KGB files
1 Що ж, настав час розповісти про ще одного українського письменника, який був агентом КГБ. Юрій Косач. Племінник Лесі Українки, емігрант, людина, яка пережила неабиякі світоглядні зміни - від націоналіста до друга СРСР у діаспорі. Ну і персонаж обох моїх…
Ну і хто не спить - тримайте ще цікаве в додаток до попереднього допису.
Під час стеження за Юрієм Косачем в Києві в 1971-му (якщо ти агент КГБ - це не значить, що за тобою не стежитимуть; у документі він позначений "Ксаш") в об'єктив чекістів потрапили мовознавиця Зиновія Франко ("Зина") та перекладач Микола Лукаш.
Взагалі таких оперативних (тобто зроблених за допомогою прихованої камери) фото видатних українців збереглося дуже мало, кожна подібна знахідка унікальна.
ГДА СЗРУ.
Під час стеження за Юрієм Косачем в Києві в 1971-му (якщо ти агент КГБ - це не значить, що за тобою не стежитимуть; у документі він позначений "Ксаш") в об'єктив чекістів потрапили мовознавиця Зиновія Франко ("Зина") та перекладач Микола Лукаш.
Взагалі таких оперативних (тобто зроблених за допомогою прихованої камери) фото видатних українців збереглося дуже мало, кожна подібна знахідка унікальна.
ГДА СЗРУ.
👍47
Forwarded from Archive artifacts
Гарна можливість для дослідників.
1. Долучитися до хорошої і правильної справи.
2. Хороший гонорар.
3. Вшанувати українського вояка.
Всеукраїнський конкурс наукових робіт імені Олега Челнова «Відцентрові рухи в Російській Федерації»
ГО Центр дослідження безпекового середовища «Прометей» оголошує конкурс для українських дослідників, які вивчають відцентрові рухи в РФ, їх сучасний стан, потенціал та відносини регіонів із федеральним центром.
До участі запрошуються автори наукових і науково-популярних робіт у трьох напрямках:
- Економіка.
- Політологія.
- Соціологія.
Нагороди для переможців у кожному напрямку:
◾20 000 грн – за наукову статтю
◾15 000 грн – за науково-популярну статтю
🔹публікація роботи на сайті ЦДБС «Прометей».
⏰ Дедлайн подання робіт: 20 січня 2026 р.
📅 Оголошення результатів – 31 січня, у день народження патрона конкурсу, бійця підрозділу УНСО «Вікінг» і кавалера ордену «Герой нації» Чеченської Республіки Ічкерія Олега Челнова (1965 – 1996).
🔗 Вимоги до оформлення та порядок участі: https://prometheus.ngo/all-ukrainian-competition-of-scientific-works-named-after-oleg-chelnov/
1. Долучитися до хорошої і правильної справи.
2. Хороший гонорар.
3. Вшанувати українського вояка.
Всеукраїнський конкурс наукових робіт імені Олега Челнова «Відцентрові рухи в Російській Федерації»
ГО Центр дослідження безпекового середовища «Прометей» оголошує конкурс для українських дослідників, які вивчають відцентрові рухи в РФ, їх сучасний стан, потенціал та відносини регіонів із федеральним центром.
До участі запрошуються автори наукових і науково-популярних робіт у трьох напрямках:
- Економіка.
- Політологія.
- Соціологія.
Нагороди для переможців у кожному напрямку:
◾20 000 грн – за наукову статтю
◾15 000 грн – за науково-популярну статтю
🔹публікація роботи на сайті ЦДБС «Прометей».
⏰ Дедлайн подання робіт: 20 січня 2026 р.
📅 Оголошення результатів – 31 січня, у день народження патрона конкурсу, бійця підрозділу УНСО «Вікінг» і кавалера ордену «Герой нації» Чеченської Республіки Ічкерія Олега Челнова (1965 – 1996).
🔗 Вимоги до оформлення та порядок участі: https://prometheus.ngo/all-ukrainian-competition-of-scientific-works-named-after-oleg-chelnov/
👍16👎1
- Скажи точную фамилию.
- Стус Василь - критик.
12 січня 1972 року почалися масові арешти українських дисидентів. А ось розшифровка записаної КГБ телефонної розмови, що відбулася два дні потому, 14 січня. Це дисидент із Києва передає інформацію московським соратникам. Моторошний діалог.
Перепрошую за якість: фотографував це поспіхом у часи пандемії, коли час но робочі в читальному залі архіву був вкрай обмежений.
ГДА СБУ.
PS: Також нагадаю, що почалося передзамовлення моєї нової книжки "Агент з ведмедиком". Це переважно про іншу добу, але теж на основі архівів КГБ. Замовити книжку з автографом можете безпосередньо в мене. Всі деталі в закріпленому дописі.
- Стус Василь - критик.
12 січня 1972 року почалися масові арешти українських дисидентів. А ось розшифровка записаної КГБ телефонної розмови, що відбулася два дні потому, 14 січня. Це дисидент із Києва передає інформацію московським соратникам. Моторошний діалог.
Перепрошую за якість: фотографував це поспіхом у часи пандемії, коли час но робочі в читальному залі архіву був вкрай обмежений.
ГДА СБУ.
PS: Також нагадаю, що почалося передзамовлення моєї нової книжки "Агент з ведмедиком". Це переважно про іншу добу, але теж на основі архівів КГБ. Замовити книжку з автографом можете безпосередньо в мене. Всі деталі в закріпленому дописі.
👍50
Forwarded from 📚 Непозбувний книгочитун
Відволічіться на Домонтовича )
Максим Нестелєєв вже прочитав книжку "Агент з ведмедиком" та написав крутезний відгук, ось він.
Передзамовити книжку можна тут, якщо що.
(а можна її на наступний рік в топи ТікТока? Там теж про секс трошки є 🌚)
Максим Нестелєєв вже прочитав книжку "Агент з ведмедиком" та написав крутезний відгук, ось він.
Передзамовити книжку можна тут, якщо що.
👍33
Forwarded from Archive artifacts
Якось так вийшло, що наступний документ також про Чехословаччину.
Давайте поговоримо.
Дивіться. Був такий Людвіг Свобода. У 1939 році опинився спершу на Тернопільщині, а потім Хмельниччині.
Тут Судопоатов (так, той самий) відправляє за ним чекіста, щоб агентурно його доставити до Москви.
А потім відомі операції чехословацького корпусу і таке інше.
Найцікавіше те, що він був президентом під час та після придушення Празької весни. Я розумію, що під час т.зв "нормалізації" більше вирішував Гусак, але сама посада президента і те, що Свобода там був також мало вплив на людей.
А Ви як вважаєте? Є там сліди НКВД?
Чесно, більше документів поки немаю, або ще не найшов.
Джерело: Архів СБУ
Давайте поговоримо.
Дивіться. Був такий Людвіг Свобода. У 1939 році опинився спершу на Тернопільщині, а потім Хмельниччині.
Тут Судопоатов (так, той самий) відправляє за ним чекіста, щоб агентурно його доставити до Москви.
А потім відомі операції чехословацького корпусу і таке інше.
Найцікавіше те, що він був президентом під час та після придушення Празької весни. Я розумію, що під час т.зв "нормалізації" більше вирішував Гусак, але сама посада президента і те, що Свобода там був також мало вплив на людей.
А Ви як вважаєте? Є там сліди НКВД?
Чесно, більше документів поки немаю, або ще не найшов.
Джерело: Архів СБУ
👍31
Жгут. Так у "Саду Гетсиманському" Івана Багряного звуть провокатора, якого НКВД використовує як псевдосвідка. Головний герой Андрій Чумак вирішує, що "Жгут" ― це псевдонім, адже "таких прізвищ не буває".
"Сад Гетсиманський" читали кілька поколінь українців - спочатку в діаспорі, тепер вдома. Український ПЕН спільно з The Ukrainians включили роман до сотні знакових творів українською всіх часів. Але десятиліттями ніхто, крім самого Багряного, одного його родича та вузького кола співробітників НКВД-МГБ, не знав однієї деталі.
"Жгут" - такий агентурний псевдонім отримав сам Іван Лозов’ягін (Багряний), коли дав підписку про негласну співпрацю з ОГПУ. Це, як стверджують документи, сталося в 1933 році, перед тим, як письменника відправили на заслання. Між цією подією та написанням роману минуло майже два десятиліття (а скільки всього змінилося в житті самого Багряного!). Але псевдонім він, звісно, пам’ятав. І чомусь вирішив загорнути його у художній твір.
Що він хотів цим сказати, ми ніколи не дізнаємося.
"Сад Гетсиманський" читали кілька поколінь українців - спочатку в діаспорі, тепер вдома. Український ПЕН спільно з The Ukrainians включили роман до сотні знакових творів українською всіх часів. Але десятиліттями ніхто, крім самого Багряного, одного його родича та вузького кола співробітників НКВД-МГБ, не знав однієї деталі.
"Жгут" - такий агентурний псевдонім отримав сам Іван Лозов’ягін (Багряний), коли дав підписку про негласну співпрацю з ОГПУ. Це, як стверджують документи, сталося в 1933 році, перед тим, як письменника відправили на заслання. Між цією подією та написанням роману минуло майже два десятиліття (а скільки всього змінилося в житті самого Багряного!). Але псевдонім він, звісно, пам’ятав. І чомусь вирішив загорнути його у художній твір.
Що він хотів цим сказати, ми ніколи не дізнаємося.
👍34
KGB files
Photo
Так само навряд чи колись стане відомо, що саме робив "Жгут" як агент. Навіть в повоєнному МГБ розібратися з цим не змогли - а дуже хотіли. Сліди справи агента губилися в 1941 році (радше за все втратили під час війни). Знайшовся лише співробітник, який пам'ятав, що в справі було якихось 4-5 аркушів. Така деталь може вказувати на те, що фактично агент нічого (або майже нічого) для чекістів не робив. Так бувало - підписку дав, але завдання саботував. Це одна з ілюстрацій того, що не варто поспішати з висновками (“зрадник!”, “стукач!”).
А навіщо повоєнному МГБ емігрант “Жгут”-Багряний? Все просто: був агентом колись в СРСР - нехай тепер буде агентом у Німеччині. Нехай розповідає те, що знає про діаспорі організації, допомагає їм сваритися між собою. А потім можна буде вивезти агента в СРСР. З “Івановим”-Петровим вийшло ж. Тільки Петров тихо займається наукою, а Багряний зможе писати статті про соціалістичний рай, і закликати українців так само повертатися.
На роль агента для зв’язку з письменником чекісти обрали його родича. Він мав приїхати до Німеччини, знайти Багряного, нагадати тому, що він “Жгут”, зробити пропозицію, наобіцяти золоті гори та Сталінські премії після повернення в Україну.
Почувши під час зустрічі від родича слово “Жгут”, Багряний “зробив серйозне обличчя, насупив брови і ніби замислився”. Спробував переконати родича, що агентом він не був, чекісти все вигадали, а псевдонім “Жгут” якраз взяли в його книжці (в МГБ була версія, що Багряний передбачив такий сценарій, і саме для цього назвав персонажа роману “Жгутом”; дивіться документи в дописі).
Загалом Багряний та зв’язковий спілкувалися кілька днів (одного з тих ранків стало відомо про смерть Сталіна - і зв’язковий описує реакцію співрозмовника). Взагалі зв’язковий залишив цікавезний (майже сто аркушів!) звіт про свою місію. Місцями читається як п'єса, і в книзі я цю п'єсу розлого цитую.
В цілому Івану Багряному присвячений один із розділів “Агента з ведмедиком”. До речі, там є донесення “Іванова” (Віктора Петрова, головного героя книжки) про Багряного. Зокрема з оцінкою літературного таланту письменника та згадкою про “Тигроловів”.
Нагадаю, триває передзамовлення моєї нової книжки “Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)”, що виходить у видавництві Vivat. Ви можете замовити її безпосередньо в автора - тобто в мене. Кожну придбану книжку я підпишу. На передзамовлення діє знижка: 483 гривні замість 569 (до речі, 672 сторінки!). Надруковані примірники будуть готові орієнтовно в лютому - і я одразу почну їх підписувати та відправляти.
Замовляти за посиланням:
https://secure.wayforpay.com/button/b08cd5688f575
Якщо не проходить платіж - пишіть у приват.
Документи в дописі: ГДА СЗРУ.
#агент_з_ведмедиком
А навіщо повоєнному МГБ емігрант “Жгут”-Багряний? Все просто: був агентом колись в СРСР - нехай тепер буде агентом у Німеччині. Нехай розповідає те, що знає про діаспорі організації, допомагає їм сваритися між собою. А потім можна буде вивезти агента в СРСР. З “Івановим”-Петровим вийшло ж. Тільки Петров тихо займається наукою, а Багряний зможе писати статті про соціалістичний рай, і закликати українців так само повертатися.
На роль агента для зв’язку з письменником чекісти обрали його родича. Він мав приїхати до Німеччини, знайти Багряного, нагадати тому, що він “Жгут”, зробити пропозицію, наобіцяти золоті гори та Сталінські премії після повернення в Україну.
Почувши під час зустрічі від родича слово “Жгут”, Багряний “зробив серйозне обличчя, насупив брови і ніби замислився”. Спробував переконати родича, що агентом він не був, чекісти все вигадали, а псевдонім “Жгут” якраз взяли в його книжці (в МГБ була версія, що Багряний передбачив такий сценарій, і саме для цього назвав персонажа роману “Жгутом”; дивіться документи в дописі).
Загалом Багряний та зв’язковий спілкувалися кілька днів (одного з тих ранків стало відомо про смерть Сталіна - і зв’язковий описує реакцію співрозмовника). Взагалі зв’язковий залишив цікавезний (майже сто аркушів!) звіт про свою місію. Місцями читається як п'єса, і в книзі я цю п'єсу розлого цитую.
В цілому Івану Багряному присвячений один із розділів “Агента з ведмедиком”. До речі, там є донесення “Іванова” (Віктора Петрова, головного героя книжки) про Багряного. Зокрема з оцінкою літературного таланту письменника та згадкою про “Тигроловів”.
Нагадаю, триває передзамовлення моєї нової книжки “Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)”, що виходить у видавництві Vivat. Ви можете замовити її безпосередньо в автора - тобто в мене. Кожну придбану книжку я підпишу. На передзамовлення діє знижка: 483 гривні замість 569 (до речі, 672 сторінки!). Надруковані примірники будуть готові орієнтовно в лютому - і я одразу почну їх підписувати та відправляти.
Замовляти за посиланням:
https://secure.wayforpay.com/button/b08cd5688f575
Якщо не проходить платіж - пишіть у приват.
Документи в дописі: ГДА СЗРУ.
#агент_з_ведмедиком
Wayforpay
Рахунок на оплату
Книга "Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова (Домонтовича)". Передзамовлення. Надруковані книжки очікуємо в лютому.
👍37
Forwarded from Archive artifacts
1969 рік. КҐБ УРСР повідомляє, що в Полтаві відбулася нарада представників громад Євангельських християн-баптистів, яка обрала чотирьох делегатів на з’їзд ЄХБ.
Із чотирьох делегатів:
1 — Акритов Микола, старший пресвітер ЄХБ Полтавської громади — агент «Іванов».
2 — Стегній Йосип, пресвітер Полтавської громади ЄХБ — агент «Бесталанный».
3 — Власенко Михайло, пресвітер Лохвицької громади — агент «Сергеєв».
Якщо припустити, що така сама ситуація була й в інших областях, то загалом з’їзд баптистів міг бути водночас і з’їздом агентів КҐБ.
Опублікував Костянтин Богуславський
Джерело: Архів СБУ
Із чотирьох делегатів:
1 — Акритов Микола, старший пресвітер ЄХБ Полтавської громади — агент «Іванов».
2 — Стегній Йосип, пресвітер Полтавської громади ЄХБ — агент «Бесталанный».
3 — Власенко Михайло, пресвітер Лохвицької громади — агент «Сергеєв».
Якщо припустити, що така сама ситуація була й в інших областях, то загалом з’їзд баптистів міг бути водночас і з’їздом агентів КҐБ.
Опублікував Костянтин Богуславський
Джерело: Архів СБУ
👍44
Співробітниця трикотажної фабрики Євгенія Козіна, вона ж зафронтовий агент НКГБ "Ганна", на початку 1943 року вдивлялася у фото незнайомого чоловіка, який у зашифровних повідомленнях від неї до Центру мав фігурувати як "Доктор". І запамятовувала пароль для зустрічі з ним в окупованому німцями Києві: "Чи можу я побачити Платона Мефодійовича?"
Платон Мефодійович - так само звали батька "Доктора". Сам "Доктор" - Віктор Платонович Петров. Йому "Ганна" мала передати гроші та листа від чекістів, від нього отримати усний звіт. Якщо Петрова не буде вдома - треба у визначені дні тижня з'являтися на службу в Малій Софії та Володимирському соборі, він мав би бути там.
І ось незабаром "Ганна" стрибає з літака з парашутом, переховується в лісах та селах, в'їжджає в Київ трамваєм, що йде з Пущі-Водиці на Поділ...
Всі ці деталі стали відомі завдяки справі "Ганни", яка (пощастило!) збереглася в архіві СБУ. І цей сюжет увійшов до "Агента з ведмедиком".
Платон Мефодійович - так само звали батька "Доктора". Сам "Доктор" - Віктор Платонович Петров. Йому "Ганна" мала передати гроші та листа від чекістів, від нього отримати усний звіт. Якщо Петрова не буде вдома - треба у визначені дні тижня з'являтися на службу в Малій Софії та Володимирському соборі, він мав би бути там.
І ось незабаром "Ганна" стрибає з літака з парашутом, переховується в лісах та селах, в'їжджає в Київ трамваєм, що йде з Пущі-Водиці на Поділ...
Всі ці деталі стали відомі завдяки справі "Ганни", яка (пощастило!) збереглася в архіві СБУ. І цей сюжет увійшов до "Агента з ведмедиком".
👍49