Італія 🇮🇹
Модульний перф на секторах "Дженоа" на початку сьогоднішнього матчу проти "Венеції".

Господарі поля згадують Вінченцо Клаудіо Спаньоло - фаната "Дженоа", вбитого фанатом "Мілана" ножовим ударом в серце 30 років тому.

В неділю 29 січня 1995 року один з «грифонів», відомий на прізвисько «Спанья», був смертельно поранений під час сутичок перед матчем "Дженоа" - "Мілан".

Фанат "Мілана" з Brigate rossonere, який того дня вирушив у складі невеликого колективу на виїзд до Генуї та завдав того фатального удару - отримав строк в 14 років і 8 місяців, звільнившись на початку 2007 року завдяки помилуванню та пом'якшенню терміну за хорошу поведінку.

Сьогоднішній поєдинок є важливим для Руслана Маліновського, адже українець вперше після довгої паузи включений до заявки "Дженоа".

Востаннє Маліновський потрапляв до заявки генуезців ще 21 вересня минулого року, тоді ж зазнав складної травми, що її досі продовжує заліковувати.

Побажаємо Руслану якомога скорішого повернення на футбольне поле.

Друг Саня Барабаш, В Строю.. родині офіційно повідомили про результати експертизи.

Від 15 травня 2024 доля Олександра була невідома. Після того, як його танк був підбитий біля Вовчанська, Харківської області.

Не всі встигли познайомитися із 19-річним новачком на 10 секторі. Але він встиг про себе заявити в тренуваннях і кількох лісних темах. Можливо ти його не знав особисто, але Сані довірили носити військовий шеврон SA07.

У 20-річному віці Барабаш підписав контракт і став механіком-водієм танку 57 бригади. А за два тижні почалося повномасштабне вторгнення. Під час численних боїв його машина не раз була підбита, але завдяки бажанню швидко навчатися і бути кращим, Саня кожен раз виконував завдання і повертався. Але не того травневого дня ..

Вічна Слава нашому Герою!

Часто серйозний і вдумливий. Під час служби встиг одружитися, згодом народилася донечка. Саня мріяв про мирне життя із родиною.

Навічно 23.. Спочивай з миром, друже. Ми обов'язково помстимося. Герої не вмирають.

УЛЬТРАС ОЛЕКСАНДРІЯ

18 лютого 2014 року найбільша жесть на активному протистоянні Майдана з силовими силами. Бійки на Грушевського, стрілянина, палаючий БТР - все це сталося в проміжку з 18 лютого по 21 лютого. Українці - горда нація!
А росіяни раби.

Фанат "Дніпра" Євген «Воля» надає допомогу пораненим під час розстрілів учасників Революції Гідності на вул. Інститутській в Києві 20 лютого 2014 року.

Конкретна історія відразу на думку і не спадає, тому що кожен день і кожне завдання і навіть «битовуха» з пацанами по-своєму особливі. Коли заходить мова про війну, то відразу більше згадуються не ситуації, а особи пацанів, з якими проходили весь цей шлях, всі емоції, які відчували разом за будь-яких обставин.

Там взаємини між людьми зовсім іншого рівня, в таких умовах дуже чітко проявляються всі людські якості, навіть ті, про які люди самі не знали. І при цьому розумієш, що знаходишся зі своїми людьми. Незалежно від того, хто ким був до війни, там всі одне ціле. Дуже сильно відчувається цінність кожного з бійців, від цього і в сто разів важча втрата кожного з них.

З усіх ситуацій, де можна було задвухсотитися, згадується одна найбезглуздіша, коли я тупо спав у бліндажі.

Це була зима, ніч і було так холодно, що було пофіг на те, що могли спалитись пташкою з теплаком. Я запалив окопну свічку, газовий пальник на всю і примостився подрімати. Тільки зігрівся, заснув і підірвався від вибуху. Повна темрява, оглушило, спросоння нічого незрозуміло. Перші декілька секунд думав, що помер) помацав за руки, ноги, зрозумів, що вибуховою хвилею загасило пальник і свічку, перекрив газ і побіг на СПшку.

Як посвітлішало, стало видно розірвані мішки біля входу в бліндаж, і продірявлена ​​завіса. Швидше за все дрон спалив тепло скинув вог і пощастило, що здетонував від мішка вище рівня пояса, а я лежав на підлозі і пальник зі свічок теж. Так би могло бути непогане фаєршоу. Враховуючи ще, що поряд був рюкзак з купою БК до РПГ, гранати.

📍Інстаграм Голландця

ЕПІЗОДИ ВІЙНИ