Lords of the Space Marines: Повелителі, прошу, по одному – #відгук
До серії також входять 3 романи, але цього разу зупинитися я вирішив лише на мікро-оповіданнях. Втім, їх доволі багато, тож довелося розбити огляд на дві частини.
Ahriman: Hand of Dust – Джон Френч
Одне з тих абстрактних оповідань про Арімана, де він просто щось згадує. Невеличкий фрагмент, який додає йому провини, та й поготів.
Torias Telion: The Eye of Vengeance – Ґрем Мак-Нілл
Вторгення банди Гонсу давно відбите, але його смертники досі лізуть на Макраґ – і парочці з таких не щастить втрапити на очі Торіасу Теліону. Інший теракт щоправда таки здійснюється, але сам Торіас та ставлення до нього інших десантників тут продовжують веселити.
Kor'sarro Khan: Huntmaster – Ґрем Лайон
Або ніколи не укладайте союзів з Темними Ангелами. У вирішальний операції зі вбивства хаоситського лорда, Ангели покидають Кор'сарро, чим прирікають Шрамів на смерть, а битву на програш. Хоча Хан спроб зрозуміти Саммаеля не полишає.
Azrael: Protector of Secrets – К. З. Данн
Або вдруге ніколи не укладайте союзів з Темними Ангелами. Одної миті ти рятуєш Азраелю життя, а іншої він позбавляє тебе твого, коли випадково бачиш Занепалого. Як і всіх гвардійців, яким не пощастило воювати опліч з капітулою.
Kayvaan Shrike: Shadow Stalker – Ґев Торп
Орки-командос звісно круті, але не тоді, коли зустрічають Шрайка – який, щоправда, у давній традиції нелюбові до Гвардії Ворона має на все оповідання рівно одну репліку та навіть головним героєм не є.
Logan Grimnar: Defender of Honour – Каван Скотт
Чудовий приклад того, як розкрити героя можна лише за 1,000 слів: один з Вовків незаслужено та підло узяв трофей з ворога, убитого не ним, за що отримує покарання від Ґрімнара. Адже збереження пам'яті про честь та гідність воїнів для магістра понад усе.
Astorath the Grim: Redeemer of the Lost – Енді Смайлі
Черговий епізод похмурого життя Астората з часів, коли Смайлі ще активно писав про Кривавих Ангелів та їхніх наступників – а особливо синів Габріеля Сета, по яких Асторат і приходить.
Typhus: Herald of the Plague God – Девід Аннендейл
Оповідання Девіда про Тифа це щирий hit or miss. І тут, певне через ліміт у довжині, трапилося на жаль друге. Втім, якщо вам хочеться дізнатися про те, як Мандрівник робить свою справу в усіх барвах, то ліпше прочитати The Carrion Anthem чи The Last Ascension Of Dominic Seroff (огляд є тут). У них Девід впорався набагато краще.
Lysander: The Fist of Dorn – Ентоні Рейнольдс
Трохи з минулого Дарната та його першої зустрічі з Шон'ту, коли ще скаутом він дозволив Залізному Воїну утекти в обмін на життя заручниці – що, авжеж, виявилося брехнею єретика. Для розуміння подальшої історії Дарната це важливо, але когось крім фанатів капітана навряд чи зацікавить.
Kaldor Draigo: Knight of Titan – Лорі Ґолдінґ
Драйґо ходить Краєм Хаосу, згадує застереження інших Лицарів та як взагалі там опинився і... Випадково наштовхується на Старий Світ, куди, щоправда, не звертає. Але саме це невеличке оповідання призвело до того, що у End Times він справді допоміг ельфам врятувати Шалію від Нурґла.
До серії також входять 3 романи, але цього разу зупинитися я вирішив лише на мікро-оповіданнях. Втім, їх доволі багато, тож довелося розбити огляд на дві частини.
Ahriman: Hand of Dust – Джон Френч
Одне з тих абстрактних оповідань про Арімана, де він просто щось згадує. Невеличкий фрагмент, який додає йому провини, та й поготів.
Torias Telion: The Eye of Vengeance – Ґрем Мак-Нілл
Вторгення банди Гонсу давно відбите, але його смертники досі лізуть на Макраґ – і парочці з таких не щастить втрапити на очі Торіасу Теліону. Інший теракт щоправда таки здійснюється, але сам Торіас та ставлення до нього інших десантників тут продовжують веселити.
Kor'sarro Khan: Huntmaster – Ґрем Лайон
Або ніколи не укладайте союзів з Темними Ангелами. У вирішальний операції зі вбивства хаоситського лорда, Ангели покидають Кор'сарро, чим прирікають Шрамів на смерть, а битву на програш. Хоча Хан спроб зрозуміти Саммаеля не полишає.
Azrael: Protector of Secrets – К. З. Данн
Або вдруге ніколи не укладайте союзів з Темними Ангелами. Одної миті ти рятуєш Азраелю життя, а іншої він позбавляє тебе твого, коли випадково бачиш Занепалого. Як і всіх гвардійців, яким не пощастило воювати опліч з капітулою.
Kayvaan Shrike: Shadow Stalker – Ґев Торп
Орки-командос звісно круті, але не тоді, коли зустрічають Шрайка – який, щоправда, у давній традиції нелюбові до Гвардії Ворона має на все оповідання рівно одну репліку та навіть головним героєм не є.
Logan Grimnar: Defender of Honour – Каван Скотт
Чудовий приклад того, як розкрити героя можна лише за 1,000 слів: один з Вовків незаслужено та підло узяв трофей з ворога, убитого не ним, за що отримує покарання від Ґрімнара. Адже збереження пам'яті про честь та гідність воїнів для магістра понад усе.
Astorath the Grim: Redeemer of the Lost – Енді Смайлі
Черговий епізод похмурого життя Астората з часів, коли Смайлі ще активно писав про Кривавих Ангелів та їхніх наступників – а особливо синів Габріеля Сета, по яких Асторат і приходить.
Typhus: Herald of the Plague God – Девід Аннендейл
Оповідання Девіда про Тифа це щирий hit or miss. І тут, певне через ліміт у довжині, трапилося на жаль друге. Втім, якщо вам хочеться дізнатися про те, як Мандрівник робить свою справу в усіх барвах, то ліпше прочитати The Carrion Anthem чи The Last Ascension Of Dominic Seroff (огляд є тут). У них Девід впорався набагато краще.
Lysander: The Fist of Dorn – Ентоні Рейнольдс
Трохи з минулого Дарната та його першої зустрічі з Шон'ту, коли ще скаутом він дозволив Залізному Воїну утекти в обмін на життя заручниці – що, авжеж, виявилося брехнею єретика. Для розуміння подальшої історії Дарната це важливо, але когось крім фанатів капітана навряд чи зацікавить.
Kaldor Draigo: Knight of Titan – Лорі Ґолдінґ
Драйґо ходить Краєм Хаосу, згадує застереження інших Лицарів та як взагалі там опинився і... Випадково наштовхується на Старий Світ, куди, щоправда, не звертає. Але саме це невеличке оповідання призвело до того, що у End Times він справді допоміг ельфам врятувати Шалію від Нурґла.
❤14👍1
Forwarded from Жабич мовить 🇺🇦
Панове, сьогодні в підтримку збору на ремонт авто бійцям 67 ОМБР, у нас розіграш!
За ваш донатик ви можете виграти собі аерограф із портативним компресором, які люб'язно надав неймовірний пан @mxprrr! Повноцінний набір для фарбування за ваш донат на ЗСУ!
Умови прості. За кожні 50 гривень донату ви отримуєте 1 місце в розіграшу. 100 гривень - 2 місця, 150 - 3, і т.д. Після закінчення терміну – шляхом рандомайзера буде обрано переможця. Для підтвердження участі з вас – скрін переказу в коментарі під цим постом (не на репостах).
Дедлайн 🗓: 2 липня, середа, о 22:00!
🎯 Ціль: 50 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6R4iAxBcAk
💳Номер картки банки
4441 1111 2544 6868
За ваш донатик ви можете виграти собі аерограф із портативним компресором, які люб'язно надав неймовірний пан @mxprrr! Повноцінний набір для фарбування за ваш донат на ЗСУ!
Умови прості. За кожні 50 гривень донату ви отримуєте 1 місце в розіграшу. 100 гривень - 2 місця, 150 - 3, і т.д. Після закінчення терміну – шляхом рандомайзера буде обрано переможця. Для підтвердження участі з вас – скрін переказу в коментарі під цим постом (не на репостах).
Дедлайн 🗓: 2 липня, середа, о 22:00!
🎯 Ціль: 50 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6R4iAxBcAk
💳Номер картки банки
4441 1111 2544 6868
❤2👍2
Warhammer: Крипта Архівіста // Воргамер
Lords of the Space Marines: Повелителі, прошу, по одному – #відгук До серії також входять 3 романи, але цього разу зупинитися я вирішив лише на мікро-оповіданнях. Втім, їх доволі багато, тож довелося розбити огляд на дві частини. Ahriman: Hand of Dust –…
Lords of the Space Marines: Найкращі серед найгірших – #відгук
Vulkan He'stan: Forgefather – Нік Кайм
Ящури! Великі ящури! Ящури, які дихають вогнем! Кузня! Найкращі традиції Саламандр Ніка Кайма які, гадаю, виганяли би демонів незгірш за святу воду.
Helbrecht: The Crusader – Ґай Гейлі
Посутньо, промова Гелбрехта перед новим Походом – частина міні-циклу Ґая про Храмовників, яка підводить до Третьої Війни за Армагеддон.
Dante: Lord of the Host – Джеймс Сваллоу
Оповідання цікаве виключно тим, що Данте настільки старий і настільки з цим змирився, що його не бере навіть єретична хрономантія, здатна за одну секунду забирати десятки років. Гадаю, для якогось санґвінарного гвардійця, що спостерігав за битвою, спроба атакувати Данте саме часом видалася би доволі смішною.
Gabriel Seth: The Flesh Tearer – Енді Смайлі
Наслідки того, що в одному з попередніх оповідань Асторат прийшов по кількох Роздирачів, що Сет заборонив йому робити. Тепер ж Габріель протистоїть Похмурому – не тільки словами та звинуваченнями у дурному фарсі, а й силою. І зрештою, лишає по собі погрозу: якщо Асторат ще раз уб'є його сина, то Габріель повернеться на Баал не один.
Pedro Kantor: The Vengeful Fist – Стів Паркер
Рефлексія Кантора про жахливі втрати та відновлення Рінна, із на диво здоровою мораллю. Помста – це правильно.
Cato Sicarius: Master of the Watch – Нік Кайм
Ультрамарини у цьому адвенті програли Кривавим Ангелам що в кількості оповідань, що в їхній якості. Керований необачною гордовитістю, Като втратив відділення ветеранів та й сам ледь не загинув від тиранідів, якби не Легіон Проклятих, що на думку Като прийшов врятувати саме його. Звідси у TTS ноги й ростуть.
Abaddon: Chosen of Chaos – Аарон Дембскі-Боуден
Окрема сторінка виділена під те, щоб дати Абаддону понасміхатися з переможеного десантника та його слабкості. Щоправда, тут Магістра Війни засуджувати важко. Традиційні для відступників поцілунки у лоба присутні!
Marneus Calgar: Lord of Ultramar – Ґрем Мак-Нілл
Тіґурій та роздратований ним Калґар обговорюють теракти з першого оповідання та подальші кроки єретиків, і бібліарій відкрито прохає про заміну капітана першої роти. Гадаю, це було лазівкою на випадок зміни Аґеммана на когось іншого, тих ж Вентріса чи Сікарія, але нею так і не скористалися. Принаймні, поки що.
Bjorn: The Fell-Handed – Кріс Райт
Таке собі "дзеркало" іншого оповідання Кріса про Бйорна, але з Єресі. Там Вовк убив демона та отримав підвищення від самого примарха – а тут, вже за 10,000 років, демон повернувся і знову викликав його на бій. Навіть у саркофазі Бйорн здобув перемогу та знову, як і тоді, назвав демону імена усіх вбитих побратимів – але цього разу, він забув своє власне. Та на думку скальда, який оповідає цю історію, одного дня спогади повернуться. Бйорн неодмінно згадає.
The Sanguinor: Exemplar of the Host – Джеймс Сваллоу
Коли про персонажа немає що написати, або ж він достатньо специфічний і над твором треба як слід поміркувати, автори іноді вдаються до третього шляху – коротко описують його наприкінці історії очима інших. Хоча суперечка Ангелів про існування Санґвінора та їхній з цього приводу скептицизм виявилися хорошою деталлю.
Sammael: Lord of the Eternal Hunt – Бен Каунтер
Саммаель кидає Шрамів в оповіданні Лайона та летить на пошуки Занепалого. Відступ і нехтування побратимами точно того вартували. Вартували ж, чи не так? Захопити зрадника не вдається, а єдиним трофеєм Саммаеля стає його книга. Мораль, вже втретє – не укладайте союзів з Темними Ангелами.
Vulkan He'stan: Forgefather – Нік Кайм
Ящури! Великі ящури! Ящури, які дихають вогнем! Кузня! Найкращі традиції Саламандр Ніка Кайма які, гадаю, виганяли би демонів незгірш за святу воду.
Helbrecht: The Crusader – Ґай Гейлі
Посутньо, промова Гелбрехта перед новим Походом – частина міні-циклу Ґая про Храмовників, яка підводить до Третьої Війни за Армагеддон.
Dante: Lord of the Host – Джеймс Сваллоу
Оповідання цікаве виключно тим, що Данте настільки старий і настільки з цим змирився, що його не бере навіть єретична хрономантія, здатна за одну секунду забирати десятки років. Гадаю, для якогось санґвінарного гвардійця, що спостерігав за битвою, спроба атакувати Данте саме часом видалася би доволі смішною.
Gabriel Seth: The Flesh Tearer – Енді Смайлі
Наслідки того, що в одному з попередніх оповідань Асторат прийшов по кількох Роздирачів, що Сет заборонив йому робити. Тепер ж Габріель протистоїть Похмурому – не тільки словами та звинуваченнями у дурному фарсі, а й силою. І зрештою, лишає по собі погрозу: якщо Асторат ще раз уб'є його сина, то Габріель повернеться на Баал не один.
Pedro Kantor: The Vengeful Fist – Стів Паркер
Рефлексія Кантора про жахливі втрати та відновлення Рінна, із на диво здоровою мораллю. Помста – це правильно.
Cato Sicarius: Master of the Watch – Нік Кайм
Ультрамарини у цьому адвенті програли Кривавим Ангелам що в кількості оповідань, що в їхній якості. Керований необачною гордовитістю, Като втратив відділення ветеранів та й сам ледь не загинув від тиранідів, якби не Легіон Проклятих, що на думку Като прийшов врятувати саме його. Звідси у TTS ноги й ростуть.
Abaddon: Chosen of Chaos – Аарон Дембскі-Боуден
Окрема сторінка виділена під те, щоб дати Абаддону понасміхатися з переможеного десантника та його слабкості. Щоправда, тут Магістра Війни засуджувати важко. Традиційні для відступників поцілунки у лоба присутні!
Marneus Calgar: Lord of Ultramar – Ґрем Мак-Нілл
Тіґурій та роздратований ним Калґар обговорюють теракти з першого оповідання та подальші кроки єретиків, і бібліарій відкрито прохає про заміну капітана першої роти. Гадаю, це було лазівкою на випадок зміни Аґеммана на когось іншого, тих ж Вентріса чи Сікарія, але нею так і не скористалися. Принаймні, поки що.
Bjorn: The Fell-Handed – Кріс Райт
Таке собі "дзеркало" іншого оповідання Кріса про Бйорна, але з Єресі. Там Вовк убив демона та отримав підвищення від самого примарха – а тут, вже за 10,000 років, демон повернувся і знову викликав його на бій. Навіть у саркофазі Бйорн здобув перемогу та знову, як і тоді, назвав демону імена усіх вбитих побратимів – але цього разу, він забув своє власне. Та на думку скальда, який оповідає цю історію, одного дня спогади повернуться. Бйорн неодмінно згадає.
The Sanguinor: Exemplar of the Host – Джеймс Сваллоу
Коли про персонажа немає що написати, або ж він достатньо специфічний і над твором треба як слід поміркувати, автори іноді вдаються до третього шляху – коротко описують його наприкінці історії очима інших. Хоча суперечка Ангелів про існування Санґвінора та їхній з цього приводу скептицизм виявилися хорошою деталлю.
Sammael: Lord of the Eternal Hunt – Бен Каунтер
Саммаель кидає Шрамів в оповіданні Лайона та летить на пошуки Занепалого. Відступ і нехтування побратимами точно того вартували. Вартували ж, чи не так? Захопити зрадника не вдається, а єдиним трофеєм Саммаеля стає його книга. Мораль, вже втретє – не укладайте союзів з Темними Ангелами.
👍6
Благаю, засуши мене та вдар моєю головою по скейвену! Словом, ідонетське прев'ю.
Вік Зиґмара:
– Бойовий том ідонетів
– Ікона Моря/Ікона Бурі
– Матаела, Оракул Глибин
– Маніфестації
– Провісник Ішаран
– Коробка Spearhead та тематичні картки з кубами
А також 514-й випуск журналу White Dwarf та милий-хороший плюшевий майстер смерті клану Ешін, так-так
Вік Зиґмара:
– Бойовий том ідонетів
– Ікона Моря/Ікона Бурі
– Матаела, Оракул Глибин
– Маніфестації
– Провісник Ішаран
– Коробка Spearhead та тематичні картки з кубами
А також 514-й випуск журналу White Dwarf та милий-хороший плюшевий майстер смерті клану Ешін, так-так
❤7👍6
«Нова банда для Underworlds, круто!» – подумав я, а потім відкрив світлини. От дідько, старі катачанці нарешті отримали гідних конкурентів. Чи то пофарбування, чи то той факт, що частина моделей це прямий рескульпт, але щось у цих кхорнатах б'є сильніше за їхні сокири.
Тим не менш, звуться вони Клинками Камандори і є не берсерками, а рейдерами та мисливцями, яким головне зібрати побільше трофеїв для піраміди черепів, де Корґос Кул досяг демоництва.
Тим не менш, звуться вони Клинками Камандори і є не берсерками, а рейдерами та мисливцями, яким головне зібрати побільше трофеїв для піраміди черепів, де Корґос Кул досяг демоництва.
😢3👎2❤1👍1
Warhammer: Крипта Архівіста // Воргамер
#цікавинка_дня Раніше неопубліковані скетчі Джона Сіббіка для обкладинки Rogue Trader, першого видання 40k ще з далекого 87-го року! Всім нам відома ця картина: останній бій Багряних Кулаків проти орків на полях Світу Рінна. Але доктор Томас Ролінґз, який…
#цікавинка_дня
Єретикус – єдиний роман Black Library, який вже багато років поспіль не має власного синопсису. Фінал пригод Айзенгорна, ще й настільки відомий! Ні, на задній стороні книги ви звісно можете знайти опис, та й на сайті BL він є, але це синопсис попередньої книги, Маллеус, який з сюжетом цієї ніяк не пов'язаний.
Чому так? Гадаю, цю загадку розслідувати Ґреґору якраз би не завадило.
Єретикус – єдиний роман Black Library, який вже багато років поспіль не має власного синопсису. Фінал пригод Айзенгорна, ще й настільки відомий! Ні, на задній стороні книги ви звісно можете знайти опис, та й на сайті BL він є, але це синопсис попередньої книги, Маллеус, який з сюжетом цієї ніяк не пов'язаний.
Чому так? Гадаю, цю загадку розслідувати Ґреґору якраз би не завадило.
❤17🔥6