Новини Donate 1024: статистика монобанок, реквізити, алгоритм видачі, спрощення UI

Того тижня я сумлінно працював над покращенням @Donate1024Bot. Зараз є 380 підписників з активованими сповіщеннями.

Спрощення UI

Замість окремої кнопки «статистика» зробив відображення кількості людей які задонатили відразу на кнопці «готово». Кнопка реактивна та буде сама оновлювати своє значення у всіх користувачів як тільки хтось відмітить що він зробив донат. Чим менше кнопок тим краще.

Реквізити

Номери карток та монобанок виділені в окрему секцію та відформатовані так щоб одним кліком копіювати номер картки.

Статистика монобанок

Для усіх монобанок два рази на годину оновлюється статистика. Коли вранці вам прийде новий збір, то в ньому вже буде вказаний прогрес.

Алгоритм видачі

Зараз бот щоранку бере один рандомний збір та видає його всім користувачам, тобто всі отримують одне й те саме. Я це явно не вказав раніше, тому дехто думав що кожному видається різний збір. У нас з користувачами була активна дискусія щодо алгоритму: видавати чи ті що вже давні збори, чи нові, чи ті які вже майже завершені чи ті що не завершені, чи всім видавати однаковий чи кожному різний. Багато питань які знаходяться в площині етики та теорії обробки черг.

Врешті, враховуючи наявні дані я прийняв рішення залишити все як є: видавати всім один і той самий рандомно обраний збір. Наша потужність складає десь ~10 000₴ на день. В базі немає таких зборів, які би могли бути закриті цією сумою, тому вважаю що немає змісту робити якісь калькуляції та пріоритезації.

Моя ідея полягала в тому що я не роблю складного морального вибору. За мене це робить постгрес. Якщо би ми мали потужність в 300 000₴ то була б звичайно інша розмова бо дійсно виникла ситуація з закриттям збору за раз. Це класна проблема, і я б хотів її мати, але зараз це не так. Тому покладаємось на order by random().

Нотифікація користувачам про схвалення їх збору

Коли збір додається до бази, то користувач який його надіслав отримає сповіщення.

Інстаграм та модерація зборів

Мені надіслали десяток зборів в інстаграмі, але я не можу їх подивитися бо інстаграм блокує мене і вимагає логін. Акаунту не маю, бо ношу шапочку з фольги. Також деякі інші пости я теж досі не перевірив. Тому прошу вибачення у тих хто чекає. Незабаром це питання буде вирішено.

Якщо ви хочете пришвидшити попадання збору в базу то надавайте посилання на фейсбук, щоб там було видно коментарі та минулі звіти, а також вказуйте картки привату, моно і адресу банки.

На тому все!

Підключайте собі @Donate1024Bot, та долучайтеся до мене у марафоні щоденного донату в розмірі 1024 гривні на потребі армії!

#проекти #війна #donate1024
permalink | donate

До 31-ої річниці 🇺🇦Незалежності🇺🇦 допомагаємо ДОУ зібрати 31 мільон гривень на безпілотник PD-2

👉 https://dou.ua/forums/topic/39602/ 👈

Переходьте за посиланням, донатьте будь-яку суму, ставте + в коментарях, залипайте на прогрес бар! Лайк шер репост.

Я навіть встиг на мить увірватися до топ10 але швидко здав позиції потужним кабанчикам.

Також не забувайте донатити разом зі мною у @Donate1024Bot

Friendship ended with Heroku, now fly.io is my best friend.

Коли я починаю проект то завжди намагаюсь застосувати нову технологію. Для @Donate1024Bot я обрав дві таких: хостинг на fly.io та верстку з Tailwind CSS. І якщо остання завдала клопоту, то перша виправдала себе на 100%. Про це і розповім.

Вперше я натрапив на fly.io на HackerNews, де обговорювався їх блог-пост A Foolish Consistency: Consul at Fly.io. Я тоді прочитав цей матеріал і подумав “Нічого собі! Оце хлопці роблять рокет саєнс!”. Якщо коротко то Fly позиціонює себе як хостинг з точками присутності по всьому світу з мінімальним оверхедом на віртуалізацію.

Щоб досягнути цього вони побудували приватну IPv6 мережу між датацентрами по всьому світу з'єднану через WireGuard, для віртуалізації використовують Firecracker, а зверху написали купу софту яким тим всім керує, наприклад конвертер з Docker імеджів у Firecracker, свій DNS-сервер для гнучких гео-запитів і багато іншого цікавого. Рекомендую ознайомитись.

Останні місяці я платив за Heroku 60$. Значну частку рахунку складали adopt.ua та blogigram.com (сервіс що публікує пости з блогу в телеграм) які тягнули по 23$ кожний за дві віртуалки та постгрес. Донат бот теж потребував 2 процеси—вебсервер та воркер для бекграунд джоб. Збільшувати рахунок ще на 14$ мене якось ламало. Але і переносити існуючі проекти мотивації не було. Тому як тільки випала нагода, я вирішив протестувати fly.io.

Процес деплою аплікації докладно описаний в доках. Робота відбувається через CLI, навідміну від Heroku, де все можна наклікати у веб-інтерфейсі.

Перед початком роботи потрібно розгорнути Postgres кластер. Кластер немає обмежень по розміру бази, навідміну від Heroku що дає всього 10 000 рядків у Free Tier. Його можна приєднувати до потрібних аплікацій. Я швиденько то налаштував, потім підняв Redis, який потрібен мені для Sidekiq.

Далі просто. Fly працює з докер-контейнерами, тому вам треба або вже мати свій, або fly launch детектить що за мова та фреймворк використовується і генерує Dockerfile під вас.

Потім потрібно встановити секрети (ключі AWS і так далі) через fly secret set і нарешті fly deploy. Ця команда підніме ваш особистий безкоштовний білд-сервер, надішле туди сорци, збере докер імедж, і задеплоїть його.

Додаткову конфігурацію можна задати через файл fly.toml, де вказуються і процеси що біжать (веб, воркер, крон у моєму випадку), хелс чеки на них, порти, деплой стратегії і так далі.

Після першого деплою апки можна додати домени та сертифікати.

Через день я подивився у скільки мені то все обійшлося і був приємно здивований—я вліз у Free Tier і витратив лише пару центів.

Про мережу я розповім пізніше, але Fly мені так сподобався що я вирішив перенести туди всі свої проекти з Heroku. Сказано—зроблено. Завдяки тому що Heroku ефемерний, то мені потрібно було лише забрати звідти дампи баз.

Вчора я переніс останній проект—adopt.ua, довелось трошки повозитися з докер імеджом, бо там використовується старий вебпакер, але вреші все запрацювало. Мене приємно вразила швидкість роботи. Сайт став буквально літати. Можете поклікати котиків та оцінити.

Heroku це просто надбудова на AWS, тому він працює достатньо швидко, але зовісм не так як Fly, який розгортає ваші контейнери прямо на залізі. За рахунок цього вони по-перше, значно дешевші та по-друге, більш швидкодійні.

Через пару днів буду розуміти у скільки мені то все обійдеться, але схоже що я легко влізу в 15$ на місяць за всі проекти.

Якщо ви хостите свої проекти на DO/AWS/Heroku ще десь то наполегливо рекомендую подивитися на fly.io.

#проекти #інструменти
permalink | donate

Мережа у fly.io

Всі ваші сервери знаходяться всередині приватної IPv6 мережі. Всі регіони зв'язані у одну мережу, а гнучкий DNS дозволяє вам резолвити імена типу top<number>.nearest.of.<appname>.internal, який автоматично підбере вам найближчий інстанс. Втім мені воно не потрібно, в мене всі апки живуть у Франкфурті. Крім того доступно ще багато регіонів, навідміну від Heroku, у якого їх всього два.

За необхідності, кожен процес вашої апки (вебсервер і тд) може отримати зовнішній проксі-сервер щоб до нього можна було звертатися з інтернету. Але якщо це не потрібно (для воркерів та для баз даних), то все буде приватним. Heroku виставляє вашу базу даних голою дупою в інтернет, і захищена вона лише довжелезним паролем. Коли б я робив свою хмару, то теж би планував таку архітектуру—все приватне.

Щоб отримати доступ до приватної мережі, fly дає можливість підключатися до WireGuard гейтвеїв. Таким чином ви однією командою можете опинитися всередині своєї мережі. Нажаль, мені не вдалося налаштувати WireGurad на лінуксі так щоб він міг резолвити .internal DNS імена і я не інвестував в то багато часу, але на макбуках все має бути окей.

WireGuard це топ софт і набагато зручніший ніж OpenVPN та інші VPN рішення.

Якщо вам потрібно відкрити собі доступ лише до якоїсь частини ресурсів то команда типу fly proxy 15432:5432 rozhok-db.internal прокине вам тунель на локалхост. Власне поки я не знайшов часу розібратися з DNS то я так і прокидую собі базу з редісом та працюю.

“Але ж все це давно є в кубах та інфраструктурі навколо!”, вигукне досвічений читач. Звичайно є, але воно все тягне за собою сотні шарів непотрібних мені абстракцій.

P.S.

Буквально у дні перед початком війни я вже майже-майже розгорнув кластер кубера для того щоб переїхати з Heroku, але потім було не до того, а зараз після того як спробував fly взагалі бачу що моя задача повністю вирішена.

Якщо додати туди ще декілька фіч, то це буде ідеальний PaaS, той, який я мріяв зробити сам ще два роки тому. Бачите, якщо ви довго чекаєте, то хороша ідея приходить у голову не тільки вам, і поки кабанчики-стартапери піднімають серйозні раунди, ви продовжуєте чистити унітази виделкою.

Fly позиціонують себе як платформу на якій інші можуть будувати свої PaaS та рішення, і вже навіть з'явилися такі компанії.

Сподіваюсь що мені вистачить мотивації, я відкину ідею піднімати свою оркестрацію та побудую свій продукт з ідеальним Developer Experience на вже готовій платформі яку дає fly.

#інструменти
permalink | donate

Новини @Donate1024Bot: дашборд та «пауза» на тиждень

🇺🇦Привіт усім!🇺🇦 Дякую активним донатерам, ви—найкращі❤️‍🔥! Згідно статистики монобанок наша потужність точно складає близько 10 000₴. Я думаю того тижня ми зробили непоганий внесок. Продовжуємо далі!

Дашборд

Я розробив сторінку на якій відображаються основні базові метрики боту: кількість підписників, кількість зроблених донатів, загальна приблизна сума задоначених грошей, кількість опублікованих зборів та конверсія—відсоток людей які відмітилися що задонатили:

👉 https://donate1024.org/ 👈

Також там можна переглянути всі вже опубліковані збори та їх статистику.

«Не турбуйте мене наступні 7 днів»

Додав кнопку яка поставить бот на паузу на наступні 7 днів. Буває таке що зараз не до донатів, а блокувати бота або відписуватися не хочеться—бо потім забудеш. Якщо ви не донатите але хочете щоб вам нагадали про це пізніше—сміливо тисніть кнопку.

Дрібнички

Поправив UI кнопок, тепер зелена відмітка буде з'являтися тільки якщо ви натиснули кнопку «готово». Статистика монобанок буде автоматично оновлюватися у вашому повідомленні, і якщо ви задонатили то відразу, або з невеликою затримкою побачите зміну прогресу.

На тому все!

Підключайте собі @Donate1024Bot, та долучайтеся до мене у марафоні щоденного донату в розмірі 1024 гривні на потребі армії!

#проекти #війна #donate1024
permalink | donate

Істинна мотивація

Торік написав пост «Як прокидатися рано?». В мене тоді була якась цікава задача, я був заряджений на перемогу і мені не потрібно було себе «примушувати» прокидатися щоб розпочати роботу.

Задача закінчилась, мотивація повернулась на попередній навколонульовий рівень—працювати аби з голоду не померти.

Під час розробки @Donate1024Bot я знову відчув що таке справжня внутрішня мотивація. Перші декілька днів коли в мене ще не було крону, я робив розсилку вручну. Вже о 8 ранку я підривався і ледве примушував себе поспати ще годинку. В наступні дні я швидко біг до комп'ютера та дивився чи немає помилок у Sentry. Потім придумував що б ще такого зробити, статистика, монобанки, дашборд, оце все. Воно моє.

Мені не потрібен менеджер який би мене шпиняв, не потрібен будильник, не потрібні спеціальні вправи або техніки щоб почати щось робити, не потрібні помідоро таймери, списки списків та фокус-програми. Ну ок, все-таки короткий список задач я веду у паперовому блокноті.

Я просто сідав і робив.

Наймана робота не зможе забезпечити такий рівень мотивації. Тому кожен менеджер, який незадоволений посередніми результатами команди, шукає способи як замотивувати людей. Але тільки дурень буде вестись на байки про «працювати у нашій компанії велика честь» та «кар'єрні перспективи». Нажаль, таких дурнів є в достатку, я й сам таким був.

В чому секрет успішних кабанчиків? П'ять звичок багатіїв, сім способів доводити справи до кінця, топ три поради від фаундера єдинорога? Все це туфта. Секрет один—успішний кабанчик має багато причин прокидатися рано і працювати на повну.

Кабанчик успішний не тому що він рано встає або медитує. Ранній підйом це не причина а наслідок його успішності.

Що ви там, вже загримувались та готові до виступу у цирку під назвою дейлі стендап🤡?

#продуктивність
permalink | donate

Мікрооптимізації vs читаємість

Бот для управління чатом зроблений на Ruby on Rails. Для визначення команди використовується наступна конструкція: if command.downcase == "!ban"

.downcase тому що раніше на телефоні мав клавіатуру яка після знаку оклика піднімала регістр. Зараз вже не така, але регістро-незалежний код залишився.

У всіх Rails проектах для підтримання порядку використовую лінтер Rubocop. Крім форматування він ще підказуває ідіоматичні речі та перформенс проблеми. І от після чергового регулярного апдейту пакетів я проганяю рубокоп, а він мені і каже:

app/models/moderator_bot.rb:42:8: C: [Correctable] Performance/Casecmp: Use command.casecmp("!ban").zero? instead of command.downcase == "!ban".
    if command.downcase == "!ban"
       ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Ну я такий думаю ок, зроблю rubocop -A, хай автоматом підставить те що треба. Зробив, забув.

Нещодавно додавав ще одну команду, дивлюся на той код, а він мені не подобається. Ну от уявіть, замість простого і всім зрозумілого downcase та == я тепер бачу сішне casecmp а потім ще й zero?. Треба пам'ятати що є така функція яка порівнює рядки, і якщо вони співпадають, то вона вертає 0, а якщо не співпадають, то щось відмінне від 0, можливо 1, а можливо і -1.

Я вирішив що так діла не буде, і треба викинути гидку сішну конструкцію. Та стало цікаво, звідки взагалі взялося це правило. Пішов на документацію, там є посилання на гітхаб з бенчмарками та результатами замірів. Різниця між == та casecmp у нас така:

Comparison:
      String#casecmp:  6948231.0 i/s
String#downcase + ==:  5017089.5 i/s - 1.38x  (± 0.00) slower
     String#casecmp?:  3686650.7 i/s - 1.88x  (± 0.00) slower

Тобто «оптимізоване» порівняння рядків буде аж на 40% швидше! Ніби непогано! Але сама операція при цьому займає 200 наносекунд! Тих порівняннь у мене по коду п'ять штук далі. З одного боку я розумію що от з таких 50 наносекунд різниці тут і там, потім складається повільний веб, але не у моєму випадку тільки в базу сходити буде коштувати десяток мілісекунд.

Вони б ще туди інтрінсіки запхали, їй-б-гу.

Викинув те правило та повернув все на ==. Чого і вам бажаю.

upd: Уважний читач Ігор Є. помітив, що замість «п'яти порівнянь далі по коду» можна зробити extract variable. І хоча пост не зовсім про це, а більше про читаємість, маю зізнатися що тут я дав маху. Зовісм глупий став.

#робота
permalink | donate

Кислий виноград

Характерною рисою бідних людей є раціоналізація власної бідності. Наприклад йдеш по вулиці і бачиш пані на порше. Грошей на порше в тебе немає і навряд колись буде, тому вмикається механізм раціоналізації:

«Та той порше жере 30 літрів, нашо воно треба?»
«Машина це просто засіб переміщення з точки А в точку Б. Мій кіа ріо нічим не гірший!»
«Та то панянка заробила не власним коштом а їй подарували за красиві очі!»
«Та то вона в кредит купила а сама бідкається!»
«Хаха порше, буде більше часу стояти на СТО!»
«Пф, жебрачка, на гелік не вистачило!»

І так далі. Всі ці історії що айфон це оверпрайс, битий американець нічим не гірший за нове авто з салону, в топовому ресторані готують ті самі шеф-кухарі що й в шаурмі через дорогу, в центрі жити незручно бо постійний двіж та ніде паркуватися, і так далі, і так далі. Хто як може, намагається виправдати свою лінь, безталанність, невдачу.

Так от, пані та панове, це все—кислий виноград. А ви—лисиця яка не може скуштувати смачненького, а тому переконує сама себе та оточуючих у тому, що виноград зелений і не дуже його й хочеться.

Пропоную негайно це усвідомити та припинити брехати cобі й іншим, натомість старанніше працювати щоб наступного разу вже самому сидіти в тому порші, і не в Києві, а в Маямі.

Порше краще за шкоду. Хата в центрі або маєток за містом краще ніж бабусин хрущ на Борщазі. Айфон краще за хуавей. Багатим бути краще ніж «розумним» бідняком.

Такі справи.

P.S.: на півміри теж ні в якому разі не можна погоджуватися.

#лайфстайл #сатира
permalink | donate

Лояльність × Зона комфорту

Днями зустрів у їдальні БЦ екс-колегу з першої роботи. Я подумав що з дуже високою ймовірністю вона досі працює в тій самій конторі, бо їх офіс теж знаходиться в цьому БЦ. Після обіду перевірив по лінкедіну, так і є—пані працює там само з 2008. Тобто вже 14 років. Я чомусь думав що вона давно релокувалась, бо релокація це стандартний етап еволюції весларя в тій компанії.

Спочатку ти студент і шуруєш вилкою унітаз, потім потроху ростеш, потім їдеш у відрядження, потім можливо на тимчасову релокацію на кілька років, потім стаєш менеджером, потім ще відрядження і врешті якщо ти достатньо впертий то релокуєшся вже з кінцями. Бажано до Штатів, а не до якогось гадючнику типу Гватемали.

Тому ще дивніше було зустріти її тут під час війти. Альо, всі жінки поїхали до Європи щоб ракета на голову не впала, ти чому досі тут?

У термінах концепції корпоративної динаміки що зветься «Gervais Principle», така лояльність а також належність до класу менеджерів середньої ланки зветься Cluelessness, тобто «Безглуздість». Така людина формує у собі збочене почуття лояльності до контори коли очевидно що контора не лояльна до неї. Працює за менші ніж на ринку гроші, готова поступатися власними інтересами заради інтересів компанії і так далі.

Рецепт виховання таких людей назвичайно простий: берете студента, пудрите йому мізки корпоративним булшитом, обіцяєте потужну кар'єру та сорочку менеджера, змушуєте працювати його з технологіями які непотрібні на ринку. Пара років—бум—у вас готовий безглуздий, що працює за копійки, не має волі змінити роботу, та готовий овертаймити щосуботи.

Звучить безглуздо? Ви просто не уявляєте, скільки людей готові сидіти таким чином у зоні комфорту. Я сам такий був, я знаю.

#робота
permalink | donate

Новини @Donate1024Bot: 📈графіки наповнення монобанок та дельта

🇺🇦Доброго ранку!🇺🇦 Чергова порція оновлень👇

Графіки монобанок

По всім монобанкам тепер окрім статистики «у моменті» збирається статистика за період. Один із способів визначити скільки людей донатять через бота—це взяти суму на банці до публікації та якраз перед наступною публікацією, зазвичай це доба. Я розробив цю функцію і тепер впевнено можу сказати що транзакції зроблені в день публікації можна атрибувати до бота.

Для наочності зробив візуалізацію на дашборді. Синя частина графіку—це заповненість банки до публікації в боті та після публікації в боті. Жовтий—в період між публікаціями. Таким чином ви можете чітко побачити зростання балансу банки відразу ж після того як пост з'являється у боті.

Дельта

Маючи історичні дані по банкам я можу сказати скільки було зроблено донатів через бот. Потрібно просто взяти суму в банці на момент наступною публікації та на початок і отримати різницю. Цю різницю я назвав «Δ» і вона тепер відображається в боті та на дашборді. Маючи дельту та кількість користувачів які натиснули кнопку «готово» можна зробити висновки про середній розмір донату.

Історичні дані свідчать про те що банки стоять до та після публікації. Ви можете самі переконатися у цьому, наочно, подвивишись на графіки. Тому я роблю припущення що всі гроші які надійшли на банку в момент публікації збору, були зроблені завдяки боту і на цій підставі порахувати суму надходжень.

Також по графіку видно коли з банки знімали гроші. Я думав що так не можна, а виявляється що можна. Цей едж-кейс наразі я не оброблюю і рахую дельту до першої точки після якої зняли гроші.

Вихідні

На вихідних бот не турбуватиме вас вранці, а відправить збір о 12 дня. Ця штука працює давно, але я забув про неї написати.

Кнопка «Дашборд»

Додав кнопку з посиланням на дашборд до картки збору у боті. Не всі читають канал і дивляться новини.

Експерименти

Мені б хотілося підвищити конверсію, щоб люди більше донатили. Але нажаль для якихось продуктових експериментів занадто мало даних. Наприклад того тижня бот показував тільки збори з монобанками, але схоже що це ніяк не вплинуло на конверсію. В мене є багато гіпотез, наприклад «люди охочіше будуть закривати збори» або «чим менше тексту тим охочіше задонатять» або «моно користується більшим попитом ніж приват» проте для перевірки просто немає людей. Ще телеграм не дає можливість зрозуміти чи переглянув користувач повідомлення тому я навіть не знаю кількості реальних переглядів і рахую просто відправку.

Конверсія

Я зробив для себе теплову карту донатів по якій видно що найбільше грошей приносить 5% користувачів які донатять стабільно. Інші 95% людей роблять один-два донати та відписуються. Power law на практиці. Незабаром додам її на дашборд.

Нажаль, конверсія падає. Незважаючи на зростання користувацької бази, донатить ±30 людей.

На тому все

Підключайте собі @Donate1024Bot та приєднуйтесь до мене у марафоні щоденних донатів по 1024 гривні!

#donate1024 #проекти #війна
permalink | donate

Репутація

Зараз активно читаю та перечитую блог про підприємницьку діяльність (я ж підприємець!). В одному з матеріалів автор зауважив, що алгоритмічна стрічка твітера піднімає «треди» та опускає твіти з посиланнями, щоб люди якомога більше часу проводили у твітері, а не поза ним. Відповідно, щоб стати популярним, треба писати треди. Мені то ніколи не спадало на думку, бо я принципово уникаю користування алгоритмічними стрічками, чи то твітер, чи ютуб, чи музика, натомість надаючи перевагу хронологічному порядку.

Якщо ви заходили на мій акаунт, то бачили, що там я публікую посилання на статті у блозі з невеликим коментарем. Та як твітер не розвиваю, бо мені не подобається тамтешній формат, то не сильно непокоюсь з того що маю мало підписників.

Але після прочитання матеріалу вирішив—а чого б і не спробувати, і не перетворити свої пости у «треди», раз твітер їх піднімає, хай аудиторія йде і звідти, бо останнім часом все сильно стагнує. В якості першого такого «треду» вирішив взяти недавній пост про любов до України та КВЕД 62.01. Опублікував, його лайкнули 2.5 людини, та й потому.

Аж вчора вранці відкриваю браузер і бачу що в мене купа нотифікашок. Перевіряю—той тред репостнув якийсь чувак з псом на аватарці на 10к підписників і прокоментував його так, ніби сприйняв все абсолютно серйозно. Далі понеслися коментарі від інших людей, запалали сраки, і схоже що ніхто не викупив що мій пост—сатира. В реплаях знайшлась дівчина UX яку я колись взяв на першу роботу, а зараз вона вже солідний продакт в Projector Institute.

Воно би ніби й нічого, коли ти нікнейм з котом на аватарці який щітпостить, але мені не потрібно щоб моє ім'я асоціювалось у людей зі словами “довбойоб” або “додіслав” (sic!). Коли продаєш щось людям, а я продаю—бота, блог, пет-проекти, то погана репутація шкодить бізнесу.

Люди не будуть розбиратися хто я, просто в них у пам'яті десь відкладеться прапорець, що отой-то—колись десь зашкварився. В реплаях знайшовся чувак який вирішив мене захистити, типу я дивний, але в Києві сидів коли русня тут стояла, волонтерив і взагалі молодець, не треба мене кібербулити. Але то все пофіг.

Пояснюю як це працює—сьогодні тебе репостить з коментарем “подивіться на додіка” твітер аккаунт на 10к людей, а завтра один з його підписників який випадково це побачив, не запросить тебе виступити на конференцію, не покличе на інтерв'ю, не погодиться на співпрацю. Звісно я трошки гіперболізую, але воно десь так і є.

От мені донесли конструктивну критику що дашборд бота виглядає костурбато, дизайн поганий, а схожий проект має кращий дизайн. Уявімо що я вирішив зайнятися дизайном, та пішов до своєї екс-колеги. А вона згадає твіт і така “та ну його зв'язуватися з ним”.

Або люди не захочуть користуватися @Donate1024Bot тому що десь їм здалося що я херню сказав.

Одні збитки а профітів ніяких.

Врешті я зважив репутаційні ризики, та написав тому чуваку що те все сатира, і не треба на складних щах сприймати тейки про «вибери мультикультуралізм та високі податки», а він взяв та видалив свій квот-твіт, хоча я про це не просив, на тому історія і скінчилась.

А про те що люди мою сатиру не викупають і починають рватися в коментах навіть тут, я завтра напишу.

#мета
permalink | donate

Сатира, іронія, сарказм

На фоні подій що відбуваються прямо зараз та надзвичайно високої концентрації 🇺🇦перемогіуму🇺🇦 у інфопросторі пост звичайно фігня, але най буде. Слава нації! Смерть ворогам!

Надзвичайно розчарований тим, що мало людей викупають мою сатиру та сарказм. Воно деякою мірою логічно—коли в людини сотні каналів, ютуб, тікток, твітер, фейсбук і всі ці корпорації годують її відбірним лайном, то немає часу розбиратися. Пост викликає емоцію? Негайно дати відповідь, немає часу читати та намагатися зрозуміти що саме мав наувазі автор.

Мій улюблений пост про гелік ніхто не розуміє. Хоч там і написано великими буквами, що «гелік»—то не машина, то алюзія на владу та гроші, в коменти залітають автолюбителі які починають щось затирати про двигуни, комфорт та характеристики.

Публіка не бачить за деревами лісу.

Від поста про еміграцію теж в людей запалало, хоча я не розумію як можна всерйоз спримати фрази типу «Вибери безліч заборон та обмежень на все навколо. Вибери сортування сміття. Вибери мігрантські квартали». Ну тобто, якась частка правди в тому є, але ж будь-якому адеквату зрозуміло що не можна просто так порівнювати круасан за 10€ у Парижі та Києві, тому що є безліч інших факторів і у будь-якій країні є свої трейд-офи, але я ці трейдофи знаю та обираю Україну, а пост написав умисно стереотипний. Посміялись та й пішли собі далі.

Те саме з кислим виноградом. Суть, яку я намагався довести вловили одиниці, натомість знову прибігли автолюбителі яким не сподобалось порше, мешканці провінційних міст і робочих околиць, любителі китаєфонів, і разом з іншими ображеними кинулися захищати свій вибір і сперечатися з тезами, яких немає у меседжі. Звинуватили мене у консумеризмі та ще бо-зна чому, порвались, дізлайкнули, відписались.

І ок, якби це були просто зальотні незнайомці, але ж ніби коментять підписники які вже давно мене читають.

На старому прости Г-ди, хабрі раніше була така тема, коло коменту писати «табличка сарказм», щоб люди явно зрозуміли що автор жартує. Я завжди від цього крінжував, бо мені здавалося що сатиру, іронію, сарказм і так чітко видно, але ось на власному досвіді переконався що це не так. Може її й видно якщо наблизитися, але ніхто розбиратися не буде. Часу немає, тік-ток чекає.

Поганий з мене гуморист. Краще запускати проекти🚀 та писати про них. Потрібно зростати на позитиві а не негативі.

#мета #лайфстайл
permalink | donate

Конструктивна критика

Найбільше критики та зауважень щодо @Donate1024Bot я отримав від людей, які не зробили жодного донату або навіть не відкрили бот.

На сьогодні у мене все, а тепер давайте повертатися до моніторингу успіхів ЗСУ на Харківщині🇺🇦🇺🇦🇺🇦

#кулсторі
permalink | donate

Їжа в судочках

Поки 🇺🇦✙ЗСУ✙🇺🇦 бронетанковим кулаком жене кацапню геть з Харківської області, я трішки зачіплю тему доларизації часу.

Коли був малим, в 90-х, то мама щокілька днів готувала батьку на роботу банячок борщу, друге, компот. Я в школу брав бутерброда зробленого з батону, масла та помідора. Смак дитинства! Ковбаса та сир тоді була нечастим гостем. Блаженні часи! Ні війни не було, ні смартфонів. Тільки бандити зрідка стрілялися на розборках і шпана ґонорово ходила на стріли.

Fast forward 15 років, як вже почав працювати сам, то носив собі їжу в судочках. Всі носили їжу в судочках. Доставки ще не були такими популярними і якщо ти працював далеко від їдалень, то крім судочку в тебе було дві опції: або сидіти голодним, або йти в магазин поряд і купувати там кефір з батоном.

Під час обіду офісом вирували апетитні аромати, що розквітали у повну силу в мікрохвильовці та активно подразнювали рецептори кріпаків.

По комплектації зразу було видно в кого в сім'ї добре їдять та люблять готувати, а в кого не дуже. Я бічував макаронами з салатиком. Інший колега хизувався хлібом з хлібопічки. Заможні кріпаки носили кілька судочків з різноманітними стравами.

Їжу я завше викладав на тарілку бо шкрябати вилкою по пластику то якесь деграданство.

Після поглинання їжі, судочок, тарілка та ложка мились.

І так щодня. А буває таке що той контейнер десь протече і наробить халепи у рюкзаку. Або забудеш десь його і він запліснявіє.

Miserable experience насправді.

В іншій конторі в мене був колега-зожник, який носив не один судочок, а п'ять, їв по графіку усілякі корисні трави та парові котлетки. Зараз він пересів на carnivore-дієту і споживає два здоровенні стейки на добу, вранці та ввечері, а до офіса взагалі не ходить. Судочки пішли у минуле, дієта спрацювала.

Тим часом я вже й забув коли носив з собою їжу. Ото почав до офіса ходити і мені якось навіть не спадає на думку щось собі приготувати. Поряд є купа закладів харчування. Доставки я принципово не замовляю, бо це судочки на максималках, фу.

Вийдеш до міста і все що хочеш є: постсовєцька біч-їдальня з для джунів, пузатка або діннерс для мідлів, салатерія для сеньйорів, нормальний ресторан для тімлідів або менеджерів, «Аляска» та «Catch» для власників дорогих авто.

Судочки вже ніхто не носить. Це стало ознакою злиднів. «Ти шо гониш хавку носити? Шо, грошей нема?». Тому я здивувався коли побачив що сусід по коворкінгу дістає з сумки пластикову коробочку та йде на кухню. Певне якийсь бідняк. Що він тут забув?

Я подумки посміявся та пішов рахувати витрати на ресторани.

Якщо взяти середній щоденний чек у 200 гривень, поділити його на 40 гривень та помножити на 20 днів, то вийде що в місяць кріпак буде витрачати 100 доларів на обіди. Якщо взяти середню зарплату сеньора в 5000$ то вийде що то лише 2% від його зп. Якщо харчуватися по-багатому то буде ну ок, 4%.

Але то економить нашому сеньору мінімум півгодини часу, що, якщо перерахувати на погодинну ставку буде рівнятися десь 15$ або 600₴. Тобто судочок обходитиметься дорожче в три рази(!), і це не рахуючи когнітивного навантаження на клопотів пов'язаних з транспортуванням.

Так що коли побачите злидаря з судочком—женіть його геть, насміхайтесь над ним.

P.S.: я знаю що мене читають успішні інвестори, які замість того щоб купивати обід у школі, вкладали гроші в ETF і коли вони стали дорослими то вже вийшли на FIRE, оминувши сумну кріпацьку долю. Пропоную вам виконати самостійну вправу та порахувати ROI від носіння їжі в судочках.

P.P.S.: до тих хто живе з батьками і кому готує мама або тато, претензій нема, ви—королі життя!

#лайфстайл
permalink | donate

Новини @Donate1024Bot: маркетинговий пуш та подяки за донати

Того тижня працювалось погано, бо сидів у твітері, телеграмі та на мапі діпстейту, слідкуючи за успіхами наших 🇺🇦✙військових✙🇺🇦. Але декілька оноволень я все-таки зробив.

Маркетинг✍️

Зробив маркетинговий пуш👊: топік на ДОУ, новина на AIN, пост на LinkedIn. На жаль, жоден з цих матеріалів не приніс серйозних результатів. На ДОУ відкоментила одна людина. Кількість переглядів матеріалів просто мізерна, переходи на сайт можна порахувати на пальцях рук та ніг самовара путіна, нових користувачів додалося може з 50. Схоже що найефективнішим виявився лінкедін.

Втім, середня сума донатів досить сильно зросла, майже в 2 рази, до 30 000 гривень на день! Подивимося, чи цей тренд збережеться.

Буду вдячний за комент до будь-якого посту🙏 ДОУ обіцяв ще пропушити бота у себе на каналі, чекаю на свою чергу👀

Подяки від волонтерів🤝

Деякі волонтери побачили що від спільноти бота пішли серйозні кошти та написали свої подяки. Всі, хто донатив на відповідні збори, незабаром отримають подяку 🫶

Прогрес по донатам💪

Бот буде відмічати ваш прогрес по кількості донатів на деяких проміжках (спойлер: ступені двійки). Можливо згодом зробимо ачівки.

На тому все

Не зупиняймося, та допомагаймо ✙армії✙ робити смерть москалям🐷🐶!

#donate1024 #проекти #війна
permalink | donate

“Колеги, ви щось забагато теревените”

На одній з попередніх робот у київському офісі не було «боса», менеджера який би мав підтримувати порядок та дисципліну. Тільки рядові кріпаки. Все керувалося віддалено. То були ще благословенні доковідні часи.

Для комунікації ми використовували Slack який тоді тільки почав набирати популярність. Ну працюємо і працюємо, я колупаю Netflix OSS, дата саєнс скрапить сайти, UX малює вайрфрейми. Процес іде, контора пише.

Через декілька місяців приходить нам від СТО лист такого змісту:
”Колеги, згідно статистики слаку, 60% усієї комунікації припадає на приватні повідомлення. Давайте не забувати шо говорити то не мішки тягати, будемо більше працювати і менше молоти язиком.”

Ми звичайно посміялися з того.

Жарти жартами, але пам'ятаєте історію про кацапську контору xsolla, яка звільнила частину працівників бо ті не сиділи достатньо часу у джирі? Тоді всі глузували з «російського менджменту», але управління за допомогою KPI то заповітна мрія корпоративних управлінців.

В xsolla було самопальне рішення та «біг дата команда» яка його розробляла, але вже з'являються стартапи які під соусом «measure developer happiness» продають вам аналітику по тому, наскільки «ефективно» працюють кріпаки: робочі години, кільксть комітів, мердж реквестів, закритих тікетів, емейлів, та повідомлень у слак.

Питання часу, коли нас почнуть звільняти за те, що не заенгейжені так як треба.

P.S.: Найбільше шкоди нашій продуктивності завдав не слак, і не відсутність наглядача на місці, а вибір Java/DynamoDB/React в якості стека для того, що мало бути сайтом на вордпресі.

#кулсторі
permalink | donate

Страх

Є у мене один давній страх: що код який безспосередньо взаємодіє з користувачем, наприклад відправлення повідомлення через бот, зациклиться і почне надсилати тисячі однакових повідомлень.

Тому у всіх таких місцях я обкладаюсь транзакціями, локами, роблю так щоб результат виконання операції зберігався та гаратовано виконувався не більше 1 разу і так далі.

Вчора писав код який відправляє щодня подяки користувачам @Donate1024Bot:

def perform
  Lock.find_by(key: "gratitude").with_lock do
    next if Gratitude.where(is_sent: true).exists?(["date(updated_at) = date(?)", DateTime.now.utc])

    Gratitude.where(is_sent: false).first&.send_to_users
  end
end

Але страх все одно не відпускає. Кожного разу очкую що якийсь крон завтра спрацює не та як треба і юзерам прилетить одне й те саме декілька разів, або прилетить не тим юзерам шо треба а всім, або ще якась халепа трапиться.

Характерно, що халепа досі не траплялась.

Експерти по психоаналізу можуть розібрати цю фобію у коментах👇

Експерти по паралельному програмуванню можуть знайти помилку в коді🧐

#кулсторі #робота
permalink | donate

Ілюстрації для блогу—робота для DALL·E

Відомо що люди охочіше читають блоги якщо вони ілюстровані. Саме зображення при цьому не дуже важливе, головне щоб було хоч щось. Пруфи пропоную пошукати читачам самостійно.

Тому коли я переїхав на Ghost, то почав додавати до усіх постів картинки, завдяки тому що там є зручна інтеграція з Unsplash. Натиснув кнопку→знайшов потрібну картинку→натиснув ще раз→готово.

Телеграм обмежує довжину тексту для картинок—1024 символи проти 4096 для посту без картинки, тому ті хто читають мене через телеграм, нічого не бачать.

Я знаю про хак з вставкою картинки через невидимий символ нерозривного пробілу, але воно виглядає погано.

Також можна дивитися на довжину посту і якщо він короткий—відправляти його в телеграм як картинку, а якщо довгий—то без. Але мені то не хочеться робити.

Але мова не про інтеграції, а власне про самі картинки. В мене немає труднощів з тим, щоб придумати, що саме має бути зображене на ілюстрації. Проблема це знайти. Unsplash ±впорується з цим завданням, але з ним є нюанси.

По-перше, не один я такий розумний, весь світ користується стоковими картинками. По деяким кейвордам видає не так багато результатів, наприклад «дівчина за лептопом», і є велика ймовірність, що в когось буде така ж картинка. Як читаю якийсь блог то відразу бачу що там стокові картинки.

По-друге, стокові картинки це не круто. Як є можливість зробити щось своє—краще робити своє, воно автентичніше, навіть якщо якість буде гіршою ніж у професійсних фото.

По-третє, для деяких текстів нічого нормального не знайдеш і доводиться брати шопопало.

По-четверте, Ghost вставляє картинки на сайт через API Unsplash і там є трекінг, тому якщо API пропаде, то картинки зникнуть, а якщо ви у шапочці з фольги, то теж нічого не побачите. Not good.

По-п'яте, блог стає генерним, втрачає індивідуальність. Для мене це важливо.

Мав декілька ідей, як виправити цю ситуацію:

Брати картини художників минулих сторіч які перейшли у public domain. Наприклад, є архів нідерландського музею мистецтв в якому зберігаються тисячі картин. Але вони не протегані (кому таке потрібно?) і щоб відшукати там потрібне, доведеться витратити багато часу. Інший варіант—просто постити рандомну картину. Плюс—в блога буде індивідуальність, мінус—зображення будуть мало відповідати вмісту.

Друга ідея була в тому щоб замовляти ілюстрації у художника. Я якось навіть познайомився з такою панянкою і вже мав її наувазі, але до реалізації не дійшов. Тоді і стиль би був однаковий, і ілюстрації влучні та унікальні. Топ, тільки довелося б чималенькі гроші платити. Деякі блогери замовляють ілюстрації, або роблять самі якщо вистачає вмінь. Це круто.

Отак я прокрастинував між цими двома ідеями, продовжуючи користуватися бездушним фотостоком, аже поки не побачив статтю How I Used DALL·E 2 to Generate The Logo for OctoSQL де автор детально описує процес генерації лого для свого продукту за допомогою нейромереж.

Ось воно! Нейромережа здатна буквально з нічого зробити малюнок на мій запит, наприклад «селяни у полі схилилися над лептопами», або «блогер-жебрак кладе сердечко у бляшанку», або «офісний працівник таємно підслуховує розмову у сусідньому кабінеті, в розрізі». Безмежні можливості! Для чого, як не для цього тисячі машин лернінг інженерів витратили сотні людино-років на збір датасету та тренування моделей?

Як тільки доступ подешевшає, будемо тестувати.

upd: через кілька днів після того як я написав пост, хтось вже застосував це на практиці: «I replaced all our blog thumbnails using DALL·E 2 for $45: here’s what I learned»

upd2: люди підказують що вже є Stable Diffusion який генерує картини не гірше ніж DALL·E але на локалхості.

#мета
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot