На російському телебаченні продовжують годувати скот пропагандистськими сюжетами про українських військових. Тут все, як завжди: - "Рейх, третій, Гітлер". Та навіть невміло прописані сценаристами слова людини в кадрі, все одно виглядають набагато розумнішими та логічнішими за репліки ведучого і закадровий голос. Пачему так?

Продовжуючи тему російських каналів. Нещодавно на сторінці збіговиська тамтешніх фанатів, яких влада поназбирала в ряди окупантів, прокоментували ситуацію з банером вроцлавського "Шльонска", про який ми згадували на цьому каналі. Передусім треба нагадати, що за трупи загарбників саме з цього ворожого формування, або за їхні шеврони, раніше оголосив грошову винагороду відомий представник "Дніпра".

Багато тексту, проте виокремлюємо кілька моментів. По-перше, у нас ніколи не йшло мови про те, що весь польській навколофутбол активно підтримує Україну. Навпаки, ми не раз говорили про те, що на відміну від офіційної лінії влади, польська вулиця може бути не така активна в цьому питанні через низку історичних суперечностей і супутніх розбіжностей. Більше того, є польські рухи, котрі офіційно так і не розірвали контакти з російськими.

Так, нерозуміння деякими колективами та фанатськими об'єднаннями Польщі загрози для їхньої країни виглядає дуже не далекоглядно. Прикро, але так є. На жаль, реальність загрози розгледіли поки не у всіх польських містах. Разом з тим, недоумки подають цю інформацію на своєму каналі за типовими шаблонами їхньої ж пропаганди. Мовляв, от інформація перевірена, але звідки вона - ми вам скажемо. І взагалі "ми всєй правди нє знаєм".

І можна було б повірити, що там дійсно хтось спілкується і орієнтується у нюансах закордонних рухів, але автори цієї нісенітниці "стріляють" собі в ногу останнім абзацем про німецькі рухи. На яких ідіотів це розраховано? Наскільки треба бути не в темі німецьких реалій, щоб таке написати? Виходячи з того, що в Німеччині взагалі немає якогось загального общака та спільного прийняття рішення всіма великими рухами, скільки ж це дзвінків довелося зробити "одному із вєтєранов"? Цікаво, а там де погоду на трибуні вирішують не хулігани (розповсюджене явище) - то кому там дзвонили?

Наглядний приклад того, що російські фанатські медіа працюють за тією ж схемою, що і державні телеканали: малюють якісь неіснуючі перемоги та хизуються вигаданими друзями 🤡

І, якщо вже заговорили знову про Польшу, пропонуємо до уваги нове відео на YouTube каналі Novik Channel.

На цей раз автори каналу підготували переклад (титри) одного з випусків у польському сегменті від листопада 2022 року. В кадрі добровольці: представники гданської "Лехії", мінського "Динамо" та борисівського БАТЕ, котрі розповідають свою історію боротьби за незалежність нашої країни.

Дивимось

Вчора у Харкові на стадіоні «Металіст» прощалися з Іваном "Щеглом" Щоголевим - представником колективу SPC, одним із засновників підрозділу «Бешкетники Сірка», який загинув захищаючи Україну 25 березня 2023 року.

https://youtu.be/3_f5lN7ibD8

На каналі проекту «Гроші» вийшло відео, присвячене херсонським підпільникам. Цей випуск розповідає історії двох фанатів "Кристала", одному з яких довелося потрапити на пропагандистське відео (котре ходило мережею в перші місяці повномасштабки), а також співробітника поліції, що не зрадив країну та брав активну участь в антиросійських акціях.

Дивимось

Відео від представника "Кривбасу" (Кривий Ріг).

by: valentinvalentin311

Представник колективу «Солянка БС» ("Динамо", Київ).

by: _daniil_k.98

Дев'ять років з дня першого виконання чи не найвідомішої фанатської пісні останнього десятиліття на вітчизняних теренах.

Заряд про кремлівського хуйла було виконано 30 березня 2014 року на спільному марші фанатів перед матчем у Харкові, де зустрічалися "Металіст" та донецький "Шахтар". Пісня швидко розповсюдилася та завдяки інтернету стала мемом далеко за межами України.

Згідно поширеної версії, правдиві слова фанатської пісні були виконані на мотив мелодії з композиції американського cпівака і композитора Дейвіда Гесса «Speedy Gonzales» (вперше виконаної у 1961-62 роках).

Також цікаво, що раніше ця мелодія вже звучала на харківських секторах, але не була тоді настільки відомою, а в заряді йшла мова про колишнього очільника ФФУ Григорія Суркіса. Не складно здогадатися, що в такому варіанті заряд виконувався в роки ворожнечі Суркіса із Ярославським.

Наступного дня після згаданого вище матчу, голова правління ІЦ «Майдан Моніторинг» Наталія Зубар написала звернення до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі з проханням оцінити вплив «такого перформансу» на стан суспільної моралі й надати висновок Комісії з цього приводу. 8 квітня вона отримала відповідь з відмовою проведення експертного дослідження у зв'язку з тим, що інтернет-сторінка не знайдена.

А 6 квітня 2014 року заряд знову звучав на матчі між цими ж командами, але вже на столичному НСК «Олімпійський». В подальшому пісня дуже швидка набула популярності в інших країнах, а першими її почали підхоплювати вболівальники на спортивних змаганнях у Литві та Грузії.