Крім цікавого у цьому блозі я працюю гідом в Австрії, організовую групові тури і показу всякі круті місця, які сам дуже люблю.
У цю п'ятницю 8 грудня ми поїдемо в унікальний різдвяний тур у зимовий Гальштатт: https://tttttt.me/zorkatravel/68
Буду радий бачити підписників на цьому або якомусь майбутньому турі. Всі анонси з'являються у цьому окремому каналі: @zorkatravel
У цю п'ятницю 8 грудня ми поїдемо в унікальний різдвяний тур у зимовий Гальштатт: https://tttttt.me/zorkatravel/68
Буду радий бачити підписників на цьому або якомусь майбутньому турі. Всі анонси з'являються у цьому окремому каналі: @zorkatravel
Австрія – країна волонтерів
Майже половина населення Австрії старше 15 років волонтери. За даними за минулий рік це 3,7 мільйони людей, що безоплатно витрачають 24 мільйони годин вільного часу займаються корисними для суспільства справами. І протягом останніх років кількість добровольців тільки зростає.
Третина з усіх робить це самостійно та поза будь-якими організаціями, роблячи все самостійно або просто допомагаючи ближньому. Всі ці люди роблять це тому, що їм просто подобається процес або вони хочуть зробити внесок в загальну справу.
Найбільша кількість добровольців працює у сфері спорту та активного образу життя. 580 тисяч волонтерів організовують спортивні секції, навчають інших різним видам спорту та займаються активним дозвіллям. Наприклад, в мене в селі є секція з ранкової зарядки на відкритому повітрі, а мами маленьких дітей збираються разом з малечею для пробіжок та прогулянок біля озера.
428 тисяч добровольців є рятівниками, пожежниками та допомагають населенню у надзвичайних ситуаціях. Окрім шести найбільших міст країни всі інші пожежні частини, що одночасно і пункти рятувальників, працюють на основі добровільної участі. Звичайних мешканців, в яких є інші роботі та життя навчають певній спеціальності, а у випадку чого вони кидають свої справи, збираються у пожежній частині, екіпіруються і вирушають на допомогу.
На третьому місці 421 тисяч замаються волонтерськими проектами у сфері мистецтва, культури та розваг. А слідом йдуть 306 тисяч волонтерів, що задіяні у соціальній сфері та охороні здоров’я. За виключенням великих міст водії швидких та санітари, що приїжджають на виклик – це часто волонтери або чоловіки, що обрали альтернативу обов’язковій військовій службі у війську.
Жінок і чоловіків у цій діяльності майже порівну. А найбільша кількість волонтерів мають вік від 40 до 60 років, але є і добровольці, яким вже за 80.
Майже половина населення Австрії старше 15 років волонтери. За даними за минулий рік це 3,7 мільйони людей, що безоплатно витрачають 24 мільйони годин вільного часу займаються корисними для суспільства справами. І протягом останніх років кількість добровольців тільки зростає.
Третина з усіх робить це самостійно та поза будь-якими організаціями, роблячи все самостійно або просто допомагаючи ближньому. Всі ці люди роблять це тому, що їм просто подобається процес або вони хочуть зробити внесок в загальну справу.
Найбільша кількість добровольців працює у сфері спорту та активного образу життя. 580 тисяч волонтерів організовують спортивні секції, навчають інших різним видам спорту та займаються активним дозвіллям. Наприклад, в мене в селі є секція з ранкової зарядки на відкритому повітрі, а мами маленьких дітей збираються разом з малечею для пробіжок та прогулянок біля озера.
428 тисяч добровольців є рятівниками, пожежниками та допомагають населенню у надзвичайних ситуаціях. Окрім шести найбільших міст країни всі інші пожежні частини, що одночасно і пункти рятувальників, працюють на основі добровільної участі. Звичайних мешканців, в яких є інші роботі та життя навчають певній спеціальності, а у випадку чого вони кидають свої справи, збираються у пожежній частині, екіпіруються і вирушають на допомогу.
На третьому місці 421 тисяч замаються волонтерськими проектами у сфері мистецтва, культури та розваг. А слідом йдуть 306 тисяч волонтерів, що задіяні у соціальній сфері та охороні здоров’я. За виключенням великих міст водії швидких та санітари, що приїжджають на виклик – це часто волонтери або чоловіки, що обрали альтернативу обов’язковій військовій службі у війську.
Жінок і чоловіків у цій діяльності майже порівну. А найбільша кількість волонтерів мають вік від 40 до 60 років, але є і добровольці, яким вже за 80.
Різдвяні ярмарки міста Зальцбург
Зальцбург не з тих, хто похвалиться десятками різноманітних ярмарок по всьому місту. А натовпу людей у пошуках різдвяного настрою ви не зустрінете навіть у самий популярний час і день. Альпійська столиця пішла іншим шляхом – робити краще, а не більше.
✨ Намагаюся бути обережний з такими номінаціями, але ярмарок на території палацу та парку Hellbrunn – найкращий в Австрії! Його назва Adventzauber (різдвяна магія) повністю передає реальність. Вікна невеличкого палацу стають гігантським Адвент-календарем, а перед ним та навколо будиночки з смачним та сцена з музикантами. Фактично половина всіх активностей для дітей. Зоопарк з невеличкими тваринками, потяг, будиночки, оглядові майданчики та багато інших цікавих локацій. Парк з фігурами Крампусів, раптом ви не встигли побачити це дійство. Важко знайти місце, яке не буде підсвічене різнокольоровими вогнями. А ще є величезний парк для прогулянок та навіть водойми. Вхід платний, а у вечірні години можуть бути навіть черги, але воно того варте. Все це в 15 хвилинах від центру міста, куди легко можна дістатися прямим автобусом № 25 з центрального вокзалу чи центру міста.
🎡 Ярмарка на Domplatz достатньо велика, але знаходиться в оточенні кварталу будинків, місця достатньо, а людей як на мене не натовп. Періодично перед входом у церкву виступає хор. Та й вид на величний Зальцбурзький собор додає правильних вражень.
🏰 Окрім захоплюючого виду на місто на території величезної середньовічної фортеці Hohensalzburg можна знайти різдвяний ярмарок. Відвідувати його має сенс разом із основною локацією, адже квиток треба купувати у будь-якому разі. Але це хороший варіант отримати декілька вражень за ціною одного.
⭐️ Мені подобаються невеликі затишні ярмарки, які приховались у дворі ресторану Sternbräu та вздовж парку Mirabell. Людей там менше, а серед гостей багато місцевих. Все необхідне є, але якогось гігантського вибору та масштабу ви не знайдете.
⛲️ На головній площі міста Residenzplatz знаходиться величезна та завжди людна ярмарка, а неподалік ще й ковзанка біля пам’ятника Моцарту. Там поруч є Weihnachtsmuseum – музей Різдва, яким можна тематично доповнити прогулянку.
🗿 Якщо хочете сховатися від холоду чи непогоди, можете відвідати дві ярмарки в приміщеннях або закритих локаціях: на території найстаріший ресторану світу St. Peter Stiftskulinarium або в гостьовому будинку справжнього лицарського ордену Rupertiritter.
Зальцбург не з тих, хто похвалиться десятками різноманітних ярмарок по всьому місту. А натовпу людей у пошуках різдвяного настрою ви не зустрінете навіть у самий популярний час і день. Альпійська столиця пішла іншим шляхом – робити краще, а не більше.
✨ Намагаюся бути обережний з такими номінаціями, але ярмарок на території палацу та парку Hellbrunn – найкращий в Австрії! Його назва Adventzauber (різдвяна магія) повністю передає реальність. Вікна невеличкого палацу стають гігантським Адвент-календарем, а перед ним та навколо будиночки з смачним та сцена з музикантами. Фактично половина всіх активностей для дітей. Зоопарк з невеличкими тваринками, потяг, будиночки, оглядові майданчики та багато інших цікавих локацій. Парк з фігурами Крампусів, раптом ви не встигли побачити це дійство. Важко знайти місце, яке не буде підсвічене різнокольоровими вогнями. А ще є величезний парк для прогулянок та навіть водойми. Вхід платний, а у вечірні години можуть бути навіть черги, але воно того варте. Все це в 15 хвилинах від центру міста, куди легко можна дістатися прямим автобусом № 25 з центрального вокзалу чи центру міста.
🎡 Ярмарка на Domplatz достатньо велика, але знаходиться в оточенні кварталу будинків, місця достатньо, а людей як на мене не натовп. Періодично перед входом у церкву виступає хор. Та й вид на величний Зальцбурзький собор додає правильних вражень.
🏰 Окрім захоплюючого виду на місто на території величезної середньовічної фортеці Hohensalzburg можна знайти різдвяний ярмарок. Відвідувати його має сенс разом із основною локацією, адже квиток треба купувати у будь-якому разі. Але це хороший варіант отримати декілька вражень за ціною одного.
⭐️ Мені подобаються невеликі затишні ярмарки, які приховались у дворі ресторану Sternbräu та вздовж парку Mirabell. Людей там менше, а серед гостей багато місцевих. Все необхідне є, але якогось гігантського вибору та масштабу ви не знайдете.
⛲️ На головній площі міста Residenzplatz знаходиться величезна та завжди людна ярмарка, а неподалік ще й ковзанка біля пам’ятника Моцарту. Там поруч є Weihnachtsmuseum – музей Різдва, яким можна тематично доповнити прогулянку.
🗿 Якщо хочете сховатися від холоду чи непогоди, можете відвідати дві ярмарки в приміщеннях або закритих локаціях: на території найстаріший ресторану світу St. Peter Stiftskulinarium або в гостьовому будинку справжнього лицарського ордену Rupertiritter.
Що відбувається на ринку житла?
Люблю статистику і дослідження, тому прочитав за вас звіт австрійської ріелторської компанії OTTO Immobilien на 60 сторінок про актуальний стан ринку нерухомості Відня, але це все актуально і для інших міст країни. Файл доступний безкоштовно на їх сайті німецькою мовою. Я не ріелтор чи експерт, не займаюся пошуком чи здачею житла, але ця тема мені цікава.
Для початку висновки від себе і вони невтішні. Наша родина вже не перший рік придивляється до можливості придбання житла в Австрії. Ми були у забудовників і рахували різні варіанти з кредитом та можливими підтримками від держави, які в країні є і реально допомагають. За ці роки, поки ми придивлялися, одне і те саме житло подорожчало на 20%. Ну і нові правила щодо кредитування все сильно ускладнили, особливо коли ви не прожили в Австрії все життя і солідних заощаджень чи іншої ліквідної нерухомості в вас тут немає. Тому хорошою порадою було би повернутися в першу половину 2022 року і купити ще тоді :) Або ж зараз пробувати входити в проекти на етапі котловану чи шукати щось далеко не з наших мрій на вторинному ринку. Чекати найкращих часів можна, але за цей час все ще більше подорожчає.
Далі тези зі звіту, які здалися мені цікавими та які дозволяють зрозуміти, що відбувається зараз на ринку нерухомості в Австрії. Місцями з моїми коментарями, власним досвідом та раніше знайденою інфою, а тому це можна вважати моєю інтерпретацією і ні в якому разі не перекладом звіту.
1. Подібної ринкової ситуації з тотальної невизначеністю ще ніколи не було за останні 65 років роботи компанії. Це все не найкращим чином впливає на ринок. Ситуація драматично змінилася на гірше у 2022 році із підвищенням процентних ставок та прийняттям нової постанови «KIM-V» щодо правил кредитування нерухомості.
2. Ціни на готові побудовані квартири (нові чи старі) після значного росту не впадуть, адже це не бульбашка (як у деяких інших країнах), а реальне відображення попиту і пропозиції. А будівництво нового житла буде знову дешевшати, адже частина гравців ринку скоротила кількість проектів, тому на етапі новобудови вхід у подібний проект може бути рішенням, хоча ризики все ще лишаються. Зараз житло купують ті, в кого воно вже в принципі є і умови якого вони хотіли би покращити. А в перспективі падіння кількості новобудов стане причиною ще більшого підняття цін і нового дефіциту у 2025 році. Раніше люди були більш ризикові і вкладалися на етапі готовності 15-25%, а зараз вже хочуть брати майже готове житло на стадії 80%.
3. Постанова «KIM-V» з 2022 по 2025 роки встановлює нові правила, згідно яких купити нерухомість людям із низьким чи навіть середнім заробітком буде дуже важко. Для отримання кредиту буде важливий дохід родини, а платіж по ньому має становити не більше 40%. А ще треба мати фіксований відсоток власних грошей і це мінімум 20% від вартості. Кредит на 35 років максимум.
4. Актуальна процентна ставка на кредитування житла у Австрії становить 2-4% річних. Все, що я дивився пропонувалося зі ставкою 3,5-3,9%. Звичайно на проценти впливає строк кредиту, частина яка в вас вже є та тип обраної процентної ставки. А ефективні (фактичні) відсотки протягом дії кредиту будуть більшими на 0,4-0,7%.
5. Найбільше від ситуації на ринку наразі виграють власники житла під здачу. Бо очевидно, що коли люди розуміють нереальність купівлі, вони намагаються орендувати те, що планували купити. Тобто це може бути більш дорогий варіант. Або навпаки замість покупки через недостачу коштів чи невпевненість у майбутньому люди орендують житло як проміжний варіант. Половина населення зараз орендує, а половина – володіє.
6. Потенційні покупці та орендатори тепер рахують кожен євро, тому звертають увагу на додаткові витати, які мають нести окрім самого житла. Спільні з іншими мешканцями зони, дитячі майданчики, басейни та інше. Важлива енергетична ефективність житла та його відповідність умовам сталого розвитку. Для таких об’єктиві навіть легше отримати фінансування.
Люблю статистику і дослідження, тому прочитав за вас звіт австрійської ріелторської компанії OTTO Immobilien на 60 сторінок про актуальний стан ринку нерухомості Відня, але це все актуально і для інших міст країни. Файл доступний безкоштовно на їх сайті німецькою мовою. Я не ріелтор чи експерт, не займаюся пошуком чи здачею житла, але ця тема мені цікава.
Для початку висновки від себе і вони невтішні. Наша родина вже не перший рік придивляється до можливості придбання житла в Австрії. Ми були у забудовників і рахували різні варіанти з кредитом та можливими підтримками від держави, які в країні є і реально допомагають. За ці роки, поки ми придивлялися, одне і те саме житло подорожчало на 20%. Ну і нові правила щодо кредитування все сильно ускладнили, особливо коли ви не прожили в Австрії все життя і солідних заощаджень чи іншої ліквідної нерухомості в вас тут немає. Тому хорошою порадою було би повернутися в першу половину 2022 року і купити ще тоді :) Або ж зараз пробувати входити в проекти на етапі котловану чи шукати щось далеко не з наших мрій на вторинному ринку. Чекати найкращих часів можна, але за цей час все ще більше подорожчає.
Далі тези зі звіту, які здалися мені цікавими та які дозволяють зрозуміти, що відбувається зараз на ринку нерухомості в Австрії. Місцями з моїми коментарями, власним досвідом та раніше знайденою інфою, а тому це можна вважати моєю інтерпретацією і ні в якому разі не перекладом звіту.
1. Подібної ринкової ситуації з тотальної невизначеністю ще ніколи не було за останні 65 років роботи компанії. Це все не найкращим чином впливає на ринок. Ситуація драматично змінилася на гірше у 2022 році із підвищенням процентних ставок та прийняттям нової постанови «KIM-V» щодо правил кредитування нерухомості.
2. Ціни на готові побудовані квартири (нові чи старі) після значного росту не впадуть, адже це не бульбашка (як у деяких інших країнах), а реальне відображення попиту і пропозиції. А будівництво нового житла буде знову дешевшати, адже частина гравців ринку скоротила кількість проектів, тому на етапі новобудови вхід у подібний проект може бути рішенням, хоча ризики все ще лишаються. Зараз житло купують ті, в кого воно вже в принципі є і умови якого вони хотіли би покращити. А в перспективі падіння кількості новобудов стане причиною ще більшого підняття цін і нового дефіциту у 2025 році. Раніше люди були більш ризикові і вкладалися на етапі готовності 15-25%, а зараз вже хочуть брати майже готове житло на стадії 80%.
3. Постанова «KIM-V» з 2022 по 2025 роки встановлює нові правила, згідно яких купити нерухомість людям із низьким чи навіть середнім заробітком буде дуже важко. Для отримання кредиту буде важливий дохід родини, а платіж по ньому має становити не більше 40%. А ще треба мати фіксований відсоток власних грошей і це мінімум 20% від вартості. Кредит на 35 років максимум.
4. Актуальна процентна ставка на кредитування житла у Австрії становить 2-4% річних. Все, що я дивився пропонувалося зі ставкою 3,5-3,9%. Звичайно на проценти впливає строк кредиту, частина яка в вас вже є та тип обраної процентної ставки. А ефективні (фактичні) відсотки протягом дії кредиту будуть більшими на 0,4-0,7%.
5. Найбільше від ситуації на ринку наразі виграють власники житла під здачу. Бо очевидно, що коли люди розуміють нереальність купівлі, вони намагаються орендувати те, що планували купити. Тобто це може бути більш дорогий варіант. Або навпаки замість покупки через недостачу коштів чи невпевненість у майбутньому люди орендують житло як проміжний варіант. Половина населення зараз орендує, а половина – володіє.
6. Потенційні покупці та орендатори тепер рахують кожен євро, тому звертають увагу на додаткові витати, які мають нести окрім самого житла. Спільні з іншими мешканцями зони, дитячі майданчики, басейни та інше. Важлива енергетична ефективність житла та його відповідність умовам сталого розвитку. Для таких об’єктиві навіть легше отримати фінансування.
7. Зміни з літа 2023 року ввели новий принцип оплати комісії маклерів. Тепер за нього платить той, хто його наймав. Тобто якщо ви, як орендар, знайшли житло і з того боку інтереси власника представляє ріелтор, то платити не вам. Але при цьому принцип подвійної комісії (коли за те й саме платять обидві сторони) не відмінили, тому простір для маніпуляцій тут лишається і на практиці ріелтори шукають варіанти, як отримати комісію навіть з того, хто їх не наймав.
8. Найдорожчі федеральні землі для оренди – Відень, Тіроль, Зальцбург та Форарльберг, де за квадратний метр з вас попросять в середньому 17-18 € за квадратний метр. Трохи дешевші Нижня Австрія, Верхня Австрія, Штирія та Каринтія, де треба викласти 11-13 € за квадрат. А от у Бургенланді найдешевше і там метр обійдеться навіть до 11 €.
9. Середня ціна покупки у Відні за квадратний метр вже існуючого житла становить 4594 €, а новозбудованого житла – 7369 €. Щороку у столиці будується 15-20 тисяч квартир. Середня вартість будинку у Відні становить 650 тисяч €. Вартість купівлі/оренди за квадратний метр по деяким районам Відня: 1 – 20918/21 € (найдорожчий), 6 – 9194/16 €, 9 – 6576/15 €, 22 – 7088/14 €, а серед «найдешевших» будуть 5, 16 та 13 райони столиці із середньою вартістю 6150/13 €.
10. Нерухомість все ще хороший і надійний об’єкт для інвестицій.
8. Найдорожчі федеральні землі для оренди – Відень, Тіроль, Зальцбург та Форарльберг, де за квадратний метр з вас попросять в середньому 17-18 € за квадратний метр. Трохи дешевші Нижня Австрія, Верхня Австрія, Штирія та Каринтія, де треба викласти 11-13 € за квадрат. А от у Бургенланді найдешевше і там метр обійдеться навіть до 11 €.
9. Середня ціна покупки у Відні за квадратний метр вже існуючого житла становить 4594 €, а новозбудованого житла – 7369 €. Щороку у столиці будується 15-20 тисяч квартир. Середня вартість будинку у Відні становить 650 тисяч €. Вартість купівлі/оренди за квадратний метр по деяким районам Відня: 1 – 20918/21 € (найдорожчий), 6 – 9194/16 €, 9 – 6576/15 €, 22 – 7088/14 €, а серед «найдешевших» будуть 5, 16 та 13 райони столиці із середньою вартістю 6150/13 €.
10. Нерухомість все ще хороший і надійний об’єкт для інвестицій.
Примарні водії на австрійських автобанах
Ви їдете собі по автобану, слухаєте музичку по радіо і тут передачу терміново переривають, аби попередити усіх водіїв, що на зустріч їм рухається інший водій, але рухається по вашому боку смуги, на зустріч і фактично в лоб. І це на автобані, де швидкість авто може бути і 130 км/год. Надзвичайно небезпечно, особливо якщо це десь поруч з вами, а на те, аби він знову їхав правильно і безпечно треба час і інколи допомога поліції. Таких німецькою називають «Geisterfahrer» або «примарний водій».
Причини різні: алкоголь, похилий вік водіїв, погодні умови, банальна неуважність чи навіть бажання звести рахунки з життям. Щорічно на дорогах Австрії трапляється близько 400 подібних випадків, до 10 з яких закінчуються аваріями. Нижня Австрія лідирує, але там зрозуміло, бо магістралі А1 та A2 та багато людей.
Якщо ви катаєтесь за кермом в Австрії, то помітили, що система розв’язок та знаків інколи буває непростою і помилитися може кожен, особливо коли є якісь додаткові причини. Тут ти ідеш правильно, а тут трохи переплутав смугу, пропустив знак «Falsch» із цеглою і от ти вже смертельно небезпечний. Бо навіть якщо не зіткнення, то аварійна ситуація на високих швидкостях і активному русі може наробити лиха.
Скоріш за все ви не пропустите таке повідомлення в етері, адже в більшості авто вони автоматично перекривають актуальний медійний контент. Важливо зрозуміти, чи має це повідомлення відношення до вашої локації. Ви можете почути як актуальне для вас повідомлення, так і інформацію про сусідню федеральну землю. Зазвичай називають номер автобану (його завжди можна подивитися на Гугл-мапах чи вашому навігаторі), відрізок (вказують два населені пункти, між якими ця частина шляху) та напрямок руху (вказують населений пункт). Окрім того, на автобані можуть з’явитися спеціальні цифрові знаки з попередженням. Після того, як водій-примара покинув автобан і вже не чинить небезпеки, по радіо повідомляють додатково.
Звичайно потім водія-примару покарають великим штрафом або навіть позбавленням прав. Але як бути тут і зараз? Він десь непередбачувано несеться вам на зустріч. Що там у нього в голові і чи адекватний він взагалі невідомо. А у вас відчуття безпомічності та смертельної небезпеки. Але зробити дещо можна:
1. Не панікуйте. Ви все робите правильно, мінімізуєте ризики і знаєте що робити.
2. Знизьте швидкість. Мінімально дозволена швидкість на автобані 60 км/год. Так буде легше маневрувати у випадку небезпеки. І шкода від можливого зіткнення тоді буде меншою.
3. Не обганяйте інші авто. Тобто рухайтесь у крайній правій смузі.
4. Збільште дистанцію до авто перед вами.
5. Увімкніть аварійку. Вас має бути видно на дорозі краще.
6. Якщо є можливість, з’їдьте на заправку або станцію відпочинку і дочекайтеся оновлень по радіо.
7. Якщо ви помітили такого водія, сповістить поліцію за номером 112 або 133. При цьому опишіть максимально точно локацію з можливими орієнтирами. Якщо бачите кілометрову відмітку автобану (стовпчики або таблички з цифрами), назвіть дані з них. На автобанах можна знайти помаранчеві телефоні станції, якими також можна скористатися і з яких дані про локацію передаються автоматично. Але ні в якому разі не намагайтесь зупинити такого водія самостійно.
Якщо ви опинилися на місці примарного подія, то від вас залежить дуже багато. Тому дійте так:
1. Одразу знизьте швидкість. Природне бажання – максимально швидко доїхати до виїзду з автобану, але цього як раз робити не можна. Вас вже помітили і навіть якщо ви втечете зараз, ризикуючи життями інших, вас знайдуть та покарають. Їхати заднім ходом також не можна.
2. Увімкніть аварійку.
3. Ігноруйте навігатор. Той буде намагатися розвернути вас, вести на виїзд з автобану чи взагалі «загубиться».
3. Під’їдьте максимально близько до правого краю правого краю проїжджої частини і зупиніться.
4. Далі дійте за правилами зупинки на автобані: вдягніть жилет, вийдіть з авто та перейдіть за відбійник за межі автобану.
5. Повідомте поліцію про вашу локацію згідно інструкцій вище.
Безпечних подорожей автомобілем і нехай з вами такого ніколи не трапиться!
Ви їдете собі по автобану, слухаєте музичку по радіо і тут передачу терміново переривають, аби попередити усіх водіїв, що на зустріч їм рухається інший водій, але рухається по вашому боку смуги, на зустріч і фактично в лоб. І це на автобані, де швидкість авто може бути і 130 км/год. Надзвичайно небезпечно, особливо якщо це десь поруч з вами, а на те, аби він знову їхав правильно і безпечно треба час і інколи допомога поліції. Таких німецькою називають «Geisterfahrer» або «примарний водій».
Причини різні: алкоголь, похилий вік водіїв, погодні умови, банальна неуважність чи навіть бажання звести рахунки з життям. Щорічно на дорогах Австрії трапляється близько 400 подібних випадків, до 10 з яких закінчуються аваріями. Нижня Австрія лідирує, але там зрозуміло, бо магістралі А1 та A2 та багато людей.
Якщо ви катаєтесь за кермом в Австрії, то помітили, що система розв’язок та знаків інколи буває непростою і помилитися може кожен, особливо коли є якісь додаткові причини. Тут ти ідеш правильно, а тут трохи переплутав смугу, пропустив знак «Falsch» із цеглою і от ти вже смертельно небезпечний. Бо навіть якщо не зіткнення, то аварійна ситуація на високих швидкостях і активному русі може наробити лиха.
Скоріш за все ви не пропустите таке повідомлення в етері, адже в більшості авто вони автоматично перекривають актуальний медійний контент. Важливо зрозуміти, чи має це повідомлення відношення до вашої локації. Ви можете почути як актуальне для вас повідомлення, так і інформацію про сусідню федеральну землю. Зазвичай називають номер автобану (його завжди можна подивитися на Гугл-мапах чи вашому навігаторі), відрізок (вказують два населені пункти, між якими ця частина шляху) та напрямок руху (вказують населений пункт). Окрім того, на автобані можуть з’явитися спеціальні цифрові знаки з попередженням. Після того, як водій-примара покинув автобан і вже не чинить небезпеки, по радіо повідомляють додатково.
Звичайно потім водія-примару покарають великим штрафом або навіть позбавленням прав. Але як бути тут і зараз? Він десь непередбачувано несеться вам на зустріч. Що там у нього в голові і чи адекватний він взагалі невідомо. А у вас відчуття безпомічності та смертельної небезпеки. Але зробити дещо можна:
1. Не панікуйте. Ви все робите правильно, мінімізуєте ризики і знаєте що робити.
2. Знизьте швидкість. Мінімально дозволена швидкість на автобані 60 км/год. Так буде легше маневрувати у випадку небезпеки. І шкода від можливого зіткнення тоді буде меншою.
3. Не обганяйте інші авто. Тобто рухайтесь у крайній правій смузі.
4. Збільште дистанцію до авто перед вами.
5. Увімкніть аварійку. Вас має бути видно на дорозі краще.
6. Якщо є можливість, з’їдьте на заправку або станцію відпочинку і дочекайтеся оновлень по радіо.
7. Якщо ви помітили такого водія, сповістить поліцію за номером 112 або 133. При цьому опишіть максимально точно локацію з можливими орієнтирами. Якщо бачите кілометрову відмітку автобану (стовпчики або таблички з цифрами), назвіть дані з них. На автобанах можна знайти помаранчеві телефоні станції, якими також можна скористатися і з яких дані про локацію передаються автоматично. Але ні в якому разі не намагайтесь зупинити такого водія самостійно.
Якщо ви опинилися на місці примарного подія, то від вас залежить дуже багато. Тому дійте так:
1. Одразу знизьте швидкість. Природне бажання – максимально швидко доїхати до виїзду з автобану, але цього як раз робити не можна. Вас вже помітили і навіть якщо ви втечете зараз, ризикуючи життями інших, вас знайдуть та покарають. Їхати заднім ходом також не можна.
2. Увімкніть аварійку.
3. Ігноруйте навігатор. Той буде намагатися розвернути вас, вести на виїзд з автобану чи взагалі «загубиться».
3. Під’їдьте максимально близько до правого краю правого краю проїжджої частини і зупиніться.
4. Далі дійте за правилами зупинки на автобані: вдягніть жилет, вийдіть з авто та перейдіть за відбійник за межі автобану.
5. Повідомте поліцію про вашу локацію згідно інструкцій вище.
Безпечних подорожей автомобілем і нехай з вами такого ніколи не трапиться!
Чи є сніг на альпійських гірськолижних курортах?
Часто отримую це запитання в особисті повідомлення. Розумію, що тема важлива, особливо коли їдеш у відпустку кататися чи просто хочеш погуляти по білому снігу в горах. Також розумію, що просто подивитися погоду в інтернеті точно недостатньо, аби зрозуміти як воно там високо в горах насправді. Далі ситуація як вона є, без прикрас і з практичними порадами.
Свіжого снігу падає мало. Або випадає недостатньо. А частина снігу просто тане. Далі буде ще менше, а курорти висотою до 2 тисяч метрів взагалі ризикують перестати існувати. Глобальне потепління, що тут. Цілком наша вина, ми це все зробили і зіпсували таку круту планету. Останні роки б’ють рекорди по теплоті за всі роки спостережень. Чи це проблема? Так, величезна, але тільки для екології, нас самих і майбутніх поколінь. Курорти працювали і продовжують це робити, приймаючи тисячі туристів кожен день.
Якщо снігу немає в прогнозі чи візуально в атмосфері, це не означає, що на трасах для катання його не буде. Коли ви дивитесь погоду в Zell am See, наприклад, то бачите прогноз у місті, яке на 1-2 тисячі метрів нижче, ніж курорти поруч і там погода може бути зовсім іншою. Я багато років користуюся сервісом Bergfex, де можна дивитися всі рівні погоди і точний прогноз по опадам. Я ще дивлюся у вікно та катаю на схилах і показую вам це в Інстаграмі.
Курорти працюють завжди і майже за будь-якої погоди. Тому що це прибутковий і важливий для країни бізнес. Його не можна просто ставити на паузу через якусь там природу і погоду. Є іміджева складова, бо це Альпи і тут катати можна завжди!
На схилах давно вже працюють снігові гармати, що роблять штучний сніг. Штучний не означаю, що це пінопласт для декору. Це справжній сніг з замерзлої води, просто впав він не з неба, а зроблений технікою. Паудеру для фрирайду так не зробити, а от для покриття трас вистачає.
Не буває так, що снігу немає ну прямо взагалі. Він або падає декілька днів поспіль, хоч і не часто, або трохи навалює вночі. Тому працівники курортів збирають його, а потім розкатують по трасам, коли його недостатньо. Траси кожну ніч готує спеціальна техніка – ратраки, які повертають трасам нормальний вигляд та лагодять проблемні місця.
Зайдіть на сайт цікавого вам курорту і подивіться. Там завжди є актуальна погода саме на горі. Та вебкамери, які в реальному часі показують що там відбувається. Візуально ви завжди побачите сніг на схилах. Там також видно, які траси та підйомники відкриті.
Чи буває, що курорти закривають? Так, інколи. Але не через відсутність свіжого снігу, а через складні погодні умови: сильний вітер, лавинну небезпеку, критичну відсутність видимості. Чи буває, що закривають окремі траси? Так, постійно. Якісь протягом дня стають сильно розкатані, а якісь можуть бути в процесі підготовки.
Скажу більше: кататися в снігопад доволі хєрово. Видимість ніяка, ви мокрі від опадів, а підготовлені траси завалює. Кращий час – їхати образу після снігопадів, коли той сніг вже чекає на вас підготовленим на схилах.
Чи катання без свіжого снігу таке ж круте, як після кількох днів снігопадів? Звичайно ж, що ні. Сніг вже багато разів перемолотий ратраком, а під ним – лід. Але всі собі катаються. Show must go on!
Часто отримую це запитання в особисті повідомлення. Розумію, що тема важлива, особливо коли їдеш у відпустку кататися чи просто хочеш погуляти по білому снігу в горах. Також розумію, що просто подивитися погоду в інтернеті точно недостатньо, аби зрозуміти як воно там високо в горах насправді. Далі ситуація як вона є, без прикрас і з практичними порадами.
Свіжого снігу падає мало. Або випадає недостатньо. А частина снігу просто тане. Далі буде ще менше, а курорти висотою до 2 тисяч метрів взагалі ризикують перестати існувати. Глобальне потепління, що тут. Цілком наша вина, ми це все зробили і зіпсували таку круту планету. Останні роки б’ють рекорди по теплоті за всі роки спостережень. Чи це проблема? Так, величезна, але тільки для екології, нас самих і майбутніх поколінь. Курорти працювали і продовжують це робити, приймаючи тисячі туристів кожен день.
Якщо снігу немає в прогнозі чи візуально в атмосфері, це не означає, що на трасах для катання його не буде. Коли ви дивитесь погоду в Zell am See, наприклад, то бачите прогноз у місті, яке на 1-2 тисячі метрів нижче, ніж курорти поруч і там погода може бути зовсім іншою. Я багато років користуюся сервісом Bergfex, де можна дивитися всі рівні погоди і точний прогноз по опадам. Я ще дивлюся у вікно та катаю на схилах і показую вам це в Інстаграмі.
Курорти працюють завжди і майже за будь-якої погоди. Тому що це прибутковий і важливий для країни бізнес. Його не можна просто ставити на паузу через якусь там природу і погоду. Є іміджева складова, бо це Альпи і тут катати можна завжди!
На схилах давно вже працюють снігові гармати, що роблять штучний сніг. Штучний не означаю, що це пінопласт для декору. Це справжній сніг з замерзлої води, просто впав він не з неба, а зроблений технікою. Паудеру для фрирайду так не зробити, а от для покриття трас вистачає.
Не буває так, що снігу немає ну прямо взагалі. Він або падає декілька днів поспіль, хоч і не часто, або трохи навалює вночі. Тому працівники курортів збирають його, а потім розкатують по трасам, коли його недостатньо. Траси кожну ніч готує спеціальна техніка – ратраки, які повертають трасам нормальний вигляд та лагодять проблемні місця.
Зайдіть на сайт цікавого вам курорту і подивіться. Там завжди є актуальна погода саме на горі. Та вебкамери, які в реальному часі показують що там відбувається. Візуально ви завжди побачите сніг на схилах. Там також видно, які траси та підйомники відкриті.
Чи буває, що курорти закривають? Так, інколи. Але не через відсутність свіжого снігу, а через складні погодні умови: сильний вітер, лавинну небезпеку, критичну відсутність видимості. Чи буває, що закривають окремі траси? Так, постійно. Якісь протягом дня стають сильно розкатані, а якісь можуть бути в процесі підготовки.
Скажу більше: кататися в снігопад доволі хєрово. Видимість ніяка, ви мокрі від опадів, а підготовлені траси завалює. Кращий час – їхати образу після снігопадів, коли той сніг вже чекає на вас підготовленим на схилах.
Чи катання без свіжого снігу таке ж круте, як після кількох днів снігопадів? Звичайно ж, що ні. Сніг вже багато разів перемолотий ратраком, а під ним – лід. Але всі собі катаються. Show must go on!
Зальцбурзький фестиваль
Не втомлююся повторювати на екскурсіях, що Зальцбург – унікальне місто інноваторів та візіонерів. Багато тут є дивовижного. І от ще одна важлива частина цього пазлу – Зальцбурзький фестиваль (Salzburger Festspiele), що є однією з найважливіших подій в світі класичної музики та театрального мистецтва, яка проходить у місті щорічно вже більше 100 років.
На 6 тижнів з середини липня по кінець серпня Зальцбург стає всесвітнім центром, куди приїздять пошанувачі мистецтва, зірки, критики, актори, музиканти та просто люди, яким таки вдалося купити квитки і хочеться на це все подивитися. Світові прем’єри та перевірена класика. Багато витончено вдягнених у вечірній одяг людей. Келихи шампанського та веселий сміх навколо. І доступно майже кожному: стартувати можна взагалі з бюджетом 10€ на глядача, половина всіх доступних квитків коштують до 105€, а для молоді є знижки.
Зальцбург відносно невелике місто на 150 тисяч мешканців, але масштаб фестивалю вражає. 15 сцен, серед яких не тільки театри, а й старовинні церкви з університетськими залами. Головні сцени міста були фактично побудовані спеціально для фестивалю на місці колишніх стаєнь місцевих правителів. Серед 179 різноманітних подій ви точно знайдете собі щось за смаком.
Купити квитки можна не на все і не завжди. А краще зробити це прямо зараз на офіційному сайті, бо фестиваль має рекордну майже стовідсоткову завантаженість місць. Ви бронюєте собі квитки онлайн і можете вказати можливі альтернативи. Якщо бажаючих забагато, вам можуть дати інший квиток із поверненням чи доплатою різниці. Так на оперу нам дісталися взагалі стоячі місця далеко на балконі замість замовленого партеру.
Подія важлива для туризму та бюджету міста, бо це 241 тисяча відвідував з 80 країн та 29 мільйонів євро доходу. З готелями, місцями в ресторанах та парковками в цей час скрутно, але що поробиш – все заради мистецтва!
Незмінним символом фестивалю є п'єса «Jedermann» австрійського драматурга Гуґо фон Гофмансталя, яку можна побачити щороку з 1920 року. Міняється акторський склад, декорації, режисери та керівники фестивалю, а на сцені незмінна трагедія про «смерть заможної людини». Назву можна перекласти, як «Будь-хто», «Кожен» чи «Ім'ярек» (технічне слово в тексті для позначення невідомої людини). За традицією подивитися на безсмертний шедевр можна просто неба на спеціально побудованій саме для фестивалю сцені перед Зальцбурзьким собором. Цього року змінили не тільки керівника цього напрямку, а й головного актора з режисером.
У 2023 я вирішив сходити на «Весілля Фігаро» Моцарта та незмінного Єдермана. З оперою в мене непрості стосунки і тут не було якогось одкровення. Сучасні декорації на класичну історію то цікаво, але навіть знаючи суть італійська опера з англо-німецько субтитрами це те ще випробовування. З п'єсою не пощастило з погодою і замість опен-ейру її перенесли в залу, що нормальна практика, але я хотів не так. Але дійство було відмінним, цікавим і захоплюючим! Мене вразило те, що відбувалося та як воно виглядало. Та й було врешті-решт зрозуміло. Якщо не знаєте німецької, можливо корисним буде попередньо почитати щось на рідній мові.
Не втомлююся повторювати на екскурсіях, що Зальцбург – унікальне місто інноваторів та візіонерів. Багато тут є дивовижного. І от ще одна важлива частина цього пазлу – Зальцбурзький фестиваль (Salzburger Festspiele), що є однією з найважливіших подій в світі класичної музики та театрального мистецтва, яка проходить у місті щорічно вже більше 100 років.
На 6 тижнів з середини липня по кінець серпня Зальцбург стає всесвітнім центром, куди приїздять пошанувачі мистецтва, зірки, критики, актори, музиканти та просто люди, яким таки вдалося купити квитки і хочеться на це все подивитися. Світові прем’єри та перевірена класика. Багато витончено вдягнених у вечірній одяг людей. Келихи шампанського та веселий сміх навколо. І доступно майже кожному: стартувати можна взагалі з бюджетом 10€ на глядача, половина всіх доступних квитків коштують до 105€, а для молоді є знижки.
Зальцбург відносно невелике місто на 150 тисяч мешканців, але масштаб фестивалю вражає. 15 сцен, серед яких не тільки театри, а й старовинні церкви з університетськими залами. Головні сцени міста були фактично побудовані спеціально для фестивалю на місці колишніх стаєнь місцевих правителів. Серед 179 різноманітних подій ви точно знайдете собі щось за смаком.
Купити квитки можна не на все і не завжди. А краще зробити це прямо зараз на офіційному сайті, бо фестиваль має рекордну майже стовідсоткову завантаженість місць. Ви бронюєте собі квитки онлайн і можете вказати можливі альтернативи. Якщо бажаючих забагато, вам можуть дати інший квиток із поверненням чи доплатою різниці. Так на оперу нам дісталися взагалі стоячі місця далеко на балконі замість замовленого партеру.
Подія важлива для туризму та бюджету міста, бо це 241 тисяча відвідував з 80 країн та 29 мільйонів євро доходу. З готелями, місцями в ресторанах та парковками в цей час скрутно, але що поробиш – все заради мистецтва!
Незмінним символом фестивалю є п'єса «Jedermann» австрійського драматурга Гуґо фон Гофмансталя, яку можна побачити щороку з 1920 року. Міняється акторський склад, декорації, режисери та керівники фестивалю, а на сцені незмінна трагедія про «смерть заможної людини». Назву можна перекласти, як «Будь-хто», «Кожен» чи «Ім'ярек» (технічне слово в тексті для позначення невідомої людини). За традицією подивитися на безсмертний шедевр можна просто неба на спеціально побудованій саме для фестивалю сцені перед Зальцбурзьким собором. Цього року змінили не тільки керівника цього напрямку, а й головного актора з режисером.
У 2023 я вирішив сходити на «Весілля Фігаро» Моцарта та незмінного Єдермана. З оперою в мене непрості стосунки і тут не було якогось одкровення. Сучасні декорації на класичну історію то цікаво, але навіть знаючи суть італійська опера з англо-німецько субтитрами це те ще випробовування. З п'єсою не пощастило з погодою і замість опен-ейру її перенесли в залу, що нормальна практика, але я хотів не так. Але дійство було відмінним, цікавим і захоплюючим! Мене вразило те, що відбувалося та як воно виглядало. Та й було врешті-решт зрозуміло. Якщо не знаєте німецької, можливо корисним буде попередньо почитати щось на рідній мові.
«Податок на телебачення» тепер для всіх
В Австрії не те щоб багато якоїсь бісячої дурості. Скоріше навпаки. Але є один момент, який я не можу прийняти – це «податок на телебачення». Несправедливість, яка мене обурює та з якою я боровся з першого дня.
В країні є державний мовник ORF, який розважається собі за наші гроші, маючи декілька телеканалів, радіостанцій, армію журналістів, студії та сайт. Самі канали безкоштовні, але для їх фінансування потрібні сотні мільйонів євро, які мовник отримує від кожного з нас та ще трошки від держави.
Раніше платити цей «типу податок» (насправді ні, але не суть) мали всі, в кого вдома є телевізор чи радіоприймач. Звучить дико, розумію. Аби тебе обклали тим податком ти мав або сам зізнатися, або до тебе в хату мали зайти спеціальні перевіряючі та на власні очі пересвідчитися. Дикість, згоден. Тому всі адекватні люди слали тих «колядувальників» під три чорти, в хати не пускали, а їх погрози ігнорували. Робили це успішно роками і уникали безглуздих витрат.
Але держава і жадібний мовник ORF зрозуміли, що таких хитрих і розумних стало багато, все подорожчало через інфляцію і кризу, а грошей тепер менше. Можна було би оптимізувати витрати ORF чи поділитися федеральним фінансуванням. Але було прийнято найпростіше та найтупіше рішення – тепер платити мають тупо всі автоматично!
До колишніх 3,7 мільйонів платників тепер додається 714 тисяч нових, вибору яким більше не лишили. Пропаганда розказує, що тепер платити доведеться трохи менше. Ну то так, але тільки якщо ти слухняно платив до того. А от якщо раніше ніколи не віддавав свої гроші жадібній організації, то для тебе це тепер нова стаття витрат з і без того схудлого сімейного бюджету.
Розмір платежу тепер становить 15,30€ з оселі на місць. Причому 4 з 9 федеральні землі не відмінили додаткові локальні податки, тому їх мешканцям повезло менше і платити треба буде більше – аж до 20€ на місяць. У цьому році ми заплатимо 747 мільйонів євро і ще 90 мільйонів євро мовнику виділить федеральний уряд. Чи можна було би знайти якесь краще застосування для такої купи грошей питання риторичне.
Малозабезпечені верстви населення та українські біженці, що не мають роботи та прибутків від сплати звільнені.
За статистикою 85% мешканців Австрії (6,4 мільйони людей) щодня дивляться чи слухають щось з пакету ORF. Контент місцями непоганий. Я і сам у авто можу послухати радіо Ö3 чи FM4, читаю новини у соцмережах ORF та іноді дивлюся документалки мовника. Але ж для фінансування подібного існує реклама та платна підписка. І тут в першу чергу питання свободи і вибору.
За справу беруться FPÖ – праві популісти та австрійська опозиція. Їх лідер заявив, що вони будуть боротися за відміну цих ганебних змін. Я їх політику жодним чином не підтримую, але тут прямо хочеться побажати їм удачі.
В мене є детальна стаття про те, як бути далі для мешканців Австрії. В тому числі про всякі нюанси та підстави звільнення.
В Австрії не те щоб багато якоїсь бісячої дурості. Скоріше навпаки. Але є один момент, який я не можу прийняти – це «податок на телебачення». Несправедливість, яка мене обурює та з якою я боровся з першого дня.
В країні є державний мовник ORF, який розважається собі за наші гроші, маючи декілька телеканалів, радіостанцій, армію журналістів, студії та сайт. Самі канали безкоштовні, але для їх фінансування потрібні сотні мільйонів євро, які мовник отримує від кожного з нас та ще трошки від держави.
Раніше платити цей «типу податок» (насправді ні, але не суть) мали всі, в кого вдома є телевізор чи радіоприймач. Звучить дико, розумію. Аби тебе обклали тим податком ти мав або сам зізнатися, або до тебе в хату мали зайти спеціальні перевіряючі та на власні очі пересвідчитися. Дикість, згоден. Тому всі адекватні люди слали тих «колядувальників» під три чорти, в хати не пускали, а їх погрози ігнорували. Робили це успішно роками і уникали безглуздих витрат.
Але держава і жадібний мовник ORF зрозуміли, що таких хитрих і розумних стало багато, все подорожчало через інфляцію і кризу, а грошей тепер менше. Можна було би оптимізувати витрати ORF чи поділитися федеральним фінансуванням. Але було прийнято найпростіше та найтупіше рішення – тепер платити мають тупо всі автоматично!
До колишніх 3,7 мільйонів платників тепер додається 714 тисяч нових, вибору яким більше не лишили. Пропаганда розказує, що тепер платити доведеться трохи менше. Ну то так, але тільки якщо ти слухняно платив до того. А от якщо раніше ніколи не віддавав свої гроші жадібній організації, то для тебе це тепер нова стаття витрат з і без того схудлого сімейного бюджету.
Розмір платежу тепер становить 15,30€ з оселі на місць. Причому 4 з 9 федеральні землі не відмінили додаткові локальні податки, тому їх мешканцям повезло менше і платити треба буде більше – аж до 20€ на місяць. У цьому році ми заплатимо 747 мільйонів євро і ще 90 мільйонів євро мовнику виділить федеральний уряд. Чи можна було би знайти якесь краще застосування для такої купи грошей питання риторичне.
Малозабезпечені верстви населення та українські біженці, що не мають роботи та прибутків від сплати звільнені.
За статистикою 85% мешканців Австрії (6,4 мільйони людей) щодня дивляться чи слухають щось з пакету ORF. Контент місцями непоганий. Я і сам у авто можу послухати радіо Ö3 чи FM4, читаю новини у соцмережах ORF та іноді дивлюся документалки мовника. Але ж для фінансування подібного існує реклама та платна підписка. І тут в першу чергу питання свободи і вибору.
За справу беруться FPÖ – праві популісти та австрійська опозиція. Їх лідер заявив, що вони будуть боротися за відміну цих ганебних змін. Я їх політику жодним чином не підтримую, але тут прямо хочеться побажати їм удачі.
В мене є детальна стаття про те, як бути далі для мешканців Австрії. В тому числі про всякі нюанси та підстави звільнення.
І ще про покупку нерухомості в Австрії
На днях Конституційний суд Австрії відмовив мешканцю Форарльберга в прийнятті скарги на постанову, про яку я вже писав. Нею були змінені умови кредитування, а саме необхідність 20% власного капіталу, платіж по кредиту не більше 40% місячного заробітку та 35 років максимум на виплату. Та сама постанова, що фактично зробила недоступним кредитування для величезної кількості людей. Виходить, що перспектив на зміну умов наразі немає.
Далі власні враження, історії знайомих та їх знайомих переважно австрійців, які купили чи побудували власне житло. Все це звичайні люди, що мають роботу, середню чи навіть високу ЗП, але не мають великих заощаджень чи капіталу.
Ті, кому таки вдалося побудувати власний будинок отримали певний капітал від батьків. Або у спадок, або у якості подарунку. Частіше це були земельні ділянки, бо це може бути і половина вартості об’єкту. Комусь родина допомогла з стартовим об’єктом (квартирою чи будинком) під який потім брався новий кредит вже на житло мрії. Звичайно, це неможливо, якщо ви тут не народилися чи у вас нема австрійсько дружини чи чоловіка.
Одна родина взагалі була готова переїхати в інші федеральні землі на схід країни, де ціни відчутно нижчі. Різниця на одну і ту саму ділянку з будинком чи квартиру може бути і в два рази. Тобто кинути все тут і поїхати туди, де можна хоч щось купити. При усій любові до гір, озер та краєвидів.
Родина з батьками, що вже мають будинок з землею під ним, добудувати до нього ще один поверх для молодих. Непоганий варіант, якщо відносини з рідними хороші. Та й в перспективі весь об’єкт перейде до них у спадок.
Молодий холостяк зміг увійти в будівництво на етапі «нічого» ще до прийняття змін і от нарешті через кілька років нервового очікування його квартиру добудували. В принципі це вдалий варіант, але для родини та квартира не підходить і він це розуміє, тому в певному сенсі це вдала інвестиція. Йому повезло, бо він прийняв швидке рішення в правильний час ще до змін у правилах, а в забудовника все вийшло.
Родини, що як наша, довгий час придивлялася до різних варіантів тепер розуміють, що купити нічого вже не вийде. І єдиний шанс тут і зараз отримати житло мрії – це просто орендувати те, що подобається. Відповідно витрати на оренду зростають, а навіть від купівлі колись у стратегічному майбутньому вони просто відмовляються. Жити тут і зараз, бо невідомо, що і як буде завтра. Я зараз десь тієї думки.
Багато житла купують заможні австрійці у якості інвестицій. Причому не використовують його самостійно та не здають в оренду. Просто закривають на ключ і чекають, поки його вартість виросте. У містах типу Зальцбургу чи на популярних курортах третина житла може бути такою. Це створює штучний дефіцит і ціни на оренду чи покупку ростуть ще більше. Влада давно вже лякає введенням «податку на пусте житло», але хто ж ризикне наїхати на заможну еліту.
На днях Конституційний суд Австрії відмовив мешканцю Форарльберга в прийнятті скарги на постанову, про яку я вже писав. Нею були змінені умови кредитування, а саме необхідність 20% власного капіталу, платіж по кредиту не більше 40% місячного заробітку та 35 років максимум на виплату. Та сама постанова, що фактично зробила недоступним кредитування для величезної кількості людей. Виходить, що перспектив на зміну умов наразі немає.
Далі власні враження, історії знайомих та їх знайомих переважно австрійців, які купили чи побудували власне житло. Все це звичайні люди, що мають роботу, середню чи навіть високу ЗП, але не мають великих заощаджень чи капіталу.
Ті, кому таки вдалося побудувати власний будинок отримали певний капітал від батьків. Або у спадок, або у якості подарунку. Частіше це були земельні ділянки, бо це може бути і половина вартості об’єкту. Комусь родина допомогла з стартовим об’єктом (квартирою чи будинком) під який потім брався новий кредит вже на житло мрії. Звичайно, це неможливо, якщо ви тут не народилися чи у вас нема австрійсько дружини чи чоловіка.
Одна родина взагалі була готова переїхати в інші федеральні землі на схід країни, де ціни відчутно нижчі. Різниця на одну і ту саму ділянку з будинком чи квартиру може бути і в два рази. Тобто кинути все тут і поїхати туди, де можна хоч щось купити. При усій любові до гір, озер та краєвидів.
Родина з батьками, що вже мають будинок з землею під ним, добудувати до нього ще один поверх для молодих. Непоганий варіант, якщо відносини з рідними хороші. Та й в перспективі весь об’єкт перейде до них у спадок.
Молодий холостяк зміг увійти в будівництво на етапі «нічого» ще до прийняття змін і от нарешті через кілька років нервового очікування його квартиру добудували. В принципі це вдалий варіант, але для родини та квартира не підходить і він це розуміє, тому в певному сенсі це вдала інвестиція. Йому повезло, бо він прийняв швидке рішення в правильний час ще до змін у правилах, а в забудовника все вийшло.
Родини, що як наша, довгий час придивлялася до різних варіантів тепер розуміють, що купити нічого вже не вийде. І єдиний шанс тут і зараз отримати житло мрії – це просто орендувати те, що подобається. Відповідно витрати на оренду зростають, а навіть від купівлі колись у стратегічному майбутньому вони просто відмовляються. Жити тут і зараз, бо невідомо, що і як буде завтра. Я зараз десь тієї думки.
Багато житла купують заможні австрійці у якості інвестицій. Причому не використовують його самостійно та не здають в оренду. Просто закривають на ключ і чекають, поки його вартість виросте. У містах типу Зальцбургу чи на популярних курортах третина житла може бути такою. Це створює штучний дефіцит і ціни на оренду чи покупку ростуть ще більше. Влада давно вже лякає введенням «податку на пусте житло», але хто ж ризикне наїхати на заможну еліту.
Три королі – австрійські колядники
6 січня в Австрії до вас в гості прийдуть діти заколядувати! В нас це державне свято і вихідний «Три королі». За легендою саме ця трійця побачила в небі Вифлеємську зірку, яка вказувала їм шлях до новонародженого Ісуса Христа, на якого ті хотіли подивитися, привітати та принести йому символічні подарунки: золото, ладан та смирну.
Коли відкриєте двері, на порозі побачите перевдягнених дітей: різнокольорові мантії, накидки та корони. Гостей може прийти і більше трьох, а один з них буде нести ту саму зірку. З дітьми має бути хтось із дорослих. Різні королі представляють різні континенти та раси, що їх населяють. Обличчя дітей фарбують у різні кольори шкіри (чорний, жовтий, червоний), що у контексті скандалів з «блекфейсом» може бути не найкращою ідеєю, але це давня традиція і так роблять не дивлячись ні на що.
Діти співають релігійних пісень та читають вірші. А ви даєте їм якісь подарунки. І краще не цукерки чи щось солодке, бо зараз не всі діти таке їдять. А взагалі мета цих колядок зібрати гроші на благодійність. Наприклад, для інших дітей, яким треба допомога. Саме тому оптимальним варіантом будуть гроші, а як бонус можна дати фрукти.
В кінці гості благословляють ваш будинок, пишучи крейдою над дверима 20*C+M+B*24, де цифри 2024 – актуальний рік, а літери CMB то імена легендарних візитерів або фраза благословення оселі латиною. В сучасних реаліях на двері вам можуть просто зробити наліпку. Після цього ваше житло і його мешканці захищені від усього поганого на цілий рік, а в наступному процедуру треба повторювати.
Ті королі з легенди так само могли бути волхвами, мудрецями, астрологами чи навіть магами. Та чи існували вони взагалі? Так само ми не знаємо і характер прийнятого за ярку зірку астрономічного явища: комета, наднова чи парад планет? Це також про релігійний символізм, де сама цифра 3 то божественне (Свята Трійця), а 4 – людське (пори року та сторони світу).
6 січня в Австрії до вас в гості прийдуть діти заколядувати! В нас це державне свято і вихідний «Три королі». За легендою саме ця трійця побачила в небі Вифлеємську зірку, яка вказувала їм шлях до новонародженого Ісуса Христа, на якого ті хотіли подивитися, привітати та принести йому символічні подарунки: золото, ладан та смирну.
Коли відкриєте двері, на порозі побачите перевдягнених дітей: різнокольорові мантії, накидки та корони. Гостей може прийти і більше трьох, а один з них буде нести ту саму зірку. З дітьми має бути хтось із дорослих. Різні королі представляють різні континенти та раси, що їх населяють. Обличчя дітей фарбують у різні кольори шкіри (чорний, жовтий, червоний), що у контексті скандалів з «блекфейсом» може бути не найкращою ідеєю, але це давня традиція і так роблять не дивлячись ні на що.
Діти співають релігійних пісень та читають вірші. А ви даєте їм якісь подарунки. І краще не цукерки чи щось солодке, бо зараз не всі діти таке їдять. А взагалі мета цих колядок зібрати гроші на благодійність. Наприклад, для інших дітей, яким треба допомога. Саме тому оптимальним варіантом будуть гроші, а як бонус можна дати фрукти.
В кінці гості благословляють ваш будинок, пишучи крейдою над дверима 20*C+M+B*24, де цифри 2024 – актуальний рік, а літери CMB то імена легендарних візитерів або фраза благословення оселі латиною. В сучасних реаліях на двері вам можуть просто зробити наліпку. Після цього ваше житло і його мешканці захищені від усього поганого на цілий рік, а в наступному процедуру треба повторювати.
Ті королі з легенди так само могли бути волхвами, мудрецями, астрологами чи навіть магами. Та чи існували вони взагалі? Так само ми не знаємо і характер прийнятого за ярку зірку астрономічного явища: комета, наднова чи парад планет? Це також про релігійний символізм, де сама цифра 3 то божественне (Свята Трійця), а 4 – людське (пори року та сторони світу).
Алкоголь за кермом в Австрії
Це дивує, а інколи навіть шокує, але в Австрії легально можна вживати алкоголь за кермом! Наша країна одна з найдемократичніших в плані суміщення градусу та автомобіля. Тут можна сісти за кермо на підпитку аж до рівня 0,5 проміле. Дозволено для всіх – місцевих і туристів з іноземними правами.
Свобода і лібералізм, але якщо станеться ДТП, то навіть законна кількість алкоголю може бути проблемою. З одного боку для відповідальності водія і тут вже як вирішить суд. А з іншого – може стати проблемою щодо можливого страхового відшкодування. А якщо алкоголю буде більше дозволеного, то це взагалі кримінальна відповідальність та реальний тюремний строк.
Як зрозуміти дозволену межу? Проміле розраховуються відповідно до вашої комплекції, кількості та градусу випитого, а також наявності в шлунку їжі. Існують всякі онлайн-калькулятори. Але умовно під смачну їжу це може бути пара келихів пива чи вина. Можна і більше, але навіщо?
Якщо на дорозі вас зупиняють поліцейські і почують запах, то спитають, чи вживали ви щось. Тут головне не панікувати та чесно і з гордістю відповісти – так! Далі швидкий тест за допомогою приладу, в який треба дути до сигналу і якщо ви в рамках дозволеного, їдете собі далі. Казати що ви не пили, коли по факту це не так немає сенсу, адже контролю у будь-якому разі не уникнути. Перевірки проводяться так, що повністю перекривають дороги чи навіть цілі райони міст (план «Квадрат») і зупиняють для перевірки взагалі всіх. Якщо навіть від вас не пахне, пройти тест буде необхідним.
Мене для тесту зупиняли багато разів. Пару раз після вживання трохи алкоголю. Все було дружньо і швидко. Якось після декількох бокалів пива поліція стояла прямо під баром у Відні, а прилад показав щось близько нуля, на що поліцейські запропонували продовжити вечірку. Часто водіїв перевіряють під час масових свят (Різдво, Великдень) чи біля закладів (бари, ресторани, ярмарки).
Помітити водія на підпитку у потоці автомобілів в Австрії не складно: авто з місцевими номерами, що дотримується усіх правил та обмежень :) Подібним чином в нас їздять тільки туристи. Алкоголь за кермом то типова для Австрії історія, бо велика кількість населення живе у селах, транспорту тут не багато, а приводів випити вистачає.
Вимірювання відбувається приладом, що показує не самі проміле в крові, а вміст алкоголю у видихуваному повітрі в міліграмах на літр. Щоб отримати саме кількість проміле цей показник треба подвоїти.
У разі підозри поліцейські можуть провести і тест на наркотичні речовини через слину. Ці речі за кермом не дозволені навіть в найменшій концентрації.
Для водіїв новачків або професіоналів за кермом вантажівки чи автобусу обмеження інше і це буде лише 0,1 проміле. Але таким людям я би взагалі не радив вживати.
Що буде, коли алкоголю більше дозволеного? Від 0,5 до 0,8 проміле – штраф від 300 до 3700 євро; 0,8-1,2 – штраф 800-3700 євро та позбавлення прав від 1 місяця; 1,2-1,6 – штраф 1200-4400 євро, позбавлення від 4 місяців та проходження спеціального курсу безпеки руху; більше 1,6 – штраф 1600-5900 євро, позбавлення від 6 місяців та психологічна експертиза. Якщо водійське посвідчення вилучене більше, ніж на 18 місяців, права після цього треба отримувати з нуля.
Щороку в Австрії стається десь 2150 ДТП з причини вживання алкоголю водіями, що становить близько 8% від загальної кількості. В результаті травмується десь 2700 людей, з яких близько 20 – загиблі. За цим показником країна знаходиться десь в середині статистики по Європі.
Аналогічна з Австрією дозволена кількість не є порушенням в інших країнах Європи: Німеччина, Італія, Бельгія, Іспанія, Данія та Нідерланди. А більше можна тільки в Великобританії – до 0,8 проміле. В той самий час в Європі є країни з нульовою толерантністю до цього: Чехія, Румунія, Угорщина та Словаччина. В Україні межа 0,2 проміле.
Мене в основному читають дорослі та розумні люди, тому коротко: якщо у вас є можливість не вживати за кермом, то краще не ризикувати. Навіть коли це дозволено, ваша реакція і сприйняття світу буде іншим.
Це дивує, а інколи навіть шокує, але в Австрії легально можна вживати алкоголь за кермом! Наша країна одна з найдемократичніших в плані суміщення градусу та автомобіля. Тут можна сісти за кермо на підпитку аж до рівня 0,5 проміле. Дозволено для всіх – місцевих і туристів з іноземними правами.
Свобода і лібералізм, але якщо станеться ДТП, то навіть законна кількість алкоголю може бути проблемою. З одного боку для відповідальності водія і тут вже як вирішить суд. А з іншого – може стати проблемою щодо можливого страхового відшкодування. А якщо алкоголю буде більше дозволеного, то це взагалі кримінальна відповідальність та реальний тюремний строк.
Як зрозуміти дозволену межу? Проміле розраховуються відповідно до вашої комплекції, кількості та градусу випитого, а також наявності в шлунку їжі. Існують всякі онлайн-калькулятори. Але умовно під смачну їжу це може бути пара келихів пива чи вина. Можна і більше, але навіщо?
Якщо на дорозі вас зупиняють поліцейські і почують запах, то спитають, чи вживали ви щось. Тут головне не панікувати та чесно і з гордістю відповісти – так! Далі швидкий тест за допомогою приладу, в який треба дути до сигналу і якщо ви в рамках дозволеного, їдете собі далі. Казати що ви не пили, коли по факту це не так немає сенсу, адже контролю у будь-якому разі не уникнути. Перевірки проводяться так, що повністю перекривають дороги чи навіть цілі райони міст (план «Квадрат») і зупиняють для перевірки взагалі всіх. Якщо навіть від вас не пахне, пройти тест буде необхідним.
Мене для тесту зупиняли багато разів. Пару раз після вживання трохи алкоголю. Все було дружньо і швидко. Якось після декількох бокалів пива поліція стояла прямо під баром у Відні, а прилад показав щось близько нуля, на що поліцейські запропонували продовжити вечірку. Часто водіїв перевіряють під час масових свят (Різдво, Великдень) чи біля закладів (бари, ресторани, ярмарки).
Помітити водія на підпитку у потоці автомобілів в Австрії не складно: авто з місцевими номерами, що дотримується усіх правил та обмежень :) Подібним чином в нас їздять тільки туристи. Алкоголь за кермом то типова для Австрії історія, бо велика кількість населення живе у селах, транспорту тут не багато, а приводів випити вистачає.
Вимірювання відбувається приладом, що показує не самі проміле в крові, а вміст алкоголю у видихуваному повітрі в міліграмах на літр. Щоб отримати саме кількість проміле цей показник треба подвоїти.
У разі підозри поліцейські можуть провести і тест на наркотичні речовини через слину. Ці речі за кермом не дозволені навіть в найменшій концентрації.
Для водіїв новачків або професіоналів за кермом вантажівки чи автобусу обмеження інше і це буде лише 0,1 проміле. Але таким людям я би взагалі не радив вживати.
Що буде, коли алкоголю більше дозволеного? Від 0,5 до 0,8 проміле – штраф від 300 до 3700 євро; 0,8-1,2 – штраф 800-3700 євро та позбавлення прав від 1 місяця; 1,2-1,6 – штраф 1200-4400 євро, позбавлення від 4 місяців та проходження спеціального курсу безпеки руху; більше 1,6 – штраф 1600-5900 євро, позбавлення від 6 місяців та психологічна експертиза. Якщо водійське посвідчення вилучене більше, ніж на 18 місяців, права після цього треба отримувати з нуля.
Щороку в Австрії стається десь 2150 ДТП з причини вживання алкоголю водіями, що становить близько 8% від загальної кількості. В результаті травмується десь 2700 людей, з яких близько 20 – загиблі. За цим показником країна знаходиться десь в середині статистики по Європі.
Аналогічна з Австрією дозволена кількість не є порушенням в інших країнах Європи: Німеччина, Італія, Бельгія, Іспанія, Данія та Нідерланди. А більше можна тільки в Великобританії – до 0,8 проміле. В той самий час в Європі є країни з нульовою толерантністю до цього: Чехія, Румунія, Угорщина та Словаччина. В Україні межа 0,2 проміле.
Мене в основному читають дорослі та розумні люди, тому коротко: якщо у вас є можливість не вживати за кермом, то краще не ризикувати. Навіть коли це дозволено, ваша реакція і сприйняття світу буде іншим.
Скільки живуть австрійці
Тривалість життя австрійців за останні 10 років збільшилася! Так, чоловіки прожили додатково 2 роки, а жінки – майже 3. Зараз середня тривалість життя в дівчат становить 84,2 роки, а у хлопців – 79,5 років. Тенденція до зростання тривалості життя актуальна і для нових поколінь.
Вмирати раніше за наших коханих фірмова фішка чоловічої статі у всьому світі і Австрія тут не виключення. Є різні пояснення, серед яких: гени, гормони, спосіб та образ життя кожної статі.
На боці довгожителів Австрії екологія, страхова система медицини та відносно спокійне існування. Проти виступає малорухливий образ життя, алкоголь, нікотин та шкідлива їжа. Все таке смачне, обрати важко, тому беруть одразу все :)
Кожен застрахований мешканець Австрії може раз на рік безкоштовно пройти профілактичний медичний огляд. Це називається Vorsorgeuntersuchung або Gesundheits-Check. Зараз цією можливістю користується лише 15% клієнтів, але кількість зростає.
За останні 20 років австрійці стали проводити життя без захворювань на 7-8 років більше. При цьому за 5 років спостережень від хронічних хвороб стало страждати більше людей: 66% проти 62%. Серед хронічних болячек, які скорочують щасливе життя: біль у спині – 26%, алергія – 20%, біль у шиї – 20%, остеоартрит – 14%, головний біль – 8%, діабет – 6%, депресія – 6%, бронхіт – 5% та астма – 4%. Без хронічних захворювань в місцевих є шанс прожити до 60 щасливих років, а от із ними потім ще десь 15-20 років.
Помирають австрійці в основному від серцево-судинних захворювань (34%), раку (22%) та інших неприємних захворювань (21%). Десь 5% щороку покидає нас від різних несподіванок, як то травми та отруєння.
Австрія знаходиться в хвості двадцятки світових країн з найбільшою тривалістю життя. Загалом лідирує Японія, в а Європі довше живуть французи, італійці, норвежці та голанці.
В Україні середня тривалість життя 64 роки для чоловіків та 75 років для жінок, що сумно і сильно менше, ніж в австрійців. Серед топових природних причин смерті українців ті ж самі серцево-судинні захворювання та рак.
Але з іншого боку – може головне не скільки, а як?
Тривалість життя австрійців за останні 10 років збільшилася! Так, чоловіки прожили додатково 2 роки, а жінки – майже 3. Зараз середня тривалість життя в дівчат становить 84,2 роки, а у хлопців – 79,5 років. Тенденція до зростання тривалості життя актуальна і для нових поколінь.
Вмирати раніше за наших коханих фірмова фішка чоловічої статі у всьому світі і Австрія тут не виключення. Є різні пояснення, серед яких: гени, гормони, спосіб та образ життя кожної статі.
На боці довгожителів Австрії екологія, страхова система медицини та відносно спокійне існування. Проти виступає малорухливий образ життя, алкоголь, нікотин та шкідлива їжа. Все таке смачне, обрати важко, тому беруть одразу все :)
Кожен застрахований мешканець Австрії може раз на рік безкоштовно пройти профілактичний медичний огляд. Це називається Vorsorgeuntersuchung або Gesundheits-Check. Зараз цією можливістю користується лише 15% клієнтів, але кількість зростає.
За останні 20 років австрійці стали проводити життя без захворювань на 7-8 років більше. При цьому за 5 років спостережень від хронічних хвороб стало страждати більше людей: 66% проти 62%. Серед хронічних болячек, які скорочують щасливе життя: біль у спині – 26%, алергія – 20%, біль у шиї – 20%, остеоартрит – 14%, головний біль – 8%, діабет – 6%, депресія – 6%, бронхіт – 5% та астма – 4%. Без хронічних захворювань в місцевих є шанс прожити до 60 щасливих років, а от із ними потім ще десь 15-20 років.
Помирають австрійці в основному від серцево-судинних захворювань (34%), раку (22%) та інших неприємних захворювань (21%). Десь 5% щороку покидає нас від різних несподіванок, як то травми та отруєння.
Австрія знаходиться в хвості двадцятки світових країн з найбільшою тривалістю життя. Загалом лідирує Японія, в а Європі довше живуть французи, італійці, норвежці та голанці.
В Україні середня тривалість життя 64 роки для чоловіків та 75 років для жінок, що сумно і сильно менше, ніж в австрійців. Серед топових природних причин смерті українців ті ж самі серцево-судинні захворювання та рак.
Але з іншого боку – може головне не скільки, а як?
Гірськолижні курорти Австрії, куди легко зістатися потягом
Всі ці гірськолижні курорти знаходиться прямо біля залізничних станцій. Тобто приїхав, вийшов з потягу і одразу пішки відправився до підйомника кататися. Заощаджуємо час, гроші та нерви.
Для кого це буде цікавим?
– Хто пересувається потягами, чи не має авто, може володіє Кліматичним квитком, або просто турбується про екологію і завий раз їхати своїм авто не хоче.
– Хто хоче покататися одним днем. Для частини курортів це реально, якщо виїхати рано вранці і повернутися пізно ввечері. Зайві речі можна залишити у камерах схову на курорті чи вокзалі.
– Хто їде на вихідні і хоче заощадити час: приїхав вранці, одразу покатався, ввечері в готель переночувати, покатався на наступний день і ввечері додому. Всього одна ночівля і мінімум часу на логістику.
– Хто не хоче витрачати час та нерви на додаткову логістику локальними автобусами: розібратися в розкладі, знайти зупинку та автобус.
На зимовий період на курорти пускають зручні прямі потяги або роблять адекватні стиковки з пересадками. За бажання доїхати до більшості курортів нижче можна взагалі без пересадок або максимум лише з однією. Але тривалість поїздки та кількість пересадок залежить від дня та часу конкретної подорожі. Та й буває так, що прямі потяги – не найшвидший варіант саме по часу. А той же прямий потяг з Відня в Zell am See ходить не кожен день.
Для далеких відстаней краще обирати мінімум пересадок і резервацію місць у якості опції, аби дорогою можна було поспати. На сайті ÖBB зазирніть у розділ «Wintersport-Kombitickets» з пропозиціями квитків на потяг разом із скіпасом та знижками на різні послуги на місці.
Важливі деталі:
⛷ – назва курорту
🚉 – залізнична станція, яку треба вводити в програму для маршруту та квитка
👣 – піша відстань від станції потягу до підйомника, 500 метрів це десь 7-8 хвилин ходу
⌚️ – найкоротший можливий час у дорозі від головного вокзалу міста та у дужках найменша можлива кількість пересадок
Особисто я би з Відня їхав кататися на Schladming, Gastein чи Zell am See. Їхати на Stuhleck можна тільки зі столиці і тільки якщо у вас ну зовсім нема можливості поїхати на інший справді хороший курорт зі списку.
⛷ Stuhleck 🚉 Spital am Semmering 👣 900 м
⌚️ Відень – 1:45 (0)
⛷ Schladming 🚉 Однойменна станція 👣 400 м
⌚️ Відень – 3:45 (1) / Зальцбург – 1:32 (0) / Мюнхен – 3:42 (0)
⛷ Zell am See 🚉 Однойменна станція 👣 550 м
⌚️ Відень – 4:14 (0) / Зальцбург – 1:32 (0) / Мюнхен – 2:48 (1)
⛷ Gastein 🚉 Bad Gastein 👣 130 м
⌚️ Відень – 4:13 (1) / Зальцбург – 1:29 (0) / Мюнхен – 3:19 (0)
⛷ Kitzbühel 🚉 Kitzbühel Hahnenkamm чи Hopfgarten im Brixental 👣 170 м
⌚️ Відень – 4:29 (1) / Зальцбург – 2:01 (0) / Мюнхен – 1:48 (1)
⛷ Hochzillertal 🚉 Kaltenbach-Stumm im Zillertal 👣 500 м
⌚️ Відень – 4:38 (1) / Зальцбург – 2:10 (1) / Мюнхен – 2:02 (1)
⛷ St. Johann in Tirol 🚉 Однойменна станція 👣 1000 м
⌚️ Відень – 4:41 (1) / Зальцбург – 2:13 (0) / Мюнхен – 2:02 (1)
⛷ Mayrhofen 🚉 Mayrhofen im Zillertal 👣 850 м
⌚️ Відень – 5:03 (1) / Зальцбург – 2:35 (1) / Мюнхен – 2:27 (1)
⛷ Ski Arlberg 🚉 St. Anton am Arlberg 👣 500 м
⌚️ Відень – 5:27 (0) / Зальцбург – 2:59 (0) / Мюнхен – 3:06 (1)
⛷ Seefeld 🚉 Seefeld in Tirol 👣 1000 м
⌚️ Відень – 5:16 (1) / Зальцбург – 2:48 (1) / Мюнхен – 2:55 (1)
В список вище формально не потрапили курорти, де треба хоч трохи їхати іншим транспортом. Але у якості бонусу декілька хороших варіантів з прямим автобусом до підйомнику від станції.
⛷ Hochkönig 🚉 Bischofshofen 🚌 20 хв
⌚️ Відень – 3:24 (0) / Зальцбург – 0:40 (0) / Мюнхен – 2:26 (0)
⛷ Snow Space Salzburg 🚉 St. Johann im Pongau 🚌 10 хв
⌚️ Відень – 3:34 (0) / Зальцбург – 0:50 (0) / Мюнхен – 2:34 (0)
⛷ Obertauern 🚉 Radstadt 🚌 25 хв
⌚️ Відень – 4:01 (1) / Зальцбург – 1:18 (0) / Мюнхен – 3:18 (0)
⛷ Zauchensee 🚉 Altenmarkt im Pongau 🚌 20 хв
⌚️ Відень – 4:08 (1) / Зальцбург – 1:21 (1) / Мюнхен – 3:07 (1)
⛷ Skicircus Saalbach 🚉 Maishofen-Saalbach 🚌 20 хв
⌚️ Відень – 5:01 (1) / Зальцбург – 2:00 (0) / Мюнхен – 2:56 (1)
⛷ Dachstein West 🚉 Steeg-Gosau 🚌 20 хв
⌚️ Відень – 3:33 (1) / Зальцбург – 2:10 (1) / Мюнхен – 3:41 (1)
Всі ці гірськолижні курорти знаходиться прямо біля залізничних станцій. Тобто приїхав, вийшов з потягу і одразу пішки відправився до підйомника кататися. Заощаджуємо час, гроші та нерви.
Для кого це буде цікавим?
– Хто пересувається потягами, чи не має авто, може володіє Кліматичним квитком, або просто турбується про екологію і завий раз їхати своїм авто не хоче.
– Хто хоче покататися одним днем. Для частини курортів це реально, якщо виїхати рано вранці і повернутися пізно ввечері. Зайві речі можна залишити у камерах схову на курорті чи вокзалі.
– Хто їде на вихідні і хоче заощадити час: приїхав вранці, одразу покатався, ввечері в готель переночувати, покатався на наступний день і ввечері додому. Всього одна ночівля і мінімум часу на логістику.
– Хто не хоче витрачати час та нерви на додаткову логістику локальними автобусами: розібратися в розкладі, знайти зупинку та автобус.
На зимовий період на курорти пускають зручні прямі потяги або роблять адекватні стиковки з пересадками. За бажання доїхати до більшості курортів нижче можна взагалі без пересадок або максимум лише з однією. Але тривалість поїздки та кількість пересадок залежить від дня та часу конкретної подорожі. Та й буває так, що прямі потяги – не найшвидший варіант саме по часу. А той же прямий потяг з Відня в Zell am See ходить не кожен день.
Для далеких відстаней краще обирати мінімум пересадок і резервацію місць у якості опції, аби дорогою можна було поспати. На сайті ÖBB зазирніть у розділ «Wintersport-Kombitickets» з пропозиціями квитків на потяг разом із скіпасом та знижками на різні послуги на місці.
Важливі деталі:
⛷ – назва курорту
🚉 – залізнична станція, яку треба вводити в програму для маршруту та квитка
👣 – піша відстань від станції потягу до підйомника, 500 метрів це десь 7-8 хвилин ходу
⌚️ – найкоротший можливий час у дорозі від головного вокзалу міста та у дужках найменша можлива кількість пересадок
Особисто я би з Відня їхав кататися на Schladming, Gastein чи Zell am See. Їхати на Stuhleck можна тільки зі столиці і тільки якщо у вас ну зовсім нема можливості поїхати на інший справді хороший курорт зі списку.
⛷ Stuhleck 🚉 Spital am Semmering 👣 900 м
⌚️ Відень – 1:45 (0)
⛷ Schladming 🚉 Однойменна станція 👣 400 м
⌚️ Відень – 3:45 (1) / Зальцбург – 1:32 (0) / Мюнхен – 3:42 (0)
⛷ Zell am See 🚉 Однойменна станція 👣 550 м
⌚️ Відень – 4:14 (0) / Зальцбург – 1:32 (0) / Мюнхен – 2:48 (1)
⛷ Gastein 🚉 Bad Gastein 👣 130 м
⌚️ Відень – 4:13 (1) / Зальцбург – 1:29 (0) / Мюнхен – 3:19 (0)
⛷ Kitzbühel 🚉 Kitzbühel Hahnenkamm чи Hopfgarten im Brixental 👣 170 м
⌚️ Відень – 4:29 (1) / Зальцбург – 2:01 (0) / Мюнхен – 1:48 (1)
⛷ Hochzillertal 🚉 Kaltenbach-Stumm im Zillertal 👣 500 м
⌚️ Відень – 4:38 (1) / Зальцбург – 2:10 (1) / Мюнхен – 2:02 (1)
⛷ St. Johann in Tirol 🚉 Однойменна станція 👣 1000 м
⌚️ Відень – 4:41 (1) / Зальцбург – 2:13 (0) / Мюнхен – 2:02 (1)
⛷ Mayrhofen 🚉 Mayrhofen im Zillertal 👣 850 м
⌚️ Відень – 5:03 (1) / Зальцбург – 2:35 (1) / Мюнхен – 2:27 (1)
⛷ Ski Arlberg 🚉 St. Anton am Arlberg 👣 500 м
⌚️ Відень – 5:27 (0) / Зальцбург – 2:59 (0) / Мюнхен – 3:06 (1)
⛷ Seefeld 🚉 Seefeld in Tirol 👣 1000 м
⌚️ Відень – 5:16 (1) / Зальцбург – 2:48 (1) / Мюнхен – 2:55 (1)
В список вище формально не потрапили курорти, де треба хоч трохи їхати іншим транспортом. Але у якості бонусу декілька хороших варіантів з прямим автобусом до підйомнику від станції.
⛷ Hochkönig 🚉 Bischofshofen 🚌 20 хв
⌚️ Відень – 3:24 (0) / Зальцбург – 0:40 (0) / Мюнхен – 2:26 (0)
⛷ Snow Space Salzburg 🚉 St. Johann im Pongau 🚌 10 хв
⌚️ Відень – 3:34 (0) / Зальцбург – 0:50 (0) / Мюнхен – 2:34 (0)
⛷ Obertauern 🚉 Radstadt 🚌 25 хв
⌚️ Відень – 4:01 (1) / Зальцбург – 1:18 (0) / Мюнхен – 3:18 (0)
⛷ Zauchensee 🚉 Altenmarkt im Pongau 🚌 20 хв
⌚️ Відень – 4:08 (1) / Зальцбург – 1:21 (1) / Мюнхен – 3:07 (1)
⛷ Skicircus Saalbach 🚉 Maishofen-Saalbach 🚌 20 хв
⌚️ Відень – 5:01 (1) / Зальцбург – 2:00 (0) / Мюнхен – 2:56 (1)
⛷ Dachstein West 🚉 Steeg-Gosau 🚌 20 хв
⌚️ Відень – 3:33 (1) / Зальцбург – 2:10 (1) / Мюнхен – 3:41 (1)
Скільки коштує зимова відпустка на гірськолижному курорті Австрії в 2024 році
Зимова відпустка у Австрії – це дорого? Дивлячись що ви за турист. Велика частина гостей приїздить до нас з інших країн (Німеччина, Голландія, Великобританія), де рівень життя вищий за австрійський. Саме на місцевих наша індустрія не сильно то й розраховує: нічого особистого, просто бізнес. Порівняно з минулим роком ціни на все (скіпаси, готелі, їжа та інше) піднялися на 7-10%.
Але ж з іншого боку ви отримуєте найкращі в світі гірськолижні курорти і інфраструктуру для цього. Від країни, що вже багато десятків років спеціалізується на такому туризмі. А це чогось-таки варте!
Давайте порахуємо, в скільки обійдеться відпочинок для родини з 2 дорослих та 2 дітей на тиждень. Піддослідні подорожують на авто з Відня до мого рідного Цель ам Зее. Відпочивати будемо у високий сезон на шкільні канікули з 5 по 11 лютого 2024 року, що найдорожче з можливого.
1. Транспорт. Їдемо на сімейному дизельному авто. При середній ціні палива 1,65€ за літр і відстані в 325 км спалюємо туди і назад 90€. Автобан в родини проплачений на рік, тому цих видатків тут немає (але могло би бути 9,90€ на 10 днів). Опціонально по дорозі можна пообідати в одному з ресторанів Landzeit прямо на автобані (що може стати в 130€), але може в них з собою і бутерброди.
2. Готель. Ми залишаємося на 6 ночей. Обриємо готель в пішій доступності від підйомника у самому місті. Наприклад, 4* Hotel zum Hirschen, який обійдеться в 3500€. Додатково ще сніданки за 15€ на гостя, бо вранці витрачати на це час точно не хочеться. І ще за парковку авто в готелі по 15€ за день. Якщо ви готові витрачати додатковий час на дорогу, можна жити далі та дешевше. Якщо є додаткова тисяча євро, я би поселився у своєму улюбленому готелі 4* Hotel Stadt Wien. Бронювати це все треба дууууже завчасно та хоча б за півроку.
3. Скіпаси. Купуємо їх на 5 днів катання для курорту Zell am See, бо понеділок і неділя то дні на логістику і інші орг моменти типу заселення і збори. Один дорослий – 331€, а один дитячий до 16 років – 165,50€. Ці квитки діють на весь регіон, тому за бажання можна буде зробити відпочинок різноманітнішим за рахунок величезного Saalbach та льодовика Kaprun.
4. Оренда спорядження. В мережі Bründl беремо все необхідне на чотирьох на тиждень в середній ціновій категорії «Premium»: лижі з палками (185€ на дорослого та 93€ на дитину), взуття (57€ за дорослого та 29€ за дитину) та шоломи по 37€ за дорослого, а дітям їх дають безкоштовно. Одяг та маски у родини вже з собою, бо такі речі орендують не часто. Все замовляємо онлайн, аби було дешевше і готове до видачі без зайвої витрати часу. За бажання можна взяти дешевше не таке якісне спорядження. Ну або взагалі мати це все спорядження своє і не витрачатися тут.
5. Їжа. Зі сніданком вирішили, але в нас лишається 5 обідів на горі (120€ на родину за раз) та 6 вечерь в ресторанах міста (150€ на всіх за раз), серед яких можуть бути Steinerwirt, Deins & Meins чи Yor Ribs. Родина могла би готувати і сама, але це в першу чергу довгоочікуваний відпочинок, тому ні.
6. Відпочинок. В один з вечорів родина відправиться у чудове Tauern SPA. Вечірній квиток коштує дешевше: 32,50€ за дорослого та 19,50€ за дитину. Ну ще там водичка та сік десь на 40€. Звичайно туди можна і не йти, але це просто супер варіант розслабитися після катання та загалом ігнорувати таку локацію просто не можна.
Так скільки ж всього треба грошей родині для такого відпочинку?
1. Пальне = 90€
2. Готель зі сніданками та парковкою = 3950€
3. Скіпаси = 993€
4. Оренда спорядження = 802€
5. Обіди на горі та вечері в місті = 1500€
6. Відпочинок в СПА = 144€
А загалом це все буде 7,5 тисяч євро
Чи можна дешевше? Так, звичайно! Якщо тема цікава, відреагуйте і я зроблю подібний розрахунок з порадами на максимально дешевий варіант зимового відпочинку.
Зимова відпустка у Австрії – це дорого? Дивлячись що ви за турист. Велика частина гостей приїздить до нас з інших країн (Німеччина, Голландія, Великобританія), де рівень життя вищий за австрійський. Саме на місцевих наша індустрія не сильно то й розраховує: нічого особистого, просто бізнес. Порівняно з минулим роком ціни на все (скіпаси, готелі, їжа та інше) піднялися на 7-10%.
Але ж з іншого боку ви отримуєте найкращі в світі гірськолижні курорти і інфраструктуру для цього. Від країни, що вже багато десятків років спеціалізується на такому туризмі. А це чогось-таки варте!
Давайте порахуємо, в скільки обійдеться відпочинок для родини з 2 дорослих та 2 дітей на тиждень. Піддослідні подорожують на авто з Відня до мого рідного Цель ам Зее. Відпочивати будемо у високий сезон на шкільні канікули з 5 по 11 лютого 2024 року, що найдорожче з можливого.
1. Транспорт. Їдемо на сімейному дизельному авто. При середній ціні палива 1,65€ за літр і відстані в 325 км спалюємо туди і назад 90€. Автобан в родини проплачений на рік, тому цих видатків тут немає (але могло би бути 9,90€ на 10 днів). Опціонально по дорозі можна пообідати в одному з ресторанів Landzeit прямо на автобані (що може стати в 130€), але може в них з собою і бутерброди.
2. Готель. Ми залишаємося на 6 ночей. Обриємо готель в пішій доступності від підйомника у самому місті. Наприклад, 4* Hotel zum Hirschen, який обійдеться в 3500€. Додатково ще сніданки за 15€ на гостя, бо вранці витрачати на це час точно не хочеться. І ще за парковку авто в готелі по 15€ за день. Якщо ви готові витрачати додатковий час на дорогу, можна жити далі та дешевше. Якщо є додаткова тисяча євро, я би поселився у своєму улюбленому готелі 4* Hotel Stadt Wien. Бронювати це все треба дууууже завчасно та хоча б за півроку.
3. Скіпаси. Купуємо їх на 5 днів катання для курорту Zell am See, бо понеділок і неділя то дні на логістику і інші орг моменти типу заселення і збори. Один дорослий – 331€, а один дитячий до 16 років – 165,50€. Ці квитки діють на весь регіон, тому за бажання можна буде зробити відпочинок різноманітнішим за рахунок величезного Saalbach та льодовика Kaprun.
4. Оренда спорядження. В мережі Bründl беремо все необхідне на чотирьох на тиждень в середній ціновій категорії «Premium»: лижі з палками (185€ на дорослого та 93€ на дитину), взуття (57€ за дорослого та 29€ за дитину) та шоломи по 37€ за дорослого, а дітям їх дають безкоштовно. Одяг та маски у родини вже з собою, бо такі речі орендують не часто. Все замовляємо онлайн, аби було дешевше і готове до видачі без зайвої витрати часу. За бажання можна взяти дешевше не таке якісне спорядження. Ну або взагалі мати це все спорядження своє і не витрачатися тут.
5. Їжа. Зі сніданком вирішили, але в нас лишається 5 обідів на горі (120€ на родину за раз) та 6 вечерь в ресторанах міста (150€ на всіх за раз), серед яких можуть бути Steinerwirt, Deins & Meins чи Yor Ribs. Родина могла би готувати і сама, але це в першу чергу довгоочікуваний відпочинок, тому ні.
6. Відпочинок. В один з вечорів родина відправиться у чудове Tauern SPA. Вечірній квиток коштує дешевше: 32,50€ за дорослого та 19,50€ за дитину. Ну ще там водичка та сік десь на 40€. Звичайно туди можна і не йти, але це просто супер варіант розслабитися після катання та загалом ігнорувати таку локацію просто не можна.
Так скільки ж всього треба грошей родині для такого відпочинку?
1. Пальне = 90€
2. Готель зі сніданками та парковкою = 3950€
3. Скіпаси = 993€
4. Оренда спорядження = 802€
5. Обіди на горі та вечері в місті = 1500€
6. Відпочинок в СПА = 144€
А загалом це все буде 7,5 тисяч євро
Чи можна дешевше? Так, звичайно! Якщо тема цікава, відреагуйте і я зроблю подібний розрахунок з порадами на максимально дешевий варіант зимового відпочинку.
Що приховують австрійські підвали
В Нижній Австрії є невелике місто Амштеттен. Окрім того, що аж до 2011 року почесним мешканцем через бюрократію та недбалість був Адольф Гітлер, там безкарно багато років жив один з найвідоміших австрійських злочинців – Йозеф Фріцль.
24 роки кат силою утримував у своєму підвалі власну доньку, ґвалтував та знущався з неї. У підвалі періодично з’являлися нові ув’язнені – його онуки, яких народжувала його донька від нього самого. Загалом так народилося 7 дітей, один з яких помер невдовзі після появи на світ.
Людям злочинець розповідав, що його дочка втекла у секту, а дітей, яких вона таємно народжувала він усиновляв під різними приводами та виховував разом із своєю дочкою, дружиною (вона весь час жила з ним) та іншими дітьми. То ніби хтось підкинув йому малюка, то ніби його дочка залишила йому свою дитину на виховання.
У підвалі свого будинку Фріцль побудував таємну квартиру з 5 кімнат, де був створений необхідний мінімум для життя: кухня, душ, туалет, меблі, холодильник, пральна машина, телевізор з відеомагнітофоном і радіоприймач. Все це було закрито прихованими багато кілограмовими залізними дверима, які відкривалися по коду або дистанційно, а навколо були звукоізольовані стіни.
В 2018 році одна з дітей потрапила у лікарню, де спитали про її родину і все розкрилося. Злочинця було засуджено до найвищої міри покарання – довічного ув’язнення у закладі для психічно хворих злочинців. Дочка Елізабет потрапила у полон у віці 18 років в 1984 році, а вийшла на свободу, коли їй було вже за 40. Зараз вона із дітьми проживає десь у Австрії звичайним життям.
Чому я взагалі за нього згадав? А тому, що прямо зараз суд розглядає питання про пом’якшення його покарання, адже за висновками експертизи той вже дуже старий, страждає на деменцію і небезпеки для суспільства не становить.
Є ще один випадок. У 1998 році австрійську десятилітню школярку Наташу Кампуш викрав безробітний австрійський інженер Вольфганг Пріклопіль, затягнувши жертву в свій фургон прямо на вулиці в Відні. Після чого він бив та утримував її в полоні більше 8 років. Через недбалість поневолювача їй вдалося втекти, а злочинець самостійно закінчив своє життя. Дівчина, що отримала свободу в 18 років стала відомою телеведучою та письменницею, а по її книзі про неволю «3096 днів» зняли фільм.
Колись я подивився австрійський фільм «У підвалі» (Im Keller), про всяке різне, що приховують люди у своїх підземних приміщеннях. Одне з джерел, що дозволяє краще зрозуміти австрійців.
В Нижній Австрії є невелике місто Амштеттен. Окрім того, що аж до 2011 року почесним мешканцем через бюрократію та недбалість був Адольф Гітлер, там безкарно багато років жив один з найвідоміших австрійських злочинців – Йозеф Фріцль.
24 роки кат силою утримував у своєму підвалі власну доньку, ґвалтував та знущався з неї. У підвалі періодично з’являлися нові ув’язнені – його онуки, яких народжувала його донька від нього самого. Загалом так народилося 7 дітей, один з яких помер невдовзі після появи на світ.
Людям злочинець розповідав, що його дочка втекла у секту, а дітей, яких вона таємно народжувала він усиновляв під різними приводами та виховував разом із своєю дочкою, дружиною (вона весь час жила з ним) та іншими дітьми. То ніби хтось підкинув йому малюка, то ніби його дочка залишила йому свою дитину на виховання.
У підвалі свого будинку Фріцль побудував таємну квартиру з 5 кімнат, де був створений необхідний мінімум для життя: кухня, душ, туалет, меблі, холодильник, пральна машина, телевізор з відеомагнітофоном і радіоприймач. Все це було закрито прихованими багато кілограмовими залізними дверима, які відкривалися по коду або дистанційно, а навколо були звукоізольовані стіни.
В 2018 році одна з дітей потрапила у лікарню, де спитали про її родину і все розкрилося. Злочинця було засуджено до найвищої міри покарання – довічного ув’язнення у закладі для психічно хворих злочинців. Дочка Елізабет потрапила у полон у віці 18 років в 1984 році, а вийшла на свободу, коли їй було вже за 40. Зараз вона із дітьми проживає десь у Австрії звичайним життям.
Чому я взагалі за нього згадав? А тому, що прямо зараз суд розглядає питання про пом’якшення його покарання, адже за висновками експертизи той вже дуже старий, страждає на деменцію і небезпеки для суспільства не становить.
Є ще один випадок. У 1998 році австрійську десятилітню школярку Наташу Кампуш викрав безробітний австрійський інженер Вольфганг Пріклопіль, затягнувши жертву в свій фургон прямо на вулиці в Відні. Після чого він бив та утримував її в полоні більше 8 років. Через недбалість поневолювача їй вдалося втекти, а злочинець самостійно закінчив своє життя. Дівчина, що отримала свободу в 18 років стала відомою телеведучою та письменницею, а по її книзі про неволю «3096 днів» зняли фільм.
Колись я подивився австрійський фільм «У підвалі» (Im Keller), про всяке різне, що приховують люди у своїх підземних приміщеннях. Одне з джерел, що дозволяє краще зрозуміти австрійців.
Кіцбюель – розкіш, адреналін та селебриті
Якщо ви захочете знайти найелітніший австрійський гірськолижний курорт – це скоріш за все буде тірольсьикий Кіцбюель. Щось типу Куршевеля, де багаті люди з усього світу відпочивають у австрійських Альпах. По вулицях невеличкого містечка на 8 тисяч населення і дорогих магазинах прогулюються красиво вдягнені люди і жінки у хутрі, а по дорогах катаються всякі нетипові спортивні та інші люксові авто.
Ситуація з нерухомістю тут не те щоб складна, а навіть трагічна. З одного буку це гори і місць для будівництва не те щоб багато. З іншого – багаті німці скупили все навколо і приїжджають тільки у відпуску покататися по снігу пару раз на рік. Як наслідок: дефіцит, ціни у космосі і проблеми для місцевих. Аби купити квадратний метр просять десь 10 тисяч євро, а оренда обійдеться в 20 євро за квадрат. І це якщо ви взагалі знайдете варіанти. Так дорого по всій Австрії тільки тут та у самісінькому центрі Відня – 1 районі.
Влада вирішила боротися і з 1998 року дозволила використовувати для курортного та комерційного житла лише 1/5 частину фонду. Все інше тільки для постійного проживання. Перевірки держорганів у житлах, доноси від сусідів, штрафи та незаконні кімнати для туристів – все це реальність відомого курорту.
85 років років там щорічно проводиться одне з самих екстремальних спортивних змагань світу по швидкісному спуску на лижах по самій небезпечній гірськолижній трасі Австрії – Ханенкамм. 85 тисяч вболівальників їдуть аби побачити, як спортсмени на швидкості до 140 км/год під максимальним ухилом в 85% летять вниз по заледенілій трасі, періодично падаючи та кожну секунду ризикуючи своїм життям і здоров’ям. Бачити трансляцію це як дивитися одночасно фільм жахів, фантастику та трилер. В соцмережа по запиту «Hahnenkammrennen» достатньо падінь, після яких лижники чудом лишаються живими, прощаючись на схилі із кар’єрами.
Спортивна подія важлива для бюджету регіону, адже це десь 50 мільйонів євро прибутку при бюджеті самого міста в 5 раз менше. Щороку сюди приїжджає один з найвідоміших австрійців – Арнольд Шварценеггер. Цього року стався казус: в аеропорту Мюнхена його за контрабанду затримала і оштрафувала німецька митниця. Актор і колишній губернатор Каліфорнії віз із собою коштовний годинник, який він потім продав на благодійному аукціоні за 270 тисяч євро.
У 2021 році Нетфлікс випустив серіал «Кіц» (Kitz), який розповідає про всесвітньо відомий австрійський курорт, тамошнє життя золотої молоді та конфлікт між місцевим населенням та багатими гостями.
В місті (та онлайн) працює магазин модного дорогезного спортивного одягу «Sportalm Kitzbühel». Там шмотки для катання, тільки стильні і дуже дорогі. Бачу в такому людей на схилах і розумію, хто катається поруч.
Якщо ви захочете знайти найелітніший австрійський гірськолижний курорт – це скоріш за все буде тірольсьикий Кіцбюель. Щось типу Куршевеля, де багаті люди з усього світу відпочивають у австрійських Альпах. По вулицях невеличкого містечка на 8 тисяч населення і дорогих магазинах прогулюються красиво вдягнені люди і жінки у хутрі, а по дорогах катаються всякі нетипові спортивні та інші люксові авто.
Ситуація з нерухомістю тут не те щоб складна, а навіть трагічна. З одного буку це гори і місць для будівництва не те щоб багато. З іншого – багаті німці скупили все навколо і приїжджають тільки у відпуску покататися по снігу пару раз на рік. Як наслідок: дефіцит, ціни у космосі і проблеми для місцевих. Аби купити квадратний метр просять десь 10 тисяч євро, а оренда обійдеться в 20 євро за квадрат. І це якщо ви взагалі знайдете варіанти. Так дорого по всій Австрії тільки тут та у самісінькому центрі Відня – 1 районі.
Влада вирішила боротися і з 1998 року дозволила використовувати для курортного та комерційного житла лише 1/5 частину фонду. Все інше тільки для постійного проживання. Перевірки держорганів у житлах, доноси від сусідів, штрафи та незаконні кімнати для туристів – все це реальність відомого курорту.
85 років років там щорічно проводиться одне з самих екстремальних спортивних змагань світу по швидкісному спуску на лижах по самій небезпечній гірськолижній трасі Австрії – Ханенкамм. 85 тисяч вболівальників їдуть аби побачити, як спортсмени на швидкості до 140 км/год під максимальним ухилом в 85% летять вниз по заледенілій трасі, періодично падаючи та кожну секунду ризикуючи своїм життям і здоров’ям. Бачити трансляцію це як дивитися одночасно фільм жахів, фантастику та трилер. В соцмережа по запиту «Hahnenkammrennen» достатньо падінь, після яких лижники чудом лишаються живими, прощаючись на схилі із кар’єрами.
Спортивна подія важлива для бюджету регіону, адже це десь 50 мільйонів євро прибутку при бюджеті самого міста в 5 раз менше. Щороку сюди приїжджає один з найвідоміших австрійців – Арнольд Шварценеггер. Цього року стався казус: в аеропорту Мюнхена його за контрабанду затримала і оштрафувала німецька митниця. Актор і колишній губернатор Каліфорнії віз із собою коштовний годинник, який він потім продав на благодійному аукціоні за 270 тисяч євро.
У 2021 році Нетфлікс випустив серіал «Кіц» (Kitz), який розповідає про всесвітньо відомий австрійський курорт, тамошнє життя золотої молоді та конфлікт між місцевим населенням та багатими гостями.
В місті (та онлайн) працює магазин модного дорогезного спортивного одягу «Sportalm Kitzbühel». Там шмотки для катання, тільки стильні і дуже дорогі. Бачу в такому людей на схилах і розумію, хто катається поруч.
Післявоєнна відбудова Австрії: від голоду до підйому
Після поразки у Другій світовій війни Австрія знаходилася в руїні. Тисячі будинків і підприємств по всій країні були знищені бомбами союзників, а деякі міста були зруйновані майже повністю. Центр виробництва зброї – місто Вінер-Нойштадт біля столиці втратив 1,7 тисяч будівель або 88% міста, у Відні була знищена третина міста і 6,2 тисячі споруд, а 2/3 таких міст, як Філлах, Клагенфурт та Інсбрук перестали існувати. Окрім того, постала проблема голоду, адже сільське населення ледве могло прогодувати саме себе, не кажучи вже про продаж продукції. На додачу країна була фактично позбавлена суверенітету та розділена на 4 зони окупації, які контролювалися різними військами.
Через 2 роки після завершення війни держсекретар США Джордж Маршалл запропонував програму післявоєнної відбудови зруйнованої Європи, за яку через 6 років отримав Нобелівську премію миру. Відмовилися приймати допомогу тільки країни Східної Європи, адже за ними стояв СРСР. Іншим 16 країнам були виділені кредити, постачалася сировина, продовольство та промтовари. По сучасному курсу це було 134 мільярди доларів, з яких Австрія отримала 9,5 мільярдів.
Схема була проста та ефективна. США постачали в країну дефіцитні товари, які продавалися на внутрішньому ринку за локальними цінами, а прибуток від цього зберігався на спеціальному банківському рахунку. А вже з нього підприємствам давали кредити на розвиток та відбудову. Фонд відновлення «ERP» досі існує і допомагає країни, бо 1961 року США передали рахунки вже самій Австрії.
В той час, як радянська окупаційна влада розбирала і вивозила підприємства у Радянський союз, фактично грабуючи підконтрольні регіони країни (Нижню Австрію, Бургенланд, частину Відня та Верхньої Австрії), США почали вклади 2/3 всіх коштів в промисловість та енергетику. Щоправда, в тих областях, куди дотягнутися совок не міг. Критичний стан перших післявоєнних років був подоланий, а далі вже постало питання розвитку певних областей економіки. А в останній фазі плану вони сильно вклалися ще й в туризм, яким Австрія зараз відома на весь світ.
У місті Ібс (Нижня Австрія) була побудована одна з найпотужніших ГЕС на Дунаї, а у місті Капрун (земля Зальцбург) – величезна гірська ГЕС. Будувалися підприємства, об'єкти енергетики, шляхи сполучення, мости, готелі і навіть гірські підйомники. Масовий іноземний турист з такою необхідною валютою поїхав в федеральні землі Зальцбург, Тіроль і Форарльберг. А у нових підприємств з’явилося достатньо енергії для роботи.
Головне, що вже у 1955 році Австрія перестала залежати від іноземної допомоги, економіку було стабілізовано, а на додачу країні повернули суверенітет. Після критики США австрійський уряд прислухався, зробив висновки і ввів ефективну стабілізаційну програму, яка стала основою сучасного рівня економіки і певної стабільності.
Ми думаємо про післявоєнну відбудову України: як все це буде і якою наша батьківщина стане потім. Є надія і приклад, що після може бути навіть краще. Але багато буде залежати і від влади, її відкритості і можливості трансформуватися і реагувати в нових умовах.
Після поразки у Другій світовій війни Австрія знаходилася в руїні. Тисячі будинків і підприємств по всій країні були знищені бомбами союзників, а деякі міста були зруйновані майже повністю. Центр виробництва зброї – місто Вінер-Нойштадт біля столиці втратив 1,7 тисяч будівель або 88% міста, у Відні була знищена третина міста і 6,2 тисячі споруд, а 2/3 таких міст, як Філлах, Клагенфурт та Інсбрук перестали існувати. Окрім того, постала проблема голоду, адже сільське населення ледве могло прогодувати саме себе, не кажучи вже про продаж продукції. На додачу країна була фактично позбавлена суверенітету та розділена на 4 зони окупації, які контролювалися різними військами.
Через 2 роки після завершення війни держсекретар США Джордж Маршалл запропонував програму післявоєнної відбудови зруйнованої Європи, за яку через 6 років отримав Нобелівську премію миру. Відмовилися приймати допомогу тільки країни Східної Європи, адже за ними стояв СРСР. Іншим 16 країнам були виділені кредити, постачалася сировина, продовольство та промтовари. По сучасному курсу це було 134 мільярди доларів, з яких Австрія отримала 9,5 мільярдів.
Схема була проста та ефективна. США постачали в країну дефіцитні товари, які продавалися на внутрішньому ринку за локальними цінами, а прибуток від цього зберігався на спеціальному банківському рахунку. А вже з нього підприємствам давали кредити на розвиток та відбудову. Фонд відновлення «ERP» досі існує і допомагає країни, бо 1961 року США передали рахунки вже самій Австрії.
В той час, як радянська окупаційна влада розбирала і вивозила підприємства у Радянський союз, фактично грабуючи підконтрольні регіони країни (Нижню Австрію, Бургенланд, частину Відня та Верхньої Австрії), США почали вклади 2/3 всіх коштів в промисловість та енергетику. Щоправда, в тих областях, куди дотягнутися совок не міг. Критичний стан перших післявоєнних років був подоланий, а далі вже постало питання розвитку певних областей економіки. А в останній фазі плану вони сильно вклалися ще й в туризм, яким Австрія зараз відома на весь світ.
У місті Ібс (Нижня Австрія) була побудована одна з найпотужніших ГЕС на Дунаї, а у місті Капрун (земля Зальцбург) – величезна гірська ГЕС. Будувалися підприємства, об'єкти енергетики, шляхи сполучення, мости, готелі і навіть гірські підйомники. Масовий іноземний турист з такою необхідною валютою поїхав в федеральні землі Зальцбург, Тіроль і Форарльберг. А у нових підприємств з’явилося достатньо енергії для роботи.
Головне, що вже у 1955 році Австрія перестала залежати від іноземної допомоги, економіку було стабілізовано, а на додачу країні повернули суверенітет. Після критики США австрійський уряд прислухався, зробив висновки і ввів ефективну стабілізаційну програму, яка стала основою сучасного рівня економіки і певної стабільності.
Ми думаємо про післявоєнну відбудову України: як все це буде і якою наша батьківщина стане потім. Є надія і приклад, що після може бути навіть краще. Але багато буде залежати і від влади, її відкритості і можливості трансформуватися і реагувати в нових умовах.