Жгут. Так у "Саду Гетсиманському" Івана Багряного звуть провокатора, якого НКВД використовує як псевдосвідка. Головний герой Андрій Чумак вирішує, що "Жгут" ― це псевдонім, адже "таких прізвищ не буває".
"Сад Гетсиманський" читали кілька поколінь українців - спочатку в діаспорі, тепер вдома. Український ПЕН спільно з The Ukrainians включили роман до сотні знакових творів українською всіх часів. Але десятиліттями ніхто, крім самого Багряного, одного його родича та вузького кола співробітників НКВД-МГБ, не знав однієї деталі.
"Жгут" - такий агентурний псевдонім отримав сам Іван Лозов’ягін (Багряний), коли дав підписку про негласну співпрацю з ОГПУ. Це, як стверджують документи, сталося в 1933 році, перед тим, як письменника відправили на заслання. Між цією подією та написанням роману минуло майже два десятиліття (а скільки всього змінилося в житті самого Багряного!). Але псевдонім він, звісно, пам’ятав. І чомусь вирішив загорнути його у художній твір.
Що він хотів цим сказати, ми ніколи не дізнаємося.
"Сад Гетсиманський" читали кілька поколінь українців - спочатку в діаспорі, тепер вдома. Український ПЕН спільно з The Ukrainians включили роман до сотні знакових творів українською всіх часів. Але десятиліттями ніхто, крім самого Багряного, одного його родича та вузького кола співробітників НКВД-МГБ, не знав однієї деталі.
"Жгут" - такий агентурний псевдонім отримав сам Іван Лозов’ягін (Багряний), коли дав підписку про негласну співпрацю з ОГПУ. Це, як стверджують документи, сталося в 1933 році, перед тим, як письменника відправили на заслання. Між цією подією та написанням роману минуло майже два десятиліття (а скільки всього змінилося в житті самого Багряного!). Але псевдонім він, звісно, пам’ятав. І чомусь вирішив загорнути його у художній твір.
Що він хотів цим сказати, ми ніколи не дізнаємося.
👍34
KGB files
Photo
Так само навряд чи колись стане відомо, що саме робив "Жгут" як агент. Навіть в повоєнному МГБ розібратися з цим не змогли - а дуже хотіли. Сліди справи агента губилися в 1941 році (радше за все втратили під час війни). Знайшовся лише співробітник, який пам'ятав, що в справі було якихось 4-5 аркушів. Така деталь може вказувати на те, що фактично агент нічого (або майже нічого) для чекістів не робив. Так бувало - підписку дав, але завдання саботував. Це одна з ілюстрацій того, що не варто поспішати з висновками (“зрадник!”, “стукач!”).
А навіщо повоєнному МГБ емігрант “Жгут”-Багряний? Все просто: був агентом колись в СРСР - нехай тепер буде агентом у Німеччині. Нехай розповідає те, що знає про діаспорі організації, допомагає їм сваритися між собою. А потім можна буде вивезти агента в СРСР. З “Івановим”-Петровим вийшло ж. Тільки Петров тихо займається наукою, а Багряний зможе писати статті про соціалістичний рай, і закликати українців так само повертатися.
На роль агента для зв’язку з письменником чекісти обрали його родича. Він мав приїхати до Німеччини, знайти Багряного, нагадати тому, що він “Жгут”, зробити пропозицію, наобіцяти золоті гори та Сталінські премії після повернення в Україну.
Почувши під час зустрічі від родича слово “Жгут”, Багряний “зробив серйозне обличчя, насупив брови і ніби замислився”. Спробував переконати родича, що агентом він не був, чекісти все вигадали, а псевдонім “Жгут” якраз взяли в його книжці (в МГБ була версія, що Багряний передбачив такий сценарій, і саме для цього назвав персонажа роману “Жгутом”; дивіться документи в дописі).
Загалом Багряний та зв’язковий спілкувалися кілька днів (одного з тих ранків стало відомо про смерть Сталіна - і зв’язковий описує реакцію співрозмовника). Взагалі зв’язковий залишив цікавезний (майже сто аркушів!) звіт про свою місію. Місцями читається як п'єса, і в книзі я цю п'єсу розлого цитую.
В цілому Івану Багряному присвячений один із розділів “Агента з ведмедиком”. До речі, там є донесення “Іванова” (Віктора Петрова, головного героя книжки) про Багряного. Зокрема з оцінкою літературного таланту письменника та згадкою про “Тигроловів”.
Нагадаю, триває передзамовлення моєї нової книжки “Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)”, що виходить у видавництві Vivat. Ви можете замовити її безпосередньо в автора - тобто в мене. Кожну придбану книжку я підпишу. На передзамовлення діє знижка: 483 гривні замість 569 (до речі, 672 сторінки!). Надруковані примірники будуть готові орієнтовно в лютому - і я одразу почну їх підписувати та відправляти.
Замовляти за посиланням:
https://secure.wayforpay.com/button/b08cd5688f575
Якщо не проходить платіж - пишіть у приват.
Документи в дописі: ГДА СЗРУ.
#агент_з_ведмедиком
А навіщо повоєнному МГБ емігрант “Жгут”-Багряний? Все просто: був агентом колись в СРСР - нехай тепер буде агентом у Німеччині. Нехай розповідає те, що знає про діаспорі організації, допомагає їм сваритися між собою. А потім можна буде вивезти агента в СРСР. З “Івановим”-Петровим вийшло ж. Тільки Петров тихо займається наукою, а Багряний зможе писати статті про соціалістичний рай, і закликати українців так само повертатися.
На роль агента для зв’язку з письменником чекісти обрали його родича. Він мав приїхати до Німеччини, знайти Багряного, нагадати тому, що він “Жгут”, зробити пропозицію, наобіцяти золоті гори та Сталінські премії після повернення в Україну.
Почувши під час зустрічі від родича слово “Жгут”, Багряний “зробив серйозне обличчя, насупив брови і ніби замислився”. Спробував переконати родича, що агентом він не був, чекісти все вигадали, а псевдонім “Жгут” якраз взяли в його книжці (в МГБ була версія, що Багряний передбачив такий сценарій, і саме для цього назвав персонажа роману “Жгутом”; дивіться документи в дописі).
Загалом Багряний та зв’язковий спілкувалися кілька днів (одного з тих ранків стало відомо про смерть Сталіна - і зв’язковий описує реакцію співрозмовника). Взагалі зв’язковий залишив цікавезний (майже сто аркушів!) звіт про свою місію. Місцями читається як п'єса, і в книзі я цю п'єсу розлого цитую.
В цілому Івану Багряному присвячений один із розділів “Агента з ведмедиком”. До речі, там є донесення “Іванова” (Віктора Петрова, головного героя книжки) про Багряного. Зокрема з оцінкою літературного таланту письменника та згадкою про “Тигроловів”.
Нагадаю, триває передзамовлення моєї нової книжки “Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)”, що виходить у видавництві Vivat. Ви можете замовити її безпосередньо в автора - тобто в мене. Кожну придбану книжку я підпишу. На передзамовлення діє знижка: 483 гривні замість 569 (до речі, 672 сторінки!). Надруковані примірники будуть готові орієнтовно в лютому - і я одразу почну їх підписувати та відправляти.
Замовляти за посиланням:
https://secure.wayforpay.com/button/b08cd5688f575
Якщо не проходить платіж - пишіть у приват.
Документи в дописі: ГДА СЗРУ.
#агент_з_ведмедиком
Wayforpay
Рахунок на оплату
Книга "Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)". Передзамовлення. Надруковані книжки очікуємо в лютому.
👍37
Forwarded from Archive artifacts
1969 рік. КҐБ УРСР повідомляє, що в Полтаві відбулася нарада представників громад Євангельських християн-баптистів, яка обрала чотирьох делегатів на з’їзд ЄХБ.
Із чотирьох делегатів:
1 — Акритов Микола, старший пресвітер ЄХБ Полтавської громади — агент «Іванов».
2 — Стегній Йосип, пресвітер Полтавської громади ЄХБ — агент «Бесталанный».
3 — Власенко Михайло, пресвітер Лохвицької громади — агент «Сергеєв».
Якщо припустити, що така сама ситуація була й в інших областях, то загалом з’їзд баптистів міг бути водночас і з’їздом агентів КҐБ.
Опублікував Костянтин Богуславський
Джерело: Архів СБУ
Із чотирьох делегатів:
1 — Акритов Микола, старший пресвітер ЄХБ Полтавської громади — агент «Іванов».
2 — Стегній Йосип, пресвітер Полтавської громади ЄХБ — агент «Бесталанный».
3 — Власенко Михайло, пресвітер Лохвицької громади — агент «Сергеєв».
Якщо припустити, що така сама ситуація була й в інших областях, то загалом з’їзд баптистів міг бути водночас і з’їздом агентів КҐБ.
Опублікував Костянтин Богуславський
Джерело: Архів СБУ
👍44
Співробітниця трикотажної фабрики Євгенія Козіна, вона ж зафронтовий агент НКГБ "Ганна", на початку 1943 року вдивлялася у фото незнайомого чоловіка, який у зашифровних повідомленнях від неї до Центру мав фігурувати як "Доктор". І запамятовувала пароль для зустрічі з ним в окупованому німцями Києві: "Чи можу я побачити Платона Мефодійовича?"
Платон Мефодійович - так само звали батька "Доктора". Сам "Доктор" - Віктор Платонович Петров. Йому "Ганна" мала передати гроші та листа від чекістів, від нього отримати усний звіт. Якщо Петрова не буде вдома - треба у визначені дні тижня з'являтися на службу в Малій Софії та Володимирському соборі, він мав би бути там.
І ось незабаром "Ганна" стрибає з літака з парашутом, переховується в лісах та селах, в'їжджає в Київ трамваєм, що йде з Пущі-Водиці на Поділ...
Всі ці деталі стали відомі завдяки справі "Ганни", яка (пощастило!) збереглася в архіві СБУ. І цей сюжет увійшов до "Агента з ведмедиком".
Платон Мефодійович - так само звали батька "Доктора". Сам "Доктор" - Віктор Платонович Петров. Йому "Ганна" мала передати гроші та листа від чекістів, від нього отримати усний звіт. Якщо Петрова не буде вдома - треба у визначені дні тижня з'являтися на службу в Малій Софії та Володимирському соборі, він мав би бути там.
І ось незабаром "Ганна" стрибає з літака з парашутом, переховується в лісах та селах, в'їжджає в Київ трамваєм, що йде з Пущі-Водиці на Поділ...
Всі ці деталі стали відомі завдяки справі "Ганни", яка (пощастило!) збереглася в архіві СБУ. І цей сюжет увійшов до "Агента з ведмедиком".
👍49
Способи тайнопису, яким чекісти навчали Віктора Петрова (агента "Іванова").
ГДА СЗРУ
ГДА СЗРУ
👍35
KGB files
Photo
Про Івана Багряного та чекістів на каналі "Культуртригер"
https://youtu.be/aZ9bpKAG9rg?si=Sw_lPWfg2gXJZ9l8
https://youtu.be/aZ9bpKAG9rg?si=Sw_lPWfg2gXJZ9l8
YouTube
Розсекречені АРХІВИ "ТИГРОЛОВА" Багряного: цього НЕ РОЗКАЖУТЬ у ШКОЛІ
Щойно в 2026 році зʼявилися неспростовні докази того, що 1933 року Іван Багряний, тільки згодом -- автор "Тигроловів" та "Саду Гетсиманського"... -- був завербований ОГПУ, чекістами, які зрештою переросли в КДБ, але чи співпрацював Багряний уже у той час?…
👍28