В березні хакери вивели $540 млн в ефірі з рахунків компанії-розробника популярної гри Axie Infinity.

Зараз стало відомо, як саме хакери отримали доступ до рахунків. Одному зі старших розробників компанії запропонували через LinkedIn щедрий офер в неіснуючу компанію. Він скачав PDF з вірусом, через який хакери отримали доступ до внутрішньої мережі компанії і вивели півмільярда.

Цікаво, що про подібні схеми вже неодноразово писали: раніше через LinkedIn зламували мережі британських розробників вакцини і європейських оборонних підприємств.

Підписатись

До речі, про Axie Infinity читав класний текст, поділюсь. Ця гра стала однією з найбільш нашумівших в минулому році. Розробники успішно імплементували модель play-to-earn: гравці вирощували персонажів, отримували за їхні перемоги в битвах внутрішню валюту, а також продавали персонажів новим гравцям. Навколо цього сформувалась ціла економіка: люди фултайм вирощували персонажів на продаж, дехто наймав для цього цілі команди. На Філіпінах таких вирощувачів покемонів було найбільше, і в найкращі часи вони могли заробляти більше ніж середня зарплата в країні.

Станом на жовтень 2021 компанія підняла $160 млн від фондів a16z та Paradigm при оцінці в $3 млрд. В гру щоденно грали 2,5 млн гравців. Ще один інвестор компанії Алексіс Оганян заявляв, що протягом п'яти років 90% ігрового ринку займуть play-to-earn ігри.

Але, як і очікували скептики, модель виявилася нежиттєздатною. Притік зовнішньої валюти в гру забезпечували нові гравці. Їх потік став зменшуватись, ринок криптовалют — падати, курс внутрішньої валюти — падати ще стрімкіше ніж ринок, гравці-інвестори — виводити зароблену криптовалюту в кеш. А в березні компанію хакнули і вивели крипти на $620 млн за курсом на той час.

Після зламу компанія запустила версію гри без крипти, для більш широкої публіки. Нібито підняла $150 млн, щоб полагодити внутрішню економіку і відшкодувати втрати гравців. І змінила риторику — нібито гра завжди була не про заробіток, а про фан. Гравці з цим не згодні — як виявилось, крім перспективи легкого заробітку їх там нічого не тримало (геймплей доволі простий).

Дуже цікавий і показовий кейс. Як зазначає автор, люди отримали важкий урок з економіки та монетарної політики в окремо взятому ігровому всесвіті. Багато з них заплатили за цей урок своїми заощадженнями. В коменти скину кілька цікавих фрагментів.

Підписатись

Нещодавно пошукав українські канали про технології і тех-бізнес і виявив, що їх насправді не так багато. Якщо знаєте такі, підкажіть. Якщо ви самі ведете такий канал, навіть невеликий, тим краще. Давайте зберемо гарний список в коментарях.

Уточню: цікавлять не стрічки з новинними репостами і не канали медіа, а саме аналітика і професійні авторські блоги — про тех-бізнес, продукт, зростання, ринки, інвестиції, цифрову економіку і все таке.

Мем рілейтед.

Прочитав тут про те, як web3-проекти наймають "вайб-менеджерів", щоб зберігати хорошу міну при падаючому ринку: Business Insider/Guardian. По суті це комунікаційники, які підтримують в соцмережах і дискорд-чатах NFT-проектів "спільноту" "інвесторів". Один з найпопулярніших їхніх слоганів, який прийшов на зміну ранньому "to the moon" — “WAGMI” (“We are going to make it”) — підозріло нагадує старий добрий "мы можем многое" від першого вайб-менеджера інвестпроектів Льоні Голубкова...

And blockchain critics say there’s a simple explanation to the current enthusiasm for vibe management: existing investors need fresh targets to hustle.

“A lot of these projects plainly require a constant inflow of new suckers to prop up the prices of these tokens or NFTs or whatever the project is centered around,” said Molly White, a software engineer whose sarcastically named “web3 is going great” website documents major crypto collapses in a scrolling timeline.

“They couch that in things like community, and vibes, and culture. But it’s hard to separate it from the fact that without new joiners there is no project. It’s this insidious weaponization of the idea of community.”

Ed Zitron, a writer and publicist for tech companies, said that vibe managers were “something between an evangelical and a pure old con artist … It’s to make people feel good about not leaving crypto, to feel good about losing money, or at least thinking they’re on the right side of history.”

Підписатись

Сайт до речі класний, погортайте: https://web3isgoinggreat.com/

Читаю його в твіттері.

🚕 Колишній головний лобіст Uber в Європі, Африці та на Ближньому Сході злив журналістам архів з >124000 внутрішніх документів компанії. Здебільшого це переписки між менеджментом Uber на тему лобізму в період 2013-2017, коли Uber активно виходив на 40 міжнародних ринків.

Це унікальна можливість поглянути зсередини на міжнародну експансію потужно профінансованої компанії з Кремнієвої долини. Це варто читати не як вузький сюжет "як Uber порушував закон", а більш широко. Насправді це історія про те, як робляться справи на такому рівні, і Uber тут не унікальний.

Отже, що цікавого можна дізнатись з Uber Files:

• У вказаний період Uber агресивно виходив на міжнародні ринки. Закони цих країн не передбачали легального статусу для формату послуг, які надавав Uber водіям і пасажирам. Однією з головних перепон для експансії на нові ринки були опір місцевих регуляторів та лобі локальних перевізників.

• Відповідно, однією з ключових задач для успішної експансії було встановити ефективні робочі стосунки з місцевою владою і пролобіювати зміни до транспортного законодавства, які уможливили б діяльність Uber в зручному для компанії форматі — як "інформаційної платформи", яка не має водіїв в штаті.

• Топ-менеджмент Uber практикував GR по-крупному — щоб не розмінюватись на домовленості з мерами та губернаторами, топи компанії шукали прямий контакт з вищим керівництвом країн — членами урядів, парламентів та віце-президентами. Серед тих, з ким плідно працювали лобісти компанії — Макрон (тоді — міністр економіки Франції), Байден (тоді — віце-президент США), прем'єр-міністри Ірландії, Ізраїлю та Нідерландів, канцлер Великобританії, члени британського уряду та інші топ-чиновники, в тому числі голова Комісії ЄС з цифрової економіки, яка пізніше увійшла до борду Uber.

• Також виходити на європейських топ-політиків Uber допомагали колишні радники Обами. Що, втім не дивно — між Білим домом та Кремнієвою долиною існує активний обмін кадрами.

• Лише в 2016 році компанія планувала витратити на лобізм $90 млн.

• Впливовим людям з Німеччини, Італії та Росії, які могли допомогти Uber з GR, пропонували долі в компанії. Саме так серед інвесторів компанії з'явився близький до Кремля олігарх Усманов. Детальніше про лобізм Uber в Росії.

• Вченим платили за дослідження, які підтверджували користь моделі Uber для економіки та транспортної системи.

• В одних країнах лобістам компанії вдавалось добитись потрібних змін в законах, в інших Uber стикався з сильним лобі локальних перевізників та лівими політиками, не налаштованих на співпрацю. Інколи топ-менеджмент закликав водіїв Uber виходити на антимітинги проти традиційних таксистів, зокрема в Парижі, тим самим наражаючи їх на небезпеку.

Guardian випустили купу матеріалів по темі, крім них над архівом працювали ще 40 медіа — Le Monde, BBC, WP, в наступні дні буде ще більше публікацій. Якщо буде щось варте уваги, зберу пізніше.

• Читайте також: Ліга чемпіонів з ухиляння від податків. Як Uber оптимізує податки

🔔 Підписатись

Цікавий логістичний проект зі Швейцарії: там хочуть збудувати мережу з 500 км підземних тоннелів, де автономні електрокари будуть перевозити вантажі зі швидкістю 30 км/год. Бюджет проекту оцінюють у $30-35 млрд, будівництво профінансують приватні інвестори. Очікується, що проект знизить кількість вантажівок на дорогах країни на 40%.

Виглядає круто і футуристично, можливо навіть занадто — вперше проект анонсували ще у 2016, з того часу бюджет зріс вдесятеро, а роботи досі не почались. Нещодавно лише прийняли необхідні регулювання, влітку планують почати будівництво. Будемо спостерігати.

🔔 Підписатись

Коли вклався в NFT на піку ринку

BMW продає підписку на підігрів сидінь в нових моделях. Необхідна для цього електроніка уже є в машинах, але доступ до неї заблокований софтверно. Вартість підписки - $18 на місяць, $180 на рік або $415 за безлім. Welcome to microtransaction hell!

У твіттері пропонують додати підписку на заблокування/розблокування дверей, використання гальм та кондиціонер.

Додатки-рекордсмени з engagement і time spent.

29% користувачів TikTok відкривають додаток щодня. Єдиний додаток, у якого ця метрика вище — Instagram (39%).

Але при цьому в середньому користувач проводить в TikTok 95 хвилин. Півтори години! До речі, збігається з даними по Україні.

📊 Підписатись

Впізнали? Згодні?

📈 Хто є хто у світовій економіці (фулл)

(за оцінками МВФ; дані по Україні не включені)

Внутрішнє дослідження Google показало, що молоді американці мають інакші інтернет-звички, ніж попередні покоління: 40% з них шукають, де пообідати, не в Google чи Google Maps, а на візуальних платформах — Instagram та TikTok. А 55% пошуків товарів починаються на Amazon.

Нові поведінкові патерни створюють загрозу для пошукового бізнесу Google. Компанія намагається відповідати запитам аудиторії — Google Maps роблять більш іммерсивним і візуальним, з 3D та AR. Видачу пошуковика роблять більш візуальною, додають в неї контент з закритих платформ Instagram і TikTok, роблять можливим пошук по окремим фрагментам відео за допомогою ШІ. Голосовий ввід — ще один напрям еволюції пошуковика Google. В деяких країнах на голосові запити припадає 30% всього пошуку в Google.

🔍 Підписатись

🇮🇱 Зараз у нас часто згадують Ізраїль як приклад країни, яка стала успішною в умовах постійної безпекової загрози, і багато в чому саме завдяки інноваціям. "Сегодня в стране более 9000 стартапов, более 500 венчурных фондов, около 500 представительств международных корпораций и свыше 400 акселераторов" — при населенні 9 млн.

Ось непоганий огляд того, як Ізраїль прийшов до цього: яку роль в формуванні екосистеми відіграли академічна спільнота та армія, держзамовлення на інновації, притік мізків з СРСР та вигідне державне фінансування венчурних фондів за програмою "Ініціатива" (Yozma).

Досвід кожної країни унікальний, але почитати про Ізраїль цікаво, особливо про програму Yozma.

До речі, щось подібне Мінцифри хоче зробити в Україні:

За три роки Україна планує витратити на інвестиції у стартапи левову частку з 69 млрд грн, закладених на диджиталізацію. Це один із найдорожчих розділів презентованого у Лугано плану цифрової трансформації країни. Ставка – на продуктові компанії, особлива увага – військовим, космічним, аграрним технологіям. Не вистачає тільки чітких планів та грошей.

Неодноразово розповідав тут історії про стартапи, які практикують підхід fake it till you make it — залучають фінансування до того, як мають робочу технологію. Наприклад, персональні текстові асистенти, які продають користувачам та інвесторам "ШІ під капотом", а насправді там сидять живі люди і ручками роблять весь "ШІ". Ось чергова цікава історія з цієї серії, з якої можна дечому повчитись.

Стартап Nate розробляє додаток, який автоматично вводить платіжні дані користувача на сторінці оплати інтернет-магазину. Користувач один раз вводить свої дані в додаток, а далі достатньо закинути в нього лінк на товар і ШІ все заповнить і оформить покупку. За одну оплату компанія бере з користувача $1. Все просто і зрозуміло, розраховано на лінивих американців.

Втім, як дізнались журналісти The Information, аж донедавна компанія не мала робочої технології. Всі поля по одному заповнювали руками низькооплачувані контрактори з Філіппін. Мав місце обман і користувачів — їхні дані обробляли треті особи, і інвесторів — їм "продавали" перебільшені можливості технології.

На такий непевний продукт компанія за два роки залучила більше $50 млн від солідних інвесторів (Coatue, Forerunner). Як зазначає автор тексту, це пояснюється пандемійним інвестиційним кліматом. Е-комерс зростав так швидко, що інвестори боялись пропустити the next big thing і щедро вкладали дешеві постпандемійні гроші в ризикові стартапи. Це породило нереалістичні оцінки е-ком та фінтех-компаній. Зараз ріст е-комерсу уповільнився, а гроші стали дорожчими. І виявилось, що багато компаній мали круту історію, але їхня реальність була зовсім не крутою. One-click–checkout стартап Fast залучив $100 млн з штатом в 450 людей і без виручки; інший one-click–checkout стартап Bolt був оцінений в $11 млрд - еквівалент 400 його річних виручок.

(Про ще один яскравий приклад нещодавно писав — шведський фінтех-гігант Klarna залучив фінансування за оцінкою всемеро нижчою, ніж минулого року).

Зіткнувшись з суворою реальністю, переоцінені компанії почали скорочувати витрати (= проводити масові звільнення). Ця доля спіткала і Nate — компанія скоротила 20% штату. Але ще більше постраждала репутація компанії. Всі дізнались, що фаундер вводив інвесторів в оману, приховуючи відсутність робочої технології.

Ще один повчальний фейл. Наприкінці 2021 року компанія обробляла всього лише 100 транзакцій на день. Для залучення нових користувачів запустили акцію — купони на $50 всім новим користувачам. Інформація про ярмарку щедрості швидко розлетілась по інтернету. Хитрі користувачі створювали купу нових акаунтів і виводили бонуси сотнями доларів (дехто урвав $500). Кількість транзакцій злетіла до 10 000 на день, поки акцію не припинили, а юзерів з мультиакаунтами не перебанили вручну. Швидкість спалювання інвесторських грошей можете оцінити самі.

Ось така цікава історія. Окремий лол — коментар під текстом від чувака, який впізнав фаундера — той знімав у нього маєток на Airbnb, пошкодив там майна на $8K і пішов в ігнор.

📱Підписатись

Універсальна ілюстрація

​​🏏Сміявсь: хитрі індуси організували у себе в селі фейкову прем'єр-лігу з крикету. Вони наймали селян за $5 на ролі професійних спортсменів, транслювали "матчі" в прямому ефірі і приймали лайв-ставки від росіян через Telegram. Організатори схеми раніше приймали ставки в спортивному пабі в РФ, там вони познайомили публіку зі ставками на крикет, потім повернулись додому і вирішили зробити власний беттінг-стартап на мінімалках. Матчі фейкової ліги навіть коментував коментатор, а "суддям" передавали по раціям інструкції, як направляти гру в залежності від ставок.

Ви можете подумати — wtf, з чого б це росіяни взагалі цікавились індійським крикетом? Я теж задався подібним питанням, коли потрапив в індустрію беттінгу і побачив на сайтах букмекерів екзотичні турніри, типу чемпіонату з волейболу серед дівчат до 15 років. Виявилось, все просто: на ці ігри ставлять ігромани, а не фанати чи аналітики. Це ставки в лайві, а не пре-матч — швидкий цикл дофаміну, аналог рулетки. З такою мотивацією — швидко отримати результат ставки (=порцію дофаміну) — гравці ставлять на що завгодно. Перегони собак, малайзійський волейбол ногами, індійський крикет і так далі.

Ще одна категорія стартапів, які переживають не кращі часи — сервіси швидкої доставки. У Wired вийшов гарний огляд на цю тему, далі — ключові тези з нього.

• За останні кілька років подібні сервіси залучили дуже багато венчурного капіталу з прицілом на агресивний ріст. Лише шість стартапів швидкої доставки, які працювали в Нью-Йорку, отримали $8 млрд венчурних інвестицій. Поки онлайн зростав, все було ок. Але ріст уповільнився і виявилось, що до прибутковості далеко. Доставку стало неможливо субсидувати на гроші інвесторів, а користувачі виявились неготовими платити більше в умовах зростаючої інфляції. Результат — масові звільнення, згортання операцій в окремих містах, закриття дарксторів і банкрутства компаній.

• В чому проблема швидкої доставки? Якщо коротко — в слабкій юніт-економіці. Навіть сервіси звичайної доставки мають низьку маржу — собівартість замовлення 70%, решта 30% — накладні витрати (зберігання, холодильники) та зарплати працівників, які обслуговують склади, збирають замовлення і виконують доставку. Щоб вписатись в цю схему з прийнятною маржею, стартапи швидкої доставки повинні мати власну логістику (мережу складів-дарксторів) і брати з користувачів вищу оплату.

• Собівартість швидкої доставки така ж, як і звичайної. Проте на відміну від звичайної, кур'єр швидкої доставки не може доставляти кілька замовлень одразу. Швидка доставка часто має низький чек, але навіть доставку батончика кур'єру треба оплатити як і будь-яку іншу. Тому багато сервісів швидкої доставки втрачають гроші на кожному замовленні.

• Ще один чинник, який робить економіку швидкої доставки нереальною — щедрі заохочення користувачів. Один стартап пропонував доставку продуктів в Нью-Йорку за 15-20 хвилин без мінімального замовлення та плати за доставку. До кінця року компанія спалила всі кошти і закрилась.

• Резюме від автора: до наступного року доживуть ті стартапи, які зможуть якнайшвидше знайти робочу юніт-економіку.

🛵 Підписатись