двойка
1.68K subscribers
94 photos
7 videos
27 links
Правовая система Украины под прослушкой

Связь: @devil_advokat01
Download Telegram
Ну що ж

В Україні з'являться ШІ-суди.
Про це урочисто зі свого Тік-Току заявив Мінцифри Михайло Федоров, назвавши впровадження ШІ в судову систему пріоритетом діяльності врученого йому Міністерства.

Федоров запевняє, що ШІ допоможе розвантажити суди та прискорити розгляд адміністративних справ.
Мда уж, ну не дуже я вірю у всякі там прогресивні технології, зважаючи на те, скільки помилок і недостовірної інформації викидує той ШІ.

А судячи з кількох зашкварних справ, коли судові працівники не дуже то перевіряли його здібності, хочеться сподіватися, що повний пдц судовій системі не настане.
Ну що ж

Це НАЗК зіпсувалося, несіть інше.
Знов. Хоча чого я дивуюся.

Ну короче, прямо зараз НАЗК проводить публічні слухання щодо розробки Розділу ІІ Антикорупційної стратегії на 2026-2030 рр. Йдеться про систему адвокатури. Я вже казав, що то дурня, і НАЗК жодним чином ніякого стосунку до функціонування адвокатури не має, але дуже хоче. І от попри наявні законодавчі заборони НАЗК все ж вирішило вʼєбатися об стінку.

Зробив це пан Калмиков - заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції. Він на самому початку цих, прости Господи, обговорень дослівно сказав наступне "Дарʼя Писаренко - видатний експерт з адвокатури, і вона зараз розкаже як треба робити".

Ну власне, після цих слів все інше сказане просто немає значення.
Писаренко - не адвокат, ніякого відношення до адвокатури не має. Але вона видатний експерт! Ау, пане Калмиков, ти там при тямі?

Так вийди на вулицю спіймай першого ліпшого перехожого і він буде таким же експертом як Писаренко.
Це блт якийсь сюр, організація ,яка жодного юридичного права не має бути субʼєктом законодавчої ініціативи щодо змін в законі про "Адвокатуру" обговорює реформування адвокатури, базуючись на твердженнях осіб, які не мають жодного стосунку до адвокатури.

Знаєте, що найсмішніше? Адвокатура це єдиний орган, куди досі не влізли грантові активісти. У суди та прокуратуру вони влізли давно і глибоко, і шо, шановне українство, вам подобається як працюють суди і прокуратура, шо там по рівню довіри?

Мене реально лякає у що ці писаренко-жернакови-шабуніни здатні перетворити адвокатуру.
Ну що ж блть

Вибачте, шо одразу з матюків. Але це не я матєрщінник, це, виявляється, тепер допустима форма висловлювання свободи слова і думки 🤷

Саме таке заявив представник НАЗК Михайло Серебряков на публічних обговореннях антикорупційної стратегії.
Під час своєї промови він фактично надав дозвіл на ненормативну лексику, матюки від адвокатів. Він вважає що такі висловлювання будуть сприяти свободі слова та думки!

Ба більше, НАЗК виступає за скасування дисциплінарної відповідальності у випадку неетичних висловлювань з використанням ненормативної лексики!
Ну тобто, в прокуратурі прокурорів звільняють за такі ганебні дії, власне як і до адвокатів може бути застосована дисциплінарка.

Але все, НАЗК дозволив адвокатам матюкатися, це ж звісно значно посилить гарантії адвокатської діяльності. Ага.
Я хз чого саме добивається НАЗК?

Розвитку професії та підвищення її професійних стандартів чи навпаки? 🤦‍♂️
Та што ж таке

У вас реально може скластися враження, що найбільше мене хвилює доля адвокатів і Національної асоціації адвокатів України загалом.

Так, хвилює, але пішов я дивитися той захід не через адвокатів, а через НАЗК. Дуже цікаво було на власні очі побачити що вони там в останні дні року мутять.
Побачив і заліп на 4 з половиною години.
Це звіздець. І я все гадав як і хто такий звіздець допустив.

Ну я ж гадав що ініціаторами і організаторами цього заходу, а саме публічного обговорення антикорупційної стратегії в частині адвокатури на 2026-2030 рік було НАЗК. Але ніт.

Десь на третій годині "обговорень" (які ,якщо коротко, зводилися до тез що існуюча система адвокатури погана, і ми знаємо як зробити кращу, причому тези лунали під людей які або ворогують з НААУ або взагалі не мають стосунку до адвокатури), модератор Калмиков мабуть втомився, і Писаренко раптом почала роздавати накази спікерам, казати кого вона далі хоче почути і поводити себе як повноправна господарка.
Калмиков кілька хвилин за цим мовчки спостерігав. Потім мабуть зрозумів як це все виглядає зі сторони, або хто підказав, і він спробував перервати Писаренко і навіть їй натякнув, що тут треба все робити через НАЗК.

АЛЕ цих кількох хвилин вистачило аби зрозуміти хто тут насправді головний, і хто замовляє музику.
Ну і вишенкою на торті стали слова Калмикова про Писаренко, шо вона є "лідеркою нашої громади". "Наша" це яка, пане Калмиков?
Вам нагадати хто Вам платить зарплату?

Чи те, скільки ви отримуєте з грантів і від грантової тусовки переважає? Ну а як ще пояснити чому якась ГОшка керує всім НАЗК?
Ну, ну.
Ау, НАБУ та ДБР, тут ваш клієнт.

Існує звісно ще пояснення, що Калмиков заграє з Писаренко, тому що він чоловік, а вона жінка. Інше питання, нашо це робити публічно, це ж і її чоловік може побачити, який командує мінометним розрахунком у "Вовків Да Вінчі".
Ну що ж

НАЗК таки дограється.
Тут заява від адвокатури під’їхала. І обурення адвокатів зрозуміле.
А що вони в НАЗК хотіли, щоб такий треш залишився поза увагою, навіть якщо і проводити його в переддень Нового року, коли всі вже салати нарізають?

Непоміченими бути не вийшло.
Адвокатура цілком логічно заявила, що НАЗК безпардонно намагається втягнути державу в управління адвокатурою і грубо втручається в незалежність конституційного інституту. А це вже, товарищи, абсолютно незаконно. Чи в НАЗК працюють такі дибіли, що не знають навіть Конституції та законів, чи навмисно прикидаються такими – поки не зрозуміло.

Але те, що в НАЗК відірвані від реальності – це факт.
І нормальною би була реакція від НАЗК як мінімум вибачитися, ну типу біс попутав і все таке, а не ховатися за грантовими псевдо-експертами і намагатися зламати те, що працює роками.

А якщо НАЗК хоче щось реформувати, то нехай починає з себе.
Ну што ш

Цей рік йде. Яким він був думаю не треба розповідати. Але напевно не помилюся якщо скажу, що точно не таким яким кожен з нас би хотів.
Але йде й Бог з ним. Всіх же хвилює яким буде 26-ий.

Тож тримайте кілька інсайдів, або пророцтв. Це вже як кому заходить))
Ітак, в кінці лютого буде оголошено про старт президентських виборів. І мабуть в кінці травня їх таки проведуть.

А вже в середині осені пройдуть парламентські та місцеві.
Нас однозначно чекають зміни в Конституції, які будуть прийняті новою Радою.

Фактично зустрічати 2026-ий рік ми будемо в одній Республіці а проводжати в іншій. Тож прощавай друга, хай живе третя. І я певен що третя спроба буде більш вдалою, але реконструкція і реформування буде настільки тотальним, що сьогодні в це навіть важко повірити.

Звісно трохи може псувати настрій той факт, що всі кардинальні зміни відбуватимуться лише під зовнішнім тиском, але що поробиш якщо суспільство періодично впадає в інфантилізм. Але все ж погодьтеся, краще коли цей тиск відбувається боку колективного Заходу, аніж від йбн рсні.
Якій, до речі, в 2026-ому настане остаточний пиздец.

А ми тим часом станемо частиною Європейських утворень, саме тому нас змусять змінити і себе і своє ставлення до Держави.
В якомусь сенсі шлях який ми розпочали в 2004 сягає свого логічного фіналу саме в 2026.
І це здається єдине можливий позитивний фінал, виходячи з того що ми маємо наразі.
Втім, я не хочу вганяти вас в негатив, насправді найстрашніші і найтемніші часи ми вже пережили. Далі тільки в гору.

І ще, серце цього Світу бʼється в Україні. І саме від нас залежатиме яким він буде через 50 років.
З Новим Роком, панове! З Новим Роком!
Ну що ж

Таки вміє наш Президент дивувати.
Поки всі доїдали олів’є та допивали шампанське, Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова головою Офісу Президента.

Неочікувано, скажу чесно, навіть для мене.
Звісно, досвід Буданова в умовах війни не можна ігнорувати, але політика — це зовсім інша арена. Сподіваюсь, що зі своїми політичними конкурентами він не буде розбиратися тими ж методами, що з руснею.
Тож будемо спостерігати, що буде далі. Але сподіваюсь, такий крок принесе Україні більше стабільності, ніж боротьби.

Ну і тепер у нас є новий головний кіт країни))
Ну що ж

Хоч ракети з неба, а перестановки за розкладом.

Поки країна оговтується від чергових нічних обстрілів, в президентському кабінеті вирує своє життя.
Президент Володимир Зеленський провів кілька зустрічей і озвучив наміри замістити кілька вакантних крісел.

Не допомогла Василю Малюку підтримка тисяч українців (навіть самого Усика) і він залишив посаду голови СБУ. Але такого кадра втрачати в ОП не збираються – пообіцяли залишити в системі, щоб «реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня».

Підвищення це чи пониження, але тут пахне старими методами розправи з «неугодними». Всім давно відомий скандал Буданова та Малюка через вбивство Кірєєва. То мабуть новий очільник ОПи таки його не забув.

На місце голови СБУ тимчасово призначили керівника Центру спецоперацій «А» тієї ж Служби безпеки України Євгена Хмару. В скандалах наче не був помічений. Навпаки, це йому приписують спецоперацію «Павутина», коли ворог втратив чи не половину своєї авіації.

Ну і найнеочікуванішим виявилось повернення в команду Зеленського колишнього Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Хоча на фоні чуток про камбек самого Дениса Шмигаля, призначення людей з його оточення виглядає вже і не зовсім чутками.

Цікаві часи настають, відчуваю…
Ну що ж

Шах і мат «недореформаторам» від адвокатури.
Поки вся країна героїчно відходила від новорічних свят, адвокатське самоврядування, не розгойдуючись, вже у другий день нового року провело засідання щодо впровадження в життя Дорожньої карти Кабміну. Тієї самої, що про адвокатуру.

Без надпотуг, зайвого драматизму чи істерик, як то напередодні проводило НАЗК з псевдореформаторами, про що я вже писав, бо і в самій адвокатурі розуміють, що зміни потрібні і питань накопичилось чимало. Взяти тільки резонансний випадок, коли адвоката підозрюваного у вбивстві підлітка на фунікулері у Києві притягують до відповідальності за вказівкою Генпрокурора.
Це звіздець, товаріщі. Так не має бути в країні, де сповідують демократичні принципи.

Та одразу хочеться сказати, що важко щось впроваджувати з нуля, якщо воно або не живе, або давно живе своїм досить успішним життям. І от Дорожня карта КМУ саме така історія, тому що пропонують адвокатурі створити те, що вже і так створено. Працює… і без методичок «як правильно бути адвокатурою від людей, які нею не є».

Врешті ці ігри з бубнами навколо адвокатури фактично змусили керівництво НААУ організувати зустріч, у тому числі з міжнародними юристами та нардепами, і ще раз чітко проговорити, як покроково за Дорожньою картою, що треба змінювати, а що має залишатися так, як є.

При чому, рівень фаховості залучених іноземних спеціалістів в створену на засіданні робочу групу вражає, на відміну від «видатних експертів», яких запрошують на свої заходи державні органи для так званої «реформи адвокатури».

А Кабміну мабуть прийдеться свій варіант Дорожньої карти акуратно скласти, згорнути й залишити в папці «ідеї без практичного застосування». Там йому буде найбільш органічно.
Ну що ж

Коли дуже хочеться «видалити» те, чого не існує.

Шевченківський райсуд Києва під кінець року зробив нардепу Максиму Бужанському невеличкий новорічний подарунок — відмовив у позові про захист честі, гідності та ділової репутації.

Парламентар вимагав видалити його профіль із так званого «Реєстру зрадників», який створив «Рух Чесно».
Суд став на бік ГОшки, яка пояснювала, що обзиваючи Бужанського «зрадником», мала на увазі не термін із Кримінального кодексу, а лише висловлювала оціночне судження.

Звісно, репутація Бужанського м’яко кажучи не є криштально чистою, проте не зрозуміло, чого політик такого рівня доіпався до якогось незрозумілого сайту.
Як то кажуть у народі, «слуга» якого є Бужанський - хто порося вкрав, у того і у вухах пищить. Сам спалився.
А в цьому випадку, мабуть, спрацював принцип: якщо вже не виходить очистити репутацію, то хоча б спробувати почистити інтернет.

Щоправда, суд нагадав - кнопки «видалити все, що не подобається» в правовій системі не передбачено. Навіть для нардепів.
Ну що ж

Бути чи не бути виборам?
Ось головне питання, яке панує в українському політичному повітрі вже кілька місяців. На низькому старті майже всі політичні сили, повилазили навіть політичні трупи.

І сьогодні масла у вогонь додали меседжі з чергового засідання Робочої групи ВР, що займається законодавчими змінами для проведення виборів в повоєнний період.

З основного те, що створили 7 підгруп, які готуватимуть пропозиції з різних напрямів. І до лютого мають завершити розробку головних законопроектів, які унормовуватимуть виборчий процес.

Якщо чесно, все це виглядає не як реальна підготовка до виборів, а радше як підготовка до підготовки. Багато розмов, сигналів і рухів – але мало чітких рішень та зрозумілої стратегії.

Процес ніби запущений, та фініш навіть не окреслений.
Ну що ж

7 няньок, а дитя без ока.
Як стало відомо, при Міністерстві юстиції створять міжвідомчу робочу групу з питань удосконалення законодавства про адвокатуру. А по факту займатиметься вона питаннями підписання та ратифікації Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката.

Ще одну. А то ж мало вже робочих груп і об’єднань.
Про створення робгрупи урочисто заявили представники Мінюсту на засіданні Комітету ВР з правової політики, куди їх викликали на прочухан. І не дивно, адже вже майже рік як Конвенція прийнята і підписана понад 20 країнами-членами ЄС, а ось Україна, представники якої брали безпосередню участь у ї розробці, пасе задніх.

Як і в нардепів, так і в мене, чесно скажу, склалося враження, що в Мінюсті не дуже зацікавлені долученням України до такого важливого документу, і там гальмують цей процес.

Цікаво за чиєю вказікою.
Бо посилаються в Мінюсті на якісь рекомендації Єврокомісії, типу треба спочатку реформувати адвокатуру та поміняти керівництво адвокатського самоврядування, а вже потім щось підписувати.

Зв'язок не бачите? А він прямий, як двері, адже готували звіти в Єврокомісію вже відомі нам Жернакови, Писаренко та інші псевдореформатори, які навіть не мають адвокатського посвідчення.

То що виходить, ці всрані активісти мають вже вплив і на підписання міжнародних договорів?
Дожилися…
Ну що ж

З ким поведешся, від того й наберешся.
Є така Дар’я Каленюк, громадська активістка та за сумісництвом соратниця «головного антикорупціонера» країни Віталія Шабуніна.

Працює вона виконавчим директором київського філіалу його ГОшки «Центр протидії корупції».
Так ось, як стало відомо, у 2024 році її представництво отримало грант від USAID в 1 млн дол на так зване «впровадження доброчесності в державному секторі».

І звісно ж ні звітів, ні притомних ініціатив щодо доброчесності суспільство не побачило. Гроші миші з’їли.

Зате як подивишся на її сторінки у соцмережах – всюди вороги, корупція, скандали, інтриги, розслідування… Театр одного актора вообщем.

Ну є ж в кого повчитися.
Я давно казав, гнила тусовка в них там, та ще й за гроші міжнародних партнерів. Іспанський сором за таких псевдоактивістів…
Ну що ж

В Міненерго стався новий витік!

На поверхню спливло те, що в міністерстві накопичувалося роками...
Ну що ж

Українська політика – це коли пам’ять у Facebook довша, ніж принципи у деяких нардепів.
Поки українці проходять черговий квест на виживання без світла, води і опалення, у ВР своя атмосфера.

На фоні нових кадрових перестановок перевзуваються у повітрі і парламентарі.
В принципі, нічого дивного, не вперше ж.

Не відзначається стабільністю нардеп Ярослав Юрчишин. Той самий, який обирався у ВР від «Голосу», а потім злився з цієї політсили.
Тож, ще у 2022 році він розпиляв зраду, мовляв Малюк – «це колега Татарова з МВС часів Захарченка». Все пропало.

А сьогодні з його слів той самий Малюк – «один із найкращих керівників СБУ в історії». Руки геть від нього.

Тож виходить, що ще вчора критикуємо Банкову за Татарова, а сьогодні пропонуємо звільнити Татарова, але вже як «зручну жертву», щоб не чіпати Малюка. Завтра, мабуть, дізнаємось, що і Татаров «не такий уже й поганий», якщо раптом знадобиться.

І так можна скільки завгодно говорити про «інтереси держави», «принципи», «війну». Але проблема не в тому, що люди змінюють думку.

Проблема в тому, що вони роблять вигляд, ніби ніколи її не мали.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Ну що ж

Прийшли і за Юлею.
НАБУ і САП проводять обшуки на Турівській. В Штаб-квартирі Батьківщини. Поки все дуже заплутано, і точно казати що там зараз відбувається можна буде лише завтра, але відомо, що обшуки точно торкнуться більше двох осіб.

Одна особа це голова парламентської фракції, хто інші дізнаємося думаю дуже скоро. Але вже зараз можна сказати, що НАБУ і САП роблять послугу Банковій, прибираючи можливого конкурента з поля боя, до того ж ще й знімаючи підозри з Зеленського, тому що формально вони як би не дружать.

Однак, ніколи не можна скидати з рахунків і такий варіант, що Юля Володимирівна краще за будь-кого знає, що образ «жертва режиму ще й в тюрьмі» електорату чудово заходить.

Але ж все це вже було!
Зате точно знаю що вона буде розповідати внукам «я сиділа і при Віті, і при Вові»
Ну що ж

Зрада підкралася там, де не чекали.
Нардеп Людмила Буймістер гордо махнула рукою і вийшла з «Батьківщини». Бо коли корабель іде не туди – самі знаєте, хто тікає першими.

Особливо, якщо допомагала НАБУ трохи «навести порядок» і злила свою лідерку.
Але треба віддати належне, Юлія Володимирівна трималася як справжній воїн.

Навіть якщо в тебе проводять обшуки всю ніч, макіяж, зачіска і кокетлива манера – все при ній.
Проте десь Леді Ю прорахувалася.

Планувала героїчно «грохнути цю монобільшість», шукала зрадників десь у лавах «слуг», а попалася сама.
Мораль цієї басні такова, що перед тим, як шукати ворогів у чужому таборі – перевір своїх.

Очевидно, кидатиме на стіл заяву про звільнення ще не один соратник ЮВТ при такому розкладі.
Ну що ж

Естафету за Юлією Тимошенко перейняв і її багаторічний та вірний (на відміну від деяких) соратник по «Батьківщині» Сергій Власенко.

Але бути одночасно у відрядженні в ПАРЄ і робити щось «нехороше» в Україні – це, виявляється, новий рівень професіоналізму від НАБУ. Принаймні так стверджує сам нардеп.

Пише на своїй сторінці Фейсбуці, що під час обшуків у своєї лідерки у той самий момент був у Страсбурзі.
А далі многа букв про переслідування, тиск і політичну розправу. Все за концепцією, яку сповідує ЮВТ. Таке враження, ніби в них один СММщик на двох.

В народі ці обшуки вже обросли мемами, а новина злетіла в ТОП навіть більше за відключення світла, тепла і опалення по всій країні.
А може це і є такий план – як завжди, відволікти українців від повної ж..пи?

Та виглядає це черговим політичним фарсом. Вже і не смішно.
Ось тільки чи не прорахуються опоненти Леді Ю? Бо минулого разу, коли жертва режиму Януковича виїжджала на інвалідному візку, її рейтинги та народна любов (аж до сліз) напрочуд досягли небес.
ЮВТ завжди вміла навіть найбільшу «поразку» обернути для себе «перемогою».
Ну що ж

О, тут ГОшки розправили крила, що забули, де підлога.
На фоні обшуків у лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко громадські організації на чолі із «антикорупціонером» Михайлом Жернаковим так стривожилися за нардепа Сергія Власенка, що вимагають від Верховної Ради «зменшити навантаження» на нього і припинити діяльність Тимчасової слідчої комісії з питань корупції, яку він очолює.

Я вже не раз писав про тривалі махачі ТСК з ГОшками в особі Фундації DEJURE та її керівника Жернакова, який монополізував вплив на Громадську раду доброчесності, що в принципі і довели у ТСК.

Звіт про це наразі готують у ТСК, який вочевидь не сподобається Жернакову. Тому у властивій істеричній манері на очолюваній їм Фундації DEJURE оголошується ТСК «загрозою незалежності», а будь-яка спроба викрити правду – «тиском».

Особливо цинічно виглядають апеляції до Єврокомісії, коли самі громадські організації фактично намагаються впливати на роботу парламенту, вимагаючи припинити діяльність законно створеної ТСК ще до розгляду її звіту.

А посилання, мовляв, що незважаючи на те, що «Регламентний комітет ВРУ знайшов порушення у звіті ТСК і парламент його ще не розглянув, ТСК вже затвердила план на наступні місяці та організовує засідання» – взагалі виглядає агонією.

Мабуть, звіт ТСК буде агінь, раз його так боїться Жернаков.
Харошие сапоги, надо брать…