Добірка світлин з суботнього турніру «Відкритий ринг М13 FIGHTS» на сторінці організаторів.

Більше фото: m13.fights

У вересні 2024 року з побратимом заходили на нову позицію, під Нью-Йорком (н.п Неліпівка). Пробувши на позиції 7 днів під постійними обстрілами та хаотичними переміщеннями ворога з усіх сторін, потрапили у досить розповсюджену та неприємну ситуацію, коли ворог скориставшись артобстрілами позиції, неочікувано підкрався до нашого підвалу. В той момент нам надійшла команда сховатися та лишити спостереження на деякий час, адже ворог активно проводим розвідку та вогневе ураження ледь не останніх в селі вцілівших укриттів / погребів.

Два бійці армії РФ зуміли оминути спостереження наших дронів та ще одного спостережного пункту, підкравшись до нашої позиції, ми почули за 10 метрів від себе ворожу радіостанцію — «Там где-то должен быть подвал».

Росіянин перепитав у командування «Там кто-то есть?». На що йому відповіли: «Не должно быть, проверьте». Ми встигли схопити зброю та вскинутись на вихід з підвалу, але було занадто пізно, ворог вже дивився на нас, а ми на нього. Відбувся ступір з обох сторін на кілька секунд, після чого я вигукнув товаришам «ВОГОНЬ».

Завʼязався бій, у якому ми перебували в гіршому становищі ніж ворог, адже вихід в нас був один — під щільним вогнем відстрілюватись та на яйцях вискакувати з підвалу задля вогневої переваги.

В якийсь момент перестрілки побратим вигукнув: «ГРАНАТА, лягайте». Пролунав вибух, піднявся пил та лише просвіт проходу, в який ми продовжували відстрілюватись. Але на наше щастя, вибух відбувся на сходах після невдалого кидку від ворога об стелю. Уламками трохи зачепило мого товариша, але поранення було дрібне. Ми не мали права втратити таку можливість — перехопити ініціативу в свої руки. Тому відразу почали діяти, викинувши у відповідь одразу дві гранати під вогнем, ворог був розгублений та зловив паніку.

Зібравшись духом, в моменті ми вискочили втрьох з підвалу по сходах, перехопивши кожен свій сектор вогню. З прострілами вийшли і ворог на той момент вже тікав зломивши голову абикуди.

Я почав накидувати з Форт600 навздогін, підлетіли наші БпЛА зі скидами на допомогу, в результаті чого, ворога було ліквідовано. Ми одразу перевірили усе подвірʼя та забудови на наявність ворожої піхоти та з полегшенням, перекинувшись поглядами, усміхнулись одне одному, розуміючи, як нам пощастило та усвідомлюючи, що немає нічого неможливого. Навіть в таких ситуаціях, ми можемо вийти переможцями.

Тому порада всім військовим — не втикайте та будьте спостережливішими навіть під час артобстрілу :) Ворог наляканий більше за вас та робить все, аби померти саме від вашої кулі, адже у разі відмови від завдання, на нього чекає вирок на місці від власного командування.

📍Інстаграм Каспера

ЕПІЗОДИ ВІЙНИ