Страх втратити роботу

З дитинства мене переслідувала дивна фобія — що як завершу школу та інститут, то не зможу знайти роботу. Тоді це здавалося чимось неможливим, через уроборос «потрібно Х років досвіду для того, щоб влаштуватися в Y, але де взяти досвід?». Втім, вже починаючи з четвертого курсу я мав парт тайм роботу в ентерпрайзі, й всі одногрупники теж десь влаштувались.

З того часу я перебував у повному та цілковитому переконанні що виграв життя. Що ентерпрайзи будуть завжди, і розумні та дешеві українські програмісти по 3к за штуку будуть потрібні завжди. Що з кожним роком пишеться все більше ентерпрайз слопу, для підтримки якого потрібно буде все більше людей. Що попит на розробників буде тільки збільшуватися. Пандемійні часи лише зацементували це переконання.

Ну а далі з клітки випустили стохастичного папугу і все зламалось. Більше не потрібні програмісти, а тим що є — дали копняка під сраку, залишився тільки необхідний мінімум, щоб обслуговувати поки що недосконалі LLM та лупати скалу AGI.

В комбінації з війною та раптово луснувшою ковідною бульбашкою це каталізувало кількість історій коли люди місяцями шукали роботу.

Того тижня читав на HackerNews тред про людей які дуже довгий час не можуть знайти роботу, буквально роки! Звичайно не обійшлось без городскіх сумашедших, але загалом там купа горор сторій про сотні співбесід з нульовим результатом. Як у вас з пошуками роботи? Індекси Джинні виглядають обережно-оптимістичними, але здається що скоро в строю залишаться тільки кваліфіковані погоничі LLM, ті хто насобачився запускати 10 агентів одночасно що здатні переписати цілі кодобази з однієї мови на іншу за один вечір.

Чесно кажучи вже побоююсь що після звільнення з армії поповню ряди безробітних невдах. Хоча регулярно програмую у вільний час, читаю новини по моїм технологіям та ±в тренді, але все одно стара фобія прокидається й шкребе.

З іншого боку, завжди можна залишитися працювати в силових структурах, адже попит на людей з відповідною експертизою буде завжди, wait, oh sh~

P.S.: залишилося зовсім небагато щоб завершити збір на куб з фільтрами для солярки: https://send.monobank.ua/jar/7pb6dPBtYg

#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot

Менеджимо контекст менеджера

Чи бувала у вас ситуація, коли керівник приходив до вас з питанням, на яке ви нещодавно відповідали в листуванні або чаті або на нараді? Чи було таке у вас що є внутрішній інструмент якоїсь звітності, але керівник все одно питає вас за ту звітність, хоча може згенерувати все сам? Чи буває у вас таке, що ви просто говорите про якусь проблему, а керівник в момент починає дуже за це непокоїтись та пропонувати як її вирішити, хоча це і є ваша робота й ви просто не встигли закінчити речення?

Мої вітання, у вашого керівника переповнилось контекстне вікно (або він просто нездара, але цей випадок тут не обговорюємо). Особливо характерно це для всіляких С-левелів та топменеджерів які по суті діяльності приймають надзвичайно багато рішень.

Ця велика кількість рішень просто вичерпує токени й виштовхує інформацію про ваші внутрішні тулзи, вчорашні обговорення та інші речі з пам'яті, замінюючи їх тим що потрібно вже і зараз.

Звісно, недбалий інженер, недолугий ІС, жалюгідний програмістішко, що думає тільки про свій paycheck, буде сердитися. «Як так, я ж спеціально зробив репортинг для тебе, а ти все одно задаєш мені одні й ті ж питання!». А отак! Будеш мати стільки ж відповідальності, скільки твій бос, я на тебе подивлюся👊

Розумний інженер, талановитий ІС який вже ясно бачить свій шлях у стаффи, потужний програміст що думає про свій імпакт та раз на рік переглядає баланс інвестиційного портфеля, своєю чергою, знає, що його робота є малим шматочком великої мозаїки, і що якщо бос питає — то треба спокійно і без кіпішу відповідати, бо його контекст значно ширший за твій.

Розумний інженер, талановитий ІС, швидко аналізує та з'ясовує патерни поведінки свого боса, та акуратно менеджить менеджера: знає стоп-слова, знає як доповісти про проблему, щоб це не викликало бурхливої реакції, знає що можна приховати, а про що обов'язково необхідно розповісти, знає межі свободи прийняття рішень, уважно дивиться яку рутинну діяльність можна запропонувати забрати у боса для подальшої автоматизації, щоб звільнити того для важливішої роботи, знає яку потрібно давати деталізацію рішень і так далі і так далі.

Наведу бородатий приклад. Був в нас один грінфілд проєкт, яким керувала абсолютно нульова в технічному плані пані. З боку технарів на нього поставили нещодавно винайнятого без перебільшення талановитого тимліда. Той відразу запропонував використати фреймворк X як фундацію для проєкту. Пані взагалі не знала що це таке, та й контора любила писати все своє, тому видала категоричне «ні». Через це ми досить довго перевидумували власний DI та інші речі. Через здається 2 роки я на крису зробив прототип який переводив проєкт з самописного фреймворку на опенсорсний. Потім на крису пішов до тіпів які завідували ліцензіями та узгодив з ними використання бібліотек. Потім на крису пішов до технічних стейкхолдерів проєкту та домовився про все з ними. І тільки потім доніс рішення до тієї самої менеджерки яка 2 років тому дала відмову.

„Але ріжок“, скажете ви, „стільки часу минуло, там напевне вже і менеджерка та перейшла на вищий рівень і їй копирсання в техніці вже байдуже“, і можливо будете мати рацію. Але я твердо переконаний що якби перший тимлід діяв акуратніше та проявив більше терпіння, то в нього б все вийшло і ми б не марнували час на повну херню.

Звісно я не якийсь там бізнес тренер, щоб конкретизувати це до actionable advice, але якщо ви бачите що вас дратує, або здається ірраціональною поведінка начальника, то спробуйте визначити чому так відбувається, спробуйте знайти повторювані ситуації, та подумайте що можна скоригувати, щоб такі ситуації були мінімізовані.

#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot

AI-скепсис

Маю вам зізнатися, мені не подобається весь цей LLM-хайп. Мені не подобається код який воно пише, не подобається ідея вайб кодингу, не подобається недетермінованість.

Звичайно також мене дратує те що перші хто виграв від винайдення LLM це спамери. Спам в коментарях, автогенерований SEO-спам в інтернеті, «ці два брати святкують день народження, але їх ніхто не привітав», спам в пул реквестах до опенсорс проєктів, слоп від колег (яких у мене не має, але вдаймо що є) і так далі.

Дратує що всі кабанчики тепер вимагають обов'язкового використання AI інструментів де треба і не треба.

Мене дратує те що замість детермінованості компіляторів в нас тепер є «промпти», та ціла каста техножерців які вдають що знають як звертатися до Бога-Машини, щоб він зробив те що потрібно.

Короче повна шляпа це все.

Але.

Необачно заперечувати прогрес та відмовлятися від технологій тільки тому, що вони нам не подобаються прямо зараз.

Я вже давав посилання на матеріал «Getting AI to Work in Complex Codebases». Якщо ви ще не прочитали його, то наполегливо рекомендую. Автори статті заявляють що „the two of us spent 7 hours (3 hours on research/plans, 4 hours on implementation) and shipped 35k LOC to add cancellation and wasm support to BAML”. Винятковий результат!

„Але ріжок, в нас легасі кодобаза на стопіцот мільйонів рядків і це не буде працювати”

— Проблема кодобаз. Small dick energy: „LLM не працює з нашою легасі кодобазою, це все шляпа”. Big dick energy: „Переписати все на мікросервіси модуляризували кодобазу, зменшити розмір контексту який передається в LLM”

„Але ріжок, в нас унікальна кодобаза і LLM нічого про неї не знає!”

— Skill issue. Доки в md, md в контекст, done.

„Але ріжок, AI це бульбашка! Компанії не відбивають й малої долі інвестицій!!”

— Так, ну і шо, ліл? Залишмо проблеми шерифа шерифу. Хай VC розбираються як відбивати вкладені гроші, наше діло кувати залізо тут і зараз поки гаряче. З часом будуть віднайдені способи зробити тренування та інференс дешевшими ніж зараз, ціни знову впадуть і наші набуті навички дуже сильно знадобляться.

„Але ріжок, AI повільний, тупить і галюцинує!”

— Так, але прогрес рухається вперед. Ще два роки тому АІ генерувало кріпові відео, а зараз видає такі діпфейки що не відразу зрозуміло що це таке. Мультимодальність, агенти, MCP, цей потяг летить вперед з шаленою швидкістю, і зупинятися ніхто не збирається.

„Але... але я заперечую прогрес, хочу як і раніше затишно та детерміновано кодити в програмістських панчохах на двох роботах одночасно!”

— А ось і справжня причина вашого скепсису! І я хочу. Я б із задоволенням влаштував би Ріжковіанський Джихад, підірвав датацентри, заборонив всі AI розробки та повернув би людство до теократичного феодалізму, і всі б чудово жили без «@grok is this true???», але на жаль, нас чекає зовсім інше майбутнє. До влади прийдуть технофашисти, AGI замінить людину, але людина не буде натомість жити краще жєття, а буде злидарювати, побиратися, та битися за миску рису. Ми потрапимо в дистопію, сполучені штати на максималках, де вся влада та блага будуть належати купці багатіїв з пейпел мафії, а чернь буде вести війну за виживання на Пустці.

А тому краще б нам всім не випендрюватися, а взятися серйозно за опанування AI-інструментарію. Бо ми навіть не помітимо, коли вже буде надто пізно.

#робота #згорів
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot

Вітаю шановне товариство!

Маю супер терміновий збір на додаткові батареї 5S1P для мавіків. Одна батарея з елементів Samsung 21700 вартує 1250, збираємо на 30 штук. Така батарея продовжує час польоту в півтора-два рази.

Банка: https://send.monobank.ua/jar/4jsWJezkTm
Приват: 4627055113374002
PayPal: xpunkerx@gmail.com

🤝Дякую всім за допомогу!

Улюблена робота

З 2016 року й до того як піти на війну я майже постійно працював одночасно на декількох замовників:

- розробка продуктів для маркетингової агенції — повний цикл, відповідав за все — платили за задачі як домовлюсь, в середньому домовлявся добре. Дуже перспективна співпраця, що завершилась 24 лютого

- розробка скраперу для перспективного HR-tech стартапу в складі команди з таких самих «консультантів» як я — платили за години, на жаль домовився задешево

- девопсяча та java робота в data observability стартапі у складі відносно великої команди. Робив маленькі шматочки. Потім це трансформувалось в короткий період в IBM поки тих хто знаходився в Україні, не звільнили — платили за години, дуже добре

- rails робота в маленькому, але потужному та прибутковому продукті у складі крихітної команди — платили за години, дуже добре

- нечасті консультації по архітектурі/інфраструктурі для знайомих — платили добре

- паралельно зробив https://donate1024.org та adopt.ua

Звісно це не були 4 паралельні роботи, максимум 2, а в останні місяці взагалі 1.

Гадаю, що зрозуміло, котра з робіт мені була найбільше до душі.

Звичайно та, де я мав повну відповідальність та владу за технічні рішення.

Я працював напряму з власником цієї агенції, та розробляв продукти під ідеї які він генерував. Найприбутковішою була платформа яка давала бекенд+вайтлейбл віджети для партнерських маркетингових кампанії, потім був конструктор чатботів під всі платформи, потім аналітика цін в інтернет-магазинах, потім сервіс для зберігання клієнтських даних, також one-off сайти та демки під різні ідеї, які не полетіли або чекали свого часу.

Спочатку я мав невелику команду, але з рештою люди виросли та пішли, я теж виріс, і залишився на самоті.

Чому ж це була найкраща робота?

- абсолютна свобода в архітектурних рішеннях. З кожним новим проєктом я щось покращував, легасі підтягував під вимоги що зростали, пробував нові підходи, експериментував з технологіями

- робота напряму на бізнес. Ніяких прошарків у вигляді прожектів, продактів, менеджерів і так далі. Код конвертуєтся в гроші. Нічого зайвого, тільки те що заробляє. З сучасними трендами profit-first знову набуває сенсу, але тоді, в інших проєктах, я робив роботу заради роботи, яка нікому не була потрібною

- я повністю знаходився в контексті усіх проєктів та був дуже продуктивним. Зараз вам допоможе АІ, але тоді будь-яка вимога миттєво формувалась у мене в голові та швидко трансформувалась в код. На крайній роботі, де я вже був просто виконавцем, СТО був якраз в такій ролі. Він знав про свій проєкт все, тому що зробив його з нуля і теж був надзвичайно продуктивним, а от мені було складно

Таку позицію на ринку просто так знайдеш, тому що для того, щоб мати свободу, потрібно довго працювати для отримання достатнього кредиту довіри. Хіба приєднуватися першим-другим інженером в стартап і сподіватися що він якомога швидше вийде на хоч якийсь прибуток, а не просто буде палити інвестиції.

Кожному — свій тип роботи. Багатьом немає ніякого діла до бізнесу та інженерної творчості, аби гроші платили. Не засуджую. Багатьом достатньо просто закривати тікети та залишатися на нижньому щаблі харчового ланцюжка. Багатьом байдуже на результат роботи й вони й раді сидіти на мітингах та видавати 0 результату, зате на двох роботах.

Якщо ж вас трішки зачепив цей текст, то в мене є пропозиція: Макс Іщенко шукає якраз таку людину собі в Djinni. Так, це вже дорослий продукт, тому не все буде так просто, але переваги прямої роботи з прибутковим(!) бізнесом та перспективи розвитку того варті. Я б спробував.

#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot