Ще одне цікаве дослідження, яким хотіла би поділитися, це "Деконструкція правди. Як російські опозиційні медіа висвітлюють велику війну Росії проти України".

В фокусі цього дослідження - "Медуза", "Дождь" та інші російські видання, які називають себе ліберальними і опозиційними.

Попри те, що ці медіа не уникають слова "війна" та визнають факт нападу Росії на Україну, мова, яку вони виикористовують у своїх матеріалах, все одно є досить неоднозначною.

Ось кілька ключових меседжів з дослідження:

🔻У контенті проаналізованих видань майже відсутній наратив про нелегітимність Путіна та його режиму, а війну, яку веде російська армія в Україні, часто називають "війною Путіна", таким чином нібито розмежовуючи відповідальність Кремля і "народу" за ці дії;
🔻 Так звані опозиційні ЗМІ випускають в ефір сюжети, у яких дають слово російським військовим, що беруть або брали активну участь в наступі на українські території, представникам окупаційної влади на захоплених українських територіях, а також беруть у фокус такі теми, як, наприклад, святкування російського Дня прапора у окупованих українських містах;
🔻Опосередковано ставлять під сумнів присутність російських військ на певних територіях, їхню участь у масових наступах чи обстрілах, та роблять "розбори" на теми на зразок чи були масові вбиства цивільних в Бучі "постановкою", або, наприклад, чи дійсно Каховську ГЕС підірвали, або ж вона просто зруйнувалася сама;
🔻Замість чіткого фактажу пропонують читачам версії подій, як-от: за версією російської сторони, ЗСУ обстріляли самі себе, а за версією української - це була атака армії РФс
🔻Відсутність чіткої редакційної політики щодо того, якими словами називати те, що відбувається. Зокрема неузгодження назв для анексованих Росією українських територій ("приєднані" або "окуповані", "материкова частина Росії" абощо);

Та інше.

Дослідження також доступне і англійською мовою - спеціально для поширення серед іноземної аудиторії. Можливо, вони допоможуть пояснити, чому російські опозиційні медіа - не такі вже і опозиційні, й все одно залишають у своєму контенті місце для імперських наративів.

Засновниця бренду етнічного одягу #Gaptuvalnya Наталія Гергелюк презентувала нову ініціативу — стипендіальну програму «Українська культура без радянської цензури». Проєкт реалізують спільно з Українським Католицьким Університетом для підтримки молодих культурологів, етнографів та мистецтвознавців, які прагнуть вивчати українську автентичну культурну спадщину без ідеологічних обмежень минулого.

Стипендія у розмірі 160.000 гривень надається на 2025-2026 навчальний рік. Університет подає на розгляд кандидатури першокурсників, які мають бажання досліджувати українську культуру але не мають фінасової можливості навчатись на факультеті. Gaptuvalnya та УКУ спільно вирішують, кому надати стипендію для реалізації дослідницького проєкту за результатами складених іспитів та мотиваційного листа.

«Gaptuvalnya прагне підтримати молодих науковців, що хочуть розкрити всі грані української культури без обмежень радянського періоду», — каже пані Гергелюк.

Сьогодні відписалась від розсилки BOF 🫣 Пора визнати, що мода для мене остаточно відійшла з першого плану інтересів.

На відміну від себе ще три роки тому, я сьогоднішня не цікавлюсь творчістю молодих дизайнерів, не слідкую за перестановками в модних брендах, не читаю про економіку фешн-індустріі і майже не розглядаю нові дропи.

В 2021-му в моє життя увірвався громадський активізм. Звідтоді я читаю про міста комфортні для людей, і думаю, як зробити ефективнішою систему збереження памʼяток історії та архітектури.

В 2022-му з початком великої війни я вперше усвідомила, як мало знала про себе, своє коріння та історію. І тепер я намагаюсь долучатись до традицій і дізнаватись щось нове про старе.

В 2023-му ми з подругою відкрили власну PR агенцію – і кількість нових цікавих проєктів та ніш, про які я дізналась через робочі комунікації, зросла геометрично. Тепер мені цікава креативна індустрія, проблематика такмеду та першої допомоги, я хочу глибше розуміти культурний контекст.

І так, я продовжую спостерігати моду, проте маю розкіш реагувати рідко і виключно на те, що сприймаю як акт мистецького висловлювання в одязі.

Тому цей канал і мовчить. Фокус змістився, а заявлена тема залишилась. Пора це змінювати.

Цей канал планувався чимось на кшталт щоденника. Я хотіла робити нотатки, репостити матеріали які б радо прочитала пізніше та зберігати речі, від яких була в захваті. Так все і буде, але на дуже інші теми.

Дякую всім, хто був із цим каналом (можливо від самого його початку тисячу років тому). Сподіваюсь, ця еволюція сподобається вам так само, як мені

Леся 🌟

З учорашнього дня весь фешн-інтернет нагадує перезбуджений бджолиний вулик - buzz просто не вщухає, бо на нас обрушилось одразу декілька фундаментальних (для фешн-світу) новин. І прощання Джона Гальяно з Maison Margiela, і призначення Луіз Троттер в Bottega Veneta, і - оголошення про "роботу, про яку мріють мільйони дівчат в усьому світі" - призначення Метью Блазі в Chanel.

Моя особиста думка по цьому коротка - це ідеальні кандидатури, Блазі за недовгий час в Bottega вдалось відчути та розкриту ту_саму_quiet_luxury_історію, яка інколи буває і трохи гучна, але в усіх ітераціях - максимально про айдентику бренд, і зовсім не про хайп. Коротше, впевнена, що в Chanel він нас всіх потішить знатно. Ну а пані Троттер - то взагалі недооцінений діамант сучасного фешн-небосхилу, і дуже радісно бачити її в бренді, де їй буде, де розгулятись та продемонструвати своє інтелігентне креативне бачення.

АЛЕ! Мене особисто, як піарницю, в першу чергу цікавить таймінг, з яким вони анонсуали ці новини.

11 грудня - Гальяно йде з Maison Margiela, з дуже емоційним та щирим листом, в якому він згадує про чутки щодо його наступних кроків (на цьому моменті всі подумали - то невже Chanel? але очевидно, що враховуючи його історію з антисемітизмом і кому саме належить Дім - це призначення не відбудеться ніколи). Моя теорія - він піде відроджувати власний бренд за підтримки великого конгломерату, і це було б ідеально.

12 грудня - Bottega Veneta анонсують, що Блазі звідти йде, а Луіз Троттер - займатиме тепер посаду нового креативного директора. І майже одразу після цього Chanel анонснують Метью Блазі як нового креативного директора Дому.

Як людина, яка вже 10 років працює в та з медіа - маю суто практичний інтерес, як саме про цей таймінг домовлялись піар-команди двох дуже далеких один від одного брендів. Хто кому дзвонив, чи знали вони про дату анонсуваня виходу Гальяно з MM, як це все узгоджувалось тощо. От цю статтю я би почитала.