Якщо про наші декілька днів повного блекауту можна було б розповісти однією картинкою, це була б вона.

Ми поки без текстів та новин, бо їх банально нікому читати. Але якщо вам цікаво хоча б раз на день отримувати дайджест того, що відбувається у нормальному світі без Путіна - ставте 🔥або пишіть комент.

Буде світло - будуть тексти про "Тар" та перший сезон "Андрора", це як мінімум.

Ну ніхріна собі, скільки бажаючих і лише одна відписка.

Що ж, vox populi vox dei, як казали розумні люди.

Перша й найважливіша новина (крім того, що нам дали світло) — сьогодні на Disney+ вийшов різдвяний спецепізод "Вартових Галактики" від Джеймса Ґанна.

Якщо не в курсі, різдвяні спешіали — це така лампова і подекуди крінжова (це ми про різдвяний спешіал Зоряних війн) традиція американського ТБ, в рамках якої створюється унікальна історія (часто коротка), яка додає атмосферу Різдва всюди, від бойовика, до фентезі.

Ґанн обіцяв щось годне - повіримо йому і подивимося.

У середу на Netflix вийшов серіал Wednesday — і його дуже хвалять. Ми не поспішаємо, подивимося, але в принципі вам радимо.

А ще на цьому тижні завершився "Андор" - і це реально один з найкращих серіалів року. Ви це, мабуть, знаєте і без нас. Чого ви, можливо, не знаєте - що існує фанатське інтро серіалу у стилі ТБ-шоу 70-х.

Як ми й казали, з'явилося трохи світла - ми почали видавати давно заплановані тексти.

Почнемо з "Тар" - фільму, у якому Кейт Бланшетт та режисер Тодд Філд підірвали сраки прихильникам "культури скасування" та іншим хворим на різні стадії агресивного лівого лібералізму.

Успішний диригент (не диригентка!) Лідія Тар, яка проти "скасування" Баха за його шовінізм - при цьому вона лесбійка, виховує доньку та є успішною у дуже "чоловічому" світі класичної музики.

Для Бланшетт такі ролі стають традицією: минулого року вона зіграла одіозну американську антифеміністку Філіс Шлеффлі у серіалі "Місіс Америка". Серіал, який мав просувати тези Глорії Стайнем та Бетті Фрідан, фактично перетворився на бенефіс Кейт Бланшетт.

У "Тар" Бланшетт теж домінує на екрані, і ефект лише посилюється від талановитої операторської роботи Флоріана Хоффмайстера та музичного супроводу не менш величної Хільдур Гуднатоттір (якщо не в курсі, вона писала музику до серіалу "Чорнобиль" та "Джокера" з Феніксом).

Коротше кажучи, дуже радимо дивитися, якщо буде інтернет, Детально про фільм - як завжди, за посиланням:

https://flashforward.media/ua/tar-review/

Колись ми багато писали про кінокомікси, а останні місяці майже цього не робимо.

Чому так сталося, спитаєте ви? (а навіть якщо не спитаєте, ми все одно розкажемо)

- По-перше, майже всі кінокомікси цього року (окрім «Бетмена» Метта Рівза) - повне гівно. Чорний Адам, сиквел Чорної Пантери - непотріб, на який не хочеться витрачати дорогоцінний час, вартість якого багатократно зросла після блекаутів.

- По-друге, якщо раніше кінокомікси гарантували стабільну цікавість аудиторії та спонукали до якісної роботи над матеріалом, то зараз інтереси людей змінюються. Подобається Кевіну Файгі чи ні, але його «золота доба» пройшла після «Ендгейму», а нова фаза кіновсесвіту Марвел є повним провалом.

Ми плануємо випустити текст про «Чорного Адама» - в основном тому, що якісної кінокритики через війну стало ще менше, ніж раніше. Тим не менш, за останніми нашими текстами зрозуміло, що наші акценти редакційної політики зміщаються у бік цікавих фестивальних проектів чи нетривіальних релізів на стрімінг-платформах.

Нарешті, ми б хотіли запустити більше нових форматів, включно з подкастом та ютубом (ми планували це до війни), однак фізичної та фінансової можливості зробити це якісно у нас немає — а робти хуйню ми не будемо.

Гіфка просто так — бо «Людина-бензопила» шедевр :)

«Вавилон «Дам’єна Шазелла зараз дуже обговорюють у США з полярних точок зору.

Для одних це справжнє кіномистецтво, яка розповідає яскраву історію. Для інших — нудний мегаломанський проект, у якому немає ніякої суспільної цінності.

Проблема тут у тому, що негативна думка часто бумає якраз у тих, хто вважає нав’язування дайверсіті у кіно позитивним явищем.

Досвід навчив нас: якщо модна американська преса чмирить фільм у своїх рецензіях, то він точно хороший. Якщо хвалить однаковими фразами - це повне кон’юнктурне лайно.

Ось тому «Вавилон» ми дуже чекаємо, і в нього якраз вийшов новий трейлер.

Ми обіцяли великий текст про «Андора» - і ось він.

Якщо коротко — це один з найкращих серіалів 2022 року та найкраще, що сталося із «Зоряними війнами» з часів виходу «Бунтаря Один». І це нормально, бо сценаристом Rogue One та шоураннером «Андора» є Тоні Гілрой.

Багато людей дуже дивувалися, чому у всесвіті «Зоряних війн» так органічно вписалися нетипові для всесвіту речі: жорстокість, відсутність хеппі-ендів, настрій книг Оруелла та присутність логіки у діях персонажів та подіях на екрані.

Відповідаємо: Тоні Гілрой є творцем серії фільмів про Джейсона Борна. Тобто це людина, яка знає, як робити політичні трилери та бойовики, а не казочки.

Головна фішка серіалу - він не тільки робить Імперію справжнім, а не сміхуєчним злом, а ще й відповідає на логічні питання типу «а звідки у повстанців гроші на революцію?» чи «а як повстанці щось дізнавалися?». Це питання, які ви явно самі ставили, коли переглядали «Зоряні війни» у дорослому віці.

І це (нарешті) дає одній з найбільших франшиз світу друге життя. Докладніше про «Андора» тут: https://flashforward.media/ua/andor-season-one-review/

«Чорний Адам» пройшов у прокаті так давно (показували у кіно з 20 жовтня), що ми думали взагалі не писати про нього. Головна причина цього — фільму просто немає що запропонувати глядачу, окрім рами Двейна Джонсона на половину екрану і сюжетних поворотів рівня «Форсажу».

Але все ж зважилися на короткий огляд, бо, не дивлячись на погану «пресу», фільм, здається, вийде у комерційний плюс. Вчора про це повідомило американське медіа Deadline. За їх підрахунками, йдеться про $50-70 млн прибутку фільму — і це ще без врахування продажів мерчу, з якого компанії заробляють дуже багато.

Власне, перші великі екранізації коміксів «нульових» робилися саме для підвищення продажів коміксів та пов’язаного з ними мерчу. Комерційний успіх фільмів був другорядним KPI.

Але менше з тим: всрате кіно типу «Чорного Адама» постійно заробляє гроші, особливо якщо у ньому є Двейн Джонсон.

Докладніше про нього тут: https://flashforward.media/ua/black-adam-review/

Такі пости ми теж дуже поважаємо

​"Золотий Глобус" оголосив номінантів

За кількістю номінацій (8) лідирує "Банши Інішерина" Мартіна МакДони.

Ми знову зробили #дайджест_важливого, аби вам не треба було цілий день слідкувати за новинами як нам.

Сьогодні нарешті вийшли «Банші Інішіра» — і це значить, що наш головний редактор нарешті щось напише з вересня місяця. Як займатися самокритикою не привертаючи увагу санітарів? Вести телеграм-канал!

Але ви явно готові дивитися щось окрім нового фільму Макдони про двох сумних мужиків у светрах, тому нагадаємо, що сьогодні також вийшов новий фільм Луки Гуаданьїно Bones & all. Там є Тімоті Шаламе і — яка несподіванка — історія про юне кохання. В принципі, це вже достатня причина дивитися це кіно для багатьох.

Але й це ще не все — якщо ви пам’ятаєте таку круту анімацію, як Spider-Man: Into the spiderverse (це там, где багато Людин-Павуків і з дуже незвичайним стилем), то може знаєте, що у цього фільму буде сиквел. Ось його свіжий трейлер. Він прекрасний: шість видів аніманції, 240 персонажів, купа референсів і т.д. Вийде вже у червні 2023 року.

Сьогодні якийсь день хороших новин. Спамити вам посиланнями як дурні ми не хотіли, тому зібрали все в одному пості.

У "Оппенгеймера» Нолана вийшов новий постер. Кожний новий фільм Нолана — це дійсно подія, а у цьому фільмі він взагалі зробив ядерний вибух без графіки. Як саме — гарне питання, але міг би просто підірвати ядерку десь над Москвою, отримав би прекрасний кеш-рібейт від України.

Трейлер нового сайфаю під назвою «65». Наявність Адама Драйвера викликає оптимізм, а ось бюджетні костюми та — увага — ДИНОЗАВР змшує задуматися: чи не вляпався Драйвер у гівно заради гонорару? Виходить у березні 2023 року.

Трейлер фестивального хіта «Кит» від Даррена Аронофські. Це той фільм, за який Брендан Фрейзер отримав овації та повернувся у велике кіно. Це ми чекаємо, але хтозна коли, бо тільки у американський прокат стрічка виходить 21 грудня.

Ось постер, про який ми казали. Все-таки наспамили, біда.

Тизер шостої частини «Крику» постити не будемо, бо всі вже дістали з цією Ортегою та жахливим серіалом «Венздей»

Коротко про те, що відбулося за час, поки всі спали:

- Джеймс Ганн, який тепер менеджерить кіновсесвітом DC, звільнив Генрі Кавілла з ролі Супермена

- У новому кіновсесвіті буде новий фільм про Супермена. Там не буде історії становлення героя, Кларк Кент вже буде працювати у Daily Planet.

З одного боку, це дуже сумно, бо Кавілл був ідеальним Суперменом. З іншого, Ганн все робить правильно, бо саме постать Кавілла заважала перезапустити всесвіт після Снайлера — ніхто не нававжувався звільнити актора з ролі, на яку він ідеально підходить. Це, у свою чергу, створювало головняк, як саме додати стару історію у новий кіновсесвіт.

На фото телефон Кевіна Файгі після оголошення цієї новини.

Завтра ви нарешті випустимо рецензію на цьогорічного переможця Канн — «Трикутник смутку», він, до речі, ще трохи буде в прокаті. Але спойлер: фільм гівно.

Але сьогодні вирішили випустити текст про набагто менш хайповий в наших широтах фільм — про «Коханця леді Чаттерлей».

Екранізувати цей роман є чимось на зразок національного виду спорту в британському кіно, бо всього існує аж 11 (!) екранізацій нещасної книжечки про поружню зраду, імпотенцію та колективну травму Першої світової у Британії.

Ця адаптація на диво напогана, особливо у питанні чуттєвості та саме пристрасті між героями. При цьому фільм не втрачає першочерговий меседж емансипації жінки у тогочасному суспільстві (добре, що цьоого разу режисеркою була жінка, яка знала, що робить).

Максимально детально за посиланням: https://flashforward.media/ua/lady-chatterleys-lover-review/

Ми обіцяли «Трикутник» Естлунда сьогодні, але Путін вирішив, що нам не треба світло, а тому замість дороблювати рецензію, ми будемо поясняти за тизер «Барбі» від Ґрети Ґервіґ.

По-перше, як ми очікували, нас явно чекає дуже багато соціального коментаря від режисерки, яку іноді дражнять miss gender studies. За вступний ролик у стилі «2001» Кубрика ми, звісно, хвалимо, але вже уявляємо, як у фільмі Барбі у виконанні Марго Роббі буде когось переконувати «не бути республіканцями», як це було у всратому кіно Ґервіґ під назвою «Леді Бьорд».

По-друге, Раяна Гослінга багато не буває — але у тизері його було звісно мало.

Принцип «є світло – є рецензії» працює (на відміну від мобільного інтернету в нашому районі). Саме тому ми нарешті випускаємо великий текстоїд, у якому ми виклали все, що думаємо про «Трикутник смутку».

У далекому 2017 році, коли ми заснували Flashforward Magazine, вийшов фільм Рубена Естлунда «Квадрат». Це була смілива, агресивна сатира, у якій дуже влучно обігрувалися основні недоліки західноєвропейського лицемірства, подвійних стандартів та комерціалізації тих аспектів життя, які до цього не пристосовані.

Коли десь тиждень тому виходив «Трикутник смутку» того ж Естлунда, все вказувало на те, що нас чекає щось схоже. Навіть перші декілька хвилин фільму на це натякали. Але потім фільм скотився до рівня роботи першокурсника режисури – хоча ми знаємо першокурсників, які не знімали б так банально. Світ змінився, ми змінилися – сподіваємося, на краще. Але ми точно знаємо, що Естлунд деградував, як і ті, хто чомусь вручив йому головну нагороду Канн.

Максимально детально тут: https://flashforward.media/ua/triangle-of-sadness-review/

Хто, як і ми, був без електрохарчування і ще не бачив перший трейлер «Оппергеймера» — бігом дивитися.

Коротше, Нолан знову геній, і переконатися у цьому можна буде з 21 липня 2023 року.

А ось і текст про новий «Аватар», який ми довго робили, подгоджували і верстали, бо графіку електрохарчування немає, а життя — це біль.

Отже, у тексті ми розповідаємо, чому, попри дійсно шедевральну картинку, у сиквелі найкасовішого фільму усіх часів від Кемерона немає нічого. От взагалі нічого, бо сюжет нагадує творчість дуже обмеженої у талантах нейромережі, яка за користю наближається до сучасної ООН.

Що дійсно цікаво — «Шлях води» показують у частоті 48 кадрів на секунду. Це вдвічі більше за стандартні 24 кадри. Цікавий досвід, що вкотре доводить, що «Аватар» — це стрічка або для дуже великого екрана кінотеатру, або для дуже модного ТБ вдома.

Читати можна ось тут: https://flashforward.media/ua/avatar-the-way-of-water-review/