Представники херсонського "Кристала" в Бахмуті.

by: ultraskrystal1986

Ще знавці польської сцени намагаються пояснити появу такої текстівки доволі специфічним ставленням до питання історичної пам'яті саме в цьому регіоні країни. Справа в тому, що Вроцлав далеко не перший раз привертає увагу українських ЗМІ, через події в місті.

- Так, наприклад, в липні 2019 року поліція перервала мітинг польських націоналістів у Вроцлаві, на якому лунали антиукраїнські гасла. Через це захід згорнули вже за годину після початку;
- 11 листопада 2021 року марш до Дня незалежності Польщі мав яскраве антиукраїнське забарвлення. В той день вулицями міста пройшла хода під гаслами "Польща - антибандерівська";
- цікаво також, що наступний подібний захід відбувся зовсім нещодавно, вже під час повномасштабної війни. Знову на 11 листопада 2022 на вулицях Вроцлава лунали антиукраїнські гасла. Цього разу основний наголос організатори ставили на тому, аби зменшити надання допомоги українським біженцям, перестати вішати в офісах українські прапори та співати "бандерівські пісні". На їхню думку, кількість наших співвітчизників у Польщі була завеликою вже на той час. В тому мітингу взяли участь 5 тис. осіб;
- також тут не можна не згадати приїзд фанатів "Шльонська" до Львова у 2018 році. Тоді делегація відвідали польські поховання на Личаківському цвинтарі, а сама ця подія тоді викликала не абияку хвилю обговорення у вітчизняних ЗМІ.

Відповідаючи на питання до останнього пункту - чому з такою акцією тоді приїхали саме фанати з Вроцлава, треба звернути увагу на доволі сильно пов'язану історію двох міст. Певний час було розповсюдженим твердження, що більшість мешканців повоєнного Вроцлава складали саме переселенці зі Львова. І хоча у кількісному співвідношення це було зовсім не так, але тоді зі Львова дійсно переїхало багато професорів тамтешнього університету, котрі задавали темп наукового життя в регіоні. Також львів'янами були більшість водіїв трамваїв, які щодня спілкувалися з людьми - пасажирами цих самих трамваїв, через що складалося враження, що львів'ян навколо більше аніж було насправді. Також співпраця між владою двох міст триває і сьогодні, адже Львів та Вроцлав є містами-побратимами.

Попри це, як бачимо, на вулицях Вроцлава іноді дійсно можуть лунати доволі радикальні погляди на наші спільні сторінки історії, які сьогодні може не поділяти більша частина населення міста. Разом з тим треба розуміти, що це скоріше рефлексія на історичну пам'ять дідів та прадідів тих, хто зараз малює такі банери. І вже точно це не їхні власні переживання. Хочеться вірити, що більшість польського населення все ж розуміє наявні ризики, з якими вони могли б зіштовхнутися в разі, якщо б жага українців до свободи та незалежності виявилася не такою сильною. Можливо, в самій Польщі зараз вже не було б ні футболу, ні банерів.

На додачу до останніх слів попереднього абзацу можна навести уривок з нового інтерв'ю представника польської фанатської сцени, про якого на цьому каналі вже згадували раніше. Тоді ми пропонували звернути увагу читачів на 3-годинну розмову польського добровольця з ведучим програми «Hejt Park» (з перекладом, титрами).

А нещодавно він завітав до ефіру радіохвилі RMF24, де знову відповів на питання стосовно своєї участі у війні проти російських окупантів, гуманітарну та волонтерську допомогу для нашої країни, а також повідомив наприкінці бесіди, що планує знову приїхати до України найближчими тижнями.

Кому польська мова не стане на заваді - Повний випуск