На прохання наших читачів з Кіберполіції, поширюємо соціально корисні довідкові дані з чергової серії проєкту «Кібербезпека UA»: "Як захистити свої персональні дані від кіберзлочинців"

На онлайн-платформе электронных петиций ChangeOrg появилась петиция инициативной группы российских матерей солдат-срочников, которые попали в плен в Курской области. Петицию подписали уже 650 людей из 1000.

Наиболее интересными в этой петиции нам показались 2 пункта про "Ахмат":

"...мы требуем:
- Немедленного обмена военнослужащих срочной службы. Никаких обменов бойцов подразделения «Ахмат» до полного возвращения пленных солдат срочной службы.
...
- Проведения тщательного расследования причин и обстоятельств, приведших к данной ситуации, и выяснение обстоятельств оставления позиций бойцами подразделения «Ахмат»"

Напомним, что одной из причин массовой сдачи в плен российских срочников были "неуставные отношения" к которым их на протяжении нескольких месяцев принуждали кадыровцы из 1434 мсп.

"Триває другий тиждень українського наступу в Курській області, і Силам оборони України вдалося вже зайняти місто Суджа - адміністративний центр Суджанського району, і ще десятки населених пунктів. Робити якісь висновки ще зарано (незважаючи на вже очевидні успіхи і явні ризики), але є й інші, не менш важливі теми. Наприклад, зразкова інформаційна тиша і концентрація сил при досягненні оперативної раптовості"

, - написав сьогодні ввечері військовий оглядач та офіцер Армії оборони Ізраїля Ігаль Левін. Оглядач також зробив невеличкий екскурс в історію та організацію успішних операцій, підкресливши, що оперативна раптовість, як і раніше, все ще можлива (ред. - не дивлячись на високий рівень ситуаційної обізнаності з обох сторін) і, цитата:

"Залежить не від технологій, а від командного генія, злагодженості, організації та вміння в мистецтво війни".

На підтримку своїх висновків Ігаль Левін також навів декілька інсайдів, що самі військові, які залучені до виконання завдань на напрямку Курської області нібито не знали про плани командування до безпосереднього початку операції (щодо цієї тези у нас є певні розбіжності, але будемо вважати, що все було саме так, супер секретно, і майже ніхто справді нічого не знав )) ).

Проте, противник не міг не фіксувати значної концентрації сил, ба більше, за нашими даними розвідка ворога не тільки знала, але і доповідала на гору, що готується проникнення на цьому напрямку. Єдине, що їх доповіді, вочевидь, не сприйняли серйозно, бо вирішили, що це буде черговий прохід "РДК", а скупчення українських бригад - це своєрідна ІПсО, щоб змусити російську армію перекидати резерви на той напрямок. У високих армійських кабінетах росіян люди з великими зірками вирішили, що Захід надто міцно тримає Україну і зав'язує їй руки на використання зброї по російській території, тому нічого особливого не може відбутись апріорі. І ось тут, саме в розриві шаблонної поведінки й можна сказати про мистецтво війни. Бо воно полягає не в тому наскільки вдалося зберегти саму ідею операції в секреті від "протікання", а в тому, що навіть при отриманні даних від розвідки, російські генерали не сприйняли їх серйозно і вирішили, що це - "вкид". Тобто реальні плани та наміри були сприйняті як фальшиві. Ось в чому полягав "секрет" і "неочікуваний ефект". Ну і без технологій також не обійшлося, бо саме війська РЕБ забезпечили засліплення ворога і можливість діяти оперативно в "тумані війни".

"Я могу сказать только спасибо, что спасли мою жизнь": пленный российский срочник, подорвавший себя гранатой, подтвердил, что в рф их фактически программируют на самоубийство, втирая про долгие и мучительные пытки в плену

Срочник из Питера по имени Фёдор рассказал корреспонденту УНИАН, как подорвал себя вместе с товарищем, когда ВСУ подошли к его позиции в Курской области.

Я просто достал гранату. Он сказал: давай! Мы обнялись и кинули её на землю, сказали друг другу последние тёплые слова. У товарища тоже ранение ноги. На тот момент я уже три раза понимал, что ближе к смерти. Мы боялись сдаться в плен, мы не знали, что будет здесь. Мы боялись, что будут долгие и мучительные пытки. Но с учётом того, как это в реальности обстоит сейчас, я могу сказать только спасибо за то, что спасли мою жизнь и вылечили.

По словам Фёдора, первую помощь ему оказали украинские военные. Они делились водой и сигаретами с пленными и приносили раненым лекарства из других блиндажей.

"Мы обнялись и кинули её на землю, сказали друг другу последние тёплые слова"

, - до чого кляті кадирівці "Ахмат" довели молодих російських строковиків...

"Сирський доповів Зеленському про завершення пошуку та знищення противника у російській Суджі"

Нам здається, що слово "російській" в цьому заголовку зайве.

"Місто Суджа в Курській області росії повністю зачищене від військ армії окупантів. ЗСУ також взяли в полон ще понад 100 російських солдатів"

Про це повідомив головком ЗСУ Олександр Сирський у доповіді президенту Володимиру Зеленському у середу, 14 серпня. Пише "Слово і Діло".

Власне, діло в Суджі вже зроблене, тому уточнююче слово "російській" точно зайве 😏