Ідейність vs наймитство
Є два способи переконати людину робити те що вам потрібно — заплатити їй гроші, або вселити їй вірус ідеї, щоб вона робила потрібне вам через переконання. Решту способів, такі як зіставлення цілей компанії та співробітника для простоти розглядати не будемо, бо загалом вони не так часто застосовуються.
Всі менеджери проходили тренінги по мотивації, та якщо редукувати то все, то потрібно або дати грошей або напарити ідею. Або ви працюєте в культі, або в фірмі. Або потрапили в фірму де є невеликі культисти. Або в культ де є фірмачі. Правда десь посередині.
Менше з тим, моєю першою роботою був якраз культ. Характерна риса — зп по нижньому квартилю ринку, персонал що працює там багато років та розповіді про крутий продукт, розвиток, місію і так далі.
Далі я потрапив у фірму, але вона досить скоро стала культом, бо інвестори не дали достатньо, щоб просто платити людям притомні гроші й довелося теж слухати про велике майбутнє стартапу.
Паралельно з тим деякий час я провів вже у справжньому релігійному культі (австралійська протестантська церква з диско-кулею, олдфаги чату пам'ятають) та трохи засвоїв ту науку.
Далі мав вже свою фірму, де нічого людям не парив, бо розумів, що чесність — найкращий вибір, а ідеї в мене не було, бо ми просто аутсорсили.
Далі пішов у фірму — стартап який мав хороше фінансування та не потребував культистів.
Далі було всяке.
Колись на HackerNews прочитав про контору, що кожного року чесно пропонувала своїм співробітникам проходити співбесіди в інших конторах та отримувати офери, а далі або платила стільки ж чи вище, або відпускала співробітника. На жаль я так і не зміг знайти оригінал цього матеріалу чи згадати назву цієї компанії. Це максимально чесний, ринковий підхід. Ніяких маніпуляцій, ніякого тиску. Гадаєш що вартуєш більше — без проблем, принось офер. Або ми самі бачимо що ти файний хлоп, ось тобі ще долярів.
Але є проблема, навряд чи наймит буде так віддано працювати на вас, як добре оброблений та замотивований культист. Тому ідейні люди, готові покласти себе за спільну справу, надзвичайно ціняться. Ті, хто мотивується не грішми, а чимось внутрішнім здатен на великі справи.
Втім, культ дуже погано масштабується. На жаль, зазвичай вдається зібрати лише ядро послідовників, що будуть тримати вкупі решту менш мотивованих, напівнаймитів-напівкультистів або взагалі чисто наймтів, які залетіли на рандомі та врешті швидко вас покинуть.
Тому ідейність завжди програє грошам на довгій дистнації. Бо їсти теж щось треба, а захопливими перспективами родину не нагодуєш. Мій колега з першого культу часто розповідав історію як вони робили якийсь військовий симулятор, і коли з якихось причин перестали платити гроші, вони все одно приходили в офіс та програмували, настільки були захоплені процесом створення. Але врешті всі розбіглись.
Також, очевидно, більші шанси стати культистами має недосвічена молодь. Перший культ де я був якраз робив ставку на студентів без досвіду і ставка ця себе виправдовувала на всі 200% — бо на виході вони мали армію відданих та висококваліфікованих працівників, готових до будь-якого сценарію.
Що робити? Особисто я мрію створювати ідеології, філософії, світогляди за якими будуть йти інші люди, та заробляти на цьому, мати можливість існувати з цієї діяльності. Так працюютькульти компанії та люди, що мені до вподоби.
#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Є два способи переконати людину робити те що вам потрібно — заплатити їй гроші, або вселити їй вірус ідеї, щоб вона робила потрібне вам через переконання. Решту способів, такі як зіставлення цілей компанії та співробітника для простоти розглядати не будемо, бо загалом вони не так часто застосовуються.
Всі менеджери проходили тренінги по мотивації, та якщо редукувати то все, то потрібно або дати грошей або напарити ідею. Або ви працюєте в культі, або в фірмі. Або потрапили в фірму де є невеликі культисти. Або в культ де є фірмачі. Правда десь посередині.
Менше з тим, моєю першою роботою був якраз культ. Характерна риса — зп по нижньому квартилю ринку, персонал що працює там багато років та розповіді про крутий продукт, розвиток, місію і так далі.
Далі я потрапив у фірму, але вона досить скоро стала культом, бо інвестори не дали достатньо, щоб просто платити людям притомні гроші й довелося теж слухати про велике майбутнє стартапу.
Паралельно з тим деякий час я провів вже у справжньому релігійному культі (австралійська протестантська церква з диско-кулею, олдфаги чату пам'ятають) та трохи засвоїв ту науку.
Далі мав вже свою фірму, де нічого людям не парив, бо розумів, що чесність — найкращий вибір, а ідеї в мене не було, бо ми просто аутсорсили.
Далі пішов у фірму — стартап який мав хороше фінансування та не потребував культистів.
Далі було всяке.
Колись на HackerNews прочитав про контору, що кожного року чесно пропонувала своїм співробітникам проходити співбесіди в інших конторах та отримувати офери, а далі або платила стільки ж чи вище, або відпускала співробітника. На жаль я так і не зміг знайти оригінал цього матеріалу чи згадати назву цієї компанії. Це максимально чесний, ринковий підхід. Ніяких маніпуляцій, ніякого тиску. Гадаєш що вартуєш більше — без проблем, принось офер. Або ми самі бачимо що ти файний хлоп, ось тобі ще долярів.
Але є проблема, навряд чи наймит буде так віддано працювати на вас, як добре оброблений та замотивований культист. Тому ідейні люди, готові покласти себе за спільну справу, надзвичайно ціняться. Ті, хто мотивується не грішми, а чимось внутрішнім здатен на великі справи.
Втім, культ дуже погано масштабується. На жаль, зазвичай вдається зібрати лише ядро послідовників, що будуть тримати вкупі решту менш мотивованих, напівнаймитів-напівкультистів або взагалі чисто наймтів, які залетіли на рандомі та врешті швидко вас покинуть.
Тому ідейність завжди програє грошам на довгій дистнації. Бо їсти теж щось треба, а захопливими перспективами родину не нагодуєш. Мій колега з першого культу часто розповідав історію як вони робили якийсь військовий симулятор, і коли з якихось причин перестали платити гроші, вони все одно приходили в офіс та програмували, настільки були захоплені процесом створення. Але врешті всі розбіглись.
Також, очевидно, більші шанси стати культистами має недосвічена молодь. Перший культ де я був якраз робив ставку на студентів без досвіду і ставка ця себе виправдовувала на всі 200% — бо на виході вони мали армію відданих та висококваліфікованих працівників, готових до будь-якого сценарію.
Що робити? Особисто я мрію створювати ідеології, філософії, світогляди за якими будуть йти інші люди, та заробляти на цьому, мати можливість існувати з цієї діяльності. Так працюють
#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
❤36👍12✍4☃2🗿2👀1🫡1
@grok is this true?
Крім звичайного роздратування від того, як LLM проникли в наше життя вже попсуте жадіним та тупим корпоративним колективним несвідомим та погіршили його (і зроблять ще гірше), я дратуюсь з якою швидкістю люди самостійно продовжують пробивати дно.
Ось пише людина «чатгпт каже про це наступне: ... ». Мені звісно хочеться дати тому хто це написав ляща. Навіщо? Навіщо мені знати про будь-що згалюциноване стохастичним папугою??? Мені в інфропростір мало замаскованого АІ слопу попадає, то давайте ще додамо відвертого?
Як і в суперечці з демагогом, зусилля тут абсолютно асиметричні. Людина не робить жодних зусиль, щоб скопіпастити текст з LLM, а ви змушені це читати та аналізувати чи воно нагалюцинувало та має якйись сенс. Тому як тільки я відчуваю сморід LLM, то миттєво перестаю читати, бо цінність цієї відповіді від'ємна.
Також, коли людина копіпастить LLM, то вона знімає з себе відповідальність щодо відповіді. «Це не я, це все грок», і якщо грок сказав неправду, то у людини лапки.
Замість того щоб, наприклад, запитати у грока, а потім самому перевірити інформацію, LLM-ентузіаст просто вставляє текст не читаючи та не перевіряючи його та непрохано умисно засмічує та шкодить моєму інфопростору.
А інструменти які дозволяють вставляти відповіді LLM інлайн просто невимовно бісять, бо тепер будь-який твітер тред де є твердження переповнений одноклітинними які питають одне й те саме. Скоро і в телеграмі це буде, так що очікуємо навали лайна в коментарях. Жиби той датацентр сраний згорів, тьху.
P.S.: я ще не дорвався до роботи де СТО зверху спустив рознарядку використовувати курсори та інше, і люди створюють від'ємну цінність для команди генеруючи MRи які не читають.
#спостереження
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Крім звичайного роздратування від того, як LLM проникли в наше життя вже попсуте жадіним та тупим корпоративним колективним несвідомим та погіршили його (і зроблять ще гірше), я дратуюсь з якою швидкістю люди самостійно продовжують пробивати дно.
Ось пише людина «чатгпт каже про це наступне: ... ». Мені звісно хочеться дати тому хто це написав ляща. Навіщо? Навіщо мені знати про будь-що згалюциноване стохастичним папугою??? Мені в інфропростір мало замаскованого АІ слопу попадає, то давайте ще додамо відвертого?
Як і в суперечці з демагогом, зусилля тут абсолютно асиметричні. Людина не робить жодних зусиль, щоб скопіпастити текст з LLM, а ви змушені це читати та аналізувати чи воно нагалюцинувало та має якйись сенс. Тому як тільки я відчуваю сморід LLM, то миттєво перестаю читати, бо цінність цієї відповіді від'ємна.
Також, коли людина копіпастить LLM, то вона знімає з себе відповідальність щодо відповіді. «Це не я, це все грок», і якщо грок сказав неправду, то у людини лапки.
Замість того щоб, наприклад, запитати у грока, а потім самому перевірити інформацію, LLM-ентузіаст просто вставляє текст не читаючи та не перевіряючи його та непрохано умисно засмічує та шкодить моєму інфопростору.
А інструменти які дозволяють вставляти відповіді LLM інлайн просто невимовно бісять, бо тепер будь-який твітер тред де є твердження переповнений одноклітинними які питають одне й те саме. Скоро і в телеграмі це буде, так що очікуємо навали лайна в коментарях. Жиби той датацентр сраний згорів, тьху.
P.S.: я ще не дорвався до роботи де СТО зверху спустив рознарядку використовувати курсори та інше, і люди створюють від'ємну цінність для команди генеруючи MRи які не читають.
#спостереження
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
💯49😁18👍6👎4🔥2🤡2❤1🤬1🏆1😡1
Hello, human resources?
Натрапив на історію про власника чи керівника кав'ярні який харассив своїх неповнолітніх співробітниць.
Така поведінка є надзвичайно розповсюдженою. Швидше за все ваша дружина/дівчина розповідала не одну таку історію, різного ступеня крінжовості. Можливо навіть коло неї досі крутяться якісь невдахи які ніяк не можуть второпати що тут ловити нічого.
Мене це дивує, але чисто з прагматично-раціональних причин. Алгоритм конструктивної конфронтації, якому напевне досі вчать в прости Г-ди школі менеджерів Стратоплан, передбачає декілька передумов для успішного досягнення цілі, з яких нам цікаві своєчасність та адресність. Своєчасність — це доносити свою проблему/зауваження/будь-що, відповідно, своєчасно, а адресність — потрібній людині.
Очевидно, що якщо розглядати харасмент під кутом «конструктивної конфронтації», то він є ні своєчасним — дівчина/жінка зайнята робочими, а не романтичними справами, ні адресним — дівчина/жінка не зацікавлена в романтичних справах/в неї є партнер/не на часі.
Логічно, що ті ж самі зусилля направлені своєчасно та адресно — на побаченні з дівчиною з якою ви десь познайомились, на дружній зустрічі в компанії з відповідним контекстом і схожих подіях, будуть значно продуктивніші за результатом та мати нормальний ROI, а не створювати вам репутацію кріпового тіпа.
Тоді чому багато чоловіків марнують купу зусиль, ресурсів на провальне, небезпечне та крінжове фліртування? Хз, тому що довбойоби? Чи тому, що здається що раз ми багато часу проводимо разом то це логічним чином може розвитися? Адже люди на роботі проводять стільки ж або більше часу ніж з близькими.
Я і сам таким був. Хоча я не перетинав межі адекватності, але згадуючи деякі ситуації я люто крінжую. Сподіваюсь що через 20 років, коли я буду потужним та відомим кабанчиком, не випливе якийсь ріжокгейт з десятих років і мене не посадять в тюрму на сім год за те шо десь комусь шось не то сказав або не так подивився.
В сучасній роботі то все вже не так, бо офісу майже нема, ну вважайте то ностальгією за старими часами роботи з 10 до 18 з перервою на обід та настільний теніс.
Звичайно це все про нормісів — нездало одягнених сутулих собак з немитим волоссям. Тому що якщо ви конвенційно красивий персонаж з хорошою аурою, то проблем з взаємністю та доречністю фліртування у вас ймовірно буде набагато менше, ну то не для вас написано.
#спостереження #стосунки
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Натрапив на історію про власника чи керівника кав'ярні який харассив своїх неповнолітніх співробітниць.
Така поведінка є надзвичайно розповсюдженою. Швидше за все ваша дружина/дівчина розповідала не одну таку історію, різного ступеня крінжовості. Можливо навіть коло неї досі крутяться якісь невдахи які ніяк не можуть второпати що тут ловити нічого.
Мене це дивує, але чисто з прагматично-раціональних причин. Алгоритм конструктивної конфронтації, якому напевне досі вчать в прости Г-ди школі менеджерів Стратоплан, передбачає декілька передумов для успішного досягнення цілі, з яких нам цікаві своєчасність та адресність. Своєчасність — це доносити свою проблему/зауваження/будь-що, відповідно, своєчасно, а адресність — потрібній людині.
Очевидно, що якщо розглядати харасмент під кутом «конструктивної конфронтації», то він є ні своєчасним — дівчина/жінка зайнята робочими, а не романтичними справами, ні адресним — дівчина/жінка не зацікавлена в романтичних справах/в неї є партнер/не на часі.
Логічно, що ті ж самі зусилля направлені своєчасно та адресно — на побаченні з дівчиною з якою ви десь познайомились, на дружній зустрічі в компанії з відповідним контекстом і схожих подіях, будуть значно продуктивніші за результатом та мати нормальний ROI, а не створювати вам репутацію кріпового тіпа.
Тоді чому багато чоловіків марнують купу зусиль, ресурсів на провальне, небезпечне та крінжове фліртування? Хз, тому що довбойоби? Чи тому, що здається що раз ми багато часу проводимо разом то це логічним чином може розвитися? Адже люди на роботі проводять стільки ж або більше часу ніж з близькими.
Я і сам таким був. Хоча я не перетинав межі адекватності, але згадуючи деякі ситуації я люто крінжую. Сподіваюсь що через 20 років, коли я буду потужним та відомим кабанчиком, не випливе якийсь ріжокгейт з десятих років і мене не посадять в тюрму на сім год за те шо десь комусь шось не то сказав або не так подивився.
В сучасній роботі то все вже не так, бо офісу майже нема, ну вважайте то ностальгією за старими часами роботи з 10 до 18 з перервою на обід та настільний теніс.
Звичайно це все про нормісів — нездало одягнених сутулих собак з немитим волоссям. Тому що якщо ви конвенційно красивий персонаж з хорошою аурою, то проблем з взаємністю та доречністю фліртування у вас ймовірно буде набагато менше, ну то не для вас написано.
#спостереження #стосунки
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
🤣47❤21😁11💯5👍3🙈3🥴1
Upd: на кабелі зібрали, на авто збираємо далі
Два авто ще ремонтуються за них пан Дмитро закинув 2500 USDT передплати, два вже готові, одне оплатили самотужки, одне оплатив наш великий друг Івон Варєлович Капштенберг, але там все одно ще треба буде грошей, якщо вам авто подобаються більше ніж антени, то банка тут: 👉https://send.monobank.ua/jar/4PcPEx9KuE
Дякую всім! Без вас би ми тут бебру нюхали, а так, непогано себе чухаємо❤️
❤30👍8❤🔥3👌2🤷1
✙rozho)))k✙🇺🇦
Пані та панове, маю невеликий збір на два комплекти кабелів, FPV-телевізор, кілька антен, всього на 43000₴: 👉https://send.monobank.ua/jar/6hF3dsDUYV Upd: на кабелі зібрали, на авто збираємо далі Два авто ще ремонтуються за них пан Дмитро закинув 2500 USDT…
Дякую всім хто долучився до збору на кабелі та супутнє обладнання.
Всього зібрано: 43,593.00
Витрати:
кабелі мавік 40м: -14,166.48
2 патч антени: -9,045.00
кабелі матрас: -3,814.98
телевізор + скиди: -16,180.50
Залишок 386.04 перевів на банку корчів.
Дякую за допомогу, як все приїде то ще додам фоток.
Тим часом можете докинути ще на корчі 😏
https://send.monobank.ua/jar/4PcPEx9KuE
Всього зібрано: 43,593.00
Витрати:
кабелі мавік 40м: -14,166.48
2 патч антени: -9,045.00
кабелі матрас: -3,814.98
телевізор + скиди: -16,180.50
Залишок 386.04 перевів на банку корчів.
Дякую за допомогу, як все приїде то ще додам фоток.
Тим часом можете докинути ще на корчі 😏
https://send.monobank.ua/jar/4PcPEx9KuE
❤22🔥8👍4⚡1🏆1🦄1
✙rozho)))k✙🇺🇦
Вітаю шановні підписниці та підписники! Ралі по посадках та полях не проходять безслідно для наших корчів. Знову прошу вас допомогти з ремонтом, бо це зараз найбільша стаття витрат. В тій наварі, шо ми робили шось відригнуло у паливній — стала гірше їхати.…
Вітаю шановні підписниці та підписники!
Щиро вдячні вам за допомогу зі збором коштів на ремонт нашого автопарку.
Було зібрано:
💰2500 USDT від пана Дмитра, який раніше вже купив нам кілька РЕБів
💸48,144.60₴ від пана Івона Варєловича Капштенберга
💰271,693.44₴, в тому числі 48,000.00₴ від пана Віталія Ратушного та 34,000.00₴ від пана Саші Рубана, а також численні донати від постійних читачів
Витрати:
З 2500 USDT було оплачено 100,000.00₴ як передплата за Navara та T5, по 50,000.00₴ за кожну. Решту грошей переказали на основну банку (там було 80$).
-48,144.60₴ від пана Івона Варєловича Капштенберга було оплачено за ремонт Pajero 2, яку він власне нам і пригнав торік.
-29,145.00₴ було сплачено за ремонт Pajero 2
-7,296.10₴ було сплачено за ТО Pajero 2, яке робилось окремим рахунком, бо спочатку його забули зробити
-95,260.44₴ було сплачено за ремонт Navara
-138,914.85₴ було сплачено за ремонт T5
Залишок 1,077.05₴ пішов на банку фільтрувально заправної станції.
Знову ремонтувати паливну систему ніяких грошей не вистачить ні наших, ні ваших, тому будемо намагатися хоч якось покращити ситуацію з армійським пальним.
Також решту машин зробили власним коштом, це ремонт Т4 (25,463.48₴), ремонт+ТО Ford Ranger (5,803.00₴), ремонт іншого Т5 (6,000.00₴).
🫶Ще раз дякую всім хто допоміг зібрати такі великі кошти
⛽️Ну а щоб наступного разу збирати не на ремонт а на щось цікавіше, пропоную вам закинути трошки на фільтрувально-заправну станцію: https://send.monobank.ua/jar/7pb6dPBtYg там залишилося 20 тисяч.
Щиро вдячні вам за допомогу зі збором коштів на ремонт нашого автопарку.
Було зібрано:
💰2500 USDT від пана Дмитра, який раніше вже купив нам кілька РЕБів
💸48,144.60₴ від пана Івона Варєловича Капштенберга
💰271,693.44₴, в тому числі 48,000.00₴ від пана Віталія Ратушного та 34,000.00₴ від пана Саші Рубана, а також численні донати від постійних читачів
Витрати:
З 2500 USDT було оплачено 100,000.00₴ як передплата за Navara та T5, по 50,000.00₴ за кожну. Решту грошей переказали на основну банку (там було 80$).
-48,144.60₴ від пана Івона Варєловича Капштенберга було оплачено за ремонт Pajero 2, яку він власне нам і пригнав торік.
-29,145.00₴ було сплачено за ремонт Pajero 2
-7,296.10₴ було сплачено за ТО Pajero 2, яке робилось окремим рахунком, бо спочатку його забули зробити
-95,260.44₴ було сплачено за ремонт Navara
-138,914.85₴ було сплачено за ремонт T5
Залишок 1,077.05₴ пішов на банку фільтрувально заправної станції.
Знову ремонтувати паливну систему ніяких грошей не вистачить ні наших, ні ваших, тому будемо намагатися хоч якось покращити ситуацію з армійським пальним.
Також решту машин зробили власним коштом, це ремонт Т4 (25,463.48₴), ремонт+ТО Ford Ranger (5,803.00₴), ремонт іншого Т5 (6,000.00₴).
🫶Ще раз дякую всім хто допоміг зібрати такі великі кошти
⛽️Ну а щоб наступного разу збирати не на ремонт а на щось цікавіше, пропоную вам закинути трошки на фільтрувально-заправну станцію: https://send.monobank.ua/jar/7pb6dPBtYg там залишилося 20 тисяч.
❤21🔥7🏆1🤝1
✙rozho)))k✙🇺🇦
Дякую всім хто долучився до збору на кабелі та супутнє обладнання. Всього зібрано: 43,593.00 Витрати: кабелі мавік 40м: -14,166.48 2 патч антени: -9,045.00 кабелі матрас: -3,814.98 телевізор + скиди: -16,180.50 Залишок 386.04 перевів на банку корчів. …
Також приїхали кабелі до мавіків та матрісів, телевізор та пара скидів.
Дякую всім за допомогу 🤗
Дякую всім за допомогу 🤗
❤30🏆3😎2❤🔥1👍1🔥1👨💻1🤗1
Страх втратити роботу
З дитинства мене переслідувала дивна фобія — що як завершу школу та інститут, то не зможу знайти роботу. Тоді це здавалося чимось неможливим, через уроборос «потрібно Х років досвіду для того, щоб влаштуватися в Y, але де взяти досвід?». Втім, вже починаючи з четвертого курсу я мав парт тайм роботу в ентерпрайзі, й всі одногрупники теж десь влаштувались.
З того часу я перебував у повному та цілковитому переконанні що виграв життя. Що ентерпрайзи будуть завжди, і розумні та дешеві українські програмісти по 3к за штуку будуть потрібні завжди. Що з кожним роком пишеться все більше ентерпрайз слопу, для підтримки якого потрібно буде все більше людей. Що попит на розробників буде тільки збільшуватися. Пандемійні часи лише зацементували це переконання.
Ну а далі з клітки випустили стохастичного папугу і все зламалось. Більше не потрібні програмісти, а тим що є — дали копняка під сраку, залишився тільки необхідний мінімум, щоб обслуговувати поки що недосконалі LLM та лупати скалу AGI.
В комбінації з війною та раптово луснувшою ковідною бульбашкою це каталізувало кількість історій коли люди місяцями шукали роботу.
Того тижня читав на HackerNews тред про людей які дуже довгий час не можуть знайти роботу, буквально роки! Звичайно не обійшлось без городскіх сумашедших, але загалом там купа горор сторій про сотні співбесід з нульовим результатом. Як у вас з пошуками роботи? Індекси Джинні виглядають обережно-оптимістичними, але здається що скоро в строю залишаться тільки кваліфіковані погоничі LLM, ті хто насобачився запускати 10 агентів одночасно що здатні переписати цілі кодобази з однієї мови на іншу за один вечір.
Чесно кажучи вже побоююсь що після звільнення з армії поповню ряди безробітних невдах. Хоча регулярно програмую у вільний час, читаю новини по моїм технологіям та ±в тренді, але все одно стара фобія прокидається й шкребе.
З іншого боку, завжди можна залишитися працювати в силових структурах, адже попит на людей з відповідною експертизою буде завжди, wait, oh sh~
P.S.: залишилося зовсім небагато щоб завершити збір на куб з фільтрами для солярки: https://send.monobank.ua/jar/7pb6dPBtYg
#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
З дитинства мене переслідувала дивна фобія — що як завершу школу та інститут, то не зможу знайти роботу. Тоді це здавалося чимось неможливим, через уроборос «потрібно Х років досвіду для того, щоб влаштуватися в Y, але де взяти досвід?». Втім, вже починаючи з четвертого курсу я мав парт тайм роботу в ентерпрайзі, й всі одногрупники теж десь влаштувались.
З того часу я перебував у повному та цілковитому переконанні що виграв життя. Що ентерпрайзи будуть завжди, і розумні та дешеві українські програмісти по 3к за штуку будуть потрібні завжди. Що з кожним роком пишеться все більше ентерпрайз слопу, для підтримки якого потрібно буде все більше людей. Що попит на розробників буде тільки збільшуватися. Пандемійні часи лише зацементували це переконання.
Ну а далі з клітки випустили стохастичного папугу і все зламалось. Більше не потрібні програмісти, а тим що є — дали копняка під сраку, залишився тільки необхідний мінімум, щоб обслуговувати поки що недосконалі LLM та лупати скалу AGI.
В комбінації з війною та раптово луснувшою ковідною бульбашкою це каталізувало кількість історій коли люди місяцями шукали роботу.
Того тижня читав на HackerNews тред про людей які дуже довгий час не можуть знайти роботу, буквально роки! Звичайно не обійшлось без городскіх сумашедших, але загалом там купа горор сторій про сотні співбесід з нульовим результатом. Як у вас з пошуками роботи? Індекси Джинні виглядають обережно-оптимістичними, але здається що скоро в строю залишаться тільки кваліфіковані погоничі LLM, ті хто насобачився запускати 10 агентів одночасно що здатні переписати цілі кодобази з однієї мови на іншу за один вечір.
Чесно кажучи вже побоююсь що після звільнення з армії поповню ряди безробітних невдах. Хоча регулярно програмую у вільний час, читаю новини по моїм технологіям та ±в тренді, але все одно стара фобія прокидається й шкребе.
З іншого боку, завжди можна залишитися працювати в силових структурах, адже попит на людей з відповідною експертизою буде завжди, wait, oh sh~
P.S.: залишилося зовсім небагато щоб завершити збір на куб з фільтрами для солярки: https://send.monobank.ua/jar/7pb6dPBtYg
#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
❤52👍28👨💻6🫡3😱2💊2🔥1😢1
Менеджимо контекст менеджера
Чи бувала у вас ситуація, коли керівник приходив до вас з питанням, на яке ви нещодавно відповідали в листуванні або чаті або на нараді? Чи було таке у вас що є внутрішній інструмент якоїсь звітності, але керівник все одно питає вас за ту звітність, хоча може згенерувати все сам? Чи буває у вас таке, що ви просто говорите про якусь проблему, а керівник в момент починає дуже за це непокоїтись та пропонувати як її вирішити, хоча це і є ваша робота й ви просто не встигли закінчити речення?
Мої вітання, у вашого керівника переповнилось контекстне вікно (або він просто нездара, але цей випадок тут не обговорюємо). Особливо характерно це для всіляких С-левелів та топменеджерів які по суті діяльності приймають надзвичайно багато рішень.
Ця велика кількість рішень просто вичерпує токени й виштовхує інформацію про ваші внутрішні тулзи, вчорашні обговорення та інші речі з пам'яті, замінюючи їх тим що потрібно вже і зараз.
Звісно, недбалий інженер, недолугий ІС, жалюгідний програмістішко, що думає тільки про свій paycheck, буде сердитися. «Як так, я ж спеціально зробив репортинг для тебе, а ти все одно задаєш мені одні й ті ж питання!». А отак! Будеш мати стільки ж відповідальності, скільки твій бос, я на тебе подивлюся👊
Розумний інженер, талановитий ІС який вже ясно бачить свій шлях у стаффи, потужний програміст що думає про свій імпакт та раз на рік переглядає баланс інвестиційного портфеля, своєю чергою, знає, що його робота є малим шматочком великої мозаїки, і що якщо бос питає — то треба спокійно і без кіпішу відповідати, бо його контекст значно ширший за твій.
Розумний інженер, талановитий ІС, швидко аналізує та з'ясовує патерни поведінки свого боса, та акуратно менеджить менеджера: знає стоп-слова, знає як доповісти про проблему, щоб це не викликало бурхливої реакції, знає що можна приховати, а про що обов'язково необхідно розповісти, знає межі свободи прийняття рішень, уважно дивиться яку рутинну діяльність можна запропонувати забрати у боса для подальшої автоматизації, щоб звільнити того для важливішої роботи, знає яку потрібно давати деталізацію рішень і так далі і так далі.
Наведу бородатий приклад. Був в нас один грінфілд проєкт, яким керувала абсолютно нульова в технічному плані пані. З боку технарів на нього поставили нещодавно винайнятого без перебільшення талановитого тимліда. Той відразу запропонував використати фреймворк X як фундацію для проєкту. Пані взагалі не знала що це таке, та й контора любила писати все своє, тому видала категоричне «ні». Через це ми досить довго перевидумували власний DI та інші речі. Через здається 2 роки я на крису зробив прототип який переводив проєкт з самописного фреймворку на опенсорсний. Потім на крису пішов до тіпів які завідували ліцензіями та узгодив з ними використання бібліотек. Потім на крису пішов до технічних стейкхолдерів проєкту та домовився про все з ними. І тільки потім доніс рішення до тієї самої менеджерки яка 2 років тому дала відмову.
„Але ріжок“, скажете ви, „стільки часу минуло, там напевне вже і менеджерка та перейшла на вищий рівень і їй копирсання в техніці вже байдуже“, і можливо будете мати рацію. Але я твердо переконаний що якби перший тимлід діяв акуратніше та проявив більше терпіння, то в нього б все вийшло і ми б не марнували час на повну херню.
Звісно я не якийсь там бізнес тренер, щоб конкретизувати це до actionable advice, але якщо ви бачите що вас дратує, або здається ірраціональною поведінка начальника, то спробуйте визначити чому так відбувається, спробуйте знайти повторювані ситуації, та подумайте що можна скоригувати, щоб такі ситуації були мінімізовані.
#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Чи бувала у вас ситуація, коли керівник приходив до вас з питанням, на яке ви нещодавно відповідали в листуванні або чаті або на нараді? Чи було таке у вас що є внутрішній інструмент якоїсь звітності, але керівник все одно питає вас за ту звітність, хоча може згенерувати все сам? Чи буває у вас таке, що ви просто говорите про якусь проблему, а керівник в момент починає дуже за це непокоїтись та пропонувати як її вирішити, хоча це і є ваша робота й ви просто не встигли закінчити речення?
Мої вітання, у вашого керівника переповнилось контекстне вікно (або він просто нездара, але цей випадок тут не обговорюємо). Особливо характерно це для всіляких С-левелів та топменеджерів які по суті діяльності приймають надзвичайно багато рішень.
Ця велика кількість рішень просто вичерпує токени й виштовхує інформацію про ваші внутрішні тулзи, вчорашні обговорення та інші речі з пам'яті, замінюючи їх тим що потрібно вже і зараз.
Звісно, недбалий інженер, недолугий ІС, жалюгідний програмістішко, що думає тільки про свій paycheck, буде сердитися. «Як так, я ж спеціально зробив репортинг для тебе, а ти все одно задаєш мені одні й ті ж питання!». А отак! Будеш мати стільки ж відповідальності, скільки твій бос, я на тебе подивлюся👊
Розумний інженер, талановитий ІС який вже ясно бачить свій шлях у стаффи, потужний програміст що думає про свій імпакт та раз на рік переглядає баланс інвестиційного портфеля, своєю чергою, знає, що його робота є малим шматочком великої мозаїки, і що якщо бос питає — то треба спокійно і без кіпішу відповідати, бо його контекст значно ширший за твій.
Розумний інженер, талановитий ІС, швидко аналізує та з'ясовує патерни поведінки свого боса, та акуратно менеджить менеджера: знає стоп-слова, знає як доповісти про проблему, щоб це не викликало бурхливої реакції, знає що можна приховати, а про що обов'язково необхідно розповісти, знає межі свободи прийняття рішень, уважно дивиться яку рутинну діяльність можна запропонувати забрати у боса для подальшої автоматизації, щоб звільнити того для важливішої роботи, знає яку потрібно давати деталізацію рішень і так далі і так далі.
Наведу бородатий приклад. Був в нас один грінфілд проєкт, яким керувала абсолютно нульова в технічному плані пані. З боку технарів на нього поставили нещодавно винайнятого без перебільшення талановитого тимліда. Той відразу запропонував використати фреймворк X як фундацію для проєкту. Пані взагалі не знала що це таке, та й контора любила писати все своє, тому видала категоричне «ні». Через це ми досить довго перевидумували власний DI та інші речі. Через здається 2 роки я на крису зробив прототип який переводив проєкт з самописного фреймворку на опенсорсний. Потім на крису пішов до тіпів які завідували ліцензіями та узгодив з ними використання бібліотек. Потім на крису пішов до технічних стейкхолдерів проєкту та домовився про все з ними. І тільки потім доніс рішення до тієї самої менеджерки яка 2 років тому дала відмову.
„Але ріжок“, скажете ви, „стільки часу минуло, там напевне вже і менеджерка та перейшла на вищий рівень і їй копирсання в техніці вже байдуже“, і можливо будете мати рацію. Але я твердо переконаний що якби перший тимлід діяв акуратніше та проявив більше терпіння, то в нього б все вийшло і ми б не марнували час на повну херню.
Звісно я не якийсь там бізнес тренер, щоб конкретизувати це до actionable advice, але якщо ви бачите що вас дратує, або здається ірраціональною поведінка начальника, то спробуйте визначити чому так відбувається, спробуйте знайти повторювані ситуації, та подумайте що можна скоригувати, щоб такі ситуації були мінімізовані.
#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
👍44🔥6😁3😐1🙈1🗿1🙉1🙊1