Застосування мотоциклів у штурмах — не нове явище на полі бою. Противник активно використовує мототехніку для здійснення стрімких атак на різних ділянках фронту щонайменше з середини 2023 року. При цьому фіксувалося не лише тренування «мотоциклістів-штурмовиків», але й експерименти з їхнім десантуванням із катерів.

Можлива причина — потреба у швидкому подоланні так званої «сірої зони», або ж kill zone, яка перебуває під контролем дронів, артилерії та протитанкових засобів. Мотоцикли дозволяють різко скоротити час виявлення, передачі інформації та реакції сторони, що обороняється. Стрімкий маневр, несподіванка та психологічний тиск — додаткові фактори, які можуть сприяти прориву лінії оборони чи захоплення позицій.

З часом тактика масштабувалася: якщо на початку її застосування мотоциклів було одиниці, то вже на початку квітня 2025 року на деяких напрямках фіксувалося до сотні одиниць, що діяли скоординовано в рамках одного штурму.

У російських підрозділів простежується тактика маневреного бою з подальшим переходом до зачистки, закріплення та оборони. Після стабілізації фронту на пробитій ділянці підтягуються сили для утримання позицій.

Зі збільшенням масштабів операцій «моторої» поповнилися новими типами техніки:

• мотоцикли з колясками для евакуації поранених;

• платформи із засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ);

• носії димових шашок і мін;

• баггі та мотовсюдиходи з боєкомплектом і провізією.

За свідченнями з фронту, такі штурмові підрозділи можуть охоплювати ділянку до 600 метрів завширшки та просуватися вглиб на 1,5 км. Завдяки високому рівню координації українських підрозділів, удалося налагодити ефективну протидію загрозі.

Мотоштурми відбиваються завдяки артилерії, дронам-камікадзе, протипіхотним мінним полям та якісній інженерній підготовці.

Звісно можна фантазувати про якісну підготовку до штурму, проведення інженерної розвідки, постановку димових завіс, активну підтримку артилерії та дронів, однак ми живемо у реальному світі, де таке, нажаль, буває не часто.

Використання мотоциклів у бойових діях має довгу історію. Ще під час Другої світової війни мотоциклетні підрозділи Вермахту відігравали важливу роль у маневрених операціях, особливо під час Blitzkrieg. Подібні підрозділи застосовувалися і в Червоній армії.

У ХХІ столітті мотоцикли знову набули актуальності в умовах асиметричних конфліктів. Під час операцій НАТО в Афганістані та місій в африканських країнах (зокрема, в Малі та Сомалі) мотоцикли використовувалися як силами місцевих бойовиків, так і контингентами сил спеціальних операцій.

З тактичної точки зору мотоцикли можуть бути ефективними в окремих випадках:

• для швидкого перекидання розрахунків ПТРК, ПЗРК, дроноводів, саперів, інженерів, медиків і тд;

• в діях груп спеціального призначення;

• для забезпечення логістики чи евакуації;

• патрулювання.

Однак їхня вразливість до мін, дронів та всіх вогневих засобів робить масоване застосування на фронті дуже небезпечним для особового складу. Можна допустити використання мотоциклів уже після прориву оборони — в оперативному просторі, де знижений ризик виявлення та ураження.

Крім того, така тактика може бути ефективною проти противника з низькою ситуаційною обізнаністю, відсутністю дронів-розвідників і слабкою реакцією ударних систем (це не про нашу війну).

Але все ж за умови дефіциту бронетехінки, призначеної для штурмових дій (БМП, БТР) краще, за можливості використовувати ББМ/СБА — шанс зберегти безцінний особовий склад вищий.

Ми не росіяни з нескінченним людським ресурсом, тому не можемо дозволити собі використання таких тактик.

ПОСТ ДЛЯ ДИСКУСІЙ, ЗАПРОШОЮ У КОМЕНТАРІ! 😃

#UkraineDF

🦍 First Division