🇺🇦 Три роки повномасштабної війни

Сьогодні починається четвертий рік марафону, у якому ми мусимо довести право на існування. Колись ми вірили в демократію, міжнародні інституції, будували дружні відносини з сусідами — і в те, що відбувається зараз, було б важко повірити. Навіть після 2014 року важко було усвідомити, що у XXI столітті одна держава може скоїти таку кількість воєнних злочинів і все ще залишатися членом міжнародної спільноти.

Кожен рік війни — це важкий, кривавий урок, який ми маємо пам’ятати, незалежно від того, що чекає нас у майбутньому.

Слова й обіцянки — лише слова й обіцянки. Тільки дії тут і зараз показують, хто справді на боці добра. Вірити треба в себе, діяти і не чекати, що хтось захищатиме за нас наші інтереси, людей і кордони.

За три роки війни у нас були перемоги й поразки. Ми ніколи не були й не будемо ідеальними, але ми можемо єднатися, як у 2022-му, можемо витримувати надлюдський тиск, як у 2023-му, можемо дивувати, як у 2024-му. А яким буде цей рік — залежить лише від кожного з нас. Щодня ми маємо працювати на перемогу. Об’єднатися і вірити одне в одного.

Дякуємо за стійкість, народе України!

🇬🇧 Three Years of Full-Scale War

Today marks the beginning of the fourth year of a marathon in which we must prove our right to exist. There was a time when we believed in democracy, international institutions, and built friendly relations with our neighbors — and what is happening now would have been hard to imagine. Even after 2014, it was difficult to comprehend that in the 21st century, one country could commit so many war crimes and still remain a member of the international community.

Every year of war is a harsh, bloody lesson that we must remember, no matter what the future holds.

Words and promises are just words and promises. Only actions here and now show who truly stands on the side of good. We must believe in ourselves, act, and not wait for someone else to defend our interests, our people, and our borders.

Over these three years of war, we have had victories and defeats. We have never been and never will be perfect, but we can unite as we did in 2022, endure inhuman pressure as we did in 2023, and defy expectations as we did in 2024. What this year will bring depends on each of us. Every day, we must work toward victory. Unite and believe in one another.

Thank you for your resilience, people of Ukraine!

Рязань. НПЗ
13.03.24
01.05.24
24.01.25
26.01.25
24.02.25

Країни-члени ЄС надаватимуть Україні допомогу не претендуючи на її природні ресурси, — голова Євроради.

«Україна - суверенна країна, яка має суверенне право керувати своєю територією та вести переговори на міжнародному рівні»
, – додав він.

Дякуємо ЗМІ та телеграм каналам, які вчора звернули увагу на цей виток даних.

Насправді, їх було небагато, але ми інформували всі основні українські медіа та дружні канали особисто і вдячні тим, хто відгукнувся та допоміг у поширенні інформації про злам та отримані дані.

Ще один мілітарний ресурс взяв дамп на дослідження, і ми сподіваємось, що згодом вони опублікують додатковий матеріал по цій темі.

Можливо, зараз був не дуже зручний час для публікації таких даних. Бо переважна більшість медіа зайняті створенням новин що сказав Трамп чи ще якийсь політик, а злами пошти начальника 243 Військового представництва МО РФ зараз мало кого цікавлять, бо на повістці дня черговий "мир", який хочуть знайти "десь посередині", попри те, що вже не один політик наступав на ці граблі. Але, як кажуть, "випалювати русню зараз не на часі". Американці казали нам це ще в 2016-2017, коли в кулуарах нам передавали, що їм не подобаються наші наступальні кібер операції проти росіян та гучні злами російських політиків і військових. Але ми посміхались на їх "не на часі" і казали їм, що росіяни напали на нас, а не на вас, хоча фактично росіяни вже втручаються і в ваші вибори, але ви боїтесь їм дати по справжньому по зубах і граєте у "умиротворення агресора" замість того, щоб його покарати та відновити справедливий миропорядок. Тому ми не дивуємось полупокерській позиції і цієї адміністрації, і попередніх адміністрацій в США, починаючи ще з війни в Грузії 2008 та початку вторгнення в Україну в 2014.

Тому повертаючись до нашого прикладу щодо зламів росіян, ми не дивуємось, що медіа дуже мляво реагують, бо за злами русні американці не дають грантів і не вітають агресивну риторику та спротив рашистам. Бо для США Росія - це не ворог, а партнер для дерибану ресурсів. Та ми не збираємося пливти по течії, а продовжуємо лупати скелі на всіх фронтах. Бо як написали на паркані в Суджі англійською мовою наші друзі та бойові побратими: «Величі досягають ті, хто виграє війну, а не ті, хто її «заморожує».

Тому не варто "заморожувати" справедливе випалення агресора, бо нам потрібен не будь-який барижний "мир", а потрібен справедливий мир, в якому русня буде покарана за весь біль і горе, який вона принесла Україні, українцям та всім людям доброї волі.

Один проти шістьох!

Воїн 4 батальйону Сила Свободи НГУ Рубіж самотужки взяв у полон групу окупантів. Без шансів для ворога!

Повне відео:
https://youtu.be/_qXceNp4fjs

Тут у ToBeOr вийшов гарний огляд з цікавими висновками по нашій статті: https://tttttt.me/ToBeOr_Official/17287

Маємо визнати, що його припущення про те, що російські моряки "шаройобл**ть...мікрохвильовками" більш логічне та обгрунтоване, ніж наше припущення про те, що вони "спамлять в документах", хоча одне і не виключає іншого 😁

Дякуємо ToBeOr за його аналітичну візію, яка розглядає деталі опублікованого дослідження під іншим фокусом, що завжди є цікавим і корисним доповненням.

Тому якщо ви самі не знайшли часу на уважне ознайомлення із нашим матеріалом та документами з пруфами, то можете просто проглянути огляд у ToBeOr, який подає самий сок з висновками по матеріалу.

Дружні жести адміністрації Трампа по відношенню до воєнного злочинця та терориста номер 1 Путіна є нічим іншим як запрошенням до продовження агресії РФ проти України та Європи загалом. Реабілітація рашизму з боку США лише підтримує думку Путіна, що всі вбивства, катування, викрадання дітей, бомбардування міст, вся 11 річна війна та геноцид українського народу йому легко зійде з рук завдяки Трампу. І це не призведе до миру, а лише запросить РФ рухатись далі в своїй стратегії війн та окупацій сусідніх територій. Тому Трамп - не миротворець, а посібник у заохоченні російського диктатора до продовження методів агресивної війни і геноциду в Європі. Тому Європа має консолідовано (наскільки це можливо, враховуючи, що щупальці Москви проникли глибоко в тіло деяких країн) виступити єдиним фронтом для недопущення реабілітації рашизма та приведення воєнних злочинів до справедливого суду й покарання. Інакше, нова агресія та ще більша війна неминучі, завдяки адміністрації США, яка ховаючись під гаслами "прагнення миру" заохочує агресора.

На сайті видання "Радио Свобода" вийшло цікаве дослідження про іноземних найманців, що воюють на боці РФ "Волк" из ГРУ и "неуправляемые" непальцы. Наемники в базе раненых".

В своєму матеріалі журналісти-розслідувачі також згадують і посилаються на архівне дослідження міжнародної спільноти InformNapalm 2018 року: "Список РТГр “Карпати”: кого з бойовиків Л/ДНР рекрутували у російське ПВК “Вагнера”, яке доступне 9 мовами.

Якщо буде час, радимо почитати, доволі цікавий матеріал.

Сьогодні канали обговорюють інформацію, що Голова Пентагону наказав Кіберкомандуванню США зупинити всю діяльність проти РФ, включно з наступальними кіберопераціями, — про це написало профільне видання Record.

І тут ми повторимо дослівно наш архівний допис з особистою історією, бо він дуже в тему цієї новини:

"Той випадок, коли політики й дипломати США вчергове ведуть себе як боягузи, що поспішають давати сигнали Путіну, що вони готові пасувати. Хоча могли б пограти на геополітичній невизначеності. Але ні, вони тільки в серіалах про супергероїв переконують самих себе, що мають яйця і готові боротись проти будь-якого світового зла. Насправді ж, це боягузтво слугує тільки запрошенням і РФ, і КНДР до ще більшої ескалації.

Особисто ми ще в 2016 році зіткнулись з типовим боягузтвом американців, яких злякало, що українські хакери почали дуже успішно зламувати та публікувати дані російської політичної верхівки, SurkovLeaks та інші кейси. Тоді ми мали розмови з деякими представниками їх фондів, які нам казали, що відхилять нашу грантову заявку, якщо ми продовжимо інформаційно підтримувати хакерські операції проти РФ. Результат ви знаєте. Ми не отримуємо грантів, бо не відмовились ні тоді, ні зараз від своїх принципів - випалювати рашистів і воювати, а не імітувати, що ми "над битвою" і "нє всьо так адназначна".

Ба більше, цього тижня ми провели ряд перемовин з хакерами різних відомих українських груп, включно з деякими іноземними представниками з Європи і отримали від них чітку візію, що вони в 2025 році об'єднають свої зусилля щоб посилити наступальні Кібероперації проти РФ. Деталі будуть згодом. InformNapalm буде серед інформаційних партнерів та провідників висвітлення цих Кібероперацій, тому ми з посмішкою читаємо, що Пентагон дедалі здає свої позиції. Воно і не дивно, якщо згадати кейс, що ФБР США не могли роками знайти фото і детальні дані про російського полковника, куратора російської хакерської групи, яка втручалась в американські вибори, натомість українські хакери не тільки дістали його фото, а і зламали його пошту та навіть знайшли авіаквитки на рейси, де він планував проводити майбутню відпустку (посилання на ці кейси тут https://tttttt.me/informnapalm/22776 )

Ольга Лень, ведуча програм на телеканалі Еспресо, написала у Fb цікавий допис:

"Взагалі, це добре, що вийшла саме така розмова між Трампом і Зеленським. Просто уявіть, що Зеленський все "проковтнув", посміхався, тисли руки. А після того вийшов без підписання документів. А він не зміг би підписати капітулянське. Бо йому ж ще в Україну повертатися.
І услід полетіли б оці заяви Трампа, що "Зеленський не готовий до миру". А вони б точно полетіли. Бо по швидкості висеру Трампа в мережі видно, що було все заготовлене.
І купа спекуляцій від усієї мережі трампістів, купа брехні Венса та Маска. Вигадки Такера Карлсона. Оце все про "Путін хоче миру", "я домовився", а Україна не хоче.
І ми взагалі нікому нічого не могли б пояснити.
Тому я не думаю, що Зеленський потрапив в пастку під час цієї розмови. Він якраз цю пастку зруйнував. Видно хто кому і які аргументи висував. І видно, що про інтереси України чи гарантії безпеки Трамп не переймався"

Тепер абсолютно всім зрозуміло, що трампісти є союзниками Московії. РФ не просто так втручалась в американські вибори, а це були чіткі домовленості Трампа з Путіним. Певні персони в оточенні Трампа та їх активність у бізнес-інтересах з російською мафією опосередковано вказують, що ця гра в довгу, в якій ставка московитів зіграла. Але це не привід, щоб складати лапки чи здаватись "на милість" цих престарілих виблядків, що вирішили поділити світ.

Ще два дні тому, до поїздки української делегації в США, ми хотіли розповісти вам одну кулуарну історію, яка сталася з нами за першої каденції Трампа. Ми переживали, чи стане розкриття цієї історії зайвим фактором напруження в стосунках України та США, звісно, не напряму, а опосередковано. Але історія досить яскрава і симптоматична. Вам буде цікаво. Сьогодні, якщо буде час її описати, то розповімо вам деталі. І вона дуже актуальна стає наразі, як приклад як ми діяли в ситуації спроби людей Трампа тиснути на нас і переорієнтувати нашу діяльність, відволікаючи нас від кібероперацій проти РФ.

Вчора також спілкувались з друзями з Криму, які в 2014 допомагали нам створювати нашу міжнародну спільноту InformNapalm. Згадували з ними різні історії, які відбувались в кулуарах і пов'язані з дипломатами різних країн, з нашими OSINT та CYBINT операціями проти російських агресорів та іншими темами.
Друзі наполягають, що ми маємо написати мемуари чи книгу, яка б містила цей автобіографічний досвід, описати як ми "розпалювали вогонь і робили вітер". Наразі поки триває війна, особливо немає часу на роботу в цьому напрямку, але з іншого боку, для нас ця війна триває вже 11 років (скоро 11 річниця створення InformNapalm) і це вже досить велика частина життя, яка хоч і досить яскрава, сповнена пригод, боротьби, вражень, трагедій і перемог, але поступово затирається в пам'яті й заміщується новими подіями. Тому з одного боку і хочеться це зафіксувати на папері, а з іншого - ця ідея постійно відкладається на потім.

Відреагуйте, будь ласка, у вигляді емодзі: як ви вважаєте, чи потрібна була б така книга і почати її написання треба вже зараз (🔥), чи вже якось потім, коли війна завершиться нашою перемогою (🌚) ?

Інші типи реакцій не будуть враховуватись як опитування.

Проросійські політики з різних країн, 5 колонна РФ і агенти впливу, які діять всупереч національних інтересів їх держав, послуговуючись інтересами Путіна, з усіх прасок в соцмережах та ЗМІ почали підтявкувати, що "Путін і Трамп - хочуть миру, а Зеленський - ні". Це вже апогей цинізму та брехні, коли жертву агресивної війни, яка відбиває збройну агресію найбільшої країни світу, армія якої до 2022 вважалась "другою армією в світі" звинувачують в тому, що вона "не хоче миру". Але Україна просто не хоче наступати на ті самі граблі, на які вже неодноразово наступила - коли віддавала ядерну зброю під гарантії РФ та США, коли підписувала "припинення вогню" декілька разів, після якого росіяни просто перегруповували сили і знову робили черговий кидок для загарбання української землі, супроводжуючи це вбивствами мирних людей, геноцидом, зґвалтуваннями, викраденням українських дітей, масовими вбивствами, стиранням українських міст в пил... і зараз Україні намагаються нав'язати такий самий "мир", вже під тиском президента країни, що має "першу армію світу". Але правда і справедливість не має залежати від висоти статусу армії країни, яка нав'язує свою "постправду". Правда і справедливість, як і мир, мають бути справжніми, без лапок і викривлених збочених інтерпретацій, де на чорне кажуть "біле", а на вбивць і терористів, які щодня вбивають та катують кажуть - це "найдобріші люди, що хочуть миру". Навіть якщо перша і друга армії світу об'єднаються, щоб насаджувати Україні та світу своє бачення "миру", навіть в цих умовах неможна здаватися і складати зброю, бо тоді ті, хто чинив геноцид українців не тільки не зупиняться, а обов'язково продовжать свої дії в ще більших масштабах. І не тільки проти України, а і у всій Європі. І якщо посіпаки Кремля з урядів Словаччини, Грузії чи Угорщини вважають, що лизанням дупи Трампа і Путіна вони якось убезпечать свої народи від подальшого геноциду і підкорення, то вони дуже помиляються, бо своїх слуг росіяни б'ють так само, варто лише подивитись як поводяться один з одним у російській армії, яка тримається на загороджуваних загонах, терорі та залякуванні на всіх своїх рівнях. Де людей ламають і змушують коритися, щоб тримати їх мов рабів без будь-яких прав та волі.
І це ж очікує угорців, словаків та інших, хто сповідує політику Фіцо, Орбана, Трампа, стосовно сліпої довіри Путіну.