Вже традиційний візит представників колективу HVF ("Зірка", Кропивницький) до реабілітаційного центру з нагоди Дня св. Миколая.
Так, зараз у кожному русі є волонтери, які збирають, знаходять, закуповують, ремонтують та відвозять. Але фанати "Зірки" започаткували таку ініціативу ще задовго до цьогорічних подій.
by: zirka96volcano
Так, зараз у кожному русі є волонтери, які збирають, знаходять, закуповують, ремонтують та відвозять. Але фанати "Зірки" започаткували таку ініціативу ще задовго до цьогорічних подій.
by: zirka96volcano
Останніми днями ви могли бачити безліч відео святкувань аргентинськими вболівальниками перемоги їхньої збірної на полях Катару. Кількамільйонний натовп та справжні безумства на вулицях Буенос-Айресу.
А ось так дивилися нещодавній фінал представники колективу NSF ("Металіст", Харків). «Estadio Monumental» в мініатюрі.
https://tttttt.me/norddivision11/1312
А ось так дивилися нещодавній фінал представники колективу NSF ("Металіст", Харків). «Estadio Monumental» в мініатюрі.
https://tttttt.me/norddivision11/1312
Telegram
Nord Division
Мессиииии
Аааргентинааа
Аааргентинааа
Forwarded from Хроники Ридика 🫡
Азовский День Мертвых.
В огне наши упавшие в бою братья символично держат путь на драккаре в другой мир, как назвали его древние воины - Вальхалла.
«Твой дракар на дне лежит,
Сердцем пламенем горит.
И прохладны воды в море,
Но душа не знает горя.
День придёт, наступит час,
Смерть ждёт каждого из нас!»
Мы обязательно все, так или иначе встретимся, но сейчас мы должны помнить и отомстить за каждого воина, отдавшего свою жизнь ради нашего свободного будущего.
Честь 🫡
В огне наши упавшие в бою братья символично держат путь на драккаре в другой мир, как назвали его древние воины - Вальхалла.
«Твой дракар на дне лежит,
Сердцем пламенем горит.
И прохладны воды в море,
Но душа не знает горя.
День придёт, наступит час,
Смерть ждёт каждого из нас!»
Мы обязательно все, так или иначе встретимся, но сейчас мы должны помнить и отомстить за каждого воина, отдавшего свою жизнь ради нашего свободного будущего.
Честь 🫡
Forwarded from Записки Динамівця
Відомий в фанатських колах медик «Борменталь» на Донеччині і в ефірі ТСН…Уклін вам, військові медики!
В руках представника колективу БГ (Миколаїв) одне з найвідоміших ленінських гасел, проголошене червоним вождем у статті «Первомайский Субботник» від 2 травня 1920 року. Так, це той самий перший кремлівський суботник, на якому за легендою Володимир Ілліч ніс колоду, власним прикладом намагаючись заохотити оточуючих до самовідданої праці задля "світлого майбутнього комунізму". Звісно ж, праці безоплатної.
Цікаво, що на відміну від багатьох вигаданих про червоного вождя фактів та приписаних йому цитат, колоду на суботнику він таки носив. З того дня зберіглося фото, яке легко можна знайти в мережі. Щоправда, на ньому він не йде попереду робітників-червоноармійців, як це пізніше малювали на пропагандистських плакатах. Натомість ми бачимо маленьке (164 см) згорблене тіло, якого вистачає лише на те, аби ледве притримувати край цього символічного вантажу. Скоріше, він навіть сам прогинається під його вагою. Тобто, тут наче й не стовідсотковий фейк (як більшість всієї російської історії), але історичні факти викривлені навіть в таких дрібницях.
Так чи інакше, але започатковану 12 квітня 1919 року ініціативу, радянській владі вдалося перетворити на добровільно-примусову для сотень мільйонів людей на період з 1920 по 1980-й роки. Так, перший комуністичний суботник пройшов без участі Леніна. Першими попрацювати "на благо революції" вирішили півтора десятки робочих московського депо, які повернулися після зміни ремонтувати вагони, де провели 10 годин понаднормово та полагодили три паровози. Партія це швидко помітила, зробивши суботники потужним рушієм пропаганди на наступні 60 років.
В Україні перший суботник відбувся 11 січня 1920 року в Харкові. Наступного року вони стали вже поширеним явищем. У 1921-му тільки в Юзівському (Донецькому) районі їх влаштували близько 500, а взяли участь у них близько 70 тисяч осіб. Щоправда на той час безоплатна праця припадала на єдиний вихідний - неділю. Але зрештою прижилася саме назва «суботник». В подальшому вони стали обовʼязковими, а тих, хто відмовлявся брати в них участь - ганьбили на плакатах і навіть могли виключити з партії. Частіше за все до понаднормової праці примушували робітників, службовців, колгоспників, студентів і школярів. Тобто більшу частину населення.
Зараз здається дивним, що хтось спеціально тримає у себе в домівках та в державних установах (на підприємствах) знамена, гасла та портрети тих часів. В той же час, велика кількість фотографій з нещодавно звільнених територій говорить нам про те, що таких збоченців ще вистачає. І, на жаль, не всі вони приїхали разом з окупантами, а довгий час жили поруч із нами.
фото: hard_gard_126
Цікаво, що на відміну від багатьох вигаданих про червоного вождя фактів та приписаних йому цитат, колоду на суботнику він таки носив. З того дня зберіглося фото, яке легко можна знайти в мережі. Щоправда, на ньому він не йде попереду робітників-червоноармійців, як це пізніше малювали на пропагандистських плакатах. Натомість ми бачимо маленьке (164 см) згорблене тіло, якого вистачає лише на те, аби ледве притримувати край цього символічного вантажу. Скоріше, він навіть сам прогинається під його вагою. Тобто, тут наче й не стовідсотковий фейк (як більшість всієї російської історії), але історичні факти викривлені навіть в таких дрібницях.
Так чи інакше, але започатковану 12 квітня 1919 року ініціативу, радянській владі вдалося перетворити на добровільно-примусову для сотень мільйонів людей на період з 1920 по 1980-й роки. Так, перший комуністичний суботник пройшов без участі Леніна. Першими попрацювати "на благо революції" вирішили півтора десятки робочих московського депо, які повернулися після зміни ремонтувати вагони, де провели 10 годин понаднормово та полагодили три паровози. Партія це швидко помітила, зробивши суботники потужним рушієм пропаганди на наступні 60 років.
В Україні перший суботник відбувся 11 січня 1920 року в Харкові. Наступного року вони стали вже поширеним явищем. У 1921-му тільки в Юзівському (Донецькому) районі їх влаштували близько 500, а взяли участь у них близько 70 тисяч осіб. Щоправда на той час безоплатна праця припадала на єдиний вихідний - неділю. Але зрештою прижилася саме назва «суботник». В подальшому вони стали обовʼязковими, а тих, хто відмовлявся брати в них участь - ганьбили на плакатах і навіть могли виключити з партії. Частіше за все до понаднормової праці примушували робітників, службовців, колгоспників, студентів і школярів. Тобто більшу частину населення.
Зараз здається дивним, що хтось спеціально тримає у себе в домівках та в державних установах (на підприємствах) знамена, гасла та портрети тих часів. В той же час, велика кількість фотографій з нещодавно звільнених територій говорить нам про те, що таких збоченців ще вистачає. І, на жаль, не всі вони приїхали разом з окупантами, а довгий час жили поруч із нами.
фото: hard_gard_126
Сюжет від BBC знайомить глядачів британського каналу із представником колективу SPC ("Металіст", Харків) та розповідає історію важкої втрати його родини у війні з окупантами.
Дивимось
Дивимось
YouTube
The making of a young Hero of Ukraine – BBC News
After 10 months of conflict, Ukraine is approaching its first Christmas at war.
Families across the country are without power because of Russian attacks, and some are missing family members who were killed in the conflict.
Since the war began, the BBC…
Families across the country are without power because of Russian attacks, and some are missing family members who were killed in the conflict.
Since the war began, the BBC…