⏺ З цікавістю стежу за спробами створити AI hardware. Щось крім смартфона і смарт-годинника. Є цікаві спроби - смартфон з голосовим управлінням Rabbit, буквально вчора анонсували кліпсу для запису мітингів Limitless. Напевно, ви бачили демо Humane - брошки з голосовим управлінням, яка проектує екран прямо на долоню користувача. Компанію заснували в 2018 році виходець з Apple разом з дружиною. Підняли $230 млн, шість років працювали над "вбивцею iPhone" і врешті в січні показали щось незрозуміле - масивний гаджет з незрозумілими юзкейсами і батареєю, яку треба замінювати кожні кілька годин.

Вчора вийшов цікавий розбір цього хардверного фейла - ессе про роль венчурного капітала в історії подібних компаній та про помилки фаундерів, які прирекли Humane на неуспіх: підняли забагато грошей, позбавивши себе можливості стійкого розвитку, довго розробляли перший прототип замість швидких ітерацій, не встигли з таймінгом - тренд на відмову від екранів давно пройшов, не були гнучкими і продовжували робити ставку на автономний мобільний гаджет замість пейрингу зі смартфоном, наслідували продуктовий підхід Apple, не будучи в позиції для цього. Гарний текст, рекомендую. Автор - Benjamin Sandofsky, розробник (ex-Twitter), фаундер додатку для фото на iOS Halide.

Як вам взагалі хардвер-продукти з AI? Мене з усіх, про які читав, більше всього зацікавив Rabbit:
- The Rabbit R1 is an AI-powered gadget that can use your apps for you
- Limitless is a new AI tool for your meetings — and an all-hearing wearable gadget
- These $349 smart glasses have ‘AI superpowers’ and a comical charging nose
- Welcome to the AI gadget era

✍️ Сем Альтман — стартапам: будуйте продукти з урахуванням того, що наступні моделі будуть ще кращими. Інакше ваша компанія буде мати сенс лише до наступного релізу GPT.

👀 Повне інтерв'ю теж варте уваги, багато цікавого: https://youtu.be/G8T1O81W96Y

🖼 Один з найпомітніших consumer oriented AI-стартапів — сервіс для генерації презентацій Tome. Запущений в 2022 (до ChatGPT!) екс-менеджерами Meta стартап швидко набрав користувачів — 10 млн за 10 місяців, здебільшого безкоштовних. Підняв $81 млн від солідних інвесторів (Coatue, Greylock). З часом зіткнувся з проблемами, спільними для всіх AI-сервісів — розчарування користувачів після завищених очікувань, повільне зростання виручки та висока собівартість роботи сервісу (Tome працює на моделях Open AI, Anthropic та Stable Diffusion). Мільйонні бюджети пішли на рекламу та промо у інфлюенсерів. Всередині компанії наростали протиріччя — частина команди пропонувала сфокусуватись на enterprise сегменті, зокрема на спеціалістах з продажів та маркетингу, які регулярно використовували сервіс та були готові платити за додаткові фічі. Тоді як фаундери продовжували орієнтуватись на ширшу аудиторію, включаючи фрілансерів та стартаперів. За даними The Information, наразі annualized revenue rate Tome складає $3.5 млн (тобто місячна виручка складає менше 300k). Не дуже capital efficient, правда?

Вчора стало відомо, що фаундери таки вирішили переорієнтуватись на B2B напрям, заодно звільнивши 20% співробітників. Тепер Tome позиціонують як AI-native research & design platform behind better sales meetings. Підписка коштує від $16/місяць, безкоштовна версія позбавлена AI-фіч. Ось такий поворот на шляху до прибутковості. Можна очікувати, що з часом такий півот зроблять ще багато AI-стартапів — від дешевого сервісу "для всіх" до більш високого цінника для бізнес-користувачів з певної ніші з чіткою ціннісною пропозицією.

До речі, їх конкуренти Gamma нещодавно дістались до позначки в 10 млн користувачів, залучивши всього $7 млн інвестицій. Рік тому я тестував три AI-сервіси для презентацій — Gamma, Tome та Beautiful, і перший виявився для мене найбільш зручним і зрозумілим. Ось тут писав про нього, а тут — приклад гарної презентації в Gamma від a16z. До речі, якраз про consumer AI.

🔬Пошук product-market fit — одна з ключових задач для стартапів ранніх стадій. Компанія може пройти через багато експериментів та півотів, поки не знайде відповідь на питання, який продукт треба будувати і для яких користувачів. (Це, до речі, буквально фундаментальні питання економіки — що виробляти, як і для кого).

Хочу поділитись двома корисним ресурсами для фаундерів. Перший — The Arc Product-Market Fit Framework від фонду Sequoia, одного з мастодонтів Кремнієвої долини. В тексті за лінком — їх підхід до PMF, яким вони діляться зі стартапами в своєму акселераторі Arc. Автори виділяють три архетипи PMF в залежності від того, як користувач бачить проблему: hair on fire (нагальна і болюча проблема), hard fact (проблема, з якою користувач вже звикся) і future vision (щось радикально нове, на кшталт iPhone). Кожен з цих типів проблем вимагає різних підходів до аналізу ринку та побудови продукту. Цікаве читання, рекомендую!

🔍 Ще один підхід до product-market fit — від фонду First Round Capital. Це солідний фонд, один з перших інвесторів в Uber, Square та Roblox. Вони проводять програму з PMF в офлайні (можете податись, якщо ви в Каліфорнії), серед спікерів — фаундери їх портфоліо компаній.

Зміст першого заняття виклали в публічний доступ — там детально розписані виміри та рівні PMF і як компанії можуть рухатись між ними, з прикладами з досвіду портфоліо фаундерів. Корисне читання!

Бонус: кількадесят кейсів з пошуком PMF з блогу First Round.

🤓 Долучився до Українського фонду стартапів - pro bono допомагаю команді оцінювати стартапи в сфері AI.

Якщо ви пропустили: нещодавно УФС відновив грантову програму підтримки стартапів за підтримки WNISEF. Можна отримати на свій проект $25K або $50K. Тож не вагайтесь, подавайтесь, і передайте знайомим фаундерам.

P.S. Тепер я офіційно експерт 😂

🎤 Буду сьогодні на цікавому івенті - Demo Day стартап-акселератора від CIVITTA.

Буду модерувати дискусію про фандрейзинг між фаундерами та інвесторами. Фундаментально важлива тема: в цьому процесі чим краще обидві сторони розуміють одна одну, тим продуктивніша співпраця.

Тим приємніше буде вести дискусію з такими учасниками як Юрій Заремба (кофаундер AiSDR, пройшли YC, залучили $3 млн), Даниїл Лубкін (кофаундер Beholder, залучили $1 млн) та Влад Тісленко (партнер SMRK, одного з найактивніших українських фондів).

І звісно ж рекомендую послухати власне пітчі випускників акселератора, і особливо питання від інвесторів до них. Це дуже корисно.

Підключайтесь, буде цікаво!

📊 Magnificent Seven ("неймовірна сімка") - так називають сім американських технологічних компаній з найвищою капіталізацією: Meta, Amazon, Apple, Tesla, Alphabet, Microsoft, Nvidia.

📈 На них припадає 30% капіталізації S&P 500 (індекс 500 найбільших публічних компаній США) та 75% зростання цього індексу за минулий рік.

💰 А ще вони є рекордсменами серед компаній з венчурного фінансування, капітальних інвестицій (в тому числі в розробку) та викупу акцій.

🤯 Сумарний обсяг інвестицій цих сімох компаній приблизно рівний ВВП Швеції.

🧠 💰Гарний звіт State of AI investing від Dealroom:

- ситуація на глобальному ринку інвестицій в AI
- цікаві стартапи в окремих індустріях (mobile, ads, cloud, energy, defense, biotech, healthcare...)
- AI в Європі

В коментарях кілька цікавих слайдів.

📈 Just how rare is growing revenue 262% in a year? Very.

🎤 Мали гарну дискусію на про штучний інтелект в Україні на DOU Day. На LinkedIn написав трохи більше.

Звісно, в умовах війни розвивати будь-яку індустрію це як котити камінь вгору. Але все одно треба думати про те, як навіть в таких умовах, з дуже обмеженими ресурсами, не загубити той потенціал, який у нас є.

Перше, що спадає на думку:
- не допустити занепаду STEM-освіти, це база
- розвивати культуру підприємництва - з цим слабко зараз
- максимально залучати талановитих українців з еміграції як менторів, інвесторів та коннекторів до інших екосистем, в першу чергу Silicon Valley

Що думаєте?

🤔 Невеликий інтерактив.

Якщо ви тільки не сиділи останній рік під каменем, то чули про неймовірний перфоманс NVIDIA — капіталізація компанії зросла на 3000% за останні 5 років! Чому так вийшло, ви теж в курсі — лопати під час золотої лихоманки і так далі.

Проте це призвело до неочікуваної внутрішньої проблеми в компанії. До якої?

Пишіть в коментарях. Відповідь напишу пізніше.

💸 Взагалі така практика як заохочення працівників та топ-менеджменту акціями/опціонами є дуже правильною з точки зору incentives alignment. Працівники мають skin in the game, відповідно і вкладаються в успіх компанії — тому що їх активи зростають пропорційно зростанню компанії. Історії з rest and vest чи такі казуси як з NVIDIA це швидше виняток.

Ось наприклад дані за 2023 рік по США. Можна отримати непогану частку в компанії, навіть не будучи її засновником. А потім, наприклад, продати її на пізніших раундах при вищій оцінці новим інвесторам, чи дочекатись liquidity event - acquisition or IPO. Звісно, після періоду вестингу (зазвичай чотири роки).

Це можливість, про яку у нас чомусь рідко говорять. А дарма.