Суботній матч між київським "Динамо" та одеським "Чорноморцем" відкрив символічним першим ударом по м'ячу захисник України з позивним «Динамо» - давній вболівальник столичного клубу.
Він брав участь в обороні Києва та звільненні Київської і Харківської обл. Під час звільнення Харківщини був поранений. Боєць був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Також на матч були запрошені бійці підрозділу «Омега» Національної гвардії України, які проходять лікування та реабілітацію після поранень. Після поєдинку гравці "Динамо" подарували воїнам підписану іменну футболку з назвою підрозділу.
Він брав участь в обороні Києва та звільненні Київської і Харківської обл. Під час звільнення Харківщини був поранений. Боєць був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Також на матч були запрошені бійці підрозділу «Омега» Національної гвардії України, які проходять лікування та реабілітацію після поранень. Після поєдинку гравці "Динамо" подарували воїнам підписану іменну футболку з назвою підрозділу.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Перший символічний удар по м'ячу перед початком недільного матчу "Кривбас" - "Рух" виконав Юрій «Пол-Кіло» - представник криворізького колективу «Old School Kryvbas», який отримав поранення у бою в місті Бахмут.
У неділю "Полісся" перемогло вдома "Кремінь", що дозволило господарям поля достроково оформити вихід до УПЛ.
Житомиряни ніколи до цього не грали у вищий лізі національного чемпіонату. Натомість, заснований в 1959 році клуб навіть припиняв існування в 2005 та повернувся в 2016 році. Після кількох десятиліть боротьби за "вишку", вболівальники зустрічали цей історичний успіх разом з командою.
Гра почалася з хвилини мовчання, якою учасники матчу вшанували пам'ять Андрія «Кельта» Лінійчука - представника фанатського руху житомирського "Полісся", бійця 95-ї ОДШБ, який загинув 28 квітня 2023 року.
Андрій «Кельт» - найрезультативніший зенітник ЗСУ. На його рахунку понад 15 ворожих пташок, а також один вертоліт Ка-52. За свої звитяги став повним кавалером ордену «За мужність».
Житомиряни ніколи до цього не грали у вищий лізі національного чемпіонату. Натомість, заснований в 1959 році клуб навіть припиняв існування в 2005 та повернувся в 2016 році. Після кількох десятиліть боротьби за "вишку", вболівальники зустрічали цей історичний успіх разом з командою.
Гра почалася з хвилини мовчання, якою учасники матчу вшанували пам'ять Андрія «Кельта» Лінійчука - представника фанатського руху житомирського "Полісся", бійця 95-ї ОДШБ, який загинув 28 квітня 2023 року.
Андрій «Кельт» - найрезультативніший зенітник ЗСУ. На його рахунку понад 15 ворожих пташок, а також один вертоліт Ка-52. За свої звитяги став повним кавалером ордену «За мужність».
Представник "Дніпра” в Бахмуті. Частини будинку, на фоні якого було зроблене фото, зараз вже немає.
by: barsukss
by: barsukss
- "У боях за Батьківщину, під час виконання бойового завдання на сході України у м. Мар'янка, загинув Василь "Мейн" Васерук.
Назавжди в строю!” (c)
Охочим допомогти родині: 5375414127871084
by: rivne_redblack
Назавжди в строю!” (c)
Охочим допомогти родині: 5375414127871084
by: rivne_redblack
Представник "Ниви" (Тернопіль) з важливим інфо стендом.
Тим часом, абсолютний світовий рекорд належить корові Джуліані голштинської породи (США), яка дала в 2004 році 30 805 літрів молока.
by: nyvaternopilyouthcrew
Тим часом, абсолютний світовий рекорд належить корові Джуліані голштинської породи (США), яка дала в 2004 році 30 805 літрів молока.
by: nyvaternopilyouthcrew
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Новий випуск на каналі «Віддушівдушу». Уривок з першої частини інтерв'ю із Давидом «Хіміком» - захисником «Азовсталі», представником колективу «Братія». У наведеному фрагменті співрозмовник згадує навколофутбольні події середини минулого десятиліття.
Повний випуск
Повний випуск
Представник колективу SPC ("Металіст", Харків) завчасно відзначав День барбекю, який припадає на 16 травня у 🇺🇸
Національний день барбекю в США має традиційний щорічний характер. Слово "барбекю" походить від слова племені таїно, що означає гриль на дровах. Способи кулінарії, пов'язані з приготуванням на грилі, значно різняться, але більшість із них передбачає приготування на відкритому повітрі - барбекю.
Барбекю, яким ми його знаємо, пішло з півдні країни, а найбільш відома пов'язана з цим локація знаходиться в Бренхемі, штат Техаc. Undisputable Cuz - яма для приготування довжиною понад 23 метри, що дозволяє готувати від чотирьох до шести тонн барбекю одночасно.
by: spc_info
Національний день барбекю в США має традиційний щорічний характер. Слово "барбекю" походить від слова племені таїно, що означає гриль на дровах. Способи кулінарії, пов'язані з приготуванням на грилі, значно різняться, але більшість із них передбачає приготування на відкритому повітрі - барбекю.
Барбекю, яким ми його знаємо, пішло з півдні країни, а найбільш відома пов'язана з цим локація знаходиться в Бренхемі, штат Техаc. Undisputable Cuz - яма для приготування довжиною понад 23 метри, що дозволяє готувати від чотирьох до шести тонн барбекю одночасно.
by: spc_info
Forwarded from ЕПІЗОДИ ВІЙНИ
За весь період накопичилося багато історій, про які пам’ятатиму завжди, але крайня поїздка на Бахмут залишиться для мене найепічнішою. Ми з побратимами відпочивали після виїзду і тут нам кажуть: «Терміново збираємося». Моє відділення виїжджає першими.
Нас завезли до центру Бахмута і висадили під мостом. З цього мосту почалася вся епічність нашого виїзду. Ми чекали на беху, яка забере нас до КСП. За цей час, 4-5 годин, ми знаходилися під мостом і не могли нічого зробити, оскільки по нас п*здували з чого тільки можна.
З моїм відділенням був сержант, якому, на жаль, не пощастило. Прилетіла чергова міна і один з уламків потрапив у нього, врятувати нам його не вдалося. Тоді ми були розчаровані, але не здавалися. Приїхала беха, забрала нас і сержанта на КСП. Через кілька годин, ми висунулися на позиції в приватні будинки, де й закріпилися по 3-4 особи. Були поруч, але не бачили один одного.
Нас штурмували кожні годину-дві, намагалися обходити маленькими групами, але для них все було безуспішно. Наші двори були засіяні п***ми, як добривами. Наші будинки розбирала артилерія. У них просто вже не було, де воювати, використовувати хоч мінімальне укриття. Штурми були вдень і вночі. Нам вдалося протриматися на одній вулиці 3 доби, поки повністю не розбирали все. Усі знають стратегію п***ів.
Ми вже були втомлені, хотілося їсти та пити. Якось серед цих п***ячок я вирішив пошукати щось у руїні кухні і знайшов засохлий хліб. У нас залишалося води на пару ковтків, ми розмочили хліб і з’їли його. Було не те що смачно, але по суті смачно.
І найбільш пам'ятний момент був, коли ми відкотилися назад і побачили нарешті одне одного. Я дивився всім побратимам в очі, у них в очах була втома, страх (без нього нікуди), але в їхніх очах більше було відважності й готовності давати відсіч до останнього. Мені на душі стало спокійно як ніколи, за той весь час, поки ми відбивали штурми. І тоді я в черговий раз переконався: з якими тиграми я йду в бій!
📍Інстаграм Сіджа
📍Канал Сіджа
ЕПІЗОДИ ВІЙНИ
Нас завезли до центру Бахмута і висадили під мостом. З цього мосту почалася вся епічність нашого виїзду. Ми чекали на беху, яка забере нас до КСП. За цей час, 4-5 годин, ми знаходилися під мостом і не могли нічого зробити, оскільки по нас п*здували з чого тільки можна.
З моїм відділенням був сержант, якому, на жаль, не пощастило. Прилетіла чергова міна і один з уламків потрапив у нього, врятувати нам його не вдалося. Тоді ми були розчаровані, але не здавалися. Приїхала беха, забрала нас і сержанта на КСП. Через кілька годин, ми висунулися на позиції в приватні будинки, де й закріпилися по 3-4 особи. Були поруч, але не бачили один одного.
Нас штурмували кожні годину-дві, намагалися обходити маленькими групами, але для них все було безуспішно. Наші двори були засіяні п***ми, як добривами. Наші будинки розбирала артилерія. У них просто вже не було, де воювати, використовувати хоч мінімальне укриття. Штурми були вдень і вночі. Нам вдалося протриматися на одній вулиці 3 доби, поки повністю не розбирали все. Усі знають стратегію п***ів.
Ми вже були втомлені, хотілося їсти та пити. Якось серед цих п***ячок я вирішив пошукати щось у руїні кухні і знайшов засохлий хліб. У нас залишалося води на пару ковтків, ми розмочили хліб і з’їли його. Було не те що смачно, але по суті смачно.
І найбільш пам'ятний момент був, коли ми відкотилися назад і побачили нарешті одне одного. Я дивився всім побратимам в очі, у них в очах була втома, страх (без нього нікуди), але в їхніх очах більше було відважності й готовності давати відсіч до останнього. Мені на душі стало спокійно як ніколи, за той весь час, поки ми відбивали штурми. І тоді я в черговий раз переконався: з якими тиграми я йду в бій!
📍Інстаграм Сіджа
📍Канал Сіджа
ЕПІЗОДИ ВІЙНИ