Китай потроху стає навіть не нейтральною країною.


--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

І для гарного настрою 😈

Сьогодні зранку біля острова Зміїний ракетними ударами було знищено два російських катера типу «Raptor»🔥🔥🔥


UPD: відео у першому коментарі :-)


--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

- З чим-би ви могли зрівняти сучасну Росію?

- Із землею.


--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

Пара думок про снайпінг у поточних умовах.


Почну з бази: у чому принципова різниця між снайпером, марксменом та звичайним стрілком. Як на мене, у задачах. Снайпер повинен вражати свою мішень першим пострілом і робити це на великих дистанціях. В результаті, грубо, ти три дні ходиш-повзаєш у пошуках позиції, потім два дні цю позицію готуєш і потім колись один-два рази стріляєш. Або не стріляєш, що теж буває.


На озброєнні у снайперів переважно гвинтівки з глушниками та продольно-ковзаючими затворами, - т.зв. "болти": така гвинтівка "мовчить" під час пострілу, що підвищує точність. Армійські снайпери працюють парами, у арміях НАТО старший у парі не стріляє, а займається спостереженням, визначенням цілей, контролем умов та розрахунком пострілів.


При цьому сучасна снайперська пара паралельно виконує багато задач в інтересах свого підрозділу, або підрозділу, до якого вона була придана. Снайпер крім як стріляти повинен ще, як мінімум, вміти створювати картку стрільби, спостерігати та організовувати спостереження, вирішувати пряму та зворотню геодезичні задачі, вести контр-снайперську боротьбу, корегувати артилерію і т.д. У арміях НАТО снайпери часто стають JTAC'ами.


Натомість, марксмен - це людина, головною задачей якої входить швидко знищувати важливі цілі на відносно великих дистанціях в процесі бою. Можна сказати, що марксмен - це вогневий засіб командира відділення наряду з кулеметником. Очевидно, підготовлений снайпер може виконувати роль марксмена, але не навпаки.



У наших поточних умовах активних маневрових бойових дій, - т.зв. динаміки, - а особливо із використанням артилерії, застосування снайперів командирами та старшими начальниками часто неможливе. Натомість якісні марксмени стають надзвичайно корисними.


На мою скромну думку, у наших поточних умовах найкращий марксмен - це кулеметник, у якого на зброї стоїть щось типу тепловізійного прицілу типу TSA-11 або досить простої 10-кратної оптики. Був випадок, коли волонтери привезли на підрозділ кілька оптичних прицілів з кріпленнями на кулемети і буквально через кілька днів штатні снайпери того підрозділу почали скаржитись, що ентузіасти-кулеметники "зачистили" все та всіх до дистанції у 1200, якщо не помиляюсь, метрів.



Повторюсь: все викладене вище - це моя особиста думка. Якщо ви не згодні - коменти відкриті :-)


--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

Думаю, РФ рано чи піздно буде змушена як провести мобілізацію, так і об‘явити нам формальну війну.


На перше навіть готовий поставити гроші. Друге - дуже вірогідно, але поки під питанням.


Завтра розпишу.

--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

Про мобілізацію на росії.


Головне: я тут подумав, що з нашої точки зору нема жодної різниці, чи буде об'явлено на росії мобілізацію, чи не буде. Ключове слово - "об'явлено". Бо реально вона там вже проводиться.


Наші окуповані території русня "вимела" майже начисто, скоро підуть по підвалам вишукувать тих, хто не попав під першу "мобілізацію"; на російськомовних сайтах роботи та у соцмережах постійно висять сотні вакансій, розміщених військовими частинами; резервісти отримують повістки.



Більше того, через санкції росіяни вже втрачають роботу. І багатьом з них армійська зарплата стане реальним виходом з безгрошів'я. І чим гірше ставатиме на росії, чим більше росіян втрачатимуть роботу - тим більше їх зрештою опиниться в армії.


Чому це погано? Бо росія історично вміє воювати, закидуючи противника трупами. Такий собі "зерг раш": кожен юніт сам по собі слабенький, але їх кількість створює надзвичайно велике навантаження як на безпосередньо вогневі засоби, так і на логістичний компонент, який може банально не встигати підвозити на позиції БК (боєкомплект: набої, гранати, снаряди, etc).


Наприклад, кулемет в обороні може замовкнути або від перегріву чи поломки, або від того, що просто закінчились набої. Наскільки мені відомо, саме так наші віддали Ізюм: через безперервні масовані атаки на наші позиції, - а також на маршрути підвозу БК, - у якийсь момент логістика просто не встигла довезти снаряди на арту. Арта замовкла і піхоті довелось відкотитись, щоб не втрачати людей.


Що з цим робити? Цілком очевидно, що є два шляхи нейтралізації проблеми: збільшувати кількість машин (вантажівок) у логістичному компоненті та зібльшувати кількість та якість засобів вогневого ураження (кулеметів, мінометів, гармат, etc) на лінії зіткнення.


З машинами і зброєю, я думаю, Західний Експрес нам допоможе. Але машини без водіїв не їздять і гармати самі по собі не стріляють. Тож у відповідь на зібльшення кількості зергів нам теж доведеться ставити у стрій додаткові юніти.


Що означає, що для десятків тисяч вмотивованих чоловіків нарешті відкриються можливості поповнити лави ЗСУ і, можливо, за це навіть не треба буде давати хабарів 😉



--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

Навздогін до попереднього.


По-перше, я відверто не розумію, чому багато коментаторів вважають, що росія не зможе оголосити мобілізацію. Дивіться, оголосити - це не провести. Тобто, мобілізацію можна проголосити і не проводити. Це перший момент.


По-друге, я так само не розумію, чому ті-ж люди вважають, що росія не зможе провести мобілізацію. Якщо врахувати погіршення економічної ситуації, то вони будуть просто зобов'язані її проводити: лишати багатьох неприкаяних чоловіків без грошей на вулиці - небезпечно, так жоден телевізор не впорається. А зібрати їх у "військові" табори, трохи озброїти і кинути в Україну - так вони ще-й якусь військову користь можуть принести.


Якщо хтось може хоча-б спробувати прояснити мені ці два моменти - ласкаво прошу у коментарі.


--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

Рух Спротиву закликає підтримати акцію на окупованих територіях.


Треба нагадати підорам, що вони на НАШІЙ землі.

Поширьте, будь ласка. Це важливо.

👇🏻👇🏻👇🏻

⚡️🤟 Події

У «день пабєди» орки хочуть пройтись вулицями з шиком та похвалитись, що вони «взяли місто». Покажемо їм, що це не так! Покажемо, що єдине, що вони можуть взяти — то свої манатки, і забиратися з ними до себе на «родіну».

9 травня, об 11:00, патріоти міст: Херсону, Мелітополю, Бердянська, Енергодара, Нової Каховки вийдуть на Центральні площі своїм міст з метою демонстрації своєї громадянської позиції. Зараз або ніколи, повернемо свої міста!

Приєднуйтесь!

Мелітополь https://fb.me/e/38TpKE44t

Бердянськ https://fb.me/e/1If9BJNTi

Нова Каховка https://fb.me/e/2BovpYuTD

Енергодар https://fb.me/e/2neGvW8tK

Херсон https://fb.me/e/1uu8JynuI

#ЖовтаСтрічка

Коротко про музику.


Мені завжди не вистачало української воєнної музики. До 14-го були Гайдамаки та Кому Вниз, але цього було мало. І перша кампанія примусила країну зазвучати по новому.


Олекса Бик, «Українські танки», «Подай зброю», «Війна курва» - таке враження, що наші митці (у хорошому сенсі цього слова!) шкірою відчули, як нація підібрала соплі.


Але друга кампанія звучить по-іншому. Зовсім по-іншому. Це не воєнна музика. Русня, відкривши на окупованих територіях портал в ад та примусивши нас боротись за виживання, розбудила демонів.


Їхня підсвідомість вже виє від жаху і проривається у сни кошмарами. Але це тільки початок: очікування смерті - гірше самої смерті і ті, кому не пощастить лягти у нашу святу землю ще захлинатимуться кров‘ю і гноєм у себе вдома, нарізаючи одне одного на криваві ремені.


Fiat justitia.


--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

Дітям та вагітним не дивитись. Серйозно.

Русня палає, звук бластбіту лунає.
Для підписників каналу викладаєм в першу чергу. Всім іншим завтра.

Про почуття гумору.


Прес-секретарка Білого Дому каже, що Президент Байден підпише закон про Ленд-Ліз для України 9-го травня 😂


НННННААААА, СУКА! 😈


--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

Русским языком про русский язык в Украине для пока еще русскоязычных.



Если коротко, то русский язык в Украине ребенку нужно учить где-то пятым или шестым по счету. То-есть, практически не нужен. Улиц Пушкина и Домов Булгакова в Киеве и Украине быть не должно. Про памятники Екатерине я вообще молчу. В крайнем случае, я согласен переименовать одну из улиц Пушкина на улицу Салтыкова-Щедрина. Но это максимум.


В первую очередь, нужно учить само собой, - украинский. И не просто учить. На украинском также должны преподаваться все предметы в школе. Параллельно можно учить английский, немецкий, французский, возможно китайский. Набор и последовательность определяется склонностями ребенка. И только потом, если будут силы, время и вдохновение, можно поучить русский.


Кто готов осилить много букв - читайте полную статью у меня на FB. Остапа всерьез понесло. Кто не готов - просто перепостите :-)


В качестве контекста: я родился и вырос в двуязычной, даже скорее в русскоязычной, семье и на моих первых клавиатурах всегда стояли три языка - украинский, русский и английский. Я прочитал более чем достаточно художественной русской литературы, - от Фонвизина через "ихнее всё" и Салтыкова-Щедрина до братьев Стругацких с Сергеем Лукьяненко, - чтобы иметь возможность сравнивать и оценивать.


Русскую раскладку с клавиатуры я снес в день, когда Л.Д. Кучма объявил "Год России в Украине". Кажется, это было даже уже после Тузлы. И это был достаточно сознательный протест, поскольку первые качели вокруг Крыма в 92-93 годах я застал уже в достаточно сознательном возрасте и будучи совершенно случайно посвящен в детали тех качелей где-то в году 96-м уже тогда НЕ рассматривал Россию как дружественную страну или братский народ. Когда в 97-м убили Черновола, - в Крыму минимум трое влиятельных на местном уровне и очень проукраинских людей погибли в автокатастрофах, организованных россиянами, - Россия стала враждебной.


И все-равно тот факт, что русский язык в Украине просто не нужен никому кроме военных, стал для меня сюрпризом и персональным открытием.


Этот факт стал очевидным во время одной из перепалок в ЖЖ (олды тут?😉), которые русня в их детской непосредственности тогда называла "хохлосрачами". Были, кстати, еще как минимум "бульбосрачи". Так вот я знаю русский язык, так исторически сложилось, окей. В военных учебных заведениях его нужно учить как язык вероятного противника? Обязательно. Но за пределами этого - он не нужен. Почему?


Начнем с того, что у русского языка есть страна с населением втрое больше чем в Украине, где он закреплен в качестве единственного государственного. То-есть в защите как язык меньшинства он не нуждается: есть социум который его сбережет и будет развивать.
Дальше. Для меня как инженера очень быстро стал заметным тот факт, что специальная переводная литература отстает от оригинальной на несколько лет и что большинство оригинальной инженерной литературы или пишется на английском или ОЧЕНЬ быстро на английский переводится. Например, очень крутое немецкое пособие по методу конечных элементов, которым я когда-то заработал одни из первых хороших денег, было одновременно опубликовано и на немецком, и на английском.


При этом украинский - один из немногих языков мира, в котором существуют полные математическая и физическая терминологии плюс полный набор лингвистических инструментов, необходимых для актуализации этих терминологий заимствованиями. Заметим в сторону, что если Сева Новгородцев, например, внимательно посмотрит на русский учебник по квантовой физике или современной философии, то увидит, что там из русских слов в основном только предлоги.


(продолжение следует)
--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

Русским языком про русский язык в Украине для пока еще русскоязычных. (окончание)

Потом оказалось, что в области научных статей ситуация еще более показательна: все, что достойно упоминания, наши, французские, немецкие, японские, и даже русские ученые сначала публикуют на английском и только потом, - возможно! - на своем родном языке.


Далее пришел черед художественной литературы: была у меня некоторое время в близких друзьях одна очень начитанная знакомая с просто очаровательным французским языком. Так вот кроме прочего мы имели с ней несколько дискуссий в которых мне наглядно была продемонстрирована вторичность большинства русской литературы. Да, исключения есть, но вот искренне любимый мною роман "Мастер и Маргарита" - это синтез нескольких произведений французской и австрийской литератур конца 19-го столетия.


Сам Булгаков, кстати, при ближайшем рассмотрении оказался редкостным гандоном, родители которого понаехали в Киев из росийских ебеней и который всерьез ненавидел украинство: попробуйте ознакомиться с историей дома Листовничего или прочитать "Я убил" и мысленно переложить его на современные реалии. Вы, не побоюсь этого слова, охуеете.


Но вернемся к главному исключению из вторичности русской литературы - товарищу Пушкину. Его невторичность заключается в том, что он, как утверждают все русскоязычные, создал литературный русский язык. Они его за это "нашим всем" называют еще иногда. Окей. Но что значит "создал"?


Чтобы не углубляться в дебри, там все просто: Пушкин сформировал не столько русский язык, сколько русский имперский миф, в котором "гордый русский народ" имеет право повелевать "бедными финнами" и прочими колонизированными народами Российской Империи. Пушкин очень талантливо воспевал завоевательные войны России, - читаем, например, "Клеветникам России", "Кавказский пленник", его переписку с друзьями, - за что имперская государственная машина его очень быстро оценила и "взяла на вооружение". Практически без всякой натяжки можно сказать, что Пушкин - это такой Соловьев или Киселев, - которые тоже очень талантливые люди, - 19-го века.


Кстати, до раскрутки Пушкина образованные русские люди предпочитали общаться между собой на французском. Наверное, поэтому этот самый литературный русский язык оформился относительно других европейских языков, - в том числе украинского, - достаточно поздно. Например, произведение, начинающееся с "Еней був парубок моторний..." было опубликовано Котляревским за год до того, как родился этот самый "создатель литературного русского языка". И это при том, что Москва всячески запрещала украинский язык и украинскую книгу приблизительно каждые 16 лет начиная с 1686-го года.


Суммируя вышенаписанное: в областях научно-технической, научно-популярной и художественной литературы, - при всех замашках русских на культуртрегерство, - русскоязычный контент или имперский, или вторичный. В обоих случаях он в Украине просто не нужен. А не нужен контент - не нужен и язык.


И если вы хотите, чтобы ваш ребенок читал самую сочную в мире художественную литературу, то после украинского учите его французскому или японскому. Если научно-техническую - английскому. Классическую философию и психологию - немецкому.


Російську треба вчити одразу після англійської тільки якщо дитина спить і бачить себе у війську.


За репост - плюшки в карму.


Dixi.


--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

Красиве.



Після приєднання крейсера "Москва" до підводного угруповання ЧФ Зміїний перетворюється на морську Чорнобаївку.


--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov

Точно морська Чорнобаївка. 😃


--
Микола
https://xn--r1a.website/kolyakiller
https://twitter.com/mstryebkov