Я пішов у СЗЧ з 5 окремої штурмової Київської бригади і у цей спосіб переводжусь до іншої бригади.

Ось так завершився значний етап мого життя, про який я загалом не шкодую.

Нас пішло у СЗЧ із БПЛА-підрозділу за тиждень дванадцять чоловік. Ми не витримали гнидотського командування, яке постійно пиячить, синюшнє телефонує на КСП, заходить у оперативні робочі голосові чати та віддає накази. Ці паразити довели підрозділ до стану не-БГ, деморалізували особовий склад, низка їх рішень або бездіяльність у відповідальні моменти призводили до трагедій - все це разом призводить до зниження боєздатності бригади загалом.

Командир підрозділу - #, не жінка, а саме баба, базарна. Без прикрас алкоголічка з первинними ознаками делірія, на момент написання цього поста вона бухає кожен день на протязі вже третього тижня - я можу отримувати цю інформацію навіть знаходячись у СЗЧ, бо багато моїх братів, які лишились у підрозділі, морально мене підтримують. Має неадекватний характер. Командує підрозділом згідно дня свого циклу. Позабивала штат людьми, які не підходять на свої посади. Згуртувала навколо себе самих кончених людей у підрозділі, надавши їм повноваження муштрувати незадоволених. Має ставлення до підпорядкованого підрозділу, як до окремого королівства, де вона хоче бути царем. Настільки тупа, що не може освоїти основні цифрові інструменти ведення бою - К, D, V, які ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ знати не те що командир БПЛА-підрозділу, а кожен, хто має хоч одну личку на погоні. Постійно хуєсосить одних при других, других при перших, не те щоб забивши хуй на бойовий дух підрозділу та братерство, а спеціального цілеспрямовано його підриваючи. Не володіє ні тактичним, ні стратегічним мисленням, володіє совковим: згідно-відповідно вислужитись, доповісти, понаказувати наказів "фперед", "стоим", а коли це призведе до закономірної залупи, роздавати один одному медальки.
Улюблений її офіцер і собутильник у підрозділі - трус і натуральна гнида, якого ненавидить весь його підлеглий особовий склад.
Головний сержант - мямля, який патологічно не може взяти на себе відповідальність ні-за-що, не проводить ніякої роботи з підлеглим о/с і загалом, як у нас люблять казати - сидить на вялом хую.

Маю власний кейс: коли мою позицію у листопаді розібрало п'ять підорських фпв на вечір і я звернувся до # з питанням зняття позиції, мені синім голосом був даний наказ сидіти далі; наказ був виконаний, на ранок нас дорозібрало ще п'ять фпв, як наслідок - п'ять уламків у попереку, один у печінці, порвана перепонка і чергова контузія.
Був би розумніший, послав би нахуй ще тоді.
Останні два еваки у травні, в яких я був, я проводив на власний розсуд, забивши хуй на ідіотські команди #, ставлячи за головне життя своїх пацанів і вони були успішні; якщо б виконував - не факт що писав би зараз цей пост.

Коли пішов у СЗЧ, # записувала нам голосові у вацапі, у яких синюшня погрожувала м'ясними штурмами, бусіками та підорським ноухау - "обнулением", тим що нам будуть стрілять у спини.
Ми з цього орали в голос в придорожньому мотелі, бо за кілька годин до цього особисто зі мною розмовляв командир бригади, який ставив адекватні питання: що сталось, чому ми сїбались.
Всю цю ситуацію ми пояснили, але так склалось, що у ЗСУ навіть командиру бригади не підвладні всі організаційні процеси, згідно яких розподіляються офіцерські посади.
Нам пообіцяли що # знімуть з посади - цього не сталося опісля трьох тижнів.
Нам запропонували повернутися у будь-який інший підрозділ бригади через внутрішнє переміщення, але ми відмовились, бо для нас принциповим стало питання наявності у бригаді таких # на таких посадах.
І можливо навіть, що її дійсно знімуть, але вірогідніше за все - знімуть і переведуть у інший підрозділ на аналогічну посаду або ще вищу. Також стандартний штабний ЗСУшний кейс - недолугих офіцерів, які винні у загибелі особового складу і розваленні підрозділу, підвищувати. Я це бачив особисто не раз.