Представник колективу «Трудові Резерви» ("Динамо", Київ) в Бахмуті.

by: dzpworldwide

Татуювання представника колективу SPC ("Металіст", Харків) та наслідки мінно-вибухового поранення. Зичимо найскорішого одужання.

by: lid_skhid

#28 (бонусний лот)

Піни нарешті вийшло зробити.
Сьогодні усі замовлення відправили.

Залишилось декілька шт.
Ціна 300грн. Частину грошей відправимо двом рухам (Дніпр та Кривий Ріг) .

Кривий Ріг
https://send.monobank.ua/jar/7BrmgugKwC

Дніпро
https://send.monobank.ua/jar/38Wyia7q5a

Представник «Бузького Гарду» шле вітання з Бахмуту

Нове інтерв'ю «Східного» - вболівальника донецького "Шахтаря" з тимчасово окупованої Кадіївки. Залишившись в окупації в 2014 році, він протягом 8-ми років допомагав збройним силам України, передаючи координати ворожих військ та повідомляв про ситуацію в своєму регіоні за допомогою соцмереж. Часто це робилося попри значні ризики для життя.

- "Якщо буквально, то це був єдиний раз. Але скільки разів я пройшовся по лезу ножа, мені й самому до кінця невідомо. У певний момент десятки людей у місті тицяли на мене пальцем і шепотілися за спиною: "укропівський навідник". Мабуть, до кінця не повірили та недооцінили ситуацію, мені просто пощастило. Почасти недбалість і необачність місцевих каральних органів зіграли мені на руку. Різного роду місцеві активісти погрожували мене зарізати або одягнути пакет на голову, якщо їм це буде потрібно. Я все це слухав, читав, але поїхати все одно не міг - я зробив свій вибір на користь сім'ї, це була моя ситуація і тільки я її можу зрозуміти. Обійшлося, зараз багато хто в Кадіївці кусає лікті, напевно, але пізно". (с)

Читати

На YouTube каналі «Pressing» новий випуск, в якому ведучий Сергій Пейчев та його співрозмовники торкаються дуже непростого питання подальшого майбутнього ватників та колаборантів. Що робити з ними після звільнення тимчасово окупованих територій та якими можуть бути покарання для зрадників.

Дивимось

Володимир Єзерський в Бахмуті. Колишній гравець "Карпат", київського "Динамо", "Дніпра", "Шахтаря" та ще низки українських клубів, котрий живе в передмісті Києва, на початку повномасштабної війни брав участь в обороні столиці, а зараз відправився на одну з найгарячіших ділянок фронту.

Фото 46 річного тренера збірної України (U-19) з Бахмуту поширив на своїй сторінці журналіст Микита Дмитрулін. До речі, Єзерський є кавалером ордена «За мужність» III ступеня, який отримав у 2006 році за виступ в складі збірної на ЧС 2006.

Також Володимир Іванович був одним з перших, хто підтримав благодійний фонд "Трибуна Героїв", що допомагає родинам полеглих на війні футбольних фанатів. Показавши гідний приклад решті футболістів, він весь час продовжує активно допомагати цій фанатській ініціативі.

19 cічня 2014 року розпочалася «Вогнехреща». Події періоду Революції Гідності на столичному Майдані, що відбувалися з 19 по 24 січня. Зараз в мережі можна зустріти інформацію, що саме в цей день почалося силове протистояння учасників Майдану із псами злочинної влади. Хоча тут всі розуміють і пам'ятають, що після 1 грудня 2013 на вулицях вже було неспокійно.

Прийнято вважати, що події січня 2014го почалися після того, як тодішня провладна фракція у парламенті з порушеннями (голосування підняттям рук) ухвалила 16 cічня «Диктаторські закони». Законодавчі акти суттєво обмежували права громадян, розв'язували мусарам руки щодо покарань учасників протестів, а саму опозицію та громадянські виступи прирівнювало до криміналу.

На 19 січня було оголошено зібрання Народного Віче, на яке в центрі Києва вийшли кількасот тисяч (за деякими даними близько півмільйона) людей. Після цього частина людей з Майдану вирушили в бік Верховної Ради по вулю Грушевського, а біля стадіону «Динамо» ім. Валерія Лобановського відбулися перші сутички з беркутом, котрі швидко переросли у масштабне кількаденне протистояння.

Під час подій найближчих днів почне надходити інформація про перших офіційно загиблих на Майдані (Сергія Нігояна та Михайла Жизневського). Також беркут здійснить кілька спроб штурму, які будуть успішними лише частково. Разом з тим, під час «Вогнехрещі» кілька сотень учасників Революції дістали поранення різного ступеню важкості.

Вшановували полеглого Воїна вчора також у Франції. На фоні столичного стадіону «Парк де Пренс» - представники націонал-революційної організації "Groupe union defense Paris".

https://tttttt.me/gudparis/47

Історія одного банера:

Створений був ще у 2014-15 роках.

За цей час стяг встиг помандрувати добряче Європою, тай не тільки.
Відвідати дві європейські першості (Євро).
Декілька турнірів зі змішаних єдиноборств (у тому числі професійних).
На лісних темах, після одної з них на банері залишилась кров (такий своєрідний автограф).
Та багато де ще, і в кого у руках.

Не рідко, у період з 2016-20р. можно було бачити на секторі збірної України, також на виїздних іграх.

Ледь не забули, ще декілька фестивалів, концертів та фан-турнірів.

Останні декілька років, зберігався у одного з адмінів в Гостомелі.

Після 24го, можно так би мовити, потрапив у полон до окупантів, які як тільки могли сплюндрували квартиру. Надписи на стінах типу "161, антіфа" та тому подібне, наштовхує на думку, що робили це причетні до субкультурного руху істоти. Тоді ще більше дивуємося, що жоден с 3 стягів не зазнав ушкоджень (у хаті було ще 2 стяги столичного клубу).

Коли стало можливим, реліквію було вивезено з Гостомеля, далі було багато переїздів та скитань по Україні.

Трохи пізніше прийшла ідея, що цей стяг має побувати у всіх бажаючих. Звісно справа стосується фанатів та хуліганів, яких дуже багато зараз на фронті.

Протягом війни "Трабл" побував на усіх напрямках фронту, де переходив із рук в руки.

Перераховувати усі фірми та рухи, ми не будемо, але був він тільки у самих сміливих та відчайдушних, встиг навіть відвідати весілля!

Його шлях, напевно тільки починається, адже можливо у майбутньому він стане вінцем якогось тематичного музею, зберігаючи пам'ятать о тих Героях, що загинули у війні з окупантами, адже є такі, чиї автографи стали останніми...