Bohdan-books
35 subscribers
160 photos
1 video
2 files
88 links
Видавництво Богдан. Книги для навчання і відпочинку. Дитяча, художня, розвиваюча і навчальна література.
Download Telegram
to view and join the conversation
Сьогодні Всесвітній день котиків 😻
https://www.bohdan-books.com/catalog/book/123361/
Книжки і втома.
Книжки і втома.
Списана сторінка.
Троянди запах б’ється у вікно.
Спить кіт, Кассіопея спить...
І жінка
Теж спить, укрита тінями і сном.
Встаю з-за столу.
Світло вимикаю.
Дивлюсь крізь шибку у травневий сад,
У сад вишневий,
де хрущі літають
І де впереміш із хрущами — зорепад.
Вікно відкрию. Зараз і навічно.
І поцілую у вуста прозорий сад.
Немов на світло,
на моє обличчя
Нічні важкі метелики летять.
© Тарас Федюк "Цеглина"
https://www.bohdan-books.com/catalog/book/129971/
Прийшла весна 🌿🌸
Перші, хто нам про це нагадує - небесні співуни 🐦

А ви знали, що 👇
Найбільше гніздо з-поміж птахів має темний великоніг. Його гнізда нагадують кургани, насипані з перепрілого листя й гілочок, і можуть сягати більш як 11 метрів у діаметрі та до 5 метрів у висоту.

Найменше пташине гніздо у колібрі. Це трішки більша за м’ячик для настільного тенісу кулька з моху, лишайників, шматочків кори та листочків, почасти обмотана павутинням.
© Діанна Гуттс Астон арт енциклопедія "Гніздо галасливе"
https://www.bohdan-books.com/catalog/book/122967/
Весна почалась! 🌱
Саме час підготувати розсаду!
А як вам така творчість? 👇

У тебе знайдуться які-небудь розпаровані шкарпетки? Можна й зношені. Всип у носок однієї шкарпетки дві столові ложки насіння трави і заповни її землею. Нехай там виросте трав’яний дядечко з густою зеленою чуприною. Якщо хочеш, можеш завести цілий ряд таких дядечків на підвіконні. Потім, коли в тих дядечків виростуть надто довгі чуби, можеш погратися в перукаря! А ще дядечкову чуприну залюбки наминатимуть співочі папужки, морські свинки, кролики і навіть будь-які коти, коли випаде така нагода.
© "З Фіндусом цілий рік"
https://www.bohdan-books.com/catalog/book/128178/
Ось вам майстер-клас ;-) 👇
"А ось найкраще у світі мереживо, – тихо мовив батько. І показав рукою нагору, де крони дерев перепліталися з небом чи, може, то небо впліталося в них, хтозна. Та так чи так, а це зелено-блакитне мереживо існувало, і батько всміхався, і досить було придивитися, щоб добачити, як ліс і далі невпинно плете його, мов великий гомінкий верстат. Батько стояв невимушено, говорив про се й про те, і мова його линула вільно й жваво. Раз у раз він сам сміявся зі своїх слів, і це ще дужче пожвавлювало його розповідь. Він любить дослухатися до тиші, казав батько, якщо можна до неї дослухатися; адже серед тиші випадає почути, як у повітрі, що аж кишить бджолами – слово честі, просто-таки кишить! – легко сіється донизу пилок диких квітів. А онде, прислухайтесь, за отими деревами – там гучить справжній водоспад пташиного щебетання!.."
© Рей Бредбері "Кульбабове вино"
https://www.bohdan-books.com/catalog/book/111506/