаній на наших фахівців.
Що є особливістю хороших вітчизняних науково-педагогічних інженерних шкіл? Це глибока фундаментальна підготовка. Тому, окремі сучасні реформи в царині освіти не повинні створити загроз фундаменталізації підготовки.

Але не тільки інженерних фахівців потребуватиме наша країна найближчим часом. Йдеться про потребу у фахівцях з фізичної реабілітації, соціальної роботи тощо.

Не можу не відзначити, що в цьому сенсі КПІ імені Ігоря Сікорського забезпечує якісну підготовку за повним спектром спеціальностей.

💪

Канал нового ректора КПІ:

@melnychenko2024

Підпишіться. Розкидайте по чатам і каналам факультетів, груп. Дізнавайтесь про зміни з першоджерела

🇸🇰 vs 🇺🇦

Який рахунок?

43 - це як 34, тільки вже з якимись ліками в дверці холодильника, хрускітом в суглобах коли не чекаєш і з бажанням відправити комусь у вайбер гіфку-привітання з вербною неділею.

Господь добрий до мене і дав мені все для щасливого життя: сімʼю, друзів і колектив найкращого в світі фонду.

Бабуся Ліда якось казала, що все в цьому світі гівна варте, окрім здоровʼя. Але то було актуально до 2014 року…

З тих пір на свій День Народження я загадую різні бажання, кінцевим адресатом збуття яких є найкращі люди на планеті Земля.
І вони одягнені у військову форму!

Я схиляю голову перед усіма нашими захисниками і дякую їм за те, що можу писати ці рядки.

Мені особисто на ДН вже давно нічого не потрібно. Єдиний подарунок про який я буду вас просити - це, як не банально, донат!

0.43 грн
4.30 грн
43 грн
430 грн
4300 грн
43000 грн
430000 грн
4300000 грн
43000000 грн

Або ж у $,€,£, кронах, злотих та інших валютах.

Ми дуже важко вигризали ту ліцензію на викуп 1000 PVS-14 третьої генерації!

І я прошу вас допомогти зібрати 160 000 000 на «Нічний кошмар»! Щоб наші ССО, ДШВ і морпіхи могли кошмарити ворогів коли вони того не чекають!

Донатимо тут:
👉Банка: https://send.monobank.ua/jar/5jeP2fYaga
👉PayPal: serhiy.prytula.kyiv@gmail.com
👉Інше: https://prytu.la/nichnyy-koshmar

Дякую!
І за донати, і за репости, і за те, що ви так багато років поряд!

Я відчуваю цю підтримку!
Люблю і обіймаю!

Трансляція Open Data Hackathon

Зараз в НАУ — фінал першого щорічного Open Data Hackathon, який покликаний об’єднати спеціалістів та молодь у роботі над проєктами з відкритих даних.

Пітчинг проєктів:
https://youtube.com/live/I8PMh2EABJU

@KAI_PMO

‼️ Підтримаймо заступника директора НН ФТІ Олексія Василенка

Просимо допомогти заступникові директора НН ФТІ з навчально-виховної роботи Олексію Дмитровичу Василенку, який з лютого 2024 року бореться з тяжкою хворобою.

Професіонал своєї справи, чуйна та щира людина, яка готова завжди прийти на допомогу. Присвятив усе своє життя КПІ та роботі зі студентами.

💳 Картка для допомоги — 4390 2306 3147 4908