- Скажи точную фамилию.
- Стус Василь - критик.
12 січня 1972 року почалися масові арешти українських дисидентів. А ось розшифровка записаної КГБ телефонної розмови, що відбулася два дні потому, 14 січня. Це дисидент із Києва передає інформацію московським соратникам. Моторошний діалог.
Перепрошую за якість: фотографував це поспіхом у часи пандемії, коли час но робочі в читальному залі архіву був вкрай обмежений.
ГДА СБУ.
PS: Також нагадаю, що почалося передзамовлення моєї нової книжки "Агент з ведмедиком". Це переважно про іншу добу, але теж на основі архівів КГБ. Замовити книжку з автографом можете безпосередньо в мене. Всі деталі в закріпленому дописі.
- Стус Василь - критик.
12 січня 1972 року почалися масові арешти українських дисидентів. А ось розшифровка записаної КГБ телефонної розмови, що відбулася два дні потому, 14 січня. Це дисидент із Києва передає інформацію московським соратникам. Моторошний діалог.
Перепрошую за якість: фотографував це поспіхом у часи пандемії, коли час но робочі в читальному залі архіву був вкрай обмежений.
ГДА СБУ.
PS: Також нагадаю, що почалося передзамовлення моєї нової книжки "Агент з ведмедиком". Це переважно про іншу добу, але теж на основі архівів КГБ. Замовити книжку з автографом можете безпосередньо в мене. Всі деталі в закріпленому дописі.
👍50
Forwarded from 📚 Непозбувний книгочитун
Відволічіться на Домонтовича )
Максим Нестелєєв вже прочитав книжку "Агент з ведмедиком" та написав крутезний відгук, ось він.
Передзамовити книжку можна тут, якщо що.
(а можна її на наступний рік в топи ТікТока? Там теж про секс трошки є 🌚)
Максим Нестелєєв вже прочитав книжку "Агент з ведмедиком" та написав крутезний відгук, ось він.
Передзамовити книжку можна тут, якщо що.
👍33
Forwarded from Archive artifacts
Якось так вийшло, що наступний документ також про Чехословаччину.
Давайте поговоримо.
Дивіться. Був такий Людвіг Свобода. У 1939 році опинився спершу на Тернопільщині, а потім Хмельниччині.
Тут Судопоатов (так, той самий) відправляє за ним чекіста, щоб агентурно його доставити до Москви.
А потім відомі операції чехословацького корпусу і таке інше.
Найцікавіше те, що він був президентом під час та після придушення Празької весни. Я розумію, що під час т.зв "нормалізації" більше вирішував Гусак, але сама посада президента і те, що Свобода там був також мало вплив на людей.
А Ви як вважаєте? Є там сліди НКВД?
Чесно, більше документів поки немаю, або ще не найшов.
Джерело: Архів СБУ
Давайте поговоримо.
Дивіться. Був такий Людвіг Свобода. У 1939 році опинився спершу на Тернопільщині, а потім Хмельниччині.
Тут Судопоатов (так, той самий) відправляє за ним чекіста, щоб агентурно його доставити до Москви.
А потім відомі операції чехословацького корпусу і таке інше.
Найцікавіше те, що він був президентом під час та після придушення Празької весни. Я розумію, що під час т.зв "нормалізації" більше вирішував Гусак, але сама посада президента і те, що Свобода там був також мало вплив на людей.
А Ви як вважаєте? Є там сліди НКВД?
Чесно, більше документів поки немаю, або ще не найшов.
Джерело: Архів СБУ
👍31
Жгут. Так у "Саду Гетсиманському" Івана Багряного звуть провокатора, якого НКВД використовує як псевдосвідка. Головний герой Андрій Чумак вирішує, що "Жгут" ― це псевдонім, адже "таких прізвищ не буває".
"Сад Гетсиманський" читали кілька поколінь українців - спочатку в діаспорі, тепер вдома. Український ПЕН спільно з The Ukrainians включили роман до сотні знакових творів українською всіх часів. Але десятиліттями ніхто, крім самого Багряного, одного його родича та вузького кола співробітників НКВД-МГБ, не знав однієї деталі.
"Жгут" - такий агентурний псевдонім отримав сам Іван Лозов’ягін (Багряний), коли дав підписку про негласну співпрацю з ОГПУ. Це, як стверджують документи, сталося в 1933 році, перед тим, як письменника відправили на заслання. Між цією подією та написанням роману минуло майже два десятиліття (а скільки всього змінилося в житті самого Багряного!). Але псевдонім він, звісно, пам’ятав. І чомусь вирішив загорнути його у художній твір.
Що він хотів цим сказати, ми ніколи не дізнаємося.
"Сад Гетсиманський" читали кілька поколінь українців - спочатку в діаспорі, тепер вдома. Український ПЕН спільно з The Ukrainians включили роман до сотні знакових творів українською всіх часів. Але десятиліттями ніхто, крім самого Багряного, одного його родича та вузького кола співробітників НКВД-МГБ, не знав однієї деталі.
"Жгут" - такий агентурний псевдонім отримав сам Іван Лозов’ягін (Багряний), коли дав підписку про негласну співпрацю з ОГПУ. Це, як стверджують документи, сталося в 1933 році, перед тим, як письменника відправили на заслання. Між цією подією та написанням роману минуло майже два десятиліття (а скільки всього змінилося в житті самого Багряного!). Але псевдонім він, звісно, пам’ятав. І чомусь вирішив загорнути його у художній твір.
Що він хотів цим сказати, ми ніколи не дізнаємося.
👍34
KGB files
Photo
Так само навряд чи колись стане відомо, що саме робив "Жгут" як агент. Навіть в повоєнному МГБ розібратися з цим не змогли - а дуже хотіли. Сліди справи агента губилися в 1941 році (радше за все втратили під час війни). Знайшовся лише співробітник, який пам'ятав, що в справі було якихось 4-5 аркушів. Така деталь може вказувати на те, що фактично агент нічого (або майже нічого) для чекістів не робив. Так бувало - підписку дав, але завдання саботував. Це одна з ілюстрацій того, що не варто поспішати з висновками (“зрадник!”, “стукач!”).
А навіщо повоєнному МГБ емігрант “Жгут”-Багряний? Все просто: був агентом колись в СРСР - нехай тепер буде агентом у Німеччині. Нехай розповідає те, що знає про діаспорі організації, допомагає їм сваритися між собою. А потім можна буде вивезти агента в СРСР. З “Івановим”-Петровим вийшло ж. Тільки Петров тихо займається наукою, а Багряний зможе писати статті про соціалістичний рай, і закликати українців так само повертатися.
На роль агента для зв’язку з письменником чекісти обрали його родича. Він мав приїхати до Німеччини, знайти Багряного, нагадати тому, що він “Жгут”, зробити пропозицію, наобіцяти золоті гори та Сталінські премії після повернення в Україну.
Почувши під час зустрічі від родича слово “Жгут”, Багряний “зробив серйозне обличчя, насупив брови і ніби замислився”. Спробував переконати родича, що агентом він не був, чекісти все вигадали, а псевдонім “Жгут” якраз взяли в його книжці (в МГБ була версія, що Багряний передбачив такий сценарій, і саме для цього назвав персонажа роману “Жгутом”; дивіться документи в дописі).
Загалом Багряний та зв’язковий спілкувалися кілька днів (одного з тих ранків стало відомо про смерть Сталіна - і зв’язковий описує реакцію співрозмовника). Взагалі зв’язковий залишив цікавезний (майже сто аркушів!) звіт про свою місію. Місцями читається як п'єса, і в книзі я цю п'єсу розлого цитую.
В цілому Івану Багряному присвячений один із розділів “Агента з ведмедиком”. До речі, там є донесення “Іванова” (Віктора Петрова, головного героя книжки) про Багряного. Зокрема з оцінкою літературного таланту письменника та згадкою про “Тигроловів”.
Нагадаю, триває передзамовлення моєї нової книжки “Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)”, що виходить у видавництві Vivat. Ви можете замовити її безпосередньо в автора - тобто в мене. Кожну придбану книжку я підпишу. На передзамовлення діє знижка: 483 гривні замість 569 (до речі, 672 сторінки!). Надруковані примірники будуть готові орієнтовно в лютому - і я одразу почну їх підписувати та відправляти.
Замовляти за посиланням:
https://secure.wayforpay.com/button/b08cd5688f575
Якщо не проходить платіж - пишіть у приват.
Документи в дописі: ГДА СЗРУ.
#агент_з_ведмедиком
А навіщо повоєнному МГБ емігрант “Жгут”-Багряний? Все просто: був агентом колись в СРСР - нехай тепер буде агентом у Німеччині. Нехай розповідає те, що знає про діаспорі організації, допомагає їм сваритися між собою. А потім можна буде вивезти агента в СРСР. З “Івановим”-Петровим вийшло ж. Тільки Петров тихо займається наукою, а Багряний зможе писати статті про соціалістичний рай, і закликати українців так само повертатися.
На роль агента для зв’язку з письменником чекісти обрали його родича. Він мав приїхати до Німеччини, знайти Багряного, нагадати тому, що він “Жгут”, зробити пропозицію, наобіцяти золоті гори та Сталінські премії після повернення в Україну.
Почувши під час зустрічі від родича слово “Жгут”, Багряний “зробив серйозне обличчя, насупив брови і ніби замислився”. Спробував переконати родича, що агентом він не був, чекісти все вигадали, а псевдонім “Жгут” якраз взяли в його книжці (в МГБ була версія, що Багряний передбачив такий сценарій, і саме для цього назвав персонажа роману “Жгутом”; дивіться документи в дописі).
Загалом Багряний та зв’язковий спілкувалися кілька днів (одного з тих ранків стало відомо про смерть Сталіна - і зв’язковий описує реакцію співрозмовника). Взагалі зв’язковий залишив цікавезний (майже сто аркушів!) звіт про свою місію. Місцями читається як п'єса, і в книзі я цю п'єсу розлого цитую.
В цілому Івану Багряному присвячений один із розділів “Агента з ведмедиком”. До речі, там є донесення “Іванова” (Віктора Петрова, головного героя книжки) про Багряного. Зокрема з оцінкою літературного таланту письменника та згадкою про “Тигроловів”.
Нагадаю, триває передзамовлення моєї нової книжки “Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)”, що виходить у видавництві Vivat. Ви можете замовити її безпосередньо в автора - тобто в мене. Кожну придбану книжку я підпишу. На передзамовлення діє знижка: 483 гривні замість 569 (до речі, 672 сторінки!). Надруковані примірники будуть готові орієнтовно в лютому - і я одразу почну їх підписувати та відправляти.
Замовляти за посиланням:
https://secure.wayforpay.com/button/b08cd5688f575
Якщо не проходить платіж - пишіть у приват.
Документи в дописі: ГДА СЗРУ.
#агент_з_ведмедиком
Wayforpay
Рахунок на оплату
Книга "Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)". Передзамовлення. Надруковані книжки очікуємо в лютому.
👍37
Forwarded from Archive artifacts
1969 рік. КҐБ УРСР повідомляє, що в Полтаві відбулася нарада представників громад Євангельських християн-баптистів, яка обрала чотирьох делегатів на з’їзд ЄХБ.
Із чотирьох делегатів:
1 — Акритов Микола, старший пресвітер ЄХБ Полтавської громади — агент «Іванов».
2 — Стегній Йосип, пресвітер Полтавської громади ЄХБ — агент «Бесталанный».
3 — Власенко Михайло, пресвітер Лохвицької громади — агент «Сергеєв».
Якщо припустити, що така сама ситуація була й в інших областях, то загалом з’їзд баптистів міг бути водночас і з’їздом агентів КҐБ.
Опублікував Костянтин Богуславський
Джерело: Архів СБУ
Із чотирьох делегатів:
1 — Акритов Микола, старший пресвітер ЄХБ Полтавської громади — агент «Іванов».
2 — Стегній Йосип, пресвітер Полтавської громади ЄХБ — агент «Бесталанный».
3 — Власенко Михайло, пресвітер Лохвицької громади — агент «Сергеєв».
Якщо припустити, що така сама ситуація була й в інших областях, то загалом з’їзд баптистів міг бути водночас і з’їздом агентів КҐБ.
Опублікував Костянтин Богуславський
Джерело: Архів СБУ
👍45
Співробітниця трикотажної фабрики Євгенія Козіна, вона ж зафронтовий агент НКГБ "Ганна", на початку 1943 року вдивлялася у фото незнайомого чоловіка, який у зашифровних повідомленнях від неї до Центру мав фігурувати як "Доктор". І запамятовувала пароль для зустрічі з ним в окупованому німцями Києві: "Чи можу я побачити Платона Мефодійовича?"
Платон Мефодійович - так само звали батька "Доктора". Сам "Доктор" - Віктор Платонович Петров. Йому "Ганна" мала передати гроші та листа від чекістів, від нього отримати усний звіт. Якщо Петрова не буде вдома - треба у визначені дні тижня з'являтися на службу в Малій Софії та Володимирському соборі, він мав би бути там.
І ось незабаром "Ганна" стрибає з літака з парашутом, переховується в лісах та селах, в'їжджає в Київ трамваєм, що йде з Пущі-Водиці на Поділ...
Всі ці деталі стали відомі завдяки справі "Ганни", яка (пощастило!) збереглася в архіві СБУ. І цей сюжет увійшов до "Агента з ведмедиком".
Платон Мефодійович - так само звали батька "Доктора". Сам "Доктор" - Віктор Платонович Петров. Йому "Ганна" мала передати гроші та листа від чекістів, від нього отримати усний звіт. Якщо Петрова не буде вдома - треба у визначені дні тижня з'являтися на службу в Малій Софії та Володимирському соборі, він мав би бути там.
І ось незабаром "Ганна" стрибає з літака з парашутом, переховується в лісах та селах, в'їжджає в Київ трамваєм, що йде з Пущі-Водиці на Поділ...
Всі ці деталі стали відомі завдяки справі "Ганни", яка (пощастило!) збереглася в архіві СБУ. І цей сюжет увійшов до "Агента з ведмедиком".
👍49
Способи тайнопису, яким чекісти навчали Віктора Петрова (агента "Іванова").
ГДА СЗРУ
ГДА СЗРУ
👍35