БОМБАРДИР💣
🔥🤯 Ось такий треш відбувся в час каталонського дербі 🔞 🚘 Матч Еспаньйол – Барселона був тимчасово зупинений, оскільки біля стадіону автівка в'їхала в натовп уболівальників, збивши кількох людей. 🚑 На місці працюють 7 машин швидкої допомоги, які надають допомогу…
Вчорашня перемога в каталонському дербі зробила "Барселону" недосяжною для "Реала" та принесла 28-й чемпіонський титул.
Вболівальники "Еспаньйола", котрі стали свідками (чи навіть учасниками) інциденту неподалік стадіону «Корнелья-Ель-Прат» - також мають запам'ятати цей вечір надовго.
Після того, як автівка нарешті зупинилась, біля місця зіткнення почалися сутички вболівальників з поліцією. Іспанські видання повідомляють, що копи били навіть тих людей, хто міг отримати травми при зіткненні.
Також через наїзд на людей виникла нетривала зупинка гри. Матч продовжили, як тільки ситуацію визнали контрольованою.
Ближче до ночі з'явилася інформація про 13 постраждалих. Жінку, що опинилася безпосередньо під колесами автомобіля - госпіталізували, травми інших учасників виявилися незначними.
Вболівальники "Еспаньйола", котрі стали свідками (чи навіть учасниками) інциденту неподалік стадіону «Корнелья-Ель-Прат» - також мають запам'ятати цей вечір надовго.
Після того, як автівка нарешті зупинилась, біля місця зіткнення почалися сутички вболівальників з поліцією. Іспанські видання повідомляють, що копи били навіть тих людей, хто міг отримати травми при зіткненні.
Також через наїзд на людей виникла нетривала зупинка гри. Матч продовжили, як тільки ситуацію визнали контрольованою.
Ближче до ночі з'явилася інформація про 13 постраждалих. Жінку, що опинилася безпосередньо під колесами автомобіля - госпіталізували, травми інших учасників виявилися незначними.
Forwarded from InformNapalm
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вчора, 14 травня, відбувся фінальний матч Кубка України сезону-2024/25, у якому зустрічалися донецький «Шахтар» і київське «Динамо». Поєдинок проходив у Житомирі на Центральному міському стадіоні «Полісся».
Ультрас донецького "Шахтаря", серед яких були учасники та ветерани російсько-української війни родом з тимчасово окупованих територій України, відзначились символічними подіями з підпалом прапору Російської Федерації та прапору так званої "ДНР", терористичної організації, яка з 2014 року виконує функції російського військового проксі формування на Донбасі. Про цю непересічну подію сьогодні написало багато українських та іноземних видань, серед яких The Guardian.
Безпосередні учасники та ініціатори цієї полум'яної акції розповіли спеціально для читачів InformNapalm, що це були не просто прапори ворога, а символічні трофеї, здобуті в ході визвольної війни саме українськими захисниками, ультрасами "Шахтаря" під час виконання бойових завдань. Прапор так званої "ДНР" було захоплено під час звільнення міста Лиману на Донеччині восени 2022, а прапор РФ був захоплений в серпні 2024 в Суджі, Курської області.
Тобто цей демонстраційний акт спалення ворожих символів окупації під час фіналу Кубка України є дуже символічним, бо його здійснили саме ультрас донецького "Шахтаря", які зі зброєю в руках здобували ці трофеї, захищаючи Україну. Ось це головна ідея та суть цієї події, яка має лишитись як яскравий приклад фанатського духу Донбасу.
Ультрас донецького "Шахтаря", серед яких були учасники та ветерани російсько-української війни родом з тимчасово окупованих територій України, відзначились символічними подіями з підпалом прапору Російської Федерації та прапору так званої "ДНР", терористичної організації, яка з 2014 року виконує функції російського військового проксі формування на Донбасі. Про цю непересічну подію сьогодні написало багато українських та іноземних видань, серед яких The Guardian.
Безпосередні учасники та ініціатори цієї полум'яної акції розповіли спеціально для читачів InformNapalm, що це були не просто прапори ворога, а символічні трофеї, здобуті в ході визвольної війни саме українськими захисниками, ультрасами "Шахтаря" під час виконання бойових завдань. Прапор так званої "ДНР" було захоплено під час звільнення міста Лиману на Донеччині восени 2022, а прапор РФ був захоплений в серпні 2024 в Суджі, Курської області.
Тобто цей демонстраційний акт спалення ворожих символів окупації під час фіналу Кубка України є дуже символічним, бо його здійснили саме ультрас донецького "Шахтаря", які зі зброєю в руках здобували ці трофеї, захищаючи Україну. Ось це головна ідея та суть цієї події, яка має лишитись як яскравий приклад фанатського духу Донбасу.
Forwarded from Люксовий БеНя (Oleh Makedonskyi)
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Масштабний перформанс фанатів «Феєнорда» в пам'ять про руйнівні бомбардування Роттердама силами Люфтваффе, на 85-ту річницю яких випав домашній матч з «Валвейком».
Сирени повітряної тривоги, «проліт літаків» верхнім ярусом трибун, вибухи, дим і демонстрація руйнацій, а далі - переродження.
Внаслідок авіанальоту німців 14 травня 1940 року на середньовічний центр міста та район Кралінген було скинуто більше 1300 бомб загальною вагою 100 тонн. Було знищено все на площі у 2,60 км², а постраждали загалом майже 25 000 будівель. Пожежі по центру міста неконтрольовано поширювалися і в наступні дні посилювалися через вітер, перетворюючись на вогняну бурю. 80000 роттердамців втратили свої домівки, а загинуло близько 900 цивільних, переважно завдяки тому, що більшість після кількох днів бойових дій, що вже точились біля міста, перебралась у більш безпечні місця. Коли німці того ж дня погрожували зробити те саме з Утрехтом, то Нідерланди, що вели супротив на землі, але були безсилими проти повітряних загроз, капітулювали.
Після війни розпочалася відбудова Роттердама. Хоча міська реконструкція була пов'язана зі складнощами та конфліктами, статус Роттердама як «робочого» портового міста спростив і зменшив болючість радикального рішення - все побудувати по-новому. Тож, в підсумку,
Роттердам у 1950-х перетворився на взірець сучасності.
@BeNeLux_football
Сирени повітряної тривоги, «проліт літаків» верхнім ярусом трибун, вибухи, дим і демонстрація руйнацій, а далі - переродження.
Внаслідок авіанальоту німців 14 травня 1940 року на середньовічний центр міста та район Кралінген було скинуто більше 1300 бомб загальною вагою 100 тонн. Було знищено все на площі у 2,60 км², а постраждали загалом майже 25 000 будівель. Пожежі по центру міста неконтрольовано поширювалися і в наступні дні посилювалися через вітер, перетворюючись на вогняну бурю. 80000 роттердамців втратили свої домівки, а загинуло близько 900 цивільних, переважно завдяки тому, що більшість після кількох днів бойових дій, що вже точились біля міста, перебралась у більш безпечні місця. Коли німці того ж дня погрожували зробити те саме з Утрехтом, то Нідерланди, що вели супротив на землі, але були безсилими проти повітряних загроз, капітулювали.
Після війни розпочалася відбудова Роттердама. Хоча міська реконструкція була пов'язана зі складнощами та конфліктами, статус Роттердама як «робочого» портового міста спростив і зменшив болючість радикального рішення - все побудувати по-новому. Тож, в підсумку,
Роттердам у 1950-х перетворився на взірець сучасності.
@BeNeLux_football
Люксовий БеНя
Масштабний перформанс фанатів «Феєнорда» в пам'ять про руйнівні бомбардування Роттердама силами Люфтваффе, на 85-ту річницю яких випав домашній матч з «Валвейком». Сирени повітряної тривоги, «проліт літаків» верхнім ярусом трибун, вибухи, дим і демонстрація…
Ще кілька світлин перфу на секторах "Феєнорда", підготовленого до матчу із "Валвейком".
Можна додати, що по завершенню Другої світової, в Нідерландах почала формуватися українська діаспора. Перші згадки про Об’єднання українців Голландії з’являються наприкінці 40-х – початку 50-х років.
Так, в кінці 1948 року було офіційно утворено Союз українців (Bond van Oekrainers). Організація налічувала 200-300 членів. Союз приймав до своїх лав патріотично та анти-комуністично налаштованих осіб незалежно від їхнього віросповідання та політичних переконань.
Організація підтримувала близькі зв’язки з Антибільшовицьким Блоком Народів та іншими українськими організаціями за кордоном. Члени об’єднання влаштовували культурні вечори та заходи, присвячені річницям Незалежності УНР та загибелі Євгена Коновальця.
Саме на роковини загибелі Коновальця відбувалися наймасовіші заходи української громади. Перші спроби організувати вшанування пам’яті Євгена Коновальця пройшли на 10-ту річницю його вбивства, у 1948 році. До того масові заходи вшанування не проводилися у зв’язку з Другою світовою війною.
Особливо пам’ятним є відзначення 20-тих роковин, участь у яких взяли більше 1000 українців з різних країн світу. До організаційного комітету заходу входили, зокрема, Степан Бандера та Андрій Мельник. На той час Об’єднання Українців у Голландії очолював Модест Семирозум – учасник бою під Крутами.
Разом із Амстердамом та Гаагою, а також студентськими Утрехтом, Гронінгеном і Ейндговеном, Роттердам є одним із міст з найбільшою кількістю української діаспори. В березні 2022 року, за підтримки тамтешньої мерії, в Роттердамі було відкрито перший в Нідерландах Український дім.
Можна додати, що по завершенню Другої світової, в Нідерландах почала формуватися українська діаспора. Перші згадки про Об’єднання українців Голландії з’являються наприкінці 40-х – початку 50-х років.
Так, в кінці 1948 року було офіційно утворено Союз українців (Bond van Oekrainers). Організація налічувала 200-300 членів. Союз приймав до своїх лав патріотично та анти-комуністично налаштованих осіб незалежно від їхнього віросповідання та політичних переконань.
Організація підтримувала близькі зв’язки з Антибільшовицьким Блоком Народів та іншими українськими організаціями за кордоном. Члени об’єднання влаштовували культурні вечори та заходи, присвячені річницям Незалежності УНР та загибелі Євгена Коновальця.
Саме на роковини загибелі Коновальця відбувалися наймасовіші заходи української громади. Перші спроби організувати вшанування пам’яті Євгена Коновальця пройшли на 10-ту річницю його вбивства, у 1948 році. До того масові заходи вшанування не проводилися у зв’язку з Другою світовою війною.
Особливо пам’ятним є відзначення 20-тих роковин, участь у яких взяли більше 1000 українців з різних країн світу. До організаційного комітету заходу входили, зокрема, Степан Бандера та Андрій Мельник. На той час Об’єднання Українців у Голландії очолював Модест Семирозум – учасник бою під Крутами.
Разом із Амстердамом та Гаагою, а також студентськими Утрехтом, Гронінгеном і Ейндговеном, Роттердам є одним із міст з найбільшою кількістю української діаспори. В березні 2022 року, за підтримки тамтешньої мерії, в Роттердамі було відкрито перший в Нідерландах Український дім.
Forwarded from Суспільне Спорт
⚽️ Анатолію Тимощуку повідомили про підозру у пособництві РФ
Як заявило слідство, Тимощук, який продовжує перебувати у тренерському штабі російського «Зєніта» після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у вересні зіграв у поєдинку, на якому збирали гроші для армії РФ.
Зокрема ексгравцець збірної України пожертвував на аукціон свою футболку після гри, яку викупили за 700 тисяч рублів.
Усі кошти з аукціону скерували на військові підрозділи Росії, які укомплектовані футбольними фанатами. Зокрема уся сума відійшла на допомогу «106-му розвідувальному батальйону» ЗС РФ, відомому як "розвідзагін 106 «Москва»", а надалі перейменованому в «Светлояр».
Через це Тимощуку повідомили про підозру у частині 1 статті 112-2 Кримінального Кодексу України («пособництво державі-агресору»). Слідчі Генерального управління СБУ у Києві та Київській області проводять досудовий розслідування.
Як заявило слідство, Тимощук, який продовжує перебувати у тренерському штабі російського «Зєніта» після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у вересні зіграв у поєдинку, на якому збирали гроші для армії РФ.
Зокрема ексгравцець збірної України пожертвував на аукціон свою футболку після гри, яку викупили за 700 тисяч рублів.
Усі кошти з аукціону скерували на військові підрозділи Росії, які укомплектовані футбольними фанатами. Зокрема уся сума відійшла на допомогу «106-му розвідувальному батальйону» ЗС РФ, відомому як "розвідзагін 106 «Москва»", а надалі перейменованому в «Светлояр».
Через це Тимощуку повідомили про підозру у частині 1 статті 112-2 Кримінального Кодексу України («пособництво державі-агресору»). Слідчі Генерального управління СБУ у Києві та Київській області проводять досудовий розслідування.
Forwarded from Truskawkowy kibol | Польський навколофутбол
Оскільки сьогодні останній день перед передвиборчою тишею, нагадаємо про акцію вболівальників на польських стадіонах, які закликали не голосувати за Рафала Тшасковського 18 травня чи 1 червня
Forwarded from Truskawkowy kibol | Польський навколофутбол
Truskawkowy kibol | Польський навколофутбол
Photo
Чому фанати усіх польских клубів против кандидатури Рафала Тшасковського на цих виборах?
Фанати часто асоціюють Тшасковського з політикою мультикультуралізму, підтримкою ЛГБТ-ідеології та Євросоюзом у його найбільш централізованому вигляді. Варшавська влада під керівництвом Тшасковського неодноразово конфліктувала з організаторами національних маршів, намагаючись їх обмежити або скасувати. Для фанатів це сприймалося як напад на патріотизм
Корені неприязні до «Громадянської платформи» сягають 2012 року, коли Польща приймала Євро-2012. Тодішній прем'єр-міністр Дональд Туск (також з PO) оголосив фактичну війну фанатам. Напередодні турніру влада розпочала масштабну кампанію проти ультрас: заборонили піротехніку, збільшили поліцейський тиск на трибуни, а в медіа розгорнули пропаганду, яка малювала фанатів як злочинців і "дикарів". Це спровокувало відкриту конфронтацію. На матчах з'являлися банери з гаслами проти Туска, відбувалися сутички з поліцією, а фанати об'єднувалися незалежно від клубної приналежності.
Цей період став символом протистояння між державою, що прагнула створити «стерильний» образ Польщі для Заходу, і справжнім обличчям вуличного національного руху. Відтоді PO — а отже й усі її представники, включаючи Тшасковського — асоціюються у фанатів із репресіями, лицемірством та зневагою до польської ідентичності.
Історія 2012 року з Туском лише закріпила цю ворожість, зробивши її частиною фанатської пам’яті й ідентичності.
Фанати часто асоціюють Тшасковського з політикою мультикультуралізму, підтримкою ЛГБТ-ідеології та Євросоюзом у його найбільш централізованому вигляді. Варшавська влада під керівництвом Тшасковського неодноразово конфліктувала з організаторами національних маршів, намагаючись їх обмежити або скасувати. Для фанатів це сприймалося як напад на патріотизм
Корені неприязні до «Громадянської платформи» сягають 2012 року, коли Польща приймала Євро-2012. Тодішній прем'єр-міністр Дональд Туск (також з PO) оголосив фактичну війну фанатам. Напередодні турніру влада розпочала масштабну кампанію проти ультрас: заборонили піротехніку, збільшили поліцейський тиск на трибуни, а в медіа розгорнули пропаганду, яка малювала фанатів як злочинців і "дикарів". Це спровокувало відкриту конфронтацію. На матчах з'являлися банери з гаслами проти Туска, відбувалися сутички з поліцією, а фанати об'єднувалися незалежно від клубної приналежності.
Цей період став символом протистояння між державою, що прагнула створити «стерильний» образ Польщі для Заходу, і справжнім обличчям вуличного національного руху. Відтоді PO — а отже й усі її представники, включаючи Тшасковського — асоціюються у фанатів із репресіями, лицемірством та зневагою до польської ідентичності.
Історія 2012 року з Туском лише закріпила цю ворожість, зробивши її частиною фанатської пам’яті й ідентичності.